Повітряна система МТЗ

0 Comments

Зміст:

“Негайно прямуйте в укриття!”: як працює повітряна тривога

Тепер цей звук знають мешканці практично всіх українських міст. Ті, хто не чують його безпосередньо з повітря, отримують сповіщення на телефони.

Хто саме й коли вмикає повітряну тривогу? Чому вона часто лунає у містах, які поки залишаються відносно безпечними? А іноді навпаки мовчить, хоча у місті фіксують “прильоти”?

Хто вигадав сирену?

Система оповіщення про небезпеку існує з давніх часів. Колись це був барабанний дріб, пізніше – бій церковних дзвонів.

Сам механізм сирени винайшов ще 1799 року шотландський фізик Джон Робісон, але використовували її як музичний інструмент.

Коли сирена пролунала вперше?

Для сповіщення про повітряну тривогу сирени вперше застосували лише під час Другої світової війни.

Перші електричні сирени пролунали у Лондоні у вересні 1939 року. Вони видавали два сигнали: попереджувальний, який зростав і слабшав, та рівномірний звук, який означав, що можна виходити з укриття.

Автор фото, Getty Images

Бомбосховище у Лондоні під час Другої світової війни

Під час блокади Ленінграда про нальоти німецької авіації мешканців міста оповіщав метроном. Його рівномірний стук постійно лунав по радіо, а коли виникала небезпека, швидкість метроному збільшувалася.

Чому звук повітряної тривоги саме такий?

Ми чуємо повітряну тривогу тоді, коли електродвигун розкручує великі маховики, які завдяки повітряному тиску видають впізнаваний протяжний звук.

Є декілька типів сигналів. Один довгий рівномірний гудок, який триває до 7 секунд, – це попереджувальна сирена. Почувши її, потрібно ввімкнути офіційні радіо- чи телеканали та слухати інструкції.

Звук, який наростає та знижується, триває одну хвилину та повторюється не менше трьох разів, означає, що треба йти в укриття. Це – загальна тривога.

Короткий п’ятисекундний сигнал, який звучить після загальної тривоги, означає відбій повітряної тривоги.

Автор фото, Getty Images

Тестування системи повітряної тривоги у Лондоні

Як працює система оповіщення в Україні?

В Україні досі існує стара радянська система оповіщення цивільного населення, яку не оновлювали понад 50 років.

Напередодні війни київська влада планувала перейти з аналогової системи на цифрову, але зробити це до вторгнення Росії не встигла.

Якщо сирени не працюють, приміром, через вимкнення електрики, про небезпеку повідомляють через гучномовці, встановлені на автомобілях патрульної поліції, пожежників, рятувальників або аварійної служби.

Чому я не чую сирену?

У Києві сирени встановлені на дахах підприємств, їх близько 150. Але область покриття міста сиренами – невелика. З моменту їхнього встановлення з’явилося багато нових житлових районів.

Стара система оповіщення не враховує сучасну інфраструктуру та акустику у різних районах Києва. Така ж сама ситуація і в інших містах України.

Як дізнатися про небезпеку з повітря?

З початку війни місцеві державні адміністрації повідомляють про початок та відбій повітряної тривоги на своїх офіційних сайтах та у соцмережах.

У Києві сповіщення приходять у додаток “Київ цифровий”.

Автор фото, Getty Images

Залишки російської ракети у центрі Харкова 1 березня

Багато українців також користуються застосунком “Тривога!”, в якому можна налаштувати різні регіони країни. Також у багатьох регіонах місцева влада використовує для оповіщення окремі групи чи канали у месенджерах.

Хто вмикає сирену?

За виявлення повітряної загрози в Україні відповідають радіолокаційні підрозділи Повітряних сил ЗСУ.

Вони фіксують усі повітряні цілі як в Україні, так і далеко за її межами.

Коли на екрані радарів стеження з’являються позначки літальних апаратів, які переміщуються у бік території України, та є інформація, що це ворог, подається команда “Повітря”.

Черговий повітряних сил ЗСУ протягом трьох хвилин має зробити телефонний дзвінок по спецзв’язку. Після цього сирену вмикає місцева влада.

Чому сирена лунає так часто?

Повітряна тривога не завжди означає, що ракети чи літаки летять саме у вашу область чи місто.

Її оголошують за фактом зльоту. Зрозумілий лише загальний напрямок ракети, а точне місце, куди вона може потрапити, визначити складно.

Ракета може змінювати свій курс праворуч та ліворуч або взагалі зникати з радарів. Тому систему оповіщення вмикають поетапно згідно з курсом ракети, але враховують також і сусідні регіони.

Скільки часу є, щоби добігти до укриття?

Це залежить від типу повітряного нападу, висоти та швидкості польоту, відстані до місця запуску ракети.

На сьогодні у Києві орієнтовний час реагування – від 10 до 30 хвилин.

Речник повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат пояснює в інтерв’ю “Українській правді”, “якщо ракета летить з акваторії Чорного моря на Київ зі швидкістю 800 км/год, то кияни мають понад годину, щоби сховатися”.

“Якщо вона летить з території Білорусі, наприклад, за 300 кілометрів від української столиці, то часу значно менше – десь 20 хвилин”.

Автор фото, Getty Images

Львів’яни у бомбосховищі під час повітряної тривоги

Чому сирена іноді не вмикається?

Виявити всі повітряні загрози, на жаль, неможливо.

Літаки можна відстежити за допомогою супутників та інших інструментів розвідки. А от зафіксувати момент запуску з них ракети дуже складно.

Ракети є малопомітними цілями, до того ж вони програмують свій курс.

Деякі ракети можуть летіти так низько, що радари повітряних сил їх просто не помічають, зате їх можуть побачити звичайні люди.

Чи можна ігнорувати повітряну тривогу?

У відносно безпечних містах України мирні жителі потроху звикають до постійних сигналів тривоги та починають їх ігнорувати.

Однак командування повітряних сил ЗСУ пояснює, що сигнали тривоги є завжди правдивими.

Українські військові виявляють більшість ракет та бачать, звідки та в якому напрямку їх запускають. Але іноді запуск можуть зробити з ракетоносців, навіть з Каспійського моря, тоді відстежити його досить важко.

Автор фото, Getty Images

Ворожі ракети влучають у цивільну інфраструктуру українських міст. ТРЦ “Ретровіль” у Києві після обстрілу 21 березня

Загальна порада – триматися якомога далі від військових об’єктів, а також від телевеж та споруд ОДА, по яких противник також завдає ударів.

Але, як показує досвід, ракети також можуть втратити ціль та впасти на житлові будинки. Вразити мирну інфраструктуру можуть і уламки ракет, збитих ППО.

Щоби врятувати життя, потрібно чітко дотримуватися правил безпеки під час повітряної тривоги.

Подивитись, де саме в Україні зараз лунає повітряна тривога, можна на інтерактивній мапі.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Як працює повітряна тривога – пояснюють Повітряні сили ЗСУ

Як Україна виявляє потенційні повітряні загрози? Скільки часу минає між їхнім виявленням та запуском того самого гучного протяжного звуку сирени? Та чому цей звук іноді не з’являється перед прильотом?

“Українська правда” розпитала про це речника Повітряних сил Збройних сил України Юрія Ігната.

Хто і як виявляє ворожі літаки й ракети в небі над Україною?

За виявлення потенційної повітряної загрози в Україні відповідають радіолокаційні підрозділи Повітряних сил ЗСУ.

Вони фіксують усі повітряні цілі як в Україні, так і далеко за її межами. Втім нині це робити непросто, оскільки найперший удар 24 лютого окупанти завдали саме по радіолокаційних підрозділах.

“Вони їх фактично знищили. Звичайно, ми їх відновили, але тепер ми частково бачимо їхні цілі, а частково ні. Тому ми також користуємося інформацією з інших джерел“, – розповідає Ігнат.

Як швидко ми отримуємо сигнал тривоги? І скільки в нас є часу, щоб сховатися?

Між моментом фіксації літака/ракети та власне запуском сирени минають лічені хвилини, а може навіть менше хвилини.

Фактично, це один телефонний дзвінок по спецзв’язку. Після чого сирену в потрібних регіонах вмикає місцева влада.

Сигнал тривоги говорить про те, що на певний регіон або насувається ворожа авіація, що може скинути бомби чи ракети, або на нього вже випущена ракета.

Якщо ракета летить з акваторії Чорного моря на Київ зі швидкістю 800 км/год, то кияни мають більше години часу, щоб сховатися. Якщо вона летить з території Білорусі, наприклад, за 300 кілометрів від української столиці, то часу значно менше – десь 20 хвилин.

Це за умови, якщо вона долітає до цілі й її не збиває українське ППО.

Як визначаються міста, у яких вмикається сирена?

Повітряні сили фіксують маршрут слідування ракети – приблизно її курс з точки А в точку Б, і припускають, що в процесі вона може змінювати свій курс праворуч, ліворуч чи взагалі пропадати з радарів.

Наприклад, так було з ракетами, які летіли на Вінницю – вона йшла по Дністру, а в Могилеві-Подільському різко звернула праворуч на саму Вінницю.

Тому, якщо ракета летить з акваторії Чорного моря на Вінницю, тривога спершу оголошується в Одесі, за нею включається Миколаїв, Умань, Тульчин, Немирів та Вінниця. За Вінницею може бути Житомир і Луцьк.

“У всіх цих містах, а може навіть і ліворуч, і праворуч від них вмикається повітряна тривога – бо невідомо, куди та ціль впаде. Пролетіла Одесу – там вимикають, летить далі. І так поетапно ця система оповіщення діє по всій території країни, щоб люди принаймні встигли сховатися в укриття“, – пояснює Ігнат.

Чи всі повітряні загрози бачать Повітряні сили?

Якщо у вашому місті був приліт, але перед цим не вмикали сирену, це означає, що ПС не побачили літак або ракету. Виявити всі загрози неможливо.

Втім “подавляючу більшість” ПВ все ж бачать. Хоча росіяни намагаються максимально приховати рух своїх повітряних об’єктів.

“Наприклад, вони з Криму, з кораблів у Чорному морі, запустили калібри, які летіли в русло Дністра. А Дністер – це найнижчий рівень над землею. Антена стоїть високо, нижче антени, припустимо, не видно”, – пояснює Ігнат.

Чому сирена іноді вмикається після прильоту, як було з падінням уламків ракет на столичній Куренівці?

Ймовірно, це означає, що ПС не виявили загрозу, яка вже впала на вашу вулицю чи будинок, але сповіщають вас про можливий приліт наступної.

Чому сирена іноді не вмикається, як це було в Івано-Франківську 11 і 13 березня, коли бомбили аеропорт?

Тут є лише два варіанти відповіді: або ПС таки не бачили загрози, або технічна система сповіщення дала збій. Ймовірніше, що загрозу таки не виявили, пояснює Ігнат.

Як розповідає УП керівник управління з питань цивільного захисту Івано-Франківської ОДА Володимир Стебницький, у ті дні вони не отримали сигналу від військових про потенційну загрозу. А незадовго до прильоту був відбій тривоги.

Місцева система сповіщення була робочою.

“У нас все працювало. Київ тисне кнопкуодразу в нас є прийом, і ми вмикаємо собі сирену”, – описує механізм роботи сигналу Стебницький.

Чому неможливо виявляти всі загрози в небі?

Бо ракети є дуже малопомітними цілями та ще й програмують свій курс.

“Літаки ще десь можна побачити нашими засобами – розвідки, супутниковими, іншими механізмами. А от відрив ракети від них простежити фактично неможливо. А вони запускають цих ракет з десяток, двадцяток”, – розповідає Ігнат.

Натомість звичайні люди можуть побачити ракету і навіть зняти її на свій телефон, бо вона летить дуже низько та ще й огинає рельєф місцевості. Це дозволяє їй залишатись непоміченою для ПС і не збитою ППО.

Скільки відсотків ворожих ракет збиває українська ППО?

Приблизно 10%. Водночас Україна збиває крилаті ракети навіть ракетою з винищувача.

У Києві сповіщення від додатку “Київ цифровий” і КМДА бувають двох видів “повітряна тривога” і “загроза ракетного удару” – у чому різниця?

Сповіщення “повітряна тривога” означає, що летить ворожий літак, “ракетний удар” – що летить ракета.

Тобто більшість повітряних тривог сповіщають нас саме про приліт ворожих літаків. Втім, треба враховувати, що крилата ракета може вилетіти і з літака.

“Ховатись треба в будь-якому випадку. Або розраховувати на Бога. Але краще йти ховатися – перечекати, відійти від військового об’єкта, якщо ви десь поруч”, – радить Ігнат.

Чи є об’єкти, які фіксують ПС, але через які не вмикають тривогу?

Ні. Після всіх виявлених об’єктів, навіть якщо вони невеликі, вмикається сирена.

Чи можуть звичайні люди за звуком вибуху розрізнити, що саме відбувається на вулиці, у небі?

“Люди чують, кажуть: летить вертоліт, ой ні, літак, ой ні, то крилата ракета – і це люди, які в теробороні! Тільки професіонал може побачити і розрізнити, і то це важко”, – пояснює Ігнат.

Ольга Кириленко, УП