Супрастин уколы : инструкция по применению

вспомогательные вещества: вода для инъекций.

Лекарственная форма

Раствор для инъекций.

Фармакологическая группа

Антигистаминные средства для системного применения.

Код АТС R06A C03.

Показания

• Аллергические заболевания – сезонный аллергический ринит конъюнктивит крапивница контактный дерматит алиментарная аллергия, аллергические реакции, вызванные лекарственными средствами; аллергия, вызванная укусом насекомых.
• Как вспомогательная терапия при системных анафилактических реакциях и ангионевротическом отека.

Противопоказания

Повышенная чувствительность к любому ингредиенту, входящему в состав препарата острые приступы астмы острый инфаркт миокарда, аритмии доброкачественная гиперплазия предстательной железы; глаукома; задержка мочи одновременный прием ингибиторов МАО.

Способ применения и дозы

Раствор для инъекций Супрастин ® могут вводить только врач или медицинская сестра. Инъекции вводятся внутримышечно. При анафилактическом шоке или острых, тяжелых аллергических реакциях лечение рекомендуется начинать с введения Супрастин ® , а затем переходить на внутримышечные инъекции или пероральный прием таблеток. Продолжительность лечения определяет врач.

Суточная доза для взрослых обычно составляет 1-2 мл.

Рекомендованная начальная доза

• дети 1-12 месяцев: 1/4 ампулы (0,25 мл)
• дети 1-6 лет: 1/2 ампулы (0,5 мл)
• дети в возрасте 6-14 лет: 1 / 2-1 ампула (0,5 мл – 1 мл).

В этом случае необходимо применять инсулиновый шприц с иглой для внутримышечного введения.

Суточная доза для ребенка не должна превышать 2 мг / кг массы тела.

Нарушение функции печени.

Может потребоваться уменьшение дозы, поскольку при заболевании печени метаболизм действующего вещества уменьшается.

Нарушение функции почек.

При нарушении функции почек необходимо снижение дозы препарата, поскольку действующее вещество выводится преимущественно почками.

Побочные реакции

Со стороны ЦНС: седативный эффект, повышенная утомляемость, головокружение, атаксия, нервозность, дрожь, судороги, головная боль, эйфория, энцефалопатия, нечеткость зрения, сонливость, ухудшение психомоторных функций.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: артериальная гипотензия, тахикардия, аритмия.

Со стороны пищеварительного тракта: боль и дискомфорт в эпигастральной области желудка, сухость во рту, тошнота, рвота, диарея, запор, анорексия, повышение и снижение аппетита, ужесточение симптомов гастроэзофагеального рефлюкса.

Со стороны крови: лейкопения, агранулоцитоз, тромбоцитопения, гемолитическая анемия, другие патологические изменения крови.

Со стороны органов зрения: повышение внутриглазного давления, глаукома.

Со стороны почек и мочевыделительной системы: дизурия, задержка мочи.

Со стороны кожи и подкожной клетчатки: светочувствительность, аллергические реакции.

Со стороны опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани: миопатия.

Со стороны иммунной системы: аллергические реакции, включая гиперемию кожи, сыпь, зуд, крапивница, ангионевротический отек.

Другие: изменения в месте введения.

Передозировка

Умышленное или случайная передозировка антигистаминных препаратов может быть летальным, особенно у детей. При передозировке супрастина ® развиваются симптомы, подобные интоксикации атропином: галлюцинации, беспокойство, атаксия, нарушение координации движений, атетоз, судороги. У детей доминирует состояние возбуждения. Могут также наблюдаться сухость во рту, расширение зрачков, приливы, синусовая тахикардия, задержка мочи, лихорадка. У взрослых лихорадка и приливы наблюдаются не всегда; период возбуждения сопровождается судорогами и постиктальном депрессией. Кроме того, могут возникать кома и сердечно-легочный коллапс, который может привести к летальному исходу в пределах 2 – 18 часов.

Рекомендуется мониторинг сердечно-легочной функции. Лечение симптоматическое. Антидот неизвестен.

Применение в период беременности или кормления грудью

Из-за отсутствия данных адекватных хорошо контролируемых исследований применения Супрастин ® в период беременности и кормления грудью противопоказано.

Дети

Супрастин ® можно применять детям в возрасте от 1 месяца. Противопоказано применять новорожденным и недоношенным детям.

Особенности применения

Пациенты пожилого возраста, истощенные больные.

С особой осторожностью назначать Супрастин ® этим группам пациентов, поскольку они более чувствительны к определенным побочных эффектов антигистаминных (головокружение, сонливость, снижение артериального давления).

Через антихолинергические и седативные эффекты препарата следует соблюдать особую осторожность при применении препарата у пациентов пожилого возраста, пациентов с нарушением функции печени или сердечно – сосудистыми нарушениями.

Если препарат применяется поздно вечером, могут усилиться симптомы гастро-эзофагеального рефлюкса.

При применении Супрастин ® в сочетании с ототоксическими средствами меры симптомы ототоксичности могут маскироваться.

Алкоголь может усиливать успокаивающее воздействие антигистаминов на центральную нервную систему.

Длительное применение антигистаминных редко может вызвать нарушения со стороны системы кроветворения (лейкопения, агранулоцитоз, тромбоцитопения, гемолитическая анемия). Если в течение длительного применения препарата возникают нежелательные эффекты (лихорадка, ларингит, образование язв на слизистой оболочке ротовой полости, бледность, желтуха, гематомы, кровотечения), необходимо прекратить лечение и контролировать показатели крови.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами

Во время применения препарата, особенно в первый период лечения, препарат может вызвать сонливость и ухудшение психомоторных функций (см. Раздел « Особенности применения» ). Таким образом, учитывая возможные побочные реакции со стороны нервной системы, управлять автотранспортом или другими механизмами следует запретить в начале терапии в течение периода, установленного в каждом конкретном случае на индивидуальной основе. Позже степень ограничения или запрета должен быть определен индивидуально.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий

Ингибиторы МАО увеличивают и увеличивают антихолинергический эффект препарата. Следует соблюдать особую осторожность при назначении препарата одновременно с седативными средствами, с барбитуратами, снотворными, транквилизаторами, опиоидными анальгетиками, трициклическими антидепрессантами, атропином, мускариновыми парасимпатолитикамы из-за возможности взаимного потенцирования эффектов друг друга.

Алкоголь увеличивает депрессивные эффекты Супрастину® на центральную нервную систему, следовательно, во время лечения следует избегать употребления алкогольных напитков.

В сочетании с ототоксическими препараты, предупреждающие знаки ототоксичности могут быть замаскированы.

Антигистаминные препараты способны предотвращать кожной реакции в тестировании на аллергию, поэтому прием лекарств должен быть прекращен за несколько дней до запланированного теста на аллергию на коже.

Фармакологические свойства

Хлоропирамин, хлорированный аналог трипеленамин (пирибензамину) – является антигистаминным средством первого поколения, относится к группе этилендиамина.

Механизм действия препарата заключается в блокировании гистаминовых Н 1 -рецепторов. Препарат также действует на гладкие мышцы, проницаемость капилляров и на центральную нервную систему.

Препарат облегчает общие симптомы аллергических заболеваний, кроме противоаллергического, оказывает седативное, снотворное и противозудное действия.

Хлоропирамин метаболизируется в печени. Выводится с мочой в виде метаболитов. У детей препарат может выводиться быстрее, чем у взрослых пациентов. При нарушении функции почек выведение действующего вещества может уменьшаться.

При печеночной недостаточности замедляется метаболизм хлоропирамина, что требует коррекции дозы препарата.

Основные физико-химические свойства

бесцветный прозрачный водный раствор со слабым характерным запахом.

Супрастин ® таблетки (Suprastin ® tablets ) ATC-класифікація

хлоропірамін, хлорований аналог трипеленаміну (пірибензаміну) є антигістамінним засобом першого покоління, що належить до групи етилендіамінів. У доклінічних і клінічних дослідженнях — як і при застосуванні трипеленаміну – була виявлена ефективність хлоропіраміну при лікуванні сінної гарячки та інших алергічних захворювань. Механізм дії препарату полягає у блокуванні гістамінових Н₁–рецепторів.
Дуже низькі дози хлоропіраміну, які призначалися морським свинкам, захищали тварин від дії гістаміну, доза якого в 120 разів перевищувала летальну дозу. Препарат також діє на гладкі м’язи, проникність капілярів і на ЦНС.
Після перорального прийому хлоропірамін швидко абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Терапевтичний ефект розвивається в межах 15–30 хв після застосування, досягає максимуму в межах першої години після прийому і триває протягом 3–6 год. Метаболізується у печінці. Виводиться, головним чином, з сечею у вигляді метаболітів. У дітей препарат може виводитися швидше, ніж у дорослих пацієнтів.
При порушенні функції нирок виведення діючої речовини може зменшуватися.
При печінковій недостатності уповільнюється метаболізм хлоропіраміну, що потребує коригування дози препарату.

Показання Супрастин таблетки

– алергічні захворювання, такі як сезонний алергічний риніт; кон’юнктивіт; кропив’янка; дермографізм; контактний дерматит; аліментарна алергія; алергічні реакції, спричинені лікарськими засобами; алергія, спричинена укусом комах; свербіж.
– як допоміжна терапія при системних анафілактичних реакціях та ангіоневротичному набряку.

Застосування Супрастин таблетки

таблетки слід приймати внутрішньо під час їди, не розжовуючи, запивати достатньою кількістю рідини.
Дорослим .
Добова доза для дорослих зазвичай становить 75–100 мг (3–4 таблетки на добу).
Дітям .
Для дітей віком:
– від 3 до 6 років: ½ таблетки 2 рази на добу;
– від 6 до 14 років: ½ таблетки 2–3 рази на добу.
Дозу можна підвищувати залежно від реакції пацієнта і розвитку побічних ефектів, однак добова доза для дітей ніколи не повинна перевищувати 2 мг/кг маси тіла.
Максимальна добова доза становить 4 таблетки (100 мг).
Лікування вважається завершеним після зникнення симптомів хвороби. При виявленні симптомів побічних реакцій, зазначених у відповідному розділі, лікування необхідно припинити.
Діти . Препарат застосовувати дітям віком від 3 років.

Протипоказання

– підвищена чутливість до будь-якого компонента лікарського засобу;
– гострі напади БА;
– закритокутова глаукома;
– виразка шлунка;
– гострий інфаркт міокарда;
– аритмія;
– одночасний прийом інгібіторів МАО;
– затримка сечі, гіпертрофія передміхурової залози;
– підвищена чутливість до інших похідних етилендіаміну.

Побічна дія

з боку ЦНС : седативний ефект, підвищена втомлюваність, запаморочення, атаксія, нервозність, тремтіння, судоми, головний біль, ейфорія, енцефалопатія, нечіткість зору, сонливість, погіршення психомоторних функцій.
З боку серцево-судинної системи : артеріальна гіпотензія, тахікардія, аритмія.
З боку травного тракту : біль та дискомфорт в епігастральній ділянці шлунка, сухість у роті, нудота, блювання, діарея, запор, анорексія, підвищення апетиту, посилювання симптомів гастро-езофагеального рефлюксу.
З боку системи крові : лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, інші патологічні зміни крові.
З боку органів зору : підвищення внутрішньоочного тиску, глаукома.
З боку нирок і сечовидільної системи : дизурія, затримка сечі.
З боку шкіри та підшкірної клітковини : світлочутливість, алергічні реакції.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини : міопатія.
З боку імунної системи : алергічні реакції, включаючи гіперемію шкіри, висипання, свербіж, кропив’янку, ангіоневротичний набряк.

Особливості застосування

пацієнти літнього віку, виснажені хворі
З особливою обережністю призначати препарат цим групам пацієнтів, оскільки вони чутливіші до певних побічних ефектів антигістамінів (запаморочення, сонливість, зниження АТ).
Порушення функції печінки. При порушенні функції печінки необхідне коригування дози препарату: може бути необхідним зменшення дози, оскільки при захворюваннях печінки метаболізм діючої речовини зменшується.
Через антихолінергічні та седативні ефекти препарату слід дотримуватись особливої обережності при застосуванні препарату пацієнтам літнього віку, пацієнтам з порушенням функції печінки або із серцево–судинними порушеннями.
Якщо препарат застосовувати пізно ввечері, можуть посилитися симптоми гастроезофагеального рефлюксу.
Алкоголь посилює заспокійливий вплив хлоропіраміну на центральну нервову систему, отже, під час лікування препаратом слід уникати вживання алкогольних напоїв.
Тривале застосування антигістамінів рідко може спричинити порушення з боку системи кровотворення (лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія). Якщо протягом довготривалого застосування препарату спостерігаються небажані ефекти (пропасниця, ларингіт, утворення виразок на слизовій оболонці ротової порожнини, блідість, жовтяниця, гематоми, кровотечі), необхідно припинити лікування і контролювати показники крові.
1 таблетка містить 116 мг лактози. Пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкозо-галактози не слід застосовувати цей препарат.
Застосування у період вагітності і годування груддю . Немає жодних доклінічних досліджень на тваринах.
Застосовування лікарського засобу у період вагітності або в період годування груддю протипоказане.
Адекватні та добре контрольовані клінічні дослідження за участю вагітних жінок не проводилися, хоча було описано випадки, коли у новонароджених, матері яких отримували антигістамінні препарати протягом останніх 2 тижнів вагітності, розвивалася ретролентальна фіброплазія (РЛФ).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами . Під час застосування препарату, особливо на початку лікування, можуть виникати сонливість і погіршення психомоторних функцій (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Таким чином, враховуючи можливі побічні реакції з боку центральної нервової системи, керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами заборонено на початку терапії протягом періоду, встановленого індивідуально у кожному конкретному випадку.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Інгібітори МАО збільшують і подовжують антихолінергічний ефект Супрастину ® . Слід дотримуватись особливої обережності при призначенні препарату одночасно з седативними засобами, з барбітуратами, снодійними, транквілізаторами, опіоїдними аналгетиками, трициклічними антидепресантами, атропіном, мускариновими парасимпатолітиками через можливість взаємного потенціювання ефектів один одного.
Алкоголь збільшує депресивні ефекти препарату на центральну нервову систему, отже, під час лікування препаратом слід уникати вживання алкогольних напоїв.
У поєднанні з ототоксичними препаратами, попереджувальні знаки ототоксичності можуть бути замасковані.
Антигістамінні препарати здатні запобігати шкірної реакції у тестуванні на алергію, тому прийомом таких лікарських засобів слід припинити за кілька днів до запланованого тесту на алергію на шкірі.

Передозування

навмисне або випадкове передозування антигістамінних препаратів може мати летальний наслідок, особливо у дітей. При передозуванні Супрастину ® розвиваються симптоми, подібні до інтоксикації атропіном: галюцинації, неспокій, атаксія, порушення координації рухів, атетоз, судоми. У дітей домінує стан збудження. Можуть також спостерігатися сухість у роті, розширення зіниць, припливи, синусова тахікардія, затримка сечі, пропасниця, підвищення температури. У дорослих пропасниця і припливи спостерігаються не завжди; період збудження супроводжується судомами та постіктальною депресією. Крім того, можуть відзначатися кома і серцево-легеневий колапс, що протягом 2–18 год може призвести до летального наслідку.
Через антихолінергічну дію лікарського засобу випорожнення шлунка може уповільнюватися, тому в межах 12 год після передозування необхідне промивання шлунка та застосування активованого вугілля.
Рекомендується моніторинг серцево-легеневої функції.
Лікування симптоматичне. Специфічний антидот невідомий.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С.

Супрастин® розчин для ін’єкцій 20 мг ампула 1 мл, №5 Лікарський препарат

Основні фізико-хімічні властивості: безбарвний прозорий водний розчин зі слабким характерним запахом.

Фармакотерапевтична група

Антигістамінні засоби для системного застосування. Код АТХ R06A C03.

Фармакологічні властивості

Хлоропірамін, хлорований аналог трипеленаміну (пірибензаміну), є антигістамінним засобом першого покоління, що належить до групи етилендіамінів.

Механізм дії лікарського засобу полягає у блокуванні гістамінових Н₁-рецепторів.

Препарат полегшує загальні симптоми алергічних захворювань, окрім протиалергічної, має седативну, снодійну та протисвербіжну дії.

Хлоропірамін метаболізується у печінці. Виводиться, головним чином, із сечею у вигляді метаболітів. У дітей препарат може виводитися швидше, ніж у дорослих пацієнтів.

При порушенні функції нирок виведення діючої речовини може зменшуватися.

При печінковій недостатності уповільнюється метаболізм хлоропіраміну, що потребує корекції дози лікарського засобу.

Показання

• Алергічні захворювання — сезонний алергічний риніт; кон’юнктивіт; кропив’янка; контактний дерматит; аліментарна алергія; алергічні реакції, спричинені лікарськими засобами; алергія, спричинена укусом комах.
• Як допоміжна терапія при системних анафілактичних реакціях та ангіоневротичному набряку.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до будь-якого компонента лікарського засобу;
• гострі напади бронхіальної астми;
• закритокутова глаукома;
• виразкова хвороба шлунка;
• гострий інфаркт міокарда;
• аритмія;
• одночасний прийом інгібіторів моноаміноксидази (МАО);
• затримка сечі, гіпертрофія передміхурової залози;
• підвищена чутливість до інших похідних етилендіаміну;
• період вагітності та годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Інгібітори МАО збільшують і подовжують антихолінергічний ефект препарату. Слід дотримуватись особливої обережності, призначаючи лікарський засіб одночасно з седативними засобами, з барбітуратами, снодійними, транквілізаторами, опіоїдними аналгетиками, трициклічними антидепресантами, атропіном, мускариновими парасимпатолітиками, оскільки можливе взаємне потенціювання ефектів.

Алкоголь збільшує депресивні ефекти препарату на центральну нервову систему, отже під час лікування препаратом слід уникати вживання алкогольних напоїв.

У разі застосування у поєднанні з ототоксичними препаратами ознаки ототоксичності можуть бути замасковані.

Антигістамінні препарати здатні пригнічувати шкірні реакції при тестуванні на алергію, тому прийом таких лікарських засобів слід припинити за кілька днів до запланованого тесту на алергію на шкірі.

Особливості застосування

Пацієнти літнього віку, виснажені хворі.

З особливою обережністю призначати Супрастин цім групам пацієнтів, оскільки вони більш чутливі до певних побічних ефектів антигістамінів (запаморочення, сонливість, зниження артеріального тиску).

Через антихолінергічні та седативні ефекти препарату слід дотримуватись особливої обережності при застосуванні препарату пацієнтам літнього віку, пацієнтам з порушенням функції печінки, із серцево-судинними порушеннями.

Якщо препарат застосовується пізно ввечері, можуть посилитися симптоми гастроезофагеального рефлюксу.

При застосуванні Супрастину у комбінації з ототоксичними засобами симптоми ототоксичності можуть маскуватися.

Алкоголь може посилювати заспокійливий вплив антигістамінів на центральну нервову систему.

Тривале застосування антигістамінів рідко може спричинити порушення з боку системи кровотворення (лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія). Якщо протягом довготривалого застосування препарату виникають небажані ефекти (пропасниця, ларингіт, утворення виразок на слизовій оболонці ротової порожнини, блідість, жовтяниця, гематоми, кровотечі), необхідно припинити лікування і контролювати показники крові.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Немає жодних доклінічних досліджень.

Адекватні та добре контрольовані клінічні дослідження за участю вагітних жінок не проводилися, хоча було описано випадки, коли у новонароджених, матері яких отримували антигістамінні препарати протягом останніх місяців вагітності, розвивалася ретролентальна фіброплазія.

Тому застосовування лікарського засобу у період вагітності або в період годування груддю протипоказане.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Під час застосування лікарського засобу, особливо на початку лікування, можуть виникати сонливість і погіршення психомоторних функцій (див. розділ «Особливості застосування»). Таким чином, враховуючи можливі побічні реакції з боку нервової системи, керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами слід заборонити на початку терапії протягом періоду, встановленого індивідуально у кожному конкретному випадку. Пізніше ступінь обмеження або заборони повинен бути визначений лікарем індивідуально.

Спосіб застосування та дози

Розчин для ін’єкцій Супрастин ® можуть вводити тільки лікар або медична сестра. Розчин вводять внутрішньом’язово. При анафілактичному шоку або гострих, тяжких алергічних реакціях лікування рекомендується розпочинати з внутрішньовенного введення Супрастину ® , а потім переходити на внутрішньом’язові ін’єкції або пероральне застосування таблеток. Тривалість лікування визначає лікар.

Добова доза для дорослих зазвичай становить 1–2 мл (1–2 ампули) внутрішньом’язово.

Діти

Рекомендована початкова доза:

• діти віком 1–12 місяців: 1/4 ампули (0,25 мл) внутрішньом’язово;
• діти віком 1–6 років: 1/2 ампули (0,5 мл) внутрішньом’язово;
• діти віком 6–14 років: 1/2–1 ампула (0,5–1 мл) внутрішньом’язово.

У цьому випадку необхідно застосовувати інсуліновий шприц з голкою для внутрішньом’язового введення.

Добова доза для дитини не повинна перевищувати 2 мг/кг маси тіла.

Пацієнти літнього віку, виснажені хворі

З особливою обережністю призначати препарат цим групам пацієнтів, оскільки вони чутливіші до певних побічних ефектів антигістамінів (запаморочення, сонливість, зниження артеріального тиску) (див. розділ «Особливості застосування»).

Порушення функції печінки

Може бути необхідним зменшення дози, оскільки при захворюванні печінки метаболізм діючої речовини зменшується.

Порушення функції нирок

При порушенні функції нирок необхідне зниження дози препарату, оскільки діюча речовина виводиться переважно нирками.

Супрастин можна застосовувати дітям віком від 1 місяця. Протипоказано застосовувати новонародженим та недоношеним дітям.

Передозування

Навмисне або випадкове передозування антигістамінних препаратів може мати летальний наслідок, особливо у немовлят та дітей. При передозуванні Супрастину розвиваються симптоми, подібні до інтоксикації атропіном: галюцинації, неспокій, атаксія, порушення координації рухів, атетоз, судоми. У дітей домінує стан збудження. Можуть також спостерігатися сухість у роті, розширення зіниць, припливи, синусова тахікардія, затримка сечі, пропасниця. У дорослих пропасниця і припливи спостерігаються не завжди; період збудження супроводжується судомами та постіктальною депресією. Крім того, можуть виникати кома і серцево-легеневий колапс, що протягом 2–18 годин може призвести до летального наслідку.

Рекомендується моніторинг серцево-легеневої функції. Лікування симптоматичне.

Побічні реакції

При застосуванні Супрастину ® можуть мати місце нижченаведені побічні ефекти.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, тахікардія, аритмія.

З боку системи крові: лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, інші патологічні зміни крові.

З боку центральної нервової системи: седативний ефект, підвищена втомлюваність, запаморочення (вертиго), атаксія, нервозність, тремтіння, судоми, головний біль, ейфорія, енцефалопатія, нечіткість зору, сонливість, погіршення психомоторних функцій.

З боку органів зору: підвищення внутрішньоочного тиску, глаукома.

З боку травного тракту: біль та дискомфорт в епігастральній ділянці шлунка, сухість у роті, нудота, блювання, діарея, запор, анорексія, підвищення та зниження апетиту, посилення симптомів гастроезофагеального рефлюксу.

З боку нирок і сечовидільної системи: дизурія, затримка сечі.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: світлочутливість, алергічні реакції.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: міопатія.

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи гіперемію шкіри, висипання, свербіж, кропив’янку, ангіоневротичний набряк.

Інші: зміни у місці введення.