Як визначити кислотність ґрунту?

Кислотність, або здатність проявляти властивості кислот – важлива характеристика якості ґрунту. На її рівень впливають іони водню в ґрунтовому розчині, неабсолютна нейтралізація яких і дає кислу реакцію. На противагу їй існує реакція лужна. Найоптимальнішим варіантом для більшості сільськогосподарських рослин вважаються нейтральні ґрунти. Хоча є й такі види, для росту та розвитку котрих необхідна підвищена кислотність або лужність землі. З огляду на це, кожному аграрію важливо розібратися у низці питань. Зокрема, як визначити кислотність ґрунту на ділянці та чому ця інформація має неабияке значення при вирощуванні с/г культур, які загалом ґрунти розрізняють за рівнем pH, які варіанти зміни рівня кислотності можна застосувати на практиці та ін.

Рекомендуємо не нехтувати з’ясуванням цієї теми, а приділити хоча б трохи часу її вивченню. Далі ми детально розповімо, що й до чого, аби вам було легко зорієнтуватися. А ви зможете взяти усю потрібну інформацію стосовно кислотно-лужного балансу ґрунту у використання задля успішності аграрної справи.

Чому потрібно вимірювати кислотність ґрунту: значення рівня pH для рослин

Коротка відповідь на питання про важливість вимірювання кислотності може бути такою: конкретній рослині потрібен певний рівень pH ґрунту. Щоб вона росла, розвивалася й плодоносила, як слід, тішила об’ємами урожаю та якістю готової продукції, малувато буде технологічного дотримання правил для вирощування, врахування особливостей сівозміни. Не вистачить навіть детально підібраної та якісно реалізованої системи підживлення органічними та/або мінеральними добривами. Малувато буде й сприятливих погодних умов, високоякісного та ретельного догляду за насадженнями. Так, усе це важливо, але якщо упустити контроль та за потреби коригування параметрів кислотності, відповідно до потреб тієї чи іншої культури, будь-які старання можуть звестися нанівець.

Одним рослинам для оптимальної життєдіяльності потрібні слабокислі ґрунти, іншим – слаболужні, ще іншим – нейтральні. Є такі види, які ростуть на землі лише з певними параметрами кислотності. Якщо взяти для прикладу лохину чи журавлину, то їм підійде тільки кислий ґрунтовий розчин. Також на ньому добре почуватимуться малина, смородина, троянда, хризантема, морква, картопля, помідори та ін. Лужне середовище слід забезпечити при вирощуванні глоду, деяких видів слив, груші, черешні, горобини, жасмину, айстри, мальви і гвоздики, гороху, буряка тощо. Якщо брати різні сорти навіть однієї культури, то для них вдалою може бути варіативна кислотність.

Робимо перші висновки:

1. Що б ви не планували вирощувати, обов’язково слід з’ясувати, який показник pH є оптимальним для конкретного виду чи сорту.
2. Забезпечити необхідні параметри кислотності – таке ж важливе завдання, як і будь-які інші агротехнічні заходи.

Якщо цього не зробити, висадженні рослини не зможуть належним чином засвоювати поживні речовини й протистояти хворобам, їх вегетація буде відбуватися в сповільнених темпах. Погане засвоєння макро- та мікроелементів (передусім азоту, фосфору, кальцію і магнію) супроводжуватиметься усіма супутніми негативами, виправити які навіть якісним підживленням буде досить складно, а іноді зовсім неможливо. Може бути й таке, що речовини, які мали б нести користь (як от залізо, марганець чи бор), за невідповідних умов стають токсичними і шкодять насадженням. А ще з кислотністю напряму пов’язана активність мікробіоти. Одні мікроорганізми, діяльність яких впливає на ріст і розвиток рослин, активні в кислому ґрунті, інші – в лужному. Чи виконають вони своє призначення, залежить від того, чи у відповідних умовах перебуватимуть.

Надмірно кислий ґрунт – прямий шлях до поганої фільтраційної здатності, порушеної капілярності та погіршеної проникності. Рослини не засвоюють поживні елементи (P, K, S, Ca, Mg, Mo) й можуть гинути, навіть якщо для того немає видимих причин. Такі ж елементи, як залізо, алюміній і марганець, стають легкодоступними, їхні концентрації здатні сягати критично токсичних меж. Вуглеводний і білковий обмін у рослинному організмі порушується, формування органів розмноження погіршується, врожайність зменшується, під загрозою опиняється усе існування культурних посівів. Через надмір кислотності пригнічується функціонування корисних мікроорганізмів, які потрібні для розкладання органічних матеріалів з метою трансформації живлення в доступні для рослин форми. Коренева система рослин у надто кислому середовищі характеризується поганим розвитком бульбочкових бактерій, що суттєво погіршує засвоєння азоту з повітря бобовими. Земля не збагачується корисними речовинами, потреби рослин не задовольняються.

Щодо ґрунтів з надто високою лужністю, то на них для рослин стають малодоступними такі елементи, як Fe, Mn, P, Cu, Zn, B. Причиною виступають нерозчинні гідроксиди, що формуються в таких умовах, нездатність насаджень до їх поглинання.

Тому вміти визначати кислотність ґрунтів, доводити її до потрібних значень, а ще підтримувати на належному рівні – те, що має неабияке значення для сільського господарства. Визначивши pH, ви будете чітко знати, чи ґрунт підходить для запланованих цілей і можна приступати до роботи, чи є актуальним попереднє вживання агротехнічних заходів, спрямованих на регулювання кислотності з доведенням до потрібних показників. Як наслідок, зможете запобігти поганим у плані якості та кількості врожаям.

Як перевірити кислотність ґрунту: шкала pH, тестові смужки та етапи процесу

Існують різні види ґрунтів, відповідно до кислотно-лужної рівноваги, а саме: сильно-, середньо- і слабокислий, близький до нейтрального, нейтральний, слаболужний, лужний та сильнолужний. Для позначення використовується колірно-цифрова шкала, де 0 (червоний) – це максимально кисла реакція, а 14 (фіолетовий) – максимально лужна. Різного ступеня кислі ґрунти позначаються помаранчево-жовто-салатовими тонами, лужні – блакитно-синьо-фіолетовими. Про нейтральність (7) свідчить зелене забарвлення.

Шкала визначення кислотності ґрунту є досить зручною у використанні. Її повинен мати на озброєнні кожен аграрій. Але, окрім шкали, знадобиться й дещо інше. Що може стати в нагоді, розповідаємо просто зараз.

Є варіативні способи визначення pH ґрунтового розчину на ділянці. Два із них рекомендовані, коли потрібно дізнатися точні цифри:

1. Лабораторне дослідження зразка. Потребує певного часу на відвідування агрохімічної лабораторії та здійснення відповідних аналізів спеціалістами. А ще необхідні кошти. Цей спосіб доцільний при великих масштабах аграрної справи. При вирощуванні тих чи інших культур для власних потреб здебільшого необґрунтований.
2. Використання pH-метра. На відміну від попереднього способу, зразок нікуди не потрібно доставляти. Дослідити ґрунт можна безпосередньо на місці. Якщо на господарстві є спеціальний прилад для вимірювання показника pH, чудово – беріть і користуйтеся. Якщо поки немає, але ви б хотіли досліджувати кислотність землі саме таким чином, купити pH-метр в наш час не становить труднощів. В асортименті компанії «Система Оптимум» без проблем зможете підібрати хороший за функціоналом, і доступний за ціною варіант.

Якщо високоточність вимірювань не обов’язкова, а необхідно дізнатися лише кисла, нейтральна чи лужна реакція актуальна на певній ділянці (в чому в основному і виникає потреба), ідеальним рішенням буде аналіз ґрунту з використанням лакмусових папірців, або тест-смужок. Цей спосіб визначення здобув найбільше поширення, з огляду на бюджетність, простоту й доступність. Тестові смужки можна купити в садово-городньому магазині або створити власноруч. Обираючи готові варіанти, надавайте перевагу відомим та надійним виробникам. Адже, якщо при виготовленні був використаний неякісний барвник, він може поплисти під час застосування і дати хибні результати. Якщо ж захочете створити індикаторний папір самостійно, з легкістю знайдете покрокову інструкцію в інтернеті. З цим не повинно виникнути жодних проблем.

Що стосується безпосередньо процесу аналізу ґрунту з використанням тестових смужок, то його слід здійснювати в такій послідовності:

1. Взяти зразок (жмені землі буде цілком достатньо) й розмістити в чистій посудині (можна у склянці).
2. Додати трохи води. На 20 г аналізованого матеріалу вистачить приблизно 50 мл. Більше води використовувати не потрібно, адже це може призвести до похибки у вимірюваннях. Найкраще підійде дистильована вода або з рівнем pH, близьким до нейтрального.
3. Перемішати, створивши витяжку для аналізу.
4. Помістити в розчин індикаторний папір на кілька секунд і одразу дістати.
5. Визначити результати, порівнявши колір, який здобула тест-смужка, з колірною шкалою.

Як бачите, усе просто. Проте маємо додаткові рекомендації. Щоб отримати достовірні результати, дотримуйтеся деяких правил:

• аналізуйте ґрунт восени. Оптимальний період – після збору урожаю й до внесення добрив;
• враховуючи розмір і рельєф ділянки, беріть для аналізу кілька зразків з різних місць та глибин;
• використовуйте чисту землю (без домішок, субстратів та хім. добавок);
• не застосовуйте проби із місць розміщення добрив чи будівельного сміття.

Ще важливо звернути увагу на те, що кислотність ґрунтів не є стабільним параметром. Її можуть змінювати різні добрива, поливальна вода з варіативним рівнем рН, кислотні опади та деякі інші фактори. Тому актуалізується кількаразове здійснення замірів для отримання максимально цілісної картини.

Встановлення сильнокислого ґрунту за зовнішніми ознаками

Часом у садівників та городників виникають запитання, на кшталт, чи можна якось визначити кислотність без застосування додаткових пристосувань, тих самих індикаторних смужок чи рН-метра. Відповідаємо: можна. Знову ж таки, дані будуть приблизними, але кислий, нейтральний чи лужний ґрунт на грядці, зрозуміти можна візуально, без допоміжних речей та маніпуляцій.

Зовнішні ознаки сильнокислої реакції такі:

• якщо є місця, де скупчується вода, то на дні осідає пухкий іржавий мул, а на поверхні може утворюватися плівка;
• не в ґрунті, а на його поверхні формується сіруватий наліт, особливо помітний в теплу сонячну погоду після зливи;
• присутні рослини-індикатори кислої землі (щавель, хвощ польовий, мох, подорожник, м’ята). Не одиничні екземпляри, а масово розповсюджені.

До слова, за індикаторними рослинами можна визначати й інші реакції. Свідченням слабокислої виступають ромашка і кульбаба, нейтральної – кропива, лобода, лужної – дикий мак і польова гірчиця.

Однак такий метод слід застосовувати лише тоді, коли земля не оброблялася. Інакше надійністю рослинна індикація не супроводжуватиметься.

Як визначити кислотність ґрунту в домашніх умовах народними методами

Окрім описаних вище способів для визначення рівня рН на земельній ділянці, існує чимало народних методів, які ми радимо теж взяти до уваги. Можливо, вам підійде щось саме із цього:

√ Столовий оцет і харчова сода. Візьміть два зразки ґрунту, насипте їх на робочу поверхню, сформувавши дві невеликі гірки. На верх однієї налийте трохи оцту, на іншу – содовий розчин. Відслідкуйте, на якій із гірок з’явиться піна. Якщо під дією оцтової кислоти у ґрунті утворяться бульбашки (стане виділятися вуглекислий газ), значить йому характерна лужна реакція. Якщо ж бульбашки дасть харчова сода, тоді кисла.

√ Листя смородини або вишні. Візьміть кілька (3-4) свіжих листків, залийте склянкою окропу і зачекайте поки відвар схолоне до кімнатної температури. Додайте трохи землі і прослідкуйте, який колір утворився. Якщо червоний або рожевий, то ґрунт високо- і, відповідно, середньокислий. Якщо зелений, то нейтральний. А якщо блакитний, то лужний.

√ Червонокачанна капуста. Поріжте капусту на шматки, покладіть в каструлю, залийте дистильованою водою і прокип’ятіть упродовж 10 хвилин. Отриманий відвар процідіть і матимете рідкий робочий матеріал приємного фіолетового забарвлення з рН 7 (нейтральний). Залийте цим відваром зразок землі, поміщений у будь-яку ємність, ретельно перемішайте й залиште на 30 хвилин. Оцініть результати за кольором рідини. Зелений або синій свідчитиме про лужну реакцію, рожевий – про кислу. А якщо колірні зміни не відбудуться (розчин залишиться фіолетовим), маєте нейтральний ґрунт.

√ Столовий буряк. Висадивши на ділянці буряк, можете визначити кислотність за кольором його гички. На кислих землях вона червоніє, на слабокислих червоний колір поєднується з зеленим, а на нейтральних гичка здебільшого зелена, в червоний забарвлюються тільки черешки.

√ Виноградний сік. Всипте трохи землі у невелику кількість свіжого натурального соку винограду і прослідкуйте, чи з’являться бульбашки. Якщо так, то реакція нейтральна або лужна, якщо ж ні – кисла.

√ Крейда або вапно. Помістіть жменю землі в прозору скляну банку, залийте незначним об’ємом (не більше 100 мл) теплої води, всипте чайну ложку подрібненої крейди/вапна. Після цього одягніть на банку гумову рукавицю й акуратно потрусіть вміст. Якщо рукавиця ставатиме об’ємною, це свідчитиме, що інгредієнти вступили в реакцію і виділився вуглекислий газ. Відтак проба ґрунту кисла. При випрямленні рукавиці лише на половину – слабокисла. Якщо ж рукавиця залишиться в початковому положенні, то земля нейтральна.

Як змінити кислотність ґрунту можна в ту чи іншу сторону?

Коли рівень рН визначений і є потреба відкоригувати (зменшити або збільшити) кислотність, можна піти різними шляхами. Зараз вас зорієнтуємо.

Щоб зменшити кислотність (розкислити), виберіть один із наведених нижче варіантів:

• внесіть гашене вапно, яке є потужним розкислювачем. Оптимальна пора – осінь, до перекопування. Продукт містить здебільшого гідроксид кальцію, який і працює над розкисленням. Розмістіть вапно рівномірним шаром по ділянці, пройдіться граблями і полийте. Розраховуючи витрату, майте на увазі, що різного ступеня ґрунт кислий потребує варіативних обсягів вапна. Так, якщо на слабокислому достатньо буде використати 250-350 г/м², то на сильнокислому знадобиться 500-750 г/м²;
• застосуйте доломітове борошно (можна як восени, так і навесні). Цей матеріал містить не лише кальцій-розкислювач, а й магній, особлива потреба в якому існує на бідних піщаних землях;
• візьміть деревний попіл. Такий спосіб примітний доступністю та результативністю. Час застосування – осінь. Витрата – 600 грамів на м². Врахуйте, що лужна основа золи не лише розкислює землю, а й може дати хім. реакцію, через яку в рослин обмежиться доступ до поживних речовин. Візьміть це до уваги наступного року, реалізуючи позакореневі підживлення насаджень;
• можете задіяти крейду. Це розкислювач меншої сили, проте для пісків та супісків – те, що треба. Підходить для внесення і восени, й навесні. Розміщувати потрібно по вологому ґрунту (впливає вологість на результативність). Норма – 100-200 і 300-400 г/м² для слабо- і сильнокислих ґрунтів, відповідно;
• використайте спеціальні комплексні препарати (впливають не лише на кислотність, а й на інші параметри). При цьому обов’язково дотримуйтесь інструкції до конкретного з них;
• посійте сидерати, наприклад, люпин. Це природний розкислювач, який потрібно висіяти під зиму і при перекопуванні загорнути у землю.

Збільшувати кислотність доводиться, як правило, значно рідше. Але якщо все ж таки є актуальним, найпростіше досягнути мети буде за допомогою верхового торфу, компосту, гною, сечовини або мульчі із соснової кори/хвої. Усе, крім двох останніх матеріалів, рекомендовано вносити в землю восени і перекопувати. Особливість сечовини – зниження лужності з приведенням рівня рН до нейтрального. Це пояснює популярність її застосування як інгредієнта мінеральних добрив-комплексів.
Користується попитом така речовина для підвищення кислотності, як колоїдна або гранульована сірка. Стандартна витрата реактиву становить 100-150 г/м². Вноситься він під зиму, й до весни ґрунт стає кислішим.

Для підкислення можна також використати розчин лимонної або щавлевої кислоти (на 10 л води 1 ст. л.). Полийте ділянку таким матеріалом, вкрийте подрібненими гілками хвойних дерев – і закислення ділянки пройде на ура.

Який би із окислювачів ви не обрали, уважно слідкуйте за змінами, постійно вимірюючи кислотність тим способом, який вас влаштовує. Це потрібно для того, щоб не сформувати надмірно кислу реакцію.

Регулюючи рівень рН ґрунтового розчину, керуйтеся передусім необхідністю створення комфортних умов для рослин, для їхнього росту та розвитку. Обов’язково враховуйте, яким культурам які реакції ґрунту підходять. Не прагніть зробити однакові показники на всьому городі. Коригуйте кислотність окремо для конкретних видів рослин.

Внесення азотних добрив на кислих ґрунтах: що потрібно знати?

В основній своїй масі садово-городні культури можуть добре реагувати на широкий кислотно-лужний діапазон при одній умові. Мається на увазі грамотна організація мінерального живлення на ділянці, правильне використання передусім азотних (аміачних та нітратних) добрив. Тож якщо не маєте змоги коригувати рівень рН котримось із наведених способів, особливо зосередьтесь на використанні мінеральних добрив. Зверніть увагу, що лужні ґрунти краще реагуватимуть на аміачні підживки, тоді як кислі – на нітратні.

Взагалі азотні добрива вкрай важливі для усіх рослин. Однак при їхньому внесенні в кисле середовище можлива трансформація у важкодоступні для рослин форми. Тому задля оптимального засвоєння азоту на кислих землях паралельно з аміачними МД використовуйте агрохімікати, що містять калій, кальцій та магній. Слідкуйте, щоб ґрунтовий розчин також містив достатні концентрації фосфору і молібдену, щоб не був порушений процес відновлення нітратів та як слід відбувалося вбирання рослинними організмами нітратного азоту. Сказане вище не стосується хіба що калієвої селітри. Вона піддається доброму засвоєнню в кислих умовах, з огляду на свою лужну природу, й додаткових помічників не потребує.

Підсумуємо. Кислотність ґрунту для рослин – показник, що має неабияке значення для їхнього росту та розвитку. Які культури яким реакціям ґрунтового розчину (кислим, нейтральним, лужним) віддають перевагу, як визначати і коригувати кислотність в обидва боки – знання, без яких не обійтися навіть при висаджуванні кількох видів рослин на невеликій грядці біля дому. А що вже говорити, коли аграрна справа має значно суттєвіші масштаби. Тож беріть на озброєння інформацію, наведену у статті, заходьте в наш каталог, замовляйте необхідні матеріали для правильного закислення/розкислення ґрунту (карбонат кальцію, карбонат магнію, сечовину, гашене вапно, гранульовану сірку тощо) на сайті ПП «Система Оптимум» (онлайн, телефоном або через електронну пошту) – й максимізуйте ефективність результатів своєї праці.

Компанія займається реалізацією хімічних реактивів та сировини, лабораторного та хімічного посуду, лабораторного обладнання, меблів та іншої продукції більше 20 років

Як виміряти кислотність ґрунту

“Якість життя” рослин і мікроорганізмів, необхідних для їхньої життєдіяльності, в значній мірі залежить від рН ґрунту. Зрозуміло, що у людей картина точно така ж. Хворі на виразку можуть багато розповісти, як вони вживають соду, тільки щоб відновити свій кислотно-лужний баланс у шлунку. Здоров’я і всім нам. А рослинам теж, які також можуть страждати як від зниженого, так і підвищеного рівня рН ґрунту! Щоб знати про їхнє самопочуття, кислотність ґрунту треба вимірювати. І для цього існує цілий ряд методів.

Як вимірювати кислотність ґрунту

Важливість визначення рН ґрунту

Дерева, кущі, плодово-ягідні культури отримують поживні речовини з води, розчиненої в грунті, одним з показників якої є кислотність. Навіть при заготовці сіна для домашньої худоби рН ґрунту протягом сезону вирощування в значній мірі визначає валовий збір кормових трав (люцерна, клевер, тимофієвка) з гектара та насиченість їх вітамінами та цінними білками.
Мікроелементи різним чином засвоюються рослинами в залежності від кислотності ґрунтів. Якщо показник регулярно не контролюється і, наприклад, земля закисає, доставка корисних речовин в коріння, стебла, листя, плоди ускладнена.
Приклад 1. Як видно з діаграми, доступність фосфору знижується при рН ґрунту

Збитки від зниження врожайності, якщо не контролювати рН, будуть відчутні для всіх:

• приватні господарства не дорахуються банок консервації та запасів на зиму в погребі;
• сільгоспвиробники втратять сотні тисяч гривень, тому значно дешевше мати свій рн метр, оскільки далеко не завжди цілеспрямовано утримувати повноцінну лабораторію, що може дозволити собі не кожен, особливо малий фермер;
• у роздрібних мережах зростуть ціни через зменшення врожаю та обмежену пропозицію продуктів.

Якщо знати, як вимірювати кислотність ґрунту, значення рН буде перебувати під постійним контролем, що в свою чергу дозволить своєчасно проводити необхідні агрономічні заходи, зокрема внесення в ґрунт мінеральних та органічних добавок, перериваючи на рік і більше в посівах окремих ділянок (щоб ґрунти “відпочивали”).

Лакмусові смужки

Термін “водневий показник” (відображаючи співвідношення заряджених позитивних та від’ємних іонів водню у розчині) з’явився в словниковому запасі ще на початку 20-го століття, але потреби в вимірюваннях кислотності ґрунту вже існували і в принципі проблема вирішувалася. Хай показник рН землі можна було визначити не так точно, але досить дешево, без використання складного, тривалого та вартісного лабораторного аналізу. Достатньо було знань елементарних основ хімії на рівні шкільної програми.

Мова йде про так звані лакмусові індикатори або тест-смужки

Ряд речовин (фенолфталеїн, лакмус) змінюють забарвлення в залежності від рівня кислотності перевірюваного розчину. Але потрібно мати градації, тобто “прив’язати” колір до числових значень. Хай не з точністю до одиниць вимірювання ґрунту (а це показник ступеня згідно логарифмічної шкали кислотності), але хоча б в діапазоні, щоб оперувати поняттями: кислотний ґрунт, нейтральний, лужний.

Проте таке рішення має ряд обмежень, і лакмус-індикатор може бути рекомендований скоріше як виняток:

1. Цей метод потребує приготування розчину, тобто необхідно розчинити відібраний зразок землі. Відповідно потрібен як мінімум посуд і крім того, потрібно строго дотримуватися методики, щоб була обрана правильна концентрація.
2. Крім того, сама вода, яка використовується для розведення, також має початкову кислотність, що може спотворити результат.
3. Метод недостатньо точний і однозначний – потрібно, щоб лакмус-індикатори були не простроченими.
4. Також має значення особливості кольорового зору людини – суб’єктивний фактор.

З іншого боку, приваблює простота і невелика вартість вимірювання кислотності грунту.

Рослини-індикатори

Улюбленим середовищем існування для ряду рослин може служити ґрунт з нейтральною, лужною або кислою основою. Це так звані рослини-індикатори кислотності ґрунту, ваші оригінальні консультанти.

Основна перевага – не треба нічого рахувати, готувати, закупати хімікати, витрачати гроші або мати спеціалізовані знання. Вся картина перед очима. Просто береш і дивишся – які рослини-індикатори кислотності ґрунту ростуть, як вони себе почувають на тій чи іншій ділянці городу, а значить там же є сенс висаджувати схожі за відношенням до аналогічного показника рН дерева, кущі, овочі та фрукти.
Проте присутні і недоліки “зеленого” методу:

Але чи існують більш сучасні, цифрові способи, щоб не було потрібно витрат, посуду, реактиви? Щоб взяв і побачив. Причому одразу цифру.

Електронні тестери

Це з одного боку, неважкий прилад з точки зору простоти експлуатації. Не треба навчатися і вникати в тонкощі позитивних і від’ємних іонів. Датчиком є один або пара подовжених щупів, які поглиблюються в ґрунт. Інженери записали в пам’ять калібрування, які автоматично переводять аналоговий сигнал з сенсора в цифровий вираз, відображуваний на дисплеї.
Навіть якщо площа городу складає 6 і більше соток, можна буквально за півгодини зробити ряд вимірювань і скласти карту розподілу кислотності.

Відмінний інструмент для садівників, городників, для тих, хто вирощує рослини, включаючи квіти, у себе на підвіконні – для всіх кому потрібне швидке і точне значення PH ґрунту.