Що розповідається в повісті гіркого дитинства

0 Comments

Аналіз повісті “Дитинство” Горького

У творі М. Горького «Дитинство» описується непросте життя хлопчика на ім’я Альоша. Він рано втратив батька, його вихованням займалися батьки мами, дідусь і бабуся. Саме вони намагалися зробити все для свого онука, щоб в майбутньому він був щасливим.

З рідною матір’ю у нього були важкі і напружені відносини. Вона була мовчазною і суворої жінкою, яка не витрачала на нього свою любов і ласку. У будинок часто приходили друзі і родичі. Кожен з них по своєму ставився до хлопчика. В майбутньому спілкування з ними, залишило свій відбиток на життєвий шлях Альоші, його погляди і характер.

Повість «Дитинство» є невеликий автобіографією самого автора. Через хлопчика Альошу, Горький згадує свої дитячі роки, про характер, думках і поведінці в той період. Він згадує про події, що відбуваються з ним в ті часи. То він через Альошу переживає про те, що відбувається, то є суддею свого дитинства.

У житті хлопчика були складні і важкі часи. Його дитинство не можна назвати безхмарним. Поки він був зовсім маленьким, в його родині був достаток. Але перед тим, як Альоша повинен бути піти вчитися в перший клас все кардинально змінилося. Бідність стала великою перешкодою до щасливого дитинства Альоші. У класі його ображали і сміялися за те, що його батьки не в змозі були купити йому підручник. Будинки постійно скандалили, дід бив бабусю, зганяючи на ній свою злість. У мами хлопчика були брати, які постійно лаялися і ніяк не могли поділити спадщину між собою. Хлопчика неодноразово били, а він, по доброті свого серця і слабкості не міг їм на це відповісти.

Всі ці події залишають свій відбиток на майбутньому Альоші. В кінцевому підсумку, дід не бажає годувати свого онука і виганяє його з дому. Хлопчику доводиться самому добувати собі хліб, щоб прогодуватися. Але, незважаючи на всю ненависть і жорстокість, Олекса не озлобився на все, що його оточує. Він залишився доброю і чуйною людиною.

Суть твори – показати дорослим, що діти така ж особистість, як і вони. Дитина – це окремий елемент суспільства з характером, окремими поглядами на життя. Саме тому, щоб його майбутнє було безхмарним, важливо вкладати в нього любов, ніжність, доброту. Обов’язково допомагати своїм близьким і не відмовляти йому самому в допомоги. Здорові відносини в родині, повагу один до одного – це найважливіший аспект для нормального розвитку дитини.

Історія створення повісті “Дитинство” Горького

На самому початку творчого шляху у О.М.Горького виникало бажання написати повісті-спогаду про свої дитячі роки. Зараз важко припустити, з чим пов’язана така ідея. Одні дослідники творчості письменника припускають, що твором автор намагався довести суспільству, що і прості люди можуть стати корисними для суспільства людьми. Інші вважають, що молодий письменник оповідав саме про те, що йому близько і добре відомо.

Робота над повістю затягнулася на 20 років. Перші начерки майбутнього твору Олексієм Максимович почав робитися ще в далекому 1893 року, потім затишшя на довгих 17 років і знову за перо А.М.Горький приймається в 1910 році. На цьому етапі повість представляла собою невеликі нариси. Щільно за роботу письменник приймається в 1912 році і серпні 1913 року у світ виходять перші кілька частин твору.

Спочатку у письменника були сумніви в назві повісті він метався між назвою «Дитинство» і «Бабуся», але первинна назва перемогло. І коли в 1914 році в Берліні було опубліковано твір цілком, воно носило назву «Дитинство».

Царська Росія побачила твір О.М.Горького в 1915 році. Вийшло воно у видавництві «Життя і знання». Тоді ще письменник не припускав, що повість «Дитинство» лише перша частина його великої трилогії і через три роки вийде в світ повість «В людях», а ще в 1923 році буде завершена автобіографічна трилогія повістю «Мої університети».

Зазвичай у людини зі словом дитинство виникають радісні спогади про безтурботне часу, коли рішення проблем лягають на плечі дорослих і здається, що так було завжди. Але діти робітників і селянських сімей в дореволюційній Росії вважали інакше. У російській літературі чимало творів, присвячених проблемі становлення дитячої особистості в важких умовах. Не можна не згадати твори Л. М. Толстого, А. П. Чехова, В. Г. Короленка, проблема дитинства в яких освячена з точки зору моральності і впливу на становлення особистості в майбутньому.

На початку двадцятого століття ця тема отримала ще більшої актуальності. Товариство з яскраво вираженої класової приналежністю, потребувало майбутнє покоління з активною життєвою позицією. Саме в цей період з’являється повість О.М.Горького «Дитинство». Твір носить виключно автобіографічний характер, головний герой сам письменник.

Страшна картина відкривається перед читачем повісті. Горе, байдужість, смерть оточують головного героя Олексу. Після смерті коханого батька, він потрапляє в будинок до жорстокого діда, батька мами. Із заможної сім’ї, хлопчик занурився в світ бідності. Відсутність грошей не дозволило здобути освіту. Жінка в будинку не має слова, її смерть при пологах природний процес, з якого не роблять ніякого особливого горя. Принцип укладу сім’ї – на все воля Божа.

Любові до онуків глава сім’ї – дід не відчував і карав за кожну провину. Для вирощеного в любові і поваги Олексія звичаї в новій сім’ї не зрозумілі і страшні. Хлопчика оточує безліч людей, які і формують особистість майбутнього письменника. Автор не намагається нічого прикрасити, реальністю життя і становлення людської особистості-основний мотив твору. Сам А. М. Горький писав, що дитинство проходило немов у бджолиному вулику. Яким би смаком не був мед, він був корисний для здоров’я душі людської.

Яка ідея повісті Горького «Дитинство»?

Доросла людина, талановитий письменник М. Горький створює літературну трилогію, яка повертає його і читачів в минуле, в юні роки письменника.

Першою частиною автобіографічних повістей стає «Дитинство». На його сторінках автор намагається зрозуміти, в чому ж причини щасливою або нещасною життя кожної людини.

Головним героєм повісті є маленький хлопчик – Альоша. Його рідний батько помирає, після чого, хлопчисько з мамою переїжджають в будинок діда і бабусі. Саме вони виховують Алешку, закладають в ньому основи життя, впливають на формування характеру і світогляду.

Крім них, поведінка маленького героя залежить від спілкування і з іншими родичами, сторонніми людьми, постояльцями.

Життя в сім’ї діда не можна назвати спокійним і щасливим. Перші роки життя Альоші в будинку Каширіна були забезпеченими. Старий – купець мав гроші, був незалежний і багатий. Однак, коли Льонька пішов в школу, ситуація різко змінилася. Каширіна розорилися. Хлопчику доводилося красти дрова, збирати дрантя. За такі дії, його недолюблювали в школі. Траплялося й так, що Льоньки не могли купити книгу для заняття на уроках, тому, священик не пускав його в клас.

Крім фінансових труднощів в будинку Каширін відчувалася жорсткість і злість. Дід постійно бив бабусю, онука. Спадкоємці старого – його діти – постійно ворогували, намагаючись поділити спадщину.

Також, в свої юні роки, Альоша неодноразово дізнався, що таке смерть. На його очах не стало батька, рідну матір, братів і одного – Циганка. Дитинство хлопчаки закінчилося дуже рано. В один момент, дід вирішив прогнати його з дому.

Особливим людиною, який залишився в пам’яті героя, стала його бабуся. Саме вона прищепила хлопчику любов до оточуючих, доброту, моральні принципи життя і духовну красу.

М. Горький зауважує, що дитинство – це надзвичайно важлива пора в житті кожної людини. Саме в цей період відбувається становлення особистості, світогляду кожного з нас. Надзвичайно важливо в цей період зустріти доброго і світлого людини, на своєму шляху, який навчить любити життя і все, що в ній відбувається.