Україна потрапила до топ-3 країн-виробників картоплі

До трійки лідерів з виробництва картоплі у 2019 році увійшли Китай (93 мільйони тонн), Індія (51 мільйон тонн) та Україна (23 мільйони тонн).

Україну серед країн-виробників картоплі випередили лише Китай та Індія / REUTERS

Україна на третьому місці серед країн-виробників картоплі із показником 23 мільйони тонн урожаю зібраного за 2019-й рік.

Про це повідомляє портал Аgronews.ua.

“До числа країн з найбільшим обсягом виробництва картоплі у 2019 році також увійшли Китай (93 мільйони тонн) та Індія (51 мільйон тонн). Разом з Україною, на ці країни припало 45% загальносвітової частки виробництва картоплі”, – йдеться у повідомленні.

Країни-лідери з врожаю картоплі

Зазначається, що близько чверті світового обсягу врожаю картоплі припало на Росію, США, Бангладеш, Німеччину, Францію, Польщу, Нідерланди, Канаду та Білорусь.

Скільки картоплі зібрали у світі

У 2019 році загальносвітовий врожай картоплі становив 371 мільйон тонн, що на 2,1% більше аналогічного показника минулого сезону. У вартісному вираженні світовий ринок картоплі за 2019 рік зріс на 6%, сягнувши 140,5 мільярда доларів.

Зазначається також, що у 2019 році обсяг відвантаження картоплі за кордон зріс на 4,9%, сягнувши показника в 15 мільйонів тонн.

Які країни лідирують в експорті картоплі:

• Франція – 3,5 мільйона тонн;
• Німеччина – 1,9 мільйона тонн;
• Нідерланди – 1,8 мільйона тонн;
• Бельгія – 1 мільйон тонн;
• Єгипет – 0,7 мільйона тонн.

На перелічені країни припало 60% загальносвітового експорту картоплі.

Картопля: вирощування на городі, зберігання, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 05 лютого 2019 Перша редакція: 05 лютого 2016 🕒 16 хвилин 👀 46716 разів 💬 16 коментарів

• Посадка й догляд за картоплею
• Овоч картопля – опис
• Посадка картоплі у відкритий ґрунт
  • Коли садити картоплю в ґрунт
  • Ґрунт для картоплі
  • Після чого можна садити картоплю
  • Як садити картоплю у відкритий ґрунт
  • Як виростити картоплю
  • Полив картоплі
  • Підгортання картоплі
  • Підживлення картоплі
  • Обробка картоплі
  • Надранні сорти
  • Ранні сорти картоплі
  • Середньоранні сорти картоплі
  • Середньостиглі сорти картоплі
  • Середньопізні сорти картоплі на зиму
  • Пізні сорти картоплі
  • Коментарі

  Рослина картопля (лат. Solanum tuberosum), або паслін бульбоносний – вид бульбоносних трав’янистих багаторічників роду Паслін родини Пасльонові. Сучасну наукову назву рослині присвоїв у 1596 році швейцарський ботанік і анатом, систематик рослинного світу Каспар Баугін, і Карл Лінней при складанні своєї класифікації рослин вніс до неї саме цю назву. Слово «картопля» – похідне від італійського tartufo, що в перекладі означає «трюфель». Родом овоч картопля з Південної Америки, де він досі зустрічається в дикому вигляді.

  Культивувати рослину стали як мінімум 9-7 тисяч років тому на території сучасної держави Болівія, причому індіанські племена не тільки харчувалися картоплею, а й обожнювали її. Інки за допомогою картоплі вимірювали час: на варіння бульб рослини йшла приблизно година. Найпевніше, появі картоплі в Європі ми зобов’язані Педро Сьєса де Леону, іспанському історику, першому хронікерові Конкісти, котрий повернувся з Перу у 1551 році. З Іспанії картопля поширилася в Німеччину, Італію, Бельгію, Голландію, Францію й Англію, а потім і в інші країни Європи.

  Однак картоплю в Європі вирощували лише як отруйний декоративний екзотик, доки французький агроном Антуан-Огюст Пармантьє не довів, що бульби рослини мають високі поживні і смакові якості, і це ще за життя науковця допомогло перемогти голод і цингу у французьких провінціях. У Росії картопля з’явилася за часів Петра I, а в XIX ст. сільськогосподарська політика Російської імперії сприяла збільшенню посівів нової культури, і до початку XX ст. картопля стала одним з основних продуктів харчування. І не дивно, що в 1995 році саме картопля стала першим овочем, вирощеним у космосі.

  Посадка й догляд за картоплею

  • Посадка: посадка бульб у відкритий ґрунт – у кінці квітня або на початку травня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: оптимальний – чорноземний, суглинний або піщаний, із pH 5,0-5,5.
  • Полив: до того, як почнуть формуватися бутони, полив не потрібен, потім полив здійснюють, коли ґрунт просохне на глибину 6-8 см. Зволоження ґрунту проводять у вечірній час. Витрата води – 2-3 л на кожен кущ. У посушливий сезон потрібно здійснювати від 3 до 5 поливань із подальшим розпушуванням ґрунту.
  • Підживлення: ґрунт з осені удобрюють під перекопування на глибину 30 см перегноєм (3 кг) і золою (100 г) із розрахунку на 1 м². У вегетаційний період при вирощуванні картоплі в бідному ґрунті проводять підживлення гноївкою, розчином курячого посліду або мінеральними добривами.
  • Підгортання: двічі за сезон після поливання або дощу: при досягненні кущами висоти 14-16 см і перед початком цвітіння.
  • Розмноження: вегетативне – бульбами або їх частинами.
  • Шкідники: дротяники, несправжньодротяники, стеблові та картопляні нематоди, колорадські жуки, капустянки.
  • Хвороби: фітоспороз, стеблова гниль, ризоктоніоз, макроспоріоз, пархи, фомоз, коричнева плямистість, рак, бронзовість листя й інші.

  Овоч картопля – опис

  Картопля досягає у висоту 1 м, стебло у неї ребристе, голе, а та його частина, що занурена в землю, дає столони завдовжки до 50 см, на кінцях яких утворюються бульби – видозмінені бруньки, що складаються з клітин крохмалю у тонкій оболонці з коркової тканини. Листя у картоплі темно-зелене, непарне, перисторозсічене. Рожеві, білі або фіолетові квітки зібрані в щитковидні суцвіття на верхівці стебла. Плід – отруйна темно-зелена багатосім’янка діаметром до 2 см, зовні нагадує помідорчик. Зелені тканини картоплі містять алкалоїд соланін, що захищає картоплю від бактерій і деяких комах. За певних умов соланін починає вироблятися і в коренеплодах, тому бульби з прозеленню вживати в їжу небезпечно.

  Заради їжі і на продаж картоплю розмножують вегетативно – бульбами або їхніми частинами. Вирощування картоплі з насіння виправдане у випадку селекційного експерименту і якщо ви вирішили заощадити, адже насіння картоплі коштує набагато дешевше, ніж бульби, та й зберігати його простіше: насінню не потрібен льох. Досвідчені городники, вирощуючи сортову картоплю з насіння, оновлюють таким чином посадковий матеріал вирощуваних сортів, який, на відміну від старого, не зазнає ні бактеріальних, ні вірусних атак. Але насіннєве розмноження картоплі – велетрудний процес, і не в усіх він закінчується успішно, тому ми пропонуємо вам піти випробуваним і надійним шляхом та виростити картоплю з бульб.

  Посадка картоплі у відкритий ґрунт

  Коли садити картоплю в ґрунт

  Посадка картоплі в ґрунт проводиться в гарну погоду в кінці квітня або на початку травня, коли листя берези досягне розміру дрібної монетки. Ґрунт на момент посадки має прогрітися на глибині 10 см приблизно до 10 ºC. Перед тим, як садити картоплю, слід провести обробку посадкового матеріалу і привести ґрунт на ділянці у відповідність із агротехнічними умовами виду. Відбирати бульби на посадку краще ще з осені, при зборі врожаю. Найкращий посадковий матеріал – бульби вагою 70-100 г зі здорових кущів. Не відбирайте на посадку дрібну картоплю – цим ви ставите під загрозу майбутній урожай і сприяєте виродженню сорту. Відібрану для посадки картоплю витримують на світлі, щоб бульби позеленіли: така картопля довше і краще зберігається, їй не страшні навіть гризуни.

  До кінця зими перевірте посівну картоплю і видаліть паростки, що з’явилися на ній у темряві (можете з них, якщо хочете, виростити розсаду), а за місяць-півтора до посадки потрібно дістати посівний матеріал і помістити його в світле місце для пророщування при температурі не вище 12-15 ºC. Ви можете розсипати його в один шар на підлозі чи скласти в ящики, пересипавши вологими тирсою або торфом. Картопля готова до посадки, якщо на бульбах утворилися товсті паростки по 1-1,5 см завдовжки. Якщо паростки досягли потрібного розміру раніше, ніж можна висаджувати картоплю, перенесіть їх до моменту посадки знову в темне місце. Перед самою посадкою бульби для стимуляції росту обробляють розчином Циркону або Епіну.

  Якщо ви купували бульби для посадки і не впевнені в їхній якості, обробіть їх про всяк випадок від інфекції, помістивши на 20 хвилин в одновідсотковий розчин борної кислоти, або опустіть на такий же час у воду температурою 40-43 ºC.

  Ґрунт для картоплі

  Картоплю висаджують на світлій ділянці з півночі на південь. Оптимальний водневий показник ґрунту для картоплі 5-5,5 одиниць, хоча вона може рости і в кислому ґрунті. Картопля любить ґрунти середні і легкі – суглинні, піщані, супіщані і чорноземні. На важких глинистих ґрунтах бульби розвиваються погано через високу щільність і нестачу повітря, а якщо має місце ще й підвищена вологість, рослини уражує гниль.

  Ґрунт для картоплі готують з осені: перекопують на глибину 30 см із перевертанням пласта, очищенням від бур’янів і внесенням на кожен м² по 3 кг перегною і по 100 г деревної золи.

  Після чого можна садити картоплю

  Найкращими попередниками для картоплі вважаються буряк, огірок, капуста, зелень і сидерати. Не саджайте картоплю там, де торік росли пасльонові – помідори, солодкий перець, баклажани і картопля.

  Як садити картоплю у відкритий ґрунт

  Картоплю садять у вологий ґрунт. Глибина посадки залежить від складу ґрунту: що щільніший і важчий ґрунт, то дрібнішою має бути ямка. Наприклад, у глинистому ґрунті глибина посадки повинна бути не більше 4-5 см, а в супіщаному або піщаному – 10-12 см. Спосіб посадки також залежить від складу ґрунту: на легких ґрунтах (піску, супіску, суглинку або чорноземі) бульби садять у ямки або борозни, а на щільних, вогких ґрунтах, що погано прогріваються, використовують гребеневу посадку.

  При гладкій посадці бульби розкладають у ямки або борозни, кинувши в них попередньо найкраще добриво картоплі – жменю деревної золи. Відстань між ямками або бульбами в борозні близько 35 см, а між рядами – не менше 70 см, щоб було де брати землю для підгортання.

  На важкому ґрунті культиватором нарізають гребені заввишки не більше 12 см, а шириною близько 65 см. Бульби на супіщаних ґрунтах закладають на глибину 8-10 см, а на суглинистих – на 6-8 см від вершини гребеня.

  Останнім часом став набувати популярності спосіб вирощування картоплі під соломою: бульби просто розкладають по поверхні ділянки і засипають товстим шаром соломи. У міру зростання кущів солому додають. Перевага цього методу в тому, що картопля виростає чудова, чиста, і її легко копати, але є й недоліки: в соломі занадто сухо, до того ж у ній швидко заводяться миші.

  Догляд за картоплею

  Як виростити картоплю

  Вирощування картоплі у відкритому ґрунті вимагає ретельного догляду за культурою, і починається він ще до появи сходів. Щоб бульби в землі достатньо забезпечувалися повітрям, ділянку потрібно розпушувати й очищати від бур’яну. Поки не з’явилися сходи, це можна робити граблями, потім, коли картопля зійде, міжряддя розпушують після поливання або дощу, не допускаючи утворення на поверхні кірки. Крім розпушування, поливу і прополювання, до переліку заходів щодо догляду за картоплею входять її підгортання, підживлення та обробка від хвороб і шкідників.

  Полив картоплі

  До початку бутоноутворення картоплю не поливають, але з початку фази бутонізації ґрунт потрібно весь час тримати вологим. Перед тим, як поливати картоплю, переконайтеся, що ґрунт на ділянці просох на глибину 6-8 см. Зволожують картопляне поле ввечері, виливаючи під кожен кущ 2-3 л води. У посушливе літо доводиться поливати картоплю від 3 до 5 разів за вегетаційний період. Після поливання ґрунт розпушують.

  Підгортання картоплі

  У міру зростання картоплю треба підгортати, нагортаючи під основу кущів ґрунт із міжрядь. У результаті навіть при гладкому способі посадки картопляне поле виглядає гребенистим. Підгортання не дозволяє розвалитися кущеві і сприяє утворенню рослиною столонів, які і формують урожай. Проводять підгортання як мінімум двічі за сезон: уперше, коли кущі виростуть до 14-16 см висоти, наступного разу – через 2-3 тижні, перед початком цвітіння. Зручніше проводити цю процедуру після дощу або поливання.

  Підживлення картоплі

  Чим удобрювати картоплю? Удобрення картоплі найкраще проводити гноївкою або розчином курячого посліду. Якщо є необхідність, то вносять у вигляді розчину і мінеральні добрива. Однак перш ніж удобрювати картоплю, проаналізуйте склад ґрунту, прорахуйте кількість уже внесених вами в ґрунт до посадки картоплі добрив і постарайтеся не порушити живильний баланс, дотримуючись помірності у підживленні, оскільки надлишок добрив майже напевно погіршить якість урожаю.

  Обробка картоплі

  Вирощуючи картоплю, будьте готові до того, що вам доведеться зіткнутися з такою проблемою, як колорадський жук на картоплі, і ви маєте знати, чим обробити картоплю в цьому разі. З народних засобів боротьби з незваним американським гостем найнадійніші такі заходи, як обробка ділянки просіяною деревною золою або вирощування картоплі упереміж із календулою. Від жука картоплю захищають боби або квасоля, посаджені по периметру картопляного поля. Існує такий дотепний спосіб обдурити колорадського жука: на полі за кілька тижнів до посадки картоплі висаджують кілька бульб, і до того моменту, коли з’являться перші картопляні сходи, висаджені раніше бульби вже утворюють кущі, на які, як на приманки, злетяться жуки. Ці кущі видаляють із ділянки разом із колорадськими жуками. Якщо всі ці заходи не змогли запобігти навалі шкідників, обробіть картоплю Престижем, Актарою або Конфідором.

  Шкідники і хвороби картоплі

  Чим хворіє картопля? Іноді її уражає фітофтороз, ризоктоніоз, макроспоріоз, парх (парша), рак, стеблова гниль, фомоз, коричнева плямистість і бронзовість листя. Пропонуємо вам опис перших ознак цих захворювань, щоб ви могли своєчасно їх діагностувати.

  Різоктоніоз пошкоджує судинну систему стебел і коріння картоплі, через що бульби починають формуватися в пазухах на бадиллі. Сходи слабшають, рідшають і набувають червонуватого кольору.

  Фітоспороз. При фітоспорозі на стеблах і листках картоплі з’являються бурі плями різних обрисів із салатовою облямівкою, на споді пластини утворюється світлий наліт зі спорами гриба-збудника хвороби.

  Стеблову гниль можна визначити за в’яненням листя і пагонів картоплі, на нижній частині стебла з’являються темні плями, а з подальшим розвитком хвороби на наземних частинах утворюються некротичні плями з жовтим обідком.

  При захворюванні коричневою плямистістю на нижніх листках з’являються концентричні темні плями, які з часом укриваються чорним нальотом зі спорами гриба. Активніше хвороба розвивається в дощові спекотні дні.

  Парх вражає підземну частину картоплі, на поверхні бульб утворюються виразки, що збільшуються і корковіють із розвитком хвороби.

  Макроспоріоз визначається за бурими концентричними плямами на листках і гнильними утвореннями з чорним нальотом на бульбах.

  При фомозі на стеблах з’являються розпливчасті плями подовженої форми з пікнідами, які з часом знебарвлюються. На бульбах після збирання утворюється суха гниль, що вкриває поверхню плямами від 2 до 5 см у діаметрі. Іноді в бульбах утворюються порожнини з міцелієм сірого кольору.

  Рак картоплі вражає всі частини рослини, крім коренів, і проявляється розростанням тканин і утворенням наростів, що нагадують цвітну капусту.

  Калійне голодування викликає бронзовість листя. Її симптоми – дуже темна зелень листя, яке згодом укривається некрозними цятками і набуває бронзового відтінку. Найчастіше хвороба вражає картоплю, що зростає на піщаних і торф’яних ґрунтах.

  Розвиток бронзовості листя можна призупинити, провівши підживлення картоплі калійними добривами, а решту описаних нами хвороб викликають різні гриби, для боротьби з якими найпростіше використовувати фунгіциди Максим, Скор, Топаз, хлорокис міді та інші препарати, що продаються в спеціалізованих магазинах. Однак перед тим, як обробити картоплю хімпрепаратом, подумайте про те, що цієї неприємності можна було б уникнути, якби ви правильно і сумлінно провели передпосівну обробку посадкового матеріалу, виконували агротехнічні умови, дотримувалися сівозміни, вчасно і сумлінно проводили заходи з догляду.

  Зі шкідників, крім горезвісного колорадського жука, небезпечні для картоплі дротяники – личинки жука-лускуна, які живуть у ґрунті кілька років. Для того, щоб їх позбутися, викопайте на ділянці кілька ям завглибшки до 50 см, залиште в них солодкі коренеплоди (різану моркву чи буряк) і накрийте листами металу, дерев’яними або фанерними щитами. За кілька днів перевірте пастки, і якщо виявите там скупчення дротяників, знищте їх.

  Збирання та зберігання картоплі

  Коли викопувати картоплю? Основна ознака того, що можна збирати картоплю – пожовтіння і всихання бадилля. Зазвичай це відбувається через 70-100 днів після посадки. Якщо ви сумніваєтеся, варто збирати картоплю чи краще трохи почекати, викопайте кілька кущів і подивіться, чи дозріли бульби. Не слід затягувати зі збором, оскільки від тривалого перебування в ґрунті після в’янення бадилля вага бульб зменшується, і погіршується їхня здатність до зберігання.

  Якщо маєте можливість, то за кілька тижнів до збирання скосіть бадилля на висоті 10 см від землі і видаліть його з ділянки, аби шкідники і збудники хвороб, що накопичилися за літо в бадиллі, не проникли в бульби. Збір урожаю картоплі здійснюють у погожий день. Викопувати картоплю можна лопатою, вилами з тупими зубами або мотоблоком. Витягнуті з землі бульби залишають на полі для просушування до кінця збору, після чого збирають у мішки і переносять у темне місце (сухий сарай) на два тижні. За цей час картопляна шкірка стане щільнішою, а хвороби, якщо вони є, встигнуть проявитися. Ви можете весь цей час так і тримати картоплю в мішках, але якщо є можливість, розсипте її по підлозі шаром не більше 50 см.

  Через два тижні картоплю сортують, відбраковуючи пошкоджені та хворі коренеплоди, а також бульби сортів, які довго не лежать, після чого картоплю закладають на зберігання, а відібраний посівний матеріал для майбутнього року залишають на світлі, поки він не набуде зеленого відтінку, після чого його теж опускають у сховище. Найкраще зберігати картоплю в темному, сухому і прохолодному підвалі або льосі з гарною вентиляцією, надійно захищеному від морозів і дощів. Для зберігання картоплі можна використовувати ґратчасті дерев’яні піддони, з яких споруджують великі засіки – в них насипають картоплю шаром не більше 1,5 м, але ґратчасте дно і стіни не перекривають доступу повітря до бульб. Можна зберігати картоплю в дрібних дерев’яних ящиках для яблук, поставивши їх один на інший. Краще зберігається картопля, перекладена листям горобини. Оптимальна температура зберігання для картоплі 2-3 ºC при вологості повітря 85-90 %. При вищій температурі картопля починає занадто рано випускати паростки і накопичує отруйний соланін, а при нижчій температурі вона промерзає і стає нудотно-солодкою.

  Якщо у вас немає підсобного приміщення або воно не призначене для зберігання картоплі, можна тримати бульби на балконі, склавши їх у мішки з тканини і помістивши в дерев’яні контейнери з отворами для вентиляції. Не ставте контейнер впритул до стіни або на підлогу, залиште прозір 15 см із боків та знизу для того, щоб повітря могло вільно циркулювати. Якщо вдарять сильні морози, ви завжди зможете накрити контейнер старим килимом або ковдрою: укрита картопля зможе витримати на балконі морози до -15 ºC.

  У коморі, коридорі або в житловій кімнаті картопля може зберігатися не довше трьох місяців.

  Види і сорти картоплі

  За господарським призначенням сорти картоплі поділяються на технічні, в яких вміст крохмалю більше 16 %, універсальні, зі вмістом крохмалю від 16 до 18 %, кормові, з дуже великими крохмалистими бульбами і високим вмістом білку, та столові, з високим вмістом вітаміну C та білку і в яких крохмалю не менше 18 %. Своєю чергою столові сорти картоплі поділяються на чотири типи:

  • тип A – картопля не розвариста, зі щільною м’якоттю;
  • тип B – злегка розвариста, зі щільною м’якоттю, борошниста;
  • тип C – середньої борошнистості, з м’якою м’якоттю, дуже розвариста;
  • тип D – повністю розварюється.

  Тип A використовують для приготування салатів, типи B і C – для картоплі фрі, пюре і чипсів, тип D – тільки для пюре.

  Розрізняються сорти картоплі і за кольором бульб – білі, червоні, жовті, рожеві і фіолетові.

  За термінами дозрівання сорти картоплі поділяються на шість груп:

  Надранні сорти

  які можна збирати через 34-40 днів після посадки, наприклад:

  • Аріель – високоврожайний столовий сорт із жовтуватою шкіркою і смачною кремовою м’якоттю. Середня вага бульби 170 г. Після приготування картопля не темніє;
  • Рів’єра – високоврожайний сорт, здатний плодоносити двічі за сезон, зі світло-коричневими, великими, гладкими овальними бульбами з жовтою м’якоттю чудового смаку;
  • Мінерва – високоврожайний сорт тривалого зберігання, стійкий до парху та раку, з білими бульбами і жовтою м’якоттю насиченого смаку зі вмістом крохмалю 17,5 %;
  • Беллароза – високоврожайна посухостійка невибаглива картопля з овальними червонуватими бульбами і світло-жовтою м’якоттю чудового смаку. Добре зберігається.

  Ранні сорти картоплі

  що дозрівають за 50-65 днів. Найкращі сорти ранньої картоплі:

  • Імпала – відомий високоврожайний сорт із жовтими, гладкими овальними бульбами, які швидко набирають масу. М’якоть щільна, світло-жовта. З куща можна отримати до 13 картоплин;
  • Ред Скарлетт – голландський сорт із низьким напіврозкидистим кущем, із великими бульбами червоного кольору вагою до 140 г зі світло-жовтою м’якоттю;
  • Дніпрянка – урожайний сорт, що довго зберігається, української селекції з жовтими овальними бульбами, невеликою кількістю вічок і кремовою м’якоттю, що не чорніє після варіння. Цей сорт може дати два врожаї за сезон;
  • Розалінд – високоврожайний сорт із бульбами червонуватого відтінку, жовтою м’якоттю, неглибокими вічками. Середня вага бульби 100 г, вміст крохмалю 17 %.

  Середньоранні сорти картоплі

  на дозрівання яких іде від 65 до 80 днів. Популярні сорти картоплі середньоранньої:

  • Синьоочка – невибагливий високоврожайний сорт із бульбами сірого кольору, бузковими вічками і білою м’якоттю прекрасного смаку;
  • Забава – урожайний сорт української селекції з середнього розміру бульбами з рожевою шкіркою і білою смачною м’якоттю зі зниженим вмістом крохмалю. Вага однієї бульби близько 120 г;
  • Мрія – високоврожайний, стійкий до гнилі, раку та інших захворювань сорт, смаковими якостями нагадує Синьоочку. Бульби рожеві, м’якоть світло-жовта, смачна, вміст крохмалю високий;
  • Невський – сорт з овальними коренеплодами білого кольору з тупою верхівкою і червонуватими вічками, м’якоть біла, на розрізі не темніє. Вміст крохмалю невисокий – 11 %. Вага бульб до 130 г.

  Середньостиглі сорти картоплі

  що вимагають для повної зрілості від 80 до 95 днів:

  • Пікассо – плідний сорт голландської селекції, котрий не вимагає частого поливу, бульби білі з червоними плямами і кремовою м’якоттю. Один кущ може дати до 17 бульб;
  • Санте – урожайний, невибагливий столовий сорт із великими, гладкими овальними коренеплодами жовтого кольору в дрібних вічках і смачною кремовою м’якоттю з невисоким вмістом крохмалю;
  • Загадка Пітера – урожайний сорт, що довго зберігається, з рожевою шкіркою і кремово-рожевою м’якоттю чудового смаку.

  Середньопізні сорти картоплі на зиму

  зріють від 95 до 110 днів:

  • Дезіре – високоврожайний посухостійкий сорт, довго зберігається, бульби червоного кольору з жовтою м’якоттю прекрасного смаку зі вмістом крохмалю 21,5 %;
  • Курода – стійкий до хвороб сорт голландської селекції, не темніє після варіння, з червонуватими овальними бульбами і жовтою м’якоттю з високим вмістом крохмалю – до 21 %;
  • Здабитак – один із найкращих сортів цієї групи, білоруської селекції, з довгастими бульбами жовтого кольору і жовтою м’якоттю зі вмістом крохмалю до 25 %. Одні кущ утворює до 22 бульб.

  Пізні сорти картоплі

  яким потрібно для дозрівання від 110 днів і більше:

  • Орбіта – стійкі до парху та вірусів округлі бульби з жовтою шкіркою і білою м’якоттю гарного смаку, вміст крохмалю до 19 %;
  • Зірниця – стійкий до парху, фітофторозу і вірусів сорт із червоно-фіолетовими бульбами і жовтою м’якоттю невисокої крохмалистості;
  • Кардинал – стійкий до хвороб, лежкий, високоврожайний посухостійкий сорт із видовженими червоними бульбами з поверхневими вічками і світло-жовтою м’якоттю гарних смакових якостей.

  Стан та перспективи виробництва картоплі в світі та в Україні

  У своєму складі картопля містить близько 2 % білкa, 0,4 % жирів, a нaйголовніше – до 16 % крохмaлю. У кaртопляному білку деяких сортів картоплі недостaтньо сірковмісних незaмінних aмінокислот (метіоніну тa цистину), aле в ньому знaчнa кількість лізину. Тому за поєднання кaртоплі з зерновими (борошном, хлібом), які, нaвпaки, бaгaті нa сірковмісні aмінокислоти, aле бідні нa лізин, людинa одержує досить повноцінний нaбір aмінокислот. Вуглеводи кaртоплі є істотним джерелом енергії для людського оргaнізму. Білок кaртоплі зa своїми якостями еквівaлентний білку молокa, яєць тa яловичини і перевищує якість його у хлібних злаків, сої, бобів. Картопля – своєрідний регулятор травлення, що поліпшує засвоєння тa підвищує біологічну цінність інших продуктів [1].

  Таблиця 3. Структура споживання картоплі в різних країнах світу в 2000р. (по FAO-Databasa)

  Регіон	Споживання всього тис.т ( =100% )	У тому числі %
  		на харчування	на корм	на посадковий матеріал	на переробку	втрати	інше
  Світ, всього	328 134	59,8	14,7	11,0	4,3	8,0	2,2
  Китай	67 033	62,7	18,7	4,2	8,7	5,0	0,7
  США	23 267	79,4	1,0	5,3	7,5	6,8
  ЄС-15	47 877	60,1	9,0	6,1	16,3	6,7	1,9
  СНД	65 577	45,0	24,8	26,2	1,3	2,4	0,3
  у тому числі:
  РФ	34 578	50,0	17,8	26,4	2,2	3,1	0,5
  Україна	16 898	39,4	28,8	30,4	—	1,2	0,1
  Білорусь	8 705	20,4	53,7	24,1	0,3	1,5	—
  Казахстан	1 534	63,7	6,3	20,3	3,8	4,7	1,2 4

  Серед сільськогосподарських культур важко знайти тaку, якa моглa б зрівнятись з кaртоплею зa універсaльністю використaння. Картопля – цінна продовольча культура для харчування людини в багатьох країнах світу, є актуальною сировиною для отримання спирту, біоетанолу, крохмалю, вітaмінів, молочної кислоти, оцту тa інших продуктів, використовується на корм тваринам. Рання молода картопля містить менше крохмaлю, протеїнів, їй характерний високий вміст вітaміну С, вона мaє неaбиякі смaкові якості [2]. З дaвніх – дaвен в Укрaїні були відомі цілющі влaстивості кaртоплі. Вонa зaстосовується при опікaх, екземі, лікувaнні дихaльних шляхів, гaстритів. Кaртоплю широко використовують в косметиці, a продукти її переробки у хaрчовій, кондитерській, текстильній тa інших видaх промисловості. Картопля – один з основних продуктів харчування для людини. В світі вона займає п`яте місце серед джерел енергії в харчуванні людей після пшениці, кукурудзи, рису і ячменю. 100 г свіжої маси картоплі містить в середньому близько 295 кДж або приблизно 70 ккал, причому залежно від вмісту крохмалю показники коливаються від 65 до 90 ккал. В її бульбах містяться цінні поживні речовини. Значення картоплі в харчуванні людини обумовлено особливо вмістом крохмалю, протеїну, вітамінів, мінеральних і баластних речовин (табл. 4). Столова картопля є комплексним харчовим продуктом, який виконує одночасно декілька аспектів здорового харчування. Концентрація енергії в ньому відносно низька. Він містить поживні речовини в концентраціях (щільність поживних речовин на 100 ккал), які необхідні людському організму. По цих показниках картопля більш відповідає фізіологічним потребам дорослої людини, ніж, наприклад, свинина і хліб. Завдяки вмісту фізіологічно цінних речовин для харчування картопля відіграє і важливу роль в профілактиці різних захворювань, є важливою дієтичною їжею.

  Таблиця 4. Середній вміст важливих поживних речовин в 100 г їстівної маси бульб столової картоплі при збиранні

  Основні складові частини, г		Мінеральні речовини, мг		Вітаміни, мг
  Вода	77,8	Калій	445,0	Водорозчинні вітаміни:
  Вуглеводи	14,8	Кальцій	10,0	С (аскорбінова к-та)	17,0
  у тому числі:	Фосфор	50,0	В1 (тіамін)	0,11
  крохмаль	14,1	Магній	25,0	В2 (рибофлавін)	0,045
  глюкоза	0,24	Натрій	10,0	В3/5 (пантотенова к-та)	0,4
  фруктоза	0,17	Залізо	0,8	В6 (піридоксин)	0,21
  сахароза	0,30	Марганець	0,15	В9 (фолієва к-та)	0,007
  Сирий протеїн	2,1	Мідь	0,15	РР (ніацин)	1,22
  Сирий жир	0,1	Цинк	0,27	Жиророзчинні вітаміни:
  Баластні речовини	2,5	Фтор	0,01	Е (токоферол)	0,06
  Йод	0,004	К	0,05
  Селен	0,004. 0,02	Провітамін (каротин)	0,01
  Органічні кислоти, мг:	Лимонна 510	Яблучна 90	Саліцилова 0,12	Щавлева –

  Хоча вміст сирого протеїну в картоплі низький (близько 2%, у окремих сортів до 2,5%)*, її білок (чистий протеїн) є дуже цінним для харчування людини. Проаналізувавши показники валового збору кaртоплі у світі, можнa зробити висновок, що Укрaїнa зa вaловим виробництвом зaймaє 5 місце, поступaючись лише СШA, Індії, Китaю тa Росії (табл. 5).

  Таблиця 5. Виробництво кaртоплі у світі, 2011 рік

  Крaїни	Вaлове виробництво, тис.т	Урожaйність,т/гa	Площa висаджування, тис.гa
  Китaй	72040	14,4	5002
  Росія	36784	12,9	2852
  Індія	26280	16,4	1600
  СШA	20373	44,6	456
  Укрaїнa	19850	14,5	1370
  Польщa	11791	20,7	569
  Німеччинa	11605	42,0	276
  Білорусь	8744	21,2	412
  Голлaндія	7200	44,7	161
  Фрaнція	6271	43,2	195
  У світі	325,30	16,8	19327

  Проте, зa показниками урожaйності картоплі Україна зaймaє 8 місце в світі. Посівні площі картоплі в Україні сягають близько півтора мільйона гектарів, за досить низької середньої врожайності. Проте потенціал біологічної і господарської продуктивності картоплі залишається далеко невикористаним – в більшості країн врожайність картоплі залишається низькою. Це можна віднести до Росії, республіки Білорусь, України і ряду інших країн світу. Якщо частка країн СНД за займаними картоплею площами в світі складає більше однієї третини, то за валовим виробництвом – менше чверті. Низька врожайність обумовлюється втратами через нечітко налагоджену систему насінництва, порушення технологій вирощування і зберігання [2, 5, 8, 114,152]. У багатьох країнах торгівля столовою картоплею регулюється законами, постановами та іншими правовими актами і угодами, у центрі яких стоять вимоги до якості продуктів і безпека споживачів. Значення таких вимог росте в тій мірі, у якій зростаюча частка населення купує столову картоплю вже не безпосередньо у виробника, а в мережі роздрібної торгівлі. Так у Німеччині більше 50% споживачів (зі зростаючою тенденцією) купують столову картоплю в супермаркетах у пакетах вагою 5 кг. Отже, виробництво столової картоплі є триступінчастим процесом, що включає сільськогосподарські підприємства – виробники (1-ша ступінь); фірми, що вирощують картоплю, насамперед, за договорами (2-га ступінь); підприємства, що здійснюють збереження, фасування і доставку картоплі в торгову мережу чи в окремі точки роздрібної торгівлі (3-я ступінь). З іншого боку стоїть споживач. Взаємодія між цими учасниками у торгівлі регулюється по-різному, причому за ринкових умов попит споживача і його вимоги купувати здоровий, смачний продукт має першорядне значення [6, 9, 13]. Провівши аналіз показників площ висаджування картоплі в Україні, варто відмітити, що в останні десять років спостерігається тенденція до їх зниження. При цьому валовий збір залежав перш за все від урожайності культури, яка в значній мірі визначалась погодно-кліматичними умовами року вирощування (табл. 6). Досвід передових крaїн свідчить, що високопродуктивне кaртоплярство бaзується нa досягненнях нaуково–технічного прогресу [11, 12]. Основними нaпрямами його є: використaння інтенсивних сортів тa доброякісного сaдивного мaтеріaлу, прогресивних прийомів aгротехніки, зaстосувaння високоефективних пестицидів, високопродуктивних трaкторів, комбaйнів, іншої сільськогосподaрської техніки тa нaдійне мaтеріaльно – технічне забезпечення. Близько 15 % виробленої в світі картоплі використовується на корм тваринам, причому є великі відмінності між регіонами світу і країнами. В 2000 р., наприклад в Китаї, майже п`яту частину, а в країнах СНД близько 25 % вирощеної картоплі використали на корм, в основному при відгодівлі свиней.

  Таблиця 6. Динаміка виробництва картоплі в Україні

  Рік	Посівна площа, тис.га	Виробництво, тис.т	Урожайність, т/га
  1990	1429	16732	117
  1991	1533	14550	95
  1992	1702	20277	119
  1993	1552	21009	137
  1994	1532	16102	105
  1995	1532	14729	96
  1996	1547	18410	119
  1997	1579	16701	106
  1998	1513	15405	102
  1999	1552	12723	82
  2000	1629	19838	122
  2001	1604	17344	108
  2002	1590	16619	104
  2003	1585	18453	116
  2004	1556	20755	133
  2005	1514	19462	128
  2006	1464	19467	133
  2007	1453	19102	131
  2008	1413	19545	139
  2009	1409	19666	139
  2010	1408	18705	132
  2011	1370	19850	145

  Причому найбільше її використовують на корм в Білорусії – 53,7 %, менше на Україні – 28,8 % і ще менше в Росії – 17,8 %. І в інших країнах Східної і Центральної Європи картопля має ще більше значення як кормова 15 культура. В протилежність цьому в США тільки 1% вирощеної картоплі використовують на корм, а в ЄС-15 – 9 %. З переводом кормової бази спеціалізованих відгодівельних свинарських господарств на зерно, картопля все більше і більше втрачає своє значення. В цілому значення картоплі як корму, особливо в годуванні свиней, зменшується. Як правило, картоплю згодовують тваринам в маленьких і підсобних господарствах. У багатьох випадках в господарствах займаються спеціальним вирощуванням кормової картоплі, а також використовують відходи. Цим і пояснюються великі коливання у використанні картоплі на корм. В Німеччині, наприклад, використовувалося в 2000/01 господарському році 13,2 % всієї вирощеної картоплі на корм, в 2001/02 р. – 7,2, в 2002/03 р. – 5,5 і в 2003/04 р. – 3,3%. При вирощуванні картоплі на корм для отримання рентабельності при виробництві свинини потрібна не тільки висока врожайність, але і сорти з високим вмістом крохмалю та білка. Для приросту 100 кг при відгодівлі свиней потрібно при початковій їх вазі 17 кг – 10 ц, а при 11 кг – 12,5 ц. Кліматичні умови. Картопля – рослина помірно-прохолодного клімату з середніми річними температурами між 6 і 10°C і відносно високою вологістю повітря. Межі вирощування її обумовлені, з одного боку, чутливістю до морозу, з іншого – до високих температур. Межею вважається 20°C – ізотерма для найтеплішого місяця. В Північній півкулі Євразії її вирощують в основному між 40 і 60 з. ш., в Північній Америці – між 40 і 50° з. ш. В Південній півкулі основні регіони її вирощування розташовані на півдні континенту [14]. Картопля добре пристосовується до кліматичних умов, що в значній мірі обумовлено великою різницею у тривалості (від 60 до 170 діб) вегетаційного періоду сортів різних груп стиглості. Незважаючи на чутливість рослин картоплі до заморозків, її вирощують в більш північних регіонах і на більших висотах, ніж зернові. Бадилля картоплі вимерзає за температури повітря від -1,5 до -1,7°C, бульби – за температури ґрунту від мінус 1 до мінус 2°C. Весною, за температури нижче мінус 2°C, бадилля картоплі гине, але зі встановленням позитивних температур знову відростає, проте в цих випадках різко знижується урожай бульб через сповільнений розвиток рослин. Картопля починає ріст, коли температура ґрунту досягає 8°C, а висаджена пророслими бульбами – за 4-6°C. У період активного росту і утворення бульб оптимальна середньодобова температура ґрунту складає 17°C (денна 20°C і нічна – 12-14°C) за 50 % повної польової вологоємності (ППВ). Ріст і розвиток рослин картоплі стримується, якщо температура підвищується до 29-30°C. Бульби при цьому не утворюються або стають в’ялими, м’якjnm чорніє від викликаних спекою некрозів і за проростання таких бульб формуються ниткоподібні паростки. Оптимальна середньодобова температура повітря, яка сприяє проходженню процесів фотосинтезу та асиміляції картоплі близько 20°C (денна 25°C, нічна 16°C). За температури понад 30°C рослини картоплі сильно пригнічуються, за температури ґрунту вище 20°C бульбоутворення гальмується, а за 29°C взагалі припиняється. На піщаних ґрунтах бульбоутворення припиняється і починається прискорене фізіологічне старіння уже за температури повітря вдень 27-28°C. Сума температур для проростання ранніх сортів картоплі складає 1000-1400°C, для більш пізніх – 1400 – 2000°C [147,150,151,153,168]. Хворобою, від якої дуже важко захистити картоплю, є фітофтороз (Fitophtora infestans de Bary). Етіологічним агентом є водяна цвіль Fitophora infestans, яка інтенсивно розвивається за перепаду температур від 10 до 24 °C і відносній вологості повітря вище 75 % впродовж 48 годин і більше. В таких умовах цвіль розвивається дуже швидко, особливо на поверхні вологого листя, незважаючи на використання рекомендованих фунгіцидів [160]. Потреба картоплі у волозі, в порівнянні з іншими культурними рослинами, середня. Коефіцієнт транспірації (кількість води, яка потрібна для виробництва 1 кг сухої маси) складає приблизно 550 л/кг сухої маси [158]. Для виробництва 100 ц/га сухої речовини (500 ц бульб/га) необхідно, приблизно, 3 тис. т води (300-400 мм опадів). Картопля за слабо вираженою кутикулою і низького осмотичного тиску – рослина гідрофільного типу, тобто більш пристосована до гумідних умов. Вона дуже чутлива до різких змін температури і вологості. Тому в багатьох регіонах забезпечення вологою – головна передумова для досягнення стабільних і високих врожаїв, особливо в період утворення бульб і їхнього росту. Добова потреба картоплі у волозі – 5-6 мм води з ґрунтового запасу вологи [46,48]. Нетривалі посухи картопля переносить, але за тривалих посушливих періодів (менше 50% ППВ) сильно знижує врожай. За таких умов рослини перестають рости, фелоген бульб відмирає і корковий шар стає твердим. За наявності опадів в подальшому ріст бульб не відновлюється, що веде до відростання їхніх верхівок і утворенню перетяжок і діток. Після періоду оптимального забезпечення вологою, що сприяє сильному ростові бадилля, навіть незначні порушення водного режиму ведуть до зниження врожаю[130]. Дослідженнями встановлено, що сорти картоплі залежно від рівня водного стресу використовують від 5,50 до 9,12 м3 води на формування 1 кг бульб. В умовах сильного дефіциту вологи використання води зростає на 0,58 – 1,95 м3 / кг бульб [48, 137]. Так як садивні якості бульб залежать у значній мірі від наявності вірусних інфекцій, насіннєву картоплю вирощують насамперед у регіонах з більш суворим кліматом: з помірними температурами і сильними вітрами, що лімітує розвиток і літ попелиць – перенощиків вірусів [10, 37, 38, 67]. Такі регіони звичайно близькі до моря або знаходяться в передгірних місцевостях. Регіони для яких характерними є високі літні повітряні і ґрунтові температури за нестачі вологи не допускаються для розмноження картоплі, через швидке фізіологічне старіння бульб («екологічне виродження»), деформацію проростків (нитковидні проростки) або взагалі через відсутність бульб, ураження вірусними хворобами [46, 48, 60, 61, 69, 136]. Дане питання є досить актуальним на сьогодні і не лише за вирощування картоплі, але й інших сільськогосподарських культур, що пов’язано з підвищенням температур протягом останнього десятиріччя [71, 72, 74, 75, 76, 77, 105, 132, 154, 155, 156, 131, 134,148, 135]. Прогноз зміни потенційної урожайності картоплі залежно від змін клімату наведено в таблиці 7.

  Таблиця 7. Прогноз зміни потенційної урожайності картоплі залежно від змін клімату в період 2040-2059р.р. [158]

  Країна	Зміна потенційної урожайності, %
  	з адаптацією	без адаптації
  Китай	-22,2	–2,5
  Індія	-23,1	–22,1
  Росія	-24,0	–8,8
  Болівія	+8,4	+76,8
  Перу	-5,7	+5,8
  Непал	-18,3	–13,8
  США	-32,8	–5,9

  Звичайно в кожній з представлених країн також є регіони, де спостерігаються зміни клімату, які обумовлюють зростання урожайності, частково обумовлене й заходами щодо адаптації сортів картоплі [157]. Ґрунтові умови. Картопля не дуже вимоглива до ґрунтових умов. Найкраще росте і дає високий врожай бульб високої якості на достатньо аерованому, розпушеному ґрунті, що легко прогрівається, але при відповідній агротехніці її можна вирощувати майже на будь-яких ґрунтах [34, 62, 83, 84, 85]. Для вирощування картоплі особливо придатні суглинкові ґрунти і піщані суглинки. При гарному забезпеченні вологою (близькі ґрунтові води або достатня кількість опадів) придатні і піщані ґрунти. На більш важких суглинках і глинистих ґрунтах з поганою аерацією, що повільно прогріваються навесні, врожаї звичайно нижчі. Восени за дощової погоди на таких ґрунтах ускладнюється збирання бульб картоплезбиральними комбайнами. Для поліпшення структури ці ґрунти вимагають внесення великих кількостей органічних добрив і інтенсивного обробітку [120, 123, 124, 125, 126, 127]. Навіть на болотистих ґрунтах за рахунок використання відповідних сортів можна одержувати високі врожаї. Але небезпека пізніх заморозків на таких ґрунтах не дозволяє проводити раннє висаджування. Крім того, ці ґрунти вимагають використання спеціальної технології вирощування. Вміст крохмалю в бульбах збільшується з ростом кількості ґрунтових колоїдів – від піщаних до суглинних ґрунтів. На глинистих і болотистих ґрунтах вміст крохмалю нижчий [63, 66, 98, 99, 100, 102, 103,]. Ґрунтова реакція (рН) в інтервалі 4,5 – 7,5 найбільш придатна для вирощування картоплі, якщо ґрунт має високу буферну ємність. На кам`янистих ґрунтах звичайно одержують гарні врожаї картоплі, але механізація обробітку і збирання на них виключаються через велике зношення машин і високих витрат. Особливо знижується якість садивного матеріалу за рахунок ушкодження камінням [53] при здиранні шкірки, ураження чорною ніжкою (Erwinia carotovora subsp. atroseptica) і ризоктоніозом (Rhizoctonia solani), мокрою (Erwinia carotovora subsp. carotovora) і бурою гнилями (Phytophthora infestans) [32, 33, 42, 43, 44, 49, 95, 96, 106, 107]. Вплив різних показників ґрунту на вирощування картоплі різних напрямків використання, при відхиленні їх від оптимального рівня, приведено в таблиці 1.4.