Коли краще пересаджувати обліпиху

0 Comments

Зміст:

Обліпиха: посадка і догляд, як обрізати, коли садити навесні або восени

Обліпиха здатна щорічно давати рясний урожай дуже корисних ягід. Але для того, щоб домогтися максимального успіху, потрібно знати правила посадки рослини.

Кожна плодова культура має свої відмінні риси, які необхідно враховувати.

Правильна посадка обліпихи восени і навесні: визначаємося з термінами

Обліпиху найкраще садити на дачі в весняний період, в такому випадку у рослини буде час зміцніти до настання холодів.

Весняну посадку прийнято здійснювати в кінці березня – початку квітня. Саме в цей період грунт достатньо зволожений, а чагарник знаходиться в стані спокою.

Але для саджанців із закритою кореневою системою може бути прийнятна і осіння посадка. Її терміни варіюються з кінця вересня і до початку жовтня. Важливою умовою є комфортна температура від +4 градусів.

Садять обліпиху після листопаду, щоб саджанець зміг витратити всі свої сили не на природні процеси, а на приживання на новому місці.

Обліпиху найкраще садити навесні, тоді у рослини буде час зміцніти до настання холодів

Якщо ж терміни посадки куща були пропущені, то саджанці потрібно прикопати в землю, щоб вони змогли перезимувати для подальшого вирощування. Для цього на найвищій точці ділянки викопують канавку висотою 50-60 сантиметрів, і складають туди саджанці.

Крона повинна лежати в південному напрямку, такий стан допоможе уникнути появи сонячних опіків. Потім ямку надсилають землею і ретельно поливають.

Як тільки настануть холоди, рослина повністю закопують грунтом, залишаючи на поверхні лише кінчики гілок. Для захисту від гризунів зверху таку конструкцію вкривають ялиновим гіллям.

Після появи снігу його ретельно утрамбовують навколо саджанця, щоб створити додатковий захист. При прікапиваніі відразу декількох саджанців, не можна допускати сплетіння коренів.

Переваги та недоліки весняної та осінньої посадки обліпихи:

  • при весняній посадці обліпихи перший урожай з’явиться на рік раніше;
  • коренева система дерева встигне повністю зміцніти до настання холодів, тому існує менший ризик загибелі молодняка;
  • для весняних посадкових робіт можна заздалегідь підготувати яму і вона встигне настоятися, такий фактор істотно впливає на родючість грунту, а значить на майбутній урожай;
  • в цей період дуже легко виділити ті рослини, які погано приживаються на новому місці і вимагають додаткового догляду.
  • одним з головних критеріїв, при виборі часу для посадки є біологічний спокій рослини. Навесні досить складно правильно вгадати час, щоб дерево встигло пристосуватися до нового місця до настання сокоруху;
  • за весняними саджанцями потрібно дуже ретельно доглядати, оберігаючи їх від спеки і посухи;
  • при покупці саджанця навесні доведеться задовольнятися малим асортиментом.
  • восени представлений широкий вибір саджанців, їх можна оцінити за якістю листя і іншим критеріям, які недоступні навесні. Також багато продавців пропонують спробувати плоди продаються дерев;
  • в даний період ціна на посадковий матеріал значно знижується;
  • восени доводиться витрачати менше часу на полив рослини та інший догляд;
  • посаджені восени дерева почнуть рости на 2-3 тижні швидше весняних.
  • морози згубно впливають на кореневу систему обліпихи, також як і вітер, який з легкістю може обламати молоді гілочки;
  • в зимовий період рослина дуже часто піддається нападкам гризунів, маленька обліпиха може не витримати нашестя різних тварин.

Основні правила осінньої і весняної посадки куща на дачі

Багато починаючі садівники вважають, що не існує різниці між весняної та осінньої посадкою і пересадкою обліпихи. Але варто пам’ятати, що дві ці процедури мають значні відмінності, які полягають в наступних особливостях і правилах сезонної посадки.

Для весняних робіт дотримуються наступних рекомендацій:

  1. Посадку рослин проводять до настання спекотної погоди, тому не варто сподіватися на заздалегідь обумовлені рамки. Садівник повинен ретельно відстежувати температуру повітря в регіоні і вибрати найсприятливіший період.
  2. При посадці використовуються органічні добрива, наприклад, гній.
  3. Відразу ж після посадки молодим рослинам потрібен ретельний догляд, який полягає в своєчасному поливі і захисту від палючого сонця.
  4. Щоб прискорити зростання обліпихи, а також появи молодих пагонів можна використовувати різні активатори росту.

Під час осінніх робіт дотримуються наступних правил:

  1. Особливу увагу потрібно приділити перевірці стану кореневої системи саджанця. Хворі рослини швидше за все не зможуть прижитися на новому місці.
  2. Якщо терміни посадки були пропущені і настали холоди, то обліпиху прикопують до настання весни.
  3. У цей період в якості добрива можна використовувати гній, так як він може пошкодити коріння рослини.
  4. Щоб деревце змогло пережити зиму, його потрібно ретельно вкрити з використанням різних підручних засобів, таких як лапник, папір, плівка, ковдри, сніг і т.д.
  5. Для захисту від вітру обліпиху прив’язують до кілочка, який буде служити опорою і захистом.

Вибір і підготовка грунту і саджанця для вирощування

Купуючи саджанець обліпихи, потрібно звернути увагу на його кореневу систему і крону. На них повинні бути відсутні механічні пошкодження і ознаки хвороб.

Щоб отримати сортовий посадковий матеріал, краще всього вибирати саджанець, отриманий після щеплення. Вирощена з насіння або отримана за допомогою кореневої порослі обліпиха частіше за все не успадкує характеристики батьківських рослин.

Для того, щоб рослина могла засвоювати атмосферний азот, на його коренях можуть утворюватися бульби. Такі нарости є природними для обліпихи і їх не можна видаляти!

Для того, щоб отримати урожай обліпихи, варто пам’ятати, що їй потрібен додатковий запильник у вигляді чоловічого сорти цієї ж культури. Найпопулярнішими з них вважаються Алей і Гном.

Існує кілька ознак, за якими можна визначити стать рослини:

  • у чоловічого рослини великі нирки з 5-7 лусочками;
  • у жіночого рослини нирки витягнуті, з 2-3 лусочками.

Як відрізнити чоловічі і жіночі дерева обліпихи:

Якщо на ділянці не вистачає місця для висадки і жіночого, і чоловічого сорти можна зробити щеплення чоловічого рослини на жіноче.

Вас можуть зацікавити наші публікації:

  • Корисні властивості і протипоказання ягід і листя обліпихи.
  • Як зберігати і переробляти обліпиху в домашніх умовах.

Перед посадкою саджанці необхідно підготувати:

  • в осінній період видаляється все листя;
  • перед посадкою коріння саджанця умочують в глиняну бовтанку;
  • якщо коренева система засохла, її потрібно зволожити, помістивши в ємність з водою приблизно на 2-3 години.

Вибір місця, де садити це дерево

Кожна культура має свої переваги щодо місця проживання. Важливими чинниками можуть стати складу грунту, кліматичні умови та ін .:

  • природним місцем існування обліпихи є піщані або галькові грунти на березі водойми;
  • воліє нейтральні або лужні грунту;
  • дана культура відрізняється хорошою стійкістю до посухи, але своєчасне зволоження грунту посприяє одержанню хорошого врожаю;
  • неприпустимо висока залягання грунтових вод;
  • обліпиха дуже любить сонячне світло, тінь може несприятливо позначитися на здоров’ї і плодоносінні рослини;
  • сильні вітри також мають згубний вплив, тому найчастіше садівники вибирають південну сторону ділянки;
  • така культура не переносить сусідства з іншими рослинами через свою розлогою кореневої системи, яка заглиблена всього на 30-40 сантиметрів, але може досягати в діаметрі декількох метрів. Тому для обліпихи зазвичай виділяють край ділянки, територію вздовж паркану або будівель.

Як посадити у відкритий грунт

Незалежно від часу посадки, яму для саджанця необхідно підготувати заздалегідь. Для весняного періоду підготовку проводять восени, а для осіннього приблизно за місяць до початку робіт.

В такому випадку грунт встигне настоятися, стане більш живильним і родючою.

Глибина і ширина ями повинна дорівнювати 40-50 сантиметрам. При її викопуванні верхній (родючі) і нижній шари грунту складають окремо.

Потім в отримане поглиблення висипають родючу землю, змішану з:

  • 1 відром перегною;
  • 1 відром річкового піску;
  • 200 грамами суперфосфату;
  • 800 грамами деревної золи.

Досвідчені садівники рекомендують купувати саджанці з земляною грудкою, в такому випадку ризик пошкоджень буде зведений до мінімуму:

  • під час посадки саджанець акуратно розташовують в ямці, після чого його необхідно присипати землею;
  • коренева шийка повинна знаходитися на 5-7 сантиметрів вище рівня землі;
  • на заключному етапі грунт навколо рослини рясно поливають і мульчують торфом або тирсою.

Як доглядати? Поради по догляду за новими посадками

У перші 2-3 роки після посадки обліпиха не вимагає внесення додаткових добрив, на даному етапі їй вистачить тих поживних речовин, які були внесені під час посадки.

Одним з найважливіших факторів є вологість грунту, тому садівник повинен обов’язково стежити за тим, щоб грунт НЕ засихав, і щоб в ньому не застоювалася волога.

Молодому деревцю як ніколи потрібна допомога в боротьбі з комахами і гризунами. Застосування хімічних засобів може позначитися на якості плодів, тому краще всього користуватися різними біологічними добавками або ж механічними засобами у вигляді спеціальних пасток.

У перші роки життя потрібно допомогти рослині сформувати правильну форму крони, для цього видаляють гілки, які ростуть в неправильному напрямку, також обрізають хворі або сухі пагони. Таку процедуру проводять навесні, до утворення бруньок або ж восени, після листопаду.

Особливості та догляд за обліпихою:

Як обрізати: поради та рекомендації по обрізці

Найбільш ретельну обрізку обліпиха вимагає на 4-5-му році життя. У цей час відбувається активне зростання рослини, тому дуже важливо правильно формувати його крону.

Для цього ранньою весною, до появи перших бруньок видаляють пагони, які ростуть паралельно до стовбура, також необхідно зрізати плодоносні гілочки, тому що зайва кількість ягід на дереві може негативно вплинути на його розвиток і зростання.

Ще один вид обрізки називається санітарна. Її зазвичай проводять восени, після листопаду. В ході даної процедури проводять такі роботи:

  • видаляють всі сухі і хворі гілки, також очищають рослина від сухого листя або засохлих не зібрав плодів;
  • всі місця зрізу обов’язкової обробляються садовим варом;
  • при виявленні грибка його зрізають і обробляють уражену область антисептиками.

Як правильно обрізати і сформувати обліпиху в саду:

Як пересадити: нескладні правила пересадки чагарника

Правила пересадки обліпихи мало чим відрізняються від первісної посадки рослини. Найбільш доцільним залишається весняний період, щоб пересадити рослину, а й осінь також може підійти для проведення даної процедури.

Навесні дерево зможе швидко звикнути до нового навколишнього середовища і відновитися після проведених робіт, восени ж (особливо на Уралі і в Сибіру) існує ризик підмерзання обліпихи через брак часу для приживання.

З огляду на особливості будови кореневої системи такого дерева, багато садівники рекомендують зовсім не пересаджувати доросле обліпиху, тому що існує великий ризик пошкодити її коріння.

Незважаючи на те, що обліпиха відноситься до одних з найбільш корисних ягід, багато садівники вирощують таке дерево або чагарник в декоративних цілях.

Звідси можна зробити висновок, що обліпиха не тільки приносить багаті за хімічним складом плоди, але і є прикрасою будь-якої ділянки.

Посадка обліпихи: як правильно садити і коли – навесні або восени

Ніколи не подумала б, що обліпиха таке шкідливе рослина. Але посадивши її на ділянці за допомогою насіння, зрозуміла, що зробила велику помилку. Ягоди були дрібні, кислі і несмачні, а коренева система стала надмірно великий і розрослася на кілька метрів. Ось тут я і задумалася, що швидше за все, посадила її неправильно. У даній статті опишу все помилки вирощування цієї культури і розповім, як же правильно садити і обходитися з цією рослиною.

Обліпиха має безліч лікувальних властивостей. За допомогою ягід, листя і гілок лікують склероз, виразку шлунка, обмороження, подагру, ревматизм, опіки, розлади шлунка, цукровий діабет і багато інших хвороб. Її плоди насичені різними корисними кислотами, вітамінами C, E, B1, B2, PP, K, марганцем, бором, каротином, залізом і т.д.

Незамінний лікарська рослина для всього організму! Коли ж і яким способом садити обліпиху і як за нею доглядати? При насіннєвому посіві хорошого врожаю не вийде, тому найкраще – це вирощування саджанців. Посадка обліпихи практично не має відмінностей від висаджування інших плодових дерев, але все ж характеризується своєю специфікою.

Якщо саджанець росте в приміщенні в певній ємності, то пересадити його не складе труднощів. Коренева система не буде пошкоджена і рослина швидко адаптується. Але таку процедуру можна проводити тільки, якщо саджанця рік і більше. В іншому випадку необхідно купувати готові саджанці від одного до двох років. Якщо у деревця коріння мляві і сухі, їх поміщають у відро з водою і замочують до повернення пружності.

Не рекомендується садити обліпиху восени, так як існує ризик, що вона не приживеться. Але якщо це необхідно, то найкраще садити рослина до середини жовтня, до настання морозів, щоб воно встигло добре пустити коріння. Чим раніше ця процедура відбудеться, тим краще. Садимо обліпиху восени тільки в тому випадку, якщо саджанець повністю здоровий.

Який саджанець купити

Вимоги до покупному саджанця:

  • У наявність як мінімум три скелетних кореня до 20 см і велика кількість дрібних кореневих відростків;
  • Стовбур висотою мінімум 35 см, максимум 50 см, діаметр ствола не менше 6 см;
  • Присутність пагонів на стовбурі;
  • Еластичність кори без пошкоджень і морщинистости;
  • Кора не відшаровується, а деревина під корою не має бурого відтінку (якщо має, це означає, що рослина обморожене).
  • Чим менше на обліписі шипів, тим краще сорт. Відсутність шипів – також вітається.
  • Досить на ділянці мати 4 жіночих обліпихи і одну чоловічу особину-запильник, щоб обліпихи вистачило для п`яти чоловік на весь рік.
  • Якщо на сусідньому городі вже є чоловіча особина і між рослинами менше 10-12 метрів, достатньо посадити тільки жіноче рослина.

де садити

Місце. Обліпиху слід висаджувати подалі від місць постійно оброблюваної грунту. Наприклад, хорошою локацією стане куточок на краю городу, саду, газону, біля дороги або споруди. Це пов`язано з корінням рослини. Вони, як сітка, розвиваються і зростають неглибоко (15-35 см від поверхні), внаслідок їх неважко пошкодити при перекопуванні землі. Слід також пам`ятати, що коріння розростаються на кілька метрів навколо рослини, їх легко травмувати, а це тягне за собою ослаблення чагарнику або дерева. У підсумку, рослина дає менше плодів і навіть може загинути.

світло

Ще один важливий фактор для обліпихи – доступність світла. Рослина не любить тіньових місць, тому садити її потрібно на сонці. У затемненій місцевості вона приносить мало плодів.

Грунт

Обліписі подобаються зволожені, легкі грунти. На глинистому або кислому ґрунті вона може не прийнятися. Щоб уникнути цього, кислий грунт перекопують разом з меленим вапняком (приблизно 300-450 г на квадратний метр). Спочатку по поверхні землі розкидають вапно, а потім на глибину 20-30 см перекопують. В яму при посадці відомий не насипають, щоб не обпалити коріння. Бажано робити цю процедуру в середині осені. Такого добрива вистачає на 8-10 років.

Підземні води

Повинні розташовуватися на глибині понад 1 м від покриття землі, так як обліпиха не любить водного застою.

повітря

Для кращого проникнення повітря в грунт, слід вспушівать землю близько обліпихи. Глибина для вспушіванія не повинна перевищувати 10 см, так як з`являється ймовірність пошкодити коріння. На глинистих ґрунтах, щоб повітря проникало в грунт, рекомендують верхній шар землі перемішати з великим річковим піском, додаючи перегній в співвідношенні один до одного. За бажанням додають до 300 г суперфосфатів і до 50 г калійної солі.

вітер

Обліпиха – це культура, запилюються вітром, тому чоловічу особину слід садити спочатку ряду з вітряної сторони. Або в середині, де по колу оточують жіночі види. Цвіте обліпиха від 7 до 12 днів, тому якщо на вулиці безвітряна погода, з «чоловіки» зрізають гілку з кольором і трясуть над жіночими квітками, запилюючи їх. Як відрізнити стать рослини? У «чоловіків» нирки вполовину більше, мають 4-7 лусочок, а у «жінок» нирки довше, дрібніше, мають всього пару лусочок. На одну чоловічу особину досить 4-6 саджанців жіночого роду.

як садити

Якщо саджанець обраний восени, то краще за все буде посадити його будинку в контейнері, де він перезимує і вже ранньою весною висадити його на ділянку. Або існує другий варіант – прикопують до весни. Копаємо траншею вглиб на 25-35 см, далі насипаємо в неї пісок і укладаємо саджанці поруч під кутом 45 °. Після всього закопати землею, а взимку бажано накрити ще сухими листям або торфом.

Чи не висаджуємо чагарник в місцях, де росли плодові дерева з кісточками (яблуня, слива, персик і т.д.), а також після малини і суниці. Ці чагарники мають схожі хвороби, які через грунт можуть передатися обліписі.

При посадці слід дотримуватися деяких правил і умови:

  1. Ділянка перекопують восени і в той же час вносять добрива. Не рекомендується використовувати мінеральні добрива, краще – органічні (перегній, торф, зола, вапно).
  2. Яма повинна бути 45-65 см глибиною, 65 см шириною, 65 см довжиною.
  3. Дотримуватися дистанції між особинами в 2 метри.
  4. У центр ямки вкопати кілочок 1-1,5 метра заввишки і підсипати його землею, утворюючи горбик.
  5. Саджанець ставлять в центр біля кілочка і розправляють кореневу систему рівномірно по обладнаному горбку.
  6. Яму засипають ґрунтом, змішаним з піском і перегноєм, таким чином, щоб початок стовбура було завантажено в грунт до 5 см.
  7. Навколо деревця або чагарнику залишають лунку для подальшого поливу.
  8. Рослина прив`язують до кілочка.
  9. У лунку наливають до трьох відер води.
  10. Після того, як вода вбралася, лунка мульчують перегноєм або підсушеним грунтом. Далі рівняють цю ділянку.
  11. Кожен день в подальшому поливати рослину протягом місяця.

При пересадці дерева в нові місця втрачається багато коренів, тому необхідно намагатися викопати якомога більшу їх кількість. Так як коріння надто довгі, часто при викопуванні їх обрізають. В такому випадку слід обрізати не тільки кореневу систему, а й самі стебла і пагони. Чи не боїмося перестаратися з обрізанням гілочок. Дереву або куща буде набагато легше адаптуватися і прирости на новому місці. Коли маємо справу з дорослою особиною, обрізаємо всі гілки, залишаючи тільки ствол не більше 1,5 метра.

як удобрювати

Обліпиха не шкідлива в питаннях добрива. Через широку кореневої системи вона самостійно знаходить поживні речовини в грунті і перші роки удобрювати її немає потреби.

При бажанні для кращого утворення нових пагонів рослини навесні можна удобрити обліпиху сечовиною (до 30 г на 1 відро води). Кожне дерево або кущ поливають по піввідра рідини.

Молодняк бажано удобрювати органічними добривами. Наприклад, перегній розмішати у воді і полити рослину навколо. Таку процедуру слід проводити один раз в три роки.

Обліпиха любить вологу, тому варто поливати її нечасто, але великою кількістю води. Приділяючи таку увагу рослині, обліпиха щороку приноситиме хороший плідний урожай і не заважати іншим рослинам своїм корінням. Лікуйтеся, насолоджуйтеся красою цієї рослини і не забувайте особливості догляду за ним!

Обліпиха: вирощування в саду, види та сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 30 травня 2016 🕒 23 хвилини 👀 52346 разів 💬 3 коментарі

  • Посадка й догляд за обліпихою
  • Кущі обліпихи – опис
  • Посадка обліпихи
    • Коли садити обліпиху
    • Посадка обліпихи навесні
    • Посадка обліпихи восени
    • Догляд за обліпихою навесні
    • Догляд за обліпихою влітку
    • Догляд за обліпихою восени
    • Обробка обліпихи
    • Полив обліпихи
    • Підживлення обліпихи
    • Когда обрезать облепиху
    • Обрізування обліпихи навесні
    • Обрізування обліпихи восени
    • Як розмножувати обліпиху
    • Насіннєве розмноження обліпихи
    • Розмноження обліпихи живцями
    • Розмноження обліпихи відсадками
    • Розмноження обліпихи паростю
    • Розмноження обліпихи поділом куща
    • Розмноження обліпихи щепленням
    • Обліпиха верболиста
    • Обліпиху крушиновидну
    • Ранні сорти
    • Сорти обліпихи середнього терміну дозрівання
    • Пізні сорти обліпихи
    • Корисні властивості обліпихи
    • Обліпиха – протипокази
    • Коментарі

    Обліпиха (лат. Hippophae), або плоховник, належить до роду рослин родини Маслинкові, що ростуть по берегах річок і озер переважно на піску або гальці. Обліпиху можна зустріти в горах на висоті 2100 м над рівнем моря. У народній медицині обліпиху ще в Стародавній Греції використовували для лікування і людей, і коней, і хоча з часом про неї чомусь забули, останніми десятиліттями її знову стали застосовувати досить широко.

    До речі, наукова назва обліпихи з грецької дослівно перекладається як «блиск для коней» – у тварин, що харчувалися листям цієї рослини, шкура набувала атласного вилиску. В Україні обліпиха росте у природному стані в гирлі Дунаю (на Одещині), створюючи густі зарості на піщаних кучугурах. По всій Україні обліпиху культивують у полезахисних смугах, у захисних насадженнях уздовж доріг, у садах і парках.

    Посадка й догляд за обліпихою

    • Посадка: напровесні, до розпускання бруньок.
    • Цвітіння: у квітні або травні.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло.
    • Ґрунт: чорноземні, суглинні, супіщані, з pH 6,5-7,0. Категорично не підходять глинисті й кислі ґрунти, а також ділянки з високим заляганням ґрунтових вод.
    • Полив: у міру необхідності. Молоді рослини поливають 3-4 відрами води, зрілі – 6-8 відрами, намагаючись промочити весь коренезаселений шар ґрунту. До осені витрату води збільшують у півтора рази, а в жовтні проводять рясний вологозарядковий полив.
    • Підживлення: регулярні, починаючи з третього сезону після посадки. Із п’ятого року життя – тільки калійні й фосфорні, але до цього віку по пристовбурних колах молодих рослин напровесні розсипають і закладають у ґрунт аміачну селітру з розрахунку 20 г/м². Дорослі плодоносні рослини вимагають також позакореневих підживлень відразу після цвітіння і через ще три тижні. Восени пристовбурні кола заправляють суперфосфатом, калійною сіллю й золою.
    • Обрізування: у будь-яку пору року, але найзручніше напровесні, до початку сокоруху. Восени зазвичай проводять санітарне прочищення.
    • Розмноження: насінням, живцями, поділом куща, щепленням, паростю і відсадками.
    • Шкідники: обліпихові мухи, обліпихові молі, попелиці, галові й павутинні кліщі.
    • Хвороби: ендомікоз, чорний рак, чорна ніжка, пархи (стегміна), сіра і бура гнилі, фузаріоз, вертицильоз, альтернаріоз, фомоз, махровість обліпихи, кільцевий некроз гілок і корінеумовий некроз, змішана та серцевидна гнилі стовбура.

    Кущі обліпихи – опис

    Обліпиха може бути чагарником або невеликим деревцем заввишки від 10 см до 6 і більше метрів. Коренева система рослини поверхнева, розташована на глибині приблизно 40 см, але розростається в ширину на відстань, що перевищує діаметр крони в 2-2,5 рази. Листя обліпихи чергове, довге і вузьке, зелене в цятку зверху пластини і сріблясто-біле або рудувато-золотисте від зірчастих лусочок знизу. Дрібні непоказні одностатеві квітки розкриваються на обліписі майже водночас із листям. Починається цвітіння обліпихи в кінці квітня або на початку травня. Обліпиха рослина дводомна: чоловічі сріблясто-бурі квітки утворюють короткі колосовидні суцвіття в основах молодих пагонів, а жовтуваті жіночі з’являються по одній або кілька штук у пазухах покривних лусочок. Плоди обліпихи – несправжні кістянки кулястої або витягнутої форми, що складаються з горішка і соковитого розрослого помаранчевого або червоного квітколожа, дозрівають через 90-100 днів. Гілка обліпихи густо обліплена плодами, що і відбилося в назві рослини.

    З ягід обліпихи роблять варення, вичавлюють і сік, але основна цінність рослини – цілюща олія, що вважається в народі чудодійною. Обліпиха – рослина зимостійка, витримує морози до -50 ºC, а коріння в землі може пережити зниження температури до -20 ºC. Набагато більше за морози обліпиха боїться зимових відлиг – в умовах, коли земля не промерзає, її коріння може зопрівати.

    Вирощена в гордій самоті обліпиха не плодоносить, оскільки її жіночі та чоловічі квітки зазвичай розташовані на різних кущах. Щоправда, украй рідко все ж можна зустріти форми з двостатевими квітками. Зазвичай же плоди утворюються на жіночих рослинах, а чоловічі потрібні для їх запилення: одного чоловічого куща досить для запилення 3-5 жіночих рослин. У молодої рослини визначити стать неможливо, ясність настає лише тоді, коли на кущі утворюються квіткові бруньки – на чоловічих екземплярах їх більше і вони помітно більші, ніж на жіночих. Плодоношення настає на 4-6 рік із початку росту.

    Утішно, що обліпиха поступово відновлює втрачені багато століть тому позиції, і хоча поки її можна зустріти в наших садах не так часто, як виноград, малину, полуницю, аґрус або смородину, але вже частіше, ніж іргу, суницю, ожину, лохину, чорниці або актинідію. Обліпиху ми цінуємо не тільки за її смакові якості, а й за безперечну користь для здоров’я. У нашій статті йдеться про обліпиху крушиновидну, що росте практично по всій Європі, зокрема й місцевих садах. Ми розповімо, як здійснюється посадка та догляд за обліпихою: коли і як посадити обліпиху на присадибній ділянці чи на дачі, як доглядати за обліпихою упродовж усього вегетаційного періоду, чим підживити обліпиху, щоб домогтися стабільно високих урожаїв, чим обприскувати обліпиху від хвороб і шкідників, коли і як обрізати обліпиху та як розмножувати обліпиху насіннєвим і вегетативними способами.

    Посадка обліпихи

    Коли садити обліпиху

    Обліпиху заведено садити напровесні, до розпускання бруньок на деревах, оскільки вона дуже важко зносить цю процедуру восени. Як правило, для обліпихи виділяють сонячну ділянку на периферії саду, де знайдеться достатньо місця для одного чоловічого екземпляра і 3-4 жіночих рослини. На кислих ґрунтах, як і на глинистих, обліпиха добре рости не буде, оптимальний водневий показник ґрунту pH 6,5-7,0. Кислі ґрунти перед посадкою обліпихи вапнують, додаючи в них під перекопування мелений вапняк або вапняний туф у розрахунку 250-400 г на м² – такої кількості розкислювачів вистачить на 8-10 років. Ґрунтові води на ділянці мають залягати не вище, ніж на глибині 2 м. Не висаджуйте обліпиху там, де до неї росла суниця, оскільки вони схильні до однакових хвороб.

    Посадка обліпихи навесні

    Для посадки радимо купувати однорічні чи дворічні саджанці обліпихи, коріння яких попередньо слід занурити у глиняну бовтанку. Якщо ви виявили, що коренева система у саджанців підсохла, помістіть коріння спочатку на добу, а то й дві у відро з водою, щоб воно відновило свою пружність.

    Ділянку під обліпиху готують з осені: перекопують ґрунт на глибину штиха лопати з одночасним внесенням на кожен м² 20 г сульфату калію, 200 г суперфосфату і 4-5 відер перегною. Навесні викопують ями розміром 65х65х65 см на відстані 2 м одна від одної, у центр кожної ями забивають кілочок заввишки 1-1,2 м і насипають горбик родючої землі, на який поміщають саджанець. Коріння саджанця розправляють, після чого яму засипають землею, змішаною з рінню, перегноєм або торфом у рівних пропорціях таким чином, щоб коренева шийка деревця заглибилася у ґрунт не більше ніж на 3 см. Навколо саджанця залишають невелику кругову ямку для поливу, деревце прив’язують до кілочка і вливають у поливну ямку 2-3 відра води. Коли вода вбереться, ямку мульчують перегноєм або сухою землею, зрівнявши її з поверхнею ділянки. Попервах, щоб саджанець прижився на новому місці, його упродовж місяця поливають щодня.

    Посадка обліпихи восени

    Як ми вже писали, восени обліпиху садити небажано, але якщо виникла така необхідність, намагайтеся посадити обліпиху до середини жовтня, щоб вона встигла вкоренитися до морозів. Робити це можна тільки в тих районах, де зима настає пізно, і тільки якщо саджанець обліпихи відповідає таким вимогам: у готового до посадки саджанця має бути не менше 3 скелетних коренів завдовжки до 20 см і багато мичкуватих корінців; показана висота стовбура – від 35 до 50 см, а його діаметр – не менше 6 см; на стовбурі має бути кілька пагонів. У здорової рослини кора еластична, без пошкоджень і зморшок. Вона не повинна відшаровуватися від деревини, а деревина не повинна мати бурий відтінок, оскільки це свідчить про те, що саджанець обморожений.

    Викопайте яму зазначених у попередньому розділі розмірів, вбийте в її центр кілочок, насипте на дно гіркою землю з-під дорослої обліпихи, змішану з відром перегною, жменею подвійного суперфосфату і склянкою деревної золи. Щодо іншого дотримуйтеся зазначеної вище інструкції.

    Догляд за обліпихою

    Догляд за обліпихою навесні

    Посадка і догляд за обліпихою не передбачають особливих складнощів, однак вимагають певних знань і навичок. У кінці березня, щойно потеплішає, здійснюють санітарну обробку обліпихи, видаляючи всі поламані, хворі, всохлі та пониклі гілки. У квітні потрібно проборонувати або розпушити ґрунт у пристовбурних колах обліпихи і в міжряддях.

    У травні проводять полив обліпихи. Особливо він необхідний, якщо взимку не було снігу, а навесні дощів. Якщо ж у зимові місяці снігу було досить, а весна була дощовою, з поливанням обліпихи можна не квапитися.

    Якщо під час цвітіння обліпихи буде безвітряна погода, здійсніть ручне запилення: зріжте гілочку з чоловічого дерева і потрясіть нею по кроні жіночої рослини.

    Догляд за обліпихою влітку

    Догляд за обліпихою в літній період зумовлений інтенсивним зростанням пагонів і плодів. Улітку рослина особливо потребує вологи, тому пересихання ґрунту в пристовбурних колах неприпустиме. Однак майте на увазі, що перезволоження таке саме шкідливе, як і нестача вологи: в занадто вологому ґрунті погіршується повітрообмін, а отже, сповільнюється життєдіяльність коренів. Підтримуйте водний баланс ґрунту, а через добу після поливань здійснюйте розпушування ґрунту в міжряддях і пристовбурних колах. Видаляйте бур’ян і прикореневу парость. Уважно стежте за станом листя та пагонів обліпихи, щоби вчасно виявити симптоми хвороби.

    У серпні-вересні починається дозрівання плодів обліпихи. Щоб перевантажені ягодами гілки не ламалися, за необхідності підпирайте їх. Збирати ягоди починають тоді, коли вони набувають властивих сорту забарвлення і розміру.

    Догляд за обліпихою восени

    Обліпиха після збору врожаю потребує санітарного обрізування, а зрілі кущі восени омолоджують по черзі – щороку по одному кущеві. У суху осінь обліпиху на зиму необхідно рясно полити. Крім того, восени в ґрунт вносять органічні і фосфорні добрива, закладаючи їх під перекопування ділянки на глибину 10 см.

    Обробка обліпихи

    Усім відомо, що проблемі легше запобігти, ніж боротися з нею. Щоб убезпечити вашу обліпиху від шкідників і небезпечних хвороботворних мікроорганізмів, необхідні профілактичні обробки. Напровесні слід зібрати опале листя, зняти з дерев залишки квітів і плодів, почистити рани на стовбурах і гілках, обробити їх трипроцентним розчином мідного купоросу, після чого побілити штамб і скелетні гілки обліпихи вапном, щоб захистити кору дерева від шкідників. Добре зарекомендував себе в якості профілактики від грибкових хвороб і навали шкідників такий захід, як обробка обліпихи семипроцентним розчином сечовини або однопроцентним розчином бордоської рідини двічі за сезон – напровесні та пізньої осені. Упродовж сезону, якщо на обліписі з’являться шкідники, раз на тиждень обробляйте кущ або дерево розчином деревної золи.

    Полив обліпихи

    Полив обліпихи здійснюють у міру необхідності, намагаючись промочити весь коренезаселений шар ґрунту. Для цього молодій рослині досить 3-4 відер води, вилитих у пристовбурні кола, а зрілим деревам потрібно від 6 до 8 відер. Ближче до осені витрата води на одне дерево збільшується в півтора рази. Дуже важливий для обліпихи вологозарядковий підзимній полив – він підсилює її зимостійкість.

    Після поливання або дощу обов’язково проводьте розпушування ґрунту на ділянці: на коренях обліпихи утворюються бульби, в яких живуть бактерії, що засвоюють із повітря азот і збагачують кореневмісний шар ґрунту азотистими сполуками, життєво необхідними рослині. Саме тому ґрунт на ділянці весь час має бути пухким. Однак будьте обережні: коренева система в обліпихи вертикальна, і її дуже легко пошкодити, тому найкраще замульчувати пристовбурні кола перегноєм або компостом із картоплиння чи листя берези або яблуні, тоді розпушувати ґрунт доведеться нечасто.

    Підживлення обліпихи

    Вирощування обліпихи передбачає регулярні підживлення рослини, починаючи з третього року зростання. Оскільки коренева система сама постачає себе азотом, під зрілу рослину обов’язково вносити тільки калійні і фосфорні добрива, але до п’яти років, поки розвинеться коренева система, по пристовбурному колу обліпихи щовесни розсипають аміачну селітру з розрахунку 20 г на м², після чого прикривають її шаром ґрунту.

    Дорослу рослину, що вже вступила в пору плодоношення, відразу після цвітіння, а потім ще один раз через три тижні обробляють по листю розчином однієї ложки рідкого гумату калію або Еффектона в 10 л води. У період зростання зав’язей обліпиху, що готується до плодоношення, підживлюють розчином двох столових ложок подвійного суперфосфату в гранулах, такої ж кількості поживної суміші Універсал-мікро і столової ложки сірчанокислого калію в 10 л води.

    Під час осіннього перекопування по ділянці розсипають на кожен м² по 30 г суперфосфату, 100 г деревної золи і 25 г калійної солі. Якщо ґрунт на ділянці кислий, замість суперфосфату використовуйте в якості добрива фосфоритне борошно з розрахунку 50 г на м².

    Обрізування обліпихи

    Когда обрезать облепиху

    В принципі, обрізати обліпиху можна в будь-яку пору року, крім зими. Але найчастіше кущі обліпихи піддають обрізуванню навесні, в період спокою, поки ще не потеплішало. Восени, як правило, обліпиху готують до зимівлі і проводять її санітарне обрізування.

    Обрізування обліпихи навесні

    Навесні обліпиху упорядковують після зими – обрізають зламані під вагою снігу, хворі і всохлі пагони та гілки. Молоді дерева піддають формуючому обрізуванню, і тут важливо визначитися якомога раніше, що саме ви вирощуватимете: дерево чи кущ. Якщо ви хочете, щоб обліпиха росла кущем, обріжте щойно посаджений саджанець на висоті 10-20 см, а наступного року з пророслої від кореня парості, що з’явилася на пеньку, залиште не більше 4 пагонів, а решту відростків видаліть повністю. Однак майте на увазі, що розраховувати на пагони від кореня можна, тільки якщо саджанець обліпихи кореневласний.

    Якщо ви вирішили, що ваша обліпиха буде деревом, формуйте його зі штамбом заввишки 30 см і 2-4 скелетними гілками. Саджанець з уже сформованими гілками обрізувати не потрібно, але якщо на ньому нема розгалужень, укоротіть його до 30 см, а в наступному році сформуйте з пагонів, що з’явилися, 3-4 скелетні гілки та провідник і вирівняйте їх по висоті. Якщо через рік гілки занадто сильно підуть у ріст, укоротіть їх на третину або чверть довжини. Коли дерева дозріють до плодоношення, не обрізайте верхівки пагонів, оскільки саме на них і утворюються квіткові бруньки.

    Надалі формування як куща, так і дерева полягає у видаленні зайвих і зростаючих у неправильному напрямку пагонів і непотрібної парості, щоб не допустити загущення. До речі, щоб видалити кореневі відростки, потрібно їх розкопати і дуже обережно, намагаючись не пошкодити кореневу систему материнської рослини, зрізати на кільце в тому місці, звідки вони проросли.

    Коли вашій обліписі виповниться шість років, настане час для омолодження обрізуванням, яке теж краще проводити навесні. Гілки, що перестали плодоносити, вирізають і замінюють молодшими з найсильніших, хоч би й вовчуганами. Робити це потрібно поступово – замінювати щорічно від 1 до 3 гілок, не більше.

    Не впадайте у відчай, якщо дерево загине від морозів. Якщо корінь живий, просто спиляєте мертве дерево або кущ до кореневої шийки і починайте формувати нову рослину.

    Обрізування обліпихи восени

    Пізньої осені, коли обліпиха увійде в період спокою, обріжте всі непотрібні, занадто старі, поламані, засохлі, неправильно зростаючі і хворі гілки та пагони, щоб рослина даремно не годувала їх усю зиму. Використовуйте для обрізування тільки гостро наточені стерильні інструменти, щоб вони не розмочалювали кору і рану.

    Розмноження обліпихи

    Як розмножувати обліпиху

    Обліпиха розмножується легко і різними способами: насіннєвим і вегетативним – живцюванням, щепленням, поділом куща, паростками і відсадками. Всі ці способи прості у виконанні.

    Насіннєве розмноження обліпихи

    Якщо ви хочете отримати сортовий саджанець, то краще скористатися вегетативними способами розмноження культури, тому що сіянці, як правило, не повторюють сортові ознаки батьківської рослини. Насіннєвим розмноженням зазвичай виводять нові сорти рослини. Крім того, вирощені з насіння сіянці використовують як підщепи при розмноженні обліпихи щепленням.

    Насіння обліпихи не втрачає прорісності більше двох років. У кінці квітня, після попередньої стратифікації упродовж приблизно 45 днів у нижньому ящику холодильника, насіння висівають на невелику глибину і пророщують, як зазвичай: на світлі, в теплому місці, накривши склом. Сходи можуть з’явитися за тиждень-два, і їх попервах притіняють від прямих сонячних променів. У середині червня сіянці пересаджують на постійне місце, попередньо скоротивши довгий стрижневий корінь, щоб стимулювати розвиток кореневої системи.

    Розмноження обліпихи живцями

    Цей спосіб передбачає як зелене живцювання обліпихи, так і вкорінення здерев’янілих живців. Заготовляють здерев’янілі живці у кінці листопада або навіть на початку грудня, але краще нарізати їх у кінці березня або на початку квітня. Для цього вибирають дворічні прирости завтовшки не менше 6 см і ріжуть із них відрізки завдовжки 15-20 см. Зрізані восени живці обліпихи зв’язують у пучок, загортають у тканину, кладуть у поліетиленовий пакет, закопують у ямку і закидають снігом, а якщо снігу немає, то засипають ялиновим гіллям або сухим листям.

    Збережені з осені або нарізані в березні живці навесні перед посадкою 3 доби витримують у воді, міняючи її час від часу. Непогано буде, якщо ви додасте у воду стимулятор коренеутворення. Після цього живці висаджують у ґрунт під нахилом так, щоб над поверхнею залишалося не менше 2-3 бруньок, але більша частина перебувала під землею. До осені живець може витягнутися в висоту до 60 см. Плодоносити обліпиха з живця починає на третій рік.

    Зелені живці укорінюються складніше. Їм потрібні особливі умови: стерильна пухка ґрунтосуміш, укрита шаром промитого піску, стимулятори коренеутворення, регулярне розпилювання вологи для створення підвищеної вологості повітря тощо.

    Розмноження обліпихи відсадками

    Цей спосіб годиться, якщо у вас на ділянці є молоде деревце або кущ із гілками, що добре гнуться. Навесні виберіть гілку з гарним приростом, пригніть її, покладіть у неглибоку канавку, закріпіть і засипте землею. Поливайте протягом усього сезону, підживлюйте, розпушуйте ґрунт навколо і видаляйте бур’яни. Наступної весни, коли відсадок укорениться, його відокремлюють від материнської рослини, розкопавши разом із корінням, і висаджують на постійне місце.

    Розмноження обліпихи паростю

    Для цього виду розмноження потрібно брати відростки кореневласної обліпихи, що ростуть не ближче 1,5 м від материнського дерева – зазвичай у них уже утворена коренева система. Упродовж сезону відросток високо підгортають, поливають, підживлюють, а навесні обережно відокремлюють і відсаджують на нове місце.

    Розмноження обліпихи поділом куща

    При розмноженні цим способом викопують увесь кущ обліпихи, обрізають на ньому старі гілки, за допомогою секатора ділять кущ на кілька частин, кожна з яких повинна мати розвинені пагони і коріння, обробляють зрізи товченим вугіллям, після чого висаджують діленки в заздалегідь підготовлені ями і доглядають, як за саджанцем.

    Розмноження обліпихи щепленням

    Цей спосіб найбільш клопіткий з усіх вегетативних. Чи варто займатися щепленням, коли є стільки більш простих і не менш результативних можливостей розмножити обліпиху? Виявляється, варто: у такий спосіб можна, щоб не висаджувати нову рослину, прищепити до жіночої рослини чоловічий живець. Або виростити потрібний вам сорт на життєстійкій підщепі.

    Найкращий час для щеплення – кінець квітня або початок травня. Стовбурець дворічного сіянця, який буде використано в якості підщепи, обрізають на зворотний ріст на 1,5-2 см вище кореневої шийки, на підщепі залишають найміцніший пагін заввишки 10 см, інші видаляють або виламують. Пагін, що залишився, все літо відрощують, прищипуючи його, щоб він не ріс у висоту, а потовщувався. Його нижню частину заввишки до 13-15 см очищають від приростів, щоб до наступної весни з пагона утворився гладкий і рівний штамб. На третю весну, коли сіянець зросте до 50-60 см, а його діаметр досягне 5-9 мм, здійснюють поліпшене копулірування до нього живців потрібного вам сорту на висоті 8-10 см від кореневої шийки. Приживаються живці до штучно утвореного штамбу набагато легше, ніж якби ви прищеплювали їх до кореневої шийки. Характерно, що живці, взяті з жіночих дерев, приживаються краще, ніж чоловічі.

    Хвороби обліпихи

    Чомусь завжди вважалося, що обліпиха мало уражується хворобами, однак разом із поширенням цієї культури в наших садах виявилося, що таке твердження безпідставне. Обліпиху, як і інші плодові дерева, уражають грибкові, вірусні та бактеріальні хвороби. Найчастіше обліпиха потерпає від таких захворювань:

    Ендомікоз – грибкова хвороба осередкового характеру, що виявляється на початку серпня на плодах обліпихи, які стають в’ялими, м’якими і наповнюються сірим слизом без запаху. Оболонка уражених ягід проривається, а вміст витікає на сусідні ягоди, заражаючи їх. Сприяють розвитку хвороби дощі і роса.

    Заходи боротьби. Лікування обліпихи полягає в двоетапній обробці одновідсотковою бордоською рідиною або хлорокисом міді. Першу обробку проводять після закінчення цвітіння, а другу в середині липня;

    Чорний рак проявляється темними круглими плямами на великих гілках. Із розвитком хвороби в місцях цих плям кора чорніє, вкривається тріщинами і відвалюється, деревина темніє і гниє. Збудник захворювання проникає через місця обморожень або рани при обрізуванні.

    Заходи боротьби. Уражені місця очищають від хворої кори і деревини до здорової тканини, обробляють мідним купоросом, а потім сумішшю глини з коров’яком;

    Чорна ніжка, що збуджується ґрунтовими грибками, стоншує стебло сіянця в місці зіткнення підсім’ядольного коліна сіянця з ґрунтом. Захворювання вражає молоденькі сіянці.

    Заходи боротьби. Вирощують сіянці на субстраті з промитого піску, змішаного з дерновою землею. З метою профілактики поливайте сіянці блідо-рожевим розчином марганцівки один раз на кілька днів, але якщо хвороба все-таки проявилася, то обробляйте їх розчином перманганату калію щодня:

    Парх (парша), або стегміна – це грибкове захворювання, що вражає молоді пагони, листя і плоди, часто призводить до всихання пагонів, а то й усієї рослини. В середині літа на ягодах утворюються чорні, круглі, блискучі плями, що поступово збільшуються в розмірах. Потім через розриви плодів виникають рожеві або жовті слизові утворення. Плоди сохнуть і чорніють. На пагонах поточного року з’являються чорні здуття, на листках – чорні оксамитові плями і виразки. Кущ виглядає так, немов його заляпали чорною тушшю.

    Заходи боротьби. Профілактично щоосені проводьте санітарне обрізування обліпихи, після чого спалюйте всі рослинні залишки, а обліпиху обробляйте одновідсотковою бордоською рідиною не пізніше, ніж за 20 днів до збору врожаю;

    Сіра і бура гнилі – ці хвороби проявляються в липні, а сприяє їхньому розвитку дощова погода. Від сірої гнилі плоди обліпихи зморщуються і в’януть, а від бурої на ягодах з’являються темні плями.

    Заходи боротьби. Рослини з ознаками захворювань вирізають і спалюють. Як превентивний захід – неухильно дотримуються правил догляду за обліпихою: поливання, розпушування ґрунту, підживлення.

    Окрім описаних захворювань, обліпиху можуть вразити фузаріоз, вертицильоз, альтернаріоз, фомоз, махровість обліпихи, кільцевий некроз гілок і корінеумовий некроз, змішана і серцевидна гнилі стовбура, однак при дотриманні агротехніки обліпихи ви можете ніколи не дізнатися, як виглядають симптоми цих захворювань.

    Шкідники обліпихи

    Найнебезпечнішими для обліпихи шкідниками є:

    Обліпихова міль – її гусінь проникає в бруньки під час набубнявіння і виїдає їх ізсередини;

    Заходи боротьби. Найкращий спосіб позбавлення від молі – обробка обліпихи розчином Карбофоса в період набрякання бруньок;

    Обліпихова муха – найнебезпечніший для рослини шкідник, здатний знищити весь урожай. Вилітають мухи в другій половині червня. Їхні личинки в’їдаються в ягоди і знищують м’якоть плодів, від чого ті зморщуються, темніють і опадають.

    Заходи боротьби. Позбутися обліпихової мухи можна, обробивши обліпиху в середині липня розчином хлорофосу;

    Обліпихова попелиця (тля) – сисна комаха, що харчується соком листя і молодих пагонів, оселившись на споді листової пластини, через що жовтіє обліпиха, її листя скручується і передчасно опадає.

    Заходи боротьби. Якщо попелиця розплодиться, народні способи боротьби на кшталт обробки настоями цибулиння або часнику, листя тютюну з господарським милом можуть результатів не дати, і доведеться вдаватися до інсектицидів – обробки обліпихи десятивідсотковим розчином Карбофоса в період розпускання листя;

    Обліпиховий галовий кліщ – дуже дрібний шкідник, який висмоктує соки з молодого листя рослини, від чого воно здувається, деформується й опадає.

    Заходи боротьби. З галовими кліщами ефективні ті самі способи боротьби, що і з попелицями.

    Окрім описаних шкідників, при недостатньому догляді за обліпихою ви можете зіткнутися і з іншими, але якщо дотримуватиметесь агротехніки культури, то хвороби і шкідники обліпихи обійдуть ваш сад стороною.

    Види і сорти обліпихи

    Видів обліпихи відомо тільки два – обліпиха крушиновидна, яка росте по всій території Європи, і обліпиха верболиста, що зростає на півдні округу Сіньцзян у Китаї, в гірських районах Індії, Бутані і Непалі.

    Обліпиха верболиста

    є деревом заввишки до 15 м з діаметром стовбура близько 30 см. Листові пластинки у дерев цього виду гострі, ланцетні, завдовжки до 8 і завширшки до 1,5 см, білуваті з червоно-коричневим жилкуванням. Плід – кругла жовта кістянка завдовжки до 7 мм.

    Обліпиху крушиновидну

    ми описали на самому початку статті. У наших широтах вирощують сорти саме цього виду рослини. Сорти обліпихи крушиновидної поділяються на сибірські і європейські, великоплідні і дрібноплідні, шпичакуваті і безколючкові, ранні, середнього терміну дозрівання і пізні. Сибірські сорти не пристосовані до вирощування в європейських країнах, оскільки погано зносять м’які зими з відлигами. А європейські сорти недостатньо холодостійкі для вирощування в Сибіру.

    Пропонуємо вам опис найкращих із відомих на сьогодні сортів обліпихи.

    Ранні сорти

    • Перлівниця – надранній урожайний та морозостійкий сорт, погано зносить спеку і посуху, з яйцевидної форми запашними ягодами апельсинового кольору ;
    • Червоноплідна – сильнорослий розлогий урожайний сорт середньої холодостійкості, стійкий до хвороб, із колючками, розташованими по всьому стеблу, і запашними, кислими, червоними яйцевидно-конічними ягідками вагою до 1 г;
    • Іня – не дуже високий морозостійкий кущ із розлогою, але негустою кроною. Ягоди цього сорту запашні і солодкі, трубчасто-округлі, червоно-апельсинового кольору вагою до 1 г;
    • Ажурна – безколючковий, морозостійкий, посухостійкий, жаротривкий і високоврожайний сорт із видовжено-циліндровими кислими ягодами жовто-апельсинового кольору вагою до 1 г;
    • Золотий каскад – безколючковий, не особливо врожайний сорт, стійкий до хвороб і шкідників з яйцевидними запашними кисло-солодкими ягодами апельсинового кольору вагою 1 г.

    Сорти обліпихи середнього терміну дозрівання

    До таких сортів належать:

    • Заграва – врожайний та морозостійкий сорт, майже не уражується хворобами і шкідниками, з невеликою кількістю дрібних колючок на зовнішній частині пагонів і кислуватими ягідками червоно-апельсинового кольору;
    • Улюблена – дерево середнього розміру або колючий чагарник із великими ягодами яскраво-морквяного кольору вагою понад 1 г. Сорт вирізняється високою морозостійкістю та стійкістю до шкідників і захворювань;
    • Лисичка – не стійкий до морозів, шкідників і хвороб високоврожайний слабко розлогий, не надто високий кущ із великими і середніми ягодами темно-рудого кольору, чудовими на смак;
    • Ботанічна – зимостійкий, стійкий до хвороб і шкідників швидкоплідний сорт промислового напрямку, помірною колючкуватий, з великими, запашними продовгуватими шафрано-помаранчевими ягодами приємного кислуватого смаку;
    • Перчик – невисокий урожайний колючий кущ із парасольковидною формою крони й апельсиновими овальними кислими ягодами з ананасовим ароматом.

    Пізні сорти обліпихи

    Ці сорти обліпихи відрізняються тим, що від морозу вони солодшають і міцно утримуються на гілках навіть після заморозків. Найпопулярніші сорти пізнього строку дозрівання:

    • Єлизавета – один із найкращих високоврожайних сортів російської селекції з кущами невисокого зросту і з мініатюрною кроною. Ягоди великі, золотисто-помаранчеві, бочковидної форми, з ніжною і запашною кислувато-солодкою м’якоттю;
    • Чуйська – напрочуд морозостійкий, швидкоплідний, стабільно урожайний сорт, на жаль, не дуже стійкий до грибкових інфекцій. Ягоди у нього середнього розміру, апельсинового кольору, кисло-солодкі на смак;
    • Злата – стабільно врожайний сорт із колючками і великими ягодами яєчно-солом’яного відтінку, округло-яйцевидної форми і кислуватого смаку;
    • Ялинка – дефіцитний морозостійкий і стійкий до хвороб сорт із вузькою конусоподібною кроною, що нагадує за формою молоду ялину. Ягоди маленькі, кислі, лимонно-зеленого кольору;
    • Велетень – безколючковий зимостійкий, стабільно врожайний сорт із великими яйцевидними апельсинового кольору ягодами, чудовими на смак.

    Властивості обліпихи – вред и польза

    Корисні властивості обліпихи

    Лікувальні властивості мають не тільки плоди обліпихи, а й також її листя і гілки. Обліпиха містить щавлеву, винну і яблучну органічні кислоти, вітаміни C, B1, B2, PP, K, E, каротин і каротиноїди, флавоноїди, марганець, бор і залізо, дубильні речовини, фітонциди, олеїнову і лінолеву жирні кислоти.

    Плоди обліпихи містять серотонін, який має велике значення для нормальної діяльності нервової системи людини, а також бета-ситостерин, що чинить антисклеротичну дію. Відвар ягід обліпихи показаний при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки. Прикладанням свіжих ягід лікують обмороження, опіки і гнійники. Чоловікам старшим сорока років ягоди обліпихи показані як засіб, що підвищує потенцію.

    Листя і плоди обліпихи виводять з організму щавлеву і сечову кислоту, настій із листя рослини використовують при лікуванні подагри, ревматизму і цукрового діабету. Відвар листя і гілок обліпихи призначають при розладах шлунково-кишкового тракту. Сухе листя заварюють як чай при цинготних симптомах.

    Але, мабуть, найціннішим продуктом є олія обліпихи, що характеризується сильною бактерицидною дією. До її складу входить вітамін E, вітамін F, який регулює обмін речовин у шкірних покривах, стерини, мікроелементи і мінеральні речовини кремній, срібло, мідь, ванадій, нікель, марганець і кобальт. Застосовують олію як зовнішньо, так і всередину. Її дія збільшує кількість білка в печінці, покращує ліпідний обмін, стимулює в пошкоджених тканинах відновлювальні процеси. Олію обліпихи використовують для інгаляцій, при хронічному фарингіті і ларингіті нею змащують слизову оболонку ротової порожнини. Дерматологи рекомендують застосовувати олію обліпихи для посилення росту волосся, що випало в результаті деяких шкірних захворювань.

    Препарати, створені на основі обліпихової олії, здатні багаторазово поліпшити зносність організмом протипухлинних ліків, а іноді навіть посилювати їхню лікувальну дію. Матерям-годувальницям для зміцнення імунітету дитини рекомендують із місячного віку додавати в молоко для немовляти кілька крапель обліпихової олії.

    Обліпиха – протипокази

    Чи може бути шкода від обліпихи? Оскільки в її ягодах багато каротину, обліпиха може викликати у людей зі зниженим імунітетом алергічну реакцію. Через наявність у ягоді великої кількості кислот не рекомендується вживати обліпиху людям, що страждають хворобами печінки, панкреатитом, холециститом, і запаленням дванадцятипалої кишки, особливо якщо захворювання перебуває в гострій стадії. Протипоказим є також схильність до рідкої дефекації. Оскільки ягоди підвищують кислотність сечі, вживання обліпихи не рекомендується хворим на сечокам’яну хворобу. Небезпечна обліпиха також для тих, хто страждає її індивідуальною незносністю.