Що можуть депутати Держдуми

0 Comments

Як Путіну обнуляють президентські строки і що це все означає

Поправки до конституції Росії, які дозволять Путіну вкотре балотуватися у президенти РФ попри обмеження у два строки поспіль, з’явилися і були схвалені Держдумою фактично за день.

У вівторок нижня палата російського парламенту розглядала у другому читанні поправки до Конституції, запропоновані президентом Володимиром Путіним.

Обговорення почалося сенсаційно – спочатку лідер ЛДПР Володимир Жириновський, а потім і депутат Олександр Карелін з “Єдиної Росії” запропонували оголосити дострокові вибори, пояснивши це тим, що повноваження Держдуми змінюються в новому тексті конституції.

Але головна сенсація з’явилася згодом.

Автор фото, Reuters

Валентина Терешкова – перша в історії жінка-космонавт

Колишня космонавтка, а нині депутатка від тієї ж “Єдиної Росії” Валентина Терешкова внесла свою правку.

“Пропоную або зняти обмеження президентських термінів, або записати в одну зі статей законопроєкту положення про те, що після вступу в силу оновленої Конституції чинний президент, як і будь-який інший громадянин, має право обиратися на пост голови держави”, – заявила вона.

Про що правка?

За чинною російською конституцією та проекті змін до неї, які подавав сам Володимир Путін, одна і та ж людина не може переобиратися президентом РФ безмежну кількість разів.

Але за поправкою Валентини Терешкової, це правило про не більш ніж два президентські терміни вже “не перешкоджатиме особі, яка займала і (або) обіймала посаду президента РФ на момент набуття цією поправкою чинності, брати участь як кандидат на виборах президента РФ”.

Кількість попередніх президентських термінів значення мати не буде.

Російські депутати одразу підтримали пропозицію Терешкової у першому читанні: за – 380 голосів, проти – 43, утримався – один.

Голосувала проти Компартія РФ.

Реакція Путіна

Володимир Путін і сам з’явився у Держдумі, де висловився про всі пропозиції.

Він виступив проти того, щоб взагалі виключити з конституції обмеження президентських термінів.

Але визнав допустимим обнулення термінів для себе як чинного президента – якщо це схвалить Конституційний суд.

Ця стаття містить контент, наданий Twitter. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Twitter i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Прийняти та продовжити

Кінець Twitter допису, 1

А ідею дострокових виборів він не підтримав.

Зрештою, цю поправку і не розглядали, а сам автор згодом її відкликав.

Автор фото, Getty Images

Про обнулення президентських строків раніше говорив колишній помічник президента Владислав Сурков

Обнулення підтримали і у другому читанні: за проголосували 382 депутати, утрималися 44.

Тих, хто б проголосував проти, у повторному читанні вже не було.

Голова другої палати російського парламенту (Ради Федерації) Валентина Матвієнко запевнила, що поправки до конституції потрібні не для того, щоб залишити Путіна при владі.

“Якби президент хотів залишитися, повірте, для цього є законні способи і вони не торкаються конституції. У даному випадку запропонований чесний і законний шлях”, – заявивла вона.

Що далі?

У середу Держдума має остаточно ухвалити проект обнулення строків Володимира Путіна.

Після цього воно може відбутися за двох умов – якщо громадяни підтримають поправку на “загальноросійському голосуванні” 22 квітня і якщо Конституційний суд Росії вирішить, що це не суперечить конституції.

Російська опозиція вже організовує акції протесту проти обнулення президентських строків – вони мають пройти 21 і 22 березня.

Ця стаття містить контент, наданий Twitter. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Twitter i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Прийняти та продовжити

Кінець Twitter допису, 2

Про ситуацію висловився і Олексій Навальний, який поскаржився, що Путін зможе вкотре балотуватися у президенти, попри 20 років при владі.

Ілля Барабанов, кореспондент Російської служби Бі-бі-сі: Путін не хоче працювати в статусі “кульгавої качки”:

Про те, що весь сенс процесу під назвою “внесення поправок до конституції” – обнулити президентські терміни Володимира Путіна, щоб в 2024 році він міг вже утретє обратися на свій “перший” термін, в різних білякремлівських колах заговорили ще на початку лютого .

Публічно першим саме таку схему “транзиту” влади від Володимира Путіна до Володимира Путіна озвучив 26 лютого тепер уже колишній помічник президента Росії Владислав Сурков в своєму першому інтерв’ю після відставки з Кремля.

За два тижні, виступаючи з трибуни Держдуми, Путін фактично підтвердив, що головний сенс конституційних поправок, ініційованих ним у посланні Федеральним зборам 15 січня, саме в цьому.

Чи скористається при цьому Путін такою можливістю і піде на вибори в 2024 році, він прямо поки що не сказав.

Буквально за чотири дні до виступу в Думі, зустрічаючись з жителями Іваново, він, навпаки, запевняв їх, що не піде ні на які схеми, щоб продовжити свій термін перебування при владі.

Вікно можливостей, яке з’являється тепер у російського лідера, потрібне йому зараз скоріше для того, щоб протягом часу, що залишився до 2024 року, він міг працювати не у статусі “кульгавої качки”, навколо якої всі тільки й обговорюють, як і кому він буде передавати владу.

Якщо дивитися на те, що відбувається, з перспективи конституції зразка 2000 року, коли Путін дійсно обирався вперше, до наступних виборів у нього ще цілий президентський термін старого зразка. Остаточне рішення про те, йти чи не йти на вибори в 2024 році, він ухвалить не раніше ніж за рік до них.

При цьому, знаючи президента Росії вже 20 років, складно сумніватися в тому, яким буде це рішення.

Якщо міряти історію знову ж рамками старої конституції, що передбачала чотирирічний президентський термін, то вийде, що до 2036 року, коли Володимир Путін все ж змушений буде покинути Кремль, 84-річний російський лідер проведе на посаді президента не один і не два, а вісім термінів.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

У Держдумі єдинорос пояснив, чому не мобілізують депутатів: Піти на фронт – найпростіше

Депутат Держдуми від партії “Єдина Росія” Дмитро Вяткін спробував пояснити колегам-парламентарям, чому депутати звільнені від призову, за його словами, піти воювати – найлегше.

Пряма мова Вяткіна: “Іноді здається, що піти від розв’язання проблем ось тут (у залі Держдуми – ред.) і написати заяву і піти на фронт – це, напевно, найлегше рішення. Але за кожним із нас, за всіма нашими партіями стоять громадяни, які живуть звичайним мирним життям”.

Деталі: За його словами, сьогодні Росія живе у двох реальностях: фронтовій і мирній, де є свята, феєрверки, а “розважальні заклади повні людей”.

Пряма мова Вяткіна: “І тим не менше на нас лежить обов’язок і відповідальність, щоб донести важливість і критичність сьогоднішньої ситуації до кожного, з ким можемо поговорити, до кого ми можемо дотягнутися”.

Передісторія:

  • 21 вересня президент РФ Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію. Планують призвати 300 тисяч резервістів.
  • Депутати Держдуми і члени Ради Федерації звільнені від мобілізації.

Посіпаки Кремля в парламенті і доступ до держтаємниці

Немає самої фракції, але є її представники та їхні мандати. Вони перегрупувались і утворили нову парламентську групу, а ще частина перейшла у статус позафракційних. Водночас усі вони досі мають можливість доступу до державної таємниці, можуть брати участь у закритих засіданнях Верховної Ради, комітетів та тимчасово-слідчих комісіях.

Загалом усім нардепам доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається за посадою після взяття ними письмового зобов’язання щодо збереження такої інформації.

Тобто доступ до держтаємниці не є автоматичним, але право на цю інформацію мають усі нардепи без винятку.

Що таке державна таємниця? Наше національне законодавство визначає її як секретну інформацію, вид таємної інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, держбезпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України.

Доступ до держтаємниці всіх ступенів секретності, ознайомлення з якою необхідне нардепу для виконання повноважень у комітеті ВРУ, надається після проходження відповідної перевірки. Не всі депутати можуть її пройти.

Якщо у випадку призначених посадовців припинити доступ до держтаємниці має право керівник установи або особа, яка виконує його обов’язки, то у народного депутата це право залишається разом із мандатом або ж до закінчення каденції.

Рік тому тема допуску нардепів до держтаємниці викликала скандал у Верховній Раді. Адже тоді до складу ТСК по “вагнерівцях” включили нардепа від ОПЗЖ, члена команди експрезидента Януковича, засудженого в Україні за державну зраду Ріната Кузьміна. Частина парламентарів обурилась цим фактом та оголосила бойкот роботі ТСК, адже вважала неприпустимим доступ Кузьміна до держтаємниці в рамках компетенції комісії.

Згодом нардепи звернулись до СБУ з приводу перевірки фактів зв’язків нардепа Ріната Кузьміна з країною-агресором рф.

Делегація представників ОПЗЖ на чолі з Віктором Медведчуком на зустрічі з керівництвом Держдуми та депутатами рф у Москві

А від початку повномасштабної війни росії проти України ця тема постає ще більш гостро, адже абсурдним є те, що відверто проросійські політики, які десятиліттями просували інтереси імперської та антиукраїнської росії, не одне скликання Верховної Ради мали можливість доступу до державної таємниці.

Саме ці депутати від ОПЗЖ на чолі з Медведчуком від початку війни з росією у 2014 році сотні разів літали в рф з України та в окупований Крим з росії, зустрічалися з депутатами російської Думи та з тогочасним прем’єром рф Дмитром Медведєвим у Москві.

У декого із проросійських депутатів, які в тому числі мали вплив на боєздатність України, журналісти-розслідувачі знайшли російські паспорти.

Ще одним яскравим прикладом такого абсурду є екснардеп та колаборант від Партії регіонів і Опоблоку Євген Балицький, якого у Запорізькій області на тимчасово захоплених територіях російські окупанти поставили “головою адміністрації”.

У 2018 році радник міністра внутрішніх справ України Зорян Шкіряк заявляв, що Балицького після перевірки не допустили до держтаємниці.

Зараз в українському законодавстві немає поділу народних обранців на патріотів, які щиро діють в інтересах держави, та умовну “групу ризику” і потенційних колаборантів, які можуть співпрацювати з ворогом чи відпрацьовувати інтереси інших держав.

Ба більше, навіть депутат, який утік з України, але не позбавлений мандата – той же Рабінович, має законне право звертатися в українські державні установи із запитом на отримання секретної інформації. І ці держустанови повинні будуть надати йому такі дані.

Що ж робити? Українські експерти, та й самі народні депутати вже не раз наголошували на тому, що процедура допуску до державної таємниці має бути більш ретельною і обов’язково включати перевірку осіб, яким вона надається. Для цього дуже детально мають бути прописані критерії, за якими такий доступ надається, і просто статусу нардепа для цього явно недостатньо.

Війна всіх нас робить пильнішими до наявних та потенційних небезпек. А питання держтаємниці у такий буремний час особливо важливе. І щоденні новини про колаборантів додаткове тому підтвердження.

Олександр Саліженко

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.