Скільки горіхів фісташок у 100 грамах

0 Comments

Зміст:

Все про фісташки: чим корисні горіхи і чому вони дорого коштують

Солонуваті зелені горіхи фісташки володіють дуже тонким смаком і цінуються гурманами. Фісташки часто додають в салати, м’ясні та рибні страви, з них готують морозиво, соуси і десерти. Гарні ці горіхи і як закуска до алкоголю. Але і в сирому вигляді фісташки дуже смачні.

Фісташки цінуються не тільки за свій яскравий смак, але і за корисні властивості для організму. Однак ціна горіха доступна не всім. Чому фісташки дорого коштують і в чому їх користь? Про це читайте на .

Чому фісташки дорогі

Любителі горіхів часто помічають, що фісташки коштують помітно дорожче більшості горіхів. Причина високої ціни – складність вирощування і збору врожаю фісташок.

Фісташка приносить урожай як мінімум на сьомий рік життя, а то й пізніше. Збирають горіхи раз на рік і тільки вночі, оскільки вдень дерево виділяє небезпечні для здоров’я речовини. Кожен горіх збирається, очищається і висушується вручну. Потім фісташки замочують у солоній воді і обсмажують. Тільки після цього горіхи надходять на продаж.

Також на ціну фісташок впливає транспортування, адже в Україні ці горіхи не ростуть. Фісташкові дерева ростуть в основному в Туреччині, Марокко, країнах Середньої Азії.

Чим корисні фісташки

Фісташки містять велику кількість клітковини, корисних жирів і різних мінералів. Це лідер серед горіхів за вмістом калію. Доведено, що вживання фісташок знижує рівень гормону стресу кортизолу. Перекус з фісташок – хороший антистрес.

Вітамін В7 у фісташках дуже важливий для обміну речовин, а селен в його складі стимулює імунітет і підтримує здоров’я щитовидної залози. Лютеїн у фісташках дуже корисний для зору. Лікарі рекомендують їсти цей горіх при захворюваннях серця і легенів.

Дуже корисна для шкіри і волосся косметика з фісташковою олією. Такі засоби живлять і зволожують шкіру, допомагають прибрати пігментні плями, зміцнюють волосся.

Шкода фісташок

Окрім всіх своїх корисних властивостей у фісташок є мінуси.

  • Фісташки дуже калорійні. Калорійність фісташок становить 562 ккал на 100 г – більше, ніж у будь-якої страви. Тому переїдати фісташки не потрібно, якщо стежите за вагою.
  • Фісташки можуть бути шкідливі при хворобах шлунка і нирок через велику кількість солі.
  • Людям з гіпертонією про фісташки краще забути. У цих горіхах дуже багато солі, яка підвищує тиск.
  • Цей горіх – дуже сильний алерген.

Якщо ж їсти фісташки в невеликих кількостях, то навряд горіх вам зашкодить.

Фісташки: склад, користь і калорійність. Норма споживання і корисні властивості фісташок

Хто б міг подумати, що звичні горішки фісташки ростуть на «дереві життя»? Виявляється, саме так називають фісташкове дерево на Сході. Звідти він родом, там вирощується в наш час, а стародавні перси навіть використовували ці горіхи в якості валюти.

Сортів фісташкових дерев багато, ростуть вони зазвичай поодинці, але зустрічаються і невеликі гайки з рідким розташуванням дерев: при невеликій висоті вони відрізняються великою кореневою системою. Цвітуть дерева звичайно в квітні-березні, а врожай збирають в липні – серпні. Після просушування на сонці вони потрапляють до покупців. Зазвичай фісташки приїжджають до нас з Греції, Сирії, Ірану, Іспанії, Італії, США, Туреччини, та вважаються дуже популярним продуктом. У чому ж причина цієї популярності?

По-перше, в їх відмінному смаку, а по-друге, в безсумнівну користь для здоров’я. Якщо ви про це ще не замислювалися – наступна інформація буде для вас дуже цікавою.

Склад фісташок: чим корисні

Фісташки відрізняються від інших горіхів тим, що в них найбільш раціонально поєднуються калорійність і кількість амінокислот, вітамінів і мінеральних речовин. Наприклад, вони містять значну кількість міді, марганцю і фосфору. У фісташках є такі важливі мікроелементи, як магній і калій.

Що стосується вітамінів, то фісташки багаті вітамінами групи В, особливо В6. У цьому горіхи фісташки можуть позмагатися навіть з яловичої печінкою. Якщо з’їдати 10 горішків в день, можна отримати чверть норми вітаміну В6 для дорослої людини. Інші вітаміни групи В представлені меншими кількостями.

Фенольні сполуки, що містяться в фісташках, забезпечують їх антиоксидантну здатність – тобто вони зберігають молодість організму, не даючи вільним радикалам руйнувати стінки клітин. Мало того, ці сполуки сприяють зростанню і оновленню кліток. Крім цього, антиоксидантними здібностями володіє також вітамін Е, тому фісташки можна назвати молодильними горішками. Ті ж давні перси, до речі, називали їх магічними. Вже чи не тому, що вони допомагали їм довше зберігати сили і бадьорість? Так чи ні, але в США, наприклад, фісташки входять в першу з чотирьох груп продуктів, що володіють антиоксидантними здібностями.

Також дуже важливими речовинами в фісташках вважаються лютеїн і зеаксантин – каротиноїди, які допомагають зберігати зір. Вони також сприяють зміцненню кісткової тканини організму: скелета, кісток, зубів. Це єдиний з горіхів, який містить ці каротиноїди.

І, нарешті, клітковина. У фісташках її більше, ніж у всіх інших горіхах. 30 грамів фісташок містить стільки ж клітковини, скільки порція вівсянки. А як відомо, клітковини усім дуже не вистачає. Робимо висновок: фісташки – підходящий продукт для поповнення організму клітковиною.

Користь фісташок для організму

В першу чергу, це дуже хороший засіб для підтримання бадьорості, життєвого тонусу. З-за вдалого поєднання калорійності і корисних речовин фісташки підходять для лікувального харчування. Особливість їх у тому, що технологія обробки не передбачає ніякого стороннього втручання, а значить це екологічно чистий продукт. Виняток становлять підсолені фісташки – їх перед сушінням вимочують у солоній воді.

Корисні властивості фісташок

  • Фісташки рекомендують в якості підтримуючого засобу в харчуванні виснажених хворих.
  • Калорійність і багатий склад мінеральних речовин дозволяють використовувати їх у харчуванні спортсменів і людей, що займаються посиленим розумовою працею.
  • При хворобах печінки фісташки допомагають посилити робочі функції печінки, а також прочищають жовчні протоки від закупорок. Якщо присутні печінкові коліки, з допомогою фісташок можна їх зняти. Як додатковий засіб ці горіхи допомагають при лікуванні жовтяниці і недокрів’я.
  • Якщо приймати фісташки регулярно, можна знизити схильність до захворювань серця, зняти прискорене серцебиття і зробити судини міцними.
  • Корисні при захворюваннях дихальних шляхів і туберкульозі.
  • Фісташки вважаються також афродизіаком – при регулярному прийомі вони посилюють статеву потенцію, допомагають поліпшити якість сперми, підвищують рухливість і живучість чоловічих статевих клітин.

Калорійність і норма споживання фісташок

З усіх відомих горіхів фісташки майже самі низькокалорійні: 550-650 калорій на 100 грамів залежно від сорту. Тому їх можна вважати дієтичними і спокійно вживати в їжу, навіть якщо рекомендована особлива дієта. Що стосується норми споживання, радять з’їдати не більше 10-15 ядерець в день. Тоді і норма калорійності не превысится, і клітковини з вітамінами і мінеральними речовинами в організм надійде достатньо.

Деякі рекомендації щодо вживання фісташок

Кажуть, нобелівські лауреати пригощаються фісташками з шампанським під час святкування на честь вручення премій Нобеля. Росіяни мають звичку ласувати цими горішками під пиво. Гурмани їдять їх з полуницею і вершковим сиром. Невідомо, який з цих рецептів найкорисніший (!), проте все ж краще з’їдати кілька горіхів просто так, без всяких там надмірностей. Адже кожен продукт привносить у страву окремі властивості, і якщо хочеш досягти конкретного результату – краще брати конкретні продукти.

Самий корисний рецепт з фісташками

Проте один найпростіший рецепт з добре поєднувані продуктами привести все ж можна: Помідори очистити від шкірки і насіння, дрібно нарізати. Цибуля ріпчаста також дрібно покришити, фісташки стовкти. Все перемішати, посипати червоним меленим перцем. Дати настоятися 10 хвилин, потім подавати на стіл. Поєднання продуктів в цьому салаті дозволяє не перекреслити корисні властивості фісташок і насолодитися ними з користю для смаку і здоров’я. Крім цього, салат носить красиве ім’я – «Єгипетський», що робить його ще більш привабливим.

Автор: Наталія Артанова
Стаття захищена законом про авторські та суміжні права. При використанні та передруці матеріалу активне посилання на жіночий сайт inmoment.com.ua обов’язкова!

Все про горіхи: волоські, арахіс, мигдаль, кеш’ю, фундук, фісташки. Користь та ризики

Волоський горіх знайомий з дитинства. За даними United States Department of Agriculture (USDA), Україна входить до п’ятірки світових виробників та експортерів волоських горіхів. Перші три місця посіли США, Китай та Чилі.

Крім економічних переваг, волоські горіхи мають низку корисних властивостей.

Поживна цінність

За даними Nutrition Data, поживна цінність волоських горіхів (100 г):

  • калорійність: 618;
  • вуглеводи: 9,9 г;
  • жири: 59 г;
  • Омега-3: 2 г;
  • білки: 21,1 г;
  • вітамін В6: 0,6 мг (29% денної норми);
  • вітамін Е: 1,8 мг (9% денної норми);
  • пантотенова кислота: 1,7 мг (17% денної норми);
  • залізо: 3,1 мг (17% денної норми);
  • магній: 201 мг (50% денної норми);
  • фосфор: 513 мг (51% денної норми);
  • калій: 523 мг (15% денної норми);
  • цинк: 3,4 мг (22% денної норми);
  • мідь: 1,4 мг (68% денної норми);
  • марганець: 3,9 мг (195% денної норми).

Волоські горіхи мають вищу антиоксидантну активність, ніж інші горіхи. Вона зумовлена багатим вмістом вітаміну Е, мелатоніну та поліфенолів.

Переваги для здоров’я

Мононенасичені та поліненасичені жирні кислоти у волоських горіхах знижують рівень “поганого” холестерину та тригліцеридів. Це знижує ризик серцево-судинних захворювань: атеросклерозу (хронічного захворювання артерій) та навіть інфаркту.

Дослідження, опубліковане в British Journal of Nutrition, показало, що ризик ішемічної хвороби серця на 37% нижчий серед людей, які споживали горіхи понад чотирьох разів на тиждень у порівнянні з тими, хто ніколи або рідко вживав горіхи.

Окислювальний стрес лежить в основі багатьох захворювань: серцево-судинних хвороб, діабету 2 типу, хвороби Альцгеймера та раку.

Поліфеноли у волоських горіхах допомагають боротися з окислювальним стресом. Особливо може бути залучена підгрупа поліфенолів – елагогітаніни. Корисні бактерії в кишківнику перетворюють їх на сполуки – уролітини, які захищають від запалення.

Магній, амінокислоти та Омега-3 у волоських горіхах також можуть зменшити запалення.

Волоські горіхи містять важливі фітохімікати, а також багато поліненасичених жирів, корисних для мозку.

Омега-3 жирні кислоти допомагають зменшити окислювальний стрес у мозку, а також сприяють поліпшенню мозкової сигналізації та нейрогенезу – створення нейронів.

Дослідження доводять, що поживні речовини (поліненасичені жири, поліфеноли та вітамін Е) волоських горіхів допомагають зменшити окислювальні пошкодження та запалення у мозку.

Спостережні дослідження серед літніх людей показали, що вживання волоських горіхів сприяє кращій роботі мозку, включаючи більшу швидкість обробки інформації, більшу розумову гнучкість та кращу пам’ять.

Ризики споживання

Високе споживання волоських горіхів спричинює діарею, бо у горіхах є багато олії та клітковини. Також причиною діареї може бути синдром подразненого кишківника.

Людям з алергією на горіхи не слід їх вживати. Якщо ви поїли волоські горіхи і з’являється висип або порушення дихання, слід звернутися до лікаря.

Арахіс

Арахіс зазвичай вирощують у США, Південній Америці, Індії та країнах Африки. Цей горіх належить до олійних культур, саме тому його використовують у виробництві масла, пасти та кондитерських виробів (цукерок, тортів та печива).

Попри те, що арахіс доволі корисний, ним не варто зловживати через вміст алергенів та антипоживних речовин.

Поживна цінність

За даними Nutrition Data, поживна цінність арахісу (100 г):

  • калорійність: 567;
  • вуглеводи: 16,1 г;
  • жири: 49,2 г;
  • Омега-3: 3 мг;
  • білки: 25,8 г;
  • вітамін В1: 0,6 мг (43% денної норми);
  • вітамін Е: 8,3 мг (42% денної норми);
  • пантотенова кислота: 1,8 мг (18% денної норми);
  • кальцій: 92 мг (9% денної норми);
  • залізо: 4,6 мг (25% денної норми);
  • магній: 168 мг (42% денної норми);
  • фосфор: 376 мг (38% денної норми);
  • калій: 705 мг (20% денної норми);
  • цинк: 3,3 мг (22% денної норми);
  • мідь: 1,1 мг (57% денної норми);
  • марганець: 1,9 мг (97% денної норми).

Переваги для здоров’я

Через високий вміст жирів арахіс має чималу калорійність. Однак помірне вживання арахісу може не вплинути на вагу.

6-місячне дослідження за участі здорових жінок довело, що коли інші джерела жиру в нежирній дієті замінюють арахісом, людина здатна втратити 3 кг.

  • Серед чинників, які позитивно впливають на здоров’я, – властивість арахісу знижувати вагу:

Арахіс надає відчуття ситості, зменшується ризик переїдання.

Коли цілий арахіс пережовують недостатньо добре, частина його може пройти через травну систему, не засвоюючись.

Високий вміст білка та мононенасичених жирів у арахісі може збільшити спалювання калорій.

Арахіс є джерелом нерозчинної клітковини, що пов’язано зі зниженим ризиком набору ваги.

Арахіс ідеально підходить для людей з діабетом. Він має низький глікемічний індекс – 23, тому не спричиняє великих стрибків рівня цукру в крові.

Допомагає контролювати рівень цукру в крові, оскільки в ньому відносно мало вуглеводів, але багато білків, жиру та клітковини. Клітковина уповільнює процеси травлення, забезпечуючи більш стійке вивільнення енергії, а білок розщеплюється довше, ніж прості вуглеводи.

Дослідження вказують на те, що вживання арахісу, а також інших видів горіхів може захистити від серцевих захворювань.

Ба більше, арахіс містить низку корисних для серця речовин: магній, ніацин, мідь, олеїнова кислота та багато антиоксидантів, таких як ресвератрол.

Ризики

Іноді арахіс може бути заражений цвіллю (Aspergillus flavus), що виробляє афлатоксин. Основні симптоми отруєння афлатоксинами: втрата апетиту та жовте забарвлення очей (жовтяниця), що є типовими ознаками проблем з печінкою. Серйозне отруєння афлатоксинами може призвести до печінкової недостатності та раку печінки.

Ризик забруднення афлатоксинами залежить від того, як зберігають арахіс. Ризик зростає в теплих і вологих умовах. Забруднення афлатоксинами можна запобігти, правильно просушивши арахіс та підтримуючи низьку температуру та вологість під час зберігання.

Арахіс містить низку антинутрієнтів – речовин, що погіршують засвоєння поживних речовин та знижують харчову цінність.

Фітинова кислота (фітат) є у всіх їстівних насіннях, горіхах, зернах та бобових. У арахісі вона – 0,2-4,5% і зменшує цінність заліза та цинку.

Арахіс – один з найпоширеніших харчових алергенів. Людям з такою алергією слід уникати арахісу та продуктів, які його містять.

Мигдаль

Мигдаль є популярною культурою у країнах Близького Сходу, Середземномор’я та Центральної Азії. З нього виготовляють один із найпопулярніших замінників коров’ячого молока – мигдалеве, а також однойменну альтернативу пшеничного борошна.

Мигдаль є популярним варіантом перекусів у людей, які хочуть схуднути.

Поживна цінність

За даними Nutrition Data, поживна цінність мигдалю (100 г):

  • калорійність: 575;
  • вуглеводи: 21,7 г;
  • жири: 49,4 г;
  • Омега-3: 6 мг;
  • білки: 21,2 г;
  • вітамін В2: 1 мг (60% денної норми);
  • вітамін Е: 26,2 мг (131% денної норми);
  • кальцій: 264 мг (26% денної норми);
  • залізо: 3,7 мг (21% денної норми);
  • магній: 268 мг (67% денної норми);
  • фосфор: 484 мг (48% денної норми);
  • калій: 705 мг (20% денної норми);
  • цинк: 3,1 мг (21% денної норми);
  • мідь: 1 мг (50% денної норми);
  • марганець: 2,3 мг (114% денної норми).

У мигдалі багато фітинової кислоти – речовини, яка не дає засвоюватись певним мінералам, а саме: залізу, цинку та кальцію.

Переваги для здоров’я

У горіхах мало вуглеводів, але багато корисних жирів, білків та клітковини. Саме тому вони можуть стати смачним перекусом для людей з діабетом.

У мигдалі – багато магнію, який бере участь у контролі рівня цукру в крові. Сучасні рекомендована дієтична доза для магнію – 310-420 мг. А 57 г мигдалю забезпечують майже половину цієї кількості.

Цікаво, що 25-38% людей з діабетом 2-го типу страждають від нестачі магнію. Подолання дефіциту значно знижує рівень цукру в крові та покращує функцію інсуліну.

Високий рівень ліпопротеїдів ЛПНЩ у крові (“поганий” холестерин) – ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

16-тижневе дослідження показало, що дієта, 20% калорій якої походить з мигдалю, знижує рівень холестерину ЛПНЩ у середньому на 12,4 мг/дл. Інше дослідження показало, що вживання в їжу 42 г мигдалю знижує рівень холестерину ЛПНЩ на 5,3 мг/дл, зберігаючи “хороший” холестерин. Учасники дослідження також втратили кількість жиру у зоні живота.

Мигдаль, як і інші горіхи, забезпечує тривале відчуття ситості. Це сприяє зменшенню ризику переїдання та у довгостроковій перспективі сприяє втраті ваги.

В одному дослідженні низькокалорійна дієта з мигдалем (84 г щодня) збільшила втрату ваги на 62% у порівнянні з дієтою, збагаченою складними вуглеводами.

Інше дослідження, у якому взяли участь 100 жінок із зайвою вагою, показало, що ті, хто споживає мигдаль, втрачають більше ваги, ніж ті, хто сидить на безгоріховій дієті. Вживання горіхів зменшило об’єм талії.

Ризики

Людям з алергією на горіхи слід уникати мигдалю. Якщо ви з’їли мигдаль і відчуваєте кропив’янку, набряк і ускладнення дихання, слід негайно звернутися за меддопомогою. Анафілаксія може загрожувати життю.

Маленьким дітям, деяким людям похилого віку та всім, хто відчуває труднощі з ковтанням, слід уникати цілих горіхів через ризик задухи.

Люди з деменцією, хворобою Паркінсона та обмеженою рухливістю можуть мати вищий ризик аспірації – потрапляння сторонніх речовин у легені. Аспірація їжі може призвести до ускладнень, таких як пневмонія.

Кеш’ю

Кеш’ю вирощують у Бразилії, Індії та країнах Африки. Цікаво, що плодами дерева кеш’ю є яблука, які використовують для приготування кремів, приправ, джему та навіть деяких спиртних напоїв.

Яблуко кеш’ю. Фото: depositphotos.com

Горіхи кеш’ю мають низку корисних властивостей, серед яких позитивний вплив на здоров’я кісток.

Поживна цінність

За даними Nutrition Data, поживна цінність горіхів кеш’ю (100 г):

  • калорійність: 553;
  • вуглеводи: 32,7 г;
  • жири: 43,8 г;
  • омега-3: 62 мг;
  • білки: 18,2 г;
  • вітамін К: 34,1 мкг (43% денної норми);
  • вітамін В1: 0,4 мг (28% денної норми);
  • вітамін В6: 0,4 мг (21% денної норми);
  • кальцій: 37 мг (4% денної норми);
  • залізо: 6,7 мг (37% денної норми);
  • магній: 292 мг (73% денної норми);
  • фосфор: 593 мг (59% денної норми);
  • калій: 660 мг (19% денної норми);
  • цинк: 5,8 мг (39% денної норми);
  • мідь: 2,2 мг (110% денної норми);
  • марганець: 1,7 мг (83% денної норми).

Кеш’ю мають низький вміст цукру. Проте містять майже таку ж кількість білка, як і варене м’ясо.

Переваги для здоров’я

Мононенасичені та поліненасичені жирні кислоти в кеш’ю сприяють зниженню рівня “поганого” холестерину та тригліцеридів. Це знижує ризик серцево-судинних захворювань.

Кеш’ю є хорошим джерелом магнію, який відіграє важливу роль у понад 300 ферментативних реакцій в організмі. Сюди входять метаболізм їжі та синтез жирних кислот і білків. Магній бере участь у розслабленні м’язів, нервово-м’язовій передачі.

Дослідження доводять, що велике споживання кальцію без достатньої кількості магнію може збільшити ризик серцево-судинних захворювань, а також каменів у нирках.

Кеш’ю – один із небагатьох продуктів з високим вмістом міді. Сильний дефіцит міді пов’язаний з меншою мінеральною щільністю кісткової тканини та підвищеним ризиком розвитку остеопорозу – прогресуюче метаболічне захворювання кісток, коли відбувається зменшення її щільності.

Мідь відіграє важливу роль у підтримці колагену та еластину – основних структурних компонентів тіла. Без достатньої кількості міді організм не може замінити пошкоджену сполучну тканину. Це може призвести до низки проблем, зокрема дисфункції суглобів.

Магній у кеш’ю важливий для формування кісток, оскільки допомагає засвоєнню кальцію.

Ризики

Не варто їсти кеш’ю у сирому вигляді. Оскільки там є токсична речовина урушіол. Контакт з нею може спричинити подразнення шкіри. Проте ядра кеш’ю зазвичай продають у магазинах після приготування їх на пару. Така процедура виводить з горіхів токсини.

Залежно від торгової марки, солоний і смажений кеш’ю може містити багато солі та жиру, що може бути не корисним для здоров’я. Тому варто перевіряти вміст солі на етикетці.

Людям, які мають алергію на горіхи, слід уникати кеш’ю. Оскільки вони містять сильнодійні алергени, які можуть призвести до реакцій, зокрема анафілактичного шоку.

Фундук

Ліщиновий горіх, більш відомий як фундук, вирощують у таких країнах як Туреччина, США, Іспанія та Греція. Його часто додають у кондитерські вироби (шоколадки та торти), а також продають у смаженому вигляді.

Споживання фундуку сприяє зменшенню запалень в організмі.

Поживна цінність

За даними Nutrition Data, поживна цінність фундуку (100 г):

  • калорійність: 628;
  • вуглеводи: 16,7 г;
  • жири: 60,7 г;
  • омега-3: 87 мг;
  • білки: 15 г;
  • вітамін Е: 15 мг (75% денної норми);
  • вітамін В1: 0,6 мг (43% денної норми);
  • вітамін В6: 0,6 мг (28% денної норми);
  • кальцій: 114 мг (11% денної норми);
  • залізо: 4,7 мг (26% денної норми);
  • магній: 163 мг (41% денної норми);
  • фосфор: 290 мг (29% денної норми);
  • калій: 680 мг (19% денної норми);
  • цинк: 2,5 мг (16% денної норми);
  • мідь: 1,7 мг (86% денної норми);
  • марганець: 6,2 мг (309% денної норми).

Фундук має багато антиоксидантів, які захищають організм від окислювального стресу. Вони могут пошкодити структуру клітин та сприяти розвитку атеросклерозу, хвороби Альцгеймера та пришвидшити процес старіння.

Найпоширеніші антиоксиданти в ліщинових горіхах – фенольні сполуки. Доведено, що вони допомагають зменшити рівень “поганого” холестерину в крові.

Переваги для здоров’я

Фундук пов’язаний зі зменшенням запальних маркерів завдяки високій концентрації корисних жирів.

В межах одного з досліджень вчені вивчали, як вживання фундука впливає на маркери запалення у людей з високим рівнем холестерину. Учасники відчули значне зменшення запалення після чотирьох тижнів дієти, в якій фундук становив 18-20% від загального споживання калорій.

Ба більше, вживання 60 грамів фундука щодня протягом 12 тижнів сприяло зменшенню маркерів запалення у людей із зайвою вагою та ожирінням.

Огляд дев’яти досліджень за участі понад 400 людей зафіксував зниження рівня “поганого” та загального рівня холестерину у тих, хто вживав фундук, тоді як показник “хорошого” холестерину та тригліцеридів залишився незмінним.

Інші дослідження довели подібний вплив на здоров’я серця. Результати свідчать, що регулярне вживання фундука знижує рівень жиру в крові та підвищує рівень вітаміну Е.

Загалом, вживання в їжу 29-69 грамів фундука в день пов’язано з покращенням здоров’я серця.

Ризик споживання

Фундук, як і інші горіхи, має високий вміст алергенів. Саме тому людям з алергією на горіхи варто відмовитись від фундука. Також варто звернути увагу на етикетки таких продуктів, як печиво, шоколад, тістечка та торти. Адже в їхньому складі може бути горіх.

Також не варто зловживати фундуком, якщо хочете схуднути. Адже цей горіх має високу калорійність та вміст жирів.

Фісташки

Фісташки – поширена культура в країнах Середземномор’я, Африки та Азії. Їх широко використовують у виготовленні десертів, особливо східних ласощів, а також солених снеків.

Серед корисних властивостей фісташок варто виокремити позитивний вплив на здоров’я очей.

Поживна цінність

За даними Nutrition Data, поживна цінність фісташок (100 г):

  • калорійність: 557;
  • вуглеводи: 28 г;
  • жири: 44,4 г;
  • омега-3: 254 мг;
  • білки: 20,6 г;
  • вітамін В1: 0,9 мг (58% денної норми);
  • вітамін В6: 1,7 мг (85% денної норми);
  • кальцій: 107 мг (11% денної норми);
  • залізо: 4,2 мг (23% денної норми);
  • магній: 121 мг (30% денної норми);
  • фосфор: 490 мг (49% денної норми);
  • калій: 1025 мг (29% денної норми);
  • цинк: 2,2 мг (15% денної норми);
  • мідь: 1,3 мг (65% денної норми);
  • марганець: 1,2 мг (60% денної норми).

Фісташки є найбагатшим продуктом за вмістом вітаміном В6. Він допомагає регулювати рівень цукру в крові та утворення гемоглобіну – молекули, яка несе кисень в еритроцитах.

Фісташки багаті калієм. Для порівняння: 28 г фісташки містить більше калію, ніж половина великого банана.

Переваги для здоров’я

  • Сприяє розвитку здорових кишкових бактерій

Фісташки багаті клітковиною – 10,3 г на 100 г горіхів. Деякі типи клітковини засвоюються “добрими” бактеріями в кишківнику, виконуючи роль пребіотиків.

Потім кишкові бактерії зброджують клітковину і перетворюють її на коротколанцюгові жирні кислоти. Вони сприяють зниженню ризиків розладів травлення, раку та серцевих захворювань. Бутират є найбільш корисним із цих коротколанцюгових жирних кислот.

Ендотелій – внутрішня оболонка судин, порушення її роботи є чинником ризику серцево-судинних захворювань.

Оксид азоту – сполука, яка відіграє важливу роль у розширенні судин. Змушує кровоносні судини розширюватися, подаючи сигнал гладким клітинам ендотелію розслабитися.

Фісташки – чудове джерело амінокислоти L-аргініну, яка в організмі перетворюється на оксид азоту. Тому ці горішки можуть зіграти важливу роль у зміцненні здоров’я судин.

Дослідження доводить, що споживання 40 грамів фісташок на день протягом 3 місяців покращило функції ендотелію.

Окрім цього, правильний кровообіг важливий для еректильної функції.

В одному дослідженні чоловіки з еректильною дисфункцією зазнали 50% поліпшення параметрів еректильної функції після споживання 100 грамів фісташок на день протягом 3 тижнів.

Фісташки багаті на антиоксиданти, які необхідні для здоров’я очей. Серед них – лютеїн та зеаксантин.

За даними American Optometric Association, вони зменшують шанси розвитку очних захворювань, включаючи вікову дегенерацію жовтої плями та катаракту.

Ризики

Хоча в сирих фісташках не так багато солі, у магазинах їх зазвичай продають соленими.

Чашка смажених фісташок з сіллю містить приблизно 526 мг солі. Проте високе споживання солі може призвести до таких явищ як високий кров’яний тиск, серцеві захворювання та інсульт.

Якщо у вас є непереносимість фруктану, фісташки можуть викликати дискомфорт у шлунку, що призведе до нудоти, здуття та болі в животі.

Головне фото: depositphotos.com