Де знаходитись ділі

0 Comments

Кожен громадянин має право на безкоштовне отримання землі

З досягненням 18-ти років кожен громадянин України може безкоштовно приватизувати п’ять ділянок землі під різні цілі: будівництво будинку, гараж, садівництво, особисте сільське господарство і для будівництва дачного будинку. В цілому, українцю можна розраховувати на безкоштовну приватизацію 2,28 га.

Згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України, держава може передати громадянинові не більше 2 га для ведення особистого сільського господарства, для ведення садівництва – не більше 0,12 га. На будівництво житлового будинку в місті і селах виділяють різні площі землі, в селі можна одержати не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в місті – 0,1 га. Для дачного будівництва в законі передбачено не більше 0,1 га і для гаража – не більш 0,01 га. Безкоштовна приватизація кожного виду земельних ділянок можлива тільки один раз, незалежно від того, чи є земля у членів родини.

Отримати ділянку землі можна в будь-якому регіоні країни, і це не залежить від місця проживання. Для приватизації землі необхідно знайти вільну ділянку. Залежно від того, де вона знаходиться – в межах міста, села, або району, до тих органів самоврядування і потрібно звертатися. Якщо земельна ділянка за межами населеного пункту, потрібно йти до територіального відділення Держгеокадастру – зазвичай, це землі для ведення садівництва або особистого сільського господарства. Сама земля нічого не коштуватиме громадянинові, але на оформлення документів необхідні витрати.

Процес приватизації землі, нажаль, непростий через бюрократизацію. Перш ніж отримати Свідоцтво про право власності на ділянку, доведеться походити по кабінетам різних установ.

Та, перш ніж звертатися, необхідно конкретно знати, де знаходиться земля і чи вільна вона. Найпростіше знайти ділянку в селі, ніж в місті. Перевірити, чи вільна земля, можна: на сайті «Публічна кадастрова карта України» , відправивши офіційний запит про надання публічної інформації до місцевих органів влади або до Держгеокадастру.

Знаючи, яка ділянка вільна і чи можна її приватизувати, потрібно подати заяву до органу місцевого самоврядування. У ній повинні бути вказані приблизний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Також необхідно додати до заяви карту або графічний малюнок, де зазначено місце розташування землі. Згідно із законом розглянути заяву повинні протягом місяця.

Отримавши згоду сільради або мерії, можна розпочинати розробку проекту щодо відведення землі. Сама підготовка технічної документації землевпорядникам и може зайняти від півроку до року.

Далі з проектом відведення землі слід звернутися до територіального органу Госгеокадастру України із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки. Зазвичай, це робить землевпорядна організація, з якою укладався договір. Якщо всі документи в порядку і проект складений правильно, в перебігу двох тижнів кадастровий реєстратор видає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням у ньому кадастрового номера.

З цієї випискою і екземпляром проекту землеустрою необхідно повернутися до розпорядника землі – місцевих ради або адміністрації. Вони затвердять проект і зареєструють в Міністерстві юстиції право власності. Після цього рада чи адміністрація приймає рішення про передачу у власність землі із зазначенням площі та її розміщення.

Щоб отримати останній документ – Свідоцтво про право власності на земельну ділянку, потрібно звернутися із заявою про держреєстрацію до Укрдержреєстру або до реєстратора Госгеокадастру. Заява може розглядатися протягом 14 днів.

Після прийняття Земельного кодексу, який гарантує право кожного громадянина на землю, першу хвилю бажаючих приватизувати ділянку зупинила бюрократія, яка, в підсумку, породила корупцію і міфи про те, що отримати землю законним шляхом неможливо.

Але, насправді, громадянами на початку оформлення документів робиться чимало елементарних помилок через те, що вони в певний час не проконсультували ся з фахівцями. Слід зазначити, що саме учасники бойових дій звернули увагу українців на те, що можна отримати землю безкоштовно.

Рано чи пізно в Україні повинна пройти земельна реформа, і земля стане повноцінним товаром. Якщо Україна вийде на наступний рівень земельної реформи, то можлива ситуація, за якої безкоштовне отримання землі може бути нарешті припинено. Хочеш землю – будь ласка, купуй, а далі – продавай або користуйся та плати податок. Звичайно, розмови щодо скасування приватизації йдуть і, можливо, це чекає на нас найближчими роками. Але всі наші земельні питання можуть бути вирішені, коли земля стане товаром. І, як наслідок, не зовсім логічним буде існування приватизації.

Вже з наступного року роздавати землю можуть припинити. Тому що вже є законопроекти зі змінами до земельного законодавства, які можуть скасувати виділення ділянок безкоштовно. З 2017 року, можливо, будуть внесені зміни до статті 121 Земельного кодексу України, яка чітко регулює норми безоплатної приватизації. Є два проекти: один передбачає повну ліквідацію права на землю, а другий передбачає обмеження, тобто надання землі окремим пільговим категоріям. Ймовірність, що з 1 січня 2018 року така можливість зникне, – дуже велика.

Для отримання правових консультацій та безоплатної правової допомоги необхідно звернутися до Першого запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:
м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77 (2-й поверх). Режим роботи центру: з понеділка по п’ятницю з 8-00 до 17-00, субота, неділя вихідний. тел.(061) 764-60-77

Всеукраїнська гаряча лінія правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України).

Ділове листування: правила звернення, вибачення, відмови та прощання українською мовою

Валентина Сенченко, викладачка курсу з ділової української мови у Київському незалежному навчальному центрі з української мови, розповіла, які фрази краще обрати в тих чи інших випадках, згідно з етикетом ділового листування, та як при цьому виглядати грамотною людиною. 1. Привітання Будь-який лист варто розпочинати з привітання. Часто виникає питання, яку форму вживати – «добрий день» чи «доброго дня»? Сучасні мовознавці, зокрема, Олександр Авраменко, радять вживати прикметник «доброго» у родовому відмінку лише до іменника «ранку». А коли мова йде про день чи вечір, то варто вітатися у називному відмінку – «добрий день» або «добрий вечір», тому що ці форми до нас дійшли з давніх часів у багатьох прикладах усної народної творчості: «Добрий день тобі, сонечко яснеє», «Добрий вечір тобі, пане господарю». 2. Звертання Далі ми звертаємося до адресата. Якщо це конкретна особа, то українська мова дає кілька варіантів, як це можна зробити. Найпоширеніша форма – за допомогою ім’я та по батькові, які вживаємо у кличному відмінку. Тоді змінюються закінчення і в імені, і у по батькові. Як правило, до них додається присудок ввічливості «шановний»: «шановна Маріє Олександрівно», «шановний Андрію Юрійовичу». Всередині звертання в жодному разі не потрібна кома, вона ставиться лише після нього. Якщо ми вживаємо слово ввічливості «пан», то його також ставимо у кличний відмінок: «пане Андрію», але «пані Маріє». Ця форма спрощує вимову звернення, бо вживається без по батькові, а отже робить потік мовлення більш швидким та зручним. А в діловому листуванні таке звернення вважається доречним навіть у застосуванні до людини літнього віку або до людини при посаді. Якщо ви звертаєтеся до особи, яка займає високу державну посаду – депутата, міністра, президента, голови – то в діловому листі можна звернутися до цієї людини з використанням назви цієї посади та за допомогою слів «пані», «пан» – теж у кличному відмінку: «пане депутате», «пане президенте». При таких зверненнях, особливо тих, які містять прохання, варто додати слова поглибленої ввічливості «вельмишановний», «поважний»: «вельмишановний пане президенте». 3. Подяка Далі потрібно переходити до того, заради чого ви, власне, і пишете лист – звернутися, запитати, подякувати тощо. Важливо обміркувати початкову фразу листа, бо від неї може багато залежати. Якщо цей лист – відповідь на запрошення, запит, подяка, то висловити вдячність доречно вже у першому реченні: «щиро дякуємо Вам за лист з рекомендаціями щодо…», «передусім дозвольте подякувати Вам за…». А в листі-підтвердженні можна скористатися фразою, на кшталт: «із вдячністю підтверджуємо свою згоду на…» 4. Нагадування Якщо колеги, партнери чи клієнти забули надіслати вам відповідь на ваш лист або обіцяну інформацію, то як правильно їм на це вказати? Спершу потрібно нагадати адресату, про що саме між вами була досягнута домовленість. Це допоможе йому зорієнтуватися в тому, що, кому і коли він обіцяв. Після цього варто вказати ті терміни, до яких ваша домовленість може бути дійсною, або до яких можна вирішити це питання. Для цього можна використати дієслівні конструкції «нагадаємо», «нагадаю»: «нагадаю, що ця зустріч має відбутися…» або «нагадаємо, що добігають кінця встановлені терміни». Якщо ви звертаєтеся до певних установ, від яких залежить рішення, що важливе для вас або вашої компанії, то варто вказати, що через кілька днів спливає термін, до якого ви можете подати угоду чи звернення. Радимо вжити конструкції «просимо Вас», «наполегливо просимо»: «наполегливо просимо вас розглянути цей лист до певного терміну», «просимо вас підписати папери». Також в діловому листуванні доводиться часто нагадувати про те, що декілька вимог з обумовленого переліку не виконано. Отже після нагадування про суть домовленості варто вказати, скільки пунктів вже виконано, а скільки і яких саме вимог ще залишилося до кінця певного терміну. Іноді делікатність не дає бажаних наслідків, тоді слід проявити рішучість та навіть категоричність. Наприклад, це можна зробити таким чином: «Незважаючи на неодноразові нагадування, ви так і не надіслали нам обіцяні матеріали. Вважаємо за потрібне попередити вас про свої наміри скасувати угоду». Якщо лист терміновий і відправляється електронною поштою, то радимо скористуватися налаштуванням, яке дозволяє отримати інформацію, чи прочитав адресат ваше звернення, чи воно просто загубилася в потоці інших листів через зайнятість адресата. В такому випадку лист можна надіслати повторно або зателефонувати адресату, щоб повідомити про надісланий лист в усній формі. 5. Прохання До керівників організацій, клієнтів, партнерів, інвесторів часто доводиться звертатися з проханнями. Для цього можна використати такі фрази як: «просимо прийняти замовлення», «просимо вас терміново оплатити рахунок», «будемо вдячні, якщо ви повідомите про…». 6. Відмова Досить часто представникам компаній або установ доводиться повідомляти адресатам про якусь відмову від імені організації, яку він представляє. Іноді це буває досить складним завданням для самого адресанта. Тут можна застосувати форму: «повідомляємо про те, що…». Говорити «ні» слід аргументовано та доброзичливо. Сформулювати відмову можна таким чином: «докладно вивчивши ваш проект, ми з прикрістю повідомляємо, що не маємо змоги…», «дякуємо за докладені вами зусилля, але ми не можемо прийняти вашу пропозицію…». Якщо існувала попередня домовленість, але потім з певних причин обставини змінилися, і ви мусите надсилати відмову, то варто дати пояснення, у зв’язку з чим змінюєте рішення. Для цього краще вживати конструкції «у зв’язку з тим, що», або «на основі того, що». Пояснення важливе, бо виконання ділової домовленості свідчить про рівень ділової репутації. 7. Вибачення за протермінування Буває, що ви закрутилися по роботі і самі забули дати відповідь на лист в обіцяний термін. У такому випадку можна використати слова «вибачте» та «даруйте», але лише в тому випадку, коли ви хочете саме вибачитися. Якщо ж хочете зберегти відтінок нейтральності, який більш пасує діловому листуванню, то радимо вжити слово «перепрошую»: «перепрошую, через зайнятість я невчасно відповідаю на ваш лист». При цьому у листі важливо зазначити, коли ви готові виконати ваші попередні домовленості або пристати на пропозицію. Але зауважте, в діловому листуванні, навіть якщо вам треба пояснити, чому ви не виконали якісь домовленості, не варто розповідати у подробицях про те, що саме з вами сталося, про ваші сімейні обставини. Достатньо просто фрази «того дня стався форс-мажор». 8. Обсяг листа Зазвичай діловий лист має дуже чітку структуру і не передбачає зайвої інформації. В ньому треба подавати лише ті компоненти, які мають безпосереднє відношення до теми, на яку ви його пишете. Обсяг ознайомчого листа, окрім привітання та прощання, має складатися з 4-10 речень. Якщо ви хочете, наприклад, представити клієнтам або партнерам свої послуги, то це має бути максимально коротко. Важливо, щоб читач, який проглянув листа, міг чітко зрозуміти, з чим саме ви до нього звертаєтеся. Досить часто доводиться бачити таку помилку, коли представники різних компаній починають описувати напрям діяльності, досягнення та сильні боки своєї компанії, а лише потім переходять до пропозицій, заради яких, власне, і писали листа. В результаті читач не розуміє, що саме від нього хочуть. Але якщо це не перший лист до цього адресата, тоді обсяг залежить від того, які моменти потрібно обговорити. Зверніть увагу, що суть, з якою ви звертаєтеся до нього, в тілі листа все одно варто викладати досить стисло і чітко. Як в електронному, так і в паперовому варіантах листування подробиці можна представляти у додатках. Завдяки їм ви можете зберегти правильну структуру листа. Це можуть бути, наприклад, зразки, копії документів, посилання на якесь джерело тощо. В такому випадку в листі варто зазначити чіткий перелік цих додатків і, звісно, не забути їх вкласти. Внутрішній корпоративний стиль передбачає більш вільне спілкування і більші об’єми листів. 9. Підпис У діловому листуванні, особливо при використанні e-mail, люди складають постійну форму підпису. Часто можна зустріти приклади: «з повагою, Іван Іванов», або «з найкращими побажаннями, Іван Іванов». В обох цих та інших подібних випадках кому перед ім’ям ставити не потрібно! Тому що це конструкція неповного речення, де опущено присудок. Замість нього можна поставити тире, але воно не є обов’язковим. Отже, правильно писати: «З повагою Іван Іванов», «З найкращими побажаннями Іван Іванов». 10. Чи можна не відповідати на листи? Відповідь на звернення від партнерів/клієнтів/інвесторів тощо – дуже важливий елемент для репутації фірми. Якщо компанія про неї дбає, то буде давати зворотній відгук про перебіг подій та результати. Не надавати письмову відповідь можна в межах компанії, якщо ви плануєте відповісти колезі в усній формі при зустрічі. Але відсутність відповіді на «зовнішній» лист, якщо він передбачає продовження спілкування, вважається не ввічливим. Відповісти можна у формах: «Ми отримали ваш лист та взяли його до уваги», «Ми наразі розглядаємо ваш лист». При цьому те, чи вказувати терміни розгляду, залежить від кожної окремої ситуації. Пам’ятайте, навіть якщо ви дуже обурені, розлючені, або, навпаки, щасливі через дії ваших колег, ділове листування має відповідати саме діловим, тобто, стриманим, стандартам. А для детального обговорення моментів, які вас сильно хвилюють, краще призначити особисту зустріч. 5 найпоширеніших помилок у діловому листуванні 1. Конструкція «згідно чого» замість «згідно з». Вживаємо, коли ми беремо на обґрунтування якийсь факт, документ тощо. Люди досить часто випускають прийменник «з» і вживають у формі «згідно кому? чому?». Але таке випускання «з» є калькуванням російської мови, де діє давальний відмінок. В українській правильно вживати цю конструкцію в орудному відмінку: «згідно з нормами правопису», «згідно з нормами чинного законодавства». 2. Конструкція «у відповідності до» замість «відповідно до». Вона також дає можливість обґрунтувати думку, спираючись на певні факти, закони тощо. Використання прийменників «у» та «до» є подвійним, а тому – неправильним. Варто писати простіше –«відповідно до законодавства». 3. Конструкція «у порівнянні з» замість «порівняно з». Властиво, наприклад, для вживання статистичних даних. Помилка так само виникла через калькування російської мови і призводить до подвійного вживання прийменників. Отже, правильно «порівняно з попереднім роком». 4. Вживання прийменника «по» – замість інших конструкцій в різних випадках. В цілому цей прийменник є малопоширеним в українській мові. Неправильно його вживати замість прийменника «з»: замість «екзамену по біології» ми здаємо «екзамен з біології». Не варто його вживати і у значенні «після»: замість «потрібно по приїзду викликати машину» можна написати «виклик таксі після приїзду». 5. Вживання закінчень «ам», «ям» замість «ах», «ях» – найпоширеніша помилка місцевого відмінку. Частіше всього бачимо її при вживанні з прийменником «по». Не вірно говорити «по сходам», «по країнам», «по вікнам». Замість того слід вживати «по сходах», «по країнах», «по вікнах». Хоча в даному випадку вживання прийменника «по» не є помилкою, але згідно з сучасними тенденціями в багатьох випадках краще вживати орудний відмінок та обходитися зовсім без «по»: «подорожувати територіями», «крокувати сходами». Джерело: The Point Фото: Видавництво Старого Лева

Де знаходитись ділі

Всі словники 199 760

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Знаки етнокультури Жайворонка Жайворонок. Знаки української етнокультури

знаходитися

ЗНАХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ЗНАЙТИ́СЯ, знайду́ся, зна́йдешся і рідко ІЗНАЙТИ́СЯ, найду́ся, на́йдешся, док.

1. Бувати виявленим у результаті розшуків; відшукуватися (про кого— або що-небудь загублене, втрачене, зникле). Ганна все копалась у комоді.. Хустка все чомусь не знаходилася, а Гордія брала нетерплячка (Гр., II, 1963, 43); Будь ласка, порийтеся у своїх паперах, може він [статут] де знайдеться у Вас (Мирний, V, 1955, 427); Матвій ласкаво пригорнув жінку.— Розгубилися ми, Маріє, але знайшлися… Ти не плач (Ірчан, II, 1958, 313).

2. Бути в наявності; виявлятися. Їздять вони [пани] у таких колясах, що хитає, як у колисці, возять їх такі коні, що аж землю рвуть; вслугують їм слуги такі терпеливі, як вчені,— от пани в нас такі знаходяться! (Вовчок, І, 1955, 380); Оце недавнечко пішов він до Буди Лельчицької,— там у нього тітка знайшлася (Шиян, Партиз. край, 1946, 119); Щось у сумках у нас ізнайшлося, повечеряли ми усі четверо (Хотк., І, 1966, 169); // безос. Комендант встав із стільця і сказав через перекладача, що треба вибрати старосту. Якщо є добровольці — підходьте. Бажаючих довго не знаходилося (Тют., Вир, 1964, 412); // Траплятися, з’являтися. Жених якось не знаходивсь, бо ні багачкою, ні красунею панна не була (Коцюб., І, 1955, 312); Щодня Параска навідувалась у хату своєї дочки, і кожний раз її серце боліло, бачачи тую пустку: ніхто не знаходився, щоб її нанять, бо пересельці багато покидали хат (Григ., Вибр., 1959, 302); Коли ж і добра година — разом знайшлася служба двом братам, старшому й середньому (Вовчок, І, 1955, 309); — Чорт з нею, з економією. Подумаєш — щастя. Була б шия, а ярмо знайдеться! (Головко, II, 1957, 423).

◊ Зна́йдеться вузде́чка див. вузде́чка; [Яки́й] знайшо́вся (знайшла́ся, знайшли́ся) хто — уживається при висловленні ірон. чи зневажл. ставлення до кого-небудь. [Кобзар:] Та що ти справді мені таке, що почав учити? ..Дивись, знайшовся учитель! (Мирний, V, 1955, 77); Метушилися з дрючками люди, ганяючись за бугаєм.— Направляй сюди! — відважно кричав Охрім, розмахуючи віжками.— Я його.. удержу.— Штани свої краще держи! Силач який знайшовся (Тют., Вир, 1964, 114).

3. тільки недок.,розм. Бути, перебувати, міститися де-небудь. Це ж твоя дядина вже подала їм звісточку, де це я знаходжусь (Н.-Лев., IV, 1956, 238); Ця розмова з командуючим, який знаходиться аж у Москві, дуже ясно вималювала перед дівчиною весь масштаб велетенської операції, де з обох боків беруть участь тисячі людей (Собко, Срібний корабель, 1961, 266); Прапор командуючого ескадрою знаходився на крейсері «Москва» (Кучер, Чорноморці, 1956, 7); // Перебувати в якому-небудь стані чи положенні. Ольга теж знаходилась під магічним впливом цієї оманної віри у всемогутність батька (Вільде, Сестри. 1958, 512); Найкращий зв’язок з космічним кораблем здійснюється тоді, коли Сонце, Земля і корабель знаходяться на одній прямій (Наука. 6, 1964, 52).

◊ На кінці́ язика́ знахо́диться див. кіне́ць 1 ; Як на кіло́чках знахо́дитися див. кіло́чок.

4. тільки док., на що, із спол. що і без додатка, розм. Зміркувати, додуматися сказати, зробити що-небудь, вийти, не розгубившись, із скрутного становища. Катерина не змовчала, знайшлася на відповідь (Руд., Остання шабля, 1959, 46); Останні Ярошеві слова, видно, приголомшили діда Власа, бо він не знайшовся, що на них сказати (Д. Бедзик, Серце. 1961, 46); Роман ще дужче зашарівся, але одразу й знайшовся. Він розділив букет на дві частини, ввічливо уклонився й підніс квіти Ользі й Ярославі (Минко, Ясні зорі, 1951, 252).

5. тільки док., розм. Народитися. Саме напровесні Настя злягла: знайшлось хлопчатко (Коцюб., І, 1955, 75); І куди не подивишся — скрізь краєвиди знайомі — тут мій батько зростав, тут і сам я знайшовся і зріс (Голов., Поезії, 1955, 52); [Мотря:] Ночі холодні, де я подіну теляток, як знайдуться вони (Мороз, П’єси, 1959, 41).

6. тільки недок. Пас. до знахо́дити 1.

Знаходитися, джуся, дишся, сов. в. знайтися, дуся, дешся, гл.

1) Находиться, найтись, отыскиваться, отыскаться. Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання — пропала навіки. Чуб. V. 3. Побить, то й абихто знайдеться, — от инше діло пожалувать! Ном. № 4072.

2) Только сов. в. Родиться. Дитина знайшлася. КС. 1893. VII. 74.