Понад тисячу українців торік судили за ухилянтство. Скільки отримали реальний термін?

Протягом 2023 року українці отримали 1274 вироки в судових справах про ухилення від військової служби. Обвинуваченим призначали як умовні, так і реальні строки позбавлення волі до 5 років.

Про це повідомила платформа Opendatabot, що працює з відкритими державними даними.

Загалом від самого початку війни у 2014 році суд ухвалив 3746 вироків ухилянтам. Третина з усіх випадків припадає на 2023 рік.

Із 1274 вироків, ухвалених торік, 60 кримінальних проваджень завершилися реальним ув’язненням.

Наприклад, у вересні 2023-го військовозобов’язаний пройшов медкомісію, отримав повістку, але не прийшов до пункту збору. Як наслідок він отримав вирок про ув’язнення на 3 роки.

Як відзначив Opendatabot, перший пік покарань ухилянтів трапився у 2015 році: тоді було ухвалено 1596 вироків. Далі їхня кількість поступово спадала, так що у 2021 році було лише 8 доведених до кінця справ. Проте вже в перший рік повномасштабного вторгнення рф таких справ побільшало у 20 разів — до 220 вироків.

Водночас лише за січень 2024 року суди ухвалили 120 вироків за ухилення від військової служби. Це вже понад половина від загальної кількості вироків за цією статтею за ввесь 2022 рік.

“У 5 років я мав статевий потяг, як у 15-річного підлітка”

Патріку було лише два роки, коли в нього почало рости лобкове волосся.

Зазвичай це відбувається у хлопчиків щонайменше десятьма роками пізніше, коли організм входить у пубертатний період.

Та родичі Патріка не здивувалися.

Таку ж особливість – передчасне дозрівання – уже помічали за собою деякі його родичі чоловічої статі; це рідкісна спадкова хвороба, зумовлена генетичною мутацією.

Рідкісна мутація

Випадок Патріка зветься “тестотоксикоз” – тестикули (яєчка) надто рано “вирішують”, ніби вже час виробляти тестостерон (основний чоловічий гормон).

Саме тестостерон запускає в організмі зміни, пов’язані з пубертатом і підлітковим віком.

Лікарі точно не знають, скільки людей мають таку мутацію; за однією приблизною оцінкою, їх лише тисяча у всьому світі.

У родині Берлі тестотоксикоз уже деякий час передається з покоління у покоління.

Через раннє дозрівання, у три роки Патрік також мав зріст і вагу семирічної дитини.

“Перше, що пригадується мені з дитинства, – я постійно почувався не у своїй тарілці. Адже я був таким велетнем”, – розповів Патрік у радіопрограмі Outlook служби BBC World Service. Зараз йому 34, він живе у Лос-Анджелесі й має кар’єру актора і письменника.

Справа не лише у лобковому волоссі, а у фізичному вигляді загалом.

“Я виділявся на тлі інших, і це було наче тавро”, – каже Патрік.

Пересуди

Він тоді жив у Нью-Йорку, і його зовнішність викликала багато пересудів на майданчиках, у басейнах і на різних дитячих заходах.

Він має багато сумних спогадів.

“Коли мені було чотири, ми з мамою пішли на уроки плавання. Мама взяла мене з собою у жіночу роздягальню, але одна з відвідувачок вчинила ґвалт, бо я видався їй набагато старшим”, – пригадує він.

У подібних випадках його мати старалася пояснити, у чому справа, та її слова зустрічали скептично.

“Нам було дуже важко – як мамі, так і мені. Це був великий стрес для психіки”.

У три роки рівень тестостерону у Патріка відповідав нормі для 14 років.

Ще за пару років він мав вигляд підлітка, але поводився, як дитина.

“Люди дивилися на мене, наче на екзотичного звіра”, – згадує він.

Автор фото, Getty Images

Вже у 5 років у Патріка почався статевий потяг

Піддослідний кролик

Мати Патріка записала його на участь у різноманітних дослідженнях генетичних мутацій.

Кожні півроку він проводив по два тижні у лікарні – в обмін на безкоштовне лікування, яке бодай частково стримувало вплив тестостерону на його тіло.

“Я виріс в оточенні лікарів. Вони робили всі види обстежень, включно з вимірюванням яєчок – адже це один з основних показників для визначення фізичного віку”, – пояснює він.

“Років до шести-семи я вже до цього звик. Постійні обстеження стали для мене нормою, бо я добре усвідомлював свою особливість”, – додає Патрік.

Він пройшов кілька курсів медикаментозного лікування, включно з внутрішньовенними крапельницями.

“Поганий хлопчик”

“Довгий час мені треба було щовечора робити уколи. Якщо я ночував у друга, мама приїжджала зробити укол, а тоді їхала додому”, – згадує Патрік.

Хвороба призвела до певних проблем у школі. Патрік мимоволі зайняв нішу “дебелого волохатого розбишаки” – частково, це була його реакція на булінг.

“Мені пришили ярлик “поганого хлопчика”. Це був жах, бо насправді я не хотів ним бути. Ніхто цього не хоче”, – пригадує він.

У дев’ять років він почав курити цигарки, а трохи пізніше – марихуану.

Ще гірше стало тоді, коли лікарі вирішили припинити лікування. На той час Патрікові було 11.

“Вивільнились усі гормони, які до того стримувалися ліками, і погані тенденції у моїй поведінці ще більше загострились”, – розповідає він.

Наркотики

“Я почав зустрічатися з 17-річною дівчиною. Я сказав їй, що мені 16, але насправді мені ледь виповнилося 12”, – каже Патрік.

З цією дівчиною він уперше спробував ЛСД: “Я прийняв дві пігулки. Наступного ранку, все ще у психоделічному стані, я сказав батькам, що не хочу йти до школи”.

Але його все одно відправили.

“На обідній перерві я розповів кільком друзям (про ЛСД). Я перебільшив свій досвід, і один з друзів запропонував підкинути трохи ЛСД у напій одній дівчині”.

Та коли їй стало дуже погано, Патрік у всьому зізнався.

“Мене заарештували і вивели зі школи в наручниках. Після того я добряче задумався про своє життя”, – зазначає він.

Автор фото, УНІАН

У 12 років Патрік почав зустрічатися з 17-літньою дівчиною

Проблеми від батька

Батько Патріка, попри такий самий діагноз, майже не говорив із сином на цю тему.

“У нього було дуже складне дитинство. Коли мені було 5, я мав статевий потяг, як у 15-річного підлітка. Батько міг би розповісти мені, що з цим робити. Але не знайшов у собі сили”, – каже Патрік.

Лише у 15 років Патрік більш-менш зрівнявся зі своїми ровесниками у розвитку й нарешті відчув себе таким, як вони.

“Я перестав дружити з тими, хто вживав наркотики, почав вчитися, займатися спортом, а також вирішив, що вступатиму до університету”, – розповідає чоловік.

Уже в дорослому віці він почав вільніше говорити про свій стан, зокрема, розповів про нього дружині та друзям.

Йому на подив, це сприйняли з розумінням та співчуттям.

“Те, що я поділився своєю історією, мало на мене цілющий вплив”, – зазначає Патрік.

Йому вдалося примиритися з самим собою.

У 2015 році його дружина Мередіт народила сина Неда; як показали аналізи, той не має батькової хвороби.

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.