Голуби літають низько

0 Comments

Прислів’я та приказки

«Народ скаже, як зав’яже» — саме так характеризують приказки й прислів’я через їхню точність і дотепність. Достатньо вжити приказку (кілька слів) — і зміст її якнайтонше (а іноді з гумором) передасть основну думку, оцінку подіям чи вчинкам людей. Щоб переконатися в цьому, порівняйте два тексти.

— Галю, яка в тебе сусідка?

— Узагалі-то, вона непогана людина, але я стала помічати, що вона не дуже щедра. Я їй і пироги коли дітям спечу, і яблук (цього року стільки вродило!). А як я колись попросила в неї солі, то вона сказала, що в самої мало.

— Галю, яка в тебе сусідка?

— Не питай: як «на» — то чує, а як «дай» — то глуха!

Приказки й прислів’я, як і загадки, належать до найменших жанрів усної народної творчості. Це стійкі фрази, що в стислій та точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, людські риси та вчинки. Як же розрізнити, де прислів’я, а де приказка? Іноді це важко зробити, проте здебільшого вони мають свої відмінні ознаки. Які ж?

Теорія літератури

Прислів’я та приказка

Прислів’я — довершений за змістом вислів про риси та вчинки людей із повчальним характером.

Приказка — це образний вислів, що влучно характеризує людину, але, на відміну від прислів’я, висловлює думку неповно.

Прислів’я здебільшого мають дві граматичні основи, тобто вони є складним, інтонаційно завершеним реченням. А приказки коротші, вони переважно є частиною речення.

Щоб краще збагнути відмінність між приказками й прислів’ями, порівняймо їх.

Приказка

Прислів’я

Береженого Бог береже.

Кров людська не водиця.

Старість — не радість.

Бачили очі, що вибирали.

Береженого Бог береже, а козака шабля стереже.

Баба з воза — кобилі легше.

Кров людська не водиця — проливати не годиться.

Старість — не радість, похорон — не весілля.

Бачили очі, що вибирали, — їжте, хоч повилазьте.

Не всі приказки є частиною прислів’їв, як у поданих прикладах. У прислів’ях є висновок із першої частини, а в приказках є лише натяк на нього, його треба додумати. Порівняйте: «Які батьки, така й дитина» (прислів’я) і «Як собаці п’ята нога» (приказка). У першій фразі є висновок, а в другій треба його додумати: раз собаці достатньо чотирьох лап, то навіщо йому п’ята, тобто вона зайва.

Приказки й прислів’я не вживають у прямому значенні, їх не треба сприймати буквально, бо їхній справжній зміст прихований.

Приказки й прислів’я відображають мудрість попередніх поколінь нашого народу, його погляди на світ, людину, її характер і поведінку. Як і загадки, їх поділяють на групи за змістом: дружба, сусідство, дозвілля, згода і сварки, майнові й грошові відносини, біда, правда і неправда, бідні і багаті, рідний край, вірування, природа, господарська діяльність людини.

Ті, хто знає багато приказок і прислів’їв і вживає їх у своєму мовленні, — надзвичайно цікаві люди. Тож, почувши дотепний вислів, намагайтеся запам’ятати його.

До речі

Найбільшу тематичну групу становлять приказки та прислів’я про господарську діяльність людини, їх майже сім тисяч. До них належать приказки та прислів’я про працю в полі й саду, речі побуту, про тварин, птахів і звірів, транспорт, ремесла та професії, про їжу й народні прикмети.

Теорія літератури

Метафора

Метафора — це слово чи словосполучення, яке розкриває ознаки та властивості одного явища чи предмета через перенесення на них ознак іншого явища чи предмета: засипаний піском часу (дуже давній), оповитий серпанком загадковості (таємничий). У наведених прикладах одні предмети та явища використано для розуміння іншого поняття: пісок утворюється в морі протягом століть і навіть тисячоліть шляхом постійного тертя каменів, потім камінчиків, а потім уже й крупинок піску. Ось чому метафора «засипаний піском часу» означає «дуже давній».

Поміркуйте й так само розтлумачте метафору «оповитий серпанком загадковості».

Якщо ви навчитеся розуміти метафору, то буде легше розгадати багато загадок, адже в них ознаки та властивості одного предмета перенесено на ознаки та властивості іншого, щоб лише натякнути на розгадку, а не прямо сказати про розгадуваний предмет. У загадці «За лісом-пралісом золота діжа горить» метафора «золота діжа» за формою і кольором нагадує сонце. Якщо ви уявите ліс, а над ним блискучу золоту діжу (а вона кругла), то відразу здогадаєтеся, що то сонце.

Фантазуйте — і, збагнувши метафору, ви розгадаєте загадку.

Метафору часто використовують у прислів’ях і приказках для створення образності, наприклад: «Чужі гроші не гріють» (метафора «гроші не гріють»), або «Чим більше насолити сусідові, як не язиком» (метафора «насолити язиком»).

1

Грошей багато, а щастя мало.

Останню сорочку зніме та віддасть.

Ліпше людям давати, ніж самому просити.

2

Не заглядай до сусіда, може з того бути біда.

Добре, як сусід близький та перелаз низький.

Близький сусід кращий від далекого брата.

Немає більшої біди, ніж лихі сусіди.

3

Хто під зиму зорав, той на весну золото буде мати.

Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.

Як жнуть укупі, то не болить у пупі.

Посій у погоду — більше приплоду.

Яка пшениця, така й паляниця.

4

У хорошій компанії розуму наберешся, у поганій і свій загубиш.

Дружба міцніша від кам’яних стін.

Друзі пізнаються в біді.

5

Де стопа орди перейшла, там вже трава не росла.

Рідна земля — мати, а чужа — мачуха.

З рідної сторони й ворона мила.

Козак із бідою, як риба з водою.

6

Голодному — їжа, холодному — тепло, а ситому — музика.

Дотанцювалися, що без хліба осталися.

Він усе під чужу дудку танцює.

Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.

7

Щодень Бога хвалить і щодень людей дурить.

Гріх не сховаєш у міх, не затопчеш у болото.

Бог тобі поможе, як будеш робити, небоже.

Святий та божий, на чорта похожий.

8

Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.

Люди дякують дощеві, а подорожній лає.

З неба зорі хвата, а під носом не бачить.

Хто землі дає, тому земля утроє віддає.

Тиха вода береги рве.

9

З добрими людьми завжди згоди можна дійти.

Ліпше переконувати словами, як кулаками.

Де два б’ються, третій не мішайся.

Він тебе каменем, ти його хлібом.

Після бійки кулаками не махають.

Дружні сороки орла заклюють.

10

Бідний піт ллє, а багатий його кров п’є.

Багатому дурню й багатство не в поміч.

Багач шукає апетиту, а бідний — хліба.

Кожні ворота для бідного заперті.

11

Не тішся людською бідою, бо твоя тебе не мине.

Плачем горя не зміниш і в сльозах не втопиш.

Зійшлися сім бід на один обід.

Біда мучить, біда й научить.

У біді пізнавай приятеля.

12

Не всю правду треба людям знати, треба щось і собі сховати.

Кажи завжди правду, то не будеш нічого придумувати.

Кожний правду знає, та не однаково її розуміє.

Правда і в огні не горить, і у воді не тоне.

Мала правда велику брехню переможе.

Розвиваємо компетентності

Згадайте приказки або прислів’я, які ви вивчали на уроках іноземної мови. Перекажіть і прокоментуйте їхній зміст. Англійський стійкий вислів «One less thing to worry about» буквально має такий переклад: «На одну річ менше, про яку треба хвилюватися». Доведіть, що прислів’я «Баба з воза — кобилі легше» має подібний зміст.

До речі

Серед прислів’їв про господарську діяльність людини особливо цінними є ті, у яких ідеться про народні прикмети. Вони здавна були життєвим орієнтиром для мудрих людей. Людина прокидалася, дивилася на небо, дерева, на воду в річці — і робила висновок, яким буде день, за яку роботу краще братися. Пізній вечір і ніч теж повідомляли людині багато важливої інформації. Ось кілька таких перлів.

Багато зірок — на погоду, немає зірок — буде дощ.

Ластівки літають низько — буде дощ.

Сніжна зима — багатий рік.

Багряні зорі — на вітер.

Відтворюємо прочитане

1. Прислів’ям є вислів

  • А Гнатися за двома зайцями.
  • Б Риба не пливе проти бистрої води.
  • В На кожну гадюку держи кріпко руку.
  • Г Уранці чути грім — увечері буде дощ.

2. Установіть відповідність.

Приказка

Синонім

1 Вилами по воді писано.

2 Сидить як засватаний.

3 Де Макар телят пасе.

4 Коса найшла на камінь.

А несміливий

Б щасливий

В невідомо

Г посваритися

Д далеко

Аналізуємо зміст та особливості художнього твору

3. Які спільні та відмінні ознаки мають приказки й прислів’я?

4. На які тематичні групи поділяють приказки та прислів’я?

5. Доведіть, що вислів «Поженешся за двома зайцями — жодного не здоженеш» — не приказка, а прислів’я.

6. Поміркуйте, чому серед народних прикмет переважають саме прислів’я, а не приказки.

7. Чому, на вашу думку, найбільше приказок і прислів’їв саме про господарську діяльність людини? Висловте свої міркування.

8. Чому приказки та прислів’я називають «золотими зернами народної мудрості»?

9. Що дає людині знання приказок і прислів’їв?

Даємо відповіді за змістом твору

10. Гра «Відновіть прислів’я та приказки».

• Байдуже, рак, у, який, горщик, він, зварити.

• Боятися, не, той, собака, що, брехати, а, той, що, лащитися.

• Борода, не, робити, мудрий, чоловік.

• У, тихий, болото, чорти, водитися.

• Ледачий, двічі, робити, скупий, двічі, платити.

Творчо мислимо

11. Доберіть до кожної групи прислів’їв і приказок назву й запишіть ці назви в зошит разом із номером групи.

12. З якими з наведених приказок чи прислів’їв ви можете погодитися, а з якими — ні? Чому?

Виконуємо домашнє завдання

Вивчіть напам’ять десять приказок і десять прислів’їв.

Подумайте й розкажіть

• Що таке приказка й прислів’я?

• Яка ваша улюблена приказка (прислів’я)?

Чому перед дощем ластівки літають низько над землею

Люди здавна вірили в прикмети. Особливу увагу звертали на тварин і птахів, зміни в їх поведінці сприймалися як провісники тих чи інших подій. Одне з популярних повір’їв — перед дощем ластівки низько літають. В даний час з розвитком науки знайшлися пояснення такого нетипового поведінки цих птахів.

Прикмети, якщо ластівки літають низько над землею

З давніх часів на Русі ластівка була символом вірності і вважався провісником позитивних подій. Відомо, що ці пернаті воліють висоту. Птиці проводять більшу частину часу в небі. Навіть для відпочинку вони вибирають піднесені місця, наприклад, високі гілки дерев.

Ширяючі в небі пернаті служили вірною прикметою надовго встановилася ясною безхмарної погоди. Нетипова поведінка змушувало чекати погодних змін. Тому здавна в народі і кажуть, що перед дощем спостерігається низький політ ластівок.

З розвитком науки знайшлося пояснення популярному народним повір’ям. Поведінка цих бистрокрилих птахів пов’язане з особливостями життєдіяльності. Головна їжа ластівок — комахи. В ясну сонячну погоду комарі і мошки літають високо, і добути їжу не становить праці. Коли ж погода змінюється і небо затягується хмарами, рівень атмосферного тиску знижується. Комахи віддають перевагу опускатися ближче до землі або воді. Тому і ластівки, щоб добути їжу, змушені змінювати звичний високий політ на низький. Так що народне повір’я, що затверджує, що змінюють висоту польоту пернаті прогнозують дощ, має під собою наукове обґрунтування.

Містичний сенс поведінки птахів перед дощем

З ластівками пов’язані й містичні народні повір’я. Люди вважали, що птахи спілкувалися з душами померлих і приносили вісті з «того світу». Звичайно, принесена «інформація» носила позитивний характер.

Вважалося, що ластівки опускалися над землею, змінюючи звичну ширяння в небі на низький політ, щоб принести звістку. Люди раділи, отримуючи новини від померлих родичів. Ті ж, у свою чергу, плакали від щастя, бачачи наснагу залишилися на землі членів сім’ї. Таким містичним способом стародавні жителі Русі пояснювали вірну прикмету про те, що передбачити майбутню негоду можна за низького польоту пернатих.

Наші предки робили приблизно такі висновки: ластівки літають над землею — значить, вони принесли комусь звістки від померлих родичів, і незабаром піде дощ.

Прикмети про ластівок до дощу

Здавна люди вірили, що птахи здатні передбачити негоду. Прикмета, яка говорить про те, що ластівки низько літають, — не єдина ознака наближення негоди. В народі відомі й інші повір’я:

  1. Про швидкі зміни в погоді свідчить не тільки політ цих птахів низько над землею. Вважається, що якщо «небесні» жителі зачіпають поверхню водойми, то невдовзі піде дощ.
  2. Купання пернатих в озері або річці також віщує негоду.
  3. Ще одна прикмета «до дощу» — постійний переліт з гнізда і назад.

Найвідомішим є народне повір’я, що говорить про те, що політ ластівок низько над землею або водою — причина і ознака наближення негоди. Однак з пернатими пов’язані й прикмети, що відносяться до житла людини.

  1. Сприятливий ознака — поява під дахом будинку ластівчиного гнізда. Якщо ж «житло» спорожніє, то це загрожує господарям неприємностями або втратами.
  2. Предки вірили, що оселилися неподалік від будинку пернаті захищають від грабіжників і пожеж. А якщо все ж злодії проникли в житло людини, то розплата не змусить себе довго чекати.
  3. Здавна на Русі вірили, що поява ластівок на весіллі над головами молодят віщує новоспеченим чоловікові і дружині довге щасливе життя.

Вірити чи не вірити

Жителі Русі завжди вірили в прикмети і вважали їх точним знаком прийдешніх подій. Як істина сприймалися та пророкування про зміну погоди, зроблені крилатими «листоношами». В наші дні збереглася віра в те, що якщо ластівки літають високо, то буде ясна погода, а якщо низько, то набіжать хмари і піде дощ.

Розвиток науки допомогло з’ясувати причину зміни в поведінці птахів, пов’язану з появою тих чи інших кліматичних явищ. Доведено, що на політ пернатих впливають:

  • перепади тиску в атмосфері;
  • зміна температури повітря;
  • рівень вологості повітря;
  • температурна різниця в денний і вечірній час доби.

Ці доводи і призводять скептики у відповідь на передбачення погоди «по птахах». Однак, незважаючи на наукове обґрунтування, знаходяться люди, не сумніваються в «перевірених» відомостях. Але й таким фактом є пояснення. Психологи вважають, що кожна людина приймає за істину те, у що хоче вірити. А в сучасному житті, напевно, все ж правильніше звертати більше уваги на прогнози, зроблені метеорологами, а не на народні прикмети.

Старе повір’я про висоту польоту ластівок служив помічником селянам, які намагалися передбачити насувається негода. В наші дні такі заяви, та ще й зроблені з упевненістю, викликають посмішку. Адже поведінка пернатих давно пояснено наукою. Та метеорологічні прогнози передбачать негоду вірніше, ніж быстрокрылые пташки.