Як люди купують військовий квиток

0 Comments

Як військовим купити квиток на потяг, коли все розкуплено? Пояснює УЗ

6 грудня “Укрзалізниця” запустила спеціальний сервіс для військовослужбовців, який дозволяє придбати квиток на потяг за внутрішнім бронюванням, якщо “відкриті” квитки розкуплені.

Забронювати квитки можна на спеціальному порталі не менше ніж за 6 годин до відправлення потяга, а викупити в касі – не менше, ніж за 1 годину.

Що змінює ця опція, як працює внутрішнє бронювання для військових і чи вистачить на всіх “закритих” квитків – “Українській правді. Життя” пояснили в “Укрзалізниці”.

Що таке внутрішнє бронювання?

Для деяких категорій пасажирів (зокрема, військових) існує внутрішнє бронювання квитків, яких немає у відкритому продажі. Тобто їх не можна побачити на сайті чи в застосунку УЗ.

“Це окреме внутрішнє бронювання – тобто частина квитків в певній пропорції по запиту від Міністерства оборони на певні поїзди, які ми не називаємо спеціально з міркувань безпеки.

На такій броні є певна кількість квитків плацкартних, квитків купейних, а також деякі місця другого класу в інтерсіті.

Вони закриті під окремою бронню. Коли військовослужбовець на цьому ресурсі залишає заявку, наші касири виводять цей квиток з-під броні, і він може його викупити в касі”, – каже речниця пасажирського напряму “Укрзалізниці” Анастасія Золотарьова.

На такі рейси буде доступне окреме бронювання квитків, які до певного моменту не будуть у публічному продажі.

Однак за деяких умов ці “закриті” квитки зможуть вийти у доступ і для інших покупців, зокрема цивільних. Анастасія пояснює, що виведення таких квитків у вільний продаж відбуватиметься у два етапи.

“Такі квитки можуть бути доступні тільки в тому випадку, якщо ці місця не були вибрані військовослужбовцями. Якщо ці місця не заброньовані, то ми їх видаємо у вільний продаж, і їх може купити хто завгодно.

Оскільки це новий для нас процес, ми тут дещо тестуємо. У нас буде дві хвилі випуску цих квитків у вільний продаж, якщо вони не були заброньовані. Перша – за 24 години, а друга – за годину до відправлення потяга”, – пояснює речниця.

За годину до відправлення у продаж будуть виходити всі незаброньовані квитки, а також ті, які були заброньовані, але не були викуплені в касі.

“Ми чітко комунікуємо, що людина може викупити такий квиток не пізніше, ніж за одну годину до відправлення поїзда. Якщо пізніше, її квиток просто автоматично вийде в продаж. Це автоматичне налаштування, ми не можемо на нього впливати.

Людина в будь-якому випадку фізично прийде на вокзал, бо вона буде їхати поїздом. Зазвичай люди якраз приїжджають на вокзал десь за годину до відправлення поїзда”, – додає речниця.

Що змінилось?

Окреме бронювання квитків для військовослужбовців існувало і раніше. Але купити такі квитки можна було лише через військового коменданта.

“Тобто військовослужбовець мав заздалегідь знайти, де той військовий комендант знаходиться, до нього приїхати, взяти у нього талон, потім з тим талоном поїхати на вокзал, купити заздалегідь цей квиток, бо ці квитки виходили у продаж за 6 годин до відправлення поїзда.

Тобто військовослужбовець мав як мінімум двічі приїхати на вокзал і ще один раз до військового коменданта, бо інакше він би цей квиток не купив. Ми максимально зменшили кількість додаткових рухів. Достатньо забронювати і один раз приїхати на вокзал вже під відправлення поїзда, який тобі потрібен”, – пояснює Анастасія.

Викупити цей квиток у касі можна лише через пред’явлення військового квитка або посвідчення офіцера

Якщо ж цивільна людина захоче схитрити й забронювати собі “закритий” квиток, без військового документа їй не віддадуть квиток у касі.

Якщо ж дуже багато військових захочуть придбати ці квитки й на них не вистачить “внутрішньо” заброньованих місць, їм прийде відмова.

“Але теж ми до цього підстрахувалися. У нас є наші внутрішні службові броні. Їх дуже мала кількість, але вони все одно є. І ми можемо їх перерозподіляти на користь військовослужбовців.

Ми змінили свої внутрішні процеси та можемо це робити. Наприклад, якщо ми розуміємо, що військовослужбовець має їхати, а йому немає місця, ми можемо взяти, наприклад, місце з окремої броні для людей з інвалідністю, якщо воно вільне.

Але, звісно, може бути таке, що квитків не вистачить всім, бо в будь-якому випадку місткість поїзда фізично обмежена”, – каже Анастасія.

На її думку, нова опція особливо допоможе військовим, які дізнаються про необхідну поїздку день у день.

“Наприклад, людина о 8 ранку на нараді розуміє, що їй треба їхати у відрядження. Поїзд сьогодні о 14.30 відправляється. Вона вже не встигне купити цей квиток через військового коменданта. А через наш портал встигне”, – додає речниця пасажирського напряму УЗ.

«В разі мобілізації я знаю куди йти і що робити»: чотири історії українок, які мають військові квитки

Стати на військовий облік – тепер це обовʼязок, а не право українських жінок, якщо їхня професія входить до розширеного переліку Міноборони. Відповідний наказ набув чинності 17 грудня. Радіо Свобода зібрало кілька історій українок, які були на обліку у військкоматі й раніше, до цього рішення. Вони розповіли про те, як військовий квиток впливає на їхнє життя та чого варто чекати українським жінкам.

Наказ Міноборони про розширення переліку професій, які передбачають військовий облік жінок, набув 17 грудня. Проте в українського суспільства запитань досі більше ніж відповідей. Зокрема й тому, що досі точно не визначений час, упродовж якого жінки мають стати на облік у військкоматі. До того ж, як повідомила радниця заступника міністра оборони Наталія Воронкова в ефірі «Громадського радіо», алгоритму постановки жінок на військовий облік досі немає.

Тому Радіо Свобода підготувало відео-експлейнер про те, для чого Україні потрібен військовий облік не лише чоловіків, а й жінок, і що чекає українок у військкоматах.

Окрім того, Радіо Свобода зібрало історії кількох українок, які вже мають військовий квиток, але не перебувають в штаті діючих військових підрозділів, мають цивільні професії та більшість часу ведуть невійськовий спосіб життя.

В Україні загалом вже понад 10 тисяч жінок, які стоять на військовому обліку. Не всі з них є чинними військовими-контрактницями. Від початку Незалежності ціла низка професій передбачала наявність військового квитка, незалежно від статі. Що змінюється в житті українки після того, як вона стає на військовий облік?

Лікарка Алла Олійник: «Це позитивний сигнал: жінка нарешті стає повноправним членом суспільства»

Алла Олійник, колишня радниця міністра охорони здоров’я, лікарка та підприємниця, отримала військовий квиток ще у 2000-х роках, будучи студенткою Національного медичного університету імені Богомольця.

Це був її свідомий вибір, пригадує вона.

«Рішення, чи матиму я військовий обов’язок, я ухвалювала у віці 19 років, коли закінчувала Національний медичний університет у Києві. На четвертому курсі перед нами був вибір: продовжувати навчання у загальному потоці, чи з військовою кафедрою. Туди пішли студенти, які хотіли мати розширені (військові) знання», пригадує лікарка.

Найцінніше, що вона тоді отримала – це не документ про військовий облік, а детальні знання про те, як має діяти лікар у війську та в умовах бойових дій, пояснює Алла Олійник.

«Ми навчалися ще два з половиною роки. Знання давали через таку призму, щоб лікар на війні розумів, де і що відбувається та як швидко надати допомогу, починаючи від банальних речей (зупинка кровотечі) до розгортання польового шпиталю. Вивчали, що є на складах бомбосховищ, а також різні ситуації, як-от застосування хімічної зброї».

Наразі перебування жінки на військовому обліку в Україні жодним чином не впливає на її життя, ділиться своїм досвідом лікарка і підприємниця.

«На моє життя це поки ніяк не впливало. Мене нікуди не викликали, не зобов’язували приходити. Держава не мала до мене жодних питань. Водночас і до, і після Майдану я перетиналася з військовими медиками та з військовою медициною. І тут знання, отримані на військовій кафедрі, стали дуже у пригоді» – пригадує співрозмовниця Радіо Свобода.

Особливо вона згадує свою роботу на початку війни у Бахмуті, який тоді був на лінії фронту, і переходив то під контроль ЗСУ, то в руки російських гібридних сил: «Тоді я керувала фармацевтичним заводом у Бахмуті. Там не так «корочка» мала значення, як знання, що робити і як кому допомагати».

Військовий облік для жінок низки професій – це позитивний крок, за умови, що, крім бюрократії, передбачене їхнє навчання та адекватна інформаційна кампанія на рівні держави, так оцінює Алла Олійник нещодавній наказ Міноборони.

Вона закликає брати у цьому приклад із деяких західних демократій.

«Це – точно не завадить. Є приклади Ізраїлю та Швейцарії, де громадяни навчаються постійно, щорічно. Тому військовий облік жінок – це позитивний сигнал. Бо жінка нарешті стає повноправним членом суспільства. Але в перехідний період потрібно організувати навчання і практикум. Це не означає: якщо ти жінка, то маєш іти на війну. Держава має пропонувати жінці систему освіти, починаючи зі старших класів і протягом життя. І в цьому питанні гендер не має особливого значення. Найбільше значення мають професійні знання, які можуть знадобитися у війні», – підсумовує Алла Олійник.

Експертка Ольга Кошарна: «Якби була необхідність – я би і в своєму віці пішла до радіотехнічних військ»

Українська експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна має військовий квиток весь період української Незалежності. Вона отримала його ще в радянський час – як і всі однокурсники її спеціальності.

«Я закінчила військову кафедру в Московському хіміко-технологічному інституті імені Менделєєва за спеціальністю «хімічні війська», –каже вона. – Нас навчали працювати з приладами, вимірювати хімічне та радіоактивне забруднення, проводили стрільби».

Коли стався Чорнобиль – мене могли призвати. Але не призвали, бо в мене були маленькі діти

Випускників військових кафедр могли залучити для ліквідації надзвичайних ситуацій, як це сталося під час Чорнобильської катастрофи у 1986 році, зазначає Ольга Кошарна.

«Коли стався Чорнобиль – я вже жила в Києві. Мене не призвали (на ліквідацію аварії), бо в мене тоді були маленькі діти. Але могли призвати, наприклад, до радіаційної розвідки», – розповідає Ольга Кошарна.

Єдиний обов’язок, який мали власниці військового квитка в Україні – ставати на військовий облік за місцем реєстрації, аж до виходу на пенсію.

Ольгу Кошарну зняли з військового обліку за віком, у статусі старшого лейтенанта запасу. Військовий квиток вона зберігає досі. І при потребі – готова використовувати свої знання у разі повномасштабної війни та мобілізації, каже експертка.

«Якби була необхідність – я би і в своєму віці пішла до радіотехнічних військ (це моя спеціалізація). Якби сказали – пішла б до лабораторії, та куди завгодно, де буду потрібна», – наголошує співрозмовниця Радіо Свобода.

В нас – сусід, якого ми позбутися не зможемо. Тому треба робити як в Ізраїлі

Україні треба не лише ставити на військовий облік жінок, а запровадити строкову службу і військове навчання для всіх громадян з 18-річного віку, взявши за приклад ізраїльську модель, вважає Ольга Кошарна.

«В нас – сусід, якого ми позбутися не зможемо, це Російська Федерація. Тому нам треба робити як в Ізраїлі. Це строкова служба для всіх юнаків та дівчат з отриманням військової спеціальності. Коли я була в Ізраїлі, то бачила, наскільки високим там є престиж армії. Навіть люди з особливими потребами прагнуть туди потрапити. Проходять службу навіть на інвалідних візках. Вчаться стріляти і виконувати інші задачі. І там ще багато нюансів: якісне харчування та постачання, відсутність дідівщини і те, що їх на шабат додому відпускають!» – наводить приклад експертка з ядерної енергетики.

Депутатка Соломія Бобровська: «Кожен громадянин та громадянка є потенційною бойовою одиницею»

Від початку війни на Донбасі низка українських жінок, зокрема громадських активісток, волонтерок та політиків, стала на військовий облік з власної ініціативи. Один з недавніх прикладів – народна депутатка від «Голосу», член міжпарламентської ради Україна-НАТО Соломія Бобровська.

Своє рішення вона пояснила Радіо Свобода.

Якщо ми готуємося до всеохопної оборони, то кожен є потенційною бойовою одиницею

«Цього року (в червні – ред.) я склала військову присягу оперативного резерву номер один 8-го полку Сил спеціальних операцій. Я дуже пишаюся цим рішенням, воно дуже виважене, я довго до нього йшла. Якщо ми готуємося до всеохопної оборони, а також, якщо ми просуваємо гендерну рівність, то кожен громадянин чи громадянка є потенційною бойовою одиницею в разі всеохопного російського наступу», – пояснює депутатка.

Вона вважає, що таке рішення є «природним та логічним».

«Для мене дуже важливо бачити, як живе військо зсередини і бути поруч біля нього, – уточнює депутатка. – До того ж, я допомагаю ССО та Військово-морським силам».

Соломія Бобровська схвально оцінює останній наказ Міноборони про військовий облік жінок. Але закликає зосередитися на військовій підготовці жінок, особливо – тих, які уклали контракт резервіста.

«Вважаю це рішення правильним та давно назрілим. Дуже часто акцентують на досвіді Ізраїлю. Хоча я б не наполягала на обов’язковому призові, а на контрактній службі в резерві. Це два тижні військової підготовки для розуміння роботи системи і для допомоги у власній організації на випадок воєнного стану».

Що ж до самої постановки жінок на військовий облік, то Соломія Бобровська закликає не боятися його.

Наказ про військовий облік жінок абсолютно нічим їм не загрожує

«Наказ про військовий облік жінок абсолютно нічим їм не загрожує. Наслідки можливі лише в разі оголошення воєнного стану. Зараз жінкам треба лише стати на облік та пройти медкомісію. Завтра ніхто нікого з жінок не забирає на війну. Ніхто не примусить підписувати контракт та не викликатиме на військову службу жінку лишен через те, що вона працює бухгалтером або вчителькою» – запевняє депутатка.

Водночас вона пропонує «йти далі»: передбачити обов’язкові військові кафедри і службу в резерві для дівчат, які навчаються у вишах на певних спеціальностях.

«Я дуже підтримую таку ініціативу. Вона правильна, але її треба добре прокомунікувати. Щоб це була величезна державна адвокаційна кампанія: роз’яснення, що буде й чого не буде, щоб розвіяти всі страхи», – уточнює Соломія Бобровська.

Колишня речниця СБУ Марина Остапенко: «Немає нічого страшного в тому, щоб бути на військовому обліку. Але спершу треба організувати систему»

Марина Остапенко, ексречниця СБУ, пояснює Радіо Свобода, що українські громадяни (зокрема і жінки) можуть перебувати на військовому обліку не лише в резерві ЗСУ, а й в інших підрозділах: від Нацгвардії до Служби безпеки. До прикладу, ІТ-спеціалісток можуть покликати і до армії, й до СБУ, наводить вона один із прикладів.

«Я маю військовий квиток з 2002 року, з початку моєї роботи у Службі безпеки України. Відтоді стою на обліку в мобілізаційній службі СБУ як полковник запасу. У випадку мобілізації мене можуть призвати на службу. Тепер, після рішення Міноборони – не лише як резерв СБУ, але і як журналістку», – уточнює колишня речниця спецслужби.

За законом, тих, хто стоїть на військовому обліку, мають право викликати на навчальні збори. Її ж після завершення роботи в СБУ «жодного разу не чіпали та нікуди не викликали», каже Марина Остапенко. Водночас, за її словами, наявність військового квитка дає переваги в умовах війни.

В разі мобілізації я знаю, куди йти, де точка збору та що мені робити

«Що це дає? В разі мобілізації я знаю, куди йти, де точка збору та що мені робити. І загалом, для тих жінок, яких нині ставлять на облік, варто проводити тренування, – вважає ексречниця СБУ. – До прикладу, ми в СБУ щороку проходили тренування: біг, стрільба, перевірка готовності. »

У тому, що жінок візьмуть на військовий облік, нема нічого страшного, вважає Марина Остапенко. З іншого боку, чинна влада повністю провалила комунікацію про це рішення, обурюється вона.

В українського керівництва – повністю відсутня нормальна комунікація з суспільством

«Немає нічого страшного в тому, щоб бути на військовому обліку. Ні я, ні багато моїх знайомих жінок – ми не відчуваємо від цього жодного дискомфорту. Але в українського керівництва – повністю відсутня нормальна комунікація з суспільством. І якщо працівниця галузі безпеки або лікарка до такого повороту подій готова, то для бібліотекарки і туристичної менеджерки це стрес. Перед тим як ухвалювати рішення і лякати штрафами – треба було організувати систему. Не принижувати жінок походами до військкоматів – а, наприклад, використати для взяття на облік додаток «Дія». Нині ж благородну місію захисту своєї країни перетворюють на балаган», – критикує експосадовиця реалізацію рішення про військовий облік жінок.

17 грудня набув чинності ухвалений у жовтні наказ Міністерства оборони України із розширеним списком професій жінок, які зобов’язані стати на військовий облік. Усього до списку входять понад 100 професій.

Як пояснили у Міноборони, представниці внесених до оновленого списку професій віком від 18 до 60 років мають стати на військовий облік протягом 2022 року.

Міністерство оборони України планує скоротити перелік професій, представниці яких мають стати на військовий облік, повідомив голова парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки, представник фракції «Слуга народу» Олександр Завітневич.

«Цей перелік юстувався, і, коли він вийшов, ми побачили, що список є дуже великим. Обговорили це питання з міністром оборони Олексієм Резніковим і дійшли згоди, що перелік буде переглянуто в бік зменшення і здорового глузду, бо там є професії, які дійсно не знадобляться Збройним силам та іншим військовим формуванням», – написав Завітневич у фейсбуці 23 грудня.

Водночас він додав, що, на його думку, сама ініціатива є «правильною, країна повинна знати свої резерви, ми повинні бути готовими, бо ситуація зобов’язує».

У Міноборони наміри скоротити перелік наразі не коментували.

НА ДОТИЧНУ ТЕМУ: