Чому Аміра Темура називають визволителем Європи

0 Comments

Чому Ярослава називали тестем Європи?

Великим київським князем став Ярослав Володимирович, який правив з 1019 року по 1054рік. Його прозвали за розум і вченість Мудрим. Але не тільки таке прізвисько мав Ярослав Володимирович. За свою зовнішньополітичну активність та зв’язки його ще називали тестем Європи. Чому Ярослава називали тестем Європи? А річ ось у чому.

Чому Ярослава називали тестем Європи?

Свою успішну зовнішню політику Ярослав Мудрий грунтував не тільки на застосуванні збройних сил та зброї, а на дипломатичній діяльності. Вона, в свою чергу, міцно спиралась на династичні родинні зв’язки та шлюби — його діти та близькі родичі вступали в шлюб з першими особами (правителями) інших країн.

Так, наприклад, довга трирічна війна Київської Русі з Візантією завершилася примиренням та шлюбом сина Ярослава Володимировича Всеволода з донькою імператора візантійського Костянтина ІХ Мономаха — Анастасією. Пізніше їхній син, онук Ярослава, Володимир Всеволодович, успадкує від візантійського діда своє прізвисько Мономах.

Що стосується самої особистості Ярослава, то він мав шлюб з донькою шведського короля — Інгігерді.

Син норвезького короля на ім’я Гарольд Сміливий одружився з донькою Ярослава Єлизаветою. Інша дочка мудрого правителя, Анастасія Ярославна, стала дружиною угорського короля Андріана І. Освічена та талановита донька Анна вийшла заміж за французького короля Генріха І та після його смерті деякий час мудро управляла країною.

Польський король Казимир І Відновлювач також мав родинні зв’язки з Ярославом Мудрим – він був одружений на сестрі київського князя — Марії-Доброгніві. Династичні стосунки правитель Київської Русі мав також і з Німеччиною.

За Ярослава Володимировича середньовічна держава Київська Русь дістала широкого міжнародного визнання. Князя Русі, Ярослава Володимировича недаремно називали «тестем Європи».

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися чому Ярослава називали тестем Європи.

  1. Князювання Ярослава Мудрого ЗНО Після смерті Володимира чотири роки тривала боротьба за владу, в якій переміг Ярослав Мудрий (1019-1054 рр.). Князювання Ярослава Мудрого: відновлення централізованої держави, що послабилася під час міжусобної боротьби; означення території та кордонів держави, удосконалення державного апарату; остаточна перемога над печенігами. Читать далее.
  2. Чому Святослава називали «давньоруським спартанцем»? Чому Святослава називали «давньоруським спартанцем»? Український історик Михайло Грушевський називав князя Святослава «давньоруським спартанцем» і «першим запорожцем на київському столі». Щоб зрозуміти чому Грушевський називав Святослава спартанем потрібно знати значення цього слова. Спартанець — це помірна, загартована в скруті людина. Читать далее.
  3. Чому Олега називали віщим? Чому князя Олега називали віщим? Кожен знає про життя князя Олега лише загальні факти, але не всі задумувались чому його називають віщим. Чому Олега називали віщим? Князь Олег отримав прізвисько «Віщий» — бо був язичник і невіглас. Літописи називають Олега. Читать далее.
  4. Биография Ярослава Мудрого Ярослав Мудрый — Великий князь Киевский. Год рождения Ярослава точно не известен, но по общепринятому мнению он появился на свет в 978, хотя некоторые историки это отрицают. Отцом Ярослава был Владимир Святославич, матерью — Рогнеда Рогволодовна. Еще в юношестве в. Читать далее.
  5. Ярослав Мудрий хронологічна таблиця Ярослав Мудрий хронологічна таблиця життя та діяльності видатного князя Київської Русі викладена в цій статті Ярослав Мудрий хронологічна таблиця 983 – народився Ярослав Мудрий та був найстаршим із 5 синів Володимира та Рогніди 1015, 26 листопада – Ярослав вступив у. Читать далее.
  6. Чому Січ називали «Запорізькою»? Кожен українець знаю нашу історію, але не всі задумувалися чому козацька республіка називалась «Запорізькою»? Чому Січ називали «Запорізькою»? Запорізьку Січ назвали саме так, тому що вона була утворена та розташована на Запорізьких землях, зокрема на острові Хортиця, що на Дніпрі. Читать далее.
  7. Спорудження Софійського собору ЗНО Спорудження Софійського собору Нині чимало істориків схильні до думки, що будівництво храму роз­почалося за Володимира Великого. У 2011 р. навіть відзначено 1000-ліття від заснування Софії Київської. За­кінчення будівництва відносять до 1036 р., пов’язують з розгромом печенігів. Щоб забезпечити потребу руських. Читать далее.
  8. Як у давнину називали мандрівних музикантів? Як у давнину називали мандрівних музикантів і акторів у країнах Європи Ви дізнаєтеся в цій статті. Як у давнину називали мандрівних музикантів? У країнах середньовічної Європи виникло мистецтво мандрівних поетів, акторів і музикантів, які виконували свої пісні в супроводі музичних. Читать далее.
  9. «Ластівки тікають із Європи…» Ліна Костенко «Ластівки тікають із Європи…» Ліна Костенко Ластівки тікають із Європи. Що поробиш? Скрегіт, регіт, рев. Чад, бензин, вібрації, галопи, — птиці мертві падають з дерев. Може, десь є лотоси і гінкго, тихі ріки і рожева даль — у краю неляканих. Читать далее.
  10. Чому Володимира Великого називають Великим? Чи знаєте Ви чому Володимира Великого назвали «великим», якщо ні, то Ви маєте прочитати дану статтю. Чому Володимира Великого називають Великим? Володимир Великий названий «Великим» за його великий внесок в розвиток рідної землі, його навіть називали «батьком нації», після смерті. Читать далее.
  11. Чому істориків називають літописцями? Чому істориків називають літописцями, якщо Ви шукаєте відповідь на це запитання, то, прочитавши дану статтю, неодмінно знайдете її. Чому істориків називають літописцями? Хто такий літописець? Літописець – це людина, яка писала літописи. Істориків називали літописцями, тому що вони були надзвичайно. Читать далее.
  12. Хронологічний довідник Київська Русь ЗНО Хронологічний довідник Київська Русь VІІ ст. — утворення дулібського племінного союзу. Племінний центр — Зимнівське городище на Волині. VIII-IX ст. — формування ранньофеодальної Київської держави. 860 р., 18 червня — похід київського князя Аскольда на Візантію, початок облоги Константинополя. Прийняття. Читать далее.
  13. Загребельний «Диво» образи Образ Софії Київської виступає у творі і як реальна історична пам’ятка, і як художній символ сили, краси мистецтва, втілення людських рук та розуму, мистецького таланту. «Цей собор вже з першого дня його існування, певно, мало хто вважав за житло для. Читать далее.
  14. Ярослав Мудрий цікаві факти Ярослав Мудрий : цікаві факти з біографії українського політичного діяча, Великого князя Київського ви дізнаєтесь в цій статті. Цікаві факти про Ярослава Мудрого Ярослав Мудрий народився в 980 році. Це другий син Володимира Красне Сонечко і полоцької князівни Рогнеди. Історики. Читать далее.
  15. Ярослав Мудрий біографія скорочено Ярослав Мудрий біографія скорочено Біографія Ярослава Мудрого скорочено На українській мові розповість про життя та правління князя. Ярослав Мудрий був великим Київським князем (1015–1018, 1019–1054), ростовським князем (989–1010), Новгородським князем (1010–1034). Ярослав Мудрий біографія скорочено Ярослав народився приблизно 982 року. Читать далее.
  16. «Ярослав Мудрий» Кочерга стислий переказ «Ярослав Мудрий» Кочерга стислий переказ Зображуються 30-ті роки XI століття у Києві. Править Ярослав Мудрий. Ярослава Мудрого зображено державним діячем з холодною, розсудливою головою та добрим серцем. Він вірить у великі можливості своєї держави і свого народу. Але іноді образ. Читать далее.
  17. «Диво» Загребельний образ Софії Київської «Диво» Загребельний Характеристика Софії Київської як історичної пам’ятки та художнього символу наведена в цій статті. «Диво» Загребелиний образ Софії Київської У своєму славнозвісному творі автор робить перегуки минулого, сьогоднішнього й майбутнього. У найцікавішому «Диві» подано широку картину життя наших предків. Читать далее.
  18. Найбільші міста Європи Європа — цікавить та вабить багатьох туристів, багато хто хоче дізнатися, які Найбільші міста в Європі за населенням, за площею Найбільші міста Європи за населенням Найбільші міста в Європі Наведені в таблиці. У списку офіційні дані про кількість населення власне. Читать далее.
  19. Чому Геродот «батько історії»? Чому Геродота називають «батько історії»? Мабуть у багатьох джерелах можна зустріти подібне твердження. Завдяки чому Геродот отримав таке звання? Чому Геродот «батько історії»? Геродот мандрував і збирав побачену інформацію про життя народу, його звичаї, природу, війни. Ці записи його праці. Читать далее.
  20. Чому зростала роль грошей у Київській Русі Чому зростала роль грошей у Київській Русі Із ростом торгівлі, збільшенням багатств у представників суспільної верхівки зростає роль грошей у Київській Русі. Гроші є загальним мірилом вартості товарів, засобом нагромадження багатств і засобом платежу. Карбування монет на території сучасної України. Читать далее.
  21. «Княжа Україна» О. Олесь аналіз Князь, якого народ прозвав мудрим (за поетичною книгою О. Олеся «Княжа Україна») За часів Київської Русі було багато князів, і кожен із них зробив певний внесок в її створення, захист, зміцнення і процвітання. Одним із них був і князь Ярослав. Читать далее.
  22. Чому Франка називають «каменярем»? Чому Івана Франка називають «каменярем», якщо не знаєте, то читайте нашу статтю, і тоді знайдете відповідь на своє запитання. Чому Франка називають «каменярем»? В творчому доробку українського письменника Івана Яковича Франка Більше 6,5 тисяч художніх творів та наукових робіт. Франко. Читать далее.
  23. Чому Україну називають Україною? Чи знаєте Ви чому Україна називається Україною? Існує кілька варіантів походження цього слова. Чому Україну називають Україною? Колись територія від «Сяну до Дону» звалась Київською Руссю. Однак вже у 1187 році у Іпатіївському літописі вперше з’явилось слово «Україна». Згодом ця. Читать далее.
  24. Хронологічний довідник: розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в 9-14 ст Хронологічний довідник Політичний, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в IX-XIV ст. 1056 р., 21 жовтня — 1057 рр. — створення в Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира Євангелія (Остромирове Євангеліє) — першої датованої рукописної книги. Читать далее.
  25. Персоналії Київська Русь ЗНО Персоналії Київська Русь Аскольд (Оскольд) і Дір (Дир) (р. н. невідомий — бл. 882) — київські князі другої половини IX ст. За дея­кими даними — нащадки Кия. 860 очолювали похід київської дружини на Константинополь. У багатьох джерелах згадується про хрещення. Читать далее.
  26. Чому Львів назвали Львовом? Не всі Українці знають чому Львів називають Львовом, або ж «містом Лева». Відповідь Ви дізнаєтесь в даній статті. Чому Львів назвали Львовом? Місто Львів названо на честь сина короля Данила Галицького – Лева. В 5-му столітті на місці сучасного Львова. Читать далее.
  27. «Чому пес живе коло людини?» аналіз Легенда «Чому пес живе коло людини?» — уславлює народну мудрість. «Чому пес живе коло людини?» аналіз Тема: пошуки собакою небезпечного місця для житла, яке вона віднайшла тільки поруч із людиною. Ідея: уславлення людської мудрості, сили, могутності, людина — цар природи. Читать далее.
  28. «Чому пес живе коло людини?» легенда Легенда «Чому пес живе коло людини?» — уславлює народну мудрість. «Чому пес живе коло людини?» легенда Давно, дуже давно пес жив собі самітний. На кінець надокучило йому все самому блукати в лісі й вирішив собі знайти друга-товариша, з котрим би. Читать далее.
  29. Чому весілля називають народною драмою? Українське весілля має багато тардицій, а чи знаєте Ви чому весілля називають народною драмою? Чому весілля називають народною драмою? Весілля називають «народною драмою», оскільки в ньому поєднувалися мораль та світогляд, родинні та суспільні стосунки народу на кожному етапі його розвитку. Читать далее.
  30. Чому Ератосфена називають батьком географії? Ератосфена заслужено вважають «батьком географії», так як саме йому вперше прийшло в голову назвати науку «географією». Чому Ератосфена називають батьком географії? Батьком географії часто називають Ератосфена (бл. 276 — 194 рр. До н. е.). Він народився в Кирене, грецької колонії. Читать далее.
  31. У чому унікальність крові? У чому полягає унікальність крові Ви дізнаєтеся з цієї статті. Що таке кров? Кров — це рідка сполучна тканина організму, яка виконує ряд важливих функцій для забезпечення його життєдіяльності. Кров за своїм складом є поєднанням рідкої частини плазми і різних. Читать далее.
  32. Чому Олександр Олесь український Петрарка? Чому Олександр Олесь український Петрарка? Відповідь на це питання Ви дізнаєтеся в цій статті. Чому Олександра Олеся називають українським Петраркою? Літературознавці вважають, що лірика О. Олеся схожа з лірикою італійського поета епохи відродження Петрарки, бо Олесь був тонким ліриком, співцем. Читать далее.
  33. Чому Африку назвали Африкою? Чи задумувались Ви чому Африку назвали Африкою. Чому Африка називається Африкою? Африка – другий за пощею материк після Євразії. Її площа разом з островами – 30,3 млн. км. кв. Як з’явилася назва «Африка»: перша теорія. Назва «Африка» з’явилася в ІІ. Читать далее.
  34. Чому казка називається «Бременські музиканти» Не можете знайти відповідь на питання чому казка називається «Бременські музиканти»? Тоді читайте нашу статтю і знайдете всю корисну інформацію. Чому казка називається «Бременські музиканти» Авторами казки є брати Грімм, відомі німецьки письменники, вчені та мовознавці. Чому казка називається саме. Читать далее.
  35. Чому Гамлет прикидається божевільним Чому Гамлет вдає божевільного? Полоній вважав, що Гамлет збожеволів через кохання до Офелії. Насправді у Гамлета були причини для того, щоб втратити розум — на долю молодого принца, що ріс у щасливій сім’ї, навчався у Віттенберзькому університеті, кохав і був. Читать далее.
  36. Чому сузір’я назвали Ведмедицями? Найзнаменитіші сузір’я — це Велика і Мала Ведмедиці. Але не всі знають чому ці сузір’я назвали Ведмедицями? Вони ніколи не сходять з небосхилу і їх видно з будь-якої точки земної кулі. Велика Ведмедиця схожа на всім відомий ківш, що складається. Читать далее.
  37. Ярослав Стельмах цікаві факти Ярослав Стельмах цікаві факти з життя та творчості українського дитячого письменника, драматурга, кіносценариста та перекладача викладені в цій статті. Ярослав Стельмах цікаві факти Ярослав Михайлович Стельмах народився 30 листопада 1949 року у місті Києв, у родині відомого письменника Михайла Стельмаха. Читать далее.
  38. Чому на Великдень ми йдемо до церкви вночі? Можливо вас колись цікавило питання: Чому на Великдень ми йдемо до церкви вночі? Чому паски освятячують вночі Христове Воскресіння відбулося дуже рано в неділю, третього дня після його смерті. Звідси існує в Церкві дуже давній звичай, який нагадує, що пасхальний. Читать далее.
  39. Чому мову вважають візитною карткою людини? Загальновизнаним є факт, що мова – це своєрідна візитна картка кожної людини. Саме вона дає змогу судити про її освіченість, ерудицію, начитаність та професіоналізм. Діалог «Чому мову вважають візитною карткою людини?» Доповніть репліки діалогу, визначте його різновид. Відповідь обгрунтуйте. —. Читать далее.
  40. Київська Русь цікаві факти Київська Русь цікаві факти про стародавню державу Ви дізнаєтесь з цієї статті. Цікаві факти про Київську Русь Самою знаменитою жінкою Київської Русі по праву вважається Княгиня Ольга. Саме вона тримала у своїх руках владу по смерті чоловіка Ігоря протягом багатьох. Читать далее.

§ 22. Міжнародні відносини XVIII ст.

1. Війни першої чверті XVIII ст. Перша чверть XVIII ст. відзначилася серією війн, які змінили політичну карту Європи, що склалася після Тридцятилітньої війни. Дві могутні держави Європи — Іспанія і Швеція, які відігравали провідну роль у XVII ст., втратили свій статус.

У 1701—1714 рр. тривала Війна за іспанську спадщину. Конфлікт спалахнув після смерті іспанського короля Карлоса II, який, не маючи спадкоємців за чоловічою лінією, заповів трон Філіппу Анжуйському — онуку французького короля Луї XIV. Це викликало невдоволення у представника австрійської гілки Габсбургів — імператора Священної Римської імперії Леопольда I. Він прагнув захистити свої права на володіння іспанських Габсбургів.

Таким чином, на початку конфлікт розвивався як традиційне протистояння між Францією та Священною Римською імперією. Проте ситуація докорінно змінилася, коли Луї XIV спробував заволодіти Фландрією, що зачіпало інтереси Англії та Голландської республіки. У результаті утворилася коаліція, метою якої було не допустити посилення Франції. Війна охопила землі не лише Європи, а й Північної Америки.

Спочатку основним театром бойових дій стала Північна Італія, де французькі війська зазнали нищівної поразки під Турином (1706 р.). Італія опинилася під повним контролем Австрії. Потім австрійські війська висадилися в Іспанії. Іспанці визнали владу Габсбургів. Англійські війська, скориставшись ситуацією, захопили острів Менорка та півострів Гібралтар, який і зараз залишається під владою Англії.

Найзапекліша битва війни відбулася в 1709 р. біля селища Мальплаке у Фландрії. Франція знову зазнала поразки. Проте її противники були повністю виснажені. Для Англії і Голландської республіки тепер більш небезпечним здавалося можливе посилення Австрії в разі її об’єднання з Іспанією.

Якими були причини європейських війн першої третини XVIII ст.?

Битва біля Мальплаке в 1709 р. Художник Луї Лагер. 1713 р.

Перше видання Утрехтського договору 1713 р. іспанською мовою. Фотокопія

Краєвид півострова Гібралтар. Сучасний вигляд

Чому у XVIII ст. сформувалася система рівноваги в міжнародних відносинах?

Війна завершилася підписанням Утрехтського (1713 р.) та Раштадтського (1714 р.) мирних договорів. У результаті Філіпп Анжуйський отримав право успадкувати іспанський престол, але втратив право на успадкування французького престолу. Це перекреслювало династичний союз між Францією та Іспанією. Австрія отримала більшість іспанських володінь в Італії та Нідерландах, проте Іспанія зберегла свої заморські володіння. У той самий час монопольне право на завезення темношкірих рабів до іспанських колоній отримала Англія. Крім того, Англія закріпила за собою Гібралтар, Менорку та деякі французькі острівні колоніальні володіння в Америці. У результаті Франція втратила панівні позиції в Європі, а ідея системи рівноваги держав, що знайшла відображення в Утрехтському договорі, стала частиною міжнародного порядку. Австрія перетворилася на найбільш могутню державу континентальної Європи, а Англія зміцнила свої позиції на морях.

У результаті Північної війни (1700—1721 рр.) Швеції довелося поступитися своїм пануванням у басейні Балтійського моря, яке перестало бути «Шведським озером». Важливу роль у європейській політиці почала відігравати нова імперія — Російська.

2. Формування системи рівноваги в міжнародних відносинах. За підсумками війн у Європі першої чверті XVIII ст. остаточно склалася система рівноваги держав. У межах цієї системи провідні ролі належали п’ятьом країнам — Франції, Англії, Австрії, Пруссії і Росії, які намагалися не допустити посилення однієї за рахунок іншої. Основними сферами їхньої військової та дипломатичної активності на континенті стали території Італії, Німеччини, Польщі й володінь Османської імперії. Переважали суперечності між Францією та Англією в боротьбі за домінування в Індії та Північній Америці, за контроль над південними провінціями Нідерландів, а також залишалося питання європейської торгівлі.

Інше коло проблем становило протистояння Австрії та Пруссії, що боролися за панування в Центральній Європі. До цього додавалося прагнення Росії стати провідним учасником європейської політики та розширити свій вплив у Балтійському та Чорноморському регіонах.

Війни й дипломатичні конфлікти XVIII ст. так чи інакше були пов’язані з переплетенням згаданих суперечностей. У протистоянні європейських держав на перший план почала виходити боротьба за колонії. Військові кампанії за океанами набули не меншого значення, ніж розподіл сил безпосередньо в Європі.

Усі ці події призвели до низки війн: Війна за польську спадщину 1733—1735 рр., Війна за австрійську спадщину 1740—1748 рр., війна Росії з Османською імперією 1735—1739 рр. Зрештою вони створили передумови до спалаху Семилітньої війни.

3. Семилітня війна (1756—1763 рр.). Після війн другої третини XVIII ст. виникла нова коаліція європейських держав. Основними суперниками на континенті стали Пруссія та Австрія. Цей конфлікт активізував дипломатичні зусилля сторін. Австрія здійснила, здавалося б, неможливе: був укладений її союз із Францією та Росією. Пруссія фактично опинилася в ізоляції. Вона могла розраховувати лише на Англію, і то тільки на її фінансові ресурси.

Більшість війн і конфліктів у XVIII ст. мала коаліційний характер. Тобто в протистояння вступали ситуативні об’єднання держав. Проте кожна держава відстоювала і власні інтереси. Король Пруссії Фрідріх II зазначав: «Якщо сталося так, що треба обдурювати, то це робитиму я». Фактично всі війни й союзи були покликані зберегти баланс сил, щоб жодна держава не здобула перевагу.

Чому Семилітню війну історики називають першою загальноєвропейською, а іноді й світовою війною?

Фрідріх II про одну з битв Семилітньої війни

Я нещасний від того, що досі живий. З армії в 48 тис. воїнів у мене не залишається і 3 тис. осіб. Коли я кажу це, усі розбігаються, і я вже не маю влади над цими людьми.

Я не маю більше жодних засобів, і, щиро кажучи, я вважаю, що все втрачено.

1. Коли Фрідріх II сказав ці слова? 2. Чим був викликаний такий відчай?

У цій ситуації прусський король Фрідріх II у 1756 р. без оголошення війни напав на Саксонію. Австрійську армію, яка йшла їй на допомогу, було розбито. Потім Фрідріх II завдав поразки французській армії. Проте над російськими частинами, які вступили до Східної Пруссії, швидкої перемоги здобути не вдалося. Битва біля містечка Гросс-Єгерсдорф у 1757 р. переможця не визначила. У 1758 р. російська армія захопила могутню фортецю Кенігсберг і всю Східну Пруссію. Важлива битва відбулася біля містечка Цорндорф, але знову переможця не було виявлено.

Вирішальна битва біля Кунерсдорфа в 1759 р. завершилася розгромом армії Фрідріха II, а сам король ледве уникнув полону. У вересні 1760 р. російські війська вступили до Берліна, а в 1761 р. здобули добре укріплену фортецю Кольберг. Фрідріх II навіть думав про зречення.

У цей час померла імператриця Єлизавета, і російський престол посів Петро III — фанатичний прихильник Фрідріха II та прусських порядків. Він негайно припинив війну і в 1762 р. уклав мир із Пруссією, навіть запропонував союз. Росія повернула Пруссії всі завойовані землі. Вихід Росії з війни сприяв укладенню Францією та Австрією миру з Пруссією в 1763 р. на принципах повернення до довоєнного стану. Участь у Семилітній війні перетворила Російську імперію на вагомий чинник європейської політики.

На тлі війни в Європі відбувалася боротьба за колонії. Англія намагалася оволодіти французькими колоніями в Північній Америці та Індії, Франція — захопити англійські володіння в Європі й тим самим домогтися поступок Англії в колоніальному питанні. Перемога схилялася на користь Англії, яка до 1761 р. захопила Канаду та французькі володіння в Індії. Занепокоєна Іспанія відновила династичний союз із Францією та вступила в Семилітню війну. Проте іспанська армія була слабкою і швидко зазнала поразки. У результаті Англія приєднала до своїх володінь частину іспанських колоній.

10 лютого 1763 р. було підписано Паризький мирний договір. За його умовами Англія закріпила за собою Канаду й більшість придбань в Індії, а також іспанську Флориду. Франція повернула собі Мартініку і Гваделупу, Іспанія — Кубу й Філіппіни.

За результатами Семилітньої війни політична карта Європи не змінилася. Після Паризького мирного договору аж до кінця XVIII ст. на європейському континенті не було війн, і між провідними державами запанував мир.

Тривалий мир, що встановився між провідними державами після Семилітньої війни, пояснювався низкою причин:

  • 1) формуванням своєрідної «досконалої рівноваги сил», у межах якої переважало уявлення про те, що війна не виправдовує тих величезних коштів, які на неї витрачаються;
  • 2) збереженням союзу між Австрією та Францією;
  • 3) зближенням Росії, Пруссії та Австрії, об’єднаних спільним інтересом щодо розподілу Польщі;
  • 4) відсутністю глибоких суперечностей між усіма провідними континентальними державами;
  • 5) розвитком міжнародного права й пануванням моральних принципів епохи Просвітництва, що ускладнювало обґрунтування необхідності воєнних дій.

4. Війни Росії з Османською імперією. У першій половині XVIII ст. Османська імперія здобула низку перемог над сусідніми державами. Проте в другій половині століття європейські правителі почали розглядати її як об’єкт своїх колоніальних прагнень. У свою чергу, турецькі султани намагалися скористатися європейською системою рівноваги з вигодою для себе. На тривалий час головним союзником Османської імперії стала Франція, яка розуміла небезпеку посилення Росії для Європи.

Російсько-турецька війна 1768—1774 рр. стала результатом дипломатичних інтриг Франції та прагнення Барської конфедерації знайти союзника в боротьбі проти Росії.

Як привід для оголошення війни Росії турецький султан використав напад гайдамаків на місто Балта. Восени 1768 р. війська кримського хана спустошили деякі райони України. Наступного року воєнні дії розгорнулись у причорноморських степах, на Балканах і Кавказі. У 1769 р. російська армія розгромила турецькі загони під Хотином і зайняла Хотин, Ясси, Бухарест, Таганрог. У 1770 р. Росія здобула ще дві блискучі перемоги (на берегах річок Ларга і Кагул). Тим часом російський флот увійшов у Середземне море та розгромив турецькі кораблі в Чесменській бухті. Також російський флот підтримав повстання греків проти турецького панування. У 1771 р. повстання спалахнули в Єгипті та Сирії.

У 1774 р. війна завершилася підписанням вигідного для Росії Кючук-Кайнарджийського миру. До неї відійшли території між Бугом і Дніпром включно з морським узбережжям, фортеці в Криму — Керч і Єнікале, а також землі до Кубані. Кримське ханство стало незалежним від Османської імперії. Росія здобула право контролю за ситуацією в дунайських князівствах Молдавії та Волощині, що були васалами Османської імперії. Російські судна тепер могли вільно ходити Чорним морем. Скориставшись цим, Австрія в 1775 р. загарбала Буковину.

У квітні 1783 р. Катерина II видала маніфест про приєднання до Російської імперії Кримського півострова. Влітку того самого року розпочалося будівництво бази російського Чорноморського флоту — міста Севастополя.

У відповідь Османська імперія почала готуватися до нової війни, яка спалахнула в 1787 р. Її підтримували Англія та Франція. Союзником Росії була Австрія. У 1788 р. російські війська штурмом оволоділи турецькою фортецею Очаків. У 1789 р. біля річки Римнік (притока Дунаю) об’єднаний російсько-австрійський корпус (7 тис. росіян під командуванням Олександра Суворова і 18 тис. австрійців) перекрив шлях 100-тисячній турецькій армії та здобув блискучу перемогу «не числом, а вмінням». У грудні 1790 р. О. Суворов узяв неприступну турецьку фортецю Ізмаїл у гирлі Дунаю.

Чому Османська імперія, зазнаючи постійних поразок, зберігала значні територіальні володіння?

Чесменська битва. Художник Іван Айвазовський. 1848 р.

Підписання Кючук-Кайнарджийського миру. Гравюра кінця XVIII ст.

Ослаблення Османської імперії дало змогу Росії активізувати свою діяльність у Закавказзі. У 1783 р. було підписано Георгіївський трактат між Росією та царем об’єднаної Східної Грузії Іраклієм II. Згідно із цією угодою Грузія визнавала владу Росії. Натомість Росія залишала за Грузією право вести самостійну зовнішню політику та гарантувала своє невтручання в її внутрішні справи.

Перемоги російського війська вирішили долю війни. У 1791 р. в Яссах було укладено мирний договір. Росія отримала землі між Південним Бугом і Дністром. Османська імперія відмовилася від своїх претензій на Кримський півострів і визнала його володінням Російської імперії. Усе Чорноморське узбережжя від гирла Дністра до Кримського півострова опинилося в межах Російської імперії.

Працюємо з хронологією

1700—1721 рр. — Північна війна.

1701—1714 рр. — Війна за іспанську спадщину.

1740—1748 рр. — Війна за австрійську спадщину.

1756—1763 рр. — Семилітня війна.

1710—1713, 1735—1739, 1768—1774, 1787—1791 рр. — російсько-турецькі війни XVIII ст.

Чи погоджуєтесь ви з тим, що. Чому?

  • Більша частина XVIII ст. минула у війнах між провідними європейськими державами, які об’єднувалися в коаліції залежно від ситуації. Метою війн було не допустити посилення якоїсь однієї держави.
  • У результаті склалася система рівноваги між Англією, Францією, Австрією, Пруссією та Росією.
  • Наймасштабнішим конфліктом XVIII ст. в Європі стала Семилітня війна, яка засвідчила посилення ролі Російської імперії в міжнародних відносинах і затвердила панування Англії на морі.

Запитання і завдання

1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Три речення». Правила гри. Учням та ученицям необхідно передати зміст одного пункту параграфа трьома простими реченнями. Перемагає учень/учениця, чия розповідь буде коротшою, але при цьому правильно передаватиме зміст матеріалу. Для зручнішого виявлення переможців гру доцільно проводити в письмовій формі.

2. Які колись могутні держави Європи на початку XVIII ст. втратили свій вплив на європейську політику? Визначте чому. 3. Яка війна перетворила Росію на вагомий чинник європейської політики? 4. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, які держави у війнах з Османською імперією збільшили свої територіальні володіння. 5. Чому міжнародні відносини XVIII ст. називають системою рівноваги? Протистояння між якими державами Європи зберігало її впродовж XVIII ст.? 6. Яких головних цілей прагнула досягти Англія у війнах XVIII ст.? Чи вдалося це їй? 7. Що врятувало короля Пруссії Фрідріха II від повної поразки в Семилітній війні?

8. Складіть перелік війн, які відбулися в Європі у XVIII ст. 9. За додатковими джерелами опрацюйте інформацію та підготуйте повідомлення з презентацією про один із воєнних конфліктів XVIII ст. Скористайтеся відповідним планом-схемою в електронному додатку до підручника. 10. Заповніть у зошиті таблицю «Цілі провідних держав Європи в міжнародних відносинах XVIII ст.».

Франція

Австрія

Пруссія

Росія

Англія

11. Колективне обговорення. Чому у XVIII ст. війни велися не між країнами, а між коаліціями?

Штурм турецької фортеці Очаків російськими військами в 1788 р. Художник Адам Барч. Гравюра 1792 р.