§ 10. Регуляція роботи системи травлення. Мікробіота травної системи

Робота травної системи регулюється як нервовою, так і гуморальною системами (див. таблицю).

• Нервова регуляція здійснюється нервовими імпульсами до відповідних органів.
• Гуморальна регуляція відбувається завдяки біологічно активним речовинам, які прискорюють або вповільнюють роботу органів травної системи.
• Окрім того, органи травної системи взаємодіють між собою. Так, сфінктер між стравоходом і шлунком відкриває прохід для хімуса до шлунка лише після того, як до нього дійдуть скорочення м’язів стравоходу.

Мікробіота травної системи

Мікробіота (раніше мікрофлора) травної системи — це сукупність мікроорганізмів, які в ній мешкають. В організмі дорослої людини їх загальна маса становить від 1 до 3 кг. Кількість видів мікроорганізмів також є значною (від 300 до 1000), але переважно мікробіоту утворюють представники 30-40 видів.

Більшість мікроорганізмів травної системи є бактеріями, як, наприклад, кишкова паличка Escherichia coli. Серед бактерій є представники біфідобактерій, молочнокислі бактерії, стрептококи тощо (мал. 10.1).

Регуляція процесів травлення

Процес

Регуляція

Як відбувається

Нервова (за допомогою рефлексів)

Рецептори ротової порожнини надсилають сигнали до головного мозку, який відправляє сигнали до жуйних м’язів

Нервова (за допомогою рефлексів)

Коли їжа потрапляє до ротової порожнини, вона подразнює її рецептори. Сигнали рецепторів ідуть у центр слиновиділення в довгастому мозку, який дає «команду» на виділення слини. Це — безумовний рефлекс.

Якщо людина лише бачить їжу або уявляє її, то виділення слини відбувається під упливом умовного рефлексу

Нервова й гуморальна

Нервова регуляція секреції здійснюється певними центрами головного мозку, а гуморальна — такими речовинами, як гастрин.

Перехід хімусу зі шлунка до кишечника здійснюється порціями завдяки рефлекторному розслабленню сфінктера, який відділяє шлунок від кишечника

Травлення в кишечнику

Нервова й гуморальна

Нервову регуляцію забезпечує нервова система через центри в довгастому мозку.

Гуморальна регуляція здійснюється гормонами.

Наприклад, секретин стимулює виділення травного соку підшлункової залози

Відкриття й закриття сфінктера анального отвору регулюється нейронами крижового відділу спинного мозку

Мал. 10.1. Кишкова паличка Escherichia coli (а), біфідобактерії (б)

Мікроорганізми розподілені у травній системі нерівномірно. Їх багато в ротовій порожнині, мало у шлунку (через кислотність) та у дванадцятипалій кишці (де висока концентрація жовчі, травних ферментів та лужне середовище). Ближче до кінця тонкого кишечника кількість мікроорганізмів збільшується. У товстому кишечнику їх найбільше.

Роль мікроорганізмів у процесах травлення

Мікроорганізми кишкової мікробіоти здійснюють такі функції:

• розщеплюють ті речовини, які не піддаються дії ферментів травної системи (приміром, рослинну клітковину);
• виробляють низку необхідних сполук, насамперед вітамінів Н, К і групи В;
• корисні мікроорганізми пригнічують ріст і розмноження хвороботворних бактерій та інших шкідливих організмів;
• стимулюють роботу імунної системи.

Негативна роль мікроорганізмів кишечника полягає в тому, що вони можуть спричиняти бродіння й процеси гниття з утворенням токсичних речовин.

Уплив на травну систему алкоголю та паління

Ви, певно, знаєте, що алкоголь негативно впливає на здоров’я. І першими потрапляють під удар органи травлення. Алкоголь руйнує слизову оболонку шлунка, пригнічує роботу підшлункової залози.

Найбільше ушкоджується печінка, бо мусить нейтралізувати алкоголь та продукти його переробки. Клітини печінки руйнуються, а їх заміщує жирова тканина. Найгіршим наслідком є цироз печінки.

Під час паління нікотин, який міститься в тютюні, насамперед діє на клітини нервової системи. Але органи травлення також уражаються, оскільки порушується їхнє кровопостачання. Найбільшу небезпеку становлять продукти неповного згоряння тютюну та домішки. Серед них є багато канцерогенних речовин, що можуть стати причиною розвитку ракових пухлин у ротовій порожнині, стравоході та шлунку.

Тютюновий дим ушкоджує клітини слизової оболонки рота, продукти неповного згорання тютюну спричиняють закиснення середовища, відбувається денатурація білків амілази й лізоциму. Також створюються умови для відкладання зубного нальоту та розмноження бактерій, на емалі з’являються тріщини. Усі ці фактори спричиняють карієс зубів та захворювання ясен.

Дізнайтеся більше

Секретин є гормоном, який виробляють клітини слизової оболонки кишечника та деякі клітини підшлункової залози. На основі досліджень секретину Ернест Старлінг 1905 року ввів у науку поняття «гормон». Гастрин є гормоном, який виробляють клітини шлунка й підшлункової залози. Він посилює утворення шлункового соку, пепсину та деяких ферментів тонкого кишечника.

Ключова ідея

Керування процесами травлення здійснюється за допомогою нервової і гормональної регуляцій. У травній системі людини живе велика кількість мікроорганізмів, які виконують важливі функції в процесах травлення. Алкоголь і тютюнопаління негативно впливають на органи травної системи та процеси травлення.

Перевірте свої знання

1. Як регулюються процеси травлення? 2. Чи можуть органи травної системи взаємодіяти між собою? 3. За таблицею на с. 28 визначте, як відбувається регуляція роботи шлунка. 4*. Чому мікроорганізми розподілені у травній системі нерівномірно?

§ 11. Регуляція травлення

Травлення — складний процес, який здійснюється завдяки злагодженій роботі органів травної системи. Кожний з етапів травлення автоматично йде слідом за попереднім, і в кожному з них одночасно бере участь багато органів. Які системи регулюють роботу органів травлення, керують послідовністю їх включення в процеси обробки й перетравлення їжі?

Регуляція слиновиділення. Слина в невеликій кількості надходить у ротову порожнину безперервно. Проте, як тільки шматочок їжі опиняється в роті, слини стає більше. Слиновиділення посилюється мимовільно: його спричиняє саме надходження їжі. У тканинах ротової порожнини містяться «датчики» — закінчення нейронів, здатні розпізнавати дотик, температуру, хімічний склад їжі. Нервові імпульси, що в них виникають, прямують по нейронах у головний мозок до центру слиновиділення, а звідти по ефекторних нейронах передаються в слинні залози, що у відповідь секретують більше слини. Таке збільшення слиновиділення є безумовним рефлексом.

Проте «текти слинка» може і від запаху смачної їжі, яку готують. Це прояв умовного рефлексу на подразник — запах, що зазвичай передував або збігався в часі з прийомом їжі. Крім запаху, до умовних подразників, які «вмикають» центр слиновиділення, належать і вигляд їжі, і навіть дзвін посуду.

Регуляція ковтання. Як тільки харчова грудка досягає кореня язика, починають діяти ковтальні м’язи язика, глотки, верхньої частини стравоходу. Наслідком їхніх дій є ковтання й згинання надгортанного хряща, що запобігає потраплянню їжі в дихальне горло.

Мал. 11.1. Регуляція виділення травних соків гормонами травного тракту: гастрином, секретином та холецистокініном: 1 — печінка; 2 — шлунок; 3 — підшлункова залоза; 4 — кровоносні судини; 5 — дванадцятипала кишка; 6 — жовчний міхур

Ковтання є складним процесом, у якому беруть участь декілька м’язів. Що забезпечує їхні злагоджені дії?

Ковтальні м’язи скорочуються у відповідь на нервові імпульси, що надходять до них по ефекторних нейронах від центру ковтання в головному мозку. А він починає керувати м’язами, отримавши сигнали від рецепторних нейронів, закінчення яких розміщуються в корені язика і реагують на зустріч із харчовою грудкою.

У момент ковтання дихання припиняється. Чому? Центр ковтання пов’язаний із центром дихання. Як тільки нервові імпульси по рецепторному нейрону надходять до центру ковтання, сигнал передається і в центр дихання — дихальні рухи на мить затримуються. Слід пам’ятати: якщо одночасно їсти й розмовляти, взаємодія між ковтальним і дихальним центрами порушується, і ви можете поперхнутися.

Нервова система керує і скороченням м’язів стравоходу під час просування їжі до шлунка. «Запускають» рефлекс нейрони, нервові закінчення яких розташовані у стінці стравоходу. Для них подразником є розширення стінки стравоходу під дією харчової грудки. Сигнали по цих нейронах прямують у нервові центри головного мозку, а звідти по ефекторних нейронах команди передаються на кільцеві м’язи стравоходу позаду грудки й на подовжні попереду неї, примушуючи їх скорочуватися.

Регуляція травлення в шлунку й кишечнику. У керуванні процесами вироблення травних соків беруть участь і нервова, і гуморальна системи регуляції (мал. 11.1).

Як тільки їжа подразнює закінчення рецепторних нейронів у ротовій порожнині, сигнали про це надходять до центру головного мозку, який керує секрецією шлункового соку. За командою із цього центру починається його вироблення клітинами шлунка. Секрецію шлункового соку зумовлюють також інші сигнали (запах, вигляд їжі тощо).

Отже, їжа ще не встигла перетворитися на харчову грудку або навіть потрапити до рота, а клітини шлунка вже секретують шлунковий сік. Завдяки його завчасному виробленню шлунок готується до травлення, тому розщеплення речовин їжі починається, як тільки вона надходить до шлунка.

Виділення шлункового соку регулюється також і нейронами, які розміщені в стінці шлунка. Коли стінка розтягується, ці нейрони подразнюються, і нервові імпульси прямують безпосередньо до клітин, що виділяють шлунковий сік.

Секреція шлункового соку регулюється і в нервово-гуморальний спосіб. Речовини їжі спричиняють хімічні подразнення нервових закінчень, що містяться в стінці шлунка. У відповідь на них певні залозисті клітини стінки шлунка рефлекторно виділяють гормон гастрин. Так до справи стає гормональний чинник: гастрин із кров’ю по капілярах шлунка досягає тих його залозистих клітин, які виробляють шлунковий сік. Під дією гастрину ці клітини збільшують секрецію шлункового соку.

Кишковий сік виробляється під час надходження кислого хімусу зі шлунка до дванадцятипалої кишки. Її клітини починають виділяти два гормони — секретин і холецистокінін, що діють на підшлункову залозу. Вона відповідає на їхні впливи, синтезуючи підшлунковий сік. Мішенню секретину й холецистокініну є також печінка й жовчний міхур. Секретин активує вироблення жовчі, а холецистокінін примушує скорочуватися стінки жовчного міхура. Як наслідок, у дванадцятипалу кишку викидається порція жовчі.

Робота м’язів стінки шлунка, що спричиняє перемішування їжі та її просування в кишечник, також регулюється рефлекторно. Цю реакцію «запускають» механічні подразнення нервових закінчень у стінці шлунка.

Перистальтика кишечника регулюється так само, як і перистальтика шлунка і стравоходу.

Отже, робота системи травлення постійно перебуває під контролем нервової та гуморальної систем регуляції. Нервова регуляція здійснюється за рахунок рефлексів за участю головного та спинного мозку. Регулюють діяльність системи травлення і її власні нервові сплетіння, що розташовані між шарами м’язів у стінках шлунка й кишечника.

У гуморальній регуляції беруть участь як ендокринні залози організму, так і власна ендокринна система шлунково-кишкового тракту. У більшості його відділів розташовані ендокринні клітини, які продукують гормони.

1. Доповніть низку ключових слів, за допомогою яких можна розповісти про нервову й гуморальну регуляцію на різних етапах травлення: регуляція слиновиділення; подразнення нервових закінчень рецепторних нейронів язика. .

Обговоріть, чи достатньо вашого переліку для докладної розповіді про процеси регуляції травлення.

2. Перевірте за текстом, чи є в наведених твердженнях помилки, і виправте їх: секреція гормона гастрину є рефлексом, який виникає у відповідь на механічні подразнення шлунка; мішенню секретину є лише клітини печінки, а гормон холецистокінін впливає тільки на клітини стінок жовчного міхура.

1. Які процеси травлення регулює нервова система? 2. Назвіть гормони, що беруть участь у регуляції травлення. Які ефекти цих гормонів? 3. Поясніть, чи можна назвати шлунок органом ендокринної системи. 4. Як регулюється скорочення м’язів стінки травного тракту? 5. Про людину, що розмовляє емоційно, кажуть «бризкає слиною». Поясніть, чому під час швидкого мовлення виділяється більше слини. 6*. Чому шкідливо постійно жувати жувальну гумку? 7*. Які складові процесу травлення людина здатна регулювати довільно? Поясніть, чому саме ці складові піддаються свідомому керуванню.

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я

Захворювання органів травлення

Порушення травлення може стати наслідком хвороб зубів, які призводять до погіршення обробки їжі. Основна причина захворювань зубів — пошкодження емалі, поява в ній мікротріщин. Пошкодити емаль можна, намагаючись розгризти шкаралупу горіхів, уживаючи дуже холодну їжу або напої. У тріщини проникають мікроорганізми, які спричиняють запалення пульпи. Воно супроводжується гострим зубним болем і подальшим руйнуванням зуба. Щоб зберегти зуби здоровими, необхідно регулярно позбавлятися мікроорганізмів, що потрапили до рота,— полоскати його, чистити зуби перед сном і вранці. Двічі на рік слід відвідувати стоматолога, навіть якщо, на вашу думку, жодних проблем із зубами немає.

На слизову оболонку травного тракту шкідливо впливають нерегулярне та неякісне харчування, уживання алкоголю й куріння. Алкоголь спричиняє загибель епітеліальних клітин, що призводить до запалення слизової оболонки шлунка — хронічного гастриту.

Уживання недоброякісної їжі може спричинити харчове отруєння. Його ознаки — біль у животі, блювання, пронос, головний біль. Постраждалому слід дати 1,5-2 л солоної води або слабкого розчину калій перманганату, а потім викликати блювання. Після промивання шлунка необхідно прикласти грілку до рук і ніг, дати гаряче питво. У тяжких випадках слід негайно викликати лікаря.

Разом з недостатньо обробленою їжею до травної системи можуть потрапити хвороботворні мікроорганізми, які в кишечнику швидко розмножуються. їхні токсини спричиняють порушення травлення, тяжкі отруєння, кишкові кровотечі. За симптомами бактеріальні кишкові захворювання схожі на харчові отруєння. У разі їх виникнення слід негайно звертатися до лікаря. Особливо небезпечними є дизентерія, сальмонельоз, ботулізм, черевний тиф. Тяжкими є хвороби, спричинені гельмінтами. Вони іноді перебігають важче за інфекційні.

Щоб запобігти таким хворобам, треба дотримуватися правил особистої гігієни, мити перед уживанням в їжу сирі овочі та фрукти. Не слід їсти неякісні продукти й ті, термін зберігання яких уже збіг. Якщо на етикетці не вказано дату виготовлення і термін зберігання продукту, купувати його не можна. Джерелом зараження мікроорганізмами й гельмінтами бувають м’ясо й риба, що не зазнали тривалої теплової обробки.

Наша лабораторія

Звідки в кишечнику гази?

Кожен відчував у кишечнику скупчення газів (метеоризми), які періодично видаляються з нього. Це нормальне фізіологічне явище. Неприємного запаху газовій суміші надають сірководень і певні «ароматні» органічні сполуки. Основними її «постачальниками» є повітря, яке заковтується з їжею, гази, що утворюються в самому кишечнику й дифундують із крові. Під час ковтання їжі до шлунка потрапляє 2-3 мл повітря.

У кишечнику утворюються вуглекислий газ, водень і метан. Два останні гази — результат діяльності бактерій, які живуть у товстому кишечнику. Серед газів, що містяться в крові, найактивніше дифундує до кишечника азот. Вуглекислий газ та кисень до нього в такий спосіб не потрапляють, оскільки їх концентрація в плазмі крові невисока.

Уживання їжі, багатої на целюлозу, може спричинити збільшення кількості газів: цю речовину залюбки розщеплюють бактерії товстого кишечника. Якщо до складу меню людини входять бобові, то кількість газу, що видаляється, може збільшитися вдесятеро.

Працюємо разом

1. Домовтеся з товаришами й створіть сценарій науково-популярного фільму про перетворення, які відбуваються зі сніданком у травній системі. Придумайте назву цього фільму, замалюйте його ключові кадри. Постарайтеся зробити його цікавим. Проведіть презентацію сценаріїв, виберіть найкращий, відзначте його авторів.

2. Доповніть таблицю «Речовини в моєму організмі» інформацією, яку ви отримали з теми 2 «Травлення».

§ 23. Регуляція травлення. Харчові розлади та їх запобігання

Пригадайте! Що таке регуляція функцій? Що таке хвороба?

Знайомтеся!

С. П. Боткін (1832-1889) – російський лікар, який створив вчення про організм як єдине ціле та провідну роль нервової системи в життєдіяльності організму. Науковець вважав, що для того, щоб допомога лікаря була розумною і дійовою, він має займатися не лише біологією, але й іншими природничими науками. Давайте спробуємо, на прикладі регуляції травлення, довести це твердження.

ЗМІСТ

Як відбувається регуляція травлення?

Травлення регулюється біофізичними процесами нервової системи та біохімічними впливами ендокринної й імунної систем.

Нервова регуляція процесів травлення відбувається безумовно- та умовнорефлекторно. Безумовнорефлекторна регуляція травлення здійснюється з допомогою імпульсів, що виникають у нервових центрах довгастого (центри слиновиділення, ковтання, шлункового соковиділення). До органів травного тракту імпульси від нервових центрів надходять по нервах і впливають на секрецію травних залоз та рухову активність м’язів в стінках органів травлення. Наприклад, безумовно-рефлекторне слиновиділення відбувається у разі потрапляння харчової грудочки (безумовний подразник) на язик, далі відбувається збудження смакових рецепторів, проведення імпульсів до центру слиновиділення, формування відповіді, надходження імпульсів до слинних залоз, які й реагують виділенням секрету.

В умовно-рефлекторній регуляції процесів слиновиділення, ковтання, шлункового соковиділення велику роль відіграє кора півкуль головного мозку. Прикладом такої регуляції є рефлекторне слиновиділення, яку вмикає умовний подразник. Ним можуть бути запах їжі, гарний вигляд їжі, звуки на кухні тощо, що діють через смакові кіркові центри.

Гуморальна регуляція травлення здійснюється гормонами й тканинними гормонами внутрішньої секреції. Прикладами гуморальної регуляції є вплив вазопресину (гормон гіпоталамусу) на всмоктування води у товстому кишечнику, гальмівна дія адреналіну (гормон наднирників) на слиновиділення. Гормони для регуляції травлення можуть утворювати й самі органи травлення. Так, клітини слизової оболонки шлунку й кишечнику секретують гормони (гастрини, секретини), що впливають на соко-, жовчовиділення, а також на рухову активність шлунка й кишечнику.

Імунна регуляція здійснюється за участю апендикса, лімфатичних вузликів стінок травного тракту й самих секретів слини, шлункового соку, жовчі, кишкового соку.

Отже, регуляція травлення є складним процесом і в ній задіяно всі регуляторні системи.

Які причини захворювань органів травлення?

Хвороби органів травлення – це порушення нормальної життєдіяльності організму людини через виникнення відхилень у будові та функціях органів травної системи. На сьогодні хвороби органів травлення в структурі поширеності серед усіх захворювань в Україні посідають третє місце після серцево-судинних хвороб та хвороб органів дихання.

У медицині, згідно з Міжнародною класифікацією хвороб Десятого перегляду, розробленою Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), хвороби органів травлення поділяються на групи: 1) хвороби порожнини рота, слинних залоз та щелеп (карієс, пародонтоз, стоматит); 2) хвороби стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки (гастрит, виразка шлунку, виразка дванадцятипалої кишки); 3) хвороби апендикса (апендицит); 4) грижі (пупкова грижа, грижа черевної стінки); 5) неінфекційні хвороби кишок (ентерити – запалення слизової оболонки тонкої кишки, коліти – запалення слизової оболонки товстої кишки); 6) інші хвороби кишок (закреп, заворот кишок); 7) хвороби черевної порожнини (перитоніти – запалення очеревини); 8) хвороби печінки (цироз); 9) хвороби жовчного міхура та підшлункової залози (жовчнокам’яна хвороба, холецистит, панкреатит) та ін.

Травна система людини страждає від багатьох чинників, що супроводжують сучасне життя: несприятливі екологічні чинники, незбалансоване харчування, гіподинамія, стреси, надмірні навантаження, відсутність відпочинку тощо. Хвороби органів травлення виникають через недотримання режиму харчування, уживання штучної їжі зі шкідливими харчовими добавками, швидке споживання їжі, тривале вживання ліків, негативні емоції, тютюнопаління, вживання алкогольних напоїв тощо. Хвороби органів травлення порушують обмін речовин і спричиняють захворювання інших органів людини.

Отже, хвороби органів травлення є досить різноманітними і виникнення їх залежить, переважно, від способу життя людини.

Які причини та профілактика харчових розладів?

До харчових розладів належать харчові отруєння, кишкові інфекції та паразитарні хвороби (гельмінтози). Їх спричиняють віруси, хвороботворні бактерії, паразитичні черви, отруйні рослини й гриби та ін.

Харчові отруєння виникають за таких причин: споживання несвіжих чи заражених продуктів (наприклад, отруєних токсинами сальмонели), отруйних рослин (наприклад, дурман, блекота) чи грибів (наприклад, бліда поганка), використання води, забрудненої препаратами побутової хімії чи хімічними препаратами боротьби зі шкідниками.

Паразитарні (гельмінтози, глистяні інвазії) хвороби – це захворювання, спричинені паразитичними червами (гельмінтами). Збудниками цих хвороб є представники плоских (печінковий сисун, ціп’як свинячий, ехінокок) та круглих червів (аскариди, гострики, трихінела). Найчастіше зараження гельмінтами відбувається під час вживання зараженого личинками чи фінами м’яса та сирої води, немитих овочів, ягід, фруктів, через забруднені руки. Паразити знижують імунітет, спричиняють алергічні реакції. Продукти обміну речовин гельмінтів впливають на нервову систему, органи кровотворення, змінюють склад мікрофлори кишечника. У хворих знижується апетит, відбуваються затримка росту, відставання у розумовому розвитку, спостерігаються швидка втома, головний біль, порушення сну тощо.

Основними заходами профілактики гельмінтозів є ветеринарний контроль якості м’яса, очищення води, захист водойм від забруднення нечистотами, санітарний контроль за сміттєзвалищами, систематичні медичні огляди хворих тварин і людей, знищення проміжних хазяїв тощо. Особливе значення мають дотримання правил особистої гігієни (миття рук перед прийомом їжі), вживання митих овочів та фруктів, термічна обробка м’яса та риби, зберігання продуктів харчування так, щоб на них не потрапляв пил і не сідали мухи та ін.

Кишкові інфекції-захворювання, спричинені токсичною дією мікроорганізмів, що потрапили до травного тракту. До кишкових інфекцій належать такі небезпечні захворювання як дизентерія, холера, сальмонельоз, ботулізм та ін. Найпоширенішими ознаками таких отруєнь є проноси, лихоманка, озноб, біль у животі, головний біль, запаморочення. Успіх боротьби з кишковими інфекціями залежить від дотримання санітарної культури. Адже з давніх-давен кишкові інфекції називають хворобами брудних рук. Звідси випливає просте правило: після повернення додому з роботи чи з прогулянки, перед прийомами їжі, після грання з тваринами, після відвідування туалету вимийте руки з милом. Так ви захистите себе та інших від зараження кишковими інфекціями. А також уживайте лише кип’ячені молоко та воду, утримуйтесь від купівлі харчових продуктів, що реалізуються з порушенням температурного режиму зберігання, слідкуйте за терміном споживання продуктів.

Отже, харчові розлади – порушення діяльності травної системи – виникають під час вживання неякісної їжі, що містить отруйні речовини, шкідливі мікроорганізми або зараженої паразитичними червами.

ДІЯЛЬНІСТЬ

САМОСТІЙНА РОБОТА З ІЛЮСТРАЦІЄЮ Нервова регуляція травлення

Перед вами ілюстрація безумовного слиновидільного рефлексу в пса. Так відбувається нервова регуляція слиновиділення і в людини. Приведіть у відповідність цифрові позначення на ілюстрації, назви ланок цього рефлексу та опис процесів, що здійснюються за їхньою допомогою. Назвіть особливості нервової регуляції травлення.

Ланки безумовного рефлексу: А – центральна; Б – рецепторна; В – доцентрова чутлива; Г – відцентрова рухова; Д – робоча або ефекторна.

Складові процеси рефлексу: а) проведення імпульсів чутливими нейронами; б) сприйняття рецепторами впливу їжі як подразника й формування нервових імпульсів; в) виділення слини слинними залозами; г) інформативний аналіз потоку нервових імпульсів у нервовому центрі довгастого мозку; д) проведення імпульсів руховими нейронами до органів, що здійснюють реакцію організму.

ВПРАВА НА ЗІСТАВЛЕННЯ Гуморальна регуляція травлення

На ілюстраціях зображені організми, які спричиняють харчові розлади.

Приведіть у відповідність ці зображення з назвами організмів: р – вовчі ягоди звичайні; и – дурман звичайний; н – бліда поганка; е₁ – мухомор пантерний; е₂ – аскарида людська; к – сисун печінковий; т – сальмонела; с – холерний вібріон.

Якщо ви правильно визначите та приведете у відповідність зображені організми з назвами, то отримаєте назву гормону, який стимулює виділення підшлункового соку. Назвіть особливості гуморальної регуляції травлення.

БІОЛОГІЯ + МЕДИЦИНА Харчові отруєння й сальмонела

Лідируючі позиції серед мікроорганізмів, що спричинюють харчові отруєння, займає сальмонела. Основними шляхами зараження цими хвороботворними бактеріями є харчовий, контактно-побутовий та водний. Хвороба, яку назвали сальмонельозом, характеризується переважним ураженням травної системи з розвитком діареї, отруєння та зневоднення організму Зараження бактеріями відбувається під час споживання інфікованих м’яса, молочних продуктів, яєць, які додаються в різні страви сирими. Назвіть основні заходи профілактики сальмонельозу.

РЕЗУЛЬТАТ

1-6 балів. 1. Назвіть механізми регуляції травлення у людини. 2. Наведіть приклади нервової та гуморальної регуляції травлення. 3. Що таке хвороби органів травлення? 4. Наведіть приклади захворювань травної системи. 5. Що таке харчові розлади? 6. Назвіть основні групи харчових розладів у людини. 7-9 балів. 7. Як відбувається регуляція процесів травлення? 8. Які причини захворювань органів травлення? 9. Які причини та профілактика харчових розладів? 10-12 балів. 10. На конкретних прикладах доведіть необхідність знань про травну систему для профілактики хвороб органів травлення та харчових розладів.