Дексаметазон: питання та відповіді

Дексаметазон — це гормональний препарат, синтетичний кортикостероїд тривалої дії. З 1961 р. широко застосовується в медицині. Дексаметазон має безліч терапевтичних ефектів: протизапальний, протинабряковий, імунодепресивний, вазоконстрикторний (судинозвужувальний) та ін.

Механізм дії дексаметазону досі не повністю вивчено. Вважається, що він зв’язується з рецепторами глюкокортикостероїдів у клітинах і таким чином виявляє протизапальний та імуносупресивний ефекти, а також впливає на вуглеводний обмін. На електролітний обмін дексаметазон діє шляхом зв’язування з мінералокортикоїдними рецепторами. Зв’язуючись з ядерними рецепторами, він впливає на транскрипцію м-РНК і таким чином діє на білковий обмін. Протизапальний ефект дексаметазону пояснюється тим, що він знижує утворення прозапальних цитокінів, циклооксигенази-2, знижує активність макрофагів та фібробластів. Дексаметазон сприяє зменшенню ексудації та розвитку набряку в осередку запалення за рахунок звуження судин. Імунодепресивна дія розвивається за рахунок зниження активності Т- та В-лімфоцитів, зменшення продукції низки інтерлейкінів.

Однією з особливостей дексаметазону є те, що він має мінімальну мінералокортикоїдну активність.

Як колоти дексаметазон?

Дексаметазон, розчин для ін’єкцій, вводиться внутрішньовенно, внутрішньом’язово або в уражену ділянку (внутрішньосуглобові ін’єкції або ін’єкції в місця ураження на шкірі, інфільтрати в м’яких тканинах).

Для внутрішньовенного введення (струменевого або краплинного) як розчинник застосовують 0,9% розчин натрію хлориду або 5% розчин глюкози. При цьому готову суміш потрібно використовувати протягом 24 год після приготування.

Внутрішньом’язово, внутрішньосуглобово, в осередки ураження шкіри та м’яких тканин дексаметазон вводиться нерозведеним. Доза визначається індивідуально залежно від діагнозу, тяжкості стану конкретного пацієнта, передбачуваної тривалості курсу лікування та індивідуальної переносимості препарату.

Як колоти дексаметазон внутрішньом’язово?

Дексаметазон внутрішньом’язово вводиться глибоко в м’яз (зазвичай сідничний), при цьому препарат не розводиться додатково. Доза підбирається індивідуально залежно від діагнозу та тяжкості стану пацієнта. Так, наприклад, згідно з інструкцією, для хворих на COVID-19 (у разі необхідності супутньої кисневої терапії) рекомендується доза 6 мг на добу протягом 10 днів. Але при цьому її можна коригувати як у бік підвищення у разі тяжкого перебігу захворювання, так і зниження до найменшої ефективної дози після покращення стану хворого.

Скільки діє укол дексаметазону?

При застосуванні одноразової дози ефект дексаметазону зберігатиметься до 3 діб, оскільки період його напіввиведення становить 24–72 год.

Дексаметазон таблетки: як приймати?

Таблетки дексаметазону застосовуються перорально. Доза визначається індивідуально залежно від діагнозу, тяжкості стану конкретного пацієнта, передбачуваної тривалості курсу лікування та індивідуальної переносимості препарату. Дексаметазон можна застосовувати за один прийом (зазвичай вранці) або розподіляти на 2–4 прийоми. При тривалому застосуванні, прийомі у високих дозах, супутніх захворюваннях шлунково-кишкового тракту (ШКТ) (гастриті, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, гастроезофагеальній рефлюксній хворобі) для зменшення негативного впливу препарату на слизову оболонку шлунка рекомендується приймати таблетки дексаметазону з їжею. Крім того, може бути рекомендований прийом між їжею антацидних препаратів. Також індивідуально лікуючий лікар може рекомендувати застосування препаратів, що зменшують секрецію соляної кислоти у шлунку.

Як знижувати дозу дексаметазону в таблетках?

Доза дексаметазону у кожному конкретному випадку визначається індивідуально. Початкова терапевтична доза може становити 0,5–9 мг на добу. Максимальна добова доза дексаметазону у таблетках становить до 15 мг. Після покращення клінічного стану пацієнта дозу зазвичай знижують до мінімальної ефективної або підтримувальної. Зазвичай вона становить 0,5–3 мг на добу. Дексаметазон не слід відміняти різко, щоб уникнути синдрому відміни. Дозу знижують поступово протягом декількох днів, а у разі прийому високих доз — і протягом тривалого часу. Зазвичай зниження дози дексаметазону становить 0,5 мг за 3 дні до повної відміни препарату.

Чим запивати таблетки дексаметазону?

Таблетки дексаметазону необхідно запивати достатньою кількістю рідини, бажано води. При цьому не рекомендується запивати препарат грейпфрутовим соком. Грейпфрутовий сік належить до інгібіторів CYP3A-ферменту печінки, що бере участь у метаболізмі дексаметазону, і поєднане застосування грейпфрутового соку з дексаметазоном може призвести до підвищення токсичності останнього. Під час тривалого лікування у високих пероральних дозах рекомендується приймати дексаметазон разом з їжею, а між прийомами їжі застосовувати антациди.

Коли краще приймати таблетки дексаметазону — вранці чи ввечері?

Дексаметазон залежно від дози можна приймати за один прийом (у такому разі зазвичай рекомендується застосовувати препарат вранці) або розподіляти на 2–4 прийоми.

Якій дозі інших кортикостероїдів відповідає 1 мг дексаметазону?

При внутрішньовенному та пероральному застосуванні 1 мг дексаметазону відповідає дозі преднізолону 6,67 мг; 5,33 мг метилпреднізолону; 1 мг бетаметазону або 26,67 мг гідрокортизону. Це означає, що 0,75 мг дексаметазону відповідають 5 мг преднізолону, 4 мг метилпреднізолону або 20 мг гідрокортизону. Ці дози не є еквівалентними у разі введення внутрішньом’язово або внутрішньосуглобово!

Як розводити дексаметазон для інгаляції дорослим?

В інструкції не вказується можливість застосування дексаметазону інгаляційним шляхом. Це пов’язано з тим, що дексаметазон має системну дію (на весь організм) незалежно від шляху введення. Для інгаляцій зазвичай рекомендуються так звані топічні глюкокортикоїди — тобто такі, місцева дія яких більш виражена порівняно із системною. Серед них будесонід, флутиказон. Вони випускаються в спеціальних контейнерах (небулах) для застосування у формі інгаляцій за допомогою компресорних небулайзерів. Не слід замінювати один препарат на інший без консультації з лікарем!

Навіщо призначається дексаметазон онкохворим?

Дексаметазон включається до більшості схем хіміотерапії при онкозахворюваннях. Відомо, що нудота і блювання, що виникають на фоні застосування хіміотерапевтичних препаратів, належать до найчастіших ускладнень і дуже важко переносяться хворими. При цьому нудота і блювання можуть зберігатися кілька днів після введення хіміопрепаратів, а антиеметичні лікарські засоби не мають значного впливу на вираженість такої «відстроченої» нудоти та блювання. Дексаметазон ефективно зменшує вираженість нудоти і частоту нападів блювання у хворих, які отримують хіміотерапію. Так, у 2006 р. Міжнародна організація із супровідної терапії при злоякісних пухлинах (Multinational Association of Supportive Care in Cancer — MASCC) рекомендувала застосування дексаметазону для зменшення вираженості відстроченої нудоти та блювання в онкохворих. Ще одна сфера застосування дексаметазону в онкології — аналгезія (знеболення). Дексаметазон застосовують як ад’ювантний засіб (що посилює дію знеболювальних препаратів при їх низькій ефективності) при неврологічному болю, болю в кістках, печінці (внаслідок метастазів).

Як довго виводиться дексаметазон з організму?

Період напіввиведення дексаметазону становить 24–72 год. Це означає, що при застосуванні одноразової дози ефект дексаметазону зберігатиметься до 3 діб. Переважно препарат виводиться із сечею.

Як вивести дексаметазон з організму?

Значна частина дексаметазону (до 4 /₅) зв’язується з білками плазми крові, цим пояснюється неефективність гемодіалізу та застосування сечогінних препаратів для прискорення виведення дексаметазону. Період напіввиведення дексаметазону становить 24–72 год. У разі передозування або розвитку побічних ефектів при застосуванні дексаметазону рекомендується симптоматичне лікування (наприклад антигіпертензивні засоби при підвищенні артеріального тиску (АТ), препарати калію при гіпокаліємії, антациди та інгібітори протонної помпи у разі ураження слизової оболонки шлунка).

Навіщо призначають дексаметазон при алергії?

Протиалергічний ефект дексаметазону пояснюється його значним впливом на утворення та виділення медіаторів алергії, гальмуванням вивільнення гістаміну (одна з основних речовин, «відповідальних» за розвиток симптомів алергічних реакцій) гладкими клітинами. Також він зменшує кількість клітин (Т- та В-лімфоцитів, гладких клітин), що беруть участь у розвитку алергічних реакцій, та знижує чутливість ефекторних клітин до медіаторів алергії. Протишокова дія дексаметазону при алергічних реакціях пов’язана з підвищенням АТ (за рахунок звуження судин — вазоконстрикції та підвищення концентрації циркулюючих гормонів — катехоламінів), зниженням проникності судинної стінки та протинабряковою дією.

Як приймати дексаметазон при алергії?

Дексаметазон може застосовуватися для лікування пацієнтів з алергічними захворюваннями у разі неефективності традиційного лікування. Крім того, його використовують для усунення важких, гострих алергічних реакцій, включаючи анафілактичний шок. У такому разі препарат вводиться внутрішньовенно.

При алергічних реакціях та захворюваннях дексаметазон може вводитися в дозі 4–8 мг внутрішньовенно або внутрішньом’язово, залежно від тяжкості стану хворого. Доза дексаметазону при анафілактичному шоці становить 8–32 мг внутрішньовенно після введення адреналіну.

Навіщо призначають дексаметазон при хронічному обструктивному захворюванні легень?

При хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ) можуть призначати дексаметазон. Його ефективність при цій патології зумовлена гальмуванням запальних процесів, протинабряковою дією. Крім того, дексаметазон знижує в’язкість мокротиння і зменшує його продукцію, гальмує еозинофільну інфільтрацію підслизового шару епітелію бронхів, ерозування слизової оболонки бронхів. Не менш важливо, що дексаметазон підвищує чутливість бета-адренорецепторів бронхів дрібного та середнього калібру до бронхорозширювальних препаратів та катехоламінів (гормони, що проявляють у тому числі бронхорозширювальний ефект).

Для чого призначають дексаметазон при бронхіальній астмі?

У разі неефективності інших методів лікування, розвитку тяжкого загострення бронхіальної астми, астматичному статусі може призначатися дексаметазон. Він зменшує вираженість запального процесу, набряку стінки бронхів, знижує в’язкість мокротиння. Крім того, дексаметазон підвищує чутливість бета-адренорецепторів бронхів дрібного та середнього калібру до бронхорозширювальних препаратів та катехоламінів (гормони, що проявляють бронхорозширювальний ефект). Також дексаметазон знижує еозинофільну інфільтрацію підслизового шару епітелію бронхів, що особливо важливо при алергічному генезі бронхіальної астми. Дексаметазон у лікуванні бронхіальної астми алергічного походження/загострення бронхіальної астми внаслідок контакту з алергеном зменшує утворення та виділення імунними клітинами медіаторів алергії, знижує вивільнення гістаміну опасистими клітинами, зменшує кількість клітин (Т- і В-лімфоцитів, гладких клітин), які беруть участь у розвитку алергічної реакції та знижує чутливість ефекторних клітин (зокрема гладком’язових клітин бронхів) до медіаторів алергії.

Навіщо застосовується дексаметазон при COVID-19?

Дексаметазон — це стероїдний препарат, який чинить протизапальну та імунодепресивну дію. Він має властивість пригнічувати імунітет. При коронавірусній інфекції розвивається так званий «цитокіновий шторм» — імунна реакція, за якої відбувається надмірна продукція прозапальних цитокінів, що призводить до пошкодження власних клітин хворого. Завдяки імунодепресивній дії дексаметазон дозволяє зменшити вираженість «цитокінового шторму» та зменшує гіперактивацію імунітету у хворих з коронавірусною інфекцією. Таким чином, дексаметазон є одним з основних препаратів для лікування пацієнтів з COVID-19. У той же час його застосування є ефективним у хворих з вираженими проявами захворювання (тривала фебрильна лихоманка, дихальні розлади та потреба в кисневій терапії). Дексаметазон не слід застосовувати при легкому перебігу захворювання.

Як колоти дексаметазон дітям?

Дексаметазон дітям може вводитися внутрішньовенно струминно або краплинно, внутрішньом’язово, в уражену ділянку шкіри, інфільтрат м’яких тканин, уражений суглоб. Доза залежить від маси тіла та коригується залежно від діагнозу та тяжкості стану дитини. Так, наприклад, для замісної терапії при внутрішньом’язовому введенні рекомендована доза становить 0,02 мг/кг маси тіла дитини на добу, її вводять, розділивши на 3 прийоми.

Як часто можна колоти дексаметазон?

Частота, кратність введення, дози визначаються індивідуально, виходячи з діагнозу та тяжкості стану хворого. У той же час пацієнтам слід пам’ятати, що дексаметазон — це стероїдний препарат, який може викликати різні побічні ефекти, застосовувати його можна лише за призначенням лікаря і в жодному разі не призначати собі самостійно!

Які особливості дієти при тривалому застосуванні дексаметазону?

При тривалому застосуванні дексаметазону хворим рекомендується приймати їжу, багату білком (оскільки дексаметазон чинить катаболічну дію на білковий обмін) та калієм (на фоні прийому дексаметазону збільшується виведення цього мікроелемента).

Чим небезпечний дексаметазон?

У разі різкої відміни дексаметазону можливий розвиток синдрому відміни глюкокортикостероїдів. Його симптомами є втрата апетиту, нудота, блювання, сонливість, головний біль, підвищення температури тіла, біль у м’язах та суглобах, зниження АТ. Ці симптоми вважаються наслідком різкої зміни концентрації глюкокортикоїдів.

Кортикостероїди, включаючи дексаметазон, можуть підвищувати вміст глюкози в крові, погіршувати стан пацієнтів із цукровим діабетом та підвищувати ризик розвитку цієї патології в осіб, які тривало приймають кортикостероїди. Застосування дексаметазону може сприяти підвищенню апетиту та збільшенню маси тіла. При цьому жирова тканина накопичується переважно у верхній половині тулуба та на обличчі, яке стає місяцеподібним.

При застосуванні кортикостероїдів, у тому числі дексаметазону, можливі різні психічні розлади: від ейфорії, безсоння, змін настрою до розвитку тяжкої депресії. Крім того, підвищується ризик загострення вже наявних у пацієнта психічних захворювань.

При застосуванні дексаметазону зростає ризик інфекційних ускладнень, оскільки препарат має імунодепресивний ефект. Крім того, дексаметазон може маскувати деякі симптоми інфекційних захворювань, що призводить до їх пізнього виявлення, підвищує ризик тяжкого перебігу та генералізації інфекційного процесу.

У дітей та підлітків застосування дексаметазону, особливо протягом тривалого періоду часу, у високих дозах може призвести до затримки росту та передчасного закриття епіфізарних зон росту. Крім того, через катаболічний вплив на білковий обмін можливе уповільнення загоєння ран (у тому числі післяопераційних) та пошкоджень.

При застосуванні дексаметазону можлива затримка натрію та води в організмі. Крім того, внаслідок збільшення виведення кальцію та калію є можливим розвиток гіпокаліємії та гіпокальціємії. Враховуючи саме ці електролітні зміни при тривалому застосуванні дексаметазону, рекомендується обмежувати споживання натрію з їжею (кухонної солі) та вживання продуктів, багатих калієм та кальцієм.

На тлі прийому дексаметазону у високих дозах та/або протягом тривалого часу можливий розвиток атрофії кори надниркових залоз.

Дексаметазон підвищує ризик розвитку виразки шлунка та/або дванадцятипалої кишки, панкреатиту, а також шлунково-кишкової кровотечі. Для профілактики цих станів може рекомендуватися супутній прийом антацидів або засобів, що знижують секрецію соляної кислоти в шлунку.

Дексаметазон зумовлює підвищення АТ, особливо це слід враховувати пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями.

За рахунок катаболічної дії дексаметазону на білковий обмін можливий розвиток атрофії м’язів, м’язової слабкості та навіть розриви сухожилля.

Враховуючи усе вищезгадане, дексаметазон має призначати тільки лікар після скрупульозної оцінки потенційних ризиків та очікуваної користі від призначення даного препарату. Курс лікування має бути якомога коротшим із застосуванням мінімальних ефективних доз та їх корекцією у разі поліпшення стану хворого. У жодному разі не слід призначати собі дексаметазон самостійно!

Ібупрофен: запитання та відповіді

Ібупрофен — популярний препарат з протизапальною, анальгетичною та жарознижувальною дією, також він зворотно пригнічує агрегацію тромбоцитів. Лікарський засіб належить до групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), добре переноситься та має широкий терапевтичний діапазон, завдяки чому для ібупрофену характерний відносно низький ризик передозування.

Ібупрофен застосовують для симптоматичного усунення больового синдрому різного походження: головний, зубний, менструальний біль, лихоманка при застудних захворюваннях, біль, пов’язаний з патологією опорно-рухового апарату. Окрім того, ібупрофен ефективний при ревматоїдному артриті: знижує вираженість болю в суглобах у спокої та під час руху, зменшує прояви ранкової скутості та припухлості суглобів, дозволяє збільшити обсяг рухів.

Коли ібупрофен приймати дорослим?

Дорослим ібупрофен показаний у таких випадках:

• головний біль (симптоматичне лікування);
• зубний біль;
• дисменорея;
• післяопераційний біль;
• гостра ревматична гарячка;
• ревматоїдний артрит;
• подагричний артрит;
• псоріатична артропатія;
• плечолопатковий періартрит;
• анкілозуючий спондиліт;
• деформуючий остеоартроз;
• остеохондроз із корінцевим синдромом;
• радикуліт;
• тендиніт;
• тендовагініт;
• бурсит;
• люмбаго;
• ішіас;
• міалгія;
• вивихи;
• забиття і розтягнення м’язів та зв’язок;
• посттравматичний набряк м’яких тканин.

У яких випадках приймати ібупрофен дітям?

Дітям ібупрофен показаний у таких випадках:

• біль різного походження;
• лихоманка при гострій респіраторній вірусній інфекції, грипі;
• лихоманка під час прорізування зубів;
• біль під час прорізування зубів, після видалення зубів;
• головний біль;
• біль у горлі;
• поствакцинальні реакції;
• біль при травмах.

Яку дію має ібупрофен в організмі людини?

Механізм дії ібупрофену пов’язаний з пригніченням ізоферментів циклооксигенази (ЦОГ-1, ЦОГ-2). Завдяки цьому знижується активність синтезу простагландинів — медіаторів болю, запалення та температурної реакції. Жарознижувальний ефект зумовлений впливом на терморегуляторний центр гіпоталамуса.

Ібупрофен: як застосовувати?

Спосіб застосування залежить від лікарської форми препарату. Таблетки/капсули слід ковтати, не розжовуючи, і запивати достатньою кількістю води, яка забезпечує швидше розчинення та всмоктування діючої речовини. Якщо йдеться про таблетки (для дорослих) або суспензію (для дітей), то слід керуватися правилом, що добова доза не має перевищувати 30 мг/кг (схема з розрахунку дози у суспензії для маленьких дітей зазвичай надана в інструкції для застосування кожного конкретного препарату). Загальну добову дозу розділяють на 3–4 прийоми залежно від необхідності.

Крем або гель наносять на уражену ділянку тіла смужкою довжиною 4–10 мм (що відповідає 2–5 г крему або гелю) і легкими рухами втирають у шкіру 3–4 рази на добу.

Ібупрофен: як застосовувати у дітей?

Ібупрофен у таблетках по 200 мг призначають тільки дітям віком старше 6 років і з масою тіла більше 20 кг. При цьому за добу допустимо приймати не більше 3 таблеток. Дітям молодшого віку рекомендується використовувати оральну суспензію.

Якщо в суспензії міститься 100 мг/5 мл діючої речовини, то орієнтовні дози для дітей будуть наступними:

• діти віком 3–6 міс (5–7,6 кг): по 2,5 мл 3 рази на добу (що відповідає 150 мг ібупрофену на добу);
• діти віком 6–12 міс (7,7–9 кг): по 2,5 мл 3–4 рази на добу (що відповідає 150–200 мг ібупрофену на добу);
• діти віком 1–3 років (10–15 кг): по 5 мл 3 рази на добу (що відповідає 300 мг ібупрофену на добу);
• діти віком 4–6 років (16–20 кг): по 7,5 мл 3 рази на добу (що відповідає 450 мг ібупрофену на добу);
• діти віком 7–9 років (21–29 кг): по 10 мл 3 рази на добу (що відповідає 600 мг ібупрофену на добу);
• діти віком 10–12 років (30–40 кг): по 15 мл 3 рази на добу (що відповідає 900 мг ібупрофену на добу).

За іншої концентрації ібупрофену в суспензії необхідно перераховувати дозу.

Загалом курс лікування ібупрофеном для дітей зазвичай триває не більше 3 діб.

Ібупрофен у формі ректальних супозиторіїв (Нурофен супозиторії 60 мг) застосовують у дітей віком старше 3 міс та з масою тіла не менше 6 кг. За потреби дитині вводять у пряму кишку супозиторій, але не більше 3 разів на добу. Якщо протягом 24 годин стан дитини не покращується, слід негайно звернутися до лікаря.

Через скільки діє ібупрофен?

Терапевтичний ефект ібупрофену розвивається досить швидко. Препарат легко і майже повністю (більше 80%) всмоктується при пероральному прийомі. Швидкість настання ефекту індивідуальна та залежить від застосовуваної форми препарату, але можна з упевненістю сказати, що вже через 1 год після прийому у людини помітно знижується температура тіла (якщо є гарячка), а вираженість больового синдрому зменшується ще швидше. Максимум дії у дорослих спостерігається через 1–2 год після прийому дози, а у дітей — через 2–4 год.

Як приймати ібупрофен при болю в суглобах?

При гострому болю, наприклад, травматичного походження, рекомендується приймати ібупрофен коротким курсом. Якщо ж йдеться про лікування пацієнтів з ревматоїдним артритом або іншими хронічними запально-дегенеративними захворюваннями опорно-рухового апарату, слід очікувати достатнього знеболювального/протизапального ефекту в межах 2 тиж систематичного застосування. Разова доза підбирається індивідуально залежно від стану пацієнта та призначеної супутньої терапії.

Ібупрофен: крем чи гель? Що краще?

Ібупрофен для місцевого застосування випускають у формі крему чи гелю. Вибір препарату залежить від мети застосування. Для хворих на ревматоїдний артрит більше підійде крем, оскільки його для посилення ефекту можна наносити під оклюзійну пов’язку і застосовувати 2–3 тиж і більше — допоміжні речовини крему не сушать шкіру. Для разового застосування (забиті місця, розтягнення і т.д.) більше підійде гель, який швидко всмоктується в шкіру.

Як часто можна приймати ібупрофен?

При гострому болю дорослій людині можна приймати ібупрофен 3–4 рази на добу в одноразовій дозі до 400 мг (сумарна добова доза — 1200–1600 мг). Проте активну знеболювальну терапію обов’язково слід поєднувати з лікуванням основного захворювання.

Скільки разів на добу можна приймати ібупрофен дітям?

Частота застосування ібупрофену у дітей така сама, як і у дорослих — не більше 4 разів на добу. Однак важливо вибирати форму з відповідним дозуванням, тому що неприйнятно давати дитині добову дозу препарату за один прийом.

Скільки днів можна пити ібупрофен?

Курс інтенсивного лікування при ГРВІ або невеликих травмах, зазвичай, становить не більше 5 днів. При ревматологічних захворюваннях ібупрофен застосовують постійно або тривалими курсами, проте дози при цьому значно знижуються через високу ймовірність виникнення побічних ефектів з боку системи крові, серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту. Оптимальне дозування з урахуванням користі/ризику підбирає лікар.

Скільки днів можна пити ібупрофен дітям?

Тривалість застосування ібупрофену у дітей залежить від індивідуальної ситуації. Однак важливо розуміти, що симптоматична терапія може тривати не більше 3 діб (а у дітей віком до 2 років — не більше 24 год). Якщо упродовж цього часу симптоми зберігаються чи прогресують, необхідно звернутися до лікаря.

Що краще для дітей: суспензія ібупрофену чи супозиторії?

Варто віддавати перевагу суспензії, якщо дитина може проковтнути препарат (немає нудоти, блювання, відрижки). Форма суспензії дозволяє індивідуально підбирати дозування препарату.

Супозиторії містять фіксовану дозу ібупрофену 60 мг. Вони краще підходять, якщо немає можливості дати оральну суспензію, наприклад, у разі блювання або сильного болю в горлі.

Нурофен чи ібупрофен — що краще?

Нурофен — це одна з торгових назв, під якими випускаються препарати ібупрофену. За загальною назвою Нурофен випускаються різні лікарські форми препарату — таблетки по 200 мг та по 400 мг ібупрофену; оральна суспензія для дітей, які ще не можуть проковтнути таблетку або мають дуже маленьку масу тіла, при якій потрібний індивідуальний підбір дози; ректальні супозиторії для тих маленьких пацієнтів, яким взагалі неприйнятно давати препарати per os (наприклад, якщо висока температура супроводжується блюванням); капсули, що містять діючу речовину в рідкій формі для швидшого всмоктування.

Як ібупрофен впливає на артеріальний тиск?

Допускається обмежене застосування ібупрофену у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Епідеміологічні дані свідчать, що ібупрофен підвищує ризик розвитку інфаркту та інсульту. Препарат зумовлює затримку рідини в організмі, тому якщо потрібне тривале застосування анальгетика у високих дозах (до 2400 мг/добу), режим лікування потрібно підбирати з урахуванням супутніх захворювань та препаратів, що регулярно приймаються.

Чи варто приймати ібупрофен при болю у горлі?

Ібупрофен має протизапальну та знеболювальну дію, проте варто віддавати перевагу таблеткам/спреям/розчинам для місцевого застосування з анестетиками та антисептиками.

Який препарат краще приймати для зниження температури тіла: парацетамол чи ібупрофен?

Парацетамол та ібупрофен — це препарати різних груп. Вони мають подібні клінічні ефекти: знеболення, зниження температури тіла. Однак застосовуються вони в різних ситуаціях. У парацетамолу переважає знеболювальний ефект, а ібупрофен — протизапальний.

Чи можна застосовувати ібупрофен у період вагітності та годування грудьми?

Ібупрофен протипоказаний під час вагітності через ризик небажаного впливу на плід. Також не рекомендується приймати ібупрофен під час годування грудьми, оскільки діюча речовина виділяється в грудне молоко.

Які можуть бути побічні реакції при застосуванні ібупрофену?

При прийомі ібупрофену можуть спостерігатися такі побічні реакції:

• печія;
• нудота;
• блювання;
• діарея;
• метеоризм;
• біль у ділянці живота;
• загострення виразкової хвороби;
• гепатит;
• панкреатит;
• зміни в аналізі сечі;
• кровотечі, тромбоцитопенія;
• шкірно-алергічні реакції (бульозний, макулопапульозний висип, кропив’янка, токсичний епідермальний некроліз, фотосенсибілізація);
• зниження гостроти слуху;
• шум у вухах;
• нечіткість зору.

Чи можна застосовувати ібупрофен при болю в нирках?

При болю в нирках доцільно поєднувати знеболювальні препарати зі спазмолітиками. І обов’язково слід повноцінно обстежуватися, оскільки біль може бути пов’язаний з пієлонефритом або сечокам’яною хворобою, які потребують спеціалізованого лікування. Тим більше, що ібупрофен має властивість знижувати ниркову функцію. Також біль у ділянці нирок може бути пов’язаний з патологією хребта, за якої необхідний комплексний терапевтичний підхід.

Чи можна приймати ібупрофен при цукровому діабеті?

Ібупрофен не протипоказаний при цукровому діабеті. Однак якщо пацієнт приймає таблетовані цукрознижувальні препарати, необхідно регулярно контролювати рівень глюкози в крові протягом усього курсу лікування ібупрофеном.