Який ґрунт потрібен для огірків

Люди, які мають дачні ділянки або навіть невеликі городики, воліють вирощувати на них овочеві культури. І найпопулярнішими є огірки. Однак коли ми садимо огірки в ґрунт, навряд чи розуміємо, чи правильно ми це робимо. Адже для отримання хорошого врожаю важливо не тільки правильно доглядати рослини, але й грамотно висаджувати їх у ґрунт, попередньо підготувавши його, обравши відповідне місце на ділянці.

Схема добрива огіркової грядки.

Вирощування огірків у ґрунті – основні особливості

Вирощування огірків жодної додаткової складності не викликатиме, якщо городники правильно підійдуть до вирішення поставленого завдання. Насамперед слід розуміти, що ця культура має свої особливі вимоги, враховуючи які можна досягти високих урожаїв. Наприклад, огірки люблять багато світла, вологи та тепла, будучи однією з найбільш термозалежних овочевих культур. Огірок – культура, яка підходить для вирощування в будь-якому грунті. Проте перевагу слід віддавати все ж таки благодатним суглинистим варіантам або тим, хімічний склад яких близький до нейтрального. Ці ґрунти мають легку текстуру та чисту вологу, більше того, в них легко проникає повітря.

Схема посадки огірків на грядку-батон.

При виборі місця для вирощування огірків дачники повинні розглянути і питання, що стосується рівня ґрунтових вод на ділянці, оскільки огіркове коріння не може виносити занадто близького перебування холодних вод. Посадка практично всіх рослин на ділянці, у тому числі і висадка огірків, передбачає введення сівозміни, тобто на одній і тій же плантації не можна рік у рік садити однакові культури. Для отримання хороших урожаїв було виділено кілька рослин, які є найкращими попередниками огірків на грядці. Це практично будь-яка зелень – цибуля, капуста, квасоля та навіть помідори з картоплею. Їх можна садити в грунт перед посівом в нього огірків. Не допускається висадження огірків у ґрунт, де до цього зростали буряки або гарбуз.

Окрім підготовки місця на врожайність та ефективне зростання огірків впливає і підтримання належного температурного режиму у парнику. Городникам, які вперше стикаються з вирощуванням огірків, слід дізнатися, що ця рослина не може терпіти мороз і швидко реагує на зміни температури навколишнього середовища: навіть коли воно опускається до +15°С, зростання рослин різко сповільнюється, а при 10°С і нижче він зупиняється повністю. Оптимальними для огірків вважаються такі умови навколишнього середовища: температура повітря повинна варіюватися від 25 до 30 ° С тепла, рівень вологості повинен бути нижчим за 80%.

Найкращі сусіди для огірка та грамотний полив рослин

Агротехнічні методи вирощування огірків.

Один із найкращих сусідів огірків – це кукурудза. Її рекомендують висаджувати на північній стороні грядки у два або три ряди, краще у шаховому порядку. Більше того, неподалік огірків радять посадити редиску, коріандр, які своїм цвітінням залучатимуть комах-запилювачів. Хороші огірки виростають по сусідству з горохом, квасолею, кольоровою капустою, селера і звичайною капустою, соняшником та різними видами салату.

Поливати огірки потрібно по-різному, залежно від етапу зростання. Наприклад, на початку вегетації, ще до цвітіння, полив має бути помірним – 3 – 6 л на 1 м2. Полив слід повторювати кожні 5 днів. У період цвітіння та плодоношення поливати рослини потрібно рясно, виливаючи по 10 – 12 літрів на 1 м². У цей період поливати огірки слід за день. Нехтувати цими правилами не варто, тому що недолік вологи не тільки знизить кількість огірків, що збираються, але і вплине на їх якісні, смакові властивості, додавши гіркоти. Рослини поливати дозволяється лише теплою водою. У випадку, коли ви вирощуєте їх на відкритому повітрі, полив рекомендують проводити у вечірній час, а огірки, які ростуть у теплиці, слід поливати тільки вранці.

Щоб зберегти структуру ґрунту та запобігти пошкодженню коренів та пагонів рослин, у процесі зрошення необхідно використовувати лійку з дрібним розпилювачем. До кінця літнього сезону частоту поливу, як і його обсяги, слід зменшити. Інакше надлишок вологи у прохолодному ґрунті викличе розвиток кореневої гнилі. Більше того, рекомендується проводити регулярні підживлення. Перше підживлення роблять при появі перших квіток на рослинах, а наступні – кожні два тижні аж до появи перших плодів. Таким чином, ваші огірки за один сезон мають підгодовуватись до 8 разів. Перед добривом грунт повинен бути добре пролитий.

Методи посадки огірків

Насіння огірків, як і всі інші, перед посівом краще обробити.

Існують різні методи вирощування огірків. Найчастіше вирощують їх на грядах. Рівномірний розподіл рослин дозволяє максимально використовувати сонячне світло. Отже, і процес зростання та дозрівання плодів відбуватиметься активніше. Тим не менш, цей метод вирощування рослин вимагає дуже ретельного догляду, при якому важливо не турбувати стебла та листя рослин. Адже зміна положення стебел призводить до порушення орієнтації пластинок у просторі, відновлення яких потребує тривалого часу та сил від усього куща.

Вирощувати огірки можна і на шпалері. Цей метод підійде тим, хто бажає посадити та зібрати високий урожай огірків. При такому способі вирощування на гребенях, захищених від протягів, у два ряди висаджуються огірки.

Вирощування огірків у бочках також є непоганим способом. Для нього використовують металеві або дерев’яні бочки, наповнені сіном, гною та шаром ґрунту зверху. Перед посівом насіння бочку краще закрити плівкою на тиждень. Потім у неї викладають насіння, яке присипають тонким шаром землі. Коли на рослині з’являється третій листок, потрібно поставити опори та почати регулярно та рясно поливати їх.

Цей нестандартний метод дозволяє економити простір, звести до мінімуму обслуговуючі роботи, овочі при цьому залишаються чистими та їх зручно збирати, не турбуючи стебло та листя.

Та й урожай з’являється набагато раніше, ніж за традиційного способу вирощування.

Техніка посадки рослин у ґрунт

Існує кілька варіантів культивування посадки огірків, вони можуть бути висаджені сухим насінням відразу в грунт, або їх можна попередньо замочити, щоб вони дали коріння і паросток. Найкращим варіантом стане, якщо ви витратите час і сили на повну підготовку насіння та грядок, у тому числі не проґавивши етап замочування та проростання насіння. Насіння у відкритий ґрунт можна висівати, лише коли ґрунт прогріється, тобто його температура буде не менше 17°С. Підготуйте для посадки лунки глибиною в 50-60 см, розташовувати їх рекомендують у 2 ряди. Якщо ви вирішили вирощувати огірки на шпалері, то лунки потрібно робити глибиною 20 см, залишаючи між сусідніми рядами по 30-40 см. У кожну з лунок покладіть по 5 насіння. Допустима глибина посадки – до 2 см. Через деякий час розсаду рослин потрібно проріджувати. При цьому зайві саджанці не витягують, а акуратно вирізають з ґрунту, щоб жодним чином не нанести травм корінням рослин, що пересаджуються і залишилися на грядці.

Висадження у відкритий ґрунт

Техніка посадки рослин відрізняється залежно від цього, куди їх висаджують: у теплицях чи відкритий грунт. Вирощування на відкритому повітрі найбільше поширене, і в кожному саду влітку можна побачити відкриті плантації огірків. Зазвичай, огірки сіють на ділянках, де торік вирощувалась капуста. Цей ґрунт, який отримав минулого року достатньо добрив, у тому числі й свіжого гною, здатний дати непоганий урожай овочів. Землю, виділену під огірки, потрібно зорати чи копати вручну, та був зробити широкі лунки для посіву. Виробляти його потрібно не раніше травня, тому що огірок дуже боїться морозів. Тому в північних і центральних регіонах України, можна і почекати з висадкою огірків, і навіть краще буде, якщо їх буде проводитися вже у вигляді розсади. Що дозволить набагато раніше збирати огірочки.

Для того щоб отримати розсаду, насіння висівають в миску або в спеціальні горщики, в яких їх вирощують аж до появи третього листа. І тільки після цього в спекотний день їх можна буде пересаджувати в ґрунт на відстані 10-15 см один від одного. За бажанням розсада огірків може бути куплена в магазині. Іноді корисно розпушити ґрунт навколо коріння рослин і удобрити наземний покрив невеликим шаром гною або соломи.

Вирощування огірків у теплицях

Парниковий або тепличний огірок дуже ніжний, соковитий і має більше м’якоті, ніж насіння. Для посадки огірків у парник температура землі має бути не менше 20°С. Найкращим ґрунтом є торф. Насіння висівають зазвичай вже проросли у вологому піску або тирсі, коли з’являться корінь рослини і 3 – 4 листочки. Перед посадкою ґрунт рекомендують ретельно пролити, а після висадки зрошувати землю не частіше 3 разів на тиждень. Під час цвітіння, якщо погода тепла, теплиці потрібно залишати відкритими для надходження в них повітря, яке несе пилок на квітки для запилення. Хоча зараз все частіше купують самозапильні насіння огірків.

Парникові огірки рано починають плодоносити, практично у травні, і ви зможете кілька разів за сезон виростити повноцінний урожай.

Гарячі грядки для огірків – зігріваємо врожай

Підготовка грядки під огірки

Коренева система огірків знаходиться близько до поверхні, тому вони дуже чутливі до холоду. Щоб повноцінно рости і плодоносити, їм необхідно тепло, з яким навесні часто трапляються перебої. Налагодити “опалення” вашої ділянки можна кількома простими способами.

1. Теплі гряди. Викопайте канавку глибиною 30 см, шириною 60 см. Трохи вище краю виїмки покладіть свіжий, гарячий гній, який служить не тільки ефективним добривом, а й хорошим біопаливом. Зробіть у ньому невелике поглиблення, заповніть дерновою сумішшю і засипте землею шаром до 15 см. Якщо ґрунт важкий, слід внести цебро-інше піску. Овочі висівають або висаджують ближче до центру. Проміжок між рослинами в одному ряду – близько 15 см, відступ між рядами – 20 см. Парові грядки під огірки влаштовують як на поверхні землі, так і над нею, використовуючи дерев’яну або шиферну огорожу. Встановлюємо короб шириною 1 м, довжиною 2 м. Формуємо в ньому родючий субстрат із наступних шарів:
   • пісок;
   • дерев’яні або ганчір’яні відходи;
   • органічні відходи;
   • листя, солома;
   • рідкий гній;
   • земля та компост.

Деякі садівники рекомендують за кілька днів до посіву обдати ґрунт для огірків окропом та накрити темною плівкою, закріпивши її трубами чи цеглою. Насіння можна опустити відразу після поливу, ще гарячу землю.

Вносити «вітамінний коктейль» краще за тиждень, щоб гній трохи осів і охолонув. Як добрива можете використовувати органіку як тваринного, а й рослинного походження: сіно, солому, листя, траву, навіть харчові відходи. Щоб прискорити гниття суміш зрошується міцним розчином марганцівки.

1. Гряди на травах. Для закладки потрібно багато скошеної трави. Спочатку садовими вилами риється траншея. Потім туди скидається все зібране вами різнотрав’я. У перервах між роботою приготуйте «бульйон» з картопляних очищень і заплесневілих скоринок хліба (1 відро на 1 візок трави). Полийте траншею киплячою рідиною, засипте раніше вийнятою землею. Завдяки крохмалю, що міститься в очищеннях, процес розкладання буде проходити набагато швидше. Обшпарена трава відразу ж почне виділяти тепло, а щоб воно не випаровувалося даремно, накрийте «землянку» плівкою. Посадивши насіння у розігрітий субстрат, зеленці будуть рости не щодня, а щогодини. Томна трава з надлишком забезпечить їх вологою та поживними речовинами.
2. Парові гребені. При облаштуванні гребенів борозни роблять з ухилом на південь, привалюючи грунт по обидва боки кожної з них. Органічну масу укладають у виїмку 20 на 30 см і присипають шаром ґрунту. Відстань між траншеями до 80 см, рослинами в ряді – близько 15 см. Гребені «з обігрівом» можна зробити при поверхневому або заглибленому укладанні. У другому варіанті борозни глибиною 25-40 см викопують лопатою або нарізають плугом. У них закладають органіку, а на зворотному шляху закривають землею. Схили ущільнюють за допомогою лопати або дошки з ручками. Для покращення мікроклімату всередині огіркової плантації, нерідко створюють захисні куліси – посіви з високостеблових городніх рослин (горох, помідори, картопля, буряк).

Вибір ділянки та посадка

Відповідне огіркам місце можна визначити за такими показниками:

• гарна освітленість;
• захищеність від вітру,
• «вгодований» родючий шар.

Відповідно, грунт для огірків повинен бути вологим, пухким і добре удобреним .

Ця культура дуже чутлива до попередників. Вони вважають за краще, щоб місце для них «нагріли» такі овочі як буряк, морква, капуста, бобові або зелені культури. А ось перебувати два роки поспіль у зоні проживання гарбузових, їй не можна. Після них залишаються збудники хвороб, характерні для цього сімейства, так що нова партія зеленців з легкістю може щось підхопити.

Залежно від складу субстрату огірки рекомендують вирощувати або на рівній поверхні, або на грядках або гребенях. Перший варіант більше підходить південним районам України, для яких характерні піщані, добре прогріваються плантації. А ось у центральних та північних районах найкраще зайнятися облаштуванням огіркових «землянок».

Користуючись тим, що корнішони – це ліана, можна покращити живлення стебла, тим самим підвищити врожайність рослин. Для появи нових корінців, досить придавити батіг у кількох місцях та закріпити купкою вологої землі.

Підживлення та догляд при формуванні огірків

Якщо ви не знаєте, чим підгодувати огірки після посіву, вибирайте перегній і гній, що перепрів , – не помилитеся. Якщо внести свіжу органіку, то плоди розростуться, утворюють порожнечі, втратять смак, тому до неї вдаються переважно восени. Норма внесення цих речовин регулюється залежно від складу ґрунту: на тяжких – 4 кг, на легенях – 3 кг.

Для отримання сильніших сходів використовуйте мінеральні добрива для огірків: азотні, калійні (20-25 г на 1 м2), гранульований суперфосфат (40 г на 1 м2).

Про те, яке підживлення потрібно в той чи інший період, можна дізнатися за зовнішніми ознаками: бліде листя – брак азоту, буйний зріст, слабке цвітіння – фосфору та калію. Мінеральний «допінг» чергують з органічним, як якого також використовують коров’як або курячий послід. Підживлення проводять у вологий грунт, додатково поливаючи водою листя, щоб уникнути опіків.

Перші сходи гарбузових з’являються зазвичай на 5-8 день після посіву. Від заморозків та різкого похолодання ці ніжні рослини захищають мішковиною, травою, ялиновими гілками, які укладають зверху на каркас. Занадто густі рядки потрібно проредити. Після кожного поливу бажано проводити розпушування.

На результати врожайності впливає і те, як часто пасинкувати огірки. Непотрібні бічні пагони, що відбирають корисні речовини у основного паростка, безжально видаляйте по досягненню ними довжини 7 см. Коли на рослині сформується 8-10 листочків, на кожній зайві втечі залишайте по два зеленці і листи, більше 11 – по три. Виросла батіг обмотують кілька разів навколо мотузки і залишають до появи нових зав’язей, після чого видаляють верхівку зростання. Щоб процедура пройшла безболісно, ​​відщипувати пасинки потрібно практично біля самого стебла, трохи відтягнувши листок убік.

Можливо, такі способи укладання грядок здадуться вам надто трудомісткими, але не поспішайте з висновками. Витративши всього пару днів, ви створите ідеальне живильне середовище, яке спростить подальший догляд, а також значно підвищить врожайність. Погодьтеся, привабливо.

Матеріали: гній, компост, перегній, трава, листя, солома, харчові, дерев’яні або ганчір’яні відходи, коров’як, пісок, крейда, гранульований суперфосфат, азотні та калійні добрива, марганцівка.

Інструменти: вила, лопата з ручкою-драбинкою, розпушувач, мотика, гуркіт для просіювання компосту та сміття, плівка, мішковина, цегла та труби, маркери для позначення місць посадки рослин, ємності для води, шланги та лійки.

Як часто поливати огірки у відкритому ґрунті

Вирощуванням огірків займаються як досвідчені овочівники, так і новачки. Залежно від способу вирощування відрізнятиметься догляд за цими рослинами, але потрібно обов’язково враховувати потребу рослин в особливому температурному режимі, вологості та своєчасних поливах.

Особливості вирощування огірків у відкритому ґрунті

Огірки – вихідці зі спекотної Індії, тому для отримання хорошого врожаю потрібно створити їм умови, що відповідають тропічним. При вирощуванні у відкритому ґрунті зробити це буває непросто, тому садівникам доводиться йти на різні хитрощі, щоб захистити ніжні рослини від холодної роси, північних вітрів, дощів, хвороб та шкідників. Для вирощування огірків без теплиці чудово підходить тепла гнойова грядка. Для цього наприкінці квітня – на початку травня городники укладають гній від великорогатої худоби в штабель заввишки 70-80 см, проливають водою та вкривають темною плівкою. У умовах відбувається ферментація біологічного матеріалу, гній розігрівається до 55-60оС. У таких умовах гинуть усі шкідники, а поживні речовини після ферментації виявляються доступними для коріння огірків. Крім відмінного харчування, у такій грядці зберігається оптимальна для огірків вологість та температура. Якщо немає можливості використовувати гній, можна замінити його компостом із бур’яну або сіна, але в такому випадку замість води потрібно використовувати теплий розчин сечовини, щоб прискорити дозрівання компосту. Поява на гною грядці білої грибниці, а потім і грибів означає, що температура всередині неї оптимальна для висаджування огірків. Можна садити як попередньо замочене насіння, так і розсаду огірків, але варто пам’ятати, що ці рослини погано переносять ушкодження коріння, тому розсаду потрібно саджати спочатку в окремі стаканчики. Для захисту від атмосферних впливів грядку закривають плівкою або нетканим покривним матеріалом.

Як поливати огірки у відкритому ґрунті

Поливати рослини краще вечорами, після 18-19 годин місцевого часу. У цей час рослини найбільш сприйнятливі до поливу, а сильної спеки вже немає. Вода до ранку встигає вбратися в землю, а краплі роси висихають, не викликаючи опіків на листі. Вранці і вдень поливати огірки не рекомендується, оскільки в цьому випадку вода швидко випаровується, не встигаючи досягти коріння, а на плівці вночі утворюється конденсат, що призводить до розвитку різних хвороб. Для поливу потрібно використовувати лійку з розсікачем, поливи проводити по всій грядці, включаючи листя рослин та ґрунт навколо них. Використовувати краще теплу воду, нагріту на сонці, оскільки від холодної води коріння огірків відмирають. Якщо стоїть сильна спека, можна додатково розставляти на огіркових грядках ємності з водою – випаровуючись, вода збільшує вологість, що сприятливо позначається на стані рослин. огірки при необхідності. Перезволоження ґрунту веде до загнивання коріння та зростання грибкових інфекцій. Грунт навколо коріння потрібно замульчувати перегноєм або торфом, щоб уникнути їх пересушування і зберегти вологу. Зваживши на всі особливості, можна домогтися отримання непоганих урожаїв цієї примхливої ​​культури.

Добрива для огірків – що вибрати для підживлення?

Вивчаємо теорію: методи підживлення та внесення добрив

Багато садівників за незнанням вносять у ґрунт добрива прямо перед висадкою насіння, проте проводити роботи в цей час не рекомендується. А все через те, що на культуру велика кількість мінеральних солей у ґрунті діє згубно. Найбільш підходящим варіантом у період підготовки грядки для огірків вважається застосування перепрілого гною . Суміш вносять під час перекопування городу під верхній шар землі. В даному випадку гній буде відмінним обігрівачем грунту, адже саме вологий і теплий грунт – те, що потрібно огіркам для розвитку.

• Як правильно поливати огірки
• Вила гною чотири рогі

Що стосується добрив, то за літо достатньо провести буквально чотири підживлення. Органіка або мінеральні добрива, застосування кореневого і позакореневого методу – тут кожен садівник повинен сам вибирати найбільш вдалий спосіб. Проте бажано комбінувати методи. Так, наприклад, для теплої погоди найкраще підходять кореневі підживлення, коли коріння огірків добре розвинене. Якщо на подвір’ї стоїть похмура погода, краще застосовувати позакореневий метод, обприскуючи листя рослини.

Який би метод ви не вибрали, перший раз огірки підгодовують через 15 днів після висадки, другий раз – на початку цвітіння, третій – під час плодоношення. Якщо хочете продовжити термін життя рослини, можете підгодувати огірки вчетверте.

Найкраще добриво для огірків та вибір способу підживлення

Огірки найкраще сприймають органічні та мінеральні добрива, до хімічних засобів вони належать досить прохолодно. І незважаючи на те, що навіть у поганих умовах ви все одно отримаєте врожай, слід застосовувати підживлення, що дозволить зробити рослину більш стійкою до хвороб.

Підживлення за допомогою мінеральних добрив:

1. Перше кореневе підживлення. Беремо 5 г аммофосу на метр, рівномірно розподіляємо добрива по грядках. Закладення препарату проводиться під час розпушування ґрунту.
2. Друге підживлення може бути як кореневим, так і позакореневим. У першому випадку в 10 літровому відрі води розводимо по 30 г аміачної селітри та суперфосфату та по 20 г селітри калійної. У другому випадку на 10 літрове відро води беремо 2 ложки суперфосфату та обприскуємо рослину.
3. Третє підживлення (кореневе). У відрі води (10 л) розмішуємо або 50 г сечовини або дві ложки калійної селітри.
4. Четверте підживлення (позакореневе). На цебро води в 10 л нам знадобиться 15 г сечовини. Змішавши інгредієнти, обприскуємо розчином грядки з огірками.

Використання органічних добрив:

1. Для першої підгодівлі найкраще підійде гноїва жижа – на 8 літрів води один літр розчину або ж настій живокосту у співвідношенні 1:5.
2. Для другого підживлення підійде зола як добриво: на 10-літрове відро води беремо склянку золи, розмішуємо і вносимо під коріння огірка.
3. Для проведення третього кореневого підживлення придбайте препарат “Гумі”: для 10-літрового відра води достатньо 2 ложки препарату.
4. Четверта підгодівля має бути позакореневою. Для проведення робіт розчин для обприскування готується заздалегідь. Заливаємо водою прелое сіно у співвідношенні 1:1, протягом двох діб наполягаємо суміш, і лише після цього можна обприскувати рослини. Це дозволить не лише продовжити терміни вегетації, але й захистить ваші посадки від такої хвороби, як борошниста роса.

Декілька порад для дачників:

• щоб не обпалити самі рослини, огірки краще поливати лійкою без розпилювача, заливаючи розчин між рослинами;
• проводити підживлення бажано у похмуру погоду.

Знаючи, яке добрива краще для огірків, ви зможете омолодити рослини, попереджаючи появу на листі жовтих плям, це також допоможе вам покращити фотосинтез.

Поєднуючи позакореневе підживлення з використанням перегною та хвої під кореневу систему огірків, ви значно продовжите терміни плодоношення.

Добрива для огірків у теплиці: від теорії до практики

Підживлення рослин у теплиці дещо відрізняється від тієї методики, яка використовується при роботі з огірками у відкритому ґрунті. Вона також проводиться кілька разів, при цьому важливо дотримуватися нормованості та дозування застосування добрив. Так, наприклад, огірки погано переносять різноманітність хімічних та органічних підживлень, що може порушити їх зростання та розвиток плодів. Таким чином, переміщуючи огіркову розсаду до теплиці, добрива використовуються невеликими дозами.

Ви також можете заздалегідь підготувати грунт, який повинен складатися з гною та дернової землі. Суміш готується досить просто: шар дерну товщиною до 15 см змішують із шаром гною товщиною 25-30 см, посипавши фосфоритним борошном. При роботі з кислим ґрунтом потрібно обов’язково додати вапно. Рослини, висаджені в такий ґрунт, зростатимуть набагато швидше, отримуючи всі необхідні їм живильні елементи.

Якщо роботи проводяться в теплицях або парниках, які були введені в експлуатацію, садівники рекомендують пошарове застосування органіки і грунтової суміші. Спочатку вноситься гній із розрахунку 30 кг на квадратний метр і перекопують ґрунт на глибину до 25 см. На підготовлений шар вноситься свіжий гній на деревних залишках – така суміш стане чудовим дренажем та покращить живлення коренів рослин. Після цього можна вносити мінеральні добрива.

Незважаючи на те, що періодичність підгодівлі становить приблизно два тижні, бажано стежити за станом рослин – якщо ви бачите, що і без добрив ваші огірочки розвиваються нормально, можна трохи почекати з внесенням додаткових засобів . Розуміючи, які добрива потрібні для огірків, не забувайте, що надлишок подібних речовин може погано позначитися і на рослині, і на врожайності.

Кращий ґрунт для сукулентів: поширені види и склади землесуміші

Сукуленти, як і інші рослини, потребують щонайменше трьох джерел енергії та поживних речовин для свого існування – ґрунту, вологи та сонця. Ґрунт – один з найважливіших критеріїв у житті сукулентів. Але знайти якісну ґрунтову суміш, яка підійте для посадки пустельних рослин нелегко. Так що ж купити для вашої улюбленої квітки. Наш детальний посібник розкриє більшість секретів про склад ґрунту і дасть вам кілька порад і рецептів, як приготувати найкращий ґрунт для кімнатних сукулентів.

Чому якість ґрунту важлива для сукулентів?

Щоб зрозуміти, який ґрунт їм потрібен, потрібно знати, в якому середовищі ростуть природні сукуленти. Всім відомо, що всі рослини використовують для своєї життєдіяльності чотири основні компоненти ґрунту – повітря, воду, мінерали та органічні речовини.

Поширений склад ґрунту для сукулентних культур

У природі сукулентні рослини здебільшого ростуть у піщаному або гравійному ґрунті. Багато видів можна знайти в невеликих ущелинах або на схилах скель. Ці природні ґрунти рідко насичуються опадами і швидко висихають. Це призвело до того, що сукуленти розвинули унікальну здатність зберігати воду у своїх органах. Їх коренева система неглибока і розростається більше в горизонтальному напрямку, щоб поглинати вологу та поживні речовини з великої площі. Так коріння пристосувалося до життя в сухому ґрунті з мінімальним вмістом органічних речовин і великою кількістю мінералів. Адже більшу частину свого життя вони проводять у спекотних умовах пустелі. І для того, щоб ваші улюблені рослини довго процвітали і радували своїм зовнішнім виглядом, їх потрібно спочатку висадити в правильну ґрунтову суміш.

Які вимоги до якісного ґрунту для сукулентів

Будь-який ґрунт складається з органічних і мінеральних мікроелементів. Органічні речовини, такі як гумус та рештки рослин та тварин, допомагають утримувати вологу в ґрунті і доставляти поживні речовини рослинам. Але в пустелях зелена біомаса незначна, і, як наслідок, у ґрунті мало органічних речовин. Тут переважають мінерали, таких як суха глина, гравій, пемза, пісок.

• Першою (основною) вимогоюдо ґрунту є правильний баланс мінеральних і органічних компонентів. Скільки мінералів та органіки повинно бути в ґрунтовій суміші для сукулентів?
  • Мінеральні компоненти: Хорошим емпіричним правилом є використання щонайменше 50% мінералів і до 70% таких елементів, як крупний пісок, дрібний гравій, перліт або пемза.
  • Органічні речовини: не більше 30-50%. Окрім корисних мікроелементів, органіка допомагає утримувати вологу в ґрунті. Однак надлишок органіки може призвести до того, що ґрунт буде утримувати занадто багато вологи, що швидко призведе до загнивання коренів. Підходящими органічними матеріалами для ґрунту для сукулентів є кокосова койра, торф’яний мох або компост.

  Важливо зазначити, що різні види сукулентів мають різні уподобання щодо складу ґрунту та кількості органічних речовин у ньому.

  Які типи ґрунтових сумішей використовують для вирощування сукулентів

  Як ми вже з’ясували – найпоширеніша ґрунтосуміш – це гранульована, пориста суміш, що містить поєднання неорганічних і органічних матеріалів. Більшість розплідників рослин та колекціонерів сукулентів використовують кілька видів ґрунту, які підходять для сукулентів:

  • Якісна комерційна грунтосуміш для кактусів є поширеним рішенням, оскільки цей субстрат спеціально розроблений виробниками для кактусів і сукулентів. Зазвичай він містить суміш піску, перліту і торф’яного моху або кокосової койри. По суті, це землесуміш з низьким вмістом поживних речовин, що робить його хорошим варіантом для вирощування сукулентів.
  • Грунтосуміш для бонсай: Цей субстрат часто використовують для вирощування сукулентів, оскільки він забезпечує відмінний дренаж і складається з неорганічних матеріалів. Зазвичай він містить акадаму, пемзу і лавовий камінь.
  • Піщаний ґрунт: це саморобна пухка ґрунтова суміш, яка складається з частин 1:1:1 перліту, крупнозернистого піску та родючої ґрунтової суміші. Вона забезпечує відмінний дренаж і дозволяє повітрю досягати коріння. Вона також містить мало поживних речовин, що робить її ідеальною для сукулентів.
  • Суглинну землесуміш: це також саморобний субстрат, який добре дренує і забезпечує відмінну аерацію для коренів. Субстрат поєднує в собі пісок, гравій і глину.

  Найголовніше, переконайтеся, що приготована вами ґрунтова суміш забезпечує відмінний дренаж і дозволяє повітрю потрапляти до коріння.

  Як провести тест грунту для сукулентів

  Можна спробувати простим методом протестувати ґрунт для сукулентів, щоб зрозуміти, чи підходить він для вирощування таких культур, чи ні. Якщо після зволоження водою, земля розсипається, рідина швидко протікає, тоді такий варіант підійде для висадки рослин. У разі якщо грудка землі залишається стислою, значить, в ній не вистачає неорганічних компонентів, слід трохи додати їх. У додаванні органічного матеріалу немає необхідності, оскільки в природному середовищі існування більшість сукулентів живуть на провітрюваних землях з дуже низьким вмістом гумусу.

  Оптимальний вміст ґрунту для посадки сукулентів – злегка кислий, що має досить великий відсоток вапна. При сильній лужності, буде потрібно змінити баланс, додавши 1 ст. л. оцту, розведеного в 3,7 літрах води. Верхній шар обов’язково формується за допомогою гравію, що забезпечує сухість поверхні вазона. Грунт для більшості видів сукулентів повинен мати розсипчасту структуру.

  Склад грунту для сукулентів на основі гравію

  Для приготування такого комплексу необхідний гравій (найбільш дрібна 3-5 мм фракція). Для висаджування культур використовуються невеликі горщики. Якщо обсяг контейнера буде більше, цей склад буде утримувати досить багато вологи, не зможе просихати так, як потрібно для комфортного зростання рослини.

  Гравій часто використовують в різних землесумішах для сукулентних культур, таких як Хавортія.

  Якщо горщик більших параметрів, краще використовувати гравій 5-10 мм фракції. У нього можна садити більш об’ємні сукуленти. Для маленьких контейнерів теж підійде такий варіант суміші, але культури в такому випадку будуть довше приживатися.

  Морська галька або гравій фракцією від 1 до 3 см застосовується для дренажу або для висадки крупномірів. У чистому вигляді не використовується, краще додавати комплекс компонентів разом з дрібними камінцями. Також для висадки сукулентних культур підійде звичайна реліктова галька, яка продається в будівельних магазинах.

  Бажаючи виростити каудексну культуру, до гравію обов’язково додається звичайний річковий пісок і торф. Це сприяє хорошому утриманню вологи кореневищами. Підбір залежить від умов вирощування, температури повітря в приміщенні. Ті квітки, що швидко ростуть (наприклад, ечеверія) – потребують суміш торфу та гравію.

  Основною перевагою гравію вважається те, що якщо ви заллєте свою культуру, вода не буде застоюватися, а також на ньому не ростуть водорості. Гравій різних фракцій також використовують в якості мульчі, тим самим прикрашаючи рослину і підкреслюючи умови існування сукулентів в природних умовах.

  Як використовують перліт для сукулентів

  Перліт – один з кращих інгредієнтів ідеальної землесуміші для сукулентів. Це природний мінерал, створений з вулканічного скла. Перліт складається приблизно на 70-75% з діоксиду кремнію. Він також містить безліч інших мінералів, включаючи оксид алюмінію, оксид натрію, оксид калію і оксид заліза. Перліт допомагає зберегти повітропроникність грунту і швидке його дренування. Потенційним недоліком перліту є те, що він легко руйнується – з часом він розпадається на порошок.

  Комерційний перліт зазвичай продається трьох розмірів: дрібний, середній і великий. Великий Перліт забезпечить більше можливостей для дренажу та повітряного потоку, ніж дрібний, але дрібна фракція цієї сировини краще змішується з грунтом. Деякі квітникарі рекомендують використовувати більш дрібні частинки перліту в менших горщиках з більш дрібними рослинами, а середню і велику фракцію для садових рослин або великих горщиків з великими кімнатними рослинами.

  Рецепт оптимального складу грунту для сукулентів з використанням перліту:

  • 2 частини звичайної грунту для домашніх рослин
  • 1 частина піску великої фракції
  • 1 частина перліту

  Торфяний ґрунт для сукулентів: пропорції та приготування

  Торф – сировина, що використовують для дуже великих сукулентів. Наприклад, таких як, Агава. Вони швидко ростуть, розвиваються, споживають багато води, поживних речовин. Також торф’яний субстрат підійде для маленьких саджанців, які швидко ростуть – Ечеверія, Седуми, Товстянки, Молочай. Вважається, що виживання цих представників в гравії краще, ніж в торфі, але вони довше розвиваються, їм потрібно нарощувати величезну кількість коренів.

  Землесуміш на основі торфу – оптимальний варіант для молодих сукулентів.

  1. Беремо високоякісний торф’яний субстрат (наприклад німецький універсальний ґрунт, в нього вже доданий перліт), він досить однорідний. Пам’ятайте, що, чим дешевший субстрат, тим більше в ньому бур’янів, різних паличок і сміття. Краще купувати субстрати відомих виробників.
  2. Розпушують вручну підготовлені інгредієнти. Якщо ґрунтосуміш не містить перліт – додаємо трохи, а також дрібного керамзиту (або сухої засипки). Чітких пропорцій немає, рекомендується візуально дивитися на співвідношення.
  3. Далі – досипається трохи цеоліту (він володіє протигрибковими властивостями). В якості додаткового складового елементу можна додати трохи лави пемзи.
  4. Перемішуємо компоненти до отримання однорідності.

  Щоб перевірити правильність суміші субстрату, потрібно взяти приготовлену землю і стиснути її в грудку. Якщо розсипається – значить все зроблено правильно, якщо клубок залишається цілісним – необхідно переробляти суміш заново. Важливий момент полягає в підготовці дренажу. Він актуальний для високих горщиків, ідеальним варіантом стане застосування керамзиту.