Чи можна пити Маалокс натще

0 Comments

Зміст:

Омепразол: питання та відповіді

Омепразол — це препарат, який специфічно пригнічує протонну помпу парієтальних клітин шлунка та за рахунок цього знижує кислотність шлункового соку. Препарат застосовується для лікування пацієнтів із захворюваннями та станами, пов’язаними з підвищеною кислотністю. Важливий момент у клінічній практиці — омепразол опосередковано впливає на всі патологічні стани, пов’язані зі стимульованою секрецією шлункового соку, наприклад, на секрецію ферментів підшлункової залози та скорочення жовчного міхура.

Як діє омепразол?

Омепразол — це суміш двох енантіомерів, які однаково проявляють свою фармакологічну активність. Мішенню дії є протонна помпа клітин шлунка — фермент, який забезпечує кінцевий етап виділення кислоти шлункового соку. Причому ефект є дозозалежним, тому дозу омепразолу підбирають залежно від стану пацієнта. При регулярному застосуванні пригнічується як базальна секреція шлункового соку (натще), так і стимульована (у відповідь на їжу).

Для чого приймають препарат омепразол?

Омепразол застосовують для лікування пацієнтів з такими захворюваннями та станами:

  • виразка дванадцятипалої кишки;
  • профілактика рецидивів виразки дванадцятипалої кишки;
  • виразка шлунка;
  • профілактика рецидивів виразки шлунка;
  • у комбінації з антибактеріальними препаратами для ерадикації Helicobacter pylori при виразковій хворобі;
  • виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, пов’язаної із застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП);
  • рефлюкс-езофагіт;
  • неактивний рефлюкс-езофагіт;
  • симптоматична гастроезофагеальна рефлюксна хвороба;
  • синдром Золлінгера — Еллісона;
  • зменшення вираженості симптомів кислотозалежної диспепсії.

Як правильно приймати омепразол при виразковій хворобі?

Звичайне дозування препарату становить 20 мг 1 раз на добу, курс лікування — 2 тиж. У разі недостатньої ефективності дозу можна підвищити до 40 мг, а курс лікування продовжити до 4 тиж.

Як правильно приймати омепразол для профілактики виразкової хвороби?

Профілактична доза, як і терапевтична, становить 20–40 мг 1 раз на добу. У деяких випадках для профілактики може бути достатньо дози 10 мг.

Як правильно приймати омепразол для ерадикації H. pylori?

Існують різні схеми ерадикації хелікобактерної інфекції. У більшості випадків омепразол застосовують у поєднанні з двома антибіотиками, наприклад, омепразол + кларитроміцин + амоксицилін, омепразол + кларитроміцин + метронідазол, омепразол + амоксицилін + метронідазол. Лікування зазвичай триває 7 днів, проте оптимальну комбінацію та тривалість лікування визначає лікар.

Як правильно приймати омепразол для профілактики появи виразок та ерозій слизової оболонки шлунка при прийомі НПЗП?

Для профілактики появи виразок/ерозій слизової оболонки шлунка або загострення виразкової хвороби необхідно приймати омепразол у дозі 20 мг 1 раз на добу протягом усього курсу прийому НПЗП.

Як правильно приймати омепразол при гастриті?

При гастриті омепразол зазвичай приймають у дозі 1020 мг на добу протягом 2–4 тиж. Якщо за цей час не досягнуто значного покращення стану, рекомендується ретельно обстежити пацієнта.

Як правильно приймати омепразол при рефлюкс-езофагіті?

Для лікування пацієнтів з рефлюкс-езофагітом омепразол приймають 1 раз на добу в дозі 20–40 мг протягом 4–8 тиж. Далі рекомендується приймати 10 мг омепразолу на добу для підтримки терапевтичного ефекту. Тривалість підтримувального періоду варіює залежно від стану пацієнта, супутніх захворювань та прийому інших препаратів.

Як приймати омепразол дітям?

Дітям з масою тіла 10–20 кг рекомендується приймати 10 мг омепразолу, а при масі тіла >20 кг — 20 мг 1 раз на добу. Якщо дитина не може проковтнути капсулу омепразолу, то можна її розкрити та вміст змішати з негазованою водою, фруктовим соком або яблучним пюре.

Протягом якого періоду часу починає діяти омепразол?

Після прийому 20 мг омепразолу пригнічення секреції шлункового соку розвивається вже протягом 1 год.

Коли припиняється дія омепразолу?

Після одноразового прийому омепразолу кислотознижувальний ефект припиняється через 24 год, а після курсу лікування кислотність шлункового соку повертається до норми протягом 3–5 днів.

Коли краще приймати омепразол: до чи після їжі?

Існують різні форми випуску омепразолу для застосування (капсули, гастрорезистентні капсули, порошок для оральної суспензії), тому режим прийому конкретної форми препарату слід уточнити у лікаря, який призначив лікування. Однак зазвичай омепразол приймають або перед їдою або під час їди.

Чи можна пити омепразол натще?

Можна, але у разі застосування разом з їжею препарат всмоктується швидше.

Скільки разів на добу потрібно пити омепразол?

Якщо омепразол призначено в дозі 10, 20 або 40 мг, достатньо приймати 1 раз на добу. Дози 80 мг і вище зазвичай розділяють на 2 прийоми.

Як довго можна вводити омепразол внутрішньовенно?

Омепразол, ліофілізат для приготування розчину для внутрішньовенних ін’єкцій, зазвичай призначають тоді, коли пацієнт не може приймати препарат всередину, наприклад, якщо хворий у важкому стані або нещодавно було проведено операцію на органах шлунково-кишкового тракту. Загалом термін застосування омепразолу внутрішньовенно не обмежений, однак у міру покращення стану пацієнта рекомендується переведення на пероральне застосування препарату.

Як довго можна пити омепразол?

Курс лікування пацієнтів з гострою виразкою або гострим гастритом зазвичай становить 7 днів — 1 міс. Далі, залежно від стану хворого, або завершують курс лікування пацієнта, або призначають підтримувальну дозу омепразолу. У деяких випадках (наприклад при синдромі Золлінгера — Еллісона) препарат можна приймати безперервно протягом року і більше.

Чи можна щодня пити омепразол?

Омепразол можна приймати постійно або довгими курсами. Препарат застосовують 1 раз на добу, тому що терапевтичний ефект від одноразового прийому триває 24 год. Якщо приймати омепразол рідше ніж 1 раз на добу, терапевтичний ефект буде недостатнім і непередбачуваним.

Які побічні ефекти притаманні омепразолу?

Застосування омепразолу, особливо у високих дозах і протягом тривалого часу (>1 року), дещо підвищує ризик переломів стегна, зап’ястя та хребта, переважно у пацієнтів похилого віку або за наявності інших факторів ризику. За даними досліджень, омепразол підвищує ризик переломів на 10–40%. У деяких випадках це пов’язано з наявністю у пацієнта інших факторів ризику. Хворим з ризиком розвитку остеопорозу слід забезпечити належне лікування та адекватне застосування вітаміну D та кальцію.

Коли протипоказаний омепразол?

  • при індивідуальній непереносимості діючої речовини;
  • у період годування грудьми;
  • при застосуванні таких противірусних препаратів, як нелфінавір та атазанавір.

Чи можна приймати омепразол на ніч?

Рекомендується застосовувати омепразол на ніч під час лікування рефлюкс-езофагіту. Такий режим прийому покращує ефект від терапії, оскільки виключає закидання кислого шлункового соку в стравохід у людини, що знаходиться в горизонтальному положенні під час сну.

Чи впливає омепразол на роботу печінки?

У більшості пацієнтів омепразол не має жодного значущого впливу на печінку. Однак якщо у людини раніше було діагностовано захворювання печінки, при прийомі омепразолу може спостерігатися підвищення показників печінкових проб (аспартатамінотрансфераза, аланінамінотрансфераза).

Чи можна приймати омепразол без призначення лікаря?

Без призначення лікаря приймати омепразол не рекомендується, оскільки препарат рідко застосовують у режимі монотерапії, а для підбору комплексного лікування потрібне повноцінне медичне обстеження.

Чи можна випити 2 таблетки омепразолу?

Не протипоказано, але недоцільно. Омепразол не є знеболювальним препаратом, а його лікувальна дія проявляється через складний механізм зниження кислотності та загоєння виразкових дефектів слизової оболонки. Тому курс лікування з адекватно підібраною дозою ефективніший, а разове підвищення дози не сприятиме значному зменшенню вираженості болю в шлунку.

Що краще приймати: Віс-нол/Де-нол або омепразол?

Віс-нол і Де-нол — препарати обволікаючої дії. Їх основна діюча речовина — вісмуту субцитрат — застосовується для захисту слизової оболонки шлунка від агресивного шлункового соку та для стимуляції утворення слизу. Його часто призначають у комбінації з омепразолом. Однак препарати вісмуту приймають 4 рази на добу, а омепразол — 1 раз на добу. Рекомендується робити перерву в 30 хв між прийомом препаратів вісмуту та омепразолу.

Маалокс ® (Maalox ® ) ATC-класифікація

фармакодинаміка. Цей лікарський засіб захищає слизову оболонку стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки. У дослідженнях застосування одноразової дози in vitro за методом Vatier загальна кислотонейтралізуюча здатність (титрування при рН 1) становила 44,9 ммоль Н + іонів.
Препарат не є рентгеноконтрастним.
Застосовувати як антацидний та адсорбуючий засіб.
Фармакокінетика . Магнію та алюмінію гідроксиди — це антациди місцевої несистемної дії, всмоктування яких у звичайних умовах застосування незначне.

Показання Маалокс

лікування печія та кислотної регургітації у дорослих та дітей віком від 15 років.

Застосування Маалокс

Маалокс ® , таблетки .
Застосовувати для лікування дорослих та дітей віком від 15 років .
Дорослим та дітям віком від 15 років — по 1-2 таблетки при виникненні печії або кислотного рефлюксу. Спосіб застосування — пероральний. Таблетку слід розсмоктати або повністю розжувати. Максимальна кількість доз на добу — 6 доз. Не слід приймати більше 12 таблеток на добу.
Тривалість курсу лікування без звернення до лікаря не має перевищувати 10 днів.
Діти . Немає досвіду застосування препарату у дітей віком до 15 років.
Маалокс ® , таблетки жувальні .ї
Застосовувати для лікування дорослих та дітей віком від 15 років .
Дорослі та діти старше 15 років — по 1-2 таблетки через 1-1,5 год після їди або у разі виникнення болю. Таблетку слід розсмоктати або розжувати.
Максимальна кількість доз на добу: 6 доз. Не слід приймати більше 12 таблеток на добу.
Діти . Немає досвіду застосування препарату у дітей віком до 15 років.
Маалокс ® , суспензія оральна (пакет по 15 мл/флакон по 250 мл) .
Застосовувати для лікування дорослих та дітей віком від 15 років.
Спосіб застосування — пероральний. Приймати по 15 мл (1 столова ложка) суспензії у разі виникнення печії або кислотного рефлюксу (не більше 6 столових ложок на добу). Перед вживанням флакон із суспензією необхідно ретельно струшувати до утворення однорідної суспензії.
Тривалість курсу лікування без звернення до лікаря не має перевищувати 10 днів.
Діти . Немає досвіду застосування препарату у дітей віком до 15 років.
Маалокс ® Міні, суспензія оральна .
Дорослим та дітям віком від 15 років при виникненні печії або кислотної регургітації приймати по 1-2 саше;
Максимальна кількість доз на добу — 6 доз;
Приймати на добу не більше 12 саше.
Перед вживанням суспензію необхідно зробити однорідною шляхом розминання пакета. Вміст пакета вилити у ложку або безпосередньо у ротову порожнину. Приймати суспензію без попереднього розведення.
Діти . Немає досвіду застосування препарату у дітей віком до 15 років.

Протипоказання

тяжка форма ниркової недостатності (оскільки цей засіб містить магній), гіперчутливість до компонентів препарату. Хвороба Альцгеймера, звичний запор, хронічна діарея, сильний біль у животі неуточненого ґенезу, гіпофосфатемія

Побічна дія

побічні реакції наводяться згідно з частотою їхнього розвитку і категоріями «система-орган-клас». Категорії частоти: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до Розлади з боку імунної системи : частота невідома — реакції гіперчутливості, такі як свербіж, еритема, кропив’янка та анафілактична реакція/шок.
Метаболічні та аліментарні розлади.
Частота невідома — гіпермагніємія. Повідомлялося про випадки розвитку гіпермагніємії, частота яких невідома. Ці випадки переважно були зареєстровані у пацієнтів з нирковою недостатністю. Гіпермагніємія у цих пацієнтів може бути обумовлена кумуляцією магнію у зв’язку зі зниженням ниркової екскреції.
Гіпералюмінемія. Були зареєстровані випадки гіпералюмінемії, частота яких невідома. Ці випадки переважно спостерігалися у пацієнтів з нирковою недостатністю та/або у пацієнтів літнього віку. Ризик збільшується при одночасному пероральному прийомі лимонної кислоти, цитрату натрію або цитрату кальцію.
Гіпофосфатемія. Може розвиватися гіпофосфатемія після тривалого застосування препарату або застосування препарату у високих дозах, або навіть при застосуванні препарату у звичайних дозах у пацієнтів, раціон харчування яких характеризується низьким вмістом фосфору, що може призвести до посилення процесів резорбції у кістковій тканині та виникнення гіперкальціурії з підвищеним ризиком остеомаляції (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Розлади з боку ШКТ: частота невідома — шлунково-кишкові розлади (діарея або запор) та ангіоневротичний набряк (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Повідомлення про підозрювані небажані реакції .
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після затвердження лікарського засобу є важливою процедурою. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення «користь/ризик» для даного лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про усі підозрювані побічні реакції у Державний експертний центр МОЗ України.

Особливості застосування

пацієнтам слід рекомендувати звернутися до лікаря у таких випадках:
• зменшення маси тіла;
• виникнення утруднень при ковтанні або постійне відчуття дискомфорту у животі;
• розлади травлення, що з’явилися вперше, або зміна перебігу існуючих порушень травлення, яка виникла нещодавно;
• ниркова недостатність.
Алюмінію гідроксид може призвести до запору, а магнію гідроксид може зумовити гіпокінезію кишечнику; застосування препарату може викликати або ускладнити обструкцію кишечнику, особливо у пацієнтів з підвищеним ризиком таких ускладнень, наприклад, у пацієнтів з нирковою недостатністю або у пацієнтів літнього віку.
Оскільки Маалокс ® містить сорбіт, він протипоказаний пацієнтам із непереносимістю фруктози (рідкісне спадкове захворювання).
Маалокс ® , таблетки та Маалокс ® Міні, суспензія оральна містять сахарозу, тому ці препарати не слід застосовувати пацієнтам із непереносимістю фруктози, глюкози і синдромом мальабсорбції галактози або недостатністю сахарази-ізомальтази.
Маалокс ® , суспензія оральна містить пропілпарабен та метилпарабен і може викликати алергічні реакції (можливо, уповільнені).
Маалокс ® Міні містить 3,15 г сахарози в одному пакеті, що слід враховувати при визначенні добової дози хворим на цукровий діабет.
Запобіжні заходи при застосуванні .
За звичайних умов застосування всмоктування алюмінію гідроксиду у кишечнику є незначним (див. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ). Застосування у надмірних дозах або протягом тривалого періоду часу чи навіть у звичайних дозах пацієнтам, які перебувають на дієті із низьким вмістом фосфору, може призвести до дефіциту фосфатів в організмі, що супроводжується посиленням кісткової резорбції та гіперкальціурією з ризиком остеомаляції. Гідроксид алюмінію зв’язується з фосфатом у шлунково-кишковому тракті, утворюючи нерозчинні сполуки, і тим самим, зменшуючи абсорбцію фосфату. При тривалому застосуванні препарату, а також у разі ризику виникнення дефіциту фосфатів в організмі препарат слід застосовувати з обережністю та здійснювати медичний нагляд за станом пацієнтів.
При лікуванні пацієнтів із нирковою недостатністю або осіб, що знаходяться на постійному гемодіалізі, слід враховувати наявність у препараті солей алюмінію та магнію, оскільки при такому лікуванні їхній вміст у плазмі крові може збільшуватися. Довготривале застосування високих доз препарату може призводити до розвитку енцефалопатії, деменції, мікроцитарної анемії або може посилювати остеомаляцію, викликану діалізом. Слід уникати тривалого застосування антацидів у пацієнтів з нирковою недостатністю. Гідроксид алюмінію може бути небезпечним при застосуванні пацієнтам, хворим на порфірію, які перебувають на гемодіалізі. У пацієнтів з нирковою недостатністю сумісне введення з цитратами може викликати підвищення рівнів алюмінію у плазмі крові (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Якщо розлади травлення зберігаються після 10 днів лікування або їх перебіг погіршується, слід з’ясувати причину їх виникнення та переглянути призначене лікування.
Застосування у період вагітності або годування груддю .
Вагітність . Достовірних даних щодо тератогенних ефектів у тварин немає.
Специфічні тератогенні або фетотоксичні ефекти у людини поки що не спостерігалися. Однак даних щодо подальшого нагляду за вагітними жінками, які застосовували цей лікарський засіб, недостатньо, щоб виключити будь-який ризик. Тому у період вагітності препарат слід застосовувати тільки тоді, коли користь для вагітної переважає ризик для плода.
Маалокс ® містить іони алюмінію та магнію, які можуть впливати на шлунково-кишковий тонус, що обов’язково слід враховувати:
— солі гідроксиду магнію можуть спричинити діарею;
— солі алюмінію сприяють виникненню запору, що може погіршити перебіг запору, який досить часто спостерігається у період вагітності.
Не слід приймати Маалокс ® протягом тривалого часу та у великих дозах.
Годування груддю . Наразі відсутні дані щодо екскреції препарату в грудне молоко людини. Однак, допускається застосування комбінованих препаратів, що містять солі алюмінію та магнію, оскільки системна циркуляція гідроксиду алюмінію та гідроксиду магнію обмежена жінки можуть годувати груддю під час лікування.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами . Не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

антациди взаємодіють з деякими іншими лікарськими засобами, що застосовуються перорально.
Олужнення сечі, обумовлене застосуванням магнію гідроксиду, може впливати на виведення деяких лікарських засобів. Таким чином, спостерігається посилення екскреції саліцилатів. При одночасному застосуванні з хінідином можливе збільшення сироваткових концентрацій хінідину та передозування хінідину.
Комбінації, які вимагають спеціальних запобіжних заходів при застосуванні . Спостерігається зменшення шлунково-кишкового всмоктування лікарських засобів, що застосовуються одночасно. Як запобіжний захід слід витримати перерву між прийомом антацидів та інших препаратів.
У разі можливості проміжок часу повинен становити більше 2 год між застосуванням препарату Маалокс ® та таких препаратів, як ацетилсаліцилова кислота, блокатори H2-гістамінових рецепторів, протитуберкульозні препарати, зокрема етамбутол, ізоніазид, атенолол, метопролол, пропанолол, хлорохін, цикліни, препарати наперстянки, дифлунізал, бісфосфонати, фексофенадин, залізо (солі), фторхінолони, фтор, глюкокортикоїди, виключаючи гідрокортизон при замісній терапії (описано для преднізолону та дексаметазону), індометацин, кетоконазол (зменшення шлунково-кишкового всмоктування кетоконазолу у зв’язку з підвищенням рівня pH шлунка), лансопразол, лінкозаміди, нейролептики фенотіазинового ряду, сульпірид, пеніциламін, фосфор (добавки), гормони щитоподібної залози, катіонообмінна смола сульфонату натрію (зниження здатності смоли поєднуватися з калієм, що може призвести до ризику метаболічного алкалозу у пацієнтів з нирковою недостатністю та обструкцією кишечнику), цефподоксим, цитрати (у системному кровотоці можуть збільшуватися концентрації алюмінію, особливо у пацієнтів з порушеною функцією нирок), елвітегравір (концентрації елвітегравіру знижуються майже удвічі, якщо абсорбція відбувається одночасно з цим лікарським засобом), розувастатин, уліпристал (ефект уліпристалу може зменшуватися в результаті зниження абсорбції).
Комбінації, які слід враховувати . Підвищується ниркова екскреція саліцилатів унаслідок підлуження сечі при комбінації із саліцилатами.

Передозування

пероральне передозування магнію, як правило, не спричиняє токсичних реакцій у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Однак, отруєння магнієм можливе у хворих із нирковою недостатністю (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Токсичний ефект залежить від концентрації сироваткового магнію.
Ознаки інтоксикації: зниження АТ, нудота, блювання, діарея, біль у животі, сонливість, зниження рефлексів, м’язова стомлюваність, нервово-м’язовий параліч, брадикардія, відхилення від норми показників ЕКГ, гіповентиляція, у найтяжчих випадках можливий респіраторний параліч, кома, ниркова недостатність і зупинка серця, анурія.
У пацієнтів з груп ризику прийом високих доз цього лікарського препарату може викликати або посилювати кишкову обструкцію та непрохідність кишечнику (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Алюміній та магній виводяться з сечею.
Терапевтичні заходи при гострому передозуванні полягають в проведенні регідратації та форсованого діурезу.
Лікування передозування магнієм: ефектам гіпермагніємії можна протистояти шляхом в/в введення кальцію глюконату. Пацієнтам з нирковою недостатністю необхідний гемодіаліз або перитонеальний діаліз.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

МААЛОКС®

Термін державної реєстрації препарату МААЛОКС® (реєстраційне посвідчення UA/1076/03/01) закінчився 26.04.2021.
Зверніть увагу, якщо препарат було зареєстровано і виготовлено до дати закінчення реєстрації, він може продаватись.

«Лікарські засоби, випущені в обіг під час строку, протягом якого лікарський засіб було
дозволено до застосування в Україні, можуть застосовуватися в Україні до закінчення їх
терміну придатності, визначеного виробником та зазначеного на упаковці»
ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби»

При зміні препарату обов’язково проконсультуйтесь з лікарем.

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Склад:

діючі речовини:магнію гідроксид та алюмінію гідроксид;

1 таблетка містить магнію гідроксиду 400 мг, алюмінію гідроксиду (відповідає алюмінію оксиду гідратованому) 400 мг, що еквівалентно алюмінію оксиду 200 мг;

допоміжні речовини: cорбіту розчин, що не кристалізується (Е 420); мальтит (Е 965); гліцерин (85 %); сахарин натрію; лимонний ароматизатор; тальк; магнію стеарат.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі зі скошеними краями таблетки від білого до жовтуватого кольору, з гравіюванням та запахом лимона.

Фармакотерапевтична група

Фармакологічні властивості

Добре збалансована комбінація гідроксиду магнію та гідроксиду алюмінію забезпечує виражену кислотонейтралізуючу здатність і протективний ефект. За результатами досліджень застосування одноразової дозиin vitro за методом Vatier загальна кислотонейтралізуюча здатність (титрування при рН 1) становила 14,71 ммоль Н+ іонів.

Препарат не є рентгеноконтрастним.

Застосовується як антацидний та адсорбуючий засіб.

Магнію та алюмінію гідроксиди – це антациди місцевої несистемної дії, всмоктування яких у звичайних умовах застосування незначне.

Клінічні характеристики

Показання.

Лікування печії та кислотної регургітації у дорослих і дітей віком від 15 років.

Протипоказання.

Тяжкі форми ниркової недостатності, гіперчутливість до компонентів препарату, хвороба Альцгеймера, звичний запор, хронічна діарея, сильний біль у животі неуточненого ґенезу, гіпофосфатемія.

Пацієнтам слід рекомендувати звернутися за медичною допомогою у таких випадках:

Ø втрата маси тіла;

Ø виникнення утруднення при ковтанні або постійне відчуття дискомфорту у животі;

Ø розлади травлення, що з’явилися вперше, або зміна перебігу існуючих порушень травлення;

Ø ниркова недостатність.

Алюмінію гідроксид може спричинити запор, а передозування солей магнію може призвести до гіпокінезії кишечнику; великі дози цього препарату можуть спричинити або загострити механічну та динамічну кишкову непрохідність у пацієнтів групи високого ризику, таких як хворі з нирковою недостатністю або пацієнти літнього віку. Застосування у надмірних дозах або протягом тривалого часу чи навіть у звичайних дозах у пацієнтів, які знаходяться на дієті із низьким вмістом фосфору, може спричинити дефіцит фосфатів в організмі (оскільки алюміній зв’язує фосфати), що супроводжується посиленням кісткової резорбції та гіперкальціурією з ризиком остеомаляції. При тривалому застосуванні препарату, а також при наявності ризику виникнення дефіциту фосфатів в організмі рекомендується проконсультуватися з лікарем.

Оскільки Маалокс® містить сорбітол, він протипоказаний пацієнтам із непереносимістю фруктози.

Цей лікарський препарат містить мальтит, тому його не слід застосовувати пацієнтам із непереносимістю фруктози (рідкісне спадкове захворювання).

Запобіжні заходи при застосуванні.

Пацієнтам із порушеною функцією нирок, порушеним метаболізмом фосфору та магнію, порушенням моторики кишечнику (запором або діареєю) слід застосовувати препарат тільки у разі нагальної потреби, коли користь від застосування переважає ризик. При лікуванні пацієнтів із нирковою недостатністю або хворих, які знаходяться на постійному гемодіалізі, слід враховувати наявність у препараті алюмінію та магнієвої солі. Тривалий прийом великих доз цих речовин може призвести до виникнення енцефалопатії, деменції, мікроцитарної анемії або може погіршити діалізну остеомаляцію.

Прийом гідроксиду алюмінію може бути небезпечним для пацієнтів з порфірією, які знаходяться на гемодіалізі.

Якщо розлади травлення зберігаються після 10 днів лікування або їх перебіг погіршується, слід з’ясувати причину їх виникнення та переглянути призначене лікування.

У пацієнтів з нирковою недостатністю комбіноване призначення з цитратами може призвести до підвищення рівня алюмінію у плазмі крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Якщо пацієнт лікується іншими пероральними препаратами, Маалокс® слід приймати за 2 години до або через 2 години після застосування препаратів, зазначених у розділі «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види вза ємодій.

Антациди вступають у взаємодію з певними лікарськими засобами, що застосовуються перорально.

При одночасному застосуванні з хінідином можливе збільшення сироваткових концентрацій хінідину та передозування хінідину.

Комбінації, які вимагають спеціальних запобіжних заходів при застосуванні.

Спостерігається зменшення шлунково-кишкового всмоктування лікарських засобів, що застосовуються одночасно.

Як запобіжний захід слід робити перерву щонайменше 2 години між прийомом антацидів та інших препаратів.

У разі можливості, проміжок часу повинен становити більше 2 годин між застосуванням препарату Маалокс® та таких препаратів, як: ацетилсаліцилова кислота, H2-блокатори гістамінових рецепторів, атенолол, бісфосфонати (катіоніт сульфату натрію призводить до зниження здатності смоли поєднуватися з калієм, що може призвести до ризику метаболічного алкалозу у пацієнтів з нирковою недостатністю), цефподоксим, цитрати (в системному кровотоці можуть збільшуватися концентрації алюмінію, особливо у пацієнтів з порушеннями функцій нирок), хлорохін, циклони, дигіталісний глікозид, дифлунізал, натрію фтори, елвітегравір (концентрації елвітегравіру знижуються майже в два рази, якщо абсорбція відбувається одночасно з цим лікарським препаратом), етамбутол, фексофенадин, залізо (солі), фтор, фторхінолони, глюкокортикоїди, за винятком кортизолу при замісній терапії (описано для преднізолону та дексаметазону), тиреоїдні гормони, індометацин, ізоніазид, кетоконазол (зменшення шлунково-кишкового всмоктування кетоконазолу у зв’язку з підвищенням рівня pH шлунка), лансопразол, лінкозаміди, метопролол, нейролептики фенотіазинового ряду, пеніциламін, фосфор (добавки), пропанолол, розувастатин, сульпірид, уліпристал.

Слід проявляти обережність при застосуванні Маалоксу одночасно з полістиролсульфонатом (кайєксалатом) у зв’язку з потенційним ризиком зниження ефективності зв’язування калію іонообмінною смолою, виникнення метаболічного алкалозу у пацієнтів з нирковою недостатністю (спостерігався при застосуванні алюмінію гідроксиду і магнію гідроксиду) та механічної кишкової непрохідності (спостерігалася при застосуванні алюмінію гідроксиду).

Комбінації, які слід враховувати.

Підвищується ниркова екскреція саліцилатів внаслідок підлуження сечі у разі комбінації із саліцилатами.

У пацієнтів з нирковою недостатністю комбіноване призначення з цитратами може призвести до підвищення рівня алюмінію у крові.

Дія уліпристалу може бути послаблена у результаті послаблення всмоктування.

Особливості застосування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Достовірні дані щодо тератогенних ефектів у тварин відсутні.

Специфічні тератогенні або фетотоксичні ефекти у людини поки що не спостерігалися. Однак даних подальшого спостереження за вагітними жінками, які застосовували цей лікарський засіб, недостатньо, щоб виключати будь-який ризик. Тому у період вагітності цей засіб слід застосовувати тільки тоді, коли користь для матері переважає ризик для плода.

Слід обов’язково враховувати, що Маалокс® містить іони алюмінію та магнію, які можуть чинити вплив на шлунково-кишковий тонус, а саме:

– солі гідроксиду магнію можуть спричинити діарею;

– солі алюмінію можуть спричиняти запор, що може погіршити перебіг запору, який досить часто спостерігається у період вагітності.

Не слід приймати Маалокс® протягом тривалого часу та у великих дозах.

Період годування груддю.

Наразі відсутні дані щодо екскретування препарату в грудне молоко людини. Тим не менше, оскільки алюмінію гідроксид і магнію гідроксид присутні в системному кровотоку лише в обмежених кількостях, під час лікування жінки можуть продовжувати годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Застосовувати винятково для лікування дорослих та дітей віком від 15 років.

Дорослим та дітям віком від 15 років застосовувати по 1-2 таблетки через 1-1,5 години після їди або у разі виникнення болю. Таблетку слід розсмоктати або розжувати.

Максимальна кількість доз на добу – 6 доз. Не слід приймати більше 12 таблеток на добу.

Тривалість курсу лікування без консультації лікаря не має перевищувати 10 днів.

Діти. Немає досвіду застосування препарату дітям віком до 15 років.

Передозування.

Пероральне передозування магнію як правило, не спричиняє токсичних реакцій у пацієнтів з нормально функціонуючими нирками. Однак отруєння магнієм може розвиватися у хворих із нирковою недостатністю (див. розділ «Особливі заходи безпеки»).

Токсичний ефект залежить від концентрації сироваткового магнію. Ознаки інтоксикації:

– зниження артеріального тиску;

– нудота, блювання, діарея, біль у животі;

– сонливість, зниження рефлексів, м’язова втомлюваність, нервово-м’язовий параліч;

– брадикардія, відхилення від норми показників ЕКГ;

– у найбільш тяжких випадках можливий респіраторний параліч, кома, ниркова недостатність і зупинка серця;

Великі дози цього препарату можуть спричинити або загострити механічну та динамічну кишкову непрохідність у пацієнтів групи ризику (див. розділ «Особливі заходи безпеки»).

Ліквідувати наслідки гіпермагніємії можна за допомогою внутрішньовенного введення глюконату кальцію. Алюміній та магній виводяться з сечею.

Терапевтичні заходи при гострому передозуванні полягають у поповненні втраченої рідини та форсованому діурезі.

Терапевтичні заходи при передозуванні магнію: ефекти гіпермагніємії можуть бути блоковані в результаті в/в введення кальцію глюконату. У пацієнтів з нирковою недостатністю є необхідним гемодіаліз або перитонеальний діаліз.

Побічні реакції. У пацієнтів з нирковою недостатністю тривале застосування високих доз солей алюмінію та магнію може призводити до розвитку енцефалопатії, деменції, мікроцитарної анемії або погіршити перебіг остеомаляції, індукованої діалізом.

З боку імунної системи

Реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, еритему, кропив’янку, ангіоневротичний набряк та анафілактичні реакції/шок.

З боку шлунково-кишкового тракту

Діарея або запори (див. розділ «Особливі заходи безпеки»).

Метаболічні та аліментарні розлади

· Гіпермагніємія: повідомлялося про випадки розвитку гіпермагніємії, частота розвитку якої невідома. Ці випадки переважно були зареєстровані у пацієнтів з нирковою недостатністю. Гіпермагніємія у цих пацієнтів може бути зумовлена накопиченням магнію у зв’язку зі зниженням ниркової екскреції.

· Гіпералюмініємія: були зареєстровані випадки гіпералюмініємії, частота яких невідома. Ці випадки були переважно зареєстровані у пацієнтів з нирковою недостатністю та/або у пацієнтів літнього віку. Ризик збільшується при одночасному пероральному прийомі лимонної кислоти, цитрату натрію або цитрату кальцію.

· Гіпофосфатемія: може розвиватися гіпофосфатемія після тривалого застосування препарату або застосування препарату у високих дозах, або навіть при застосуванні препарату у звичайних дозах у пацієнтів, раціон харчування яких характеризується низьким вмістом фосфору, що може призвести до посилення процесів резорбції у кістковій тканині та виникнення гіперкальціурії з підвищеним ризиком остеомаляції (див. розділ «Особливі заходи безпеки»).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського препарату, є дуже важливим. Це дозволяє продовжувати моніторувати співвідношення «користь/ризик» для цього лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про усі підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень, тобто через ДП «Державний експертний Центр МОЗ України» та мережу регіональних відділень фармаконагляду. Веб-сайт: www.dec.gov.ua.

Термін придатності.3 роки.

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Упаковка. № 20 (10×2): по 10 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску. Без рецепта.

Санофі С.п.А., Італія/Sanofi S.p.A., Italy.

САНОФІ С.П.А., Італія/SANOFI S.P.A., Italy.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Вьяле Еуропа, 11 – 21040 Оріджьо (VA), Італія/Viale Europa, 11 – 21040 Origgio (VA), Italy.

С.С. 17 КМ 22 – 67019 СКОППІТО (АКВІЛА), Італія/S.S. 17 KM 22 – 67019 SCOPPITO (AQ), Italy.

На сайті наведено виключно офіційні оновлені інструкції без перекладів та скорочень.

Інформація про лікарські засоби представлена на сайті для ознайомлення, не є приводом для самолікування та не є рекламою лікарських засобів.

Важливо! До кожного лікарського засобу, який ви купуєте, обов’язково має додаватися інструкція про застосування лікарського засобу.

Тримайте всі інструкції до препаратів Домашньої аптечки під рукою – завантажуйте мобільний додаток Ліки Контроль БЕЗКОШТОВНО