Яка на смак зерниста гірчиця

0 Comments

Домашня зерниста гірчиця

Давно, та не одноразово, мене просили рецепт домашньої зернистої, не гострої гірчиці. Ті хто робив гірчицю дома, знає, що не гострою її зробити важче ніж гострою. І щоб забрати гостроту потрібно зробити деякі маніпуляції. Перед усім тривале настоювання, а потім термічна обробка. Та й правильний вибір гірчичних зерен.

Якщо ж Ви хочете щоб гірчиця була гострою, замініть 1/3 жовтих зернят гірчиці коричневими або чорними зернами гірчиці (коричневі найпікантніші), та й знімайте гірчицю з вогню одразу ж після закипання.

Сама по собі, гірчиця має маловиразний смак і якщо її нічим не доправляти, а наприклад змішати гірчичний порошок з водою, вона буде лиш пекучо-гіркою. Саме оцет, сіль та цукор прикладаються до того, що смак гірчиці стає цікавим та не звичайним. А вибираючи той же оцет, підсолоджувачі та інші інгредієнти до гірчиці, можна видозмінювати її смак.

Для приготування зернистої гірчиці використовуються цілі зерна. Але після другого етапу приготування, частина зернят відбирається і мелеться. Це для того, щоб зробити консистенцію більш густою та й з’єднати зернята разом, щоб вони не надто розтікались. Але мелеться зовсім невелика кількість, щоб консистенція й надаль залишалась зернистою.

А починати приготування потрібно принаймні за 2 дні до того, як Вам потрібна гірчиця. А ще краще за тиждень, оскільки гірчиця тільки виграє від кількох днів “дозрівання” після приготування.

Якщо захочете таку зернисту гірчицю дарувати, до подарункового кошику можете покласти також домашній хрін, оливкову олію настояну на розмарині з лимоном, не зайвою в кошику буде домашня ароматизована сіль, а також якась хороша шинка та паличка або кільце ковбаси, і одне і друге, звичайно ж, вакуумно запаковане. Все це можна скласти в красивий кошик для хліба або на якусь стильну тацю, й акуратно запакувати. Буде у Вас і тара для подарунка і корисний предмет в подарунку.

Приблизно 350 мл

  • 200 грам жовтих цілих зернят гірчиці
  • 125 мл яблучного соку
  • 125 мл яблучного оцту
  • 1 ст.л. цукру
  • 2 ст.л. меду
  • 2 ст.л. яблучного оцту
  • 1 ч.л. солі

1-й етап:

1) Зерна гірчиці промити під холодною проточною водою та помістити в невеликий сотейник. Залити яблучним соком та оцтом, посуд накрити харчовою плівкою і поставити в холодне місце на 2 дні настоюватись.

2-й етап:

2) Через два дні, додати усі інгредієнти для другого етапу та довести все разом до кипіння. Кип’ятити все разом 2 хвилини й зняти з вогню.

3) Відібрати 1/3 гірчичної маси до чаші блендера і добре змолоти (можна це зробити в ступці).

4) Перекласти назад до решти гірчичної суміші і добре перемішати. Спробувати готову гірчицю на смак (Хоч смак стає більш виразним і інтенсивнішим після ще кількох днів настоювання). Якщо гірчиця здається Вам недостатньо виразною, слід додати ще трішки солі, цукру, та оцту. Саме вони відповідальні за смакові відчуття, які передає гірчиця.

5) Розкласти гірчицю по стерилізованих баночках.

Зберігати зернисту гірчицю в холодильнику до 3-х місяців.

Чим цікава зерниста гірчиця? Плюси та мінуси приправи…

Найкраща гірчиця – зерниста гірчиця. Найбільша радість для кожного кухаря – це здивувати своїм кулінарним твором. Дуже хочеться викликати позитивні емоції, побачити радісне подив у очах своїх гостей. І гірчиця зерниста підходить для досягнення таких цілей якнайкраще завдяки своїм чудовим смаковим якостям і кулінарним властивостям. Саме завдяки їм гірчиця знайшла таке широке застосування в кухнях усіх країн.

ІСТОРІЯ

Рослини, з яких отримували гірчичні насіння, вирощувалися скрізь у Євразії. Враховуючи те, що гірчиця тривалий час була єдиним варіантом спеції для жителів Європи, вона була широко поширена.
Перші упонія гірчиці припадають на римський період, коли жителі Риму додаючи насіння рослини в молодий виноградний сік, отримували пікантну приправу.

Також у IV-V столітті вже існував рецепт приготування соусу. Основний інгредієнт доповнювали різними травами – перцем, чебрецем, орегано, а також медом та оцтом.

Насіння рослини було завезено до Галії, де її активно вирощували. Поступово з’явилася у Парижі та Англії.

Діжонська гірчиця народилася в Діжоні, де вигадали новий рецепт приготування соусу. Він припускав використання білого вина, що змінило смак приправи. Саме так калорійність гірчиці на 100 г знизилася, тому що в основі соусу сухе вино, яке менш калорійне.

В Англії тривалий період була популярна саме суха гірчиця, яка виготовлялася за рахунок подрібнення зерен рослини. Тут з’явилася гірчиця з хріном, яка має специфічніший смак і високо оцінюється гурманами.

З далеких часів індуси, греки та іудеї використовували насіння рослини як спеції. Гірчиця – популярна приправа української та німецької кухні. Українська гірчиця особливо гостра, більшість європейських країн віддають перевагу приправі, яка має велику кількість добавок. Гірчиця входить до рецептів салатів, маринадів, її додають до страв із риби, м’яса та птиці.

Застосування у кулінарії

Зерниста гірчиця давно включена кулінарами до списку найцінніших продуктів. Маючи цю універсальну приправу, можна готувати оригінальні страви з незвичайним, насиченим смаком. Всупереч прийнятим традиціям ця спеція гармонійно доповнить навіть такі десерти, як суфле та йогурти.

Перерахуємо страви, до яких найчастіше додають зерна гірчиці:

  • картопляне пюре;
  • маринади;
  • заправки для других страв та супів;
  • соуси;
  • овочеві салати;
  • грибні страви;
  • бутерброди з оселедцем;
  • хліб;
  • м’ясні вироби;
  • рибні страви;

З гірчичних зерен можна приготувати олію, в якій повністю відсутні токсичні добавки. Така олія рекомендується використовувати для смаження, а також для приготування косметичних засобів лікування шкірних захворювань.

Варто відзначити, що страви з додаванням зернистої гірчиці відрізняються особливим ароматом, тому вони пробуджують подвійний апетит.

Склад та користь

Як приготувати гірчицю з медом?

  1. Зерна гірчиці подрібнити до консистенції порошку, просіяти через сито.
  2. Мед поставити на вогонь та довести до кипіння. Тонким цівком всипати гірчичний порошок, що вийшов, перемішати його, влити заздалегідь кип’ячений і вже охололий оцет.
  3. Отриманий склад швидко та ретельно змішують до однорідної маси.
  4. Домашня гірчиця з медом готова до вживання.

Хімічний склад соусу гірчиця зерниста представлений жирними кислотами, вітами групи В, каротином, залізом, магнієм, кальцієм та білками.

При регулярному вживанні продукту можна:

  • знизити артеріальний тиск;
  • позбутися мігрені;
  • знизити запалення;
  • полегшити симптоми ревматизму;
  • підвищити апетит;
  • покращити травлення;
  • покращити обмінні процеси;
  • прискорити спалювання жирів;
  • подолати метеоризм;
  • полегшити напади астми.

Цікаві факти! Насіння гірчиці, що застосовується для виготовлення соусу, має високі бактерицидні властивості.

Якщо щодня вживати для харчування 3 ч.л. соусу гірчиця зерниста, можна на 25% прискорити спалювання жирів в організмі та обмін речовин.

Гірчиця зерниста допомагає організму легко перетравлювати високобілкову їжу.

Гірчиця – однорічник із сімейства Капустяні. Однойменну приправу готують із його насіння.

Існує близько 20 різних видів цього продукту, які готуються за різними рецептами. Деякі не дуже гострі, інші – міцні, ядрені.

Основний рецепт було створено кілька століть тому. У нього входять гірчиці коричнева та чорна у рівних пропорціях. Вони можуть бути змелені в пил або додані у вигляді цілісних зерен. Як підкислювач йде біле вино, кислий сік недозрілого винограду або виноградний оцет. Олія та цукор в основному рецепті майже не використовують.

Французька гірчиця популярна, її легко можна купити в магазині. Але смачнішим буде продукт, приготований вдома самостійно. Щоб отримати справжню французьку гірчицю, потрібно використати гірчичні чорні зерна. Їх розтирають у ступці або за допомогою електричної кавомолки до стану порошку.

Заливають гірчичний порошок холодною водою, доводячи його до консистенції сметани. Додають 1 ст. л. лимонного соку або якісного винного оцту та 1 ст. л. олії. Усі перемішують, пробують на смак. Коли гірчиця настоїться в холодильнику, вона буде ще смачнішою.

Існують інші варіанти приготування.

Коли йдеться про вживання гірчиці в готуванні, виявляється, що не всі знають, як це правильно робити. Найбільше поширений рецепт м’яса, замаринованого з використанням гірчиці, і випеченого в духовці або на мангалі. Але є також рецепти смачних салатів, закусок та інших варіантів приготування м’яса із її використанням.

Салатна заправка на основі французької гірчиці підійде для листового салату. Завдяки густій ​​консистенції, насиченому смаку та аромату, вона зробить звичайну страву неповторною.

Діжонська гірчиця виготовляється у Франції у місті Діжон. Це один із різновидів французької гірчиці. Її рецепт має свої особливості, а традиції виготовлення сягають далекого Середньовіччя.

Воно відноситься до сімейства Капустяні, вирощується та використовується в європейських країнах. В України воліють обробляти і застосовувати в кулінарії гострішу, сарептську гірчицю.

Склад гірчичних зерен

Треба відразу відзначити, що склад гірчичного порошку не відрізняється від набору активних компонентів, присутніх у цілісних зернах. Але ця схожість має раціональне пояснення: порошковий концентрат одержують із плодів рослини. У списку головних діючих речовин, що знаходяться в кожному зернятку:

  • ефірні масла;
  • органічні кислоти (олеїнова, ерукова, лінолева);
  • поліненасичені жирні кислоти;
  • вітамін «С» або аскорбінка міститься у великій кількості;
  • рослинна клітковина;
  • провітамін «А», інакше бета-каротин;
  • багато вітамінів групи “В”;
  • мінеральні речовини: бор, хром, рубідій, цинк;
  • вуглеводи та рослинні білки.

Не складно зрозуміти, що збалансована формула такого насиченого складу наділила гірку зернисту масою корисних дій.

КОРИСНІ ВЛАСТИВОСТІ

1. Насіння гірчиці застосовується для профілактики та лікування раку, особливо ефективне воно для раку шлунково-кишкового тракту.

Насіння гірчиці містить багато фітонутрієнтів, званих глюкозинолатами.

Крім того, в них містяться ферменти, що перетворюють глюкозинолати на ізотіоціанати. Ізотіоціанти вже достатньо вивчені і показано, що вони запобігають утворенню ракових клітин та пригнічують зростання існуючих ракових клітин.

2. Насіння гірчиці має протизапальний ефект, завдяки вмісту в них великої кількості селену і магнію.

1) Великий вміст селену в насінні цієї рослини допомагає:

  • зменшити тяжкість астми,
  • полегшити деякі симптоми ревматоїдного артриту,
  • запобігти раку.

2) Великий вміст магнію в цьому насінні дозволяє їм:

  • знизити високий кров’яний тиск,
  • відновити нормальний сон у жінок, які мають труднощі із симптомами менопаузи,
  • знизити частоту нападів мігрені,
  • та запобігти серцевому нападу пацієнтів, які страждають від атеросклерозу або діабетичної хвороби серця.

3. Насіння гірчиці є також гарним джерелом марганцю, омега-3 жирних кислот та фосфору

4. Вони допомагають у зниженні ваги, оскільки прискорює метаболізм

5. Поліпшують стан волосся

6. Для детоксикації організму корисно приймати ванни з гірчицею

Порошок із насіння гірчиці використовується в аюрведичній медицині для підвищення кровообігу, оксигенації та виведення токсинів.

Не дивно, що зараз він застосовується для лікувальних ванн.

Ви можете брати їх вдома.

Рецепт для такої ванни буде наведено нижче.

7. При запальних захворюваннях (артрит та запальні захворювання шкіри)

У цьому випадку можна застосовувати гірчичну олію зовнішньо.

На сьогоднішній день насіння гірчиці активно застосовується у багатьох життєво важливих галузях. Вони знайшли застосування у кулінарії, медицині, а також косметології та навіть у сфері сільського господарства. В останньому випадку продукт використовують як добрива для ґрунту. Гірчичними зернами повністю засіюють город, інколи ж навіть цілі поля.

У кулінарії

У кулінарії активно використовуються як цілісні насіння гірчиці, так і мелені. Ця відома пряна спеція застосовується практично у всіх кухнях світу. Наприклад, в Індії та Пакистані. У цих країнах гірчичні зерна перед використанням обсмажують на сковороді. У процесі такої обробки продукт лопається, набуває сірого відтінку і незвичайного запаху, що напує аромат перцю.

Необроблене насіння гірчиці ідеально гармонує з будь-якою свіжою зеленню, а у висушеному вигляді воно активно застосовуються в консервуванні грибів та овочів. Особливо часто цю спецію використовують у приготуванні різних маринадів для засолювання огірків.

Примітно те, що з насіння гірчиці можна приготувати ще два дуже популярні гірчичні продукти: пасту та олію. У першому випадку використовують сухі зерна. Їх перемелюють на порошок за допомогою ступки або кавомолки. Тим часом на плиту ставлять мед для розтоплення, після чого в нього додають мелене насіння і закип’ячений, охолоджений оцет. Отриману масу вимішують до однорідності та охолоджують (всі інгредієнти, що входять до цього рецепту, беруться в рівних кількостях).

Для отримання олії використовується свіже насіння гірчиці. Також у цьому випадку застосовується спеціальний прес. Перед використанням готовий продукт обов’язково проціджується та фільтрується.

Молоте гірчичне насіння входить до складу безлічі різних салатів і закусок. Також ця спеція вважається незамінним інгредієнтом у приготуванні різноманітних майонезів.

Без насіння гірчиці неможливо уявити знаменитий соус “Каррі”. Він є гострою ароматною масою, яка подається до столу в гарячому вигляді, супроводжуючи рибу, птицю або рисовий гарнір.

В медицині

Як говорить історія, використовувати насіння гірчиці в медицині почали ще в давнину. Вже в той час люди вважали цю спецію цілющим продуктом, за допомогою якого можна було зняти пухлину і позбутися болю в суглобах за короткий термін. Деякі приймали гірчичні насіння щоранку перед їдою, вважаючи, що це підвищить тямущість.

На сьогоднішній день підтверджено той факт, що зерна гірчиці ефективно допомагають при лікуванні хвороб дихальних шляхів, а також при нежиті та гастриті. В останньому випадку рекомендується приймати гірчичне насіння щодня натще. Першого дня лікування потрібно вжити тільки одне зернятко, а другого – вже два. Таким чином, дозу насіння можна збільшувати до двадцяти штук на день, після чого повинен початися відлік у зворотний бік.

У запропонованій далі табличці можна знайти інформацію про те, в яких випадках рекомендується застосовувати даний продукт.

ПризначенняЛікування
для зняття набряківПриготуйте цілющий відвар зі свіжих зерен гірчиці (7 г), очищеної води (1 л) та лляного насіння (40 г). Усі інгредієнти змішайте і проваріть протягом десяти т. Перед використанням цілюща рідина повинна настоятися протягом однієї години. Готовий відвар приймайте по шістдесят мілілітрів кожні три години.
при запаленні легеньПодрібніть гірчичне насіння (5 г). Отриману суміш залийте теплим молоком (50 мл), добре перемішайте та залиште на ніч у прохолодному місці. За потреби молочний продукт можна замінити звичайною водою. Приймайте настій лише вранці на голодний шлунок. Ця кількість інгредієнтів розрахована на одну порцію лікарського засобу.
при хронічних запорахГірчичні зерна розтовчіть ступкою і з’єднайте з медом (пропорція 1:1). Отриману суміш приймайте тричі на день по п’ять грамів за п’ятнадцять т до їди. Запити медово-гірчичну масу можна звичайною водою.
при сечокам’яній хворобіВ одній ємності змішайте насіння гірчиці (10 г) та гарячу воду (400 мл). Інгредієнти потримайте п’ять т на вогні, після чого залиште на дві години. Готовий відвар процідіть і приймайте тричі на день по двадцять мілілітрів.
при лихоманціУ тридцять мілілітрів червоного вина (сухого) додайте по дрібці меленого гірчичного насіння та солі. Готовий засіб використайте в один прийом. Таку процедуру рекомендується проводити тричі на день
при стенокардіїЗаповніть відповідну миску одним літром гарячої води. У неї висипте столову ложку подрібнених зерен гірчиці. В отриманій лікувальній ванночці протримайте кисті рук протягом п’яти т.

Крім цього, насіння гірчиці рятує при радикуліті, гикавці та епідемії грипу. Також за допомогою цього продукту можна позбутися зубного болю. Для цього лише необхідно зробити спеціальний розчин із мелених зерен гірчиці та води (пропорція 1:20). Полоскати рот рекомендується не більше трьох разів на добу.

У косметології

У косметології гірчичне насіння насамперед відоме як ефективний засіб для швидкого росту волосся. Багато косметологів стверджують, що цей продукт дійсно має чарівні властивості. Вся справа в тому, що нанесена на волосся гірчиця злегка нагріває шкіру голови, що підвищує надходження крові до волосяних цибулин і, відповідно, пробуджує сплячі коріння.

Корисне таке насіння і для шкіри обличчя. Цей продукт має омолоджуючі властивості, а також зволожуючі та заспокійливі.

Варто зазначити, що для виготовлення косметичних засобів підходить лише сухий порошок, зроблений із насіння гірчиці. З цією метою не використовуються свіжі зерна, а також готова гірчична паста.

Приклади масок для догляду за волоссям та шкірою обличчя наведені в запропонованій нижче табличці.

ПризначенняРецептЗастосування
для збереження молодості шкіриПодрібнена зелень свіжої петрушки (2 ч. л.) змішується з меленим насінням гірчиці (1 ч. л.) та сметаною (10 г).Готова суміш накладається попри всі частини обличчя, зокрема і повіки. Тримається засіб п’ятнадцять.
для видалення прищівВ одній стандартній склянці підігрітого молока ретельно розмішуються дві столові ложки подрібнених гірчичних зерен.Наноситься склад тільки на місця із прищами. Через десять тонн маска видаляється теплою водою.
для росту волоссяДля початку в одному посуді порошок змішуються з насіння гірчиці і відвар з будь-яких лікувальних трав (по 2 ст. л.). В отриману масу додаються коньяк та жирні вершки (по 1 ст. л.).Готовий засіб втирається у шкіру голови та тримається від двадцяти до сорока т залежно від чутливості.

Ефективним засобом насіння гірчиці вважається і при схудненні. У цьому випадку продукт подрібнюють на порошок і використовують для обгортання. Вже після таких домашніх процедур помічається чудовий ефект.

Щоб позбутися зайвих кілограмів та целюліту, потрібно приготувати унікальну медово-гірчичну суміш. Для цього необхідно змішати до однорідності перемелену гірчицю з медом (пропорція 1:1). Готову масу слід накласти на проблемні ділянки тіла та добре обернути харчовою плівкою. Для отримання бажаного результату маніпуляція з обгортанням повинна тривати не менше двадцяти т. Однак якщо почне відчуватися печіння або поколювання, процедуру потрібно негайно припинити, а накладене на тіло засіб відразу змити.

Категорично забороняється худнути у такий спосіб при серцево-судинних та онкологічних захворюваннях, а також на будь-якому терміні вагітності!

Використовуються три основні типи насіння гірчиці: чорна гірчиця (Brassica чорна), біла гірчиця (Brassica Alba) та коричневий гірчиці (Brassica іпсеа).

Чорне насіння гірчиці має найбільш гострий смак.

Біле насіння гірчиці, яке насправді має жовтий колір, має найбільш м’який смак.

Коричнева гірчиця, яка насправді темно-жовтого кольору має різкий їдкий смак і використовується для приготування дижонської гірчиці. Насіння гірчиці продається цілком або у вигляді подрібненого порошку.

Насіння гірчиці відрізняється вмістом білка, фосфору, калію, магнію, кальцію, заліза, цинку та натрію. Приправа містить Віта В1, В2 і ВітаЕ. Листя рослини багаті на віти, А, В1, С, В2, РР, солями заліза та кальцію.

Користь та шкода для організму

Французька гірчиця дуже корисна. Вона допомагає вилікувати такі захворювання, як бронхіт, запалення легень, ревматизм.

  1. Вирішує проблеми із ШКТ, стабілізуючи його роботу та нормалізуючи мікрофлору.
  2. Прискорює метаболізм.
  3. Сприяє вирішенню проблеми зі здуттям.
  4. Розвиває та зміцнює імунну систему.
  5. Викликає швидке зростання волосяного покриву, оскільки активізує роботу волосяних цибулин.
  6. Викликає підвищення апетиту.
  7. При дії виліковує стоматит.
  8. Знижує цукор, якщо його підвищено.
  9. Прискорює процес циркуляції крові організмом.

Гірчиця також сприяє найшвидшому лікуванню гіпертонії, риніту, тонзиліту, кашлю та бронхіту. Саме тому приправа часто використовується в народних рецептах. Властивості гірчиці у будь-якому її вигляді незамінні для людини.

Гірчиця також несе негативний вплив на людину. Через непомірне споживання приправи може з’явитися задишка або підвищене серцебиття. Також сильно гостра гірчиця викликає серйозні опіки на слизовій оболонці рота та шлунка, що дає можливість бактеріям проникнути в організм.

При вживанні приправ перед тим, як лягти спати, можливі серйозні наслідки. Печія, опіки, неприємний смак у роті, погана робота шлунково-кишкового тракту в подальшому – це мала частина. Можлива також поява сверблячки, подразнення та почервоніння шкіри.

Хоча калорійність гірчиці невелика, не рекомендується вживати людей, схильних до ожиріння.

Хімічний склад, калорійність на 100 г, харчова цінність та глікемічний індекс

У складі гірчиці їдальні поживні речовини розподіляються так: білків та жирів практично порівну, по 25-29 відсотків, вуглеводів – більше 45 відсотків.

Багато вітамінів є мінерали (мідь, калій, фосфор, кальцій, залізо, марганець та інші).

Глікемічний індекс, що показує, як продукт впливає на зміну кількості цукру в крові, дорівнює 35 (це низький показник, такий же – у свіжого яблука та знежиреного натурального йогурту).

Калорійність їдальні гірчиці на 100 г – 162 ккал.

Рецепт Гірчиця з перетертих зерен

У косметології

Я купила суміш із різних видів гірчичних зерен. Тут можна побачити і жовті, і коричневі, і білі, і чорні зерна.

Невеликими порціями перетираємо гірчичні зерна у ступці.

Це, мабуть, найнудніший етап.

Ось наша перетерта гірчиця. Вона, звичайно, суттєво відрізняється від гірчичного порошку.

Заливаємо отриманий порошок окропом крутим так, щоб вийшла кашка. Добре перемішуємо.

Наливаємо ще трохи окропу (шар близько 7 мм) і залишаємо на 30 т.

Поки гірчиця набухає, готуємо масляно-перцеву суміш. Чорний перець (у моєму випадку – суміш перців) дасть готовій гірчиці не так гостроти, як аромат.

Перетираємо перець у ступці. Раджу не купувати готовий мелений перець, а молоти його самостійно або у ступці, або у млині. Причому робити це не на користь, а безпосередньо перед вживанням, тому що мелений перець швидко втрачає свої ароматичні олії.

Засипаємо перець у ємність із двома столовими ложками рослинної олії. У мене – рафінована соняшникова. Можна, до речі, взяти базарне, якщо любите аромат соняшнику.

Добре перемішуємо. Ароматичні та гострі речовини в перці добре розчиняються у жирах. Тому такий прийом дасть змогу максимально віддати аромат перцю готовій гірчиці. Залишаємо олію настоюватися на 15-20 т.

Ось наша набрякла гірчиця. Вона майже повністю ввібрала воду.

Додаємо сіль, цукор, оцет. Замість оцту можна взяти лимонний сік, але тоді гірчиця зберігатиметься не більше 5 днів. Добре перемішуємо.

Далі додаємо масляно-перцеву заправку.

Добре перемішуємо, перекладаємо в банку з кришкою та відправляємо в холодильник на 3-4 години.

В принципі, якщо Вас не лякає грубий помел гірчичних зерен, можна зупинитися. Але мій коханий віддає перевагу більш однорідній консистенції. Тому після наполягання я виклала гірчицю зі баночки в контейнер і збила її блендером. До речі, після цього вона стала ще гострішою.

Далі перекладаємо гірчицю назад у баночку і закривши кришкою, відправляємо в холодильник ще на 3-4 години.

Ось вона, наша запашна готова гірчиця. Вона блідіша, ніж та, яку ми звикли бачити в магазині. В принципі, це можна виправити, підфарбувавши її каррі.

Чудово поєднується з ковбасками-гриль, салом і просто з чорним хлібцем! Насолоджуйтесь!

Гірчиця або гірчичний порошок використовують при схудненні. Її можна вживати як добавку до страв, оскільки калорійність гірчиці невелика. Також сухий порошок широко застосовується для різноманітних масок і обгортання. Такий спосіб популярний, тому що ефективний завдяки тому, що засіб розганяє кров і прискорює метаболізм. При лікуванні целюліту спосіб дуже дієвий.

Багато простудні захворювання людини порушують правильну роботу організму, тому гірчиця буде тут дуже доречною. Вона бореться з небезпечними мікроорганізмами, вбиваючи їх одразу. При грибковій інфекції засіб також дуже ефективний.

Якщо у вас не було гірчичного порошку, розгляньте варіанти, чим його можна замінити.

  • Хрін – він з того ж сімейства, що і гірчична рослина, але робиться з кореня, а не з насіння. Подібність між ними робить його чудовою заміною. Хрін гостріший, ніж гірчиця, проте втрачає свою пекучість при нагріванні, отже, підходить лише для холодних страв. При використанні порошку хрону в якості замінника використовуйте половину того, що в рецепті вказано для гірчичного порошку.
  • Куркума теж може працювати як альтернатива гірчичному порошку, якщо вас не бентежить яскраво-жовтий колір, в який вона забарвить вашу страву. У цієї спеції м’яка пряність, подібна до гірчиці і схожі гіркі нотки. Для заміни можна брати таку ж кількість куркуми.
  • Порошок Васабі – ще один варіант, який забезпечить ту ж різкість, яку ви чекаєте від гірчиці. Як і хрін, він гостріший, ніж гірчичний порошок, тому використовуйте його ощадливо. Почніть з додавання приблизно вдвічі менше, ніж потрібно за рецептом для гірчиці, і потроху додайте до бажаного смаку.

Приправа стимулює зростання та регенерацію клітин, регулює обмін жирів, вуглеводів та білків. Гірчиця сприяє загоєнню ран та порізів. Рекомендується при таких захворюваннях, як запори та млявість кишечника. Гірчиця – чудовий засіб при простудних захворюваннях. Насіння рослини має бактерицидні властивості та седативні властивості.

Як зберігати гірчицю

При виборі гірчичного насіння насамперед потрібно звертати увагу на їх термін придатності, адже прострочений продукт повністю позбавляється корисних властивостей. Також зіпсовані зерна гірчиці можуть завдати серйозної шкоди здоров’ю.

Перед тим, як вибрати спецію, її рекомендується оглянути зовні. Вона повинна мати виключно природне забарвлення без будь-яких підозрілих плям. Їх виявлення свідчить про те, що продукт зазнавав фарбування. Також серед гірчичних зерен у жодному разі не повинні траплятися сторонні інгредієнти.

Зберігати насіння гірчиці бажано у темному приміщенні при температурі десять градусів. У таких умовах термін зберігання продукту сягає сорока п’яти днів. Взимку така приправа може зберігати властивості протягом трьох місяців.

Крім цього, гірчичні зерна повинні зберігатись у тканинних мішечках. Вкрай не рекомендується для цієї мети використовувати поліетиленові пакети, оскільки в них зазвичай накопичується волога.

Цей продукт у всіх його видах слід зберігати подалі від сонця. Соус – у щільно закритій скляній ємності та бажано – в холодильнику. Зимовий термін зберігання – до 3 місяців, у спеку – не більше 5 тижнів.

Зерна та порошок не можна залишати відкритими: мелена гірчиця абсорбує вологу, що дуже небажано, а в зернах можуть заводитися шкідники. Зернятка найкраще тримати в полотняному мішечку.

Рекомендуємо вирощувати гриби самостійно у себе вдома. Унікальна та доступна технологія. СПРОБУЙТЕ ОТРИМАТИ ВРОЖАЙ СВІЖИХ І СМАЧНИХ ГРИБІВ ЗА МІСЯЦЬ! Всі подробиці та замовлення.

Коли залучати на допомогу гірчицю

Насичений склад разом із комплексом корисних дій дозволяє використовувати гірчицю в зернах при наступних патологічних станах:

  • мігрені;
  • напади астми;
  • знижений апетит;
  • гіпотонія;
  • різні розлади травлення;
  • ожиріння (гірчиця активізує спалювання жиру);
  • відкриті рани та садна;
  • шкірні захворювання (вугри);
  • різні отруєння;
  • патологічне випадання волосся (алопеція)

Доведено користь спеції при цукровому діабеті, оскільки вона працює у бік зниження показників глюкози в крові. Також як профілактичний засіб зерна гірчиці варто вживати для попередження раку. Тут можна навести ще багато ситуацій, за яких здібності приправи виявляться не зайвими. Наприклад, в енциклопедії народних цілителів є рецепти лікування за допомогою зерен гірчиці ревматизму, захворювань суглобів, нейродермітів та навіть епілепсії.

Гірчиця відноситься до натуральних афродизіаків, тому її корисно вживати чоловікам для підтримки нормальної потенції. Жінки за допомогою пряного продукту можуть вирішити проблему зачаття.

Лікування таким неординарним засобом, як гірчиця, має обов’язково проводитись під лікарським контролем. Тільки за такого підходу можна уникнути небажаних наслідків домашньої терапії.

Вирощування та зберігання гірчиці

Гірчиця давно полюбилася садівникам не лише за свої харчові та лікувальні властивості, а й за те, що вона є природним добривом. Гірчиця витягає із землі важкодоступні фосфати і віддає їх назад, роблячи грунт родючим. Посів насіння гірчиці можна проводити на ґрунті з будь-якою кислотністю, вона не вибаглива у догляді і навіть за недостатнього тепла швидко дає приріст зеленої маси.

Потенційна небезпека та протипоказання

Гірчиця, посилюючи апетит, стимулює вироблення у шлунку соляної кислоти . Якщо для здорової людини це означає активізацію травного процесу, то для людей з гастритом або виразкою може становити серйозну небезпеку.

Не слід захоплюватися приправою і тим, у кого діагностовано коліт чи інші захворювання кишечника, є проблеми з нирками, гіпертонія чи алергія.

Про те, якою є користь брусничного листа для здоров’я, можна дізнатися з нашої статті.

Про калорійність, користь і потенційну шкоду фініків для організму читайте в цьому матеріалі.

Користь бананів для дітей розглянута у цій публікації. Дізнайтесь більше!

Сорти гірчиці

Сьогодні відомо понад 40 сортів гірчиці, але особливу популярність здобули лише три види: біла, чорна та гірчиця сарептська. Насіння гірчиці білої злегка жовтуватого відтінку, майже не пахнуть і мають помірний гострий смак. Цей вид ще називають англійською чи жовтою гірчицею, а її батьківщиною вважається Північна Африка та південне Середземномор’я.

Незважаючи на своє південне походження, біла гірчиця є досить морозостійкою культурою, вона спокійно переносить морози до -6°С. У цього виду гірчиці найбільше насіння з усіх інших сортів. Через те, що насіння гірчиці жовтої на третину складаються з жирних та ефірних олій їх в основному використовують для отримання гірчичного масла. У деякі кулінарні страви додають не тільки насіння гірчиці, але і її зелене листя, що надає особливої ​​гостроти та пікантності.

Наступний вид – гірчиця чорна або французька, з неї готується найпопулярніша в Європі Діжонська гірчиця. Вирощувалася ще в стародавньому Римі та Греції як лікарська їжа. Сьогодні чорна гірчиця культивується по всій Європі та Азії. Насіння гірчиці чорної жовтувато-коричневого кольору, трохи більше 1 мм у діаметрі.

Сарепстка гірчиця, звана у країнах української. Назвою своєю цей вид завдячує місту Сарепта (нині — передмістя Волгограда), в якому вперше почалося її вирощування. Сьогодні сарептська гірчиця вирощується на Північному Кавказі, Європі, Азії. За своїми смаковими якостями наспіває чорну гірчицю, але на відміну від інших видів, у ній зафіксовано найбільший вміст жирних олій (50%). Сарептська гірчиця має найпекучіший смак, тому використовується в кулінарії для приготування особливо гострих приправ.

Опис продукту

Якщо говорити про зернисту гірчицю, то це окремий вид приправи, який займає широку нішу в кулінарній галузі та народній медицині. Цілісні зерна збирають з однорічної рослини, що належить сімейству Капустяних культур.

Існує кілька різновидів гірчиці: деякі сорти використовуються для живлення та оздоровлення ґрунтів, а інші – для кулінарних потреб. Культура, що вирощується для отримання спеції, має яскравий аромат і гострий смак. В основному для отримання спеції культивується сорт французької гірчиці – “Діжонський”.

Оскільки гірчичні зерна не такі популярні, при виборі такого продукту треба в першу чергу оцінити їх колір: зерна повинні бути кольорового забарвлення з чорними крапками. Якщо насіння забарвлене в рівний коричневий тон, значить, у процесі виробництва було застосовано штучні ароматичні добавки.