Яке слово Євангеліє
ἄγγέλλω — оголошувати, повідомляти) — багатозначний термін: 1) виклад засад християнського віровчення, збірна назва християнської проповіді (найперше про спасіння, обіцяне настання Царства Божого); 2) особливий жанр ранньохристиянської літератури, що оповідає найголовніші епізоди земного життя Ісуса Христа (народження, …
1) ранньохристиянські твори, що оповідають про земне життя засновника християнства Ісуса Христа. 2) У своєму первинному значенні «Євангеліє» означає «добру новину» для усього людства, пов'язану зі спасінням через розп'яття та воскресіння Ісуса Христа, котрий відкупив людей від рабства гріха та вічної смерті.
ЄВАНГЕЛІЄ, я, с. 1. Частина біблії (головна частина Нового завіту), в якій вміщено легенди про життя та повчання міфічного Ісуса Христа і яка є основою християнської релігії.
Авторство Авторство, згідно з традицією: Митар Матей (ім'я Матвій означає «дар Божий»), один із Дванадцяти, написав Євангеліє арамейською мовою.
Євангелісти (грец. ευαγγελιστής) — чотири укладачі, визнані християнською церквою, ранньохристиянських творів — євангелій: Матвій, Марко, Лука, Іван.
Мова З філологічного погляду канонічні Євангелія написані тогочасною розмовною (грецьке койне), а не літературною мовою.
Єва́нгеліє (середн. р.), або Єва́нгелія (жін. р.), (від грец. εύαγγέλιον — гарна звістка, добра новина) — 1) ранньохристиянські твори, що оповідають про земне життя засновника християнства Ісуса Христа. 2) У своєму первинному значенні «Євангеліє» означає «добру новину» для усього людства, …