Як правильно посадити іриси

0 Comments

Зміст:

Ірис (Півники)

Іриси (Iris) або Півники – напрочуд гарні багаторічні цибулинні квіти, що вражають уяву різноманіттям форм, фарб та відтінків. Плоскі тоненькі дворядні листові пластини мають мечоподібну форму, рідко зустрічаються лінійні. На поверхні знаходиться тонкий шар з воску. Як правило, квіточки поодинокі, але зустрічаються на таких рослинах і невеликі суцвіття. Вони, як правило, запашні і мають великий розмір, їх виділяє вельми незвичайна форма, а також химерне забарвлення.

У квітів 6 пелюсток, які є частками оцвітини. Зовнішні частки (3 шт) злегка вивернуті донизу і мають відмінне від верхніх часток забарвлення. Зрослі верхні частки формою нагадують трубку. Цвітіння тривале з травня місяця та до липня. Одночасно розпускається дві або три квіточки, і вони не в’януть протягом 1-5 днів.

У 20-х роках минулого століття селекцією ірису активно зайнялися у багатьох європейських країнах, а також у США та Канаді, Японії та Австралії. З того часу було виведено понад 40 тисяч найрізноманітніших та найефектніших сортів.

Квітки ірисів активно використовують у кулінарії. З них варять варення, роблять здобне крохмалисте борошно для тортів, використовують як каперси в маринаді, додають у супи та м’ясні страви як приправу. Іриси випромінюють чудовий, тонкий аромат, що наповнює сад дивовижним чарівним запахом. Тому рослини широко використовують у парфумерній промисловості для виготовлення парфумів, кремів, дезодорантів та дуже дорогої пудри.

  1. Де краще посадити іриси
  2. Як правильно доглядати за ірисами
  3. Коли обрізати на зиму
  4. Види Ірисів
  5. Бородаті іриси
  6. Луїзіанські іриси
  7. Ірис японський
  8. Фото Ірисів

Де краще посадити іриси

Посадку цибулин ірисів у відкритий ґрунт проводять або наприкінці квітня, як тільки розмерзнеться земля, або наприкінці вересня. Температура ґрунту при цьому має бути не нижче 12 градусів.

Садять цибулини на ділянці, добре освітленій сонцем. Ґрунти ірисам потрібні нейтральні або у крайньому випадку слабокислі (рН 6,5 – 7,0). Глибина лунки залежить від розміру цибулини. З урахуванням дренажу з піску, що викладають на дно шаром 5 см, вона повинна становити не більше 12 см. Відстань між рослинами – 15 см.

Посадковий ґрунт готують із верхнього родючого шару, компосту та піску в рівних пропорціях. У кожну лунку додають фосфорно-калійні добрива (суперфосфат та сірчанокислий калій) та золу.

При посадці цибулин паросток має бути спрямований нагору. Лунки засипають посадковою сумішшю і добре утрамбовують, щоб цибулина була повністю закрита землею. Посадки відразу ж добре поливають теплою водою і якщо якась цибулина оголилася, зверху засипають її землею.

Як правильно доглядати за ірисами

Всі іриси (крім японської) досить посухостійкі. Вони накопичують вологу корінням, і тому можуть довго без неї обходитися, але земля навколо них завжди має бути вологою та пухкою. У період цвітіння поливають частіше. Поливати рекомендується ввечері, намагаючись, щоб краплі води не потрапили на квіти та листя.

Після закінчення цвітіння все засохле листя і квітки акуратно обрізають. Бородаті мініатюрні та середньорослі іриси на зиму не вкривають. Інші мульчують сухим листям і закривають ялиновим лапником.

Ірис виростила Данилова Євгенія:

Сорт «Ірис What Again»

Підгодовують іриси тричі за сезон: навесні рослинам дають азотне харчування (розчин сечовини або настій із коров’ячого посліду у співвідношенні 1:10). Влітку дають азотно-калійні добрива, а восени – калійно-фосфорні.

Коли обрізати на зиму

Іриси на зиму зазвичай обрізують восени після закінчення їхнього цвітіння та коли листя засохне. Це зазвичай відбувається з середині до кінця осені. У тому випадку, якщо розсадка цього року не передбачається, то рекомендується видалити квітконоси після того, як рослина відцвіте.

Якщо починається пожовтіння листових пластин, рекомендується їх обрізати, зробивши напівкруглу форму кінчика. Так, іриси залишаться гарною окрасою саду і встигнуть до зими набратися необхідних поживних речовин та сил.

При теплому осінньому періоді найчастіше відбувається повторне цвітіння. Після того, як листові пластини потьмяніють, їх необхідно обрізати, залишивши лише 10-15 сантиметрів. Обрізки треба знищити (спалити), оскільки на поверхні можуть бути хвороботворні мікроорганізми, і навіть яйця шкідливих комах.

Види Ірисів

Існує безліч видів ірисів, більшість з яких дуже теплолюбні. В україні найкраще вирощувати такі види ірисів: бородаті (найчисленніша група), луїзіанські та японські.

Іриси: опис вирощування, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 листопада 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 27 травня 2014 🕒 12 хвилин 👀 199966 разів 💬 8 коментарів

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за ірисами
  • Квіти іриси – опис
  • Вирощування ірису – особливості
  • Посадка ірисів
    • Коли і куди саджати іриси
    • Посадка ірисів навесні
    • Посадка ірисів восени
    • Як доглядати за ірисами в саду
    • Хвороби та шкідники ірисів
    • Бородаті іриси
    • Ірис німецький
    • Небородаті іриси
    • Ірис сибірський
    • Ірис японський
    • Ірис спурія
    • Ірис болотний
    • Коментарі

    Іриси – квіти з найбагатшою палітрою можливих відтінків, безперечні домінанти клумб та букетів в благодатну пору перетікання весни в літо…

    Головне, що потрібно знати квітникарю про іриси: квіти богині веселки Іриди люблять тепло та світло. Контроль вологи особливо важливий в період бутонізації (поливаємо регулярно й рясно), в решту часу орієнтуємося на пересихання ґрунту біля коренів.

    • Як змусити іриси «розповзатися» по клумбі красиво?
    • Як і чому потрібно садити іриси «на пісок»?
    • Чим загрожує глибока посадка півників?
    • Як облагородити пожовклі після цвітіння кущики ірисів?

    Давайте розберемося разом.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за ірисами

    • Посадка: видові рослини – посівом насіння у відкритий ґрунт під зиму або після стратифікації посівного матеріалу навесні. Сортові – поділом кореневищ і висадкою діленок у ґрунт кожні 3-4 роки після цвітіння.
    • Цвітіння: з травня до середини літа.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло в першій половині дня.
    • Ґрунт: родючий, дренований, окультурений на глибину до 20 см, за складом – легкий або середній, нейтральний або слабколужний.
    • Полив: регулярний, достатній, у період бутонізації – рясний.
    • Підживлення: мінеральними комплексними добривами в рідкому вигляді до цвітіння. Під час цвітіння не підживлюють. Органіку не використовувати.
    • Розмноження: насіннєве, вегетативне (поділом кореневища).
    • Шкідники: гладіолусові трипси, совки, попелиці, кореневі лукові кліщі, лукові дзюрчалки, стеблова, сунична й галлова нематоди, слимаки, капустянки, дротяники, хрущі.
    • Хвороби: бактеріоз, сіра гниль, фузаріоз.

    Ірис (лат. Іris), або Півник – рід кореневищних багаторічників родини Півникові, або Ірисові (Iridaceae). Ростуть іриси всюди і налічують близько 700 видів усіляких форм і відтінків. У перекладі ірис означає «веселка». Так назвав квітку Гіппократ на честь Іриди, богині веселки. Легенда розповідає, що коли Прометей подарував людям вогонь, спалахнула веселка – так раділа природа. Радуга переливалася весь день, вечір і ніч, а коли темрява відступила і зійшло сонце, всі побачили, що на землі розцвіли дивовижні іриси – квіти, схожі на веселку. Флоренція (у перекладі – «квітуча») отримала свою назву від римлян за те, що поля навколо міста були усіяні ірисами. У культурі квітка ірис вже більше двох тисяч років. І вирощують їх не тільки як прикрасу садів, але і як цінну сировину для виробництва есенцій у парфумерній промисловості.

    Квіти іриси – опис

    Іриси – рослини кореневищні. На кореневищі росте шнуркоподібне або ниткоподібне коріння. Квітконоси (один або декілька) однорічні. Листя пласке, мечоподібне, тонке, дворядне, іноді лінійне, з восковим нальотом. Зібране воно віяловими пучками в основі квітконосу, стеблового листя майже немає. Квітки в ірисів поодинокі, інколи в невеликих суцвіттях, великі, часто запашні, відрізняються незвичайною витонченою формою і бувають забарвлені в найрізноманітніші кольори та їхні поєднання. У квітки шість пелюсток (насправді це частини оцвітини). Три зовнішні частки трохи вивернуті донизу, і вони за кольором зазвичай відрізняються від верхніх часток, які зростаються внизу й утворюють трубку. Цвітуть іриси з травня до липня, одночасно цвітуть дві-три квітки від одного до п’яти днів. Плід ірису – тригніздова коробочка.

    Вирощування ірису – особливості

    • По-перше, особливість ірисів у тому, що їхні кореневища розростаються горизонтально і часто оголюються, виходячи на поверхню. Тому іриси взимку потрібно обов’язково присипати землею і торфом, щоб вони не вимерзли. Навесні це покриття обережно прибирають.
    • По-друге, іриси люблять переміщуватися, і за один рік можуть змістити своє розташування вбік на кілька сантиметрів. Щоб ряди виглядали рівнішими, садити іриси слід віялом листя уздовж, а не поперек ряду.
    • По-третє, саджати ірис бородатий потрібно на пісок: на дно ямки насипають гіркою пісок і розправляють по ньому корінь ірису. При глибокій посадці ірис або пропаде, або не стане цвісти.
    • По-четверте, не підживлюйте іриси органічними добривами, вони цього не люблять. Найкращий вид підживлення – мінеральні добрива в рідкому вигляді.

    Посадка ірисів

    Коли і куди саджати іриси

    Існує загальновизнана думка, що іриси потрібно ділити й пересаджувати відразу після цвітіння, щоб вони встигли прийнятися до зими. Але якщо у ваших краях осінь тепла і довга, можете з пересадкою не поспішати. Взагалі-то іриси можна садити і навесні, і восени, і влітку після цвітіння. Головне не забувати пересаджувати іриси кожні 3-4 роки, а сибірські іриси – хоча б раз на десять років, інакше вони вироджуються, розростаються і перестають цвісти.

    Висаджувати іриси бородаті треба на добре освітлених у першу половину дня, захищених від протягів схилах або височинах, щоб був відтік талих вод і гарний дренаж. Іриси болотні і сибірські, навпаки, полюбляють ґрунт вологий. Але й ті, й інші іриси люблять ґрунт багатий, і якщо земля на вашій ділянці не відповідає цій вимозі, внесіть навесні перед посадкою в ґрунт жирну садову землю або компост, підживіть її калійно-фосфорними добривами. Якщо ґрунт кислуватий, додайте доломітове борошно, крейду або деревну золу. Якщо на ділянці суглинок, додайте торфу і піску, якщо, навпаки, ділянка піщана, додайте глинистої землі. Для знезараження перед посадкою пролийте ділянку фунгіцидом і обробіть гербіцидами від можливих бур’янів.

    Не використовуйте для удобрення ділянки гній.

    Посадка ірисів навесні

    Посадка і догляд за ірисами вимагають певних знань, але не так багато зусиль, як це здається квітникарям-початківцям. Посадковий матеріал, якщо він зберігався зиму або був куплений в магазині, перед посадкою краще обробити такими стимуляторами росту, як Екогель або Циркон. Довге коріння слід акуратно підрізати, підгнилі місця видалити, а корінь для дезінфекції потримати 20 хвилин у розчині марганцівки. Посадка ірисів проводиться так: у неглибоку ямку насипають пагорбочком пісок, зверху укладають горизонтально кореневище бородатого ірису, розправляють коріння, засипають ґрунтом таким чином, щоб верхня частина кореневища залишалася над рівнем, і добре поливають. Якщо ви закопаєте все кореневище, то можете спровокувати його загнивання. Безбороді іриси, навпаки, потрібно заглибити на кілька сантиметрів і до того ж замульчувати для збереження вологи опалою хвоєю або торфом. Відстань між ірисами повинна бути не менше півметра.

    Посадка ірисів восени

    Іриси навесні висаджуються так само, як і восени, вірніше, пізнім літом, а саме після цвітіння. Зазвичай це відбувається з серпня до кінця вересня, хоча що раніше посадити, розсадити або пересадити іриси, то більше впевненості, що вони приживуться. Потрібно вилами викопати кущ ірису, розділити його на річні ланки з листяною лопаткою, акуратно вкоротити шнуркоподібне коріння, вирізати пошкоджені або підгнилі місця, продезінфікувати кілька годин у розчині марганцівки темно-рожевого кольору, потім 4-5 годин підсушити на сонці. Посадка ірисів здійснюється вже відомим вам способом. Відстань між низькорослими ірисами – 15 см, середньорослими – 20 см, високими – 50 см.

    Догляд за ірисами

    Як доглядати за ірисами в саду

    Любов до тепла і світла – головна особливість ірисів. Що стосується поливу, то суворо стежити за кількістю одержуваної рослинами вологи важливо саме у фазі бутонізації. У цей час полив повинен бути регулярним і достатнім. Взагалі ж поливати іриси потрібно тільки тоді, коли ґрунт біля коренів стане дуже сухим. Що стосується підживлення, то в більшості випадків достатнім буде удобрення ґрунту під час весняної підготовки ділянки. Але якщо ви вважаєте, що рослинам потрібне підживлення, то доречне воно у вигляді розчину фосфорно-калійних добрив, котрі вносяться під корінь під час зростання, але категорично не можна удобрювати іриси під час цвітіння.

    Боротися з бур’янами вам доведеться весь вегетаційний період. Прополювання проводять вручну, оскільки коренева система ірисів розвивається горизонтально та розташована дуже близько до поверхні, і ви можете випадково пошкодити її, працюючи сапкою. Зрідка таки потрібно розпушувати ґрунт, тільки робити це слід дуже обережно, намагаючись не пошкодити коріння. І ще: не лінуйтеся видаляти зів’ялі квіти, інакше вони можуть стати розсадником шкідників.

    Хвороби та шкідники ірисів

    Що витонченіший і строкатіший сорт ірису на клумбі, то вища ймовірність його ураження хворобами і шкідниками. Головною умовою здоров’я ваших рослин є дотримання всіх правил агротехніки виду. Крім того, необхідно стежити за «самопочуттям» ірисів весь вегетаційний період, аби вчасно побачити проблему і зуміти її усунути. Якщо рослина уражена фузаріозом чи іншим видом гнилі, зволікання смерті подібне: слід негайно видалити і знищити хворий екземпляр та обов’язково пролити інші іриси по корінню і під корінь двопроцентним розчином фундазолу. Використовуйте цей препарат і в якості профілактичної обробки кореневищ перед посадкою, тоді ризик захворювання знизиться. Як превентивний захід від плямистостей усіх видів застосовується обприскування ірисів однопроцентним розчином бордоської суміші.

    Зі шкідників найчастіше вражають іриси совки, виїдають основи квітконосів, в результаті чого ті жовтіють і гинуть. Щоб уникнути цієї проблеми, потрібно на початку вегетації двічі з тижневим інтервалом обприскати іриси десятивідсотковим розчином карбофосу.

    Нападають на іриси і гладіолусові трипси, від яких у листі рослин порушується фотосинтез, вони стають бурими і засихають. Бутони ірисів, уражені трипсами, робляться потворними і знебарвлюються. Особливо високий ризик зараження трипсами в посушливе літо. Усунути проблему можна за допомогою карбофоса, як і у випадку із совкою, або обприскуванням рослин процідженим десятиденним настоєм 400 г махорки з додаванням 40 г тертого господарського мила.

    Шкідниками ірисів можуть стати слимаки. Щоб позбутися їх, розкладіть між кущами ірисів мокрі ганчірки або листя лопуха, які слимаки використовують як укриття, потім зберіть їх разом зі слимаками і знищить. Існує й інший спосіб боротьби зі слимаками: в суху погоду рано-вранці або ввечері порозсипайте по ділянці гранульований метальдегід з розрахунку 30-40 г на 10 м 2 .

    Іриси після цвітіння

    Якщо ви не збираєтеся розсаджувати цього року ваші іриси, то найкраще після закінчення цвітіння буде зрізати квітконоси. Якщо починає жовтіти листя, можна обрізати жовтизну, зробивши кінчик листка напівкруглим – це виглядає дуже симпатично, і ваш ірис, як і раніше, прикрашатиме клумбу, а його кореневище буде набиратися поживних речовин для росту і цвітіння наступного року. Якщо осінь видасться тепла, іриси можуть зацвісти вдруге. Коли ж листя нарешті пожухне, обріжте його на висоті 10-15 см і спаліть, щоб знищити можливі яйця шкідників або збудники хвороб.

    Перед приходом холодів присипте оголене коріння ірисів землею, замульчуйте ділянку шаром піску або торфу товщиною 8-10 см. Якщо є ймовірність сильних або затяжних морозів, накрийте ділянку сухим листям або ялиновим гіллям. Якщо ж зима буде сніжною, укриття ірисам не знадобиться.

    Зберігання ірисів

    Якщо ви купили або викопали кореневища ірисів бородатих восени і хочете зберегти їх до весни, найкраще місце для їх зберігання – холодне сухе приміщення. Складіть добре просушені корінці в коробку і винесіть на балкон або лоджію. Тільки треба попередньо загорнути кожен корінь у папір, тканину або пересипати їх у коробці сухою тирсою чи сухим же торфом.

    Усі інші види ірисів вологолюбні, тому найкращий спосіб зберегти корінь ірису до весни – це посадити його у вазон, попередньо обрізавши довгі корінці, продезінфікувавши його у неміцному розчині марганцівки і просушивши після цього. Корінець занурюють у землю не глибоко, злегка присипавши зверху землею. Навесні пророслий корінь разом із земляною грудкою висаджують у ґрунт.

    Види і сорти ірисів

    Бородаті іриси

    Кореневі іриси за формою квітки ботаніки поділяють на бородаті і небородаті. Бородаті іриси, названі так через волохаті волосинки на пелюстках, мають свою класифікацію (високі, середньорослі, бордюрні, стандартні середньорослі, дрібноквіткові середньорослі, зв’язуючі середньорослі, стандартні карликові, мініатюрні карликові, столові, арілбреди, аріли й арілбреди, неарілоподібні арілбреди, аріли й арілоподібні арілбреди). Але ця класифікація для вчених, для квітникарів-любителів усе це просто іриси бородаті різних розмірів.

    Ірис німецький

    У культурі існує сотні сортів високого бородатого ірису, який ще має назву ірис німецький. Ірис німецький – найпоширеніший вид ірису бородатого. Ось кілька популярних сортів, які прикрасять будь-який сад:

    • Baltic Sea – сильно гофровані іриси насичено блакитного кольору з синіми борідками;
    • Bewilderbest – гофровані кремово-бордово-червоні зі смугами та штрихами жовтого і білого кольору;
    • Acoma – небесно-блакитні / слонова кістка з лавандовою облямівкою, дуже популярний у американців.

    Небородаті іриси

    (узагальнююча назва умовна) включають наступні види: ірис сибірський, ірис японський, ірис спурія, ірис луїзіанський, ірис каліфорнійський, ірис болотний та інші іриси (видові та міжвидові). Про найпопулярніші в наших широтах види ми вам розповімо:

    Ірис сибірський

    чиє природне забарвлення варіюється від блакитного до темно-фіолетового, хоча сьогодні виведено вже близько 1000 сортів із різним забарвленням, наприклад, іриси білі Сноу Куїн; Imperial Opal висотою 80 см кольору рожевої лаванди, квітки до 10 см у діаметрі; ірис жовтий із білою облямівкою Беттз енд Шуга. Недолік тільки один – ірис сибірський позбавлений аромату;

    Ірис японський

    (він же ірис мечоподібний, він же ірис Кемпфлера) з орхідеєподібними великими квітками до 25 см у діаметрі, що не мають запаху. Японські селекціонери вивели багатопелюсткову і махрову садову форму ірису японського, яка називається хана-шобу. На жаль, цей вид неморозостійкий, тому квітникарям рекомендують сорти, виведені саме для наших широт: Nessa-No-Mai – фіолетовий із білим, квітки – до 23 см у діаметрі; Сольвейг – ніжний світло-бузковий ірис, Василь Алфьоров – немахровий ірис чорнильного кольору;

    На фото: Ірис японський або ірис мечоподібний або ірис Кемпфлера
    На фото: Ірис японський або ірис мечоподібний або ірис Кемпфлера
    На фото: Ірис японський або ірис мечоподібний або ірис Кемпфлера

    Ірис спурія

    дуже елегантний, схожий на цибулинний ірис ксифіум, але набагато більший. Крім того, ірис спурія морозостійкий і посухостійкий. З найкрасивіших: Lemon Touch – мереживний жовто-лимонний із більш темним золотим сигналом, високий – 1 м; Transfiguration – такий же високий ірис від темно-фіолетового до синьо-фіолетового кольору з бронзовим сигналом; Stella Irene – пурпурно-чорний із маленьким золотим сигналом, висота 90 см.

    Ірис болотний

    або ірис несправжньоаїровий. Цей вид стоїть окремо, оскільки дуже відрізняється від інших видів тим, що росте тільки у вологому ґрунті. У природі має квіти жовтих відтінків, у культурі ірис болотний використовується для декорування штучних водойм. Популярні сорти Golden Queen із квітками жовтого кольору, Flore Pleno – махровий сорт, Umkirch – квітки рожеві.

    За забарвленням сорти ірисів поділяються на:

    • одноколірні (однаковий колір усіх часток ірису);
    • двотонні (нижні і верхні частки різних відтінків одного кольору);
    • двоколірні (нижні частки одного кольору, верхні – іншого);
    • варієгата (нижні частки червоно-коричневі, верхні – жовті);
    • амена (верхня частина біла);
    • облямовані або пліката (контрастна облямівка або на нижніх частках, або на всіх);
    • переливчасті (плавний перехід з одного відтінку в інший).

    Квітка ірису: види, сорти, фото, вирощування і догляд

    Іриси поширені скрізь, де здатні рости, так як відрізняються невибагливістю і користуються особливим становищем у більшості любителів квітів. Квітка ірису згадується в багатьох легендах, переказах, міфах і прикмети. Він є символом довіри і надії, міцних дружніх зв’язків і розташування. Про характеристику різновиди, особливості посадки, розвитку рослини піде мова нижче в статті.

    Опис легендарного квітки

    Квітка ірису названий на честь грецької богині веселки Іріди. Причиною такого порівняння є те, що ці рослини бувають найрізноманітніших забарвлень. В одній квітці може поєднуватися багато відтінків одного або кількох кольорів, що створює гармонійну і завжди унікальну картину.

    Цікаво! Ірис також іменують Голубчик або Півник. З вигляду це рослина трохи нагадує орхідею, у нього дуже ніжні, красиві бутони, що зачаровують різноманітністю забарвлень.

    Ірис – багаторічна культура. Коренева система розташована у верхньому ґрунтовому шарі землі. Стебла гіллясті або прості. Вони можуть рости пучками або поодиноко – залежно від сорту. Листочки мечоподібні, плоскі, збираються біля основи стебла. Бутони можуть бути в суцвіттях по кілька штук або розташовуватися по одному. Оцвітина венчиковидный, у формі трубки з шестираздельным вигином. Пелюстки у підстави зібрані в трубку, де і розташовується нектар.

    Період цвітіння цих кольорів залежить від місця розташування. Наприклад, в середній смузі Росії вони розпускаються з кінця травня по липень. Ареал поширення охоплює практично всі континенти. Не ростуть вони лише там, де дуже холодно або стоїть нестерпна посуха.

    Фото квітучих ірисів

    Види і сорти ірисів

    Сімейство ірисових або касатиков включає понад 800 видів. В науці ці рослини мають досить складну структуру, але в світі простих любителів квітів розрізняються по більшій частині колірною гамою і деякими іншими параметрами. Розрізняють столові, низькорослі (до 35 см), середньорослі (36-70 см), високорослі (більше 70 см), арилоподобне, дрібноквіткові, бородаті і не бородаті півники. Нижче для прикладу наведені деякі популярні сорти.

    • «Baltic Sea» – німецький сорт. Квітка поділений на секції по забарвленню. Борідка яскраво-синя, а пелюстки небесно-блакитні.
    • «Draculas Kiss» або «Поцілунок Дракули» – сорт американської селекції, зареєстрований в 2009 році. Висота стебла 91 см в середньому, колір бутона темно-фіолетовий.
    • «Show Queen» – результат роботи сибірських селекціонерів. Квіти ніжно-білі, дуже красиві, їх легко розрізнити серед ірисів інших видів. У підстави суцвіття є жовта горловина.

    Фото сортів півоній Baltic Sea, Поцілунок Дракули, Show Queen

    • «Wink» – карликовий сорт з ніжним квіткою білого кольору, обрамленим фіолетово-блакитними пелюстками. На кожному квітконосі дозріває за 2 бутона.
    • «Imperial Opal» – безбородий квітка ірису родом з Сибіру. Має дуже великий квітка (до 10 см) верхні та нижні пелюстки лавандово-рожеві, светлеющие до країв, з невеликим більш темним крапом і жилками. Сам високий квітконіс, виростає близько 80 див.
    • «Delavayi» – сибірська сорт з цікавою формою пелюсток. Вони довгасті і вже, ніж у інших ірисів. Колір синьо-фіолетовий зі світлими смужками. Квітконіс заввишки 60 див.

    Фото ірисів Imperial Opal, Delavayi

    Як правильно посадити іриси?

    Як садити іриси у відкритий ґрунт? Перед тим як приступити безпосередньо до посадки, потрібно переконатися, що місце їм підходить. Це дуже світлолюбна культура. Їй потрібно багато світла, тому місце під посадку повинно знаходитися на відкритій місцевості, без постійної природної або штучної тіні.

    Що до вологості грунту, то тут все залежить від сорту. «Кемпфера», «Щетинистый» та «Жовтий» квітка ірису вирощуються в болотистій місцевості, а «Сибірському» необхідна помірна вологість. Більшість же бородатих ірисів воліють дренування ї грунт. Так що цей момент потрібно уточнювати в кожному окремому випадку.

    Важливо! Іриси не можна назвати вибагливими квітами, інакше б вони не були настільки поширені по світу. Але рівняти їх все під один теж не варто. Різні сорти можуть мати свої особливі переваги до кількості вологи, типом грунту та іншим моментам по догляду та посадці.

    Посадка рослини проводиться восени або навесні. Перед процедурою потрібно удобрити землю (перегноєм, фосфором, калієм і азотом, або компостом), видалити всі бур’яни і їх корінці або обробити землю гербіцидами, щоб бур’яни не росли на ділянці. Якщо земля надто важка, чи легка, її потрібно збалансувати – в глинисту додається торф і пісок, а в пісок – глинистий грунт. Також потрібно врегулювати кислотність – квітка ірису воліє грунт середньої кислотності.

    Цікаво! Гербіциди, проти яких активно «воюють» городники, дуже популярні при вирощуванні квітів. Адже квіти в їжу не вживаються і тому на клумбі подібна хімія шкоди не принесе.

    Для посадки ірисів потрібно зробити ямки або траншею, на подвійну висоту корінця. Потім зволожити грунт і посадити корінці. Після цього їх присипають землею, німого ущільнюють грунт і залишають проростати. Якщо наземна частина дуже висока, її потрібно обрізати наполовину відразу після посадки.

    Розділені корінці садять завжди поверхово. Зверху їх повинен покривати лише тонкий шар грунту. Якщо посадка здійснювалася восени, посадки потрібно вкрити на зиму лапником і мульчування тирсою або яким-небудь подібним сировиною.

    Як доглядати за ірисами?

    Догляд в домашніх умовах за кімнатними рослинами і за ірисами, які вирощуються в умовах відкритого ґрунту – дві різні речі. Головне, що потрібно зрозуміти – контролювати кімнатні умови набагато простіше, ніж вирощувати квіти на клумбах і присадибної території. Різкі зміни погоди, надмірні опади можуть повністю знищити рослину, тому потрібно забезпечити максимально комфортні умови для росту, щоб культура зростала сильною і стійкою.

    • Поливи здійснюють по мірі необхідності. Не варто забувати, що верхній шар грунту не повинен пересихати. Особливо важливо простежити за своєчасними поливами під час цвітіння. Проводиться полив теплою водою, нагрітою на сонці у вечірні або ранкові години.
    • Щоб рослина пишно росло і розвивалося, потрібно простежити, щоб серед ірисів не росли бур’яни. Їх потрібно вчасно видаляти, як тільки вони з’являються. У міру видалення бур’янів потрібно також рихлити землю.
    • Раз у 3-4 роки іриси бажано пересаджувати. Тільки так можна добитися від них пишного цвітіння. Якщо не пересаджувати іриси більше 5-6 років поспіль, земля сильно виснажується і рослина може взагалі перестати цвісти.

    Важливо! На відміну від всіх інших видів, «Сибірські» іриси пересідає раз в 10 років, не частіше!

    • Підгодовують квітка ірису калійно-фосфорними добривами 2-3 рази за весь сезон: на початку росту, на початку бутонізації, і через 10-15 днів після цвітіння.
    • З настанням морозів потрібно зрізати верхню бадилля наполовину. Під зиму посадки варто вкрити торфом або тирсою на 10 см, щоб коріння не вимерзли, а по весні мульча обов’язково прибирається!

    Фото кольорів квітів ірисів

    Хвороби і шкідники

    На жаль, іриси люблять не тільки люди, але і шкідники. Правда вони ними не милуються, а поїдають і знищують. Щоб ці унікальні рослини не страждали від шкідників і хвороб, потрібно знати, як захистити квітка ірису і попередити будь-яку хворобу.

    • Трипси особливо небезпечні в період посухи. Вони псують зовнішній вигляд рослини, порушують процеси фотосинтезу в листочках, з-за чого останні беруться коричневими плямами і висихають. Для боротьби з цим шкідником можна використовувати «Карбофос» або зробити домашній настій. На 400 г махорки береться 40 грам тертого господарського мила. Все це заливається водою і настояти 10 діб. Після того, як настій готовий, його проціджують і використовують для обприскування.
    • Совка поїдає підстава квітконоса, призводить до пожовтіння рослини і його повільного відмирання. Для боротьби з ними найчастіше використовується «Карбофос». Рослина їм обробляють 2 рази за сезон (в період перед і після цвітіння).

    Важливо! Щоб хвороби і шкідники не атакували іриси, варто кілька разів за сезон обприскувати їх комплексними інсектицидами та фунгіцидами.

    • Гусениця точильщица призводить до усихання бутонів. Проти неї можна використовувати 20% розчин «Конфилдора» – поширеного інсектициду.
    • Аскохітоз і церкоспориоз призводять до скручування і відмирання листків. Як правило, дана проблема спостерігається в період активного розвитку. Це не дуже небезпечно, так як листочки потім знову відростає, але проблема є великим стресом для рослини, тому бутони, яке дає переболевшее рослина зазвичай менші за розміром і не такі пишні. Боротися з хворобами цього типу потрібно розчином хлороокису міді. На 10 літрів води береться 30 г окису.

    Як розмножують іриси?

    Квітка ірису розмножується методом поділу кореневищ. Раз на 4-5 років, після закінчення цвітіння (липень – початок серпня) від материнського кореня відділяється шматочок 1-2-річного віку з ниркою відновлення і пучочком листя. Але до того як відокремлювати нирку, потрібно прогріти материнський корінь на сонці протягом 5-6 днів.

    Після поділу, деленко потрібно продезінфікувати 30 хвилин у розчині «Хома», щоб вбити всі хвороботворні бактерії. Після цього молоді корінці просушують 2-3 дні на сонці, посипають всі зрізи товченим вугіллям, і лише потім використовують для посадки.

    Легенди і оповіді про ирисах

    Ирисам приписується особлива енергія. Їх не тільки зводять у ранг символів, але і наділяють магічними властивостями. Це одна з причин, по якій півник так часто згадується в легендах і міфології різних культур.

    • Згідно однієї з легенд, перший квітка ірису зацвів на землі більше 1 мільйона років тому. В ті часи на його красу зібралися милуватися звірі, птахи, комахи, а також вітер і вода. Вони так сильно полюбили квітка, що рознесли його по всій землі, а коли квіти зацвіли, то полюбилися і людям.

    Цікаво! Догляд в домашніх умовах за ірисами, які були зрізані з городу, досить простий. Їх потрібно просто помістити у вазу з відстояною водою (кімнатної температури) і поставити на світле місце. Іноді у вазу кидають пару таблеток аспірину або чайну ложку цукру, щоб квіти довго стояли.

    • Інша легенда свідчить, що давним-давно небо осяяла красива веселка. Але вона не розчинилася як всі інші, а розсипалася на дрібні частинки, які попадали на землю. Через деякий час на місцях, куди впали частини веселки, виросли квіти, які і були названі ірисами.
    • Саме древні греки вперше порівняли це рослина з величчю богині Іріди. З давньогрецької мови слово «Ірис» перекладається як веселка. Вважається, що ім’я квітка отримав завдяки Гіппократу, який його і назвав.

    Цікаво! У фен-шуй квітка ірису символізує життя, вічну молодість, надію і віру. Тому його рекомендує ставити у вітальні або будь-який інший кімнаті, де збирається вся сім’я.

    • В Японії слово «ірис» і «військовий дух» пишуться одним і тим же ієрогліфом. У цій країні іриси порівнюють зі сміливістю і відвагою воїнів. У день хлопчиків (японський свято), японці люблять приходити в ирисовые сади і милуватися цими квітами. Такий звичай існує вже дуже давно і неухильно підтримується з року в рік.
    • У християнстві іриси асоціюють зі стражданнями Христа. З цієї причини ці квіти вже багато століть культивуються в монастирях і при храмах.