Як швидко вивчити паралельні тональності
Зміст:
Тональність: визначення, паралельні, однойменні та енгармонічно рівні тональності
Ледь музикант починає розучувати новий музичний твір, насамперед він визначає тональність. І неважливо, на якому інструменті музикант грає, займається вокалом або просто вчить номер по сольфеджіо. Без чіткого розуміння тональності вчити нове твори дуже складно. А вже якщо мова заходить про гармонію. Вміння будувати акорди цілком ґрунтується на розумінні тональності.
Тональність
Що ж таке тональність? Визначення цього слова бувають різними, це залежить і від етапу навчання, і від автора підручника. Можливі такі визначення слова “тональність” “:
- Тональність – ім ‘я ладу.
- Тональність – висота ладу.
- Тональність – висотне положення ладу (“” Елементарна теорія музики “”, Способін).
- Тональність (класична) – це централізована, функціонально-диференційована, в основі діатонічна двуладова мажоро-мінорна система акордового типу, в якій акорд є головним об ‘єктом розвитку, а загальні закономірності визначаються принципом тяжіння-дозвіл (“” Гармонія в західноєвропейській музиці IX
Тональності бувають мажорні і мінорні, це залежить від ладу, який лежить в основі. Також тональності бувають паралельними, однойменними, а також енгармонічно рівними. Спробуємо розібратися, що все це означає.
Паралельні, однойменні, енгармонічно рівні тональності
Головні критерії, за якими визначається тональність, – лад (мажор або мінор), ключові знаки альтерації (дієзи або бемолі, їх кількість) і тоніка (найсталіший звук тональності, I ступінь).
Також можна запам ‘ятати, що тоніка паралельного мінора знаходиться на VI ступені натурального мажору, а тоніка паралельного мажору – на III щаблі мінора.
Нижче дана таблиця паралельних тональностей.
До мажор – ля мінор
Однойменними називаються мажорна і мінорна тональності, у яких різні ключові знаки і однакові тоніки. Наприклад, це До-мажор (C-dur) і до-мінор (c-moll).
Енгармонічно рівними тональностями називаються тональності, звуки яких, всі ступені і співзвуччя яких енгармонічно рівні тобто звучать однаково, мають однакову висоту, а записуються по-різному.
Наприклад, якщо зіграти до-дієз і ре-бемоль, вони прозвучать однаково, ці звуки є енгармонічно рівними.
Приклади енгармонійно рівних тональностей
Теоретично для будь-якої тональності можна знайти енгармонічну заміну, правда, в більшості випадків вийдуть невживані тональності. Головна ж мета енгармонічно рівних тональностей – спростити життя виконавцю.
Основних причин для заміни тональності дві:
- Тональності замінюються для зменшення кількості знаків. Наприклад, в До-дієз мажорі 7 дієзів, а в Ре-бемоль мажорі 5 бемолів. Тональності з меншою кількістю знаків є більш простими, зручними, тому частіше застосовується Ре-бемоль мажор.
- Для різних видів інструментів краще підходять ті чи інші тональності. Наприклад, для групи струнно-смичкових інструментів (скрипка, альт, віолончель) краще підходять дієзні тональності, а для духових інструментів більш зручні бемольні тональності.
Існує 6 пар тональностей, які замінюються енгармонічно, 3 мажорних і 3 мінорних.
ре-дієз мінор – 6 дієзів
Сіль-дієз мінор – 5 дієзів
сі-бемоль мінор – 5 бемолів
мі-бемоль мінор – 6 бемолів
ля-бемоль мінор – 7 бемолів
Якщо говорити про невживані енгармонійні заміни, то можна привести в приклад таку тональність, як До мажор (немає знаків) і Сі-дієз мажор (12 дієзів). Буде енгармонійно дорівнює До мажору і Ре-дубль-бемоль мажор (12 бемолів).
Тональності відіграють важливу роль у творчості композиторів, за деякими закріплюються певні образи, наприклад, з часів І. С. Баха сі мінор вважається “” чорною “” тональністю, а у творчості М. А. Римського-Корсакова Ре-бемоль мажор вважається тональністю любові. Дивно, що створюються цикли творів, написаних у всіх тональностях: 2 томи добре темперованого клавіра І. С. Баха, 24 прелюдії Ф. Шопена, 24 прелюдії А. Скрябіна, 24 прелюдії і фуги Д. Шостаковича. А одна із запорук грамотного, успішного виконання таких творів – знання тональностей.
Тональність: визначення, паралельні, однойменні та енгармонічно рівні тональності
Ледь музикант починає розучувати новий музичний твір, насамперед він визначає тональність. І неважливо, на якому інструменті музикант грає, займається вокалом або просто вчить номер по сольфеджіо. Без чіткого розуміння тональності вчити нове твори дуже складно. А вже якщо мова заходить про гармонію. Вміння будувати акорди цілком ґрунтується на розумінні тональності.
Тональність
Що ж таке тональність? Визначення цього слова бувають різними, це залежить і від етапу навчання, і від автора підручника. Можливі такі визначення слова “тональність” “:
- Тональність – ім’я ладу.
- Тональність – висота ладу.
- Тональність – висотне положення ладу («» Елементарна теорія музики «», Способін).
- Тональність (класична) – це централізована, функціонально-диференційована, в основі діатонічна двуладова мажоро-мінорна система акордового типу, в якій акорд є головним об’єктом розвитку, а загальні закономірності визначаються принципом тяжіння-дозвіл («» Гармонія в західноєвропейській музиці IX – початок XX століття «», Л. Дьячкова).
Тональності бувають мажорні і мінорні, це залежить від ладу, який лежить в основі. Також тональності бувають паралельними, однойменними, а також енгармонічно рівними. Спробуємо розібратися, що все це означає.
Паралельні, однойменні, енгармонічно рівні тональності
Головні критерії, за якими визначається тональність, – лад (мажор або мінор), ключові знаки альтерації (дієзи або бемолі, їх кількість) і тоніка (найсталіший звук тональності, I ступінь).
Якщо говорити про паралельні і однойменні тональності, то тут завжди лад розрізняється. Тобто якщо тональності паралельні – це мажор і мінор, якщо однойменні – аналогічно.
Паралельними називаються мажорна і мінорна тональності, у яких однакові ключові знаки і різні тоніки. Наприклад, це До мажор (C-dur) і ля мінор (a-moll).
Можна побачити, що в натуральному мажорі і мінорі в даних тональностях використовуються одні й ті ж ноти, але I ступінь і лад різні. Знайти паралельні тональності легко, вони розташовані на відстані малої терції. Щоб знайти паралельний мінор, необхідно побудувати від першого ступеня малу терцію вниз, а щоб знайти паралельний мажор, потрібно побудувати малу терцію вгору.
Також можна запам’ятати, що тоніка паралельного мінора знаходиться на VI ступені натурального мажору, а тоніка паралельного мажору – на III щаблі мінора.
Нижче дана таблиця паралельних тональностей.