Скільки коштує аналіз на генотип гепатиту С

0 Comments

Аналізи на гепатит С: ПЛР, генотипування вірусу, ціна, розшифровка крові

Коли на огляді у лікаря виявляється підозріла симптоматика начебто жовтушності шкіри і склер, слизових, загальної слабкості, тяжкості в області печінки та інші прояви, то лікар призначає хворому лабораторні дослідження крові і сечі, щоб виключити або підтвердити активність вірусу гепатиту С.

  • 1 Які аналізи потрібно здавати при гепатиті С?
  • 2 Загальний
  • 3 Біохімічний
  • 4 Обстеження сечі
  • 5 Види дослідження методом ПЛР
    • 5.1 Якісний
    • 5.2 Кількісний
    • 5.3 Генотипування вірусу
    • 5.4 Розшифровка
    • 6.1 Позитивний, що це означає?
    • 6.2 Причини хибнопозитивної результату

    Які аналізи потрібно здавати при гепатиті С?

    Перелік аналізів, які доведеться здати при підозрі на гепатит С є досить обширний, але практично усі вони зводяться до дослідження біоматеріалу з ліктьової вени, за винятком ОАМ і біопсії.

    Отже. Основними аналізами для діагностики гепатиту С є:

    • Аналіз крові загальний;
    • Біохімічне дослідження крові;
    • ПЛР;
    • Аналіз до печінковим антитілам;
    • Аналіз на антитіла до вірусу HCV;
    • Імуноферментний аналіз;
    • Загальне дослідження сечі;
    • Біопсія тканин печінки.

    Біопсія та дослідження на антитіла мають значення для призначення правильної терапевтичної схеми.

    Загальний

    Загальне лабораторне дослідження крові передбачає визначення рівня таких компонентів крові, гематокрит, гемоглобін, еритроцити, тромбоцити і лейкоцити. При наявності вірусу HCV відбуваються наступні зміни в показниках загального аналізу:

    Найбільш показовими тут є тромбоцити і лейкоцити. Низький рівень лейкоцитів може вказувати на активний розвиток вірусної інфекції, як і підвищені лімфоцити. Низькі тромбоцити і порушення кровесвертываемости вказують на функціональні розлади печінкової діяльності.

    Біохімічний

    Найбільш інформативним при діагностиці гепатиту С є біохімічне дослідження крові. При наявності вірусу HCV виявляться такі зміни:

    • Зростання тригліцеридів і гамма-глобулінів;
    • Підвищення печінкових ферментів АСТ і АЛТ, а також білірубіну;
    • Знижений вміст альбумінів;
    • Підвищення лужної фосфатази глутамілтрансферази.

    Саме такі зміни відбуваються з біохімічними показниками. Спеціаліст за даними відхилень зможе зрозуміти про наявність проблеми і при необхідності направити пацієнта на додаткову діагностику.

    Обстеження сечі

    Хоч основними показовими дослідженнями при HCV і є аналізи крові, досвідчений фахівець навіть за ОАМ зможе розгледіти ознаки печінкового вірусного захворювання. Основним відхиленням в урині при гепатиті типу С є виражене підвищення показників білірубіну та уробіліногену, виявлення в сечі білка і крові.

    Дослідження урини не є показовим при діагностиці HCV, зазвичай основним аналізом вважається ПЛР.

    Види дослідження методом ПЛР

    Полімеразна ланцюгова реакція – це методика молекулярного аналізу, що дозволяє виявити генетичні сліди вірусу HCV вже в перші дні після інфікування.

    ПЛР діагностика вважається високоточним методом дослідження, що визначає не тільки наявність вірусного патогена, але і його генотип, концентрацію.

    Для діагностики збирають кров хворого, додають в неї специфічні праймери і РНК полімеразу. Потім спеціальним апаратом неодноразово охолоджують і нагрівають біоматеріал, після чого піддають його аналізу, зіставляють з вірусними генами і за результатами роблять відповідні висновки.

    Існує кілька різновидів ПЛР дослідження: кількісний, якісний і генотипування.

    Якісний

    Це дослідження вважається першим етапом діагностики і спрямоване на виявлення генетичних слідів вірусного патогена у крові пацієнта.

    Кількісний

    Подібна діагностика дозволить виявити концентрацію збудника в мл крові. Дане дослідження проводиться перед початком терапії, а потім ще на 1, 4, 12 і 24 тижні лікування, що дозволяє оцінити його продуктивність і ефективність.

    Генотипування вірусу

    Збудник HCV досить швидко і часто мутує. Виділяють 7 генотипів даного вірусу, але у нас поширений 1,2 і 3 тип.

    Для кожного генотипу виділяється своя терапевтична стійкість. Ефективність терапії першого генотипу складає 60%, 2 і 3 – 85%. Тому для підбору найбільш ефективного терапевтичного курсу необхідно визначення генотипу вірусу в кожному клінічному випадку.

    Розшифровка

    Розшифровкою результатів ПЛР-діагностики повинен займатися інфекціоніст або лікар-гепатолог, зіставляючи результати з іншими дослідженнями крові.

    • Якщо в биообразце виявиться РНК збудника, то інфікування вважається підтвердженим.
    • Що стосується кількісного аналізу, то в нормі РНК HCV повинна бути відсутніми або знаходитися в концентрації нижче порогу чутливості.
    • Якщо в результатах зазначено, що виявлена РНК якогось генотипу, то це говорить про виявлення конкретного генотипу HCV. Зазвичай цей показник кодується римськими цифрами і латиницею, наприклад 1а або 2b.

    Іноді буває, що ПЛР-діагностика не виявляє вірус в крові, а ІФА видає наявність противірусних антитіл. Зазвичай подібне означає, що хворий перехворіла на гостру форму гепатиту типу С, і пройшло самовилікування.

    Якщо організм має достатній опір вірусу, то відбудеться лікування самостійно.

    Результати

    Результати повинен оцінювати тільки лабораторний фахівець, який має відповідний досвід роботи.

    При негативному результаті вважається, що слідів вірусу в крові не виявлено. Хоча завжди існує ризик, що вірус HCV знаходиться в стані інкубації. Тому потрібно пройти повторне дослідження, але трохи пізніше.

    Позитивний, що це означає?

    При виявленні позитивного результату необхідно записатися на прийом до гепатологу або інфекціоніста. Ці фахівці проведуть необхідне обстеження, опитають та оглянути хворого, направлять на необхідні аналізи начебто біохімії, ультразвукової діагностики печінки.

    За допомогою комплексного підходу можна оцінити стан хворого і підібрати найбільш адекватну та продуктивну терапевтичну схему.

    Якщо аналіз позитивний, то не варто впадати у відчай. Якщо патологія виявлена на ранніх стадіях, то своєчасна і правильна терапія допоможе зупинити ріст колоній патогена. Іноді результат інфікування проходить по шляху самовидужання, що спостерігається у 15% випадків.

    Мало того, остаточний діагноз може бути поставлений тільки після комплексного обстеження, яке включає:

    • Біохімію на визначення білірубіну, АСТ і АЛТ;
    • Ультразвукова діагностика тканин селезінки і печінки;
    • ІФА і ПЛР;
    • Біопсія;
    • Кров на антитіла до вірусу HCV та ін.

    Причини хибнопозитивної результату

    Приблизно 15% пацієнтів при здачі лабораторного аналізу на гепатит С одержують результати хибнопозитивної значення, а серед жінок в положенні відсоток подібних випадків набагато вище.

    Хибнопозитивний результат часом викликає сильний стрес у пацієнта, тому потрібно підходити до питання про здачу аналізів на гепатит треба максимально серйозно.

    Причиною хибнопозитивної результату може стати інфікування іншими захворюваннями, аутоімунні патології або пухлинні ураження. У майбутніх матусь результати бувають псевдопозитивними через зростання цитокінів, а також на тлі зміни гормонального фону і мінерального складу крові.

    Також до хибнопозитивних результатів призводять порушення гестационных і метаболічних процесів, захворювання начебто застуди чи грипу. Також вплинути на достовірність досліджень можуть такі чинники, як термін гестації, чим він більший, тим вище ризик хибнопозитивної результату.

    Навіть людський фактор може стати причиною хибнопозитивної результату, наприклад, недосвідченість медперсоналу, помилки в заповненні документів, випадкова плутанина в пробірках. Також на зразки може негативно вплинути неправильна температура.

    Гепатит С небезпечний скритністю, оскільки часто він протікає без якої-небудь симптоматики або ж маскується під звичайний токсикоз. Щоб уникнути ускладнень для дитини, необхідно якомога раніше виявити наявність патології.

    В цілому спровокувати хибнопозитивні результати можуть такі чинники:

    При здачі крові на гепатит С пацієнт повинен бути в нормальному самопочутті, він не повинен хворіти на грип або застуду, іншими запаленнями, в іншому випадку результат буде невірним.

    Імунологічне

    При підозрі на вірус гепатиту С показано проведення імуноферментного аналізу, який допомагає виявити кількість імуноглобулінів до вірусу HCV. В цілому антитіла поділяються на 2 типи: lgM і lgG. Перший виробляється при гострій формі патології, а другий – при хронічній.

    Вже після 2-тижневого зараження в крові виявляється lgM, а lgG з’являються набагато пізніше, а після лікування зберігаються в крові протягом 8-10-річного періоду. При негативному аналізі ІФА в крові не виявляється ні одного типу антитіл.

    Якщо ж дослідження ІФА минуло менше ніж через 2 тижні після зараження, то результат вийде недостовірний.

    При позитивному аналізі в організмі присутній один або обидва антитіла. Зазвичай подібне означає хронічну форму патології або її загострення. Іноді подібні результати проявляються вже після лікування патології або при вирусоносительстве.

    Біопсія печінки

    Проведення печінкової біопсії вважається найбільш специфічним методом виявлення походження та рівня ураження печінкових тканин при вірусному ураженні органу.

    Дана діагностична процедура важлива тим, що дозволяє точно поставити діагноз і виключити інші супутні патології, визначити рівень патології або її стадію. Биопсическое дослідження дозволяє уточнити правильність поставленого діагнозу.

    Якщо біопсія покаже активність вірусу HCV, то варто врахувати наявність запальних інфекцій, різноманітних некрозів та інших уражень органа. Печінкова біопсія хоч і є інвазивною процедурою, переноситься вона цілком спокійно і ніяких ускладнень не викликає.

    Підготовка до проведення

    До кожного діагностичного методу потрібна певна підготовка.

    • Якщо передбачається забір крові, то дослідження повинно проводитися натще, до процедури не можна їсти мінімум 8-10 год.
    • При здачі урини потрібно за кілька діб виключити з раціону смажене і жирне, відмовитися від алкоголю та тютюнопаління. В лабораторію треба буде принести биообразец першої ранкової урини, яка вважається найбільш інформативною.

    Якихось особливих підготовчих заходів лабораторна діагностика гепатиту не має.

    Проведення процедури

    Практично для всіх досліджень необхідно здати венозну кров. Після промацування вени на згині ліктя гумовим джгутом перетягується рука в області передпліччя, щоб венозний кровотік був зупинений.

    Потім обробляється антисептиком місце пункції, у вену вводиться голка шприца. В залежності від конкретного дослідження набирається необхідна кількість крові. Таким чином береться біоматеріал для проведення клінічного аналізу крові, ПЛР та ІФА.

    У випадку з біопсією пацієнта укладають спиною на кушетку з закинутою за голову правою рукою. Під час проведення процедури він повинен зберігати нерухомий стан. Місце пункції дезінфікують, знеболюють, роблять невеликий надріз, через який вводять спеціальну биопсионную голку. З її допомогою спеціаліст забирає маленький шматочок тканини органу.

    Іноді біопсію проводять за допомогою лапароскопічної процедури. Тоді розріз робиться на черевній стінці, через нього вводиться інструмент, який і відщипує шматочок печінки для подальшого гістологічного дослідження.

    Терміни і ціни

    В середньому результати готові через 5-7 діб, хоча остаточні терміни залежать від ступеня складності проведеного дослідження. Якщо ніякого вірусу виявлено не було, то діагностика може зайняти не більше 1-2 діб. Деякі експрес-тести проводяться за найкоротші терміни – півгодини-годину.

    Вартість аналізів на гепатит С теж досить різноманітна.

    • ПЛР якісний аналіз близько 700-900 р;
    • ПЛР кількісний – близько 4000 р;
    • На генотип – близько 1200-1400 р;
    • Кров на антигени HCV обійдеться в 500-700 р;
    • Біохімія крові з 10 показниками – 1800-2000 р;
    • Еластометрія – 6700-7000 р;
    • Білковий обмін – 850-990 р;
    • Ліпідний профіль – 1100-1350 р.

    У різних медустановах цінові показники на різні дослідження можуть різнитися, що залежить від складності дослідження, статусу клініки та ін Краще вибирати клініку за відгуками пацієнтів, які до неї зверталися, тоді більша ймовірність потрапити в хороший заклад з відмінними фахівцями і якісним медобслуговуванням.

    Гепатит C

    Гепатит C — захворювання печінки, зумовлене вірусом гепатиту С; вірус може спричиняти як гостру, так і хронічну інфекцію.

    Основні факти

    • Інфікування вірусом гепатиту С відбувається внаслідок контакту з інфікованою кров’ю (зазвичай достатньо незначної кількості зараженої крові щоб інфікуватися) під час вживання наркотиків ін’єкційно, здійснення небезпечних ін’єкцій та інвазивних медичних маніпуляцій, переливання крові та її компонентів.
    • За даними ВООЗ, 71 млн людей у світі страждає на хронічну інфекцію вірусу гепатиту С.
    • У значної кількості осіб із хронічною інфекцією розвивається цироз або рак печінки.
    • Майже 399 000 людей помирає щороку від ВГС, переважно від цирозу та гепатоцелюлярної карциноми.
    • За допомогою сучасних препаратів прямої противірусної дії можна вилікувати більш як 95% людей з інфекцією гепатиту С, проте доступ до діагностики та лікування залишається низьким.
    • Гостра інфекція ВГС зазвичай має безсимптомний перебіг.
    • Близько 15–45% інфікованих осіб спонтанно позбавляються вірусу протягом шести місяців після інфікування без будь-якого лікування. У решти розвивається хронічна інфекція ВГС.
    • У осіб із хронічною інфекцією ВГС ризик розвитку цирозу печінки протягом 20 років становить 15–30%.
    • Антитіла, що виявляються в організмі інфікованої людини, не захищають від повторного інфікування вірусом гепатиту С.
    • Наразі не існує вакцини від ВГC.

    Шляхи інфікування

    Вірус гепатиту С передається головно через кров:

    • під час вживання наркотиків ін’єкційно (спільне використання засобів для ін’єкцій);
    • унаслідок повторного застосування або недостатньої стерилізації обладнання у медичних закладах;
    • під час переливання неперевіреної крові та її компонентів;

    Можливе передавання ВГС статевим шляхом та вертикально (від інфікованої матері дитині); однак такі випадки фіксують нечасто: ризик передавання від інфікованої матері до дитини, яка не має ВІЛ, становить близько 5%, а статевий шлях інфікування в гетеросексуальних парах зустрічається ще рідше.

    ВГС не передається через грудне молоко, харчові продукти, воду, під час безпечних контактів (обійми, поцілунки, спільне вживання харчових продуктів та напоїв).

    Симптоми

    Інкубаційний період ВГС (період від інфікування до перших клінічних проявів) складає від двох тижнів до шести місяців. У 80% випадків після інфікування немає жодних симптомів.

    У деяких інфікованих людей можливі:

    • виражена загальна слабкість;
    • висока температура;
    • втома;
    • втрата апетиту;
    • нудота;
    • блювання;
    • болі в животі;
    • потемніння сечі;
    • світлий кал;
    • болі в суглобах;
    • жовтяниця (пожовтіння шкіри та слизових оболонок).

    Також можливі позапечінкові прояви хронічної інфекції ВГС:

    • кріоглобулінемія;
    • гломерулонефрит;
    • васкуліти;
    • артрити тощо.

    Профілактика

    Вакцини проти гепатиту С не існує, тому профілактика інфекції ВГС полягає у зниженні ризику інфікування в медичних закладах і серед уразливих груп населення, наприклад людей, що вживають наркотики ін’єкційно.

    До засобів профілактики ВГС належать:

    • застосування бар’єрних контрацептивів;
    • користування засобами разового (шприци, голки, крапельні системи, гінекологічні оглядові дзеркала тощо) та індивідуального (зубні щітки, леза для гоління, контактні лінзи) призначення;
    • користування засобами індивідуального захисту (рукавички, окуляри, фартухи тощо);
    • користування стерильним інструментарієм багаторазового призначення (манікюрний, стоматологічний, хірургічний, лабораторний, інструмент для пірсингу, татуажу тощо).