Скільки триває іша
Зміст:
Скільки триває іша
Написання і та и в сумнівних випадках наголосом не перевіряється. Потрібно знати правила вживання цих букв.
У написанні і та и треба чітко розрізняти українські і іншомовні слова, бо ці букви в них пишуться за зовсім різними правилами. І в самих іншомовних словах їх треба писати інакше в загальних назвах, інакше у власних географічних назвах і ще інакше у власних особових назвах.
Пишемо і | Пишемо и |
---|---|
Правопис і та и в незапозичених словах (загальні правила) | |
Пишемо і, якщо [і] чергується з [о] або [e] (див. Чергування і з іншими голосними): вечір — вечра, прірва — прривати, шість — шсти, камінь — камня, гірський — гра, кіт — кта, але: кущик — кущика, кит — кита, хибний — хиба (чергування нема). | Треба пам’ятати про чергування в кількох дієслівних коренях [е] з [и] (див. Чергування е з и). Увага! В деяких іменниках, утворених від цих коренів, з’являється все-таки [і], наприклад: дти — роздти, але дірка, діра; підпти — підпти, але підпірка, бо підпора; тти — затти, але затірка, бо затерта. |
Якщо сумнівний звук не чергується з [о] або [е], то орієнтуємося на вимову слова: | |
Приголосні перед [і] вимовляються м’яко або пом’якшено: літо [лˊіто], ріка [рˊіка], вітер [в’ітер], чітко [ч’ітко]. | Приголосні перед [и] вимовляються твердо: лист, дитина, читати, широкий, щиголь. |
Пишемо и у відкритих складах -ри-, -ли- у словах гриміти, дрижати, тривога, крихітний та ін. (див. Правопис ненаголошених е та и (загальні правила)). | |
після шиплячих ш, ч, ж, дж (“ще їжджу”) звичайно пишемо і: гроші, свічі, площі, межі, дріжджі, двічі, уночі. | але пишемо и: 1) у дієслівних формах (у наказовому способі і в дієприслівниках): пиши, мовчи, кажи, не свищи, пишучи, написавши; 2) у прислівниках на зразок: по-вовчи, по-ведмежи. |
після задньоротових г, к, х, ґ (“хуґа гука”) пишемо і: 1) в називному-знахідному відмінках множини в прикметниках і займенниках (відповідають на питання які?): довгі, тонкі, сухі, такі, всякі; 2) в незмінюваних іншомовних словах: Гельсінкі, хакі. | після задньоротових г, к, х, ґ (“хуґа гука”) : дороги, руки, шляхи, дзиґи, навкруги, тільки, трохи, залюбки. |
Уживання і та и на початку слова (згідно з правилами правопису 2019 року) | |
На початку слова звичайно пишемо і відповідно до вимови: Іва́н, і́грашка, і́дол, і́кати (‘вимовляти і замість и ’), іко́на, іменува́ти, ім’я́ , інди́к, і́ноді, іржа́ , існува́ти, і́стина, іти́. | И пишемо на початку окремих вигуків (ич!), часток ( ич який хитрий), дієслова и́кати (‘вимовляти и замість і’) та похідного від нього іменника и́кання. |
И на початку слова вживаємо в деяких загальних і власних назвах, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до їх вимови в цих мовах: ийбе́н — народне ополчення в середньовічній Кореї; ир — загальна назва пісні в деяких тюркомовних народів; Ич-оба́ — скіфський курган поблизу Керчі; Кім Чен Ин — особова назва. | |
Деякі слова мають варіанти з голосними і та и: і́рій і и́рій, і́род і и́род (‘дуже жорстока людина’), але: цар Ірод). | |
Правопис і та и в основах іншомовних слів | |
У більшості випадків пишеться і, а саме: а) на початку слова: історія, інерція; б) у кінці незмінних слів: таксі, мерсі, попурі; в) перед та й: клінт, раді, чемпін; г) після букв, що не входять до “дев’ятки”: ітаін, іно; ґ) у кінці слів перед я: конфесі, теорі, аудієнці, алергі. | В основах іншомовних загальних назв після дев’яти букв (“правило дев’ятки”) д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (”де ти з’їси цю чашу жиру”) перед наступним приголосним (крім й) пишемо и: иектор, інсиут, поиія, такит, ик, иара, иер, реи, коиор. Як виняток буква и пишеться після інших букв: а) у словах: бинт, вимпел, графин, кипарис, кит, литаври, мигдаль, миля, скипидар, спирт, шпиталь, диякон, єпископ, християнин; б) у словах, : башкир, калмик, киргиз, кизил, кинджал, кисет, кишлак, кишмиш, ярлик. |
Букву і пишемо у перед буквами на позначення приголосних, крім шиплячих: Ліабон, Місііі, Діро, Арітотель, Фрірі, Зіберт, Леонардо да Вічі, Грі, Гельсікі, Сіней, Занзіар. | В основах іншомовних після семи букв д, т, ц, ч, ш, ж, р (”де ти… цю чашу жиру”) перед наступним приголосним (крім й) пишемо и: Сканиавія, сканиавський, Кориєри, иет, Ваиан, Лейпи, иаго, Ваигтон, Ки, иулі, Мади. Крім того, як виняток, букву и пишемо в таких географічних назвах: Єгипет, Єрусалим, Вифлеєм, Вавилон, Сирія, Сицилія, Мексика, Корсика, Бразилія, Пакистан, Колхида, Китай, Киргизія, Узбекистан. |
Вітрянка – скільки днів потрібно бути вдома, заразна вона
Вітрянка передається повітряно-крапельним шляхом, і відноситься до поширених дитячих захворювань, проте захворіти на вітряну віспу можуть і дорослі. У них специфічні симптоми більш виражені, і протікає вона набагато важче, ніж у дитини.
Тому багатьох цікавить певний момент – скільки днів потрібно бути вдома, коли дорослий або дитина хворіє на вітрянку.
Адже захворювання дуже заразне, і інфікованій людині варто знаходиться в якомусь подобу карантину, щоб не заразити інших людей.
Основні симптоми вітрянки
- ломота в тілі, слабкість;
- висока температура;
- кашель, першіння в горлі;
- загальне нездужання організму.
Висип може бути нечисленною, або навпаки, проявлятися множинними висипаннями на будь-яких ділянках тіла. При важкому протягом висип може покрити все тіло людини з ніг до голови, в буквальному сенсі. Деяким дітям щастить, і у них вітрянка протікає в легкій формі з одиничними висипаннями і без особливої симптоматики.
Все це неподобство триває до 5 днів, після бульбашки самі по собі лопаються і на їх місце приходять сухі скоринки. Їх не варто стругати, щоб не залишилися дрібні рубці.
У дорослих симптоми вітрянки такі ж, але можуть супроводжуватися сильнішою інтоксикацією організму і температурою доходить до 40 градусів.
Основною умовою лікування вітрянки є постільний режим і карантин, а також рясне пиття, і прийом деяких препаратів для полегшення симптомів: жарознижуючі, антигістамінні і т.п.
Скільки днів заразна вітрянка?
Щоб не заразити оточуючих, дорослим і дітям перебувати вдома слід однакову кількість часу (зазвичай 2 тижні), виняток становлять – вагітні жінки, люди похилого, і люди з ослабленим імунітетом. Їм потрібно бути вдома трохи довше, ніж зазвичай. Скільки точно – питання індивідуальне.
Як ви вже здогадалися, головним фактором є імунітет людини, ніж він сильніше, тим менше часу триває захворювання. При легкій формі висип зникає через тиждень. При ускладненому варіанті хворіють довше, і цей відрізок часу збільшується в 2-3 рази.
- 1) Як будь-яке інфекційне захворювання, вітряна віспа починається з інкубаційного періоду, його тривалість 10-20 днів. У цей час вірус активно розмножується в організмі людини. Симптомів ніяких немає, але людина стає заразним.
- 2) Потім з’являється симптоматика ГРВІ, токсини проникають в кров викликаючи ці симптоми. Це продромальний період, його тривалість 1-2 дня.
- 3) Вірус проникає в глибокі клітини шкіри, викликаючи характерну висип. Це період висипань, його тривалість в середньому 3-5 днів, іноді до 10 днів.
- 4) Наостанок залишається період одужання, коли бульбашки зникають, а на їх місці виникає засохла скоринка. Його термін – 5 днів.