Колоти свиню в шию

0 Comments

Оброблення туші свині: правила, схеми, класична технологія, вихід чистого м’яса

Однією з головних завдань домашнього свинарства є вміння заколоти і правильно обробити свиню. Процес непростий, і щоб отримати першокласний продукт, необхідно вивчити ряд нюансів. Звичайно, не менш важливо вникнути в правила оброблення і діяти послідовно.

  1. Коли приходить час для забою?
  2. Яку свиню можна колоти?
  3. Підготовчі заходи
  4. Підготовка свині
  5. Підготовка місця та інструментів
  6. Способи забою і знекровлення
  7. Стандартна технологія оброблення
  8. Обезглавлення
  9. Нутровка
  10. Обвалка
  11. Корисні поради
  12. Популярні схеми оброблення в різних країнах
  13. Американська
  14. Німецька
  15. Англійська
  16. Російська
  17. Вихід чистого м’яса
  18. Частини свинячої тушки та їх застосування
  19. Відео: правильний розруб свині

Коли приходить час для забою?

В якому віці різати свиню, кожен вибирає самостійно, оскільки можна заколоти як молодого поросяти, так і тварини вагою 100 кг Звичайно, чим більше вага, тим більше м’яса. Професійні заводчики виходять з шкали вгодованості, оскільки вона дозволяє визначити, яке співвідношення ваги та якості буде оптимальним. Дана шкала передбачає такий поділ свиней: жирна (вага понад 90 кг), беконна і м’ясна (вага від 38 до 86 кг), порося.

Колоти свиню можна в будь-який час року. Найзручнішим сезоном вважається зима, особливо якщо немає великої морозильної камери, так як тушу можна розібрати і зберігати на вулиці. При необхідності свиню ріжуть і влітку. У цьому випадку оптимальний час доби – ранок, поки не стало дуже жарко, і не налетіли комахи.

У разі вітру краще відкласти процес, щоб у м’ясо не потрапила пил і бруд. Не можна розбирати тушу і під дощем – м’ясо намокне і зіпсується. Дуже зручно, якщо є критий майданчик.

Яку свиню можна колоти?

Особливо важливо бути в курсі репродуктивного циклу тварини – не можна колоти свиню під час статевої охоти, оскільки під дією статевих гормонів смакові якості м’яса псуються. Статева охота повторюється кожні 18-24 дні і триває 2 дні. Після цього необхідно витримати ще 10 днів.

Зрозуміти, що свиня збуджена, можна по її поведінці. Тварина починає непокоїтися, тертися об стіни, їсть без апетиту. Статеві органи трохи набрякають і червоніють, свиня завмирає в позі покриття при дотику до її попереку.

Якщо тварині давалися якісь ліки (антибіотики, антигельмінтні та протипаразитарні засоби), обов’язково потрібно витримати після цього часу до заколювання, яке вказано в інструкції до препаратів.

Підготовчі заходи

Перед забоєм потрібно провести два етапи підготовчих робіт. Кожен з них розглянемо окремо.

Підготовка свині

За місяць до передбачуваного забою варто виключити з раціону свині продукти погіршують смак м’яса:

Включити в раціон слід:

  • відходи молочної продукції;
  • пшеницю;
  • ячмінь.

Безпосередньо перед забоєм тварини потрібно врахувати такі важливі правила:

  • почистити свиню щіткою і помити теплою водою (зручно використовувати поливальний шланг);
  • останнє годування свині провести за 12-18 годин до заколювання, що потрібно для повного очищення кишечника;
  • за 4 години до забою позбавити свиню води.

Такі заходи проводяться для поліпшення смакових якостей м’яса. Крім того, голодне тварина простіше виманити з загороди, запропонувавши корм.

Перед забоєм рекомендується запросити ветеринара, який огляне тварина і випише довідку про його стан здоров’я. Це буде підтверджувати право фермера на продаж продукції. Виняток, якщо свиню ріжуть для себе.

Слід врахувати, що м’ясо некастрованих самців містить гормон андростерон, який при термічній обробці виділяє дуже неприємний запах. З цієї причини вона не підлягає продажу.

Підготовка місця та інструментів

Залежно від способу забою і оброблення туші знадобиться:

  • гостро заточений ніж з довжиною леза не менше 15 см;
  • ручна пила;
  • відро з чистою гарячою водою;
  • кувалда, щоб оглушити тварина;
  • ємність для збору крові та окрема посуд для інших субпродуктів;
  • газовий пальник або паяльна лампа;
  • плівка.

Поверхня для розрубування м’яса повинна бути дерев’яною або бетонною, можна скористатися поліетиленовою плівкою. Не можна працювати на металевій поверхні, щоб уникнути псування м’яса. Якщо ж вирішено розбирати тушу в підвішеному вигляді, знадобляться гаки.

Способи забою і знекровлення

Перед забоєм бажано оглушити свиню кувалдою ударом в лобову частину, на кілька сантиметрів вище брів. Тварина буде без свідомості, тому не буде мучитися, і свинар буде легше її заколоти. Свиней вагою 250-300 кг перед забоєм оглушають електрошокером.

Сам забій часто проводиться одним з двох способів:

  • Ударом ножа в серце. Вважається більш легким способом. Свиню кладуть на правий бік і, притримуючи ноги, вводять ніж у пахву між 3 і 4 ребром. Далі тушу залишають на боці для зливу крові. В залежності від ваги тварини, варто запросити одного або кількох помічників. В цілому такий спосіб заколювання не кращим чином впливає на якість м’яса – в області грудної клітини накопичується багато крові, а видалити її можна тільки після розтину туші. Утворилися згустки важко відокремити від м’яса і ребер.
  • Ударом ножа в шию (перерізується сонна артерія і яремна вена). Поклавши свиню на бік або підвісивши за ноги на перекладину, їй швидко проколюють шию. Ділянка для проколу розташований на відстані 2,5 см від лівого вуха у бік горла. Якщо тварина не оглушають, необхідна наявність кількох помічників, які зможуть притримати тварина. Кров повністю витікає через сонну артерію за кілька хвилин. Перевага способу полягає в максимальній крововтраті. Процес зливу крові йде набагато швидше і ретельніше, якщо підвісити тушу на поперечину. Для цього задні ноги тварини перев’язують мотузкою, перекидають її через поперечину і тягнуть на себе, щоб підняти тварину.

Так, спосіб знекровлення туші залежить від методу забою. У будь-якому випадку це важливий етап, оскільки від нього залежить смак, товарний вигляд і час зберігання туші. Звичайно, чим менше крові залишиться в туші, тим смачнішою, ніжнішою і якісніше буде м’ясо.

Кров – цінний субпродукт, який використовується для приготування пудингів і кров’яних ковбас. Щоб її зібрати, під тушу підставляють чистий таз. Якщо кров не буде використовуватися, її можна просто злити на грунт.

Стандартна технологія оброблення

Тільки після знекровлення приступають до оброблення туші. Робити це зручніше всього, підвісивши її на поперечину, але якщо такої немає, можна скористатися низьким піддоном, соломою або плівкою, розстеленій на землі.

Класична схема розбирання туші виглядає таким чином:

Шкура тварини щільно прилягає до жирового шару, і оскільки воно теж йде на продаж, її не слід знімати. Щетину потрібно обпалити паяльною лампою або газовим пальником, а після ретельно поскоблить її верхній шар вістрям ножа. Що ж робити далі, розберемося поетапно.

Обезглавлення

В першу чергу слід відокремити від туші голову. Робиться це таким чином:

  • Ножем зробити розріз від вуха до вуха.
  • Шийні хребці розпиляти ручною пилою (цим же інструментом слід видалити копита).

Голову свині також можна відрубати за допомогою наточенного сокири, щоб не возитися з твердими шийними хребцями і щільним коміром із сала.

Після того як голова відділена, її варто обробити:

  • Розрубати на 2 частини.
  • Видалити щелепу і очі.
  • Відрізати клаптик, вуха та щоки.
  • Акуратно витягти мозок.

Звичайно, якщо вирішено продати голову цілком, відпадає потреба в її обробленні.

Нутровка

Далі приступають до видалення внутрішніх органів – нутровке. Необхідно вирізати черевної «фартух» разом з салом. Робити це слід з обережністю – пошкоджені внутрішні органи можуть зіпсувати якість м’яса. Уникнути цього можна наступним способом:

  • Зробити невеликий надріз ножем в області білої лінії грудини.
  • Вставити всередину розрізу 2 пальці вільної руки і, відштовхуючи кишечник з шлунком від черевної частини, продовжувати розрізати «фартух», постійно контролюючи місце розрізу. Лінія розрізу йде посередині грудини до місця сходження ребер.
  • Перед тим як видалити стравохід, його слід перев’язати, щоб уникнути вивалювання залишків їжі в ньому. Після цього можна легко зрізати стравохід вище накладеного джгута.

В цілому видаляти внутрішні органи слід по порядку:

  • Серце, легені і діафрагма.
  • Шлунок разом з кишечником, печінку і жовчний міхур (останній видаляється вкрай обережно, так як найменше його пошкодження може значно зіпсувати смак м’яса за рахунок витікання жовчі).
  • Весь внутрішній жир, нирки і сечовий міхур (це дуже ніжний орган і його слід притримувати за верхівку, щоб він не лопнув).

Для застосування в кулінарії залишають тільки печінку і серце, яке слід розрізати на 2 частини і очистити від згустків крові. Якщо будуть використовуватися кишки, їх потрібно звільнити від залишків їжі, ретельно промити і засалить. Решту можна викинути.

Тушу потрібно ретельно очистити від вологи за допомогою чистого шматка матеріалу. Щоб уникнути швидкого псування м’яса, тушу не потрібно промивати.

Обвалка

Тушу потрібно розітнути на 2 частини по лінії хребта сокирою або пилкою, а після 30-40 хвилин тримати в холодному місці, щоб м’ясо змогло «відпочити» і охолодитися. Тільки потім приступати до розрізу полутушу на шматки.

Обробляти м’ясо зручно на дерев’яному зрубі в такому порядку:

1. Обережно відокремити вирізку – найцінніше і смачне м’ясо, розташоване вздовж хребта.

2. Розрубати полутушу на 3 відруби:

  • задній (крижі, окіст, ніжка);
  • передній (лопатка, плече і окіст);
  • середній (його також потрібно поділити на дві частини – грудинку і корейку).

3. Відокремити шпик і сало. Великі пласти сала можна видалити з корейки і окостів, а от на інших частинах пласти поменше.

Кожен великий шматок туші може разделываться на більш дрібні шматки. Після обвалки окремо можна провести забеловку м’яса – видалити зайве сало і плівки. Далі усі частини акуратно протерти і відправити на зберігання в холодильну камеру.

Якщо заколюється порося, з туші потрібно видалити лише внутрішні органи. Вона не обробляється, оскільки запікається цілком.

Корисні поради

При обробленні свині недосвідченим свинарям слід врахувати такі рекомендації:

  • Заздалегідь підготуйте все, що знадобиться в процесі оброблення свині, в тому числі ємності для частин туші і стіл, щоб не відволікатися під час процесу.
  • Потрібно діяти чітко і без зайвої суєти. Буде краще, якщо сторонні не будуть заважати.
  • Якщо не вдається правильно розрубати кістки, не роздрібнивши їх, варто поставити сокиру на місце бажаного зрубу і вдарити по ньому молотком.
  • Під час обпалювання слід бути вкрай обережним – не варто піддавати вогню одне і те ж місце довго. Особливо ніжна шкіра у свині в області живота. Якщо ж планується зняти шкуру, обпалювання не потрібно.

Популярні схеми оброблення в різних країнах

Існують різні схеми розрубування туші, але найпопулярнішими є американська, німецька, російська (московська) і англійська. Наочно вони виглядають таким чином:

Американська

Оброблення передбачає розтин туші на 2 поздовжні половини. Кожну з них ділять на 6 частин:

  • Спинна частина (філе при цьому не відокремлюється).
  • Голова з шийною частиною.
  • Лопатка.
  • Передній окіст.
  • Задній окіст (не відокремлюють від ніг).
  • Грудинка.

Німецька

Оброблення проводиться схожим принципом, але кожну половину туші ділять на 8 частин. Виходять 16 шматків м’яса різного класу (сорти):

  • 1 клас – задній окіст, поперековий відділ і «котлетна» частину;
  • 2 клас – передній окіст, грудинка і передній відділ хребетних м’язів;
  • 3 клас – черевне м’ясо;
  • 4 клас – голова і нижні частини ніг.

Англійська

Передбачає розділ туші на 4 великі частини:

  • голову;
  • передню частину (грудина і плече);
  • середню частину (спина і ребра);
  • задню частину (окорок).

Далі кожна частина ділиться на більш дрібні шматки. Наприклад, для обробки задньої частини потрібно відрізати окіст, залишивши кострець – закінчення спини. У свою чергу, окорочки можна розділити на кілька частин залежно від переслідуваних цілей.

Російська

Схема схожа з німецької – половинки туші обробляють на 8 частин:

  • окосту;
  • спинна частина;
  • голова і шия;
  • відділ між шиєю і лопатками;
  • лопатки;
  • грудинка;
  • середні частини ніг і самі ніжки.

Найбільш підходящу схему оброблення гаси кожен свинар вибирає для себе самостійно.

Вихід чистого м’яса

Маса живої свині після оброблення туші зменшується за рахунок:

  • знекровлення;
  • нутровки;
  • видалення суглобів і кісток;
  • відділення сухожиль і плівки.

Те, що залишається після цих процедур, вважається виходом свинини. Його можна заздалегідь вирахувати у відсотковому співвідношенні, виходячи з свині породи і віку, навичок м’ясника. В середньому ж вихід продукції становить 60-70%, але доходить і 80%.

Частини свинячої тушки та їх застосування

Якщо туша свині обробляється на шматки з метою продажу, потрібно розібратися, які з її частин найсмачніші, де вони розташовуються, та для чого використовуються. Це допоможе зберегти всі цінні частини м’яса в належному товарному вигляді.

Частина тушіЯк використовують?
Задня частина туші – кострець, окіст і рулькаПерша використовується для запікання, а окіст – для шашликів. Нижня ж частина, тобто рулька, – це найменш цінне м’ясо, так як жорстке і має багато прожилків. Вона підходить для приготування холодцю.
Передня – лопатка, лопатне м’ясо і шияМ’язи шиї свині практично не задіюються при житті, тому м’ясо тут особливо ніжне. Лопатка ж, навпаки, жорсткувате місце і вимагає більш тривалого та правильного приготування.
Верхня частина тулуба – вирізка, корейка і карбонат (спинна частина)З першої можна приготувати будь-які страви, оскільки м’ясо тут найніжніше. Частіше з неї готують відбивні, ескалопи. З корейки готують відбивні, шашлики, стейки. Карбонат можна коптити, в’ялити, запекти, попередньо відваривши на пару.
Черевної відруб – грудинка, очеревина і подчеревок.Грудинку часто коптять або смажать. З очеревини (пашини) готують смачні рулети. Подчеревок в основному смажать або запікають.
ГоловаЇї ділять на частини. З мови готують холодець, а з мозку – дуже смачне делікатесне блюдо. Щоки йдуть на бекон. Інші частини, включаючи вуха, йдуть на холодець.

Найсмачніші частини йдуть уздовж хребта туші, і чим ближче вони до хвоста, тим соковитіше.

Відео: правильний розруб свині

Переглянувши ролик, ви отримаєте наочний урок, як правильно і прибутково обробити свинячу тушу:

Як правило, оброблення туші займає не менше 3 годин, але у фермера без досвіду на цій піде більше часу. Щоб не допустити помилок, якщо є можливість, краще попросити допомоги у майстра. Поступово можна самостійно набратися досвіду і довести всі процедури до ідеального виконання.

Заколоти свиню

Напишу про національний український вид спорту. Чи то краще про традиційне дійство на селі: підготовка до свята (в нашому випадку Великодня) шляхом заготівлі м’ясця, конкретно свинини. Будемо колоти свиню.

Увага! Під катом присутні фото мертвої тварини, крові, м’яса, кишок та безнадійно-забитого українського села.

Все вищевикладене відбувалось 13 квітня 2013 року в Богом забутому селі Лисин, Демидівського району Рівненської області.

  • Коляр Ігор. У нього ж ми й купили ту свинку
  • Мій тесть Ярослав Антонович. Він приймав активну участь у всіх фазах
  • Місцеві жителі, які просто проходили поруч
  • Місцеві алконавти, які просто хотіли зробити будь-що, аби рахувалось і отримати за це 150 грам і свіжини. Ну хоча б 50 грам
  • Ваш покірний слуга. Я старався фоткати весь процес, і воле-неволею був залучений до всіх фаз також 🙂

Що потрібно: міцні шнурки, швайка, дуже гострі здоровенні ножі для шкрябання, один гарний гострий ніж для обвалки, сокира, паяльні лампи, дві цеглини, окроп і взагалі вільний доступ до великої кількості води, старі двері (або піддон), 4 відра, 2 трилітрових слоїки (банки), залізна кружка, велика балія, таз, пакети, ручка, листки паперу, хороший настрій і дружня компанія 🙂

Крім самого процесу “заколоти свиню” я ще встигнув трохи присвятити час рибалці. Опублікував про це допис на своєму блозі про рибалку http://rivnefish.com/reports/151/Lysyn–13-14-04-2013

Отже, мій тесть заздалегідь зідзвонився з місцевим нормальним мужиком, який тримає велике господарство і домовився про купівлю свині. Головна перевага такої покупки, це впевненість в тому, що свинка домашня, вирощена на природних харчах і гарно доглянута. Тому і ціна трішки-трішки вища, ніж ринкова. Нам обійшлось 19 гривень за кілограм живої ваги. Ось вона — свинючка. Її веде наш коляр і поряд мій тесть:

В селі для умертвіння таких тварин використовується спеціальний девайс: “швайка”. Дуже гостра арматурина, один удар в серце і за 5 хвилин тваринка випускає останній подих. Щоб нанести цей удар свиню, за допомогою шнурків, тримають за задню та передню ноги – щоб нікуди не побігла і нікому руки-ноги не поламала. Все відбувається доволі швидко та гуманно.

Після цього тушу ми завантажили на воза і поїхали зважувати. Поки готували воза я встиг зробити знімок однокласника мого тестя, він нам якраз розповідав про своє армійське життя. Служив він в Афганістані, брав участь в багатьох бойових операціях, був декілька разів на волосину від смерті. Він особливо нічого такого і не казав детально, але від його слів стояв комок в горлі. Тепер от вовтузиться в цьому селі, де немає ніякого майбутнього.

Ще один колоритний персонаж, що шукав приводу випити. Та й був вже добряче на підпитку:

Ми, нарешті, запрягли коней, погрузили на воза тушу, і поїхали на місцевий млин. Там є підходяща вага. Коли їхали, я кілька разів ледве не вивалився з того возу. Всю попу намуляв, але найбільше переживав за фотоапарат

Вага там була стара-стара… Повністю аналогова, але надзвичайно точна. Показала 141 кілограм. Тесть відмітив: “Якраз добра свинюка.”

Приїхали до нас у двір, вивантажили свинку. Вона була брудною і важкою.

Очищають у нас той бруд і спалюють щетину традиційно: за допомогою спеціальних паяльних ламп. В середину заливається бензин. І “чим нижче октанове число, то тим краще” – пояснив нам коляр. Тесть приніс три лампи, одна відразу виявилась несправною. Ми залили туди бензин і почали вбудованими насосами нагнітати повітря, створюючи всередині тиск. Потім доволі довго прогрівали вогнем сопла. Тільки в дуже гарячих соплах створюється потрібна сильна тяга, так, що полум’я виривається звідти як з сопла реактивного літака. Можете також на наступній фото звернути увагу, які сильні і зашкарублі руки у корінного сільського жителя.

Ми почали обсмалювати тушу тварини і ножем зішкрябувати згорівшу щетину. Це мабуть самий довгий і важкий процес, коли колють кабана. Тим більше, що у другій лампі був якийсь поломаний насос, що нагнітав малий тиск.

Потрібно палити тушу і відразу по теплому зішкрябувати той бруд. Тільки зішкрібнули – полили за собою водичкою. Дуже зручно, коли смалить один, шкрябе другий, а поливає третій.

А ось і така рідкісна фотографія з автором блогу. Заценіть, який на мені плащ, прямо такий носив носив Маркуш Райт з Т4:)

Тесть сказав, що я обов’язково вимажусь в усій цій багнюці, тому дав цей старенький дощовик з брезенту. Який, за його словами, в найменший дрібний дощик відразу робиться мокрим як губка.

Після першого обсмалення наступає друге. Свиню потрібно засмалити до чорного-чорного кольору. Після перевертання на спину треба підкласти цеглу, щоб не переверталась.

Геть забув! Для того, що заколоти свину вам буде потрібна вода. Дуже багато води. Не знаю, не менше 10 відер. Благо в нашому колодязі ми поставили насос. Дуже й дуже зручно: натиснув на кнопаря і підставив відеречко під шланг. Працює на електриці, не потрібно постійно крутити ручку і піднімати-опускати відро з водою.

Тушку переклали на двері і там вже перевернули, щоб більше не забруднити.

Після тотального обсмалення тушу потрібно гарненько вимити теплою водичкою. Знову берете гострющого ножа і зішкрябуєете той нагар. І відразу по тому місцю теплою водичкою.

Ось яка краса виходить в кінці, можете порівняти з першою фоткою бруднющої туші на землі:

У цей момент до нас почали (безуспішно) підмазуватись місцеві чоловіки хворі на алкоголізм. Всі вони хотіли хоча б якось прийняти участь в цьому традиційному дійстві, щоб вхопити шматок свіжини. А ще краще чарку горілки. Ось наприклад Олег. Я його ще в житті тверезим не бачив:

Нарешті ми підібрались до самої цікавої фази процесу. Розбирання туші.

Коляр перш за все відрізає шийну частину. У нас традиційно цей шматок відразу йде на свіжину. Свіжина — це національне частування свіжо засмаженим м’ясом всіх учасників, що приймали участь в процесі “заколоти кабана”. Крім цієї шийної частини на свіжину обов’язково йде печінка. Ріжемо на порційні куски, щоб поміщались на стандартній алюмінієвій ложці виробництва СРСР, додаємо багато посіченої пів-кільцями цибулі і кидаємо це все на чавунну пательню. Смажити до готовності, запивати самогонкою.

Повертаємось до наших баранів свиней. Крепким гострим ножем вирізаємо ребра з шийної області. Називається це грудинка. Ідеально підходить для варіння червоного борщу.

Беремо кружку і вичерпуємо кров в банку.

Там зустрічаються великі згустки крові — обов’язково забираємо, це саме те, що потрібно. З крові в наших краях традиційно готують кров’янку. В товсту кишку (звичайно чистеньку й оброблену) пакується суміш гречки, крові й сала. Запікається в духовій шафі (краще в печі) і подається зі шкварками. Зберігається ця страва в холодильнику дуже довго, до трьох тижнів точно.

Після вичерпування всієї крові, виймаємо звідти серце з легені. Кладемо в відро чи велику миску і заливаємо холодною водою з криниці. З них потім буде готуватись зазвичай лівер. На серці видно снайперської точності удар швайкою.

Виймаємо трахею і віддаємо вірним собакам, вона для їжі малопригодна. Відтинаємо голову. Як це не дивно, але рубати тут нічого не потрібно.

Голову кладемо в таз і заливаємо водою. Потім її буде перемелено на дрібні частини і запаковано в шлунок. Приварити і довго запікати. Називається така страва сальтисон. Дуже добре йде з хроном.

Потрібно акуратно розрізати черево, спочатку до внутрішнього жиру.

Потім ще більш акуратно розрізаємо внутрішній жир, щоб дістатись до кишок. Не дай Боже зараз простромити хоча б одну кишку. Тут проявляється вся майстерність коляра.

Беремо всі нутрощі

і завантажуємо в велику балію. Поки відкладаємо її в сторону, повернемось потім.

Оскільки у нас була свиня, а не кабанчик, то довелось ще й відділити її дітородні органи. Мені здалось, що там знаходиться цілий інкубатор по вирощуванню малесеньких поросят. Піде собакам.

Далі розбираємо нутрощі. Коляр віддає тестю нирки.

Тут зазнімковано відповідальну процедуру: відділення жовчі. Якщо жовчний мішок пробити, чи надрізати, то можна зіпсувати все, що поряд. Той жовч нічим не виведеш і не відмиєш.

А ще мені в дитинстві розказували, що та жовч дуже корисна, якщо є якісь проблеми зі шкірою, то можна мазатись. Фу 🙂

Від кишок відділяємо внутрішній жир, зветься “затовка”. З цього вийде смалець.

Також внутрішній жир віддираємо він черева. Цей жир є найкращим, щоб його топити і робити смалець. Потім на такому смальці смажена картопля буде така смачнюща, що з пальцями куштуватимете 🙂

Також в череві на хребті знаходиться черевна філейна частина. В нас його називають м’ясо коляра. З цього виходить дуже смачний шніцель.

Ігор пробиває ножем ноги між кісток, щоб можна було за ці місця хапатись руками і транспортувати тушу

Розрубуємо тушу на дві рівні частини рівно по хребту.

Впевнено доводимо справу до кінця гострим ножем. Я при вигляді такої кількості сала зараз ледве можу втриматись, щоб не побігти до холодильника і не увірвати шматочок 🙂

Кожну половину ділимо також навпіл. Тут можна помітити Олега, який все ще розраховує на 100 грам. Наївний.

Фінальні штрихи коляра. Після цього ми з ним розрахувались і вручили пакетик для його собак.

Все м’ясо ми перенесли в літню кухню, де воно під надійним замком і знаходилось до ранку наступного дня

Після цього з тестем ми зайнялись чисткою всіх кишок і прибиранням території. Фото виставляти не буду, приємного там мало. Зате мені вдалось зазнімкувати маленьку жабу

Також, після такого важкого трудового дня, не зважаючи на голод та втоми ми ще встигли посадити в садку два кущі агрусу та одну яблуньку. Хоча на дворі була вже майже ніч.

Прийшли додому, дуууууже смачно повечеряли свіжиною! Я спав як вбитий…

Ранок видався холодним та вітряним. Стир велично лишився розлитим на весь луг. Я поплавав там на човнику, пофоткав все. Як вже питав вище, детальний звіт про “рибалку” тут

І ми почали збиратись додому. М’ясо клали в багажник і в салон на целофанові плівки, щоб нічого не замастити.

Дорогу нам намагалось перекрити ось таке індичаче чудо. Взагалі, це один з найдурніших птахів, таке вперте і тупе, що просто капець.

Ще один місцевий алконавт, що кожного разу намагається “позичити” в мого тестя 2 гривні, махає нам рукою на прощання

Дорога додому складає не менше двох годин. За цей час ми встигаємо обговорити економічну ситуацію в Північній Кореї, проблеми сучасної ядерної фізики та причини вбивства Роскольніковим старенької бабусі.

Нарешті приїзджаємо додому. Там нас вже чекають жінки, щоб перейняти естафету по обробці м’яса

Ось два свати розбираються з головою

Вся тушка розділюється на окремі шматки м’яса, не буду вдаватись в подробиці, кому цікаво може почитати наприклад ось тут. Кості й ребра перерублюють на порційні шматки і пакуються в целофанові пакети. Кожен такий кульок пакується ще в один кульок, і туди кладеться бумажка з підписом цього шматка. Наприклад то ребро, чи печінка, чи корейка, чи лопатка, чи грудинка на борщ. Бо потім в морозильній камері без підписів важко щось відрізнити одне від одного.

Ось він, кінцевий продукт:

Ось і все 🙂 Дякую, що дочитали до кінця. Буду радий коментарям, в яких ви напишете, чим цей спосіб розбирання свині відрізняється від вашого.

Наостанок залишу фінальну фотку, піщу богів. Наша українська відповідь бігмаку: