Сіно якогось роду
сіно
1》 Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі.
|| Трава, признач. для заготівлі такого корму.
2》 тільки мн. сіна, сін. Лука з ростучими на ній травами; сама трава, яку косять для корму худобі.
Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сіно — сі́но іменник середнього роду * Але: два, три, чотири сі́на Орфографічний словник української мови
- сіно — див. трава Словник синонімів Вусика
- сіно — СІ́НО, а, с. 1. Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (П. Словник української мови у 20 томах
- сіно — сі́но (сяно) 1. сіно ◊ викручува́тися сі́ном дивом уникати неприємностей (ст): – Але сьогодні я обідаю дома. Прийду до Миронівки, напевно, прийду коли-небудь. – Викручується сіном. Не коли-небудь, а сьогодні, розумієш. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- сіно — Викручується сіном з ями. Дуже маловажною причиною вирвався з дуже небезпечного місця. Про батька, що упав у яму, і велів синові скручувати з сіна перевесла яким видобувся з ями. Коли сіно у стозі, то забув о Бозі. Приповідки або українсько-народня філософія
- сіно — А, ч., нарк. Макова соломка. Словник сучасного українського сленгу
- сіно — (-а) с.; нарк. Суха макова соломка. БСРЖ, 534; ПСУМС, 64. Словник жарґонної лексики української мови
- сіно — і ко́зи си́ті, і сі́но ці́ле. Ніхто не зазнав збитків, шкоди. Його натура була слаба: він хотів, як кажуть, щоб упасти і не забитися; щоб і кози були ситі, і сіно ціле (Панас Мирний). шука́ти го́лку в сі́ні (в соло́мі). Неможливо знайти, виявити. Фразеологічний словник української мови
- сіно — Сі́но, -на, -ну Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сіно — СІ́НО, а, с. 1. Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (Граб. Словник української мови в 11 томах
- сіно — Сіно, -на с. Сѣно. Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ном. № 85. ум. сінце. Словник української мови Грінченка
сіно
1 . Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі.
Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (П. Грабовський);
У стайні хрумають коні смачне степове сіно (Панас Мирний);
– Спати будеш у хижці чи в клуні на сіні? – В клуні (М. Стельмах);
* Образно. Матюха галантно розкланювався з дамами своєю копицею сіна. Шумно тиснув руку чоловікам (А. Головко);
* У порівн. Поверхня дерева нагрівається від сонця і пахне, як сіно з копиці (Ю. Яновський);
// Трава, признач. для заготівлі такого корму.
Остап косив у писаря сіно (Панас Мирний);
В результаті поліпшення луків підвищилася врожайність сіна (із журн.).
2. тільки мн. сіна́, і́в. Луки з ростучими на них травами; сама трава, яку косять для корму худобі.
Хмара. . пустила в одповідь вогняну стрілу .. – Нещастя! – стиснула руки Палагна, – чисто виб’є сіна. (М. Коцюбинський);
Одспівала коса моя, Сохнуть теплі сіна́. Переходжу лісами я – Тишина, тишина. (М. Рильський);
– Я думаю завтра вже почать косовицю. За Ташанню вже сіна готові (Григорій Тютюнник).
◇ За сім вовкі́в копи́ця сі́на показа́лася див. копи́ця;
І ко́зи си́ті, і сі́но ці́ле див. коза́ ;
(1) Шука́й го́лку в сі́ні (д) див. шука́ти.
Значення в інших словниках
- сіно — сі́но іменник середнього роду * Але: два, три, чотири сі́на Орфографічний словник української мови
- сіно — див. трава Словник синонімів Вусика
- сіно — -а, с. 1》 Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. || Трава, признач. для заготівлі такого корму. 2》 тільки мн. сіна, сін. Лука з ростучими на ній травами; сама трава, яку косять для корму худобі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сіно — сі́но (сяно) 1. сіно ◊ викручува́тися сі́ном дивом уникати неприємностей (ст): – Але сьогодні я обідаю дома. Прийду до Миронівки, напевно, прийду коли-небудь. – Викручується сіном. Не коли-небудь, а сьогодні, розумієш. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- сіно — Викручується сіном з ями. Дуже маловажною причиною вирвався з дуже небезпечного місця. Про батька, що упав у яму, і велів синові скручувати з сіна перевесла яким видобувся з ями. Коли сіно у стозі, то забув о Бозі. Приповідки або українсько-народня філософія
- сіно — А, ч., нарк. Макова соломка. Словник сучасного українського сленгу
- сіно — (-а) с.; нарк. Суха макова соломка. БСРЖ, 534; ПСУМС, 64. Словник жарґонної лексики української мови
- сіно — і ко́зи си́ті, і сі́но ці́ле. Ніхто не зазнав збитків, шкоди. Його натура була слаба: він хотів, як кажуть, щоб упасти і не забитися; щоб і кози були ситі, і сіно ціле (Панас Мирний). шука́ти го́лку в сі́ні (в соло́мі). Неможливо знайти, виявити. Фразеологічний словник української мови
- сіно — Сі́но, -на, -ну Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сіно — СІ́НО, а, с. 1. Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (Граб. Словник української мови в 11 томах
- сіно — Сіно, -на с. Сѣно. Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ном. № 85. ум. сінце. Словник української мови Грінченка