Як довго гоїться перелом кісточки без усунення

0 Comments

Фізіотерапевтична реабілітація переломів кісток

Переломи – порушення анатомічної цілості кісток внаслідок травми.

Переломи бувають закриті і відкриті.
Переломи кісток – це вогнище ураження з різними морфологічними змінами.
В кісткових уламках проходять структурні макро і мікрозміни на значній відстані від місця перелому. Це впливає на мікроциркуляцію в зоні перелому і проявляється розвитком некротичних та дистрофічних процесів як в самій кістці, так і в навколишніх тканинах. Вирішальне значення на зростання перелому має швидкість відновлення васкулізації і оксигенизації зони регенерату.

Стадії заживлення перелому.

  • В перші 3-4 дні в зоні ураження утворюється первинна бластома. В цій стадії мобілізуються клітинні і тканинні ресурси, включаються нервові і гуморальні ланки управління регенеративним процесом.
  • В другій стадії через 12- 15 днів після перелому проходить утворення і диференціювання тканинних структур. Клітини бластоми перетворюються в стеобласти і фібробласти, надалі з них утворюється хрящова або рубцева тканина.
  • В третій стадії регенерації з 12-15 дня і до 1-2-х місяців після травми проходить мінералізація білкової основи регенерату. Виявляється рентгенологічними методами.
  • Четверта стадія відновлення початкової структури кістки може тривати місяцями. Тому дуже важлива ретельна репозиція уламків і надійна їх фіксація. Крім цього, вплив на швидкість зростання перелому залежить від стану місцевого кровообігу, а також стану роботи інших систем організму.

Завдання фізіотерапії (після вправлення уламків та іммобілізації кінцівки): знеболити, посилити кровообіг, ліквідувати набряк і спазм судин, зменшити напруження м’язів, стимулювати процеси кісткового заживлення, попередити атрофію м’язів, відновити функцію пошкодженої кінцівки.

  • В першій стадії ( з 3-го по 7-й день) призначаємо електрофорез новокаїну, діадинамотерапію через віконце гіпсової пов’язки, УФО сегментарної зони, магнітотерапію, масаж сегментарної зони.
  • В другій стадії (через 15 днів) проводимо електрофорез кальцію на ділянку перелому або електрофорез кальцію по Вермелю. Лікувальну гімнастику для не іммобілізованих суглобів, масаж кінцівки після зняття іммобілізації.
  • В третій стадії (через 40 днів) проводять електростимуляцію функціонально ослаблених м’язів.

Лікувальну фізкультуру після зняття іммобілізації до 30-го дня по першому періоду, з 30-го дня по другому періоду, з 47-го по 62-й день по третьому періоду.

У Львові в медичному центрі «Родовід» проводять комплексне лікування переломів кісток.

Клімчук Володимир

Надання високоспеціалізованої медичної допомоги з використанням таких фізичних лікувальних факторів, як лазеротерапія, ультрафіолетове опромінення, дарсонвалізація, електрофорез, електростимуляція нервів та м’язів, ампліпульстерапія, магнітотерапія, ударно-хвильова терапія хворим з захворюваннями опорно-рухового апарату, захворюваннями серцево-судинної системи, нервової системи, органів дихання та травлення з індивідуальним підходом і динамічним спостереженням в процесі курсового лікування

Категорії

перелом кісточок

Перелом кісточок – це порушення цілісності щиколоток в результаті травматичного впливу. Зазвичай виникає при подворачіваніе стопи назовні або досередини. Проявляється болем, набряком, синцями, обмеженням опори і рухів. У ряді випадків спостерігається крепітація, деформація і патологічна рухливість. Для уточнення діагнозу призначають рентгенографію гомілковостопного суглоба. Лікування частіше консервативне: за показаннями здійснюється репозиція, на щиколотки накладається гіпсова пов’язка. При неефективності закритої репозиції потрібна операція.

Загальні відомості

Перелом кісточок – одна з найпоширеніших скелетних травм. Може виникати у пацієнтів будь-якого віку і статі, проте частіше страждають люди середнього та похилого віку, що обумовлено погіршенням координації рухів і загальної фізичної форми. Частота переломів щиколоток різко збільшується взимку, особливо в період ожеледиці. Пошкодження може супроводжуватися або не супроводжуватися розривом зв’язок , Підвивихи і зміщенням відламків. Буває одно-, дво- або трехлодижечним. Прогноз, а також тактика і терміни лікування залежать від особливостей перелому .

Патологія може поєднуватися з переломами інших кісток кінцівок, пошкодженням грудної клітини , ЧМТ, переломом таза , Тупою травмою живота, пошкодженням нирки і т. д. Ізольовані переломи щиколоток, як правило, закриті . При поєднаної травми нерідко спостерігаються відкриті ушкодження і розтрощення. лікування здійснюють лікарі-травматологи .

причини

Зазвичай перелом щиколоток є ізольованим пошкодженням, виникає в результаті укорочення ноги. Рідше патологія виявляється в складі поєднаної травми. В останньому випадку перелом може бути обумовлений ударом, падінням важкого предмета або здавленням області гомілковостопного суглоба при автодорожньої або виробничої аварії.

Класифікація

Залежно від механізму ушкодження в травматології та ортопедії розрізняють наступні види переломів щиколоток:

  • Пронаційне-Абдукціонно. Виникають при надмірному насильницькому поверненні стопи назовні. Характерні відриви внутрішньої кісточки біля основи в поєднанні з переломом зовнішньої щиколотки на рівні суглоба або на 5-7 см вище нього, в найтоншій частині малогомілкової кістки. Можливий розрив передньої межберцовая зв’язки з незначним (1-2 мм) розбіжністю гомілкових кісток. У важких випадках спостерігається розрив обох межберцовая зв’язок з утворенням вираженого підвивиху назовні.
  • Супінаціонно-аддукціонно. Виникають при насильницькому надмірному повороті стопи досередини. Характерний перелом зовнішньої кісточки на рівні суглоба або відрив верхівки зовнішньої кісточки. Лінія зламу внутрішньої кісточки розташовується вище, ніж при пронаційне-абдукційних переломах, і нерідко захоплює ніжневнутреннім частина великогомілкової кістки. Можливий підвивих стопи досередини.
  • Ротаційні переломи. Утворюються при надмірному вивертанні стопи (як правило, назовні, рідше – досередини). Зазвичай спостерігається перелом обох гомілок на рівні суглоба, при форсованому впливі можливий також відрив заднього краю великогомілкової кістки з утворенням трикутного уламка.
  • Ізольовані згинальні переломи заднього краю великогомілкової кістки. Утворюються при насильницькому згинанні стопи, виявляються дуже рідко. Супроводжуються утворенням трикутного уламка. Зсув, як правило, відсутня.
  • Ізольовані розгинальні переломи переднього краю великогомілкової кістки. Утворюються при насильницькому тильному згинанні стопи або при прямому ударі по передній поверхні гомілковостопного суглоба. При такій травмі трикутний уламок утворюється не по задній, а по передній поверхні великогомілкової кістки, зазвичай спостерігається зсув фрагмента наперед і догори.
  • Комбіновані (поєднані). Виникають при одночасній дії декількох перерахованих вище механізмів.

У клінічній практиці переломи однієї щиколотки називають однолодижечнимі, переломи обох гомілок (внутрішньої і зовнішньої) – двухлодижечнимі, переломи обох гомілок і переднього або заднього краю великогомілкової кістки – трехлодижечнимі. Одно- і двухлодижечние пошкодження в 50-70% випадків не супроводжуються зміщенням фрагментів. Трехлодижечние переломи відносяться до категорії тяжких ушкоджень, при них, як правило, спостерігається виражене зміщення, розбіжність вилки гомілковостопного суглоба, підвивих і розрив зв’язок.

Симптоми перелому кісточок

Пацієнт скаржиться на біль в гомілкостопі або області травмованої щиколотки. Виразність симптомів прямо залежить від ступеня пошкодження зв’язкового апарату, а також від зміщення щиколоток, стопи і периферичного кінця великогомілкової кістки. При пошкодженнях без зміщення (особливо однолодижечних) клінічна картина може нагадувати забій або надрив зв’язок. Набряк локальний, крововиливи в області суглоба виражені незначно або відсутні. Опора і руху помірно утруднені. Осьова навантаження по осі гомілки болюча, але можлива. При пальпації біль локалізується вище верхівки щиколоток. Виявляється позитивний “симптом іррадіації» – біль в області щиколоток при стисненні кісток гомілки в середній третині.

при переломах зі зміщенням суглоб сильно набрякла, деформований. Шкіра з синюшним або багряним відтінком, є виражені синці, іноді поширюються на тил стопи і підошву. Кісточки не контурируются через набряк. Між гомілкою і стопою утворюється кут, відкритий назовні або досередини (в залежності від виду підвивиху). Відзначається патологічна рухливість, в деяких випадках визначається крепітація. Рухи і опора неможливі через біль.

діагностика

Переломи кісточок слід диференціювати з пошкодженням зв’язок гомілковостопного суглоба . При переломах біль, як правило, локалізується вище, максимальна хворобливість визначається при пальпації кісток, а не мягкотканних утворень. Для постановки остаточного діагнозу призначається рентгенографія гомілковостопного суглоба в двох стандартних проекціях (бічний і передньозадній). На знімках визначаються лінії зламів, напрямок і ступінь зміщення відламків, вид підвивиху і ступінь розбіжності гомілкових кісток. У сумнівних випадках призначають КТ гомілковостопного суглоба , При необхідності оцінити стан мягкотканних структур – МРТ гомілковостопного суглоба .

Рентгенографія гомілковостопного суглоба. Переломи обох гомілок зі зміщенням уламків.

Лікування перелому кісточок

Репозиція і гіпсова іммобілізація

Основним завданням при лікуванні ушкоджень кісточок є точне відновлення порушених анатомічних співвідношень між різними елементами гомілковостопного суглоба, оскільки без такого відновлення нормальне функціонування суглоба неможливо. При переломах без зміщення співвідношення між елементами суглоба не порушено, тому досить накласти гіпсову пов’язку терміном на 4-8 тижнів. При переломах зі зміщенням проводиться одномоментна закрита репозиція .

Репозиція здійснюється під місцевою анестезією в умовах стаціонару. При підвивихи суглоба назовні травматолог однієї рукою натискає на зовнішню поверхню суглоба, а інший – на внутрішню поверхню гомілки вище щиколотки. після вправляння підвивиху він здавлює вилку гомілковостопного суглоба, усуваючи розбіжність гомілкових кісток. При підвивихи суглоба досередини проводяться аналогічні маніпуляції, але руки травматолога розташовуються навпаки: одна – на внутрішній поверхні суглоба, друга – на зовнішній поверхні гомілки вище щиколотки.

При пошкодженні заднього краю великогомілкової кістки стопу виводять вперед, виробляючи тильне згинання, при пошкодженні переднього краю – назад, виробляючи підошовне згинання. Потім на ногу накладають гіпсовий чобіток в положенні гіперкорекції і виконують контрольні знімки. Пацієнту призначають знеболюючі і УВЧ . Після спадання набряку гіпс циркулюють. Термін іммобілізації залежить від характеру пошкодження і становить 4 тижні при однолодижечних переломах, 8 тижнів – при двухлодижечних переломах і 12 тижнів – при трехлодижечних переломах.

хірургічне лікування

Показанням до хірургічного втручання є непереборне зміщення щиколоток, підвивих стопи і розбіжність вилки суглоба, а також неможливість утримання фрагментів в правильному положенні. Крім того, операції проводять при несросшихся переломах, інтенсивних болях, виражених порушеннях функції і статики. При свіжих ушкодженнях хірургічне втручання зазвичай здійснюється на 2-5 день після травми, при застарілих – в плановому порядку.

Внутрішню кісточку фіксують дволопатеве цвяхом або гвинтами . При розривах межберцовогоСиндесмоз виробляють зближення гомілкових кісток, використовуючи довгий гвинт або спеціальний болт. для фіксації зовнішньої кісточки застосовують цвях або спицю. При переломах заднього і переднього краю виробляють остеосинтез щиколоток гвинтом або цвяхом. Потім рану пошарово вшивають і дренують, на ногу накладають гіпс. У післяопераційному періоді проводять антибіотикотерапію, призначають анальгетики, УВЧ і лікувальну фізкультуру. Після зняття гіпсу здійснюють заходи з розробки суглоба.

Прогноз і профілактика

Переломи кісточок без зміщення, як правило, добре зростаються і в подальшому не доставляють незручності пацієнтам. Іноді відзначаються нерізкі болі, пов’язані зі зміною погоди або зі значним навантаженням на суглоб. При правильно отрепонірованних переломах зі зміщенням зрідка розвивається посттравматичний дистрофічний больовий синдром – виражені болі в стопі і гомілковостопному суглобі, що роблять неможливою опору на ногу. Причиною розвитку такого синдрому є судинні та нейротрофічні порушення. Лікування консервативне – електрофорез з новокаїном, парафін , новокаїнові блокади , ЛФК та ​​вітамінотерапія. Зазвичай одужання настає протягом року.

Результатом нерепонірованних переломів щиколоток зі зміщенням стають постійні болі, деформація і набряк суглоба, обмеження рухів, нестійкість і невпевненість при ходьбі, кульгавість. швидко розвивається деформуючий артроз , Який ще більше ускладнює опору і руху в гомілковостопному суглобі. У подібних випадках потрібні відновлювальні операції, які можуть передбачати висічення рубцевих тканин , Остеосинтез із застосуванням різних металоконструкцій, використання кісткових трансплантатів та пластику зв’язок. Профілактика полягає в проведенні заходів щодо зниження рівня травматизму.