5.3.2 «Фуга смерті» — один із найвідоміших творів про Голокост

«Фугу смерті» написано верлібром. Тема Освенціму; тема особистої та суспільної трагедії; тема кохання німецького ката до золотокосої Маргарита; тема рівноправності і рівноцінності німців і євреїв; тема смерті і пам’яті — постійно повторюються в поезії.

Написавши «Фугу смерті», Целан заперечив тезу німецького філософа Теодора Адорно: «Писати вірші після Освенціму — це варварство». Та жах Голокосту поет намагався виразити через недомовки, умовчування — аж до повного оніміння.

В основі твору закладено антитезу: протиставлення «нас» і «одного чоловіка». Автор використовує уособлення: «Ми» — євреї, «Один чоловік» — ворог, що приручає змій, собак і намагається підкорити людей. Образи «Фуги смерті» не стільки пробуджують до роздумів, скільки впливають на емоції.

Жанр «Фуги смерті» важко піддається визначенню, адже вона має в собі риси елегії і балади, плачу, лірики, ритуального танцю, документального репортажу.

Вірш тематично розділений на строфи. У ньому 36 рядків і чотири частини: дев’ять віршів в першій строфі, шість і три вірші в наступних двох, вірші п’ять і три в четвертій і п’ятій строфі, вісім віршів шостої строфи та фінальний куплет.

Кожен розділ починається з лейтмотиву «Чорне молоко світання» (тут і далі переклад Миколи Бажана). Поема не має розділових знаків. Характерним для вірша, як і для музичної фуги, є використання багатослівних повторюваних мотивів і парадоксальних виразів, які натякають на історичні події, не називаючи їх конкретно.

Целан не перший намагався зобразити жахливі події поєднанням різних не тільки поетичних жанрів, а й видів мистецтва. Головний колір зображення у нього — сірий, навіть чорний — як попіл, як фашистська уніформа, нацистська свастика.

Ключова метафора поеми — «Чорне молоко світання» — це оксюморон. У той час як іменник «молоко» сприймається позитивно й асоціюється із природою, дитинством, життям, прикметник «чорний» скасовує це значення і вказує на зовсім протилежне. Молоко тут не дає життя, а забирає — «молоко смерті». Епітет «ранній» позначає не пору дня, а невизначену зону між життям і смертю. На жахливу реальність Освенціму вказує й повторювана метафора «могила в повітрі», у якій буде «лежати не тісно». В уяві читача постають стовпчики диму, що піднімалися в небо над печами крематоріїв й несли з собою попіл невинно убієнних жертв геноциду.

Але той, хто керує цією примхливою сценічною постановкою смерті, — не просто демонічний образ зла. Він наче людина, він дивиться на небо і любить музику. Він сентиментальний, він «пише коли темніє в Німеччині» листи до своєї коханої Маргарет.

Цитата «бо смерть — це з Німеччини майстер» увійшла у німецьку мову як сталий вислів.

Франц Пфорр. Марія і Суламіф. 1811 р.

Ця незбагненна суміш романтики й жорстокості, ця протиприродна, збочена естетизація процесу вбивства в поєднанні із прагненням у всьому досконалості, описані скупо й простими словами, справляють апокаліптичне враження.

Поет асоціює себе з «ми», це його народ приречений на загибель невідомо за що. І водночас його мовою, якою писали вірші Гете, Шиллер, Гейне, якою пише й він, віддає свої накази «з Німеччини майстер». У «Фузі смерті» «болюча, німецька рима» стала фатальною.

Україна і світ

Біблійний масштаб здійснюваного зла, відтвореного у «Фузі смерті» Пауля Целана, викликає паралелі із творами української літератури про Голодомор — романами Василя Барки «Жовтий князь» і Уласа Самчука «Марія».

Література і культура

У «Фузі смерті» прочитується своєрідна трансформація біблійних образів і мотивів. У Біблії можна найти мотиви молока, пиття і танцю. До старозаповітної «Пісні пісень», пісні кохання, відсилає ім’я Суламіф. Та золото, яке в «Пісні пісень» характеризує Соломона й Суламіф, тепер належить Маргариті. А біблійні мотиви трансформуються в картину масової загибелі: «молоко буде чорніти», волосся «ставати попелястим», а танок — це «танець смерті». Зміна мотивів призводить до зміни жанру: пісня любові перетворюється на реквієм.

Алегорична жіноча пара Марія і Суламіф відсилає до давньої християнської традиції зіставлення й опозиції «ідеальних наречених» Старого та Нового Заповітів. Целан замінив постать новозаповітної Марії німецьким «ідеальним образом» золотисто-рудої дівчини.

Музику до «Фуги смерті» написала сучасна ізраїльська композиторка Анна Сегал, використавши для посилення та підкреслення глибини емоційного сприйняття твору нестандартні сучасні звуко-зображальні засоби, серед яких і звучання оригінального запису голосу самого Пауля Целана німецькою мовою під час живого виконання хору та оркестру.

Постійне повторення приспіву посилюють страждання, поки в останніх двох віршах поет не зіставить злочинців і жертв, Маргарет і Суламіф. «Твоє золотисте волосся Маргарет / твоє попелясте волосся Суламіф». Але це не біблійна наречена, чиє волосся подібне пурпуровим королівським шатам; «попелясте волосся» Суламіф є картиною єврейських жертв Голокосту під владою нацистів.

Українською мовою вірш «Фуга смерті» переклали Микола Бажан, Василь Стус, Петро Рихло, Мойсей Фішбейн та Леонід Череватенко.

ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ

ФУГА СМЕРТІ

Чорне молоко світання ми п’ємо його надвечір

ми п’ємо його опівдні і зранку ми п’ємо його вночі

ми копаєм могилу в повітрі де лежати не буде тісно

Один чоловік живе в хаті він зі зміями грає він пише

він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста коса Маргарито

він пише це й з хати виходить і зорі блищать

і свистить він на псів

свистить на євреїв своїх і велить копати могилу в землі

і грати до танцю наказує нам

Чорне молоко світання тебе ми п’ємо вночі

ми п’ємо тебе зранку й опівдні ми п’ємо тебе надвечір

Один чоловік живе в хаті він зі зміями грає він пише

він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста

твоя попеляста коса Суламіф ми копаєм могилу в повітрі

де буде лежати не тісно

Він гукає глибше рийте землю ви перші ви другі

співайте і грайте

він хапається заліза в кобурі він хитається

очі в нього блакитні

глибше лопатами рийте ви перші ви другі

грайте далі до танцю

Чорне молоко світання ми п’ємо тебе вночі

ми п’ємо тебе опівдні і зранку ми п’ємо тебе надвечір

Один чоловік живе в хаті твоя золотиста коса Маргарито

твоя попеляста коса Суламіф він зі зміями грає

Він гукає солодше грайте смерті бо смерть

це з Німеччини майстер

Він гукає темніше торкайтеся скрипок ви злинете димом в повітря

для вас є могила у хмарах де буде лежати не тісно

Чорне молоко світання ми п’ємо тебе вночі

ми п’ємо тебе опівдні смерть це з Німеччини майстер

ми п’ємо тебе зранку й надвечір ми п’ємо і п’ємо

Смерть це з Німеччини майстер очі в нього блакитні

він влучить у тебе свинцевою кулею він влучить точно

Один чоловік живе в хаті твоя золотиста коса Маргарито

Він нацьковує своїх псів на нас він дарує нам могилу в повітрі

він зі зміями грає і марить смерть це з Німеччини майстер

твоя золотиста коса Маргарито

твоя попеляста коса Суламіф

Переклад Миколи Бажана

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

• 1. Розкрийте смисл назви поезії Пауля Целана «Фуга смерті».
• 2. Простежте, у яких метафорах твору розкривається стан свідомості, шокованої трагедією війни та Голокосту.
• 3. Розгляньте, якими художніми засобами малює поет образ коменданта табору. На чому він наголошує?
• 4. Поміркуйте, які проблеми порушено у «Фузі смерті».

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

• Послухайте «Фугу смерті» Пауля Целана у виконанні Вадима Василенка. Поділіться своїми враженнями від почутого.

ЗАВАНТАЖТЕ ІНФОРМАЦІЮ

Бертольт Брехт — німецький драматург, реформатор театру, автор теорії «епічного театру». Героїня драми-перестороги Брехта «Матінка Кураж та її діти» — Анна Фірлінґ на прізвисько Кураж — маркітантка, вона продає солдатам продукти та дрібний крам. Для Матінки Кураж війна давно стала годувальницею. Та вона мимоволі стала причиною загибелі власних дітей: адже під час війни неможливе нормальне існування. Платою за війну стає людське життя.

Провідна тема прози німецького письменника Генріха Белля — Друга світова війна і зруйнований нею світ. Маленьке оповідання Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа. » про долю покаліченого молодого солдата, який був на війні всього лише три місяці, пронизане величезним антивоєнним пафосом. У ньому йдеться про заперечення не лише фашизму, а й будь-якої війни.

Найбільш відомий вірш німецькомовного поета Пауля Целана — «Фуга смерті». Присвячена темі Голокосту, «Фуга смерті» — вражає моторошною реальністю. Зашифровані образи, метафоричні ланцюги, смислова багатошаровість, несподівані асоціації — все це створює жахливу картину буднів Освенціму, увічнює пам’ять про трагедію єврейського народу.

Ключові слова:

«епічний театр», пісня-зонґ, війна, жертви війни, фуга, смерть.

Пауль Целан (Анчель). «Фуга смерті» – один з найвідоміших творів про голокост. Художнє новаторство митця
Проблема війни та миру в літературі XX ст. – Німецькомовна поезія
ІІ семестр

■ ключові (уміння вчитися: навички текстологічного аналізування твору; уміння визначати роль деталі, роль образності мови у розкритті теми твору (засудження жахіть війни); комунікативні: навички спілкування в колективі й толерантне ставлення до думок оточуючих; навички формулювання грамотної відповіді (логічної, послідовної, аргументованої); інформаційні: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; громадянські: чітку громадянську позицію щодо розв’язання війни та захисту Батьківщини; гордість за свою країну; загальнокультурні: прагнення літературної освіти; естетичний смак; гуманістичний світогляд).

Тип уроку: урок здобуття нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Обладнання: портрет Пауля Целана, видання його творів, енциклопедичні словники, ілюстративний матеріал та мультимедійна презентація за темою уроку, медіазасоби.

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

(Охочі зачитують виконані вдома творчі роботи.)

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

— Пауль Целан — видатний поет другої половини XX ст., творчість якого однаковою мірою належала кільком європейським народам. Целан — поет апокаліптичного світобачення, образи його творів упливають швидше на емоційному рівні, аніж спонукають до роздумів. Він — неординарне явище поезії XX ст., «принц новітньої поезії», «князь метафор», «таємний король німецької лірики», як писали про нього критики. Ім’я Пауля Целана стоїть поруч з іменами видатних новаторів сучасної поезії — Ґійома Аполлінера, Райнера Марії Рільке, Федеріко Ґарсії Лорки.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Повідомлення за індивідуальним домашнім завданням (запис до зошитів)

♦ За повідомленнями однокласників складіть опорний конспект.

23. 11.1920 р. Чернівці (Черновиці) — народився Пауль Анчель, німецькомовний єврей румунського підданства → 1926-1930 рр. — народна школа → 1930-1938 рр. — греко-латинська гімназія → з 1938 р. вивчає медицину у м. Тур (Франція) → 1939 р. — початок Другої світової війни → Чернівці (університет, романська філологія) → 28.06.1940-22.06.1941 рр. — радянський громадянин → 1941-1944 рр. — окупація, утрата всіх рідних, трудовий табір → 1944 р. — повернення до Чернівців, університет → початок 1945 р. — відновлення в румунському підданстві → 1945 р. — Бухарест → 1947 р.— Австрія (Zelan-Celan) → 1948 р. — Париж → 20-21.04.1970 р. — смерть у Парижі, міст Мірабо.

2. Слово вчителя

— Українською мовою твори Пауля Целана перекладали М. Бажан, М. Новикова, М. Білорус, В. Стус. Найбільше перекладів здійснив П. Рихло, який видав друком збірку поезій Целана «Меридіан серця».

Вірш «Фуга смерті» Пауля Целана став «знаменням XX ст.», програмним твором у німецькомовних країнах. Це не тільки яскравий взірець новітньої поезії, а й літературний пам’ятник жертвам голокосту. Поштовхом до написання вірша стали власні переживання та спостереження поета. 1941 року Буковину окупували німецькі й румунські війська. У Чернівцях, де тоді жив письменник, почалися каральні акції проти єврейського населення: масові розстріли, нищення Синагог; євреї втратили право громадянства та змушені були носити на одягу жовту Давидову зірку, виконувати примусові роботи та не мали права після 18-ї вечора виходити на вулицю; створено єврейське гетто, де на обмеженому просторі проживали 45 тисяч осіб; 15 тисяч осіб влада залишила в місті для роботи, решту депортували до концтабору.

3. Словникова робота (запис до зошитів)

Голокост — загибель значної частини єврейського, циганського, слов’янського й іншого населення та соціальних спільнот Європи під час систематичного переслідування й знищення нацистами та їхніми прихильниками в Німеччині й на окупованих нею територіях упродовж 1933-1945 рр. У роки війни гітлерівці створили 22 табори смерті. Один із найстрашніших — Освенцім (Аушвіц).

Фуга — поліфонічний (багатоголосий) твір, музична форма, заснована на розвитку однієї або кількох тем почергово в усіх голосах

4. Аналізування літературного твору

(Учитель виразно декламує твір «Фуга смерті» Пауля Целана.)

♦ Яку тему порушено у вірші Пауля Целана «Фуга смерті»?

♦ Як цей твір пов’язаний із музичним жанром фуги?

♦ За яким принципом побудовано вірш? Кого та що автор протиставляє у ньому?

Учитель. Поезія не має розділових знаків. Ключові метафори вірша відтворюють жахливу реальність Освенціма. Починається твір Пауля Целана «Фуга смерті» з ключової метафори-оксюморона «чорне молоко світання» 1 . Трактувати її можна неоднозначно — від конкретних образів до абстрактних: дим крематоріїв, душі загиблих, приреченість, біль, страх, відчай, безнадія, смерть. Наступна метафора — «ми копаєм могилу в повітрі де лежати не буде тісно». У ній переплетено матеріальне й духовне — гітлерівці спалювали в’язнів, із труб крематоріїв курився дим; душі мучеників-в’язнів відлітали на небо, знаходячи там вічний спокій. Разючою є метафора «смерть / це з Німеччини майстер». Саме поняття майстер несе позитивне начало (мануфактури, цехи, ремісництво середньовічної Німеччини; шанобливе ставлення до якісної й копіткої роботи, коли визначення майстер було найкращою похвалою, ознакою якості), але в поєднанні з поняттям смерть створюється моторошне враження, тому що «майстер очі в нього блакитні / він влучить у тебе свинцевою кулею він влучить точно».

Неоднозначне трактування й метафори-характеристики коменданта пекельного табору: «він зі зміями грає він пише» — чи то зміїсті літери, які він виводить у романтичному листі до жінки, чи то сам він — страшний змій, що живиться людськими стражданнями.

Антигуманність війни Пауль Целан підкреслює за допомогою контрастів.

1 Тут і далі: цитати з вірша Пауля Целана «Фуга смерті» наведено у перекладі Миколи Бажана.

Контрасти у творі Пауля Целана «Фуга смерті»

Комендант — володар табору

Попеляста коса Суламіф

♦ На вашу думку, чому поет зображує трагедію голокосту за допомогою модерністських художніх засобів?

♦ схарактеризуйте коменданта концтабору. Як і чому в одній людині можуть поєднатися цинік та романтик, дика жорстокість та любов до прекрасного?

♦ Змалюйте образ автора у творі Пауля Целана «Фуга смерті». За допомогою яких художніх засобів автор показує своє ставлення до зображуваного?

Матеріали для вчителя. Аналізування вірша «Фуга смерті» (1944-1945) Пауля Целана.

Головна думка. Протиставлено життя та смерть, добро та зло. Перемагає смерть. Звучить мотив приреченості, характерний для модерністської літератури.

Тема. Тема Освенціма; тема особистої й суспільної трагедії; тема кохання німецького ката до золотокосої Марґарити; тема рівноправності й рівноцінності німців та євреїв. Тема смерті й пам’яті постійно повторюється. Пам’ять та забуття — стрижнева вісь творчості Целана. Твори цього поета складні для сприйняття. Зашифровані образи, метафоричні ланцюги, смислова багатошаровість, асоціації — усе це створює безодні підтексту, наділяє його поезію здатністю навіювати певний емоційний стан, упливати на інтелект та півсвідомість читача «Фугу смерті» написано верлібром.

Особливості. Відсутність розділових знаків та рими; неподібність до класичних форм поезії; безліч художніх засобів (антитез, метафор, повторів, уособлень).

Образи твору не стільки спонукають до роздумів, скільки впливають емоційно. Головні образи: ми (євреї), він (майстер, чоловік, що змій приручає), Марґарита (улюблений жіночий образ німецької літератури, символ краси, жіночності, кохання), Суламіф (символ єврейської жінки, краси, культури), могила, молоко. Проблему рівноцінності двох видатних культур окреслено у вірші місткою паралеллю, у якій водночас порівнюються й протиставляються образи Марґарити й Суламіф — два уособлення жіночого кохання, два натхненні поетичні творіння німецького й єврейського духу, отже,— два символи відповідних національних культур. Антитеза кольору жіночого волосся вияскравлює аномальну ситуацію, коли ствердження цінності однієї нації та її культури має обов’язковою умовою знецінення іншої — таке знецінення, що на практиці обертається на знищення народу. Золотокоса Марґарита з листів очільника табору осяяна ореолом очевидних асоціацій із Ґретхен — героїнею ґетевського «Фауста». Завдяки цьому ореолу її образ виростає у символ німецької жінки, німецької культури, Німеччини. Золотаве волосся — це усталений у німецькій фольклорній та літературній традиції елемент жіночої краси; воно характеризує її майже шаблонно як німецьку ознаку. Попелясте волосся Суламіф читач сприймає і як метафору сивини, якою забарвилося волосся єврейських дівчат та матерів за часів панування Третього Рейху, і в дослівному значенні — як попіл, на який це волосся перетворилося у печах нацистської фабрики смерті. Із сукупності дослівного й переносного значень цього образу постає трагедія єврейського народу.

Жанр. Складно визначити; наявні ознаки елегії й балади, голосіння й лірики ритуального танцю, документального репортажу. Жах голокосту поет висловив через умовчування — аж до цілковитого оніміння.

Вірш тематично поділено на строфи; 36 рядків у 4 частинах, кожна з яких починається з лейтмотиву «чорне молоко світання», що втримує вірш у формальних межах. Метафора з’являється чотири рази та змінюється в послідовності часових прислівників («увечері», «опівдні», «зранку», «вночі»), від 3-ї особи («вони») перейдено на 2-гу («ти»). У 4-й частині алегоричний образ «смерть це з Німеччини майстер» зупиняє процес так, що коротка строфа «ми п’ємо і п’ємо» порушується й об’єднується в нову довгу. Твір містить здебільшого довгі строфи, які перериваються короткими.

головний мотив вірша: образ молока, але не життєдайного напою, а гіркої чарки долі, яку мусять випити євреї метафора чорне молоко побудована на оксюмороні — парадоксальному сполученні протилежних за значенням образів (чорний колір — білий колір молока). З образом молока тісно пов’язаний образ могили, який є його послідовним продовженням на початку вірша й потім відтворюється ще 4 рази. Образ могили в повітрі пов’язаний із масовим спаленням в крематоріях концтаборів. Із образу-символу могили уточнюється місце дії, сама дія над в’язнями. У вірші «Фуга смерті» Пауль Целан засобами різних видів мистецтв передав трагедію голокосту. Створені митцем образи не мають однозначного трактування, тому що поет змушений був визнати: вимовити, знайти відповідні цій трагедії слова поезія майже не здатна.

Целан не першим змалював жахливі події поєднанням різних не тільки поетичних жанрів, а й видів мистецтв. Головний колір зображення у нього — чорний: як попіл, фашистська уніформа, нацистська свастика.

5. Слово вчителя

— «Фуга смерті» Пауля Целана стала емблемою Другої світової війни в поезії як «Ґерніка» Пабло Пікассо — в образотворчому мистецтві. У цьому модерністському вірші, насиченому образами-шифрами, відтворено погляд на голокост ізсередини єврейської свідомості, затиснутої лещатами нацистської машини смерті.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Підсумкова бесіда

♦ Як життя та творчість Пауля Целана пов’язані з Україною?

♦ Назвіть ознаки творчого методу митця. У чому полягає його новаторство?

♦ який модерністський напрям уплинув на творчість поета?

♦ Що відповів письменник Г. Белль на закид німецького філософа Т. Л. В. Адорно, що після Освенціма «неможливо писати поезію»?

2. Рефлексія. інтерактивні вправи «Мікрофон», «Одне слово»

♦ Завершіть речення: «Пауль Целан — людина. ».

3. Оцінювання результатів роботи учнів на уроці

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до контрольної роботи за темою «Проблема війни та миру в літературі ХХ ст.».

«Фуга смерті»

Цього митця літературні критики називали «магом поезії другої половини XX століття», творцем «абсолютного вірша», винахідником «мови оніміння», майстром «ілюзії мови», «сліпучою поетичною кометою Галлея», «поетом III тисячоліття» тощо. Він був лауреатом літературної премії міста Бремен (1958) і Бюхнерівської премії (1960). Усі ці визначення, епітети та премії адресовані Паулю Целанові, якого світу подарували Чернівці.

ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ

Пауль Целан

Вірш – як рукостискання, це передавання не інформації, а себе.

ПАУЛЬ ЦЕЛАН (1920-1970)

Пауль Целан (справжнє ім’я – Пауль Лео Анчель) народився 23 листопада 1920 р. в єврейській німецькомовній родині у Чернівцях. Це місто 1918 р. після розпаду Австро-Угорської імперії відійшло до Румунії, тож у Чернівцях було унікальне поєднання етносів, релігій, культур і мов. Розмаїття національних традицій, пишний розквіт культури у період між двома світовими війнами – у такій атмосфері проходили дитинство та юність Целана. Талановитий хлопець відвідував спершу початкову школу з німецькою мовою навчання, потім єврейську народну школу, гімназію з румунською мовою навчання і, нарешті, ліцей, де, поруч із німецькою, викладали давньогрецьку, латинську, англійську, французьку та румунську мови. Тому не дивно, що Пауль став справжнім поліглотом і згодом талановитим перекладачем.

Завдяки його неперевершеним перекладам з англійської, французької, російської, італійської, румунської, португальської, гебрейської (івриту) мов по-новому зазвучали твори Вільяма Шекспіра і Поля Верлена, Ґійома Аполлінера й Михайла Лєрмонтова та багатьох інших письменників.

Целан вступив до Підготовчої медичної школи французького міста Тур, однак навчання перервала Друга світова війна. Повернувшись на батьківщину, Пауль студіював французьку та російську філологію у Чернівецькому університеті. Проте війна докотилася й до Чернівців. Поміж десятків тисяч євреїв Целан став жертвою нацистських переслідувань. За чотири роки він пройшов крізь жахи фашистського пекла: чернівецьке гетто, примусові роботи в румунському трудовому таборі, втрата батька й матері, які загинули в концтаборі.

Пауль Целан із дружиною Жизель де Лестранж

Проте й радянські порядки, встановлені в Чернівцях після перемоги над Гітлером, Целанові не сподобалися, тому він відновив своє румунське громадянство (1945). Працюючи в бухарестському видавництві «Російська книга», перекладав румунською російську прозу, а також писав власні вірші. 1947 року в авангардистському журналі «Агора» опублікували три його вірші, підписані новим, тоді ще нікому не відомим прізвищем – Целан: німецьке написання свого прізвища, «Ant-schel», Пауль переробив на псевдонім «Zelan», а згодом відредагував його на французький лад – «Celan». Того ж року журнал «Contemporanul» («Сучасність») надрукував найвідоміший Целанів вірш «Фуга смерті», котрий у перекладі румунською мав назву «Танго смерті» («Tangoul Mortii»).

Невдовзі поет відчув політичний дискомфорт і в Румунії, де також встановився тоталітарний комуністичний режим. Целан мав право на австрійське громадянство (як нащадок громадян Австрії і як жертва Голокосту), тому переїхав до Австрії (1947).

У Відні він підготував до друку свою першу поетичну збірку – «Пісок із урн» (1948), яка побачила світ, коли поет уже перебував у Парижі. Тут він не лише завершив освіту, а й став доцентом знаменитої Сорбонни (1959), одружився з талановитою художницею-графіком Жизель де Лестранж (вона – найкращий ілюстратор його творів); у них народився син Ерік.

1952 року Целан брав участь у виступах «Групи 47», але особливої суголосності з іншими її учасниками не мав. У Парижі поспіль з’явилися його поетичні збірки: «Мак і пам’ять» (1952), «Від порога до порога» (1955), «Мовні ґрати» (1959), «Диктат світла» (1970), «Рештка снігу» (1971) та ін. Однак його душу невпинно ятрили переживання через жахи Голокосту та втрату батьків: він пішов із життя в Парижі 20 квітня 1970 р., зробивши фатальний крок у Вічність із того самого моста Мірабо, що його так талановито оспівав Ґійом Аполлінер.

Українською мовою німецькомовні твори Пауля Целана перекладали Микола Бажан, Михайло Орест, Василь Стус, Марина Новикова, Михайло Білорусець, Петро Рихло.

Пора серця. Листування Пауля Целана з Інґеборг Бахман, відомою австрійською письменницею. Видавництво «Книги – XXI». 2012

Листування між Інґеборг Бахман та Паулем Целаном можна прочитувати як окрему історію, окремий художній текст, у якому поєднано епістолярний жанр із романним, а біографічний – із поетичним. Двоє письменників зустрічаються у повоєнні роки і проносять свої почуття крізь усе життя, хоч долею їм не судилося бути разом. «Пора серця» – це шедевр європейського «любовного епістолярію» середини XX ст., який можна порівняти хіба що з листуванням Рільке, Пастернака і Цвєтаєвої.

Вірш «Фуга смерті»

Вірш «Фуга смерті» Целан написав наприкінці Другої світової війни, коли людство із якимось заціпенінням починало усвідомлювати увесь жах гітлеризму. Жахало усвідомлення сюрреалістичних картин, що їх солдати антигітлерівської коаліції спостерігали в таборах смерті, де винищення людей було поставлено на промислові рейки, де робили торшери із людської шкіри, а людський попіл використовували як добриво. Німецький філософ Теодор Адорно навіть зауважив: «Писати вірші після Освенціма – це варварство», і його вислів став крилатим.

Вірш «Фуга смерті» саме показує, про що може говорити поезія після жахіть масового знищення людей. Шлях вірша до читачів був непростим. Спочатку він з’явився у румунському перекладі (1947), твір супроводжувався коментарем редактора, котрий стверджував, що текст ґрунтується на конкретних фактах. Через рік був надрукований у збірці «Пісок із урн», але відомим став лише після опублікування у збірці «Мак і пам’ять» (1952).

У вірші поетично відтворено жахливу картину буднів табору смерті. Традиційно вважають, що мова йде про Освенцім, однак таке відбувалося і в Бухенвальді, і в Дахау, в будь-якому нацистському концтаборі. Ввечері «один чоловік», імовірно комендант табору, пише листа Маргариті, дівчині з золотистими косами. А потім примушує одну частину ув’язнених євреїв копати собі могилу, а іншу – грати танцювальну музику, нацьковуючи на них псів. Постійні повтори («ми п’ємо і п’ємо», «чорне молоко світання» та ін.), що їх використовує Пауль Целан, натякають на неперервність цього страшного ритуалу. Саме він і стає втіленням трагічної приреченості людини під час світових катаклізмів, на які вона не здатна вплинути, як це сталося під час Другої світової війни.

Цей твір вважають своєрідним реквіємом за жертвами Голокосту. У вірші домінують образи й художні засоби, які символізують торжество смерті: «чорне молоко світання» (контекст обумовлює метаморфозу-оксюморон – біле від природи молоко набуває кольору жалоби. Чи це звичайний білий вранішній туман став чорним від диму крематоріїв?), «могили в повітрі, де лежати не буде тісно» (як метафора того страшного диму?), «попеляста (присипана попелом жертв чи дочасно посивіла?) коса Суламіф» тощо.

Ансельм Кіфер. Маргарита. 1981

Ансельм Кіфер – один із найвидатніших художників Німеччини (нар. 1945 р.). Головна больова точка творчості – Голокост як утілення німецької катастрофи. У 1990—2000-х рр. створив серії картин під впливом творчості Пауля Целана. Його мета – звернути увагу людства на живучість нацизму.

Вірш побудований за принципом антитези. З одного боку, «ми», ув’язнені євреї, Суламіф із попелястими косами (образ із біблійної «Пісні над Піснями», символ палкого й прекрасного кохання), з іншого – «один чоловік», від якого залежить їхнє життя і смерть, та золотокоса Маргарита, можливо, героїня Ґете чи ідеальний образ світловолосої красуні, традиційний у живописі та німецькому фольклорі.

Літературознавці порівнюють будову вірша з композицією фуги, у якій музична тема немов перетікає від одного музичного інструмента до іншого, проступаючи у різних варіаціях-повторах. Це спостереження видається певного мірою слушним, бо у вірші весь час повторюються ті самі мотиви. Однак слово «фуга» у заголовку з’явилося, напевно, з якихось інших причин, адже спочатку вірш мав назву «Танго смерті». Якщо ми шукатимемо аналоги композиції цього вірша у музиці, то передусім варто згадати про єврейські мелодії. У тексті є пряме посилання: один чоловік вимагає від музикантів грати танцювальну музику («грати до танцю наказує нам»). Звісно, навряд чи вони грали фуги. Мабуть, ті мелодії, які знали з дитинства, тобто традиційну народну музику східноєвропейських євреїв, яка мала назву клезмерської і яку чернівчанин Пауль Анчель добре знав. До того ж характерною особливістю хасидських мелодій є симетричність і повторюваність музичних тем, що ми бачимо у вірші «Фуга смерті». Тож назву вірша треба співвідносити не з конкретним музичним жанром, а з тим культурно-естетичним тлом, із яким цей музичний жанр асоціюється.

Центральна метафора твору – «чорне молоко світання» – має безліч інтерпретацій, перетворюючись на символ трагічної безнадії ув’язнених, приречених на страшну смерть у концтаборах.

Вірш сугестивний, він пробуджує низку асоціацій, тому що жахливу абсурдність та алогізм трагедії Другої світової війни важко вкласти у рамки раціонального осмислення.

ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ

ФУГА СМЕРТІ

Чорне молоко світання ми п’ємо його надвечір

ми п’ємо його опівдні і зранку ми п’ємо його вночі ми п’ємо

і п’ємо ми копаєм могилу в повітрі де лежати не буде тісно

Один чоловік живе в хаті він зі зміями грає він пише

він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста коса Маргарито

він пише це й з хати виходить і зорі блищать і свистить він на псів

свистить на євреїв своїх і велить копати могилу в землі

і грати до танцю наказує нам

Чорне молоко світання тебе ми п’ємо вночі

ми п’ємо тебе зранку й опівдні ми п’ємо тебе надвечір

Ансельм Кіфер. Суламіф. 1983

Один чоловік живе в хаті він зі зміями грає він пише

він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста коса Маргарито

твоя попеляста коса Суламіф ми копаєм могилу в повітрі

де буде лежати тісно

Він гукає глибше рийте землю ви перші ви другі співайте і грайте

він хапається заліза в кобурі він хитається очі в нього блакитні

глибше лопатами рийте ви перші ви другі грайте далі до танцю

Чорне молоко світання ми п’ємо тебе вночі

ми п’ємо тебе опівдні і зранку ми п’ємо тебе надвечір

Один чоловік живе в хаті твоя золотиста коса Маргарито

твоя попеляста коса Суламіф він зі зміями грає

Він гукає солодше грайте смерті бо смерть це з Німеччини майстер

Він гукає темніше торкайтеся скрипок ви злинете димом в повітря

для вас є могила у хмарах де буде лежати не тісно

Чорне молоко світання ми п’ємо тебе вночі

ми п’ємо тебе опівдні смерть це з Німеччини майстер

ми п’ємо тебе зранку й надвечір ми п’ємо і п’ємо

Смерть це з Німеччини майстер очі в нього блакитні

він влучить у тебе свинцевою кулею він влучить точно

Один чоловік живе в хаті твоя золотиста коса Маргарито

Він нацьковує своїх псів на нас він дарує нам могилу в повітрі

він зі зміями грає і марить смерть це з Німеччини майстер

твоя золотиста коса Маргарито

твоя попеляста коса Суламіф.

Переклад з німецької Миколи Бажана

• 1. Знайдіть у творі образи-символи, метафори, оксюмороны тощо, за допомогою яких поет розповідає про жахіття таборів смерті. Чому замість реалістично-натуралістичного зображення злочинів нацистів поет обрав виклад образно-асоціативний, сугестивний?
• 2. Німецька влада активно використовувала вірш «Фуга смерті» під час денацифікації у 1960-1970-х рр. Чи можна стверджувати, що у такий спосіб вона прагнула не стільки розповісти про жахіття Голокосту, скільки спонукати німецьке суспільство усвідомити і свою відповідальність за злочини нацистів?
• 3. Схарактеризуйте образ «одного чоловіка». Чи можна назвати його сентиментально-романтичним? Чому в одній людині можуть поєднуватися сентиментально-романтичні почуття і маніакальна жорстокість?
• 4. У Німеччині цитата «бо смерть – це з Німеччини майстер» перетворилася на сталий вислів. Спробуйте пояснити його значення.
• 5. Пауль Целан якось зауважив, що «волосся часто перетворюється (як у казках, так і в міфах) на змій». Чи можна віднести це спостереження до рядків «він зі зміями грає він пише // він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста коса Маргарито // твоя попеляста коса Суламіф»? Відповідь аргументуйте.
• 6. Спробуйте пояснити символіку жіночих образів – Маргарити і Суламіфі – у творі Целана.
• 7. Розгляньте картини Ансельма Кіфера. Чи асоціюються вони особисто у вас із «Фугою смерті» П. Целана? Якби ви не знали, що це ілюстрації до згаданого твору Целана, чи здогадалися би про це самі? Чому?
• 8. Прослухайте токату і фугу ремінор Й. С. Баха та зразки клезмерської музики (наприклад нігуни). Який із цих музичних жанрів, на вашу думку, ближчий за своєю композицією до твору Пауля Целана? (Факультативно)

ЦЕЛАН І УКРАЇНА

Літературний центр імені Пауля Целана, який відкрили 2013 р. в Чернівцях із метою популяризації багатонаціональної та багатомовної літератури Буковини. До нього входять бібліотека, літературний архів із документами про життя і творчість митців, конференц-зал для проведення конференцій, читання лекцій, презентацій книжок і виставок.