Який АЦЦ для дорослих

0 Comments

АЦЦ ® розчин оральний (ACC ® oral solution ) ATC-класифікація

фармакодинаміка . Ацетилцистеїн (АЦЦ) — муколітичний відхаркувальний засіб, який застосовується для розрідження мокротиння при захворюваннях дихальної системи, що супроводжуються утворенням густого слизу. Ацетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїну. Муколітичний ефект препарату має хімічну природу. За рахунок вільної сульфгідрильної групи ацетилцистеїн розриває дисульфідні зв’язки кислих мукополісахаридів, що призводить до деполімеризації мукопротеїдів мокротиння та зменшення в’язкості слизу і сприяє відхаркуванню та відходженню бронхіального секрету. Препарат зберігає активність за наявності гнійного мокротиння.
Ацетилцистеїн має також антиоксидантні пневмопротекторні властивості, що зумовлено зв’язуванням його з сульфгідрильними групами хімічних радикалів і, таким чином, знешкодженням їх. Крім того, препарат сприяє підвищенню синтезу глутатіону — важливого фактора внутрішньоклітинного захисту не тільки від окисних токсинів екзогенного та ендогенного походження, але й від деяких цитотоксичних речовин. Ця особливість ацетилцистеїну дає змогу ефективно застосовувати останній при передозуванні парацетамолу.
Фармакокінетика . Після перорального застосування ацетилцистеїн швидко і повністю всмоктується і піддається метаболізму в печінці з утворенням цистеїну, фармакологічно активного метаболіту, а також діацетилцистеїну, цистину, і надалі — змішаних дисульфідів. Біодоступність дуже низька — близько 10%. Cmax у плазмі крові досягається через 1–3 год після прийому. Зв’язування з білками плазми крові — близько 50%. Ацетилцистеїн виділяється нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн).
T½ визначається головним чином швидкою біотрансформацією в печінці й становить близько 1 год. У разі зниження функції печінки T½ подовжується до 8 год.

Показання АЦЦ розчин оральний

лікування гострих та хронічних захворювань бронхолегеневої системи, при яких необхідне зменшення в’язкості мокротиння, покращання його відходження та відхаркування.

Застосування АЦЦ розчин оральний

рекомендований режим прийому препарату АЦЦ ® , розчин оральний:
дорослі та діти віком від 12 років: по 10 мл розчину 2–3 рази на добу (еквівалент 400–600 мг ацетилцистеїну на добу);
діти віком 2–6 років: по 5 мл розчину 2–3 рази на добу (еквівалент 200–300 мг ацетилцистеїну на добу);
діти віком 6–12 років: по 10 мл розчину 2–3 рази на добу (еквівалент 400–600 мг ацетилцистеїну на добу).
10 мл розчину орального відповідають половині мірного ковпачка або 2 шприцам.
Спосіб застосування . АЦЦ ® , розчин оральний, потрібно приймати після їди. Дозу слід відмірювати шприцом для препаратів для перорального застосування або за допомогою мірного ковпачка, який додається в комплекті з препаратом.
Спосіб вимірювання дози за допомогою шприца
1. Відкрутити безпечний для дітей ковпачок, притиснувши його вниз та повертаючи вліво.
2. Вставити перфоровану пробку, що входить до комплекту, у шийку флакона. Якщо не вдається повністю вставити пробку, можна надіти ковпачок та закрутити його. Пробка є засобом для приєднання шприца до флакона, вона повинна залишатися вставленою у шийку флакона.
3. Вставити шприц в отвір пробки. Поршень слід наскільки можливо далеко засунути у шприц.
4. Обережно перевернути догори дном флакон разом зі шприцом, потягнути поршень до позначки, що відповідає потрібній кількості мілілітрів (мл). Якщо у розчині, що потрапив у шприц, є бульбашки, слід натиснути на поршень, щоб звільнити шприц, та повільно набрати розчин знову. Якщо для прийому призначено більше 5 мл, шприц слід наповнювати декілька разів.
5. Перевернути флакон догори шийкою та витягнути шприц з перфорованої пробки.
6. Розчином можна напоїти дитину безпосередньо зі шприца або попередньо вилити розчин зі шприца в ложку. Якщо дитина отримує розчин безпосередньо зі шприца, її слід посадити рівно. Розчин зі шприца слід випускати повільно, спрямовуючи його на внутрішню поверхню щоки таким чином, щоб дитина ним не захлинулася.
Після використання шприц необхідно промити чистою водою.
Не слід приймати засіб АЦЦ ® , розчин оральний, довше 4–5 днів без консультації з лікарем. АЦЦ ® , розчин оральний, слід приймати після їди.

Протипоказання

підвищена чутливість до активної речовини або будь-якої з допоміжних речовин. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії загострення, кровохаркання, легенева кровотеча, тяжке загострення БА.

Побічна дія

для опису частоти побічних ефектів використовують таку класифікацію: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, З боку серцево-судинної системи: нечасто — тахікардія, артеріальна гіпотензія.
З боку нервової системи: нечасто — головний біль.
З боку шкіри: нечасто — алергічні реакції (свербіж, кропив’янка, екзантема, екзема, висип, ангіоневротичний набряк).
З боку органа слуху: нечасто — дзвін у вухах.
З боку дихальної системи: рідко — диспное, бронхоспазм (переважно у пацієнтів з гіперреактивністю бронхіальної системи, що асоціюється з БА), ринорея.
З боку травного тракту: нечасто — печія, диспепсія, стоматит, абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея, неприємний запах з рота.
Загальні розлади: нечасто — лихоманка.
Повідомлялося про окремі тяжкі реакції з боку шкіри (синдроми Стівенса — Джонсона і Лаєлла). При застосуванні ацетилцистеїну дуже рідко повідомлялося про виникнення кровотеч, що найчастіше були пов’язані з розвитком реакцій гіперчутливості. Відзначалися випадки зниження агрегації тромбоцитів, однак клінічного підтвердження цьому немає. Дуже рідко повідомлялося про набряк Квінке, набряк обличчя, випадки анемії, геморагії, анафілактичні реакції або навіть анафілактичний шок.

Особливості застосування

є окремі повідомлення про тяжкі реакції з боку шкіри (синдроми Стівенса — Джонсона і Лаєлла) при прийомі ацетилцистеїну, тому в разі виникнення змін з боку шкіри або слизових оболонок слід негайно припинити застосування препарату і проконсультуватися з лікарем щодо його подальшого прийому.
Рекомендується з обережністю приймати препарат пацієнтам з виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, особливо в разі одночасного прийому інших лікарських засобів, що подразнюють слизову оболонку шлунка.
Ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну, тому не слід призначати довготривалу терапію пацієнтам з непереносимістю гістаміну, оскільки це може призвести до появи симптомів непереносимості (головний біль, вазомоторний риніт, свербіж).
З обережністю слід призначати ацетилцистеїн пацієнтам з БА в анамнезі.
Пацієнтам із захворюваннями печінки або нирок ацетилцистеїн слід призначати з обережністю для уникнення накопичення азотовмісних речовин в організмі.
Застосування ацетилцистеїну, головним чином на початку лікування, може спричинити розрідження бронхіального секрету і збільшити його об’єм. Якщо пацієнт не здатний ефективно відкашлювати мокротиння, необхідні постуральний дренаж і бронхоаспірація.
Легкий сірчаний запах не є ознакою зміни препарату, а є специфічним для діючої речовини.
Препарат містить допоміжну речовину метилпарабен (Е218), що може спричиняти алергічні реакції (можливо, відстрочені в часі).
1 мл розчину орального містить 1,78 ммоль (41,02 мг) натрію. Це слід враховувати при призначенні препарату пацієнтам, що потребують обмеженої за вмістом натрію (низький вміст натрію/низький вміст солі) дієти.
Застосування у період вагітності або годування груддю . У період вагітності або годування груддю застосування ацетилцистеїну можливе тільки в разі, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.
Діти . Застосовувати у дітей віком від 2 років. Оскільки належні дані щодо режиму дозування для новонароджених відсутні, АЦЦ ® , розчин оральний, у таких пацієнтів можна застосовувати винятково після консультації з лікарем.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами . Не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

дослідження взаємодії проводили тільки за участю дорослих.
Застосування разом з ацетилцистеїном протикашльових засобів може посилити застій мокротиння через зменшення вираженості кашльового рефлексу.
При одночасному застосуванні з такими антибіотиками, як тетрацикліни (за винятком доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В, цефалоспорини, аміноглікозиди, можлива їх взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що призводить до зниження активності обох препаратів. Тому інтервал між застосуванням цих препаратів повинен становити не менше ніж 2 год. Це не стосується цефіксиму та лоракарбефу.
При одночасному прийомі нітрогліцерину та ацетилцистеїну виявлено значні гіпотензію і розширення скроневої артерії. При необхідності одночасного застосування нітрогліцерину та ацетилцистеїну у пацієнтів слід контролювати гіпотензію, яка може мати тяжкий характер, і слід попередити їх про можливість виникнення головного болю.
Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну.
Не рекомендується розчиняти в одній склянці ацетилцистеїн з іншими препаратами.
Ацетилцистеїн зменшує вираженість гепатотоксичної дії парацетамолу.
Відзначається синергізм ацетилцистеїну з бронхолітиками.
Ацетилцистеїн може бути донором цистеїну та підвищувати рівень глутатіону, який сприяє детоксикації вільних радикалів кисню та певних токсичних речовин в організмі.
Вплив на лабораторні дослідження . Ацетилцистеїн може впливати на колориметричне дослідження саліцилатів та визначення кетонових тіл у сечі.

Передозування

немає даних про випадки передозування лікарських форм ацетилцистеїну, призначених для прийому внутрішньо. Добровольці приймали 11,6 г ацетилцистеїну на добу протягом 3 міс без виникнення будь-яких серйозних побічних ефектів. Пероральні дози до 500 мг ацетилцистеїну/кг маси тіла/добу переносилися без жодних симптомів інтоксикації.
Симптоми . Передозування може виявлятися шлунково-кишковими симптомами, такими як нудота, блювання і діарея. Для дітей є ризик гіперсекреції.
Лікування . Специфічного антидоту при отруєнні ацетилцистеїном немає, терапія симптоматична.

Умови зберігання

не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Після розкриття упаковки розчин зберігати при температурі не вище 25 °С не більше 18 днів.
Інформація для спеціалістів сфери охорони здоров’я.

АЦЦ ® 200 таблетки шипучі (ACC ® 200 effervescent tablets ) ATC-класифікація

фармакодинаміка . Ацетилцистеїн (АЦЦ) — муколітичний відхаркувальний засіб, який застосовується для розрідження мокротиння при захворюваннях дихальної системи, що супроводжуються утворенням густого слизу. Ацетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїну. Муколітичний ефект препарату має хімічну природу. За рахунок вільної сульфгідрильної групи ацетилцистеїн розриває дисульфідні зв’язки кислих мукополісахаридів, що приводить до деполімеризації мукопротеїдів мокротиння та зменшення в’язкості слизу, і сприяє відхаркуванню та відходженню бронхіального секрету. Препарат зберігає активність за наявності гнійного мокротиння.
Ацетилцистеїн має також антиоксидантні пневмопротекторні властивості, що зумовлено зв’язуванням його сульфгідрильними групами хімічних радикалів і, таким чином, знешкодженням їх. Крім того, препарат сприяє підвищенню синтезу глутатіону — важливого фактора внутрішньоклітинного захисту не тільки від окисних токсинів екзогенного та ендогенного походження, але й від ряду цитотоксичних речовин. Ця особливість ацетилцистеїну дає змогу ефективно застосовувати останній при передозуванні парацетамолу.
Фармакокінетика . Після перорального застосування ацетилцистеїн швидко і повністю всмоктується і піддається метаболізму в печінці з утворенням цистеїну, фармакологічно активного метаболіту, а також діацетилцистеїну, цистину, і надалі — змішаних дисульфідів. Біодоступність дуже низька — близько 10%. Cmax у плазмі крові досягається через 1–3 год після прийому. Зв’язування з білками плазми крові — близько 50%. Ацетилцистеїн виділяється нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн).
T½ визначається головним чином швидкою біотрансформацією в печінці й становить близько 1 год. У разі зниження функції печінки T½ подовжується до 8 год.

Показання АЦЦ 200 таблетки шипучі

лікування гострих та хронічних захворювань бронхолегеневої системи, що потребують зниження в’язкості мокротиння, покращання його відходження та відхаркування.

Застосування АЦЦ 200 таблетки шипучі

дорослим і дітям віком від 14 років призначати по 400–600 мг ацетилцистеїну на добу, розподілені на 1–3 прийоми.
Дітям віком 6–14 років призначати по 400–600 мг/добу, розподілені на 2–3 прийоми.
Дітям віком 2–6 років призначати по 200–400 мг/добу, розподілені на 2 прийоми.
Таблетка по 200 мг має риску і її можна ділити на 2 частини.
Препарат рекомендується приймати після їди. Таблетку слід розчинити у склянці води та випити р-н якнайшвидше. Додаткове вживання рідини посилює муколітичний ефект препарату.
Термін лікування хронічних захворювань визначає лікар залежно від характеру та перебігу захворювання. При гострих неускладнених захворюваннях ацетилцистеїн застосовувати 4–5 днів.
Діти . Застосовувати у дітей віком від 2 років.

Протипоказання

підвищена чутливість до ацетилцистеїну або інших компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, кровохаркання, легенева кровотеча, тяжке загострення БА.

Побічна дія

для опису частоти побічних ефектів використовують таку класифікацію: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, З боку серцево-судинної системи: нечасто — тахікардія, артеріальна гіпотензія.
З боку нервової системи: нечасто — головний біль.
З боку шкіри: нечасто — алергічні реакції (свербіж, кропив’янка, екзантема, екзема, висип, ангіоневротичний набряк).
З боку органа слуху: нечасто — дзвін у вухах.
З боку дихальної системи: рідко — диспное, бронхоспазм (переважно у пацієнтів з гіперреактивністю бронхіальної системи, що асоціюється з БА), ринорея.
З боку травного тракту: нечасто — печія, диспепсія, стоматит, абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея, неприємний запах з рота.
Загальні розлади: нечасто — лихоманка.
Повідомляли про окремі тяжкі реакції з боку шкіри (синдроми Стівенса — Джонсона і Лаєлла). При застосуванні ацетилцистеїну дуже рідко повідомляли про виникнення кровотеч, що найчастіше були пов’язані з розвитком реакцій гіперчутливості. Відзначалися випадки зниження агрегації тромбоцитів, однак клінічного підтвердження цьому немає. Дуже рідко повідомляли про набряк Квінке, набряк обличчя, випадки анемії, геморагії, анафілактичні реакції або навіть анафілактичний шок.

Особливості застосування

є окремі повідомлення про тяжкі реакції з боку шкіри (синдроми Стівенса — Джонсона і Лаєлла) при прийомі ацетилцистеїну, тому в разі виникнення змін з боку шкіри або слизових оболонок слід негайно припинити застосування препарату і проконсультуватися з лікарем щодо подальшого його прийому.
Рекомендується з обережністю приймати препарат пацієнтам із виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, особливо в разі одночасного прийому інших лікарських засобів, що подразнюють слизову оболонку шлунка.
Ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну, тому не слід призначати довготривалу терапію пацієнтам з непереносимістю гістаміну, оскільки це може призвести до появи симптомів непереносимості (головний біль, вазомоторний риніт, свербіж).
З обережністю слід призначати ацетилцистеїн пацієнтам з БА в анамнезі.
Пацієнти з БА повинні знаходитися під суворим контролем під час лікування через можливий розвиток бронхоспазму. У разі виникнення бронхоспазму лікування ацетилцистеїном слід негайно припинити.
Пацієнтам із захворюваннями печінки або нирок ацетилцистеїн слід призначати з обережністю для уникнення накопичення азотовмісних речовин в організмі.
Застосування ацетилцистеїну, головним чином на початку лікування, може спричинити розрідження бронхіального секрету і збільшити його об’єм, особливо у дітей віком до 2 років. Якщо пацієнт не здатний ефективно відкашлювати мокротиння, необхідні постуральний дренаж і бронхоаспірація.
Таблетки шипучі містять сполуки натрію. 1 таблетка по 200 мг містить 4,3 ммоль (або 99 мг) натрію. Це слід враховувати пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту, та бути обережними.
Оскільки лікарський засіб містить сорбіт (Е420), пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не слід застосовувати цей препарат.
Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід його застосовувати.
Застосування у період вагітності або годування грудьми . У період вагітності або годування грудьми застосування ацетилцистеїну можливе тільки в разі, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами . Не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

дослідження взаємодії проводили тільки за участю дорослих.
Застосування разом з ацетилцистеїном протикашльових засобів може посилити застій мокротиння через зменшення вираженості кашльового рефлексу.
При одночасному застосуванні з такими антибіотиками, як тетрацикліни (за винятком доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В, цефалоспорини, аміноглікозиди, можлива їх взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що призводить до зниження активності обох препаратів. Тому інтервал між застосуванням цих препаратів має становити не менше ніж 2 год. Це не стосується цефіксиму та лоракарбефу.
Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну.
Не рекомендується розчиняти в одній склянці ацетилцистеїн з іншими препаратами.
При одночасному прийомі нітрогліцерину та ацетилцистеїну виявлені значна артеріальна гіпотензія і значне розширення скроневої артерії. При необхідності одночасного застосування нітрогліцерину та ацетилцистеїну у пацієнтів слід контролювати артеріальну гіпотензію, яка може мати тяжкий характер, і слід попередити їх про можливість виникнення головного болю.
Ацетилцистеїн зменшує вираженість гепатотоксичної дії парацетамолу.
Відзначається синергізм ацетилцистеїну з бронхолітиками.
Ацетилцистеїн може бути донором цистеїну та підвищувати рівень глутатіону, який сприяє детоксикації вільних радикалів кисню та певних токсичних речовин в організмі.
Під час контакту з металами або гумою утворюються сульфіди з характерним запахом, тому для розчинення препарату слід використовувати скляний посуд.
Вплив на лабораторні дослідження . Ацетилцистеїн може впливати на колориметричне дослідження саліцилатів та визначення кетонових тіл у сечі.

Передозування

немає даних про випадки передозування при пероральному застосуванні ацетилцистеїну. Добровольці приймали 11,6 г ацетилцистеїну на добу протягом 3 міс без виникнення будь-яких серйозних побічних ефектів. Пероральні дози до 500 мг ацетилцистеїну/кг маси тіла/добу переносили без жодних симптомів інтоксикації.
Симптоми: нудота, блювання, діарея. Для дітей є ризик гіперсекреції.
Терапія: лікування симптоматичне.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С. Тримати тубу щільно закритою.
Зберігати в недоступному для дітей місці.

В справочнику «Компендіум» 2020 року по препарату АЦЦ ® 200 (ACC ® 200) була представлена наступна інформація

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинаміка. Ацетилцистеїн (АЦЦ) — муколітичний відхаркувальний засіб, який застосовується для розрідження мокротиння при захворюваннях дихальної системи, що супроводжуються утворенням густого слизу. Ацетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїну. Муколітичний ефект препарату має хімічну природу. За рахунок вільної сульфгідрильної групи ацетилцистеїн розриває дисульфідні зв’язки кислих мукополісахаридів, що призводить до деполімеризації мукопротеїдів мокротиння та зменшення в’язкості слизу, і сприяє відхаркуванню та відходженню бронхіального секрету. Препарат зберігає активність за наявності гнійного мокротиння.
Ацетилцистеїн має також антиоксидантні пневмопротекторні властивості, що зумовлено зв’язуванням його сульфгідрильними групами хімічних радикалів і, таким чином, знешкодженням їх. Крім того, препарат сприяє підвищенню синтезу глутатіону — важливого фактора внутрішньоклітинного захисту не тільки від окисних токсинів екзогенного та ендогенного походження, але й від ряду цитотоксичних речовин. Ця особливість ацетилцистеїну дає змогу ефективно застосовувати останній при передозуванні парацетамолу.
Фармакокінетика. Після перорального застосування ацетилцистеїн швидко і повністю всмоктується і піддається метаболізму в печінці з утворенням цистеїну, фармакологічно активного метаболіту, а також діацетилцистеїну, цистину, і надалі — змішаних дисульфідів. Біодоступність дуже низька — близько 10%. Cmax у плазмі крові досягається через 1–3 год після прийому. Зв’язування з білками плазми — близько 50%. Ацетилцистеїн виділяється нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн).
T½ визначається головним чином швидкою біотрансформацією в печінці й становить близько 1 год. У разі зниження функції печінки T½ подовжується до 8 год.

лікування гострих та хронічних захворювань бронхолегеневої системи, що потребують зниження в’язкості мокротиння, покращання його відходження та відхаркування.

ЗАСТОСУВАННЯ:

дорослим і дітям віком від 14 років призначати по 400–600 мг ацетилцистеїну на добу, розподілені на 1–3 прийоми.
Дітям віком 6–14 років призначати по 400–600 мг/добу, розподілені на 2–3 прийоми.
Дітям віком 2–6 років призначати по 200–400 мг/добу, розподілені на 2 прийоми.
Таблетка по 200 мг має риску і її можна ділити на 2 частини.
Препарат рекомендується приймати після їди. Таблетку слід розчинити у склянці води та випити розчин якнайшвидше. Додаткове вживання рідини посилює муколітичний ефект препарату.
Термін лікування хронічних захворювань визначає лікар залежно від характеру та перебігу захворювання. При гострих неускладнених захворюваннях ацетилцистеїн застосовувати 4–5 днів.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

підвищена чутливість до ацетилцистеїну або інших компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, кровохаркання, легенева кровотеча, тяжке загострення БА.

ПОБІЧНА ДІЯ:

для опису частоти побічних ефектів використовують таку класифікацію: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, З боку серцево-судинної системи: нечасто — тахікардія, артеріальна гіпотензія.
З боку нервової системи: нечасто — головний біль.
З боку шкіри: нечасто — алергічні реакції (свербіж, кропив’янка, екзантема, екзема, висип, ангіоневротичний набряк).
З боку органа слуху: нечасто — дзвін у вухах.
З боку дихальної системи: рідко — диспное, бронхоспазм (переважно у пацієнтів з гіперреактивністю бронхіальної системи, що асоціюється з БА), ринорея.
З боку травного тракту: нечасто — печія, диспепсія, стоматит, абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея, неприємний запах з рота.
Загальні розлади: нечасто — лихоманка.
Повідомляли про окремі тяжкі реакції з боку шкіри (синдроми Стівенса — Джонсона і Лаєлла). При застосуванні ацетилцистеїну дуже рідко повідомляли про виникнення кровотеч, що найчастіше були пов’язані з розвитком реакцій гіперчутливості. Відзначалися випадки зниження агрегації тромбоцитів, однак клінічного підтвердження цьому немає. Дуже рідко повідомляли про набряк Квінке, набряк обличчя, випадки анемії, геморагії, анафілактичні реакції або навіть анафілактичний шок.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

є окремі повідомлення про тяжкі реакції з боку шкіри (синдроми Стівенса — Джонсона і Лаєлла) при прийомі ацетилцистеїну, тому в разі виникнення змін з боку шкіри або слизових оболонок слід негайно припинити застосування препарату і проконсультуватися з лікарем щодо подальшого його прийому.
Рекомендується з обережністю приймати препарат пацієнтам із виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, особливо в разі одночасного прийому інших лікарських засобів, що подразнюють слизову оболонку шлунка.
Ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну, тому не слід призначати довготривалу терапію пацієнтам з непереносимістю гістаміну, оскільки це може призвести до появи симптомів непереносимості (головний біль, вазомоторний риніт, свербіж).
З обережністю слід призначати ацетилцистеїн пацієнтам з БА в анамнезі.
Пацієнти з БА повинні знаходитися під суворим контролем під час лікування через можливий розвиток бронхоспазму. У разі виникнення бронхоспазму лікування ацетилцистеїном слід негайно припинити.
Пацієнтам із захворюваннями печінки або нирок ацетилцистеїн слід призначати з обережністю для уникнення накопичення азотовмісних речовин в організмі.
Застосування ацетилцистеїну, головним чином на початку лікування, може спричинити розрідження бронхіального секрету і збільшити його об’єм, особливо у дітей віком до 2 років. Якщо пацієнт не здатний ефективно відкашлювати мокротиння, необхідні постуральний дренаж і бронхоаспірація.
Таблетки шипучі містять сполуки натрію. 1 таблетка по 200 мг містить 4,3 ммоль (або 99 мг) натрію. Це слід враховувати пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту, та бути обережними.
Оскільки лікарський засіб містить сорбіт (Е420), пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози не слід застосовувати цей препарат.
Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід його застосовувати.
Застосування у період вагітності або годування груддю. У період вагітності або годування груддю застосування ацетилцистеїну можливе тільки в разі, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.
Діти. Застосовувати у дітей віком від 2 років.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Не впливає.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

дослідження взаємодії проводили тільки за участю дорослих.
Застосування разом з ацетилцистеїном протикашльових засобів може посилити застій мокротиння через зменшення вираженості кашльового рефлексу.
При одночасному застосуванні з такими антибіотиками, як тетрацикліни (за винятком доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В, цефалоспорини, аміноглікозиди, можлива їх взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що призводить до зниження активності обох препаратів. Тому інтервал між застосуванням цих препаратів має становити не менше ніж 2 год. Це не стосується цефіксиму та лоракарбефу.
Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну.
Не рекомендується розчиняти в одній склянці ацетилцистеїн з іншими препаратами.
При одночасному прийомі нітрогліцерину та ацетилцистеїну виявлені значна гіпотензія і значне розширення скроневої артерії. При необхідності одночасного застосування нітрогліцерину та ацетилцистеїну у пацієнтів слід контролювати гіпотензію, яка може мати тяжкий характер, і слід попередити їх про можливість виникнення головного болю.
Ацетилцистеїн зменшує вираженість гепатотоксичної дії парацетамолу.
Відзначається синергізм ацетилцистеїну з бронхолітиками.
Ацетилцистеїн може бути донором цистеїну та підвищувати рівень глутатіону, який сприяє детоксикації вільних радикалів кисню та певних токсичних речовин в організмі.
Під час контакту з металами або гумою утворюються сульфіди з характерним запахом, тому для розчинення препарату слід використовувати скляний посуд.
Вплив на лабораторні дослідження. Ацетилцистеїн може впливати на колориметричне дослідження саліцилатів та визначення кетонових тіл у сечі.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

немає даних про випадки передозування при пероральному застосуванні ацетилцистеїну. Добровольці приймали 11,6 г ацетилцистеїну на добу протягом 3 міс без виникнення будь-яких серйозних побічних ефектів. Пероральні дози до 500 мг ацетилцистеїну/кг маси тіла/добу переносили без жодних симптомів інтоксикації.
Симптоми: нудота, блювання, діарея. Для дітей є ризик гіперсекреції.
Терапія: лікування симптоматичне.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

при температурі не вище 25 °С (для туби). Тримати тубу щільно закритою.
Зберігати при температурі не вище 30 °С (для саше). Зберігати в недоступному для дітей місці.
Інформація для спеціалістів сфери охорони здоров’я.

Який АЦЦ для дорослих

Класифікація: R05CB01

Міжнародна назва: ACC

Діюча речовина: ацетилцистеїн

  • Інструкція по застосуванню АЦЦ
  • Перед застосуванням препарату АЦЦ Лонг
  • АЦЦ у формі сиропу
  • АЦЦ у формі порошку
  • Показання до застосування
  • Ціна препарату АЦЦ
  • Аналоги препарату АЦЦ

АЦЦ – це дуже відоме муколитичний засіб на сьогоднішній день. Завдяки його безпеки препарат нерідко призначають навіть пацієнтам дитячого віку. Зазначений засіб випускається відразу в декількох лікарських формах, що робить його зручним у застосуванні. Завдяки цьому в індивідуальному порядку і підбирається максимально ефективна схема лікування.

Інструкція по застосуванню АЦЦ

Як було згадано вище, АЦЦ є муколітичним засобом, яке завдяки своїй дієвості використовується при кашлі, що виникає на тлі різного роду запальних захворювань органів дихання. Зокрема, це стосується тих хвороб, які супроводжуються утрудненим відходженням мокротиння, що відрізняється сильною в’язкістю.

Головна діюча речовина в ліках, незалежно від форми випуску – це ацетилцистеїн. Саме цей компонент сприяє відходженню в’язкого мокротиння, викликаючи відмінний відхаркувальний ефект.

Дорослим пацієнтам, як правило, призначають ліки в дозуванні 200 мг активної речовини. Однак іноді лікар може прописати хворому і АЦЦ Лонг, дозування активної речовини в якому дещо інша.

Зазначений медикаментозний засіб необхідно приймати безпосередньо після їжі. Перед прийомом ліків порошок, який міститься в одному пакеті, необхідно розчинити в половині склянки простої води. Для цих цілей також можна використовувати неміцний прохолодний чай. Розчин слід випити відразу ж після того, як він приготується. У вкрай рідкісних випадках його можна приймати пізніше, але не більше, ніж через 2 години після приготування. Для того щоб трохи підсилити відхаркувальну дію ліки рекомендується під час лікування пити якомога більше теплої рідини.

Лікування за допомогою АЦЦ має тривати стільки, скільки призначить лікар. Тривалість терапії завжди визначається в індивідуальному порядку, де враховується характер захворювання і його занедбаність. Якщо препарат приймається не по лікарської рекомендації і без відома фахівця, то в такому випадку тривалість терапії не повинна перевищувати 5 днів.

Дозування препарату за віком виглядає наступним чином:

  • Діти від 14 років і дорослі, як правило, приймають від 400 до 600 мг ліки в добу.
  • Цю дозу слід ділити на 1-3 прийоми.
  • Дітям від 6-14 років призначають також від 400 до 600 мг ацетилцистеїну на добу. Залежно від конкретного віку, ліки можна приймати 2 або 3 рази на день.
  • Молодшим пацієнтам, вік яких становить від 2 до 6 років, показано 200-300 мг ліки. Слід зазначити, що в цьому випадку застосовують виключно ліки з дозуванням чинного компонента 100 мг. Вказану дозу слід розділити на 2 або 3 прийоми, що залежить, в першу чергу, від віку дитини.

Активна речовина АЦЦ, а саме – ацетилцистеїн, здатне повністю заблокувати токсичну дію парацетамолу під час прийому підвищеної дози цього препарату. Отже, він виконує функцію антидоту під час передозування парацетамолом.

Перед застосуванням препарату АЦЦ Лонг

АЦЦ Лонг – це відомі в сучасності шипучі таблетки, які дуже активно використовують безпосередньо для лікування кашлю. Одна таблетка містить 600 мг активної речовини, в ролі якого виступає раніше згаданий ацетилцистеїн. Крім того, в складі препарату в цій лікарській формі є і інші речовини – кислота лимонна, лактоза, натрію цикламат, ароматизатор ожини і т. д. В одній платівці може міститися 6, 10 або ж 20 таблеток.

Таблетки АЦЦ призначені для внутрішнього прийому. Дозування і курс лікування повинен прописувати лікар, проте, якщо фахівець не призначив конкретну дозу ліків, то при лікуванні слід брати до уваги таку рекомендовану схему лікування: дорослі, а також діти від 14 років, приймають 1 шипучі таблетки АЦЦ в день за один прийом.

Перед тим, як приймати таблетку, її необхідно спочатку розчинити у склянці води. Так само, як і в випадку з порошком, таблетки в розчиненому вигляді слід приймати відразу після їжі.

Якщо АЦЦ Лонг був призначений для лікування кашлю при нетривалій застуді, то тут препарат необхідно приймати не більше 5-7 днів. У лікуванні інших захворювань, в тому числі і хронічного бронхіту, необхідна більш тривала терапія. При цьому повинен бути досягнутий максимальний терапевтичний, а також профілактичний ефект виникнення інфекцій в подальшому.

Потрібно сказати, що АЦЦ у формі шипучих таблеток – це навдивовижу дієвий препарат, адже непогані поліпшення в стані пацієнта можна помітити вже після 2 днів застосування.

АЦЦ у формі сиропу

Препарат, що випускається в цій формі, призначений, перш за все, для пацієнтів дитячого віку. Саме сироп АЦЦ призначають при багатьох бронхолегеневих захворюваннях хронічного типу, де він сприяє відходженню густого мокротиння. Зазначене засіб, в першу чергу, показано для лікування інфекційно-респіраторних недуг, проте, нерідко його застосовують і в інших цілях. Це стосується випадків, коли необхідно ефективне і комплексне лікування певних патологій вродженого характеру.

Крім муколітичних властивостей, АЦЦ має виражену антиоксидантну дію. Завдяки цій властивості клітини в організмі стають більш стійкими до свободнорадикальному окисленню, яке здатне зашкодити нижні дихальні шляхи. Отже, із застосуванням цього медикаменту відбувається процес зупинки запалення.

Зазначений сироп має деяку липкість, а також відрізняється вираженим вишневим смаком, завдяки якому його приймають діти. Ліки випускається у флаконах по 100 або 200 мл, виконаних з темного скла, що збільшує його термін придатності.

Флакон захищений спеціальною кришкою, яка перешкоджає його відкриття дітьми. Незважаючи на це, ліки необхідно зберігати виключно в тому місці, куди дитина не має ніякого доступу.

Дозування сиропу необхідно здійснювати за допомогою мірного ковпачка до 10 мл, або ж шприца на 5 мл. Другий варіант призначений в більшій мірі для прийому ліків в молодшому віці.

У складі сиропу немає ні барвників, ні етилового спирту, що робить його більш безпечним для дитячого застосування.

Потрібно сказати, що АЦЦ безпосередньо в формі сиропу діє трохи швидше, ніж інші муколітики на основі такого компонента, як амброксол. Це стосується не менш відомих протикашльових препаратів, як Лазолван і Амбробене. Однак говорити про те, що ці препарати менш ефективні, ніж АЦЦ, не можна, так як для лікування кожного захворювання може підійти певний препарат.

Сироп, а також препарат в інших формах, здатний розріджувати не тільки густу слиз, але і гній, що особливо необхідно при деяких інфекційно-запальних хворобах. Як показала багаторічна практика, зазначений сироп здатний дещо зменшити нічний кашель у дитини під час такого захворювання, як бронхіт.

Беручи АЦЦ у зазначеній лікарській формі для усунення кашлю у дитини, слід знати, що це не рекомендується робити після 6 години вечора. В іншому випадку мокрота, яку розрідити сироп, може стати причиною виникнення кашлю в нічний час доби. Це стосується не тільки АЦЦ, а й інших ліків, які відносяться безпосередньо до групи муколітиків.

АЦЦ у формі порошку

Сьогодні існує 3 види порошку АЦЦ:

  • Дитячий порошок, який використовується для приготування розчину безпосередньо для внутрішнього прийому;
  • Порошок для дорослих, який необхідно розбавити звичайною водою або охолодженим чаєм;
  • Порошок для приготування гарячого напою, який необхідно випити.

Для більш приємного прийому розчину і для дорослих, і для дітей порошок має аромат апельсина або ж меду і лимона одночасно. Саме з цієї причини ліки у вигляді порошку краще розчиняти в простій воді – навіть в такому випадку він буде мати приємний цитрусовий смак і аромат.

Застосовуючи порошок АЦЦ для лікування кашлю у дорослих і дітей, слід суворо дотримуватися рекомендованого дозування. Прийом більш високих доз АЦЦ, як і у випадку з іншими ліками, здатний позначитися на організмі пацієнта вкрай негативно.

Показання до застосування

Дозування ліків в кожному конкретному випадку повинна визначатися індивідуально, виходячи безпосередньо з віку пацієнта. За допомогою АЦЦ в різних лікарських формах лікують досить великий список вірусних, бактеріальних і навіть алергічних хвороб, що вражають органи системи дихання.

Дорослим, а також дітям від 12 років АЦЦ призначають в таких випадках:

  • Бронхіт, що має безпосередньо гостру або ж хронічну форму;
  • ГРВІ, а також ГРЗ, де ліки призначають переважно в складі комплексної терапії;
  • Бронхиолит;
  • Пневмонія, що має різне походження;
  • Екзема легких;
  • Легеневий туберкульоз;
  • Отит різного походження;
  • Захворювання, що вражають горло і носоглотку. До таких захворювань належать гайморит, ринофарингіт, гостро що протікає риніт і всі інші схожі захворювання, які характеризуються появою зайвої слизу.

Дітям до 12 років АЦЦ призначають при таких станах:

  • Бронхіт різного походження;
  • Обструктивний бронхіт;
  • Муковісцидоз;
  • Запалення легенів;
  • ГРВІ, особливо в період їх загострення;
  • Запалення органів ЛОР-системи. Тут АЦЦ застосовують в комплексі з іншими препаратами і усуває сухий кашель за дивно швидкий час.

Ціна препарату АЦЦ

АЦЦ і АЦЦ Лонг – це препарат середньої цінової категорії, який можна купити в стандартній або ж онлайн-аптеці. Для того, щоб дізнатися, скільки коштує АЦЦ, необхідно спочатку визначитися з його конкретної лікарської формою. Справа в тому, що вартість зазначеного медикаменту залежить від його форми випуску, а також обов’язково від дозування активного компонента.

Аналоги препарату АЦЦ

Іноді трапляється так, що призначений лікарем лікарський препарат потрібно замінити на інший. Цьому може служити безліч причин. Одна з найбільш поширених причин пошуку аналогів ліків – це економія коштів. АЦЦ можна замінити такими аналогами:

  • Аброл
  • Амбробене
  • Амброгексал
  • Амброксол
  • Амброксол ретард
  • Амброксол екстра
  • Амбросан
  • Амбротард
  • Ацестад
  • Ацецекс
  • Бромгексин
  • Бронховал
  • БРОНХОГЕКС
  • Колдакт бронхо
  • Кофацін
  • Лазолван
  • Медокс
  • Муколван
  • Муколік
  • Пектолван
  • Рінатінол
  • Флавамед

Всі вищевказані замінники АЦЦ мають ідентичні показання до застосування – розрідження занадто в’язкого слизу і прискорення в її відходження. При цьому багато аналоги препарату мають зовсім інше активна речовина. Наприклад, головним компонентів в лазолванів є амброксола гідрохлорид. Крім усього іншого, аналоги препарату випускаються в різних лікарських формах.

Увага!

Використання АЦЦ без призначення лікаря або без дотримання його точних рекомендацій може призвести до різкого погіршення Вашого здоров’я. Прагніть вживати той чи інший препарат тільки після консультації з фахівцем. У разі виявлення побічних ефектів негайно припиніть прийом ліків і зверніться по кваліфіковану допомогу.

АЦЦ фото

Нажмите, чтобы увеличить.

Категорії

  • Акушерство та гінекологія
    • Контрацептиви
    • Ліки від молочниці
      • Нормалізація мікрофлори
      • Протитуберкульозні
      • Здорове харчування
        • Замінник цукру
        • Вітаміни для вагітних і годуючих
        • Вітаміни для дітей
        • Вітаміни для шкіри, волосся, нігтів
        • Вітамінно-мінеральні комплекси
        • Загальнозміцнюючі вітаміни
        • Залізовмісні препарати
        • Кальцій Д3 (D3)
        • Полівітаміни
        • Риб’ячий жир
        • Тонізуючі засоби
        • Догляд за зубами і порожниною рота
          • Стоматологічні
          • Гормональні препарати
          • Захворювання щитоподібної залози (лікування)
          • Від болю в горлі
          • Вушні краплі
          • Жарознижуючі
          • Засоби від нежитю
          • Ліки від кашлю
            • Відхаркувальний засоби (препарати)
            • Дерматит, сухість шкіри, псоріаз, екзема
            • Ранозагоювальні засоби
            • Гіполіпідемічні препарати
            • Лікування ожиріння
            • Антианемічні засоби (препарати)
            • Гемостатичні засоби (препарати)
            • Препарати для розрідження крові
            • Анальгетики (Болезаспокійливі)
            • Анестезія та м’язові релаксанти
            • Вакцини (щеплення)
              • Пневмокок
              • Від нудоти і захитування
              • Плазмозамінники (розчини)
              • Протипаразитарні препарати
              • Очні краплі, мазі, гелі
              • Антидоти і ентеросорбенти
              • Лікування підшлункової залози
              • Препарати для шлунково-кишкового тракту
              • Пробіотики і пребіотики
              • Проносні засоби
              • Ферменти
              • Антидепресанти
              • Антиоксиданти
              • Заспокійливі засоби
              • Ліки для нервової системи
              • Нейролептики і нейропротектори
              • Ноотропи
              • Препарати для поліпшення мозкового кровообігу
              • Протиепілептичні препарати
              • Снодійні
              • Кісткова і хрящова тканина (відновлення)
              • Препарати для зовнішнього застосування
              • Протизапальні засоби
              • Гепатопротектори
              • Ангіопротектори і мікроциркуляція
              • Діуретики
              • Зниження холестерину
              • Серцево-судинні препарати
              • Лікування передміхурової залози
              • Препарати для сечостатевої системи і нирок
              • Гіпоглікемічні засоби
              • Препарати (засіб) для потенції
              • Лікування алкоголізму
              • Нікотинова залежність і тютюнопаління

              Інформація, зібрана на ресурсі, дозволяє максимально скоротити час на пошук інформації про конкретний лікарський засіб.