Що означає слово вир

ВИР, у, ч. 1. Місце у річці, морі і т. ін. з круговим рухом води, що утворюється внаслідок дії протилежних течій. [Вітровий:] Чекай, Серього. Тут купатись не можна [Батура:] Чому. [Вітровий:] Там вир великий, крутить так, що ніхто не випливе (Корн., II, 1955, 219); Ось він поруч, гігантський запінений вир, несамовитий клекіт води (Руд., Вітер. 1958, 6).

2. чого або який, перен. Бурхливий, стрімкий рух, який захоплює, втягає за собою. Талант твій буде рвать тебе Між люди, в вир життя могучий (Фр., XIII, 1954, 271); Що привело його сюди, яка сила втягла його у могутній вир революції? (Гончар, Таврія. 1957, 686); Вітальна їх пісня гучна і крилата Жбурляє хлопчину у радісний вир (Воронько, Три покоління, 1950, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 466.

Вир, ру, м. Водоворотъ, омутъ. Взяли жидівочку та під білі боки, розмахали і кинули та у вир глибокий. Гол. Ум. Вирочок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 180.

вир — за народними уявлення­ми, місце, яке пов’язує «той» і «цей» світи; спорідненість слів вир і ви́рій підтверджує символіку виру як входу в інший простір; місце перебування демонів (ви́рників, ви­ро́вників); символ смертельної небезпеки, тому кажуть: «у сам вир попав», тобто в найнебезпечніше місце.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 86-87.

вир Синоніми слова

коловорот , крутіж , круговерть , підсил. чорторий , нурт

Що означає слово вир

ВИР (місце в річці, морі тощо з круговим рухом води), КОЛО́ВОРОТ, НУРТ, ЧОРТОРИ́Й підсил., КРУТІ́Ж, КРУГОВЕ́РТЬ, ВОДОВЕ́РТЬ рідше, КОЛО́ВЕРТЬ рідше, КРУТОВЕ́РТЬ рідше, НУ́РТА рідше, НУРТИНА́ рідше, НУРТО́ВИЩЕ рідше, КРУГОВОРО́Т рідше, КРУТОВИ́Р’Я рідше, ШУМ рідко, ВОДОКРУ́Т розм. рідше, КРУТІ́ЛЬ діал., О́МУТ діал. На фарватері попала (Таміла) у вир. Їх багато на Дніпрі, цих чорториїв (Л. Дмитерко); Інженер обвалився з лесовою кручею просто в коловорот Дар’ї (І. Ле); Йому (водяникові) нічого не варт затягнути човна у нурт (М. Стельмах); Скільки не силкувався, а пробитися до неї крізь крутіж і ревище не міг (І. Головченко, О. Мусієнко); — Лоцман, пантруй! Бистрина. Круговерть (М. Шеремет); Гуде, вирує чорна водоверть (Л. Первомайський); Там, де зустрічаються води двох рік, утворюються такі крутоверті, що легко можуть засмоктати (М. Чабанівський); Сидить над берегом рибалонька, пильнує, Чи плавле стиха поплавок. Чи в нуртині нуртує (П. Куліш); Вільшина переборює неспокійне крутовир’я, спрямовує човен до своєї пристані (І. Цюпа); Човен натрапляв на бистрину в шумі; вода гойдала його, неначе трісочку (І. Нечуй-Левицький); В тому водокруті (потонули) дружина й Андрійко (Н. Рибак); Він таки булькнув у вируючу крутіль (І. Чендей); Понижче водопаду глибокий, синій, обширний омут (І. Франко).

ВИР чого, який (бурхливий, стрімкий рух подій і т. ін., який захоплює, втягає за собою), КОЛО́ВОРОТ, НУРТ, ВИ́ХОР, ВЕРЕМІ́Я, КОЛО́ВЕРТЬ рідше, НУРТО́ВИЩЕ рідше, КРУГОВОРО́Т рідше. Прибувши до Петербурга, Шевченко потрапляє в самий вир подій (П. Колесник); Скільки талантів губиться в коловороті буднів лише через те, що їм вчасно не надається можливості виявляти себе. (І. Головченко, О. Мусієнко); — Вже доведи до ладу свої справи в Ковалівці, а не кидайся з головою в новий глибокий нурт (В. Кучер); Вихор війни; Розповідала (мати), що тут коїться, яка знялась сьогодні зранку веремія (О. Гончар); На горбі — блискавка шабель, страшна коловерть кіннотників (Є. Кравченко); О, як страшно тебе (совість).. загубити в нуртовищі справ (В. Коротич); Настрій танцю передавався глядачам, захоплюючи їх у свій круговорот (Я. Галан).

Значення в інших словниках

1. вир — (місце в річці, морі з круговим рухом води, перен. — про події) коловорот, крутіж, круговерть, підсил. чорторий, нурт. Словник синонімів Полюги
2. вир — Вирва, чорторий, нурт, кручія, водокрут, вернивода, д. шум, крутіж; П. круговерть; пор. ВИХОР; вировисько. Словник синонімів Караванського
3. вир — -у, ч. 1》 Місце у річці, морі і т. ін. з круговим рухом води, що утворюється внаслідок дії протилежних течій. 2》 чого або який, перен. Бурхливий, стрімкий рух, який захоплює, втягає за собою. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вир — ВИР, у, ч. 1. Місце в річці, морі і т. ін. з круговим рухом води, що утворюється внаслідок зіткнення протилежних течій. [Вітровий:] Чекай, Серього. Тут купатись не можна. [Батура:] Чому. [Вітровий:] Там вир великий, крутить так, що ніхто не випливе (О. Словник української мови у 20 томах
5. Вир — Вир іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
6. вир — Бура (бура б’є), бурун, вервітня, вервітнява, веремій, веремія, вернивода, вертіж, вертія, вертун, викрут, викрутень, вировисько; вировище, водовертіж, водоверть, водокрут, водокрутень, водомий, водорий, говбур (діал. Словник синонімів Вусика
7. вир — Вир, ви́ру, -рові, у ви́рі; ви́ри; -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. вир — ВИР, у, ч. 1. Місце у річці, морі і т. ін. з круговим рухом води, що утворюється внаслідок дії протилежних течій. [Вітровий:] Чекай, Серього. Тут купатись не можна [Батура:] Чому. [Вітровий:] Там вир великий, крутить так, що ніхто не випливе (Корн. Словник української мови в 11 томах