Ту зелене живцювання
Зміст:
Як розмножити ягідні чагарники зеленим живцюванням – простий спосіб досвідчених садівників
Зелене живцювання вважається найшвидшим і найзручнішим способом для розмноження багатьох рослин. Так можна легко розмножити наявні ягідні чагарники і не платити за саджанці.
Для живцювання з куща зрізають відросток і створюють для нього відповідні умови, в яких він пустить коріння. Проводити подібну процедуру потрібно не пізніше червня – тільки в цьому разі нові кущі достатньо зміцніють, щоб мати можливість перезимувати.
Найчастіше городники “ховають” живці під пляшку.
Як зробити зелене живцювання
Для зеленого живцювання потрібно зробити таке:
- Велику пляшку із пластику темного кольору розрізають на дві частини.
- Зрізають з куща молодий пагін від 6 до 12 см за допомогою гострого ножа. Секатор для цієї мети не підходить.
- Знімають з живця нижні листочки і видаляють верхівку. Якщо листя занадто велике, обрізають його наполовину, щоб не забирало ресурси у рослини
- Занурте зріз відростка в “Корневін” або “Гетероауксин”, щоб стимулювати коренеутворення. Якщо цих засобів немає під рукою, можна використовувати крохмаль або сухі дріжджі.
- Посадіть молодий черешок у підготовлену суміш із піску, компосту і землі, полийте і закрийте половиною пляшки.
- Не забувайте періодично знімати пляшку, щоб загартовувати живці, які прижилися.
Зелені барви життя: вегетативне розмноження актинідії
Актинідію розмножують насінням, кореневими відприсками, зеленими і здерев’янілими живцями.
Насіннєве розмноження використовують головним чином у селекційній роботі.
Вегетативне розмноження дає можливість повністю передавати сортові властивості материнської рослини, гарантує потрібну стать саджанців та забезпечує відносно швидкий вступ рослини у плодоношення.
Зелене живцювання
Зелене живцювання – найбільш ефективний спосіб розмноження актинідії, що забезпечує високий вихід посадкового матеріалу.
Для нього використовують плівкові теплиці або холодні парники.
- Щоб влаштувати їх на ділянці, копають траншею глибиною 40-50 см.
- На дно її насипають дренажний матеріал (гранітний щебінь, бита цегла, керамзит, у крайньому випадку, річковий крупнозернистий пісок, шар 12-15 см).
- Щоб дренаж не замулювався, поверх нього укладають тирсу (шар 2-4 см).
- Решту об’єму траншеї (крім верхніх 3-4 см) заповнюють приготованою сумішшю з торфу, піску і перегною (1:1:0,5), а зверху насипають субстрат укорінення (чистий річковий пісок середньої зернистості або суміш його з торфом (у співвідношенні 2:1).
- В якості субстрата можна використовувати також суміш річкового крупнозернистого піску і перліту або вермікуліту (2:1).
Успіх зеленого живцювання актинідії значною мірою залежить від термінів його проведення. В умовах Полісся та Лісостепу України оптимальний час ІІ декада червня – І декада липня.
Для живцювання зрізають однорічні пагони. Живці заготовляють з будь-якої частини пагона, крім трав’янистої верхівки. Нижній зріз роблять на 2-5 мм нижче за бруньку, верхній – на 2-5 мм вище за неї. Нижнє листя видаляють, а верхній лист укорочують на одну-дві третини, щоб знизити транспірацію.
Підготовлені таким чином живці висаджують у теплицю. Щоб покращити інтенсивність коренеутворення, перед посадкою їх необхідно обробити стимуляторами коренегенезу (80-100 г гетероауксину або 40-50 г ІМК на 1 л води). Живці зв’язують у пучки, нижніми кінцями занурюють (на 3-4 см) у розчин стимулятора коренеутворення і витримують 18-24 години.
- Висаджують зазвичай за схемою 5-7 х 7 см, заглиблюючи субстрат на 3-4 см. Субстрат навколо основи черешка злегка ущільнюють.
Щоб зберегти вологість та уникнути перегріву повітря в парниках та теплицях, під плівкою натягують шар марлі або забілюють плівку вапняно-крейдовим розчином. У спекотні дні провітрюють. Щоб підтримувати вологість повітря, можна влаштувати просту автоматику для поливу, використовуючи реле часу 2 РВМ та електронасос, щоб подавати воду під тиском. У культиваційній споруді через кожен метр встановлюють труби 3/4 дюйми з розпилювачами відбивного типу, розташованими на стійках довжиною близько 30 см. Воду подають насосом із спеціального бака.
Через 7-10 днів у зелених живців актинідії з’являється калюс, а на 15-20-й день утворюється коріння.
За дотримання відповідних умов укорінення зелених живців актинідії становить 95-100%.
Вкорінення здерев’янілих живців
Для розмноження використовують однорічні здерев’янілі пагони , які заготовляють в чистосортних елітних насадженнях або на присадибній ділянці з високопродуктивних, не заражених шкідниками і хворобами рослин.
В умовах Полісся та Лісостепу України пагони актинідії доцільно заготовляти у листопаді-грудні.
Весняна заготівля небажана. По-перше, в холодні зими в окремих сортів може спостерігатися підмерзання пагонів, а по-друге, вона часто викликає “плач” маточних рослин, що негативно позначається як на самих рослинах, так і на заготовлених пагонах.
До посадки пагони осіннього терміну заготовки зберігають у підвалі в злегка зволоженому піску (або перліті) при температурі 0-5 °С або в холодильній камері в поліетиленових мішках при температурі 0-2 °С. Пагони пізньоосіннього терміну заготівлі за наявності снігу можна зберігати в снігових буртах.
Живці нарізають довжиною 15-20 см з 3-4 бруньками і вкорінюють на грядах, парниках, розсадниках або теплицях. Висаджують живці у квітні в пухкий родючий, легкий за механічним складом ґрунт (вертикально або під невеликим нахилом), залишаючи на поверхні одну бруньку.
- Якщо за технологією передбачено вирощування одному місці протягом року, то в захищеному грунті зазвичай застосовують схему посадки 20 x 5-10 см.
Необхідно відзначити, що вкоріненість здерев’янілих живців нижче, ніж зелених. Крім того, успіх цього способу розмноження у відкритому ґрунті значною мірою залежить від погодних умов.
У холодну затяжну весну процент укорінення різко падає.
Укорінення відприсків
Відприсками актинідію розмножують переважно в аматорському садівництві. Це найдоступніший для садоводів-аматорів спосіб розмноження, однак, і найменш продуктивний.
Провесною біля основи куща на добре розпушеному ґрунті роблять канавки глибиною 7-10 см, в які і укладають, пригинаючи, низько розташовані сильні однорічні пагони. Пришпилюють їх дерев’яними гачками і засипають шаром пухкої та родючої землі. Верхівки пагонів залишають вільними. Ґрунт підтримують у вологому стані. По мірі росту пагона товщину шару ґрунту збільшують до 15 см.
Догляд за відприсками полягає в регулярному прополюванні, розпушуванні та поливі. Восени або навесні наступного року укорінені відприски можна відокремлювати від маточної рослини.