Коли пересаджувати цибулю слизун

0 Comments

Зміст:

Цибуля: вирощування на городі, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 26 лютого 2019 Перша редакція: 26 січня 2016 🕒 16 хвилин 👀 82522 рази 💬 0 коментарів

  • Посадка й догляд за цибулею
  • Овоч цибуля – опис
  • Посадка цибулі у відкритий ґрунт
    • Коли садити цибулю в ґрунт
    • Ґрунт для цибулі
    • Після чого можна садити цибулю
    • Як садити цибулю у відкритий ґрунт
    • Посадка цибулі під зиму
    • Як виростити цибулю
    • Полив цибулі
    • Підживлення цибулі
    • Обробка цибулі
    • Цибуля ріпчаста
    • Цибуля-порей
    • Цибуля-шалот
    • Шніт-цибуля
    • Запашну цибулю
    • Багатоярусна цибуля
    • Цибуля-батун
    • Старіюча цибуля
    • Цибуля-слизун
    • Коментарі

    Рослина цибуля (лат. Allium) – рід багаторічних і дворічних трав’янистих рослин, що належить до підродини Цибулеві родини Амарилісові і нараховує близько 400 видів, що зростають у природі північної півкулі в степах, лісах і на луках. В Ірані, Китаї та Середземномор’ї цибулю знали ще 4000 років тому, на наші ж терени вона прийшла з берегів Дунаю на початку XII століття. All у перекладі з кельтської означає «пекучий» – мабуть, тому Карл Лінней і назвав цибулю allium. А може, латинська назва походить від слова halare, що означає «пахнути».

    У культурі вирощують різні види цибулі, але найчастіше це Allium cepa, або цибуля ріпчаста, і її численні сорти, а також цибуля-шалот, цибуля-батун, цибуля дудчаста, цибуля-порей та інші. Цікавий овоч цибуля і як декоративна рослина: ландшафтні дизайнери використовують для оформлення клумб такі види цибулі, як похила, афлатунська, голландська, велетенська, каратавська, круглоголова, Шуберта, Христофа та інші.

    Посадка й догляд за цибулею

    • Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – у першій декаді травня, посадка в ґрунт сіянки – навесні, в ті ж терміни, що й посів насіння, посадка в ґрунт вівсюжки – під зиму (з 5 по 20 жовтня).
    • Цвітіння: появу квіткової стрілки допускають тільки якщо потрібне насіння.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло.
    • Ґрунт: сухий, багатий на органіку, з водневим показником pH 6,5-8,0. Кислі ґрунти під цибулю вапнують.
    • Полив: у середньому один раз на тиждень при витраті на кожен м² 5-10 л води.
    • Підживлення: при підготовці ділянки вносять органіку, перед посівом або посадкою – повне мінеральне добриво. Надалі підживлюють тільки якщо повільно наростає листя. Допускається 2-3 підживлення органічним добривом. Останнє – коли цибулини досягнуть розміру волоського горіха.
    • Розмноження: насінням, сіянкою (дрібні цибулинки) та вівсюжкою (дрібна сіянка).
    • Шкідники: цибульні молі, мухи й прихованохоботник, паросткові мухи, капустянки, совки (городні, капустяні й озимі), тютюнові трипси.
    • Хвороби: біла та сіра гнилі, жовтяниця, пероноспороз, фузаріоз, головня, іржа, трахеомікоз, шийкова гниль цибулі, вірусна мозаїка.

    Овоч цибуля – опис

    У рослин роду велика куляста сплюснута цибулина, вкрита фіолетовим, білим або червонуватим лушпинням. Листя прикореневе, ременевидне або лінійне, дудчасте, стебло роздуте, товсте, до 1 м у висоту. Квітки непоказні, дрібні, розташовані на довгих квітконіжках і зібрані в парасолькоподібні суцвіття, що досягають у деяких видів 40 см у діаметрі й одягнені в чохол, який зберігається до початку розкриття квіток. Зав’язь одногнізда або тригнізда. Насіння кругле або кутасте. Плодоносить цибуля в серпні або вересні. У городній культурі найчастіше вирощують цибулю ріпчасту. Про те, як садити цибулю, як поливати цибулю, чим удобрювати цибулю, коли викопувати цибулю, як зберігати цибулю і які сорти цибулі для відкритого ґрунту краще обрати, ми розповімо вам у цій статті.

    Посадка цибулі у відкритий ґрунт

    Коли садити цибулю в ґрунт

    Цибулю садять навесні, в першій декаді травня, в добре прогріту землю: якщо температура ґрунту буде менше 12 ºC, цибуля починає стрілкуватися. Принцип вирощування цибулі у відкритому ґрунті такий: у перший рік навесні ви сієте насіння, і до осені у вас виростають маленькі цибулинки – сіянка, а посадивши наступної весни сіянку, ви до осені отримаєте вже повноцінні цибулини. Але річ у тім, що зберегти сіянку до весни важко, оскільки для цього потрібен особливий температурний і вологісний режим, тому сіянку сіють у ґрунт на рік дозрівання під зиму.

    Ґрунт для цибулі

    Цибуля – рослина світлолюбна, і віддає перевагу відкритим, сухим і сонячним ділянкам, багатим на органіку, з водневим показником у межах рН 6,4-7,9. Якщо у вас на городі кислий ґрунт, під цибулю його доведеться вапнувати. Місце готують заздалегідь: восени ґрунт для цибулі перекопують на глибину 15-20 см із торфогнійним компостом або з перепрілим гноєм (свіжий гній цибулі вадить, оскільки провокує зростання зелені, через що цибулини не визрівають). У кислий ґрунт додають доломітове борошно, деревну золу, мелену крейду або вапняк. Навесні, перед посівом, вам залишиться тільки внести в ґрунт на кожен м² по 60 г суперфосфату, 10 г сечовини та по 20 г хлористого калію й зарити добрива в ґрунт граблями.

    Після чого можна садити цибулю

    Найкращі попередники для цибулі – картопля, капуста, боби, горох, сидерати і томати, а от після таких культур, як часник, морква, огірок і власне цибуля, сіяти цибулю на ділянці можна лише через три роки, а ще краще через п’ять років.

    Як садити цибулю у відкритий ґрунт

    Цибулю-ріпку можна вирощувати трьома способами:

    • у дворічній культурі, попередньо вирощуючи сіянку;
    • в однорічній культурі з насіння;
    • в однорічній культурі з попереднім вирощуванням розсади.

    Розглянемо всі три способи.

    Вирощування цибулі з насіння за один сезон можливе тільки в районах із довгим літом, і культивують таким способом солодкі й напівсолодкі сорти цибулі. Передпосівна підготовка насіння передбачає стратифікацію або закладку у вологу марлю на добу для набубнявіння. Потім насіння цибулі висівають у заправлений мінеральними добривами та пролитий розчином мідного купоросу з розрахунку 1 столова ложка на 10 л води ґрунт на глибину близько 1,5 см за схемою 13х1,5 см, рясно поливають ділянку водою через розсікач і накривають посів плівкою. Як тільки з’являться сходи, плівку прибирають, сходи проріджують, залишаючи між сіянцями відстань 2-3 см, після чого ділянку мульчують перегноєм. Наступне проріджування проводять тижні за три, і в підсумку відстань між сіянцями має стати 6-8 см.

    Розсадним способом вирощуються напівгострі і солодкі сорти цибулі. Підготовлені (стратифіковані або набряклі) насінини сіють в ящики за 50-60 днів до висаджування розсади у відкритий ґрунт дуже густо на глибину 1 см, залишаючи відстань між рядами близько 4-5 см. Розсада цибулі невибаглива, але перед пересадкою сіянців у відкритий ґрунт листя і коріння краще на третину вкоротити.

    Якщо ви живете в кліматі з недовгим і неспекотним літом, вам навряд чи вдасться за один сезон виростити з насіння повноцінну цибулину-ріпку, тому доведеться вирощувати цибулю в дворічній культурі: у перший рік виростити з насіння сіянку, а в другий – з сіянки цибулину-ріпку. Таким способом найкраще культивувати гострі сорти цибулі. Принцип посіву насіння на сіянку той самий, що і для вирощування ріпки. Наступної весни на початку травня сіянку висаджують на глибину 4-5 см у ґрунт із проміжком 8-10 см і з дистанцією між рядами 30 см, підготувавши ділянку так, як це вже було описано. Але попередньо переберіть, відкалібруйте і добре прогрійте на сонечку посадковий матеріал протягом тижня, інакше він почне стрілкуватися, а безпосередньо перед посадкою потримайте сіянку 10 хвилин у розчині чайної ложки мідного купоросу в 10 літрах води. До речі, якщо ви збираєтеся ласувати молодою зеленою цибулькою, посадка цибулі в ґрунт проводиться густіше – через 5-7 см, а потім проривайте ряди, поки між рослинами не залишиться дистанція 8-10 см.

    Посадка цибулі під зиму

    В одній із наших статей ми вже писали про те, як садити цибулю восени. Під зиму найкраще сіяти дрібну сіянку, оскільки вона не утворює стрілок. Якщо ви хочете навесні їсти зелену цибулю з городу якомога раніше, то посадіть для цього під зиму трохи великої сіянки. Взагалі ж посадка озимої цибулі має масу переваг:

    • по-перше, не потрібно зберігати сіянку до весни, оскільки зазвичай вона швидко висихає, якщо не створити їй особливих умов;
    • по-друге, коли з’являється цибульна муха, яка пошкоджує весняні посадки, озимій цибулі, вже досить зміцнілій, вона не страшна;
    • по-третє, у вас буде ранній урожай – уже в липні;
    • по-четверте, на звільненій від цибулі ділянці ще можна встигнути щось виростити.

    Під зиму сіють зазвичай холодостійкі сорти – Арзамаський, Даниловський, Стригуновський, Штутгартен. Що ж до вибору ділянки, то вимоги до неї такі самі, як і при весняному посіві, крім однієї деталі: саджайте цибулю там, де найраніше сходить сніг і не застоюється вода. Посадка цибулі восени проводиться з 5 по 20 жовтня, під самі заморозки, але в ще теплу землю. Перед посадкою посівний матеріал перебирають, калібрують, прогрівають і садять у борозенки завглибшки 5 см на відстані 6-7 см між цибулинами. Між рядами зберігають інтервал 15 см. Після перших заморозків – але не раніше, інакше цибуля може випріти – ділянку накривають ялиновим гіллям або соломою, які прибирають навесні, коли починає танути сніг.

    Догляд за цибулею

    Як виростити цибулю

    Вирощування цибулі у відкритому ґрунті передбачає своєчасний регулярний полив, після якого в обов’язковому порядку необхідно розпушувати ґрунт і видаляти з ділянки бур’ян, щоб він не задушив молоді сходи рослини. Крім того, цибуля потребує підживлення, а у випадках зараження хворобами чи шкідниками знадобиться її обробка фунгіцидами або інсектицидами.

    Полив цибулі

    Простіше було б сказати, що цибулю слід поливати раз на тиждень, витрачаючи на 1 м² від 5 до 10 л, але одне літо не схоже на інше: в один рік може стояти посуха, і поливати цибулю доведеться мало не щодня, в інший рік дощ може лити через день, і цибуля почне гнити від перезволоження. Тому просто стежте за тим, щоб цибуля не пересихала і не потерпала від надміру води: при нестачі вологи пір’я стає сизувато-білим, а при надлишку зелень набуває блідого відтінку. У липні полив скорочують, оскільки настає період дозрівання цибулин, якщо тільки літо не надто посушливе.

    Підживлення цибулі

    Як ми вже писали, восени при підготовці ділянки у ґрунт вносять органічні добрива, а навесні, перед посадкою, комплекс із мінерального підживлення. Згодом, якщо листя наростає повільно, проводять удобрення цибулі розчином органіки (склянка пташиного посліду, сечовини або коров’яку на 10 л води) з розрахунку 3 літри на 1 м². Через два тижні підживлення можна повторити, а коли цибулини досягнуть розмірів волоського горіха, проводять третє підживлення за тією ж рецептурою.

    Обробка цибулі

    Дуже часто новачки запитують, чим обробити цибулю, щоб захистити її від хвороб. У садівничій практиці нормою є профілактична обробка листя цибулі від грибкових захворювань при досягненні його пір’ям висоти 15 см розчином мідного купоросу – чайної ложки препарату на 10 л води. Для того, щоб рідина занадто швидко не стікала з листя, можна додати в розчин столову ложку тертого господарського мила.

    Шкідники і хвороби цибулі

    Для організації правильного догляду важливо знати, чим хворіє цибуля і які комахи можуть завдати їй шкоди. З хвороб для цибулі небезпечними є шийкова, сіра та біла гнилі, а також жовтяниця, фузаріоз, несправжня борошниста роса (пероноспороз), сажка, іржа, мозаїка і трахеомікоз.

    Біла гниль розвивається на кислих ґрунтах, тому намагайтеся кислий ґрунт на ділянці вапнувати. Крім того, розвитку хвороби сприяє надлишок азоту в ґрунті. Хворі екземпляри необхідно з грядки видаляти, а перед закладкою цибулин на зберігання їх із профілактичною метою опудрюють крейдою.

    Сіру гниль викликає грибок, а сприяє поширенню хвороби волога і дощова погода. Хворі цибулини потрібно видаляти, а в якості профілактики гарні результати дає неухильне дотримання агротехнічних умов і весняна обробка цибулі розчином мідного купоросу.

    Жовтяниця цибулі – вірусне захворювання, яке деформує квітки й утворює на листках хлоротичні плями. Вилікувати вірусну хворобу неможливо, тому необхідно негайно не тільки видаляти з ділянки екземпляри з її симптомами, а й утримувати грядки з цибулею та міжряддя в чистоті, видаляючи бур’ян, як тільки він з’являється. Ну і, звичайно, дотримуватися сівозміни.

    Несправжня борошниста роса (пероноспороз) проявляється на листках і стеблах світлими плямами довгастої форми з сірим нальотом, які поступово чорніють. Цибулини, уражені пероноспорозом, при зберіганні починають рано проростати, хворі рослини не утворюють насіння. Щоби знищити збудників пероноспорозу, зібрані цибулини перед закладанням на зберігання прогрівають протягом 10 годин при температурі 40 ºC. Щоб уникнути захворювання, стежте за тим, аби посадки цибулі не були надто загущеними.

    Фузаріоз проявляється пожовтінням кінчиків пір’я, оскільки в районі денця цибулини розвивається гниль і відмирання тканин. Це грибкове захворювання, яке особливо активно проявляється в спекотні сезони. Причиною фузаріозу може бути ураження рослини цибулевою мухою. Як превентивний захід використовують прогрівання посівного матеріалу перед посадкою.

    Симптоми сажки виглядають як опуклі напівпрозорі темно-сірі смуги, на яких із часом тріскаються тканини, випускаючи назовні спори грибка, кінчики листя сохнуть. Щоб захистити від хвороби цибулини, які укладаються на зберігання, потрібно прогрівати їх перед закладкою при температурі 45 ºC протягом 18 годин. В якості профілактики своєчасно видаляйте бур’яни і не сійте різні сорти цибулі на одній ділянці.

    Іржа виявляється буро-червоними здуттями на листі цибулі, що містять спори грибка. Як профілактичний захід можна використовувати прогрівання зібраних цибулин при температурі 40 ºC протягом 10 годин перед закладанням на зберігання. Слідкуйте за густотою грядок і своєчасно видаляйте з них екземпляри з симптомами хвороби.

    Трахеомікоз є наслідком фузаріозу: гниль починається з нижніх тканин цибулини, поступово піднімаючись вище і поширюючись на всю цибулину, викликаючи відмирання коренів і пожовтіння пір’я цибулі. Видаляйте рослини з симптомами трахеомікозу, дотримуйтесь правил агротехніки і сівозміни.

    Шийкова гниль цибулі проявляється сірим щільним нальотом цвілі на зовнішніх лусках, що з часом перетворюється на чорні плями. Виявляється хвороба після збирання цибулин, а наступні симптоми виникають місяці за два. Особливо схильні до зараження пізні сорти. Розвивається захворювання при вирощуванні цибулі в несприятливих умовах, тому головним правилом має стати дотримання агротехнічних умов, а також прогрівання сіянки перед посадкою і зібраних цибулин перед закладанням на зберігання при температурі 45 ºC.

    Мозаїка перетворює листя цибулі на плоскі, гофровані клапті з жовтими смугами, суцвіття цибулі дрібнішають, насіння стає менше, рослина відстає у рості. Це вірусне захворювання, і боротися з ним можна тільки профілактично.

    Усі грибкові захворювання легко лікуються фунгіцидами, але перед тим, як обробити цибулю, подумайте про те, що цибулинам властиво накопичувати не тільки поживні речовини, а й отрути, тому ми не рекомендуємо вам використовувати в боротьбі з хворобами хімічні препарати.

    Із комах-шкідників найнебезпечніші для рослини цибульні прихованохоботник, міль і муха, паросткова муха, капустянка, а також капустяна, городня й озима совки та тютюновий трипс. Проти гусені совок ефективна обробка рослин однопроцентним розчином Бітоксибацилліну або піввідсотковим розчином Гомеліна. Проти тютюнових трипсів допомагає обробка Актеліком або Карбофосом (0,15 %). Прихованохоботника знищують системними інсектицидами. Личинки росткової мухи гинуть при глибокому осінньому перекопуванні ділянки. Цибулева муха боїться запаху моркви – чергуйте ряди цибулі з рядами моркви, і цибульна муха облетить вашу ділянку стороною. У боротьбі з цибулевою міллю необхідно протягом сезону своєчасно видаляти з ділянки бур’яни, а в кінці сезону – всі рослинні залишки, дотримуватися правил агротехніки і сівозміни. Капустянку звичайну приманюють пастками: викопують у декількох місцях ділянки ями півметрової глибини, укладають у них кінський гній і накривають щитами з дощок. Коли капустянки залізуть туди погрітися, їх знищують.

    Збирання та зберігання цибулі

    Збір урожаю цибулі починають у суху погоду, коли перестають утворюватися нові листки, пір’я полягає, а цибулини набувають форми і характерного для сорту забарвлення й об’єму. Зазвичай це буває з середини серпня до першої декади вересня. Намагайтеся не пропустити час збору, бо цибуля може відновити ріст і стане непридатною для зберігання. Цибулини викопують, складають на грядці для просушування, потім очищають їх від підсохлої на повітрі землі.

    Перед закладанням цибулі на зберігання її просушують на сонці або в добре провітрюваному сухому приміщенні. Досвідчені городники сушать цибулю в духовці: спочатку при температурі 25-35 ºC, потім близько 10 годин при температурі 42-45 ºС. Після цього цибулини оглядають і обмацують, виявляючи ознаки гниття і хвороб. Не годяться для зберігання зіпсовані цибулини або без лушпиння. Після просушування у цибулин обрізають ножицями листя, залишаючи шийку довжиною 4-6 см.

    Найкраще залишати на зберігання звичайну жовту цибулю: у неї щільна оболонка, вона не така примхлива, як інші. Цибуля, що виросла з сіянки, зберігається краще, ніж та, що з насіння, як і гіркі сорти, які лежать довше, ніж солодкі і напівсолодкі, що більше схильні до захворювань через занадто тонке лушпиння.

    Найбільше для зберігання цибулі підходить сухий льох із температурою близько 0 ºC або трохи вище, однак поруч не повинні зберігатися картопля, буряк, морква та інші овочі, що вимагають високої вологості повітря. Складають цибулини в ящики, мішки з тканини, сітки, кошики або безрозмірні панчохи – до цибулин має бути доступ сухого повітря, тому, щоб уникнути появи гнилі, не варто складати цибулю в посуд товстим шаром. У сухому погребі чи підвалі цибулю час від часу перебирають, виявляючи підгнилі або пророслі цибулини. З метою збільшення терміну зберігання коріння цибулин припікають. Можна зберігати цибулю в квартирі при температурі 18-20 ºC подалі від гарячих радіаторів, заплівши з неї вінки, але тоді не треба обрізати перед зберіганням сухе листя цибулі.

    Види і сорти цибулі

    Цибуля ріпчаста

    Найпоширеніший вид цибулі – ріпчаста. Його історія налічує більше 6000 років – він згадується ще в давньоєгипетських папірусах. Це багаторічна рослина висотою до 1 метра з кулясто-плескатою м’ясистою цибулиною діаметром до 15 см із зовнішнім лушпинням жовтого, білого або фіолетового кольору, трубчастим сизувато-зеленим листям, зеленувато-білими квітками на довгих квітконіжках, зібраними в густе кулевидне парасолькоподібне суцвіття. Стрілка в ріпчастої цибулі порожниста, роздута, заввишки до півтора метрів, плоди кулясті.

    Сорти ріпчастої цибулі за смаковими якостями поділяються на:

    • гострі й гіркі, що містять від 9 до 12 % цукру;
    • напівсолодкі сорти з вмістом цукру 8-9 %;
    • солодкі сорти, в яких цукру від 4 до 8 %.

    Солодкі сорти, хоч як це дивно, містять менше цукру, ніж гіркі, але й ефірних олій у них менше, тому вони видаються солодшими за гіркі. Гіркі, напівгіркі і гострі сорти використовують для приготування перших і других страв, а з солодких сортів готують салати та десерти.

    Пропонуємо вам знайомство з найкращими сортами ріпчастої цибулі:

    • Аліса Крейг – смачні цибулини для будь-яких страв із білими верхніми лусками, чудово зберігаються;
    • Фен Глоуб – великі цибулини м’якого смаку з жовтуватими лусками, підходять для будь-яких страв і довгого зберігання;
    • Стурон – середнього розміру соковиті цибулини з жовтими лусками, призначені для гарячих страв і тривалого зберігання;
    • Штутгартер – солодкі, великі яскраво-жовті цибулини тривалого зберігання, використовувані для приготування перших і других страв;
    • Лонг Ред Флоренс – червоні, солодкі на смак і м’які цибулини, схожі на цибулю-шалот. Використовуються для приготування соусів і в свіжому вигляді. На жаль, зберігається ця цибуля погано;
    • Ред Барон – великі червоні, гострі на смак цибулини, придатні для тривалого зберігання.

    Із салатних сортів цибулі найбільш відомі червоні Фуріо і Редмейт; Гардсмен із довгими білими стеблами; високоврожайний сорт для теплиць Вайт Лісбон і багаторічний, схожий на цибулю-батун, сильно розгалужений сорт Принц Уельський, листя якого можна використовувати як шніт-цибулю.

    Цибуля-порей

    або перлова цибуля з Середземномор’я, відома ще з часів стародавніх держав – Греції, Риму та Єгипту. Це дворічна рослина з ланцетоподібним, вкритим восковим нальотом листям, яке складається по серединній жилці – воно схоже на часникове, але набагато більше за розміром. Цибуля-порей надзвичайно вимоглива до догляду і вологості ґрунту.

    Цибуля-шалот

    вирощується в Середній Азії і на Близькому Сході, вона вирізняється скоростиглістю, забарвлення цибулин цього виду таке ж, як і у цибулі ріпчастої – жовте, біле і фіолетове. Крім того, цибуля-шалот відрізняється багатогніздістю і високою лежкістю. Французькі кухарі цінують цибулю-шалот за те, що її цибульний смак не так сильно виражений, і вона чудово підходить для приготування вишуканих соусів. Найкращі сорти:

    • Пікассо – сорт із м’якоттю рожевого кольору, що має прекрасний смак;
    • Єллоу Мун – ранній сорт шалота, стійкий до стрілкування і прекрасно зберігається;
    • Голден Гурме – сорт чудово зберігається, з великими цибулинами прекрасного смаку.

    Шніт-цибуля

    (цибуля-різанець, цибуля-скорода) вирощується на території всієї Європи: поки вона молода, її використовують у свіжому вигляді для салатів, а зі зрілих стебел готують начинку для пирогів. Листя шніт-цибулі пряне, схоже на пір’я цибулі-батуна, але менше за розміром. Шніт-цибуля морозостійка та стійка до хвороб і шкідників.

    Запашну цибулю

    вирощують у Китаї для приготування страв азійської кухні, особливо для тих, які поєднуються з соєвим і рибним соусом. У неї плоске листя з гострим часниковим ароматом. Зацвітає цей вид на другий чи третій рік гарними медоносними суцвіттями розміром 5-7 см із приємними пахощами, через які вид і отримав свою назву.

    Багатоярусна цибуля

    теж зростає в Китаї і використовується для приготування гарнірів, салатів і приправ. Смачні мариновані цибулини цього виду вживаються з жирними сортами м’яса. Багатоярусна цибуля вважається видом, найбільш багатим на вітаміни і фітонциди.

    Цибуля-батун

    існує в трьох іпостасях – китайська, японська та корейська. Вона використовується в стравах азійської кухні, які готують на сковороді-вок, у салатах із морепродуктами або рибою, в маринадах. Корейський та японський батун мають ніжніший смак.

    Старіюча цибуля

    росте в природі в Південно-Східній Азії і є інгредієнтом корейської національної кухні, а в свіжому вигляді використовується для супів, салатів і кимчхи.

    Цибуля-слизун

    або поникла цибуля – багаторічник, поширений у Сибіру і європейській частині Росії. Назву свою вона отримала за тягучий сік, схожий на слиз. Цей вид морозостійкий, стійкий до захворювань, має високі смакові якості. Листки лінійні, плоскі, соковиті, смак у них слабкогострий. Цибулин цей вид не утворює. Вживають цибулю-слизун як дієтичний продукт свіжою і консервованою.

    Крім описаних у статті видів, відомі також цибуля Регеля, Суворова, стебельчаста, гігантська, або велетенська, блакитна, ведмежа, коса, афлатунська, Христофа, або Зірка Персії, похила або дика, жовта, каратавська, круглоголова, або Барабанні палички, Маклеан, Моля, або золота, сицилійська, або Медовий часник, та інші.

    Цибуля-слизун: вирощування і догляд, корисні властивості, фото

    Цибуля-слизун віддають перевагу ті, кому подобається цибульно-часниковий смак зелені без властивої цибулевої культурі гіркоти. Його урожай збирають вже в першій половині весни і цінують овочеву культуру за корисні властивості.

    Особливості цибульного слизуна

    Багаторічний широколистий цибуля-слизун — нечасто зустрічається рослина на городах дачників, для багатьох це дивина. Родом сорт з Середньої Азії, де він найчастіше зростав у природному середовищі, будучи диким рослиною.

    Опис цієї городньої культури включає в себе основні ознаки, за якими на фото неважко дізнатися кущ цибулі-слизуна:

    • у рослини плоска листя, не має порожнечі, досить м’ясиста, що виділяє на зламі сік, що нагадує слиз, звідти і пішла назва,
    • листя виростає завдовжки на 20-30 сантиметрів, шириною — 1,5-3,0 см,
    • як такої цибулини у слизуна немає, замість звичної для городника ріпки у рослини є кореневище, також придатне для вживання в кулінарії,
    • листя у цибулі закручується у вигляді спіралі,
    • суцвіття слизуна формується у вигляді куль, забарвлених в ніжний фіолетовий колір.

    Через незвичайного зовнішнього вигляду багато городники вважають цибуля-слизун декоративним дачним рослиною, що прикрашає грядки в літній час, тому нерідко його можна побачити ростуть на клумбі або в декоративних композиціях. Всю красу цибульного куща можна оцінити на фото.

    На відміну від звичного для нас ріпчастої, у слизуна перо набагато ніжніше і соковитіше, з комбінацією цибульного і часникового присмаку. Цибуля-слизун можна вирощувати протягом усього календарного року, причому в зимовий період рослину можна виростити прямо у домашніх умовах на підвіконні у разі забезпечення його достатньою кількістю тепла.

    Що корисного в слизуне

    Крім того, що цибуля-слизун можна просто використовувати в кулінарних цілях як приправу, а також висаджувати його в якості декоративного рослинного прикраси на грядці або дачної клумбі, його цінують справжні любителі за незамінні корисні властивості:

    • у рослині містяться такі вітаміни, як С, РР, В1 і В2,
    • цибульна культура — джерело цукру, каротину і фітонцидів,
    • слизун несе в собі необхідні для організму людини калій, магній, цинк, в ньому є молібден і залізо, тому вирощувати цибулю потрібно особливо тим дачникам, у яких виявлена анемія і недокрів’я,
    • серед корисних властивостей цього сорту — здатність поборотися з надмірною кислотністю шлунку, будучи помічником при наявних гастритах і інших проблемах, пов’язаних з травленням,
    • користь листя полягає в допомозі від виникли болів, дії, як болезаспокійливий і протизапальний природне засіб,
    • нормалізуючи функції крові, він допомагає серцевому м’язі,
    • слизун служить джерелом корисних речовин, необхідних для нормалізації роботи щитовидної залози,
    • цибульна культура чистить організм, виводячи непотрібні для людини токсини, зміцнює загальний стан і підвищує імунітет.

    Серед властивостей цибулі-слизуна виділяють низький містить клітковини, тому цибулеве рослина може вживатися в харчуванні для дітей і людей, які дотримуються дієтичного меню. Цибуля-слизун корисні властивості має і в косметології: його використання корисно для зміцнення волосся і нігтів, поліпшення стану шкірних покривів. Шкоди від вживання культури в їжу не відзначається.

    Як виростити цибулю і доглядати за ним

    Вирощування і догляд за цибулею-слизуном практично не відрізняється від того, як городники вирощують цибулю.

    Правила вирощування

    При висаджуванні та подальшому догляді за городньої культурою необхідно врахувати, що:

    • цибуля-слизун можна залишати на одному місці протягом не більше 4-5 років,
    • у перший рік сідають насіння, від яких виходять маленькі сіянці,
    • у другій рік, коли рослина пускає колір, можна збирати перший урожай свіжої зелені, зрізуючи з’явилися листя,
    • наступні 2-3 роки відбувається активний ріст слизуна,
    • до 4-5 років вирощування рослина вироджується як живий організм, даючи близько 15-20 нестійких пагонів.

    Спочатку цветоносная стрілка у цибулі-слизуна зростає пониклої, спрямованої вниз, тому у рослини є й інша назва — никне цибулю. Однак перед тим як розпуститися в красивий фіолетовий куля, стрілка випрямляється.

    Виростити сорти цибулі слизун доцільно переважно вегетативним способом, тобто шляхом розсадження старої цибулі ріпки, ніж з насіння. Використовуючи такий метод розмноження, від рослини вже на наступний дачний сезон можна очікувати свіжу зелень.

    Як доглядати

    Догляд за цибулею-слизуном не передбачає приховування рослини, що спрощує завдання для дачників на зиму. Ця городня культура відрізняється підвищеною морозостійкістю: доросле зміцніле рослина переносить зимові заморозки до -30°С, молоде — до -7°С. Тільки в умовах малосніжних зим для цибулі-слизуна використовують укривний матеріал, яким в природних умовах служить сніговий покрив.

    Для укривання цибулевої культури на зиму зазвичай беруть опале листя.

    Догляд за цибулею в літній час також не вимагає якогось особливого підходу, так як слизун відмінно справляється з короткочасними посушливими сезонами, однак необхідно взяти на замітку, що при тривалій відсутності достатньої вологи листя рослини починає гірчити і стає більш жорсткою.

    Догляд за рослиною спрощується ще й тим, що слизун досить стійкий до ураження шкідниками і пручається різних захворювань.

    Особливості висадки

    Неприємний присмак у цибулі-слизуна виникає не тільки при недоліку вологи, але і тоді, коли його вирощують на кислому ґрунті, тому, перш ніж посадити слизуна, ґрунтовий шар з підвищеною кислотністю розбавляють вапном. Найбільш підходящим грунтом для цибулі стане легка грунт і гумус.

    Для посадки городньої культури вибирають місце, де достатньо сонячного світла.

    Садити його на грядку, де вирощували цибулеві, все ж не варто. Найбільш сприятливою стане грунт, де раніше росли томати, капуста, огірки або картопля з редискою.

    Для того щоб виростити цибулю-слизун городники зазвичай вибирають один з 2-х способів його розмноження:

    • вегетативний, коли разросшуюся ріпку розсаджують,
    • насіннєвий, коли вирощування відбувається висіяного насіння.

    Найбільш трудомістким методом є другою — вирощування з насіння, проте він приносить більший урожай. Виростити зелень вегетативним способом простіше і швидше, але в підсумку, на відміну від посадки насіння, вийде не так багато зеленої приправи.

    Вегетативний метод

    При цьому способі розмноження слизуна беруться 3-4 цибульні ріпки для їх подальшого розсадження, викопуються і діляться на 3-4 частини кожна. Коренева система при цьому злегка підрізують.

    Вирощування вегетативним способом передбачає посадку зазвичай в період з квітня по вересень, тоді при настанні весни вже можна буде зрізати з куща зелень.

    Висаджують розділені цибулини на відстані 20 см один від одного, щоб дати можливість майбутньому кущу вільно розростатися. Місце між рядами залишають, залежно від сорти цибулі-слизуна, не менш 35-50 див.

    Насіннєва посадка

    Насіння для наступної посадки рослини збирають у кілька підходів, так як термін дозрівання насіння на кожному окремому кущі різний. Іноді зривають повністю суцвіття.

    При висаджуванні цибулі на грядку через розсаду насіння сіються на підвіконні вже при настанні березня. У будь-якому випадку посівний матеріал спочатку замочується в розчині марганцівки, борної кислоти або в звичайній теплій воді на добу, потім просушується і вже потім висаджується в грунт на глибину до 1 див.

    Зібрані в період з липня по серпень при цвітінні цибулі-слизуна насіння придатні для посадки 4 роки.

    Посаджена грядка поливається і закривається плівкою, щоб створився тепловий режим. Періодично щоб уникнути підвищеної вологості плівку відкривають для доступу повітря. Пророслі насіння у вигляді саджанців пересадити у відкритий грунт можна при настанні теплої погоди.

    Якщо пересаджувати розсаду немає бажання, а хочеться посіяти насіння безпосередньо у відкритий грунт, то робити це потрібно до кінця квітня. В даному випадку в перший сезон грядка пропалывается, рихлити і поливається, а проріджується лише через рік.

    Посадка, розмноження і догляд за цибулею-слизуном

    Цибуля -слизун – багаторічна рослина. Вона формує багато дрібних цибулин, а через кілька років утворюється велика розросла цибуля. Раз на чотири роки рослину потрібно пересаджувати, тому що вона починає пригнічувати саму себе. Листя рослини товсте і м’ясисте, довжиною до 25 см, тривалий час не грубіє. Цибулина найчастіше коротка, але у деяких сортів вона досить велика. Луски білого кольору. Протягом другого року життя у рослини з’являються стріли, на кінці яких утворюється шар з квітками рожевого забарвлення. У довжину стрілки розвиваються до 70 см. Цвітіння цибулі – слизуну починається в середині літа. Харчовою цінністю володіють як цибулини рослини, так і її листя. За смаком вона нагадує цибулю і часник, трохи гірчить. Цибуля -слизун стійка до низьких температур, переносить температуру до -30 ° С, що дозволяє вирощувати її повсюдно.

    Посадка цибулі-слизуна

    Цибулю -слизун вирощують насінням або розсадним способом.

    Підготовка ґрунту

    Садять цибулю на кінці весни або на початку літа. Готувати ґрунт для посадки насіння або цибулин рослини потрібно заздалегідь. Переважно садити на родючому суглинистому або торф’янистому ґрунті. Його копають і вносять органіку, щоб стимулювати зростання цибулі. До посадки необхідно розрівняти ґрунт і ущільнити його, внести перегною, компосту або перепрілого гною.

    Технологія посадки насінням

    Сіяти насіння цибулі – слизуна можна після того, як ґрунт прогріється на 1 см, до середини травня. Поглиблювати насіння в ґрунт потрібно на 1,5 см, залишаючи між рядами відстань 40 см, а між кущами – 15 см. Посадивши насіння, ґрунт ущільнюють, а коли паростки стануть міцними – проріджують. Оптимальна густота посадки: 1 саджанець через 15 см.

    Вирощування розсади

    Цибулю -слизун вирощують через розсаду, щоб отримати урожай якомога раніше. Сіяти насіння на розсаду потрібно в другій декаді лютого. Спочатку готують ґрунт для посадки: додають дернову землю і перегній у співвідношенні 1 до 1. За два тижні до посіву потрібно нагріти ґрунт в мікрохвильовій печі близько 5 хвилин. Ефективно землю обробити марганцівкою. Підготувавши ґрунт, його засипають в горщик і повністю накривають ємність плівкою, щоб він до посадки знаходився в теплі.

    Підготовка насіння до посадки

    До посіву насіння потрібно обробити. Для цього їх в марлевому мішку поміщають в розчин марганцівки на 45 хвилин. Потім обробляють препаратом «Епін», щоб підвищити схожість насіння. Останній етап: просушка насіння. Також можна обробити насіння іншим способом: за півмісяця до посадки помістити насіння на батарею, а після промити їх і висушити.

    Посів насіння на розсаду

    Вирощувати розсаду цибулі -слизуна рекомендується в ящиках або касетах, де є осередки. У ємність потрібно засипати підготовлений ґрунт і по осередках розподілити по 4 насіння на відстані близько 1 см. Потім насіння потрібно присипати ґрунтом на 7 см, ущільнити його і обприскати препаратом «Енерген». Посадивши насіння, ящик накривають плівкою і переміщують його в тепле місце без освітлення. Оптимальна температура вирощування розсади – 20 ° С. У цих умовах сходи з’являються через п’ять днів.

    Догляд за цибулею-слизун

    Доглядати за цибулею -слизун нескладно. Досить рихлити ґрунт, регулярно його поливати, особливо в спекотні і посушливі дні, а також підгодовувати і вчасно збирати врожай.

    • Полив. Поливати цибулю -слизун потрібно з літа, щоб вона була більш соковита і ніжна. Незважаючи на те, що рослина стійка до засух, а в її підземній частині зберігається волога, поливати потрібно, щоб підвищити врожайність
    • Розпушування. Важливо рихлити ґрунт на 5 см, особливо після дощів і ручних поливів. Протягом першого року життя рослини обов’язково потрібно розпушувати ґрунт і очищати його від бур’янів, тому що вони притупляють зростання сходів. З другого року після посадки, розпушують плоскорізом, при цьому додаючи в ґрунт між рядами золу і перегній
    • Підживлення. На зростанні цибулі–слизуна добре позначається органіка . Підгодовувати цибулю необхідно під час весни і зими, після чого її вкривають плівкою. Влітку в якості підгодівлі можна використовувати комплексні добрива. Перший раз при вирощуванні цибулі-слизуна внести слід рідке добриво і сечовину, а другий раз – тільки рідке. Щоб зелень раніше дозріла, навесні рекомендується накрити рослини плівкою або іншим відповідним матеріалом. В цьому випадку зелень можна буде збирати на півмісяця раніше, ніж зазвичай.

    Збір врожаю і зберігання

    Протягом першого року після посадки урожай збирати не вийде, тому що листя цибулі будуть не придатними до вживання. На третій рік листя стануть соковитими і смачними, а вміст у них корисних речовин буде високим. За сезон цибулю зрізують до семи раз. При цьому листя повинні вирости до 20 см в довжину. Останній раз зрізати цибулю можна в кінці літа, після цього робити це не можна, тому що рослина має відновитися до настання морозів.

    Збирати врожай рекомендується в суху погоду. Після цього цибулю поміщають в пакетики з поліетилену і подрібнюють. Зберігати в холодильнику зелень можна близько трьох тижнів. Якщо ж зелень зібрана разом з цибулинами і землею, зберігати бажано в підвалі в ящику.

    Розмноження цибулі-слизуна

    Крім вирощування цибулі -слизуна розсадним і насіннєвим способами його ще можна розмножувати діленням куща. Щоб провести це вегетативне розмноження, кущ якому більше двох років, ділять на кілька частин і садять ці частини на постійне місце навесні або на початку літа.