Технології збору кукурудзи та залишків кукурудзи (у тюках)

Виділяють декілька технологічних схем збору кукурудзи на зерно [1]:

1. Збирання кукурудзозбиральними комбайнами з наступною доробкою качанів на стаціонарі:
   1.1. з одночасним очищенням качанів від обгорток;
   1.2. без очищення качанів від обгорток.
2. Збирання зернозбиральними комбайнами з кукурудзяними жатками.
3. Збирання комбайнами зерно-стрижневої суміші.

Нині основним способом збору врожаю товарної кукурудзи є комбайновий обмолот качанів у полі, подрібнення і розкидання зрізаної маси при використанні зернозбиральних комбайнів з кукурудзяними жатками. Такий спосіб збирання кукурудзи є найбільш економічно доцільним. Він, порівняно із збором кукурудзи в качанах, забезпечує у 1,8-2 рази зменшення затрат праці та на 20-25% – витрати палива [2]. Лише деякі господарства збирають кукурудзу в необмолочених качанах з наступним стаціонарним обмолотом, що дає можливість збору стрижнів. Це насіннєві заводи, метою вирощування кукурудзи у яких є отримання (гібридного) насіння кукурудзи як посадкового матеріалу. Збирання зерно-стрижневої суміші в Україні поки що мало розповсюджене. При збиранні кукурудзи зернозбиральними комбайнами, оснащеними кукурудзяними жатками, рослинні залишки орієнтовно перерозподіляються таким чином: стерня (10% маси зерна), залишки за жаткою (96% маси зерна) і залишки за комбайном (24% маси зерна).

При збиранні кукурудзи зернозбиральними комбайнами, оснащеними кукурудзяними жатками, рослинні залишки орієнтовно перерозподіляються таким чином: стерня (10% маси зерна), залишки за жаткою (96% маси зерна) і залишки за комбайном (24% маси зерна).

Рис. 1 Формування потоків рослинних залишків при збиранні кукурудзи зернозбиральним комбайном [1].

Пресування біомаси у тюки завдяки ущільненню сировини у більше 4 разів сприяє підвищенню ефективності логістики та зменшує необхідні площі складів. Технологічні схеми збирання побічної продукції кукурудзи на зерно у тюках можна розділити на чотири основні типи [3] (рис. 2):

1. Однопрохідна схема, в якій зернозбиральний комбайн з’єднаний із прес-підбирачем, що дозволяє формувати тюки кукурудзиння одночасно із обмолотом зерна.
2. Двопрохідна система: зернозбиральний комбайн з жаткою, що формує валок із кукурудзиння, яке далі тюкується трактором із прес-підбирачем.
3. Трипрохідна система: зернозбиральний комбайн + трактор з мульчувачем-валкоутворювачем + трактор з прес-підбирачем великих прямокутних тюків (рулонів).
4. Багатопрохідна система: зернозбиральний комбайн + трактор з мульчувачем + трактор з граблями + трактор з прес-підбирачем.

З цих технологій з огляду на можливість використання для збирання кукурудзи на зерно стандартну техніку наявну у агровиробників та менший контакт біомаси із ґрунтом, для України рекомендується використовувати трьохпрохідну систему (пункт в) на рис. 2).

a) Однопрохідна система: комбайн з прес-підбирачем.

б) Двопрохідна система: комбайн з жаткою валкоутворювачем + трактор з прес-підбирачем.

в) Трипрохідна система: комбайн + трактор з мульчувачем-валкоутворювачем + трактор з прес-підбирачем

г) Багатопрохідна система: комбайн + трактор з мульчувачем + трактор з граблями + трактор з прес-підбирачем

Рис. 2 Технологічні схеми збирання побічної продукції кукурудзи на зерно [3]

На різних стадіях процесу збору врожаю можуть використовуватися різноманітні моделі сільськогосподарської техніки (Рис. 3). На ринку України доступні не всі види необхідного обладнання, але деякі з них можна замовити та імпортувати через дилерів, що працюють в Україні.

Рис. 3 Моделі сільськогосподарської техніки для збирання побічної продукції кукурудзи [3]

Приклад відлагодженого ланцюга заготівлі побічної продукції у тюках, що використовується компанією DuPont (США) для забезпечення заводу виробництва біоетанолу із лігноцелюлозної сировини, представлений на рис. 4. Після збирання кукурудзи на зерно місцевими фермерами, спеціально підготовлені працівники заводу здійснюють заготівлю побічної продукції кукурудзи.

Рис. 4 Схема заготівельно-логістичної структури для збирання побічної продукції кукурудзи для заводу виробництва біоетанолу із лігноцелюлозної сировини DuPont (США) [4].

Більше прикладів збирання побічної продукції кукурудзи на зерно у наступних статтях

Автор: Семен Драгнєв

Кукурудза 2023: складаємо плюсову економіку

Бренд «Агрохімічні технології» провів серію зустрічей, де фермери, виробники насіння і ЗЗР, дистриб’ютори з різних регіонів України оцінюють маржинальність різних складових технології основних культур у сезоні 2023 року. У цьому матеріалі — найцікавіше із випуску, присвяченого кукурудзі.

Різні аспекти вирощування кукурудзи обговорювали:

• Юрій Фаловський, с/г виробник, управляє 10 000 га в «Барцьось груп», м. Вінниця;
• Максим Бернацький, директор насіннєвої компанії «Рост Агро», м. Полтава, експерт з кукурудзи, промоутер технології Strip-till;
• Олександр Конопацький, продакт-менеджер «Агрохімічні технології»;
• Сергій Зінченко, директор представництва, «Грейс Агро», м. Кропивницький, експерт з Південного регіону;
• Олександр Хом’як, провідний менеджер і агроном ТОВ «Розмай Агро», м. Чернігів/Київ, експерт з Центрального і Північного регіону;
• Сергій Богомаз, головний агроном та керівник відділу технічного маркетингу «Агрохімічні технології».

Економіка вирощування кукурудзи

Юрій Фаловський: Для мене на сьогодні (16.11.22 — прим. ред.) «точка нуля» становить приблизно 7 т/га кукурудзи. Але це віртуальна цифра — її ще треба заробити. Затратна частина у нас уже вийшла за $1000, але ми не розуміємо ціну, за якою будемо продавати. Ціну в $300-320 я на сьогодні не бачив. В порту оптимальна ціна $200-210, і далі додаємо: сушіння, логістика тощо. У нашому регіоні є питання до якості цьогорічного врожаю, є питання по вологості, а витрати на сушіння зростають. Тому для мене 7 т/га це вихід «на нуль». У разі, наприклад, 8 т/га якихось $100-110/га ми, можливо, заробимо. Та для цього треба урожай зібрати, висушити і продати. Але вище ніж 8 т/га в цьому році по Вінниччині не буде. Все що нижче — доведеться докладати свої.

Максим Бернацький: Товарної кукурудзи ми сіємо десь близько 3000 га. Точка беззбитковості в цьому сезоні по нашому регіону (Кременчуцький р-н, Полтавська обл. — прим. ред.) на рівні 5-5,5 т/га, це за умови, що ми скорочуємо максимально всі витрати. Собівартість на сьогодні (16.11.22 — прим. ред.) десь $90-110/т. При плануванні я не розглядаю ціну портів — я розглядає місцеву ціну, так справедливіше.

Олександр Хом’як: На Київщини на сьогодні ми збираємо 3-5 т/га кукурудзи за вологості 25-28%. Якість зерна кукурудзи ніяка, пошкоджених зерен 15-20%, потрібне подвійне-потрійне очищення. Якщо порахувати собівартість сушіння, я не знаю, чи ми вкладемося в -70 $/т. Це однозначно будуть збитки, але -70 $/т чи -170 $/т — покаже час.

Юрій Фаловський: Питання, що збитковіше — кукурудза чи пшениця? Чи взагалі не сіяти? Бо у цьому році на Вінниччині посуха, і ми молотили по 3,5 т/га пшениці, а кукурудзи я планую 8 т/га. Неспівставні цифри виходять. На півдні Вінниччини взагалі багато хто пшеницю передискував — бо кожний наступний крок тільки збільшував затратну частину.

Зменшення норми висіву і відмова від великих ФАО

Олександр Конопацький: Тенденція зменшення норми висіву чітко помітна як на кукурудзі, так і на соняшнику. Наше завдання — знайти золоту середину, щоб ми потрапляли в нормальний діапазон густот і у вологий рік, і в посушливий.

Максим Бернацький: У нас цьогоріч стандартна норма висіву, залежно від ФАО та генетики гібриду, була 65-72 тис./га, за необхідних норм добрив. На наступний рік норми добрив будуть істотно нижчими, тому плануємо знизити норму висіву десь на 5-7 тис./га.

На густоту впливає три фактори:

• генетика,
• норма добрив,
• рівень зволоження ґрунту.

Якщо буде зниження норм живлення, то природною нормою у більшості регіонів буде 55-60 тис./га для ФАО 250-300.

Захоплення високими ФАО зникає, люди переходять на середні або ранньо-середні гібриди. Два роки ми недоотримуємо суму ефективних температур, плюс проблеми з сушінням. Господарства на Полтавщині, які раніше не розглядали ФАО нижче 420, тепер не розглядають вище 300.

За моєю статистикою з 2008 року найстабільніша група по врожайності це ФАО 240-280.

На пізні гібриди дивляться власники і директори — бо потенціал по врожайності «красивий». А агрономи обирають середні і середньоранні — бо потенціал врожайності це ще не все, головне питання в реалізації.

«Виділяються гібриди не видатні, а стабільні, які показують у різні роки стабільний урожай».

Дуже помилково розглядати низьке ФАО лише як спосіб географічного поширення кукурудзи на Північ. Південь Кіровоградської обл., Миколаїв, масово Донецька, Одеса — у нас це основні замовники ранньостиглих гібридів. Для мене це було дивно, поки я не зрозумів логіку вибору. Люди не женуться за потенційним урожаєм, який заявлений для пізніх ФАО, їхній урожай — 4-5 т/га. І на тлі ячменю, який може дати 2,5-3 т/га, — це чудовий зерновий вибір.

Сергій Зінченко: У мене була така тенденція (на Півдні Кіровоградської області): до 2020 р. брали ФАО 350-390, а зараз — 220-250, максимум 280-310.

Олександр Хом’як: ФАО дуже різниться у різних виробників насіння — це треба врахувати. Бо іноді ФАО 250 дозріває пізніше, ніж 320. На Київщині оптимум це ФАО 250-300, при нормі висіву 55-75 тис./га. Особливо це підтвердив 2020 рік.

Юрій Фаловський: Кожен регіон — це зона ризикованого землеробства, і все зводиться до уміння управляти цими ризиками.

В мене 3000 га кукурудзи, тому я не буду обирати одне ФАО, я буду розносити ризики. Наприклад, на основній частині площ ми вноситимемо 70-90 кг/га азоту, тут норма висіву буде 55 тис./га до збирання і ФАО 240-330. А в південній частині Вінниччини потенціал врожаю закладатиму 6 т/га, з живленням 100 кг/га карбаміду, на гібридах з ФАО 200.

Олександр Конопацький: Але зараз кукурудза стоїть мокра в полі з будь-яким ФАО — і з 220, і 300. Тому в умовах цього року, при опадах в другій половині вегетації, навіть з низькою врожайністю кукурудза має високу вологість.

Обробіток ґрунту

Максим Бернацький: У цьому році я прихильник більш інтенсивного обробітку, хоч це протилежно тому, що я завжди говорив. Причина одна — нам треба запустити процес розпаду органічної речовини ґрунту. Це додаткових 25-35 кг азоту в д.р. На наступний рік це, можливо, вирішальна частина в живленні рослини, яка буде формувати прибутковий чи збитковий урожай. Особливо це стосується культур з великим обсягом пожнивних решток, тому що значна частина мобілізованого калію та фосфору — у верхньому шарі ґрунту.

«Цьогоріч обробіток ґрунту має бути більш інтенсивним — це однозначно».

Добрив не буде в тих кількостях, до яких ми звикли за останні роки. 30 кг азоту — це очевидно більше, ніж вартість оранки чи глибокого рихлення.

Сергій Зінченко: У нас навіть господарства, які працювали по strip-till, в цьому році обирають оранку — бо економлять на мінеральних добривах.

Юрій Фаловський: Будь-яка технологія, зроблена коректно і досконало, покаже свій результат. Для мене особисто напрацьована технологія strip-till, я над нею 5 років працював. І я з неї не буду сходити. Але це не той strip-till, де «сьогодні-завтра нарізав смуги і все ок». Важливу роль відіграє попередник — у мене вся кукурудза буде сіятись по сої. Кукурудза по кукурудзі сьогодні не варіант, бо діабротика має занадто масовий характер.

Я розумію, що на тиждень (а може, і на два) пізніше зайду в поле, це впливає на підбір гібридів, стартові добрива, які цьогоріч буде важко собі дозволити, і потрібно буде шукати інші варіанти. Для того у мене є попередник соя. Я роблю вертикальний обробіток з осені, вертикальний обробіток навесні — як закриття вологи, потім внесення карбаміду і нарізання смуг.

Читати також: Стабілізатори азоту: як отримати реальну економію на добривах

Рік без добрив

Олександр Хом’як: Ліміт добрив у цьому році залежить від запасу грошей. Звичайно, 60-100 кг/га в д.в. карбаміду треба внести. Якщо шукати «золоту середину» — треба витягнути фінансово хоча б на 60 кг/га.

Олександр Конопацький: Використання сидератів для азотфіксації з повітря — одна з цікавих альтернатив при таких цінах на добрива.

Є і просте рішення у нас, як у хіміків…

Юрій Фаловський: В Америці ніхто не використовує азотні добрива без стабілізаторів азоту. Те, що ми тут тільки намагаємось вивчити, — там уже давно прижилося. При сьогоднішній ціні добрив, якщо плануємо внести хоча б 60 кг/га в д.р., — однозначно треба використовувати стабілізатор азоту.

Але в Україні є певні обмеження — ми можемо використовувати стабілізатори лише з рідкими добривами. Не всі використовують КАС. У мене в технології карбамід, який я вношу в рядки. А технології обробки карбаміду, на жаль, у нас немає.

Гербіцидний захист

Сергій Зінченко: У моїх господарствах ґрунтові гербіциди не використовують — замало вологи. Ми закладали досліди, і по Кіровоградській області рентабельності немає.

Юрій Фоловський: Я у цьому сезоні в черговий раз наступив на ті самі граблі. Десь на половині площ посівів кукурудзи я вирішив, що вологи недостатньо, ґрунтовий не спрацює — і це була моя помилка. За стандартної технології після сівби я планую внесення гліфосату з ацетохлором 1,8-2,2 л/га. У цьому році я подивився — марні гроші, вологи нема. А далі наклалась низка чинників. Там, де не був внесений ґрунтовий, — пішли мишії, була посуха, мишії були в стресовому стані, накладка двох препаратів, недостатньо ефективно вони спрацювали — врешті «граблі» на тому ж самому місці. А ґрунтовий гербіцид все ж спрацював.

При тому, що в мене strip-till — однозначно використовую ґрунтові. Тут просто треба отримувати професійні ррекомендації — з прилипачами, нормами внесення, нормами виливів, строками внесення.

Максим Бернацький: Внесення ґрунтових є обов’язковим, на мою думку. Можливо, навіть за рахунок азотних добрив, якщо не вистачає коштів. Гербіцид для вирощування кукурудзи настільки ж важливий, як і насіння. Це не та річ, на якій економлять. Були випадки, коли випадали дощі, і проходила фаза внесення для страхового гербіциду, або наступала вітряна погода на два тижні — й проходила фаза.

«Я готовий зекономити навіть на азоті, але не на гербіцидах!»

Якщо згадати фактори, які впливають на врожайність (по пам’яті):

• обробіток ґрунту — не більше 15%,
• гербіцид, чисте поле — 60-70%.

Забур’яненість може знищити врожай ущент. Я згоден, що в стабільно посушливих умовах може скластись, що ґрунтовий не потрібен, — у разі пересихання верхнього шару ґрунту. Але в стандартних умовах, коли на 3-4 см є волога, коли досить потужні роси — ґрунтовий потрібно використовувати. І ми також у степовій зоні, недалеко від Кропивницького.

Юрій Фоловський: Незрозуміло, де ми економимо — чи ми даємо ґрунтовий гербіцид і потім працюємо лайтовими страховими гербіцидами, чи ми дочекались, що у нас кукурудза заростає і починаєм вносити підвищені норми гербіцидів, «модні», з трьома д.р. препарати. І на чому ми виграєм?

Сергій Богомаз: Якщо порівнювати ґрунтові діючі речовини між собою, у кукурудзи немає такої чутливості до ацетохлору, тому він безпечний фактично по всій території України. А за ефективнвстю в посушливих умовах, за розчинністю — однозначно ацетохлор кращий. Токсичність на основні проблемні об’єкти у нього також краща.

Якщо взяти базову схему від бренду АХТ — це Основа 2,5 л/га, а потім страхове внесення у фазу до 6-го листка Дисулам 0,4-0,6 л/га + Мілафорт 1,0-1,25 л/га. Часто використовують тільки Дисулам, бо якщо правильно внесена на вологий ґрунт Основа, то вистачає виключно Дисулама, і не потрібно використовувати нікосульфурон, якщо немає злаків. Якщо попередник не соняшник і немає падалиці, то часто працює і виключно ґрунтово Основа.

У разі наявності ваточника сирійського ми замінюємо страховий на Мілафорт Екстра, 1,2-2,0 л/га.

Якщо падалиця соняшника — рекомендуємо використовувати суміш Основи з Діларом ґрунтово, або одразу по вегетації в 2-3 листках. У тих, хто любить сіяти кукурудзу після соняшника, й обробіток ґрунту мінімальний, вертикальний, без перевертання пласта — очікується сильна падалиця соняшника. В такому випадку обов’язково ґрунтовий одразу з клопіралідом.

Чому (не) треба враховувати запаси вологи у ґрунті при виборі норми висіву, про досвід Юрія Фоловського з сидератами озиме жито + ярий горох, соя + озимий горох та ризики такої технології, а також інші цікаві моменти з досвіду спікерів — більше у записі відео (див. вище).

Спецвипуск щорічного інфографічного довідника

Вся інформація про український аграрний фронт

Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.