Чим би там не було

0 Comments

як би там не було у словнику українська

Зразки речень із ” як би там не було

Як би там не було, нову партію свіжих втомлених євреїв пішки гнали до Дахау.

Як би там не було, а почуття міс Ангоріан до Хаула, напевно, дуже сильне, раз вона сюди прийшла.

Та й, окрім того, як би там не було, гра є гра, хто кого.

Як би там не було, нам потрібні нові провідники.

Як би там не було, перетворення Байкалу триває досі — в околицях озера постійно відбуваються землетруси.

Та як би там не було, Симон Форд був гордий на свою приналежність до великої родини шотландських гірняків.

Як би там не було, ми дізнаємось про це, коли вони підійдуть ближче на одну чи дві милі.

Як би там не було, — сказала Аделя, — соку їм не дам.

Чи вижило б людство, якби не було брехні?

Усі кажуть неправду. Ми відповідаємо “добре” на запитання про наші справи, коли все якнайгірше, та робимо комплімент подрузі з приводу її жахливої нової зачіски.

Попри це, більшість з нас як правило не здатні виявити брехню. А що було б, якби ми вміли це робити, миттєво і безпомилково?

Дослідники вважають, що люди почали брехати одне одному, щойно вони винайшли мову.

“Брехня є найпростішим способом здобути владу”, – каже Сіссела Бок, професор етики з Гарвардського університету.

“Все ж таки щоби отримати чиїсь гроші, легше збрехати, ніж вдарити когось по голові або пограбувати банк”.

Протягом всієї історії людства брехня також була “еволюційним способом захисту”, зазначає Майкл Льюїс, заслужений професор педіатрії та психіатрії з Університету Рутгерса.

Насамперед захисту від переслідування. Якби раптом брехню більше не можна було б приховати, в країнах, де подружня зрада, гомосексуалізм або певні релігійні переконання є незаконними, життя людей опинилося б під загрозою.

Автор фото, Unsplash

Важко уявити повсякденну взаємодію людей без брехні

Ми брешемо на роботі, щоби здаватися більш професійними. Адже якби ми відверто сказали би босу, що ми про нього думаємо, або чому ми не вклалися у дедлайн, ми могли й втратити роботу.

З іншого боку, саме на роботі часом дуже важливо знати, коли нам кажуть неправду, зазначає Кларк Фрешман, професор права з Університету Каліфорнії в Гастінгсі.

Якби представники меншин під час співбесіди могли отримувати на запитання чесні відповіді, дискримінації можна було б уникнути.

Але ми би також частіше ображалися. Світ без брехні завдав би негайного удару по нашій самооцінці, вважає Ден Аріелі, професор психології та поведінкової економіки з Університету Дюка.

“У правдивому світі ми би отримували чесні і часто жорстокі відгуки про те, як ми працюємо, одягаємось чи цілуємось”, – пояснює він.

“Ви раптом усвідомили б, що люди не приділяють вашій персоні багато уваги, і що ви далеко не такий висококваліфікований професіонал, як вам здається”, – додав він.

З іншого боку, відверта оцінка дала б нам шанс на самовдосконалення та навчання, але чи вигідний це компроміс, Аріелі не певен.

Автор фото, Getty Images

Брехня захищає людей у країнах, де певний світогляд або релігія зробили їх жертвами переслідувань

Самооцінка почала би страждати з раннього дитинства, і не відомо, як би це позначилося на розвитку людини.

Уявіть, що ваша дитина показує вам свій малюнок, а ви відповідаєте: “Який жах!”. Негативні наслідки будуть негайними. Та й чарівність дитинства була б безповоротно втрачена, адже в ньому вже не буде Санта-Клауса, Зубної феї та Пасхального зайця.

А оскільки діти дуже допитливі, вони рано дізнаються сувору правду життя, що навряд буде корисним для їхньої психіки.

Але діти й самі досить рано дізнаються про соціальну цінність брехні. Вже у віці трьох-чотирьох років вони чудово засвоюють мистецтво ввічливої брехні. Наприклад, коли мама вчить їх казати, що подарунок їм сподобався, навіть якщо це й не так.

Ба більше, експерименти показали, що чим розумніша і емоційно більш розвинута дитина, тим частіше вона каже неправду. Вочевидь, брехня має інтелектуальні переваги для дітей.

Подорослішавши, ми починаємо брехати регулярно. Одне дослідження показало, що студенти коледжу казали неправду в кожній третій соціальній взаємодії, а дорослі люди – в кожній п’ятій.

Автор фото, Getty Images

У передвиборчій кампанії 2016 року Гілларі Клінтон казала менше неправди, ніж її суперник Дональд Трамп

У суспільстві, де важливою установкою є не образити почуття іншої людини, всі стають спільниками в білій брехні.

“Багато людей і самі готові обманюватися”, – каже Екман. Ми дякуємо господарям за чудовий вечір, навіть якщо нудьгували кожну його хвилину. А вони охоче вірять у це, не маючи бажання зізнаватися собі, якою жахливою є їхня компанія та їжа.

Недоліком ввічливої брехні є те, що нас можуть запрошувати на вечерю знову і знову. Але якби її не було, дружба руйнувалася б, професійні стосунки були б напруженими, а сімейні свята ще жахливішими, ніж вони є тепер.

Не позбавлені брехні і наші романтичні стосунки. Але якби ми раптом стали б абсолютно чесними з нашими партнерами, казали б у вічі про те, як вони виглядають зранку, або розповідали б про флірт з симпатичним колегою, мало які стосунки витримали б таке випробування.

Автор фото, Getty Images

А якби щиру правду казали кандидати в президенти?

“Я завжди жартую, що ми з дружиною прожили 40 років разом, лише тому в нас окремі ванні кімнати”, – каже Екман.

І справа не лише в тому, що саме ви робите у ванній, а в тому, що є речі, про які ви не хотіли би розповідати будь-кому, навіть своїй дружині чи чоловіку.

Втім, здатність миттєво виявляти брехню має й декілька вагомих переваг. По-перше, ми б нарешті позбулися патологічних брехунів або тих, чия брехня не має жодної суспільної користі.

Патологічні брехуни – це часто нарциси, чия потреба в самообмані обумовлена страхом перед соромом або викриттям. Саме тому вони самі щиро вірять у свою брехню, навіть коли вона суперечить фактам або їхнім власним заявам, зробленим раніше.

За словами Майкла Льюїса, класичним прикладом цього є Дональд Трамп, який “сам щиро вірить у свою брехню”.

Брехня в політиці, звісно, не є чимось новим. Однак в останні роки вона стала надто зухвалою. “Трамп, Путін та інші впливові політики взяли за звичку нахабно брехати, ані трохи не переймаючись, що їх можуть вивести на чисту воду”, – каже професор політології та журналістики Віан Бакір.

Автор фото, Getty Images

Хто з нас не казав, що запізнився через затори, коли насправді просто проспав

Утім, попри численні докази нечесності окремих політиків чи політичних груп, вони не втрачають підтримки виборців.

Як пояснює професор Бакір, людей дуже важко переконати. Упередженість – загальна вада Homo Sapiens, ми схильні безумовно вірити тому, що вписується у наш світогляд.

Але якби люди могли б самі виявляти брехню, нечесних політиків підтримували б набагато менше.

У міжнародних відносинах і дипломатії, напевно, спочатку настане повний хаос, але зрештою суспільство виграє від чесних політиків і чиновників. Так само станеться в поліції та правосудді.

Судові процеси спростяться до простого опитування підозрюваного.

Автор фото, Getty Images

Ми часто брешемо, щоби не образити людей, які зробили для нас щось хороше

Передбачити всі зміни в світі без брехні доволі важко, відомо лише одне, що це буде геть інший світ. Утім, “люди безперечно пристосуються до нього з часом, розробивши нові норми соціальної поведінки”, припускає професор Бакір.

На її думку, однак, ми швидше за все, зробимо все можливе, або вигадати нові способи брехні, чи то за допомогою технологій, наркотиків, соціальної поведінки чи психологічних тренінгів.

Інші дослідники погоджуються.

“Ми продовжуватимемо якось обманювати один одного, ми просто знайдемо інший спосіб. Це життєва необхідність”.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.