Бурян із отруйним молочним соком

0 Comments

14 бур’янів, які можна сміливо вживати в їжу

Слово «бур’ян» звучить, як вирок, але насправді іноді так називають рослини, які цього не заслуговують.

Мало хто знає, що у дворі, в саду, на городі, в лісі легко знайти трав’янисті рослини, які можна їсти, отримуючи при цьому користь для організму. Давайте дізнаємося з чого, при бажанні, можна зробити смачну страву, передає Ukr.Media.

1. Водяний крес

Бур’ян, який продають у магазинах, але насправді його можна зірвати абсолютно безкоштовно біля найближчого водоймища. Крес додають в різні салати в сирому вигляді, що надає пікантності страві. У його складі є вітаміни, корисні олії, мінерали і алкалоїдні з’єднання.

2. Кропива

Ще один відомий бур’ян, який використовують багато в кулінарних цілях. У приклад можна привести зелені щі, які замість щавлю кладуть листочки кропиви. Вони повинні бути молодими і обов’язково ошпареними окропом, щоб виключити пекучий ефект. Крім цього, листя кропиви включають в салати і соуси. Не можна не згадати, що з давніх часів кропиву використовують в народній медицині, оскільки вона володіє широким переліком корисних властивостей.

3. Лобода

Мало хто знає, що лобода використовується для приготування деяких лікарських препаратів і для виготовлення Бадів. Отримати користь від бур’яну можна, вживаючи його в їжу, для чого спочатку з нього слід прибрати небезпечну для організму щавлеву кислоту. З цим завданням добре впорається сік лимона або теплова обробка. Вчені визначили, що бур’ян є навіть корисніше більше звичного для нас щавлю, рецепти якого можна використовувати і для готування лободи.

4. Будяк

У народі цю рослину називають реп’яхом, і багатьом воно знайома своїми гострими колючками. Насправді будяк їстівний і смачний, і в разі чого він допоможе впоратися з голодом і отримати заряд вітамінів. Листя потрібно зрізати і очистити від колючок, а потім порізати на шматочки і зварити в підсоленій воді, отримавши їстівний суп.

5. Кульбаба

З красивого і запашної квітки можна не тільки плести вінки, але і використовувати його в їжу. Одне з найбільш популярних ласощів з кульбаб – варення. Листя цієї рослини можуть використовуватися рецепти салатів. Важливо враховувати, що коли рослина дозріває, то воно здобуває гіркуватий смак, тому збирати його треба до початку весни, коли молоді і ніжні листочки. Що стосується користі, то в одуванчиках багато бета-каротину, причому більше, ніж у моркві.

6. Пирій

Бур’ян, який ненавидять городники і польові працівники, оскільки він негативно позначається на зростанні культурних рослин, наприклад, пшениці. При цьому багато хто не підозрюють, що бур’ян є дуже корисним для організму людини. Для вживання в їжу підходять молоді рослини, в яких ще не сформувалися насіння. Листя підходять для салатів, супів, соусів, а з коренів можна робити корисну борошно.

7. Ситник

Рослина, яку використовують для озеленення ставків, і багато хто називає його просто очеретом. У цьому їстівні бур’яни стебла, коріння і насіння. Їх можна їсти в сирому і вареному вигляді. Ситник є живильним, оскільки в ньому багато вуглеводів. Борошно, отримана із сухих коренів, буде солодкою, і в неї не потрібно буде додавати цукровий пісок.

8. Грицики

Діти 90-х знають цей бур’ян, як ніхто, оскільки вони без страху їли його, відзначаючи досить приємний смак, який схожий на городню зелень. Пастуша сумка здатна урізноманітнити смак будь-якої страви, додавши йому пікантності. Врахуйте, що молодому рослині властивий гострий смак з кислинкою. В їжу можна використовувати насіння бур’яну, додаючи їх у соуси, замість гірчиці. Не можна не відзначити корисні властивості грициків, які використовуються в медицині.

9. Портулак

Відрізнити цю рослину можна по товстому червоному стеблу і соковитими листочками округлої форми. На ділянці від цього бур’яну позбутися дуже складно, але в разі чого можна отримати багато їстівної зелені. Стебла і листя можна їсти в свіжому вигляді, додаючи в салати або інші страви. Портулак може стати відмінним замінником шпинату. Що стосується користі, то в цьому рослині є антиоксиданти і омега-3.

10. Сахалінський горець

Бур’ян, який зовні можна порівняти з бамбуком, з-за високих стебел. Він широко поширений на північно-східній частині Європи і на Середньому Заході. Рекомендується використовувати пагони зеленого і червоного кольору, довжиною до 8 див З них слід видалити листя і шкірку, а потім можна варити.

11. Конюшина

Дізнатися рослина нескладно, оскільки воно має листочки з трьома, рідше чотирма пелюстками, які вважаються символом щастя, і оригінальні рожеві квіти. При цьому мало хто знає про поживних і корисних клеверних насінні, які містять до 25% білка і 12% корисних жирів. Їх можна з’їсти, щоб швидко вгамувати голод. Можна використовувати і сушені квітки для заварки смачного і корисного чаю. У їжу можна застосовувати і сирі листя, які слід помити й посолити, а ось молоді бутони підходять для закваски подібно капусті.

12. Кудзу

Рослина, яка може нагодувати величезна кількість людей, адже воно росте на багатьох територіях. Дуже популярний кудзу на півдні, де з нього готують величезну кількість страв, причому навіть солодкі джеми і желе. Один з варіантів приготування – проварити коріння, змішати з соєвим соусом і додати в салат. Кудзу є відмінним помічником при проблемах зі шлунком.

13. Рогіз

Один з варіантів підкріплення на природі – декоративне болотна рослина, яка багато плутають з очеретом. В їжу використовуються кореневища, які сушаться і подрібнюються, щоб вийшов порошок, з якого можна пекти хліб. Можна їсти і молоді качани, які за смаком схожі на спаржу.

14. Бамбук

Багато хто не знають, що насправді бамбук-це не дерево, а різновид трави, яка дуже швидко поширюється, як бур’ян. Смак стебел дуже схожий на кукурудзу, а ще в ньому багато клітковини, важливої для організму. Самий просто спосіб приготування бамбука виглядає так: видаляються листя і жорстку поверхню, а потім пагони нарізати на частини і варяться протягом 20 хв., щоб прибрати гіркоту. В кінці бамбук заправляється соєвим соусом і додається, наприклад, в салат.

Бур’ян №1 — ваточник сирійський

Ваточник сирійський — бур’ян, поширення якого остерігаються агрономи всього світу, зокрема, України. Зіштовхнутись з ним означає мати додатковий клопіт на два, а то й п’ять років. І хоча в соцмережах точаться бої між аграріями і бджолярами стосовно цієї рослини, наше завдання — звільнити посіви від нього.

Говорити про цю рослину в Україні саме як про бур’ян почали на початку нульових, а серйозно боротись приблизно з 2010 року.

Осередком поширення ваточника сирійського є Черкащина, там він зустрічається найчастіше. Також буває на Київщині, Полтавщині, іноді Сумщині та Чернігівщині.

Ваточник сирійський — багаторічна трав’яниста рослина класу дводольних і роду ваточникових. Висота стебла може сягати 1,5 м і більше.

Стиглі насінини вкриті волокнистим пухом, за що рослина й отримала свою назву — ваточник. Плід — багатонасінна листянка з загостреним кінчиком та довгою плодоніжкою. На одній рослині може бути до двадцяти коробочок, у кожній із яких — 60-250 насінин.

Ваточник сирійський цвіте в липні впродовж 30-35 днів, його квіти мають сильний нектарний аромат, що в свою чергу приманює бджіл. Плодоносить ваточник у вересні. Насіння може дозрівати після настання перших приморозків, зберігаючи при цьому схожість.

Рослина розмножується насінням та за допомогою кореневої порослі, кореневищами і їхніми паростками. Ваточник наділений потужною всисною властивістю кореневої системи, адже у місцях масового поширення шансів вижити у інших видів рослин просто немає. Крім цього, він виснажує ґрунт на вміст поживних речовин та знижує його вологість. Цей бур’ян віддає перевагу родючим, добре дренованим ґрунтам.

«Це бур’ян №1 на сьогоднішній день в Україні, тому що він багаторічний, кореневищний, супер стійкий до гербіцидів. Будь-які умови для нього комфортні. Спостереження показують, що консервативні технології обробітку призводять до більш активного розповсюдження ваточника, а, наприклад, зяблевий обробіток стримує його поширення — але це також не є вирішенням проблеми», — висловив думку доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП Микола Косолап.

Ваточник сирійський холодостійка і жаростійка рослина. (Такі б властивості сільськогосподарським культурам, правда?!) Не надто вологолюбний і легко переживає посушливі умови.

Проростання насіння відбувається навесні, коли температура ґрунту сягає 15 °С. Глибина проростання його насіння становить 0,5-1 см, хоча схожість спостерігається і при глибині залягання насіння до 6 см. У ґрунті насіння ваточника сирійського може зберігати життєздатність протягом трьох років.

Захищає себе рослина також майстерно — стійкість до гербіцидів дуже висока. Його листки мають дуже потужний восковий наліт, який захищає його від проникнення будь-яких діючих речовин.

Найбільша проблема контролю в тому, що ваточник не транспортує необхідну кількість діючих речовин з листкової поверхні до кореневої системи. Через це, знищивши надземну частину, зокрема хімічними препаратами, ймовірність вплинути на коріння дуже невисока. Тому бур’ян швидко виростає знов.

Ваточник має досить високу енергію росту, тому вже на початку літа може бути значно вищим, ніж, наприклад, соняшник, ріпак і кукурудза. Спроби вирубати, зрізати, вирвати рослини лише стимулюють подальший розвиток кореневої системи і, знову ж таки, бур’ян проростає.

«Боротись із ваточником непросто, основними є організаційні господарські методи — не давати бур’яну розповсюджуватись, знищувати осередки. Ще одна проблема також полягає в тому, що цю рослину мало вивчають, а вона ще ж має властивість змінюватися, пристосовуватися. І вже навіть та невелика кількість ймовірних методів боротьби може бути не дієвою. Резистентність до препаратів зустрічається все частіше. Господарства самостійно шукають рішень у боротьбі», — зауважив Олексій Сергієнко, керівник агроконсалтингової компанії Art FieldS.

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Агротехнічний метод боротьби полягає в тому, щоб дотримуватися сівозмін, проводити різноглибинний обробіток ґрунту. Найкращим методом виснаження зараз визнано залишення поля під паром та застосування великої дози гербіцидів в оптимальні для цього строки вегетації ваточника. Також потрібно не допускати цвітіння ваточника та потрапляння його насіння на поля. Саме з цим часто виникають певні проблеми.

«За даними польових досліджень, ефективність показали обробки препаратами з діючими речовинами – Сумаро (мезотріон) і Муссон (нікосульфурон), Дикамба Форте (дикамба), Напалм (ізопропіламінова сіль гліфосату) і Напалм Форте ( калійна сіль гліфосату). У посівах соняшнику також хороший результат показали препарати з діючою речовиною імазамокс і імазапір. У фазах сім’ядолі й 1-2 листків ефективність гербіцидів досить висока, вони дозволяють повністю знищити надземну частину рослини та дати можливість культурі випередити бур’ян в розвитку і скласти йому гідну конкуренцію», — розповів Сергій Корнюшенко, менеджер з розвитку агротехнологій Південного регіону «LNZ Group».

Експерт також зауважив, що в посівах кукурудзи коли висота бур’яну досягала 10 см застосовували гербіциди бренду DEFENDA-Сумаро (мезотріон) 0,25г\га + Муссон (нікосульфурон) 1л\га + Пар Мачо 0,2л\га, тим самим добилися позитивного результату в боротьбі з ним.

Ваточник сирійський: радість для бджолярів, справжня біда для агрономів

Бакові суміші препаратів на основі дикамби , клопіраліду та гліфосату дають певний ефект, але є деякі тонкощі. Вносити гербіциди слід тоді, коли ваточник досягає 10-11 см у довжину. Саме в цей час у рослині активно йдуть процеси фотосинтезу та відбувається рух поживних речовин до коренів. Внесення гербіциду в цей період дозволяє суміші препаратів потрапити до коренепаростків і тим самим значно пошкодити чи навіть знищити рослину.

Що стосується зернових, то варто застосовувати гліфосат + прилипач після збирання врожаю.

«У нас на Півдні, на щастя, поки немає ваточника сирійського. Та й без нього напасті вистачає у вигляді ценхруса якірцевого або такого бур’яну, як нетреба звичайна. Із вказаним бур’яном нам доводилось боротись в центральних регіонах, особливо на Київщині. Щоб не знищувати посіви, де були вогнища ваточника, вручну розприскували гліфосат з селітрою маленькими пульверизаторами», — розповів Нікіта Щедрінов, агроном з Херсонщини.

Препарати для захисту рослин бренду DEFENDA