Як болить шлунок при раку шлунка

0 Comments

Рак шлунка

Приблизно 95 % випадків становить аденокарцинома. З точки зору анатомічної локалізації розрізняють рак кардіальної частини шлунка (відповідно до класифікації раків стравохідно-шлункового з’єднання за Siewert рак кардіального відділу діагностують, якщо епіцентр пухлини знаходиться в межах від 1 см вище і до 2 см нижче верхньої межі шлункових складок) і рак субкардіального відділу, а за гістопатологічною картиною (класифікація за Laurén) — кишкову та дифузну форми аденокарциноми. Найчастіше зустрічається кишкова форма раку субкардіального відділу, яка розвивається на фоні хронічного атрофічного H. pylori-асоційованого гастриту. Рак стравохідно-шлункового з’єднання, зокрема кардіального відділу, найчастіше виникає на фоні гастроезофагеального рефлюксу з багаторічним перебігом. Дифузний рак характеризується агресивним перебігом та дифузним поширенням неопластичних клітин у стінці шлунка (найчастіше в тілі шлунка); часто розвивається у молодих осіб на фоні генетично-детермінованих синдромів, таких як спадковий дифузний рак шлунка.

Ранній рак шлунка — це новоутворення, яке не інфільтрує поза підслизовий прошарок стінки шлунка, незалежно від наявності метастазів у лімфатичні вузли (при ранньому раку дуже рідко).

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ПРИРОДНИЙ ПЕРЕБІГ

1. «Класичні» клінічні симптоми раку шлунка (типові для запущеного раку): зменшення/втрата апетиту, зменшення маси тіла та гіпотрофія, відчуття раннього насичення (особливо в разі дифузного раку), блювання, дисфагія/одинофагія, постійний біль в епігастрії, кровотеча у просвіт ШКТ, інколи пухлина, що пальпується в епігастрії, іноді пальпується збільшений лімфатичний вузол у лівій надключичній ділянці (метастаз Вірхова).

2. Симптоми раннього раку: зазвичай безсимптомний, однак може спостерігатись відчуття дискомфорту в епігастрії, метеоризм, нудота, відрижка.

1. Ендоскопія: створює можливість виявити рак на усіх етапах його запущеності, а також передракові стани, такі як обширний атрофічний гастрит, кишкова метаплазія чи дисплазія. При ранньому раку зміни іноді важко зауважити — вони плоскі, іноді мають форму ерозії або малої виразки (можуть допомогти хромоендоскопічні методи або ендоскопія зі збільшенням). При запущеному раку — зазвичай обширна виразка або екзофітна пухлина з ділянками розпаду. Дифузний рак може нагадувати запальні зміни; на запущеній стадії часто спостерігаються набряклі та гіперемовані складки слизової оболонки та ригідність стінок шлунка (т. зв. linitis plastica).

2. Візуалізаційні дослідження: УЗД, ендосонографія, КТ — для оцінки обширності та глибини місцевої пухлинної інфільтрації перед операцією та виявлення метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах (в основному ендосонографія) та віддалених метастазів.

3. Морфологічне дослідження: аденокарцинома — 95 % випадків.

Діагностичні критерії

Діагноз ставиться на основі гістологічного дослідження біоптатів слизової оболонки шлунка, забір яких проведено під час ендоскопії. Рекомендується здійснити забір численних (≥6) біоптатів із виразок, особливо з їх краю (ранній рак часто нагадує пептичну виразку). Якщо ендоскопічна картина є очевидною, а результат гістологічного дослідження негативний, зважте доцільність повторного дослідження.

ЛІКУВАННЯ ТА ПРОГНОЗ

1. Ранній рак шлунка: передусім слід зважити доцільність ендоскопічного лікування – мукозектомії або субмукозної диссекції (також є показаним при дисплазії, особливо високого ступеня). Критерії, які найчастіше застосовуються: рання аденокарцинома шлунка, обмежена до слизової оболонки (T1a), високо диференційована (G1), розміром

2. Рак на запущеній стадії: лише оперативне лікування дає шанс на одужання — тотальна або субтотальна гастректомія з видаленням якомога більшої кількості лімфатичних вузлів — групи D1 (перигастральних) і D2 (навколо відгалужень черевного стовбуру). У кожного хворого слід зважити можливість періопераційної хіміотерапії чи ад’ювантної радіохіміотерапії. У частини хворих із гранично нерезектабельною пухлиною системне лікування уможливлює проведення радикального оперативного втручання; у хворих із неоперабельним раком хіміотерапія може подовжити виживаність. При раку шлунка з надекспресією HER2 використовується трастузумаб. Слід розглянути доцільність застосування променевої терапії в якості паліативного лікування у разі відсутності можливості проведення резекції шлунка та якщо хвороба протікає зі значущою кровотечею з пухлини або стенозом кардіального чи пілоричного відділу; крім цього проводяться обхідні операції та використовуються ендоскопічні методи (стенти, відновлення прохідності за допомогою аргон-плазмової абляції, гастростомія).

3. Післяопераційний контроль: при ранньому раку, особливо після мукозектомії, необхідне контрольне ендоскопічне дослідження з виконанням біопсії. Однозначно не визначено, чи таким чином слід контролювати хворих після тотальної гастректомії.

Рак шлунка: правильна діагностика і лікування

У чому небезпека раку шлунка? Найбільша — в тому, що хворобу дуже рідко діагностують на ранній стадії. Адже на початку вона має «лагідне обличчя»: жодних симптомів, нуль проблем зі здоров’ям, людина активна і сповнена сил. Якщо на цьому етапі звернутися на діагностику, то шанси на одужання — дуже високі. Але ж у нас не прийнято обстежуватися, коли нічого не турбує.

Перші дзвіночки і натяки з’являються у вигляді втрати апетиту, частої печії, нудоти, здуття живота, втомлюваності, відчуття переповненого шлунку й болю в ньому, але все це найчастіше списується на хронічний гастрит чи некорисну їжу. І тільки на пізній стадії агресивна хвороба нарешті «розкриває карти» і вже не приховує своєї присутності в організмі — стає помітною втрата ваги та кров у випорожненнях, знижується гемоглобін, додається нудота й блювота, при враженні печінки — жовтяниця. Діагноз стає зрозумілим — і найчастіше тільки в цей момент починається боротьба за життя.

Чи буде боротьба успішною, залежить від багатьох чинників. Але першим кроком має бути вибір медичного закладу, в якому є всі можливості для точної діагностики і правильного лікування.

Діагностика

Фахівці Лікарні ізраїльської онкології LISOD під час встановлення діагнозу та призначення лікування керуються рекомендаціями міжнародних медичних протоколів (NCCN, ESMO тощо). Ми не призначаємо зайві процедури — тільки те, що потрібно в конкретній клінічній ситуації.

При підозрі на рак шлунка пацієнт, перш за все, скеровується на ендоскопічне дослідження — езофагогастродуоденоскопію (часто її називають просто гастроскопією). Діагностика в LISOD проводиться із застосуванням ефективного знеболення — пацієнт не відчуває жодного дискомфорту. Через ротову порожнину вводиться гнучка тонка трубка із камерою, проводиться огляд слизової оболонки стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки. Коли лікар бачить підозрілу ділянку, виконується біопсія, яка дає можливість точно встановити діагноз і визначити особливості конкретної пухлини.

Іноді рак починається глибоко в стінці шлунка — при такій пухлині можливості звичайної гастроскопії обмежені. У LISOD для виявлення подібних новоутворень застосовують ендоультрасонографію (ендо-УЗД, або ендоскопічний ультразвук) — за протоколами NCCN це обов’язкове дослідження у пацієнтів із раком шлунка. Від отриманої інформації залежить подальша тактика лікування, визначається необхідність проведення передопераційної (неоад’ювантної) хіміотерапії, розраховується обсяг оперативного втручання, вивчається можливість видалення пухлини ендоскопічно зі збереженням шлунка. Також виконується ендоультрасонографічна тонкоголкова аспіраційна біопсія. На жаль, в інших медичних закладах України ендо-УЗД призначають не часто, оскільки немає обладнання для проведення цього обстеження.

Біопсія може бути взята не тільки із новоутворення, але також із прилеглих лімфатичних вузлів, куди пухлина могла дати метастази, або підозрілих ділянок в інших органах.

Для з’ясування, наскільки поширилась пухлина, і пошуку віддалених метастазів пацієнту може бути призначене КТ, ПЕТ-КТ, УЗД, МРТ. Метод візуалізації визначається залежно від конкретної клінічної ситуації. Ці обстеження допомагають визначити стадію захворювання.

Гістологічні та інші дослідження

Матеріали після проведення біопсії з LISOD надсилаються в провідну патоморфологічну лабораторію Німеччини для детального вивчення. Визначається, чи містить зразок ракові клітини. При підтвердженні встановлюється конкретний вид раку (аденокарцинома, карциноїдна пухлина, GIST, лімфома тощо) та його агресивність.

Після цього проводяться додаткові дослідження, що допомагають зрозуміти особливості конкретної пухлини, щоб обрати оптимальну і найбільш ефективну тактику лікування. Зокрема, проводяться імуногістохімічні, молекулярно-генетичні та інші тести.

Визначається експресія білка HER2/neu. При позитивному статусі пацієнту може бути призначене лікування таргетними препаратами.

Лікування

Як уже зрозуміло, лікування призначається з огляду на особливості конкретної пухлини. Також враховується вік людини, загальний стан здоров’я, супутні хвороби тощо. У LISOD оптимальну тактику лікування для кожного пацієнта індивідуально визначає міжнародний консиліум фахівців різних спеціальностей — таким чином лікування є персоналізованим, орієнтованим на потреби конкретної людини.

Якщо пухлина маленька, її видалення в LISOD може бути проведене за допомогою ендоскопічних методик — це найменш інвазивний спосіб проведення операції. В такому випадку зберігається шлунок, видаляється тільки пухлина і прилеглі тканини.

При більшому розмірі новоутворення може бути проведена хірургічна операція. У LISOD абсолютна більшість втручань на органах черевної порожнини виконуються за допомогою малотравматичних лапароскопічних технік. Саме в цей спосіб проводяться операції будь-якої складності — водночас пацієнт отримує низку переваг. Лапароскопічні втручання не залишають по собі великих шрамів, болю менше, ризик ускладнень — значно нижчий. Після операції людина швидко відновлюється і невдовзі може переходити до наступних етапів лікування — таким чином не втрачає час, а в онкології це надзвичайно важливо!

Також пацієнту можуть бути рекомендовані такі методи лікування, як хіміотерапія, хіміопроменева та променева терапія, таргетні препарати та імунотерапія. Лікування має на меті знищити пухлину, взяти хворобу під контроль, зупинити її прогресування, продовжити життя пацієнта, забезпечити його хорошу якість.

А чи можлива профілактика?

Як і при інших видах раку, знизити ризик розвитку хвороби допомагає підтримання нормальної ваги тіла, здорова дієта і збалансоване харчування, відмова від шкідливих звичок (куріння, алкоголь), активний спосіб життя і регулярні фізичні вправи.

Потрібно проходити скринінгові обстеження. Для раку шлунка ефективним скринінгом є гастроскопія, під час якої лікар може визначити будь-які зміни слизової. При виявленні H. pylori фахівець може призначити лікування, щоб запобігти утворенню злоякісних пухлин шлунка. Тільки за допомогою скринінга небезпечні новоутворення можна виявити на ранній стадії.

Якщо ви маєте будь-які запитання з приводу профілактики, діагностики, лікування раку — зверніться на консультацію до клінічного онколога LISOD. Це дасть вам можливість отримати важливі відповіді, розібратися в ситуації і розпочати шлях до здоров’я.

Запишіться на консультацію або обстеження:

0-800-500-110 — безкоштовно по Україні;

Як позбавитися тяжкості в шлунку – рекомендації гастроентеролога

Лікування постійної важкості в шлунку і профілактичні заходи

Важкість в шлунку – неприємне відчуття, що виникає через неправильне харчування, а також є симптомом захворювань органів шлунково-кишкового тракту. Доволі часто основною причиною важкості в шлунку після їжі є прийом великої кількості їжі, з яким шлунку важко «впоратися». Рішення в такому випадку одне – консультація фахівця. Займатися самолікуванням тут не варто. Безконтрольний прийом фармпрепаратів може лише погіршити ситуацію.

Причини відчуття важкості в області шлунка:

  • неправильне харчування (швидкі перекуси, фаст-фуд, жирна і гостра їжа);
  • вживання великої кількості їжі за один прийом;
  • переїдання (особливо небезпечно перед сном);
  • неправильний режим харчування (прийом їжі один-два рази на день);
  • вживання страв, що складаються з довго перетравлюваних або непоєднуваних між собою продуктів;
  • прийом їжі в стресовому стані;
  • наявність шлунково-кишкових захворювань (гастрит, панкреатит, виразкова і жовчнокам’яна хвороба).

Що стосується відчуття важкості в шлунку під час вагітності, то причини тут дещо інші. Про них читайте далі.

Симптоми важкості в шлунку після їжі

Важкість у шлунку, при відсутності захворювань ШКТ, може виникнути лише у двох випадках: прийом великого об’єму їжі та неякісні продукти.

Якщо людина вживає великий обсяг їжі і їсть при цьому один-два рази на день, то це відчуття виникатиме доволі часто. Пояснення цьому просте – організму важко впоратися з такими харчовими порціями і він починає працювати в посиленому режимі. Їжа при цьому не перетравлюється якісно, що в кінцевому підсумку призведе до виникнення того чи іншого шлункового захворювання.

Печія і здуття живота – симптоми, які сигналізують про неякісні продукти. Досить часто до клінічних проявів приєднується і біль у правому підребер’ї. І в тому, і в іншому випадку вихід один – переглянути раціон і налагодити режим харчування.

Відрижка та нудота після прийому їжі

Нудота, відрижка та біль у шлунку, з одного боку, можуть свідчити про неякісні продукти, а з іншого – бути симптомами таких захворювань, як холецистит або панкреатит. Крім цього, людину може турбувати біль у правому боці, іноді блювота. Багато захворювання ШКТ мають схожі симптоми, розібратися в яких зможе лише спеціаліст. Тому, не варто ризикувати, довірте лікування постійної важкості в шлунку лікарю, який після необхідних досліджень поставить правильний діагноз і призначить лікування.

На нашому сайті https://dobrobut.com/ ви зможете ознайомитися з переліком медичних послуг і кваліфікацією фахівців.

Важкість у шлунку після свят

Жирна і гостра їжа, велика кількість смажених страв, алкоголь – все це стимулює виділення кислоти, що входить до складу шлункового соку. Саме вона і викликає подразнення слизової, і як наслідок, важкість у шлунку. Якщо є порушення моторики, то до неприємних відчуттів може додатися ще й печія. То як же позбутися важкості у шлунку і що можна зробити в домашніх умовах?

Фахівці рекомендують влаштувати «розвантажувальний» день і дозволити шлунково-кишковому тракту трохи «відпочити». Голодувати при цьому не варто. Потіште травну систему вівсяною кашею, овочевим салатом або легким бульйоном із сухариками. З напоїв рекомендовані компоти, морси і трав’яні чаї без цукру.

Відчуття важкості в шлунку під час вагітності

На такий симптом скаржаться практично всі жінки, які виношують дитину. То чому виникає важкість у шлунку у вагітних? Перша причина – це плід, який росте і дещо здавлює шлунок, викликаючи тим самим неприємні відчуття. По-друге, це токсикоз на ранньому терміні і внутрішньочеревний тиск на пізніх термінах. Саме ці два фактори сприяють появі неприємного симптому. Крім того, важкість може виникати і при скупченні газів в кишківнику (метеоризмі). При виникненні такої симптоматики необхідно звернутися до фахівця, який порадить, що робити при сильній важкості в шлунку.

Діагностика

Для ефективного лікування діагностичні заходи вкрай важливі. Отже, які обстеження необхідно здійснити:

  • загальний аналіз крові і біохімія;
  • УЗД органів черевної порожнини;
  • рентгенографія;
  • МРТ (за необхідності);
  • ФГДС.

Перед призначенням необхідних досліджень лікар уважно огляне хворого та пропальпує живіт. Вкрай важливим є і збір анамнезу (симптоми важкості в шлунку, їх тривалість, інтенсивність і час виникнення).

Лікувальні заходи

Терапія призначається лікарем після всебічного обстеження пацієнта і відбувається під його контролем. В процесі лікування фахівець може вносити корективи з урахуванням стану і індивідуальних особливостей хворого.

Загальні рекомендації щодо цього питання такі: відмова від жирної і гострої їжі, нормалізація режиму харчування та обмежене вживання алкогольних і газованих напоїв. Харчуватися слід невеликими порціями. Не рекомендовано фастфуд і швидкі перекуси на ходу. Також слід звернути увагу на свій психологічний стан.

Якщо вам важко дихати через важкість у шлунку, зверніться по допомогу до фахівця і ні в якому разі не займайтеся самолікуванням!

Профілактика

Уважне ставлення до свого здоров’я та виконання цих рекомендацій допоможе вам уникнути відчуття важкості в шлунку. Отже, до профілактичних заходів належать:

  • відмова від шкідливих звичок;
  • часте харчування невеликими порціями;
  • ретельне пережовування їжі;
  • відмова від жирних та гострих страв;
  • «розвантажувальні» дні;
  • прийом їжі в спокійній атмосфері і в хорошому настрої.

Виконуйте рекомендації та будьте здорові.