Які таблетки можна приймати при підвищеному тиску

0 Comments

Зміст:

Огляд ліків від підвищеного тиску: всі препарати, що застосовуються при гіпертонії для зниження тиску

Підвищений артеріальний тиск – глобальна проблема, і боротьба з нею включена в програми з охорони здоров’я у багатьох країнах. Проблема в тому, що на легке зниження АТ за допомогою таблеток, багато людей навіть не здогадуються про те, що у них скаче тиск.

Крім того, підвищений тиск може викликати цілий ряд негативних наслідків: порушує нормальну роботу судин мозку, очей, нирок та серця, які найбільше страждають від стрибків артеріального тиску. Їх називають ” органами-мішенями.

Якщо не приймати таблетки від підвищеного тиску, може виникнути інфаркт, ішемічна хвороба серця, захворювання сітківки очей і ниркова недостатність. Основне завдання при призначенні засобів від гіпертонії полягає не тільки в зниженні рівня тиску, але і попередження негативних наслідків хвороби та стабілізації показників на тривалий термін.

Таблетки для зниження тиску підбираються індивідуально з урахуванням можливих ризиків та особливостей кожного пацієнта.

Хто входить до групи ризику?

Перед призначенням засоба від підвищеного тиску необхідно оцінити індивідуальні ризики пацієнта:

  • Показники АТ. Підвищенням норми вважається тиск від 140/90 мм. рт.ст. Раніше медики дотримувалися думки, що пацієнти різного віку мають різні норми підвищеного тиску, але тепер вважається, що досягнення цифр 140/90 можна вважати підвищеним АТ, хоча даний показник не завжди вимагає прийому медикаментозних препаратів.

Якщо підвищений тиск не супроводжується ІБМ, ураженням органів-мішеней та цукровим діабетом, пацієнту достатньо переглянути спосіб життя, раціон, зайнятися спортом, кинути палити і вживати алкоголь. Ефективними засобами для зниження тиску вважаються масаж, медитація, психотерапія і помірні фізичні навантаження.

Який тиск можна вважати підвищеним і вимагає медикаментозної терапії? Якщо показники АТ досягли позначки 160/90, описаних вище методів буде недостатньо, і пацієнту призначають спеціальні препарати для зниження артеріального тиску.

  • Цільові показники. Вони являють собою бажаний рівень АТ, якого потрібно досягти пацієнту і утримати його на цьому рівні як можна довше. У минулому вважалося, що для пацієнтів старше 60 років допустимо невелике перевищення норми ПЕКЛО, але тепер лікарі дотримуються думки, що для всіх вікових груп пацієнтів краще досягти показника в 140-135/90-85 мм.

Літні люди з атеросклерозом судин повинні використовувати м’які ліки для поступового зниження тиску. А людям, що страждають від цукрового діабету або порушення роботи нирок, норму тиску бажано тримати нар рівні 120-130/85 мм.

Фактори, що підвищують ризик розвитку гіпертонії:

  • Висока ймовірність інфаркту або інших уражень серця;
  • Спадковість (близькі родичі з ішемічною хворобою серця);
  • Високий рівень тиску;
  • Цукровий діабет;
  • Вік (для чоловіків від 55, для жінок – від 65);
  • Підвищений рівень холестерину;
  • Куріння;
  • Збій рівня толерантності до глюкози;
  • Жителі великих і промислово-розвинених міст;
  • Ожиріння;
  • Низька рухова активність;
  • Мікроальбумінурія.

Ризик смертельного результату при підвищеному тиску підвищується при наявності таких супутніх факторів:

  • Минуща ішемія мозку або інсульт в анамнезі;
  • Наявність серцевої недостатності, ішемічної хвороби або інфаркту міокарда;
  • Ниркова недостатність і діабетична нефропатія;
  • Зміни в судинах сітківки очей;
  • Аневризма аорти, що розшаровується;
  • Ураження периферичних судин.

Найбільшу небезпеку підвищений серцевий тиск представляє для людей, у яких є так званий «смертельний квартет»: ожиріння, високий рівень холестерину і цукру, а також артеріальна гіпертензія.

Існують люди, які недооцінюють серйозність проблеми підвищеного тиску. Таким пацієнтам здається, що якщо тиск не приносить ніяких незручностей і не відчувається, то і препарати для зниження тиску приймати не треба. Існує й інша крайність: пацієнти, які бояться померти від інфаркту. Ці люди постійно шукають інформацію про нові ліки від гіпертонії в Інтернеті, відразу ж їх купують і починають прийом, не проконсультувавшись з лікарем.

Рекомендації щодо прийому ліків від підвищеного тиску наступні:

  • Медикаментозну терапію починають вже після досягнення позначки в 160/90 мм. р. ст.
  • Людям з серцевою, нирковою недостатністю і цукровим діабетом прийом препаратів доцільно починати вже при позначці 130/85.
  • При легкій формі гіпертонії буде достатньо приймати лише один препарат м’якого дії (наприклад, від підвищеного тиску серця). Краще використовувати засоби, які приймають кожні 12 або 24 години.
  • Дуже часто призначається комбіноване лікування з декількох препаратів, що дозволяє істотно скоротити дозування і прояви побічних ефектів.

Сечогінні препарати від тиску

Тіазидні сечогінні ліки і сульфонаміди покращують вироблення сечі і її виведення. Це знижує набряк судин і збільшує їх просвіт, що позитивно відбивається на зниженні тиску.

Читайте також: «Сечогінні народні засоби»

  • Препарати-тіазиди включають Циклометиазид, Гіпотіазид та Гідрохлортіазид. Ці препарати перешкоджають всмоктування натрію і хлору і виводять їх з організму разом із зайвою рідиною. Дія препарату триває протягом 12 годин, а полегшення настає вже через півтора-дві години після прийняття таблетки. Дані засоби не можна пити вагітним і годуючим жінкам, пацієнтам з нирковою та печінковою недостатністю, дітям молодше двох років, а при цукровому діабеті, анурії і хвороби Аддісона. Побічні ефекти можуть включати втому, алергію на сонце, судоми, сплутаність свідомості, анафілактичний шок, спрага і сухість в роті. Також іноді виникають розлади травлення, алергії, порушення зору і потенції.
  • Сульфонаміди – це засоби, які використовують при важких формах гіпертонії, резистентної до дії інших препаратів. До препаратів цієї групи відносять Хлорталідон, Індапамід, Равел і Тенорик (комбінований препарат з хлорталидоном і атенололом). Ці засоби можна використовувати людям з цукровим діабетом. Діючі речовини швидко виводяться з сечею і не накопичуються в органах і тканинах. Проте, препарати-сульфонаміди не можна використовувати вагітним жінкам і годуючим матерям, та пацієнтам з нирковою і печінковою недостатністю, непереносимістю лактози і низьким рівнем калію в крові. У деяких випадках препарати викликають шкірні алергічні реакції, болі в животі, нудоту і блювоту. Можуть з’явитися нежить, фарингіт, сухість у роті, підвищена дратівливість і депресія.

Бета-адреноблокатори

Групу цих препаратів часто використовують у комбінованій терапії. Їх використовують пацієнти, які вже перенесли інфаркт міокарда, а також люди зі стенокардією, фібриляцією передсердь та хронічною серцевою недостатністю. Препарати від гіпертонії цієї групи блокують бета-рецептори судин і сповільнюють вироблення реніну і ангіотензину, які звужують судини.

Ці засоби можна приймати і окремо від інших ліків протягом двох-чотирьох тижнів, а пізніше доповнити блокаторами кальцієвих каналів або сечогінними засобами. Існує два типи бета-блокаторів: селективні (атенолл, метопролол, бісопролол та ін) та неселективні бета-блокатори, карведилол, соталол, пропранолол).

Для тривалого лікування та максимального скорочення ризику летального результату використовують метапролол, бісопролол, карведилол, небивалол і бетаксалол. Останній також застосовують для лікування гіпертонії в період клімаксу.

Кожна група препаратів має свої протипоказання і побічні ефекти:

  • Бісопролол (препарати Бісопролол, Конкор, Бисограмма, Коронал, Арител) разів на добу, переважно вранці. При відміні препарату слід поступово зменшувати дозування, так як раптове припинення лікування може викликати перепади тиску. Засоби не можна приймати людям з серцевою недостатністю, бронхіальною астмою, з тяжкими захворюваннями печінки, вагітності та цукровому діабеті.
  • Карведилол (лікарські засоби Дилатренд, Карведилол, Кариол) здатний блокувати альфа і бета-рецептори. Засоби не можна використовувати пацієнтам з серцевою недостатністю, блокадами серця, бронхіальну астму, в період вагітності і лактації. Побічні ефекти можуть спостерігатися у пацієнтів з цукровим діабетом, псоріаз, депресію та печінковою недостатністю. Побічні ефекти виражаються в різкому падінні артеріального тиску, запаморочення, втрати свідомості, блювання, сухість у роті, а також порушення стільця і алергічних реакціях.
  • Препарати метопрололу включають Беталок, Корвитол, Метозок, Метокард.
  • Засоби з небівололом: Бинелол, Небиволо, Небиватор, Небилонг.
  • Дієвий препарат на основі батаксолола – Локрен.

Сартани

Це препарати, що блокують рецептори ангіотензину ІІ. Ці засоби дуже добре борються з підвищеним тиском крові і серця, і володіють тривалим терапевтичним ефектом. Найчастіше їх включають у комплексне лікування резистентної гіпертонії. Сартани включають:

  • Лозартан (препарати Презартан, Лозартан Тева, Лозап);
  • Валсартан (лікарські засоби Вальсакор, Диован, Валз);
  • Епросартан (Теветен)
  • Кандесартан (Атаканд);
  • Темисартан (Твинста, Микардис).

Одним з кращих препаратів даної групи вважається Лозап (на основі лозартану). Він володіє стійким терапевтичною дією і практично не має побічних ефектів. У деяких пацієнтів після прийому спостерігалися розлади сну, головний біль, дзвін у вухах, порушення зору і пам’яті, а також кашель і біль у спині та грудній клітці.

Препарати даної групи, що знижують артеріальний тиск, рідше викликають побічні ефекти, ніж інші лікарські засоби і не викликають синдрому відміни.

Блокатори кальцієвих каналів

Засоби цієї групи поділяють на такі види:

  • Дигідропіридини (діюча речовина амлодипін та ніфедипін);
  • Фенілалкіламіни (верапаміл);
  • Бензодіазепіни (дилтіазем).

Блокатори кальцієвих каналів не тільки знімають симптоми підвищеного тиску, але і покращують переносимість фізичних навантажень. Часто їх приймають разом з інгібіторами, щоб уникнути використання сечогінних препаратів. блокатори кальцієвих каналів в основному призначають літнім пацієнтам з порушеннями серцевого ритму, атеросклероз і стенокардією.

Препарати даної групи такі:

  • На основі амлодипіну (Амлодипін, Амлотоп, Колчек, Тенокс, Кардилопин);
  • Засоби з ніфедипіном (Осмо-адалт, Кордафлекс, Нифекард, Фенігідін);
  • З верапамілом (Верапаміл, Изоптин);
  • На основі дилтіазему (Кардил, Диазем, Дилтіазем).

Засоби не можна використовувати в період вагітності та годування груддю, при гіперчутливості, печінкової недостатності, а також пацієнтам до 18 років і тим, хто переніс інфаркт міокарда. Побічні ефекти збігаються з іншими препаратами від тиску, але в деяких випадках можуть доповнюватися холодним потом, кровотечею з носа, біль в очах, пігментацією шкіри і болючим сечовипусканням.

Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

Властивість цих препаратів полягає у блокуванні ферменту, який сприяє перетворенню реніну в ангіотензин, звужує судини. Інгібітори АПФ зменшують струм крові до серця, є профілактичним засобом проти потовщення серцевого м’яза і відновлюють її при гіпертрофії.

Всі інгібітори ділять на кілька груп:

  • Інгібітори АПФ з карбоксильної групою. До них відносять препарати еналаприлу (Берлиприл, Енап, Рениприл), лізиноприлу (Диротон, Лізиноприл), периндоприлу (Престариум, Парнавел), раміприлу (Тритаце, Хортил), спираприла (Квадроприл), трандолаприла (Терка Ретард) і квиноприла. Всі ці засоби здатні продовжити життя пацієнта, але все ж можуть викликати деякі побічні ефекти. Вони виражаються у аритмії, стенокардії, головного болю і запамороченні, а також можуть викликати депресію, підвищену стомлюваність і дратівливість, випадання волосся, порушення зору, слуху та вестибулярного апарату. У деяких випадках виникає фарингіт, сухий кашель, задишка і алергічні реакції. Препарати протипоказані вагітним і годуючим матерям, пацієнтам молодше 18 років, людям з цукровим діабетом, нирковою та печінковою недостатністю або важкими аутоімунними захворюваннями.
  • Інгібітори з сульфгідрильної групою включають діючі речовини каптоприл (Капотен, Каптоприл, Алкадил), беназеприл (Лотензин) і зонефоприл (Зокардис). Одним з найбільш популярних вважається препарат Каптоприл. Однак, його не можна використовувати тривалий час пацієнтам літнього віку сатеросклерозом мозкових судин, так як це може викликати втрату свідомості і гіпотонію. Препарати даної групи також заборонені вагітним і жінкам, які годують груддю, дітям до 18 років, пацієнтам з набряком Квінке, трансплантованої ниркою, цукровий діабет, ішемією головного мозку і аутоімунними захворюваннями. В якості побічних ефектів можуть проявитись порушення роботи нирок, сонливість, запаморочення, набряк Квінке, тахікардія, різке падіння тиску, сухість у роті, анемія, порушення стільця, сухий кашель або бронхоспазм.
  • Препарати з периндоприлом включають Престариум і Перинева. Їх використовують для профілактики інсульту, при хронічній серцевій недостатності, ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії.
  • Засоби лізиноприлу – Диротон, Лізиноприл і Лизинотон застосовуються для зниження АТ у пацієнтів літнього віку з цукровим діабетом та метаболічним синдромом.
  • Інгібітори з фосфинильной групою (Моноприл і Фозикард) використовуються для лікування пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю.

Раувольфії та ефективність їх застосування

Ці препарати були першими, які почали застосовуватися для лікування підвищеного тиску. Найбільш розповсюдженими ліками даної групи вважаються Резерпін і Раунатин. Однак, вони занадто повільно знижують тиск, а стійкий ефект спостерігається у деяких пацієнтів. Такі ліки коштують недорого, і все ще продовжують використовуватися, хоча і не відповідають основній вимозі ліків проти високого тиску: підвищувати якість життя і надавати профілактичну дію на органи і судини.

Крім того, раувольфії володіють великою кількістю побічних ефектів:

  • При лікуванні препаратами на основі резерпіну, підвищується ризик розвитку раку молочної та підшлункової залози. Тому в деяких країнах, зокрема, у Франції, використання даних засобів заборонено.
  • У літніх людей може виникати депресія і паркінсонізм.
  • Підвищена сонливість.
  • Імпотенція, бронхоспазм, набряк і аритмія.
  • Виразки в органах травного тракту.
  • Закладеність носа.

Існують також комбіновані форми раувольфії:

  • Препарат Адельфан поєднує резерпін і дигідралазин;
  • Брінердін, Крістепін – комплексні ліки на основі дігідроергокрістіна і сечогінного клопаміда.
  • Трірезід До складається з резерпіну, дигідралазину, хлориду калію і гідрохлортіазиду.

Ці засоби надають позитивний ефект переважно з-за сечогінній складової, а побічні ефекти можуть виникнути у вигляді будь-яких, характерних для окремих складових препарату. Саме тому раувольфії використовують дуже рідко, а більшість лікарів не призначає їх зовсім для лікування людей літнього віку, побоюючись яскравого прояву психічних побічних ефектів.

Гіпотензивні препарати центральної дії

До групи цих лікарських засобів відносять клофелін і моксонідин. Клофелін вже давно не використовується в лікарській практиці, але деякі літні пацієнтки продовжують його приймати, оскільки препарат викликає звикання. Препарати на основі моксонидина (Тензотран, Физиотенз) використовують тільки для лікування м’якої гіпертонії або метаболічного синдрому.

До гіпотензивних препаратів центральної дії також відносять Андипал, але він швидше використовується для лікування вегето-судинної дистонії і не володіє достатньою терапевтичним ефектом для боротьби з гіпертонією.

Методи лікування резистентної гіпертензії

У лікарській практиці зустрічаються випадки, коли пацієнт не реагує навіть на прийом декількох препаратів, і артеріальний тиск зберігається на високому рівні. В даному випадку призначають лікування одразу трьома препаратами різних груп. Найбільш дієвими вважаються поєднання:

  • Інгібіторів АПФ з бета-адреноблокаторами та блокаторами кальцієвих каналів;
  • Сартана з блокаторами кальцієвих каналів, бета-блокаторами;
  • Інгібітори АПФ з діуретиками і блокаторами кальцієвих каналів.

Останнє поєднання вважається найбільш дієвим, а щоб підсилити терапевтичний ефект, комплекс препаратів іноді доповнюють Верошпироном.

Лікування гіпертензії у літніх людей

До лікування підвищеного артеріального тиску у літніх людей слід ставитися з великою обережністю, оскільки прояв побічних ефектів у людей цього віку набагато яскравіше. Лікування гіпертензії проводиться за наступною схемою:

  1. Першими призначаються сечогінні препарати. Їх низька ціна і висока ефективність дозволяє використовувати засоби для лікування м’якій гіпертонії. Крім того, вони ефективно знижують артеріальний тиск у жінок у період клімаксу.
  2. Для подальшого лікування використовують блокатори кальцієвих каналів, які можна використовувати навіть пацієнтам з ожирінням, цукровий діабет і атеросклероз.
  3. На третьому місці знаходяться сартани і лізиноприл.
  4. Для лікування особливо важких форм гіпертензії у літніх людей використовують комбіновані препарати: Престанс і Тарка.

Комбіноване лікування гіпертензії включає використання двох препаратів з різних груп. Існує кілька стандартних комбінацій з доведеним терапевтичним ефектом:

  • Інгібітори АПФ та сечогінні (препарати: Амприлан, Берлиприл плюс, Капозид, Ирузид, енап НЛ).
  • Сартани з сечогінну: Атаканд Плюс, Гизаар, Микардис плюс.
  • Сартани з блокаторами кальцієвих каналів: Амзаар, Твинста.
  • Інгібітори АПФ з блокаторами кальцієвих каналів: Престанс, Тарка.
  • Блокатори кальцієвих каналів у комбінації з діуретиками – препарат Тенорик.
  • Бета-блокатори і сечогінний: Бисангил. Саме така комбінація зменшує ризик розвитку серцево-судинних ускладнень та збільшує тривалість життя пацієнта.

Методи купірування гіпертонічного кризу

В даний момент у медичній практиці вже не використовують внутрішньом’язові ін’єкції магнезії або інших подібних препаратів. Найбільш дієвим методом купірування гіпертонічного кризу вважається:

  • Розсмоктуванням таблеток Ніфедипіну.
  • Прийомом Капотена, який вважається кращим препаратом від гіпертонічного кризу.
  • Іноді застосовують физиотенз і клофелін в невеликих дозах.

Клофелін використовується тільки тими пацієнтами, у яких є до нього звикання, хоча в сучасній лікарській практиці це ліки вже не використовується.

Таблетки від високого пульсу: список препаратів при нормальному і підвищеному тиску

Ознаки розлади роботи серцево-судинної системи це не тільки підвищений або знижений артеріальний тиск. Значну роль в симптоматиці грає пульс. Якщо показник підвищений, допоможуть повернути його в норму таблетки від високого пульсу. Недаремно лікарі завжди не тільки вимірюють показники тиску, а й перевіряють пульс, який ще з давніх часів був основним маркером роботи серця.

До винаходу лікарями апарату тиску медики довіряли саме пульсу, а багато картин середньовічних авторів зображували лікаря біля ліжка хворого, який тримав руку на зап’ясті пацієнта.

Що таке пульс і чому він може підвищуватися?

Пульсом медики називають кількість коливань в хвилину стінки променевої артерії. Тут вимірюють пульс найчастіше через зручності доступу і можливості притиснути артерію так, щоб чітко відчувати кожен удар. Насправді, крім променевої артерії пульс можна вимірювати і на інших великих судинах. Пульс, як і будь-який показник діяльності людського організму, має свої характеристики – ритмічність, напруга, висота, наповнення, частота пульсу. У стані спокою показник пульсу укладається в діапазон від шістдесяти до вісімдесяти уд / хв. При надмірних фізичних навантаженнях, стані стресу в організмі різко викидається адреналін і пульс частішає, стає високим.

Основні причини, за якими виникає підвищений пульс, полягають в наступному:

  • прийом напоїв або медикаментозних препаратів, здатних зробити частішим пульс;
  • тахікардія;
  • різка динаміка ваги тіла;
  • дефекти серцевого м’яза або аортального клапана;
  • стрес, що провокує високий тиск;
  • інфекційні хвороби, онкологія;
  • дефіцит сну;
  • тютюнопаління;
  • фізичні навантаження;
  • аритмія;
  • гіпотиреоз.

Всі ці причини можуть сприяти тому, що показники пульсу вийдуть за межі норми. Для стабілізації показника необхідно проконсультуватися у лікаря, який призначить необхідні препарати для лікування.

Як привести пульс в норму?

Прискорений пульс є однозначною ознакою того, що серцево-судинна система дає збій. Щоб людина відчувала себе здоровим, пульс повинен відповідати віковій нормі. Наприклад, у маленьких дітей і людей похилого віку пульс в 100 ударів цілком нормальний, а ось для людей 18-50 років цей показник буде вважатися завищеними, і пацієнти при такому пульсі будуть відчувати себе погано.

Для відповідності показника нормі лікарі призначають різні ліки. Якщо частий пульс спровокований короткочасним стресовим фактором і не пов’язаний з важким захворюванням серця, то досить заспокійливих медикаментів – випити настоянку пустирника або валеріани. При дефіциті калію і магнію у пацієнта, які забезпечують стабільну діяльність серця, лікарі рекомендують таблетки Панангин.

Відхилення пульсу від нормального показника бувають у спортсменів, але в цьому випадку не завжди потрібно знизити високий пульс при нормальному тиску, оскільки у цій категорії людей він автоматично знижується при відсутності навантаження і повернення діяльності серця в полегшений режим. Зазвичай межа для людей, що займаються спортом, 220 мінус вік людини – допускати перевищення годі й більше цієї цифри. Якщо під час тренувань пульс виходить за межі норми і зменшити його в стані спокою проблематично, необхідно обстежитися у спортивного лікаря.

При серйозних збоях роботи серця кардіологи рекомендують медикаменти для зниження пульсу мембраностабілізірующіе кошти. Також активними в цьому відношенні будуть бета блокатори, допоможуть знизити пульс блокатори іонів кальцію і кальцієвих каналів, дозволені серцевих глікозиди.

мембраностабілізуючі препарати

Мембраностабілізуючими називаються засоби, здатні гальмувати електричні потенціали в напрямку серця, які виникають з метою поліпшення скорочувальної активності органу. До категорії таких засобів відносять стимулятори кальцієвих каналів, блокатори натрієвих каналів. Представники цієї групи – Аймалін, Дифенін, Етацітазін, етмозін, Лідокаїн, Флекаїнід, Пропафенон. Вони здатні не тільки стабілізувати роботу серця, але і привести пульс в норму.

бета блокатори

Для зниження ритму скорочення міокарда можна приймати бета блокатори. Ці препарати здатні блокувати посили симпатичної нервової системи, причому допомагає група бета блокаторів дуже ефективно. У значної частини ліки випускаються у формі крапель, але є і таблетовані засоби, які можна приймати при прискореному серцебитті. У більшості випадків такі засоби призначаються лікарями для системної терапії, тому пацієнти змушені приймати їх тривалий час. При учащении пульсу препарати повинні бути завжди з пацієнтом, щоб в разі нападу вчасно подати терапевтичну допомогу.

Список популярних найменувань в цій групі медикаментів – Тимолол, Піндолол, окспренолол, Пропранолол, Бісопролол, Аленолол, Метопролол.

Блокатори кальцієвих каналів

Ця група медикаментозних засобів спрямована на пролонгування електричного потенціалу, що дає можливість знижувати їх частоту. Таким чином, блокатори кальцієвих каналів здатні знижувати швидкість скорочення камер серця, а саме шлуночків, що автоматично дозволяє відновити пульс в нормальному діапазоні.

Лікарі рекомендують пацієнтам Соталол, ібутилід, Дронедарон, дофетилід. Також можна приймати Дилтиазем або Верапаміл.

серцеві глікозиди

Серцеві глікозиди включають в себе як синтетичні, так і рослинні препарати. Основна мета застосування таких засобів – нормалізація серцевої діяльності, тому їх призначають пацієнтам зі стійкими порушеннями роботи серцевого м’яза і судин. Показання для призначення препаратів цієї підгрупи – зниження скорочувальної здатності серцевого м’яза, серцева недостатність. Зовні такі стани виявляються не тільки прискореним пульсом, але і набряком нижніх кінцівок, задишкою, скупченням рідини в порожнинах.

Серед серцевихглікозидів при прискореному пульсі кардіологи віддають перевагу коргликона, Строфантину, целанід і дігоксин. Основний плюс цих лікарських засобів в тому, що вони здатні змусити серце скорочуватися більш продуктивно, зберігаючи стійкий серцевий ритм. Завдяки цьому поліпшується циркуляція крові у всіх органах і тканинах, поліпшується клітинний метаболізм, а серце отримує часовий проміжок на відновлення своїх сил.

Застосування натуральних лікарських засобів

Як уже згадувалося, при легких розладах, які спровокували почастішання серцебиття, можна скористатися препаратами на рослинній основі. Народні засоби вже давно міцно увійшли в медичну практику, тому в аптеці можна придбати препарати фармацевтичної промисловості на основі рослинних компонентів, які зручно брати і мати з собою в будь-якій ситуації.

Валеріана – найбільш популярний засіб. Виробляється у вигляді спиртової настоянки і таблеток. Препарат найбільш доступний, продається без рецепта лікаря, однак його не можна приймати протягом тривалого часу, а також перевищувати одноразову дозування – в цьому випадку ліки дасть зворотний ефект.

Собача випускається у вигляді настоянки, його зручно використовувати в домашніх умовах. Засіб діє могутніше, ніж валеріана, швидко нормалізує прискорений пульс і позитивно впливає на роботу нервової системи. За допомогою пустирника багато пацієнтів позбавляються від безсоння, ліки практично не має протипоказань і не провокує побічні реакції.

Персен – седативний препарат на основі натуральних компонентів для нормалізації пульсу при стресі. У складі Персен такі трави, як меліса, валеріана, м’ята – вони здатні зняти тривожність, стрес, депресивний настрій, нервозність і дратівливість.

За допомогою настоянки глоду пацієнти можуть протистояти миготливої ​​аритмії, її ж рекомендують пити від тахікардії, які супроводжують прискорений пульс. Відновлення ритму пульсу настає за рахунок зменшення ЧСС.

Препаратами, перерахованими вище, можна нормалізувати пульс без зниження тиску. Найкраще використовувати рослинні ліки тоді, коли людина знає свій тиск, може виміряти його в період почастішання пульсу.

Екстрені методи зниження пульсу

Якщо людині з якоїсь причини стало погано, і поміряти тиск немає можливості, родичі або навколишні можуть орієнтуватися на показники пульсу. У більшості випадків причиною такого стану стає гіпертонічний криз, допомога при якому необхідно надавати якомога швидше. Саме правильне рішення в такій ситуації – викликати швидку допомогу, але невідкладно необхідно надавати посильну лікування і збити пульс, інакше гіпертонія може призвести до важкого пошкодження внутрішніх органів і серця.

При учащении ударів понад 85 в хвилину діагностується так званий гіпертонічний криз з високою симпатичної активністю. У такій ситуації пацієнтові необхідно дати один з препаратів – Клофелін або Физиотенз.

Звернемо увагу, що препарат Каптоприл досить слабо допомагає від прискореного серцебиття – його ефективність відзначається лише у третини пацієнтів, а інша частина людей, які переживають гіпертонічний криз, так і не відчуває на собі позитивного дії Каптоприлу. Не варто застосовувати при високому тиску Нифедипин – препарат діє так, що при зниженні артеріального тиску високий ризик почастішання пульсу.

Звичайно, вплив Клофеліну з метою зменшення пульсу буде найбільш потужним і ефективним при гіпертонічного кризу. Але якщо хворий не спостерігалося раніше у лікаря з цього приводу і не має рецепту на придбання Клофеліну, то в екстремальних умовах препарат навряд чи можна дістати.

Відмінним замінником стане Физиотенз, який і придбати простіше, і побічних ефектів він дає набагато менше. Якщо під рукою ні Клофеліну, ні Физиотенз не виявилося, можна уповільнити пульс препаратом Капотен . Корвалол або Валідол теж допоможуть знизити пульс до норми.

Порушення пульсації променевої артерії – яскраве відображення роботи серця. Для нормалізації показників необхідно приймати таблетки, що знижують пульс дуже обережно, корелюючи прийом з урахуванням показників артеріального тиску. В іншому випадку самолікування може тільки погіршити стан пацієнта.