§ 10. Бронзовий вік

Кінець IV — початок І тис. до н. е. називають бронзовим віком. Подібно до мідно-кам’яного віку, він називається за металом, із якого людство почало виготовляти знаряддя праці та зброю. Це була бронза — сплав міді та свинцю (пізніше — олова). Вироби із бронзи були набагато міцними та гострішими за кам’яні та мідні.

Виготовлення бронзових виробів. Користуючись довідкою та поданим зображенням, складіть розповідь про виплавку бронзи в давні часи. Сучасний малюнок.

Довідка: суміш міді та олова, плавильні печі, полум’я роздмухують за допомогою міхів, розплавлений метал виливають у глиняні форми, готовий виріб заточують полірують.

У бронзовий вік у житті та господарстві людей відбулися важливі зміни, які дозволили сформувати перші цивілізації:

• ремесло відділилося від сільського господарства;
• торгівля простяглася на великі відстані;
• виникли соціальні групи: воїни, торговці, ремісники, жерці, чиновники;
• майнове розшарування: виокремилися прошарки більш заможних людей;
• виникла держава та писані закони;
• розпочалися війни.

1) Обговоріть у парах, що з переліченого ви можете спостерігати в сучасному житті.

2) Якими були бронзові вироби порівняно з мідними та кам’яними?

2. Ремесло та торгівля

Виготовлення виробів із бронзи було складною справою, яка потребувала багато часу, сил та спеціальних умінь. Тому цим займалися найбільш вправні майстри — ковалі, які присвячували цій справі увесь час. Так само й інші вироби, наприклад горщики. Не кожна сім’я вміла їх виготовляти, а зверталася до майстрів — гончарів. Так виокремилося нове заняття — ремісництво. Ремесло як заняття існувало й раніше, але тепер ремісники майже весь свій час приділяли одному заняттю, наприклад, виготовленню горщиків. Відокремлення ремесла від землеробства та скотарства спричинило другий суспільний поділ праці. Так почали формуватися нові соціальні групи: селяни (землероби й скотарі) та ремісники різних спеціальностей.

У бронзовий вік під час битв широко використовували колісниці. Сучасний малюнок.

Напад на поселення бронзового віку на території сучасної Франції. Художник П’єр Жубер.

Свої вироби ремісники обмінювали на продукти та інші необхідні речі. Це сприяло розвитку торгівлі та появі людей, які цим професійно займалися: купців, торговців. У пошуках цінних товарів вони могли долати суходолом і морем величезні відстані, а за можливість контролювати торговельні шляхи часто спалахували війни.

Спочатку торгівля була обмінною: одні товари обмінювали на інші. Пізніше з’явилися перші свого роду гроші — їхню роль виконували мушлі, шкури тварин тощо. Гроші у вигляді золотих та срібних монет виникли у VI ст. до н. е.

Пошуки олова та міді для виплавки бронзи стали однією з причин розвитку торгівлі.

• Якою була торгівля до виникнення грошей?

3. Суспільство бронзового віку

У бронзовий вік ремісники різних спеціальностей, воїни, жерці почали об’єднуватися в окремі соціальні групи: пастухи та землероби, воїни, жерці, купці.

Селяни зазвичай становили основу суспільства. Вони займалися землеробством і скотарством. Ремісники виготовляли різні товари: від простого посуду до витончених ювелірних виробів.

Словник

Суспільство — організоване в певний спосіб стійке об’єднання різних соціальних груп.

Ієрархія — поділ суспільства на вищі й нижчі верстви.

Соціальні групи в бронзовий вік.

Необхідність захищати накопичені багатства спричинила появу професійних воїнів. Із-поміж себе вони обирали ватажка. Пізніше ватажки перетворилися на військових вождів, які, передаючи свою владу у спадок, ставали монархами й засновували цілі династії, що могли правити упродовж століть.

Словник

Монарх — верховний правитель, який передає свою владу у спадок молодшим членам родини.

У давніх суспільствах велику роль відігравали жерці. Вони не лише, як вірили їхні сучасники, спілкувалися з вищими силами, а були хранителями знань про історію, природу, медицину, а ще нерідко організовували господарські роботи та будівництва. У храмах, де вони мешкали та служили богам, зберігалися запаси їжі, цінності й важливі записи.

Торговець бронзовими виробами, що прибув до невеликого місцевого поселення. Ілюстрація Музею Мотлінген, Німеччина.

1) Розгляньте ілюстрацію. Де на ній зображені торговець, місцеві жителі й жительки? Які товари виставлено для продажу? Як люди реагують на них? Поміркуйте, це місцеві вироби, чи вони були привезені здалеку. Чому?

2) Розіграйте в класі інсценівку за сюжетом, подібним до зображеного на ілюстрації.

3) Зробіть висновки, яку роль у житті звичайних людей відігравала торгівля.

Деякі із соціальних груп накопичували багатство та здобували владу. Наприклад, у давніх суспільствах особливу шану мали жерці як хранителі знань, традицій, законів, ті, хто вели облік майна й податків. Вони могли вирішувати, як ними розпорядитися, і так накопичувати багатства. Воїнів шанували за силу, вміння володіти зброєю. Зазвичай воїни були вправними мисливцями. У воєнних походах проти інших поселень, а згодом і цілих держав вони могли здобувати багатство. Так формувалися майнова й соціальна нерівність. Саме суспільство стало ієрархічним. Це означає, що одні соціальні групи мали більше прав і пошани, а також багатства, ніж інші.

• Хто такі монархи? У чому полягає різниця між військовим вождем та монархом?

4. Виникнення держави

У бронзовий вік виникли перші держави та писані закони. Науковці створили багато пояснень, чому виникла держава. Одне з них стверджує, що держава виникла через загальну потребу керувати порівняно великими спільнотами людей, упорядковувати їхнє життя, стежити за тим, щоб вони дотримувалися правил співжиття (законів), тобто дбати про внутрішню безпеку. Так само держава мала забезпечувати захист від зовнішніх ворогів.

Словник

Закон — встановлене владою загальнообов’язкове правило.

У давнину острів Кіпр укривали кедрові ліси. Проте люди вирубували ці дерева, оскільки їхня деревина високо цінувалася. Її також використовували для розпалювання печей, у яких виплавляли бронзу. Зараз ліси на Кіпрі збереглися лише в горах.

• Прикладом якого впливу людини на природу є описане явище?

Бронзові прикраси, знайдені на території країн Балтії. Їхній вік — понад 3 тис. років.

Бронзові сокири, знайдені на території сучасної Німеччини. Ці вироби мали широке застосування. Історики також вважають, що вони могли виконувати функцію грошей під час обміну.

Запитання та завдання

1. Які матеріали необхідні для виплавки бронзи? Як, на вашу думку, це впливало на місця виникнення осередків виробництва бронзи?

2. Висловіть припущення, чому в бронзовий вік з’явилися професійні воїни та війни.

3. Одна з найдавніших казок бронзового віку розповідає про коваля, який уклав угоду з надприродними силами, щоб здобути майстерність в обробці металу. Обговоріть у парах, свідченням чого є існування таких розповідей.

4. Якими були найголовніші функції держави? За допомогою методу «Мозковий штурм» (див. додатки до підручника) висловіть припущення щодо причин виникнення перших держав.

5. Обговоріть у парах. Як пов’язані між собою ремесло й торгівля?

6. Складіть «асоціативний кущ» до поняття «бронзовий вік».

7. За допомогою методу «Коло ідей» (див. додатки до підручника) обговоріть зміни, що відбулися в бронзовий вік у різних сферах життя людини порівняно з попередніми періодами.

8. Які соціальні групи сформувалися в бронзовий вік? Поміркуйте, із чим було пов’язане їхнє виникнення.

9. Закінчіть речення: «Відокремлення ремісництва як самостійного заняття від землеробства та скотарства вчені називають. ».

§ 8. Бронзовий вік

На межі V—IV ст. до н. е. з’явилися перші предмети, що були вироблені з бронзи — сплаву міді (80 %) та олова (20 %). Це був перший штучний метал. Цей сплав мав низку переваг, а головне, що температура плавлення становила 900—950 °С. Тодішні плавильні печі давали можливість досягнути такої температури. Без олова температура плавлення мідних сплавів на 100 градусів вища.

Проте й дотепер залишається загадкою, де для виробництва бронзи брали олово. Відомо, що в центрах виготовлення міді, про які ви вже знаєте, олова зовсім не було або було дуже мало. І навпаки, — там, де було олово (Британські острови, Іспанія, Південно-Східна Азія), не було міді.

Виплавка бронзових виробів. Сучасний малюнок.

• Складіть розповідь про процес плавлення, використовуючи малюнок.

Таким чином, потреба у виробництві бронзи дала поштовх до організації торгівлі рідкісним, але необхідним оловом. Ця торгівля, у свою чергу, спричинила значне поширення ідей і технологічних новинок. Тому знаряддя праці і зброя в цю епоху часто змінювалися.

Центри виробництва бронзи виникли в різних регіонах незалежно один від одного. Спочатку головним центром виробництва був Близький Схід.

Сокира й форма для її відливання.

В Азії бронзовий вік збігається з періодом стрімкого розвитку перших цивілізацій, тому археологічна назва епохи щодо цього регіону майже не використовується. У Європі найдавніші культури бронзи виникли в середземноморському й балканському регіонах. Тут у цей час сформувалися мінойська (на Криті) і мікенська (у материковій Греції) цивілізації. У межах Східної Європи, зокрема й Україні, бронзовий вік датується другою половиною III — початком І тис. до н. е. і збігається в розвитку з найрозвиненішими на той час регіонами тогочасного цивілізованого світу. Наприкінці бронзового віку племена, які жили на території сучасної України, справляли помітний вплив на розвиток Європи та Азії. Їх переселення стало однією з причин кризи бронзового віку.

Бронзові прикраси тшинецької археологічної культури, що зберігаються у Київському археологічному музеї. Це була переважно осіла культура, що поширилися у лісостепових регіонах України та Польщі.

2. Бронзовий вік на території сучасної України

У бронзовий вік на українських землях населення лісових та лісостепових регіонів мешкало в постійних поселеннях із дерев’яними будинками. Люди швидко освоювали території для розвитку землеробства. Цьому сприяло зволоження клімату наприкінці бронзового віку. Для обробітку землі використовували рало. Вирощували пшеницю, ячмінь, бобові, льон, різні овочі, вишні та сливи. Значну частину господарства становило розведення худоби.

Горщик і кам’яні сокири культури шнурової кераміки.

Гостродонний посуд ямної культури. Національний музей історії України.

У степовій частині жили переважно скотарі, які продовжували традиції середньостогівської культури. Вони змінювали місце свого проживання принаймні двічі на рік, переганяючи величезні отари овець, череди корів і биків, табуни коней між зимовими та літніми пасовищами. Пересувалися на возах із накриттями, які тягнули воли.

На місцях тимчасового перебування облаштовували невеликі поселення в долинах річок, навколо яких вирощували зернові та городні культури. Вони носили одяг із вовни й шкіри, виготовляли луки із рогів і сухожиль, вживали багато м’яса та молочних продуктів.

Кістяні прикраси ямної культури.

Жителі українських земель торгували із сусідами, вимінюючи в них усе необхідне для життя. Також серед них були майстри, які вміли обробляти метал. Із бронзового віку на території Східної України відомі копальні, де видобували мідь.

Протягом бронзового віку в усіх регіонах України майже одночасно відбулося кілька змін археологічних культур. Жителів степу відносять до археологічних культур: ямної (середина IV — III тис. до н. е.), катакомбної (III тис. до н. е.) та зрубної (XVIII—XII ст. до н. е.). Ці племена розселилися з Причорномор’я на захід — до річки Дунай та на схід — до Каспійського моря. Назви цих культур пов’язані з типом поховань: відповідно в ямах, катакомбах або зрубах під великими земляними насипами — курганами.

Керносівський ідол (вигляд із різних боків). Він був знайдений в Україні (Дніпропетровська обл.). Його висота — 120 см, вік — близько 5 тис. років. На ідолі можна розгледіти зображення людської голови й рук, а також зброї та знарядь праці.

3. Індоєвропейці (індоарії) та їхні вірування

У II тис. до н. е. племена — нащадки ямної культури та культури шнурової кераміки розселилися як на захід, на європейські землі, так і у степи на схід, аж до Індії, започаткувавши величезну індоєвропейську (індоарійську) спільноту. Саме вони відігравали вирішальну роль у подіях, що відбувалися на просторах Євразії.

Сучасна реконструкція колісниці, рештки якої були знайдені під курганом Тягунова Могила (село Мар’ївка, Запорізька область). У першій половині II тис. до н. е. племена ямної культури винайшли колісницю, яка на той час була найшвидшим видом транспорту.

Свідчення існування індоєвропейців спершу відстежили в мовах тих народів, що живуть на цих територіях. Вдалося знайти чимало схожих рис, які вказують на спільне походження мов. Сьогодні до індоєвропейських мов належать: німецька, англійська, литовська, грецька, українська, польська, гінді, фарсі та багато інших.

Схема кургану ямної культури.

Зовнішність представника ямної культури. Сучасна реконструкція.

Недавно генетики підтвердили, що люди, які і зараз живуть у різних куточках Європи та на Близькому Сході й півночі Індії, мали спільних предків.

Розселення індоєвропейських племен було зумовлено змінами в навколишньому середовищі (клімат у степу став більш посушливим), прирученням коня, а також процесами, що відбувалися в соціальному розвитку.

Постійні пошуки кращих пасовищ призводили до сутичок із сусідами, що робило суспільство войовничим. У скотарів, на відміну від землеробів, не жінка, а чоловік був головною фігурою в сім’ї та громаді, оскільки все життєзабезпечення лежало на пастухах і воїнах. Можливість зосередження худоби в одних руках створила підґрунтя для майнового розшарування.

Реконструкція воза індоєвропейців за результатами археологічних досліджень.

Так, у племенах виділилися групи воїнів на бойових колісницях, які здійснювали далекі походи. Такі воїни з бойовим клювцем, булавою, скіпетром або луком були в ті часи небаченою і могутньою силою. Це стало справжнім проривом у військовій справі. Війна набула небаченого раніше розмаху й стала справою професіоналів.

Розселення індоєвропейців у 4000—1000 рр. до н. е. Рожева область відповідає прабатьківщині індоєвропейців (самарська та середньостогівська культури). Оранжева область відповідає території розселення носіїв індоєвропейских мов у 1000 р. до н. е.

Також у степових просторах з’явилися найдавніші укріплені поселення, щоб захистити людей від раптових нападів. Поширювалися культи верховного бога воїна та пастуха, символів сонця-колеса, вогню тощо.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

• вози, запряжені волами;
• виробництво бронзи;
• приручений кінь;
• колісниці;
• протоіндоєвропейська мова.

Сучасна дослідницька спільнота намагається відтворити, якими були вірування індоєвропейців. На основі порівняльного аналізу вона дійшла висновку, що індоєвропейці поділяли світ на небесний, світ між небом і землею та підземний (світ мертвих). Кожен світ мав своїх богів. Зазвичай до небесних богів належали Сонце (пересувається небом у золотій колісниці), вогонь, Місяць та інші. Відомо, що одним із найголовніших був бог грому й блискавки (грози).

Бойові колісниці індоєвропейців. Реконструкція

ЦІКАВО ЗНАТИ

Перші спроби приручити коня населенням євразійських степів належать до IV тис. до н. е. Дослідження показали, що всі сучасні домашні коні є нащадками однієї групи цих тварин, яких приручили близько 2200 р. до н. е. носії ямної археологічної культури. Приручені коні стрімко поширилися на всьому континенті та витіснили місцеві дикі популяції.

Разом із кіньми, можливо, із запізненням на одне-два століття, звідси ж поширилися легкі двоколісні колісниці зі спицями та ободом для швидкої їзди, у які їх запрягали

Тарпан — вид дикого коня (виник зі змішування дикого й домашнього коня), який до середини XIX ст. був поширений на території України. Цей вид фактично був знищений через господарське освоєння степових просторів. Музей природної історії в Ліоні (Франція).

У степах бурі та грози одночасно були і небезпекою, і джерелом життя. Дощі напувають трави, але від блискавки степ легко спалахував, і полум’я поширювалося дуже швидко, та й вода могла перетворити його на непрохідне болото. Тому гніву бога блискавки дуже боялися.

Зображення запряженої кіньми колісниці з легкими колесами, знайдене на півдні Швеції. Датується 1000 р. до н. е.

Давні скотарі приносили своїм богам жертви. Зазвичай це були свійські тварини, але могли бути й люди. Їх спалювали, щоб дим досяг неба і богів, які там жили. Цьому є своє пояснення: для людей найціннішою була їхня худоба. Вони підносили в жертву богам найкраще, що мали.

Приклади подібних слів у різних індоєвропейських мовах

rnk.com.ua/102413

Запитання та завдання

1. Колективне обговорення. Що таке бронза? Чому її поява спричинила значні зміни в розвитку людства?

2. Які археологічні культури бронзового віку вчені виокремлюють на українських землях? Які з них поширені в степовій, а які — у лісостеповій зоні?

3. Поясніть, як ви розумієте, хто такі індоєвропейці (індоарії).

4. Висловіть припущення. Чому, на вашу думку, давні індоєвропейці вірили, що Сонце рухається на небі в золотій колісниці?

5. З’ясуйте, які зміни відбулися у військовій справі за бронзового віку. Визначте, чим вони були зумовлені.

6. Робота в групі. Складіть перелік запитань, які б ви хотіли поставити досліднику історії індоєвропейців.