Що за хвороба у гном Гномича

0 Comments

Гонорея: що треба знати про найпоширенішу хворобу, яка не має симптомів

Щодня понад мільйон людей підхоплює інфекції, які передаються статевим шляхом, скорочено – ІПСШ. Щороку інфікованих пацієнтів назбирується чимало: 376 мільйонів нових випадків зараження припадає на 4 хвороби: хламідіоз, сифіліс, трихомоноз та гонорею. За статистикою ВООЗ, у всьому світі 1 людина з 25 підхоплює ІПСШ.

Гонорею важко помітити, але можна вилікувати. Як передається найпоширеніша бактеріальна хвороба на планеті – читайте далі. Важливо! Правець: перші симптоми, профілактика та лікування

Гонорея – це підступна хвороба. Вона може довго ховатися в організмі, не проявляючи жодних ознак: 1 з 10 інфікованих чоловіків і майже половина інфікованих жінок не відчувають жодних симптомів.

Це інфекція, що передається статевим шляхом. Її спричинює бактерія, яка називається Neisseria gonorrhoeae або ж гонокок.

Як проявляється хвороба

  • Слиз зі статевих органів.
  • Гній.
  • Біль в уретрі.
  • Часті та болючі позиви до сечовипускання

Найчастіше ці симптоми з’являються у чоловіків. Жінки ж справді можуть довго не знати, що інфіковані: у більшості випадків протягом 2 – 3 тижнів у жіночому тілі гонокок не подає жодних ознак. А ті симптоми, що виникають, відрізняються від “чоловічих”: це біль під час сексу та при сечовипусканні, висока температура та біль у нижній частині живота.

У жінок бувають особливі симптоми

При гонореї найчастіше під загрозою опиняються слизові оболонки статевих шляхів, але можуть виникати ушкодження слизової прямої кишки, очей і ротоглотки. Від подразнення гноєм зовнішніх частин тіла може виникнути ураження шкіри – екзема.

Історія хвороби

Гонорею згадували ще у Біблії, цю хворобу описував і давньогрецький лікар Гіппократ. Коли археологи розкопували давньоримське місто Помпеї, виявили металічні бужі. Це розширювачі для усунення звуження уретри, яка буває під час гонореї. Упродовж довгого часу лікарі не звертали уваги на цю хворобу. Гонорея не призводила до епідемій, не давала надто важких наслідків, як, наприклад, сифіліс, під час якого людина могла втратити хрящі носа.

Британський хірург 18 століття Джон Гантер упродовж довгого часу доводив, що сифіліс і гонорея – захворювання, які з’являються від одного збудника. 1767 року він зробив собі ін’єкцію гноєм, який попередньо “позичив” у хворого на гонорею. Гантер не знав, що пацієнт хворіє ще й на сифіліс. Коли на його тілі виникли вирізки, то лікар почав запевняти усіх, що гонорея та сифіліс – це одна і та ж хвороба.

Британський хірург 18 століття Джон Гантер

Цей міф лише за 70 років потому зруйнував французький медик Філіп Рікор. Він, на відміну від свого попередника, не вводив собі сумнівні ін’єкції. Натомість заразив понад 1300 людей двома інфекціями: когось – сифілісом, когось – гонореєю, і описав симптоми. Усі піддослідні були засудженими до смертної кари в’язнями.

Як лікують гонорею

Зазвичай для одужання пацієнта потрібен курс антибіотиків, куди входять ін’єкції та таблетки.

Антибіотики зазвичай рекомендують, якщо:

  • Аналізи показали, що у вас гонорея.
  • Є велика ймовірність виникнення гонореї, хоча результати ваших тестів ще не прийшли.
  • У вашого партнера діагностовано гонорею.

Попри те, що лікування від гонореї існує, 2015 року головна лікарка Великобританії Саллі Девіс забила на сполох після спалаху гонореї в англійському місті Лідс. Річ у тім, що для того, аби вилікувати трипер, потрібно одночасно застосовувати ін’єкції та таблетки. Але деякі інтернет-аптеки пропонували пацієнтам лише пероральні ліки. Якщо пацієнт вживав лише один вид ліків, бактерія набувала стійкості до антибіотиків. Відтак, запевняла Девіс, гонорея може просто стати невиліковною хворобою.

Гонорейні інфекції часто протікають безсимптомно, тому носії не проходять тестування та лікування, продовжуючи поширювати інфекцію. Якщо хворобу не лікувати, гонорея може спричинити безпліддя, а також неврологічні та серцево-судинні пошкодження. Це також збільшує ризик хворого заразитися ВІЛ.

Хронічна гонорея у жінок може призвести до фригідності – тобто зниження статевого потягу та неможливості досягти оргазму. Трипер несприятливо позначається на вагітності. У хворих на гонорею жінок частіше реєструють викидні, передчасні пологи, післяпологові ускладнення. Тож, щойно людина помічає перші ознаки ІПСШ, їй варто одразу звернутися до лікаря. Бо окрім вищезгаданих ризиків, гонорея може перейти від матері до дитини під час пологів і спричинити кон’юнктивіт. У цій ситуації, без лікування антибіотиками, трипер може спричинити серйозні пошкодження зору.

Як вберегти себе від недуги

Тут усе дуже просто. По-перше, використовувати засоби контрацепції – від ІПСШ непогано рятують презервативи. По-друге, після незахищеного сексу із ненадійними партнерами варто звернутися до лікаря.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Генетичні хвороби

Генетичні хвороби — це патології, які виникають на тлі мутацій генів і хромосом. Список патологій з генетичним механізмом передачі дуже великий: близько 6 тисяч. Є хвороби, яким властива певна географічна локалізація, а є ті, що діагностуються з однаковою частотою по всій земній кулі.

Генетичні хвороби – список:

Причини дальтонізму Це генетичне захворювання, схильність до якого закладається ще на стадії формування зародка. Тип успадкування. Передається це захворювання по Х-хромосомі, тому чоловіки страждають аномалією.

Причини і ознаки муковісцидозу Хвороба муковісцидоз характеризується ураженням залоз внутрішньої секреції, сполучної тканини, а також водно-електролітного збоєм. Недуга виникає в результаті мутації і порушення.

Причини нейрофіброматозу Хвороба нейрофіброматоз розвивається внаслідок мутації гена «НФ1» в 17q-хромосомі. Патологія не залежить від статевої приналежності. Близько 50% діагнозів припадає на результат нових мутацій.

Причини і ознаки синдрому Клайнфельтера Вже було сказано коротко, що це таке захворювання, при якому відбувається розбіжність хромосом на початковому етапі освіти яйцеклітин і сперматозоїдів. Недуга, який виникає.

Синдром котячого крику: що це Перший раз світ дізнався про таке захворювання в шістдесяті роки минулого століття. Сама назва говорить за себе. Якщо коротко, то синдром котячого крику – це патологія, при якій плач і.

Причини і ознаки синдрому Марфана Поява хвороби Марфана пояснюється мутацією гена, відповідального за вироблення фибриллина. Ця речовина входить до складу практично всіх тканин і органів. Крім цього хвороба.

Причини і ознаки синдрому Патау На мутацію впливають зовнішні і внутрішні мутагени. Встановлено деякі причини, які можуть привести до розвитку хвороби: порушення в репродуктивних процесах; вік жінки старше 45.

Причини і ознаки Синдром трисомія 18, як називають ще патологію, являє собою сукупність патологічних станів з несприятливим прогнозом для життя. Всьому виною поява 18 хромосоми. Каріотип хворої дівчинки 47, XX, 18 + і тип.

Причини і ознаки талассемії Розрізняють два типи клітин гемоглобіну: залізовмісні (гема) і білок. Гемоглобінового білок включає в себе альфа і бета ланцюжка. Якщо порушення спостерігаються з боку альфа ланцюжків.

Спадкові хвороби

Генетичні і вроджені хвороби – дві різні групи патологічних станів. Перша категорія може бути викликана також і екзогенними факторами. Далеко не всі ці хвороби дають про себе знати після появи дитини на світ. Деякі з них здатні проявитися тільки через сорок років життя.

З огляду на співвідношення причин, які вплинули на розвиток недуги, застосовується класифікація спадкових болезнейпо трьома групами:

  1. перша являє собою хвороби, що не залежать від впливу зовнішніх фактороветіологіі. Це генні хвороби і хромосомні захворювання. Наприклад, хвороба Дауна та т.д.
  2. До другої категорії зараховують мультифакторіальні. На їх розвиток впливають середовищні і генетичні аспекти: цукровий діабет і ін.
  3. Третя група пов’язана виключно з шкідливими або негативними факторами, наявність в анамнезі спадкової схильності не буде відігравати абсолютно ніякої ролі.Прімери: опіки, травматичні ураження, інфекції. Однак на динаміку перебігу недуги будуть впливати саме генетичні передумови.

Розрізняють види спадкових захворювань за симптоматикою і області поразки. Данний список включає в себе спадкові психічні захворювання, системи травлення, а також ендокринної, серцево-судинної, дихальної систем, шкірні хвороби, спадкові захворювання печінки і т.д.

Хвороби що передаються спадково – діагностуются одразу за фактом народження, або проявляются у майбутньому. Серед них є вкрай несприятливі, що призводять до летального результату, а також ті, що погіршують якість життя. Найнебезпечніші закінчуються смертю при народженні або викиднем при виношуванні.

Можливості сучасної пренатальної діагностики дозволяють визначити наявність хвороби вже на ранньому етапі розвитку. Для цього роблять УЗД і біохімічне дослідження. Процедури показані всім жінкам, які перебувають в положенні. У важких випадках призначають переривання вагітності.

Генетичні захворювання у дітей визначають ще при появі на світ. Всіх немовлят обстежують на предмет спадкових хвороб.

Лікування не дає стовідсоткового одужання. Однак у багатьох випадках вдається поліпшити якість життя і збільшити її тривалість. Використовується замісна терапія, застосовується величезний спектр медикаментозних препаратів, фізіотерапевтичних заходів, реабілітаційних дій: масаж, лікувальна гімнастика та інше. Більшість пацієнтів з самого народження потребують допомоги педагогів, логопедів.

Оперативне втручання при генетичних заболеваніяхпредставляет собою усунення вад розвитку, через які неможливе повноцінне функціонування організму. Активно здійснюються експерименти генного лікування. На практиці, на жаль, поки не застосовується.

Головним напрямком профілактики виступає проведення генетичних аналізів (тестів). Кваліфіковані спеціалістиконсультіруют майбутніх батьків перед зачаттям, роблять прогнози про потомство з можливістю розвитку порушень, надають компетентну допомогу в правильному прийнятті рішень.