Дорожні правила, які повинні знати велосипедисти

Мене давно хвилювало питання, як велосипедисти їздять по дорогах, при цьому не здаючи іспити на знання правил дорожнього руху. І так як самі велосипедисти часто скаржаться на автолюбителів, в цій стсатье ми зібрали правила, незнання яких велосипедистами так дратує інших учасників дорожнього руху. І загрожує безпеці як перше, так і друге.

Що таке велосипед?

Для початку дамо визначення, хто ж такий велосипедист.

«Велосипед (в тому числі триколісний)» – транспортний засіб з двома (трьома) колесами і педалями або важелями для його переміщення за допомогою м’язової сили користувача;

«Пішохід» – особа, що перебуває на дорозі поза транспортним засобом і не виконує на ній роботу. Пішоходами вважаються також особи, які рухаються в інвалідних колясках без двигуна, ведуть велосипед. мопед. мотоцикл. санки, ручний візок, дитячу або інвалідну коляску;

Можуть управляти на громадських дорогах велосипедами, гужовим возами, а також вести одиночних тварин або стадо особи, які досягли 14-річного віку.

ПДР для велосипедистів

Частина 16. п. 109. Рух велосипедів, гужового транспорту і пішоходів з ручними візками

1) Велосипедисти, водії мопедів, гужових возів (саней), вершники повинні рухатися по суспільних дорогах тільки в один ряд на відстані не більше 1 м від правого краю проїзної частини, будучи одягненими в запобіжно-сигнальний флюоресцентної-світлоповертаючий жилет.

2) На нерегульованому перехресті велосипедної доріжки з громадської дорогою поза перехрестям водії велосипедів і мопедів повинні поступатися дорогою транспортним засобам, що рухаються по цій дорозі.

3) Велосипеди повинні бути обладнані світлоповертачами спереду – білого кольору (або фарою), по – боків оранжевого, ззаду – червоного кольору.

4) Водіям велосипедів і мопедів забороняється:

a) рухатися по проїжджій частині дороги, якщо по ходу руху є велосипедна доріжка;

b) їздити, не тримаючись за руль хоча б однією рукою і прибирати ноги з педалей (підніжок);

c) триматися рукою за рухомий транспортний засіб;

d) перевозити пасажирів, крім дитини у віці до 7 років, на спеціальному сидінні, встановленому спереду;

e) перевозити вантажі, обсяг, довжина або маса яких ускладнюють управління велосипедом (мопедом) або створюють перешкоду іншим учасникам дорожнього руху;

f) рухатися по тротуарах, алеях парків і скверів (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);

g) повертати наліво або розвертатися на дорогах, які мають більше однієї смуги для руху в даному напрямку;

h) керувати велосипедом або мопедом в стані сп’яніння;

i) керувати цими транспортними засобами з несправним рульовим керуванням, гальмом або звуковим сигналом;

k) буксирування велосипедів (мопедів), а також велосипедами (мопедами), крім буксирування причепа, призначеного для експлуатації з цими транспортними засобами.

І ще. Із загальних розділів ПДР

40.2) Перед поворотом направо водій транспортного засобу повинен:

a) завчасно зайняти на проїжджій частині крайнє праве положення;

b) дати дорогу велосипедистам і водіїв мопедів, які йшли по велосипедній доріжці, а також пішоходам.

52.2) У момент обгону водій повинен дотримуватися достатній бічний інтервал між своїм і обганяє транспортним засобом, особливо при обгоні велосипедів, мопедів і мотоциклів без бокового причепа.

56.3) При повороті направо або наліво водій повинен дати дорогу велосипедистам і водіїв мопедів, які перетинають її по велосипедній доріжці, а також пішоходам, які переходять проїзну частину дороги, на яку він повертає.

68.1) Зупинка і стоянка транспортних засобів дозволяється в один ряд паралельно краю проїзної частини (в місцях, де проїжджа частина розширена, зупинка і стоянка допускаються іншим способом), якщо дорожні знаки або розмітка не пропонують інше. Як виняток мотоцикли без бокового причепа, мопеди і велосипеди можуть здійснювати зупинку або стоянку на проїзній частині в два ряди.

78.3) Мотоцикл без бокового причепа, мопед, а також велосипед можуть буксирувати одноосний причіп.

113.4) Поза населеними пунктами пішоходи повинні рухатися по лівому узбіччю дороги, а при її відсутності – якомога ближче до лівого краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів. Особи, що пересуваються в інвалідних колясках, ведуть велосипед, мопед або мотоцикл, повинні слідувати по ходу руху транспортних засобів.

Класифікація велосипедів: які бувають види та чим вони відрізняються

Велолюбителі або ж потенційні прихильники цього виду транспорту рано чи пізно стикаються із вибором велосипеда: пора купити новішу модель, змінити свій міський велосипед на більш прохідний або ж нарешті придбати першого омріяного «залізного коня». Тоді й виникає питання – який вид велосипеда краще обрати, аби він максимально задовольнив потреби та вимоги конкретного користувача.

Ринок рясніє пропозиціями, від яких очі розбігаються – тут можна обрати варіант на кожен смак і гаманець. Проте як зрозуміти, що максимально підійде для їзди: звичайний міський велосипед, спортивний чи новомодній даунхіл? У цій статті ми розберемо види велосипедів, чим вони відрізняються та котрий «залізний кінь» найкраще підійде для конкретних завдань.

Міські велосипеди, або ж citybike

Напевне, кожен, хто зараз читає цю статтю і хоч раз у житті їздив на велосипеді, катався саме на міській моделі. Це один із найпоширеніших видів, що користується популярністю у широких мас велолюбителів. Citybike найкраще підходить для їзди у місті, поїздок на роботу, пересування у пробках чи прогулянок в парку. Основні характеристики такого велосипеда:

• відсутній амортизатор;
• досить велика вага;
• зручне широке сідло;
• вертикальна чи майже вертикальна посадка;
• підніжка;
• одна швидкість або планетарна втулка;
• є багажник чи кошик;
• захист ланцюга.

Зрештою, такий велосипед дуже поширений у багатьох країнах Європи. У ньому зручно їздити практично у будь-якому одязі та за різних погодних умов, велосипед не потребує складного обслуговування та прослужить тривалий час.

Залежно від особливостей будови та нюансів їзди використання виділяють декілька підтипів міських велосипедів:

• Комфортні – дуже близькі за характеристиками до звичайного сітібайка підвищеного комфорту завдяки удосконаленій вилці. Велосипед володіє амортизацією, завдяки якій їзда плавніша. Іноді амортизатор встановлюють у також у підсідельну трубу;
• Круізери та чопери – оригінальні велосипеди із змінами будови: витягнута рама, вилка з досить гострим кутом, широке кермо та товсті покришки. Колеса часто можуть бути різного розміру, посадка дещо «завалена» назад. За зовнішнім поглядом нагадують аналогічні мотоцикли;
• Фікси – велосипеди із зафіксованою передачею. Задня зірочка зафіксована, тому заднє колесо завжди обертається разом із педалями. Це дозволяє їздити вперед і навіть назад, за таким принципом працювали перші велосипеди;

Гірські велосипеди

Найпоширеніший велосипед на теренах України. Спроектований для їзди по гірській місцевості та бездоріжжю, проте стає популярним вибором серед велосипедистів завдяки універсальності, яка дозволяє впоратися із їздою по інших видах покриття. Існують й інші назви для цього виду велосипедів: ATB, mountain bike, хардтейл, сікстер, лайнер.

Гірський велосипед легко розрізнити за низкою характеристик:

• масивна та міцна рама;
• широке колесо із зубастим протектором;
• амортизаційна вилка;
• велика кількість передач;
• переважно дискові (рідше – обідні) гальма;
• трансмісія переважно із зовнішнім перемиканням передач. гірський велосипед – маунтінбайк

Оскільки такий велосипед підходить для різних видів задач, існує декілька його підвидів:

• Крос-кантрі – велосипед для активного відпочинку. Зміцнена рама при такій же невеликій вазі, якісне навісне обладнання, нижча посадка, короткохідна амортизація з блокуванням ходу вилки дозволяє рухатися з більшою швидкістю по рівнинному рельєфі. Цей велосипед зручний для максимально швидкогї їзди саме по пересічній місцевості. Існує підтип крос-кантрі – велосипед-лайнер з колесами діаметром 29 (іноді переднє 29, а заднє – 26);
• Даунхіл – велосипеди для швидкісної їзди з гори. Спеціальна конструкція для крутого спуску: потужні дискові гальма, довгохідна амортизаційна вилка, велика та важка амортизуюча рама. Такий велосипед забезпечує максимальну стійкість контроль на швидкому спуску та не забезпечить високого рівня комфорту.

• Ендуро – велосипеди для подолання протяжних ділянок траси з великою кількістю перешкод та стрибками. Схожий за будовою на велосипед для даунхілу, але пристосований не лише для спусків, а й для їзди вгору. Рама такого велосипеду дещо посилена, але залишається такою ж легкою, трансмісія із мінімум 10-ма швидкостями.

• Дірт – велосипеди, сконструйовані для подолання трас із подвійними трамплінами. Крутити педалі тут майже не треба, хіба що для розгону на перший трамплін. Оснащені міцною рамою тавилкою із великим ходом.

Шосейні велосипеди

Це велосипеди, які використовують для гонок, вони призначені для їзди ідеальним покриттям, але дозволяють розвивати високу швидкість (до 70 км на годину). На такій веломашині можна подолати сотні кілометрів на високій та середній швидкості. Це вибір професійних спортсменів та любителів гонок. Основні характеристики:

• специфічна будова керма (загнуті донизу «роги»);
• вузькі покришки та гладкі шини;
• легка замкнута рама;
• міцна та легка передня вилка;
• мінімум навісного обладнання;
• гальма кліщового типу;
• специфічна посадка для максимальної аеродинамічності. шосейний велосипед

Як підвид шосейного велосипеда виділяють вузькоспеціалізовані трекові веломашини. Їх використовують для гонок по закритих треках, що обумовлює певні особливості будови. Трековий велосипед володіє рамами із максимальним кутом нахилу, натомість у нього відсутня панель перемикання передач та специфічна будова колеса. У таких «залізних коней» часто навіть немає гальм, тому вони не пристосовані для пересування по звичайних дорогах.

Схожий за будовою до шосейного і туринговий велосипед, котрий оснащений таким же зігнутим кермом. Однак він призначений для туристичних поїздок по асфальту, тому передбачена можливість прикріплення багажника та перевезення наплічників. Відповідно, ці велосипеди мають ширші і товсті колеса, які забезпечують надійність агрегату.

Велосипеди для фрістайлу та тріалу

Йдеться про специфічну групу веломашин, конструкція яких підігнана не для їзди, а для виконання різноманітних трюків. Часом у них дуже низька посадка сідла, або ж воно взагалі відсутнє, ростовка рами теж малого розміру. Це велосипеди із мінімумомо аксесуарів та потужними гальмами. Невеликий розмір забезпечує чудову маневреність. Сюди відносять велосипеди BMX та тріал.

Тріал обладананий довгою, низькою та легкою рамою, немає сідла, є довгий винос та широке кермо. Задня покришка зазвичай товстіша за передню. Це дозволяє чудово тримати баланс на задньому колесі та виконувати складні спортивні трюки.

BMX теж володіє низьку рамою та вагою. Колеса зазвичай діаметром 20″. На осі містяться спеціальні трубки-пеги. Кермо такого велосипеда можна крутити як та скільки завгодно, не заплутавши при цьому троси завдяки гідророторному механізму. Також тут захищена каретка та є лише одна швидкість.

Гібридні велосипеди

Цей особливий вид двоколісного транспорту поєднує у собі ознаки одразу декількох видів велосипедів. Чи не найпоширенішими є «схрещування» сітібайка та гірського велосипеда. Результатом є агрегат, що чудово впорається і з їздою по асфальтному покритті, і по пересічній місцевості. Колесо такого велосипеда – збільшеного діаметру.

• завищена та полегшена рама;
• вилка з невеликим ходом;
• колеса 28 дюймів;
• помірно «агресивний» протектор, що забезпечує стійкість на різних поверхнях;
• універсальність.

Гібрид міського велосипеда та mtb зручний для швидких походів, значна частина їзди яких пролягає асфальтом, а решта – бездоріжжям. Має дещо нижчу прохідність ніж класичний гірський велосипед.

Дитячі велосипеди

Призначені спеціально для дітей, є окремі моделі для хлопчиків та дівчаток, однак відмінність переважно полягає у дизайні та кольоровій гамі агрегату. Завдання дитячого велосипеда – познайомити дитину із таким видом транспорту, навчити її координувати рухи. Тому однозначно така «конячка» повинна відповідати низці критеріїв, бути надійною, безпечною та не надто складною в користуванні.

Дитячі велосипеди класифікують за кількістю коліс:

• Триколісні – підходять для найменших водіїв. Побудовані дуже протсто, часто у них відсутні камери, покришки, ланцюг та інші ключові елементи;
• Чотириколісні – підходять для дітей віком 3-6 років. Є по два невеликих колеса, прикріплених до основного заднього колеса. Вони дозволяють тримати рівновагу та запобігають падінням;
• Двоколісні – схожі на дорослі моделі, зазвичай із однією передачею та гальмівною системою, яку активують натисканням на педалі в протилежний від крутіння бік. Призначені для дітей, які вже навчилися їздити на простішому велосипеді.

Вибір моделі залежить від віку дитини. Для малюків від року до трьох обирають велосипеди із сильно заниженою рамою, яка запобігає травматизму, та трьома колесами. Кермо, ланцюг та зірочки (якщо такі є) «одягнені» в захисні кожухи. Для 3-6 річних дітей підходять велосипеди із двома додатковими маленькими колесами, прикріпленими до основного заднього. Часто такі моделі мають пінопластовий захист керма, щитки для захисту від болота, захист ланцюга та одну швидкість.

Для дітей віком 6-9 років призначені велосипеди з кількома швидкостями, амортизаціними вилками та передніми і задніми гальмами. Велосипеди для дітей віком 9-12 років максимально нагадують агрегати для дорослих, однак «не дотягують» за діаметром коліс. Він у таких «залізних коней» становить 24″, рама також поступається габаритами. Для цієї вікової категорії часом окремо купують хлопчачі чи дівчачі велосипеди – останні характеризуються особливою заниженою рамою, часом їх називають «дамкою».

Діаметр колеса часто корелює не лише із віком водія, а й з ростом, бо іноді діти можуть сильно випереджати ровесників. Таким чином, існує перелік із діаметром колеса відповідно до росту наїзника:

• При зрості 90-100 см – 12″;
• При зрості до 115 см – 14″, 16″;
• При зрості до 130 см – 18″, 20″;
• При зрості до 155 см –— 24″;

Для вищих діток варто звернути увагу на підліткові моделі із більшим діаметром колеса.

Електровелосипеди

Унікальний по-своєму вид велосипедів, адже обладнаний електричним двигуном, котрий забезпечує рух. Це стане у пригоді, коли водій втомлюється крутити педалі. Перевагою такого велосипеда є те, що він дозволить проїхати значну відстань без особливих затрат фізичної енергії, з легкістю подолає різкі підйоми та може розвивати значну швидкість. Середня швидкість пересування такого «залізного коня» – 35 км/год, окремі моделі розганяються до 55 км/год.

Зовні електровелосипед дуже схожий на звичайний, але обов’язково присутні двигун та акумулятор. Фактично єдина вимога – вчасно заряджати батарею, щоб не потрапити в неприємну ситуацію. Однак, після розрядки акумулятора треба просто «перейти» на педалі. Заряджають транспорт від звичайної розетки.

Особливістю такого велосипеда є те, що він підходить для різних вікових категорій та цілей: і для міських прогулянок, і для поїздок за місто, і для виїздів за покупками. Для користування таким видом транспорту не потрібне водійське посвідчення.

Розібравшись у видах велосипедів та розбіжностях між ними, можна сміливо вибирати транспорт під себе. Головне правильно розуміти, для чого вам цей велосипед та яке його призначення – їзда на прогулянки, участь в екстремальних змаганнях, чи бажання їздити не напружуючись із застосуванням електродвигуна. Адже саме від цього залежать особливості будови, геометрії рами та матеріалів, із яких виготовляють «залізних коней». Точна відповідь на ці питання допоможе обрати найоптимальніший варіант.

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Як вибрати велосипед

Судячи з того, що ви вирішили прочитати цю статтю або хоча б почати її читати – ви плануєте купівлю велосипеда та не впевнені у виборі. Багато помиляються, думаючи, що це легке завдання – я теж таким був і набив на цьому кілька ґуль. Власне, цей матеріал покликаний позбавити вас неприємних сюрпризів. У всякому разі, теоретично ви будете підковані.

Для початку

Важливо розуміти, що ви зможете однаково добре й з комфортом їздити абсолютно на будь-якому велосипеді, за умови правильного підбирання розміру. Питання в тому, щоб визначити, як і де ви плануєте кататися – це один із головних кроків, що передує купівлі. По-перше, це може сильно звузити коло «підозрюваних» і позбавити непотрібних незручностей під час їзди (наприклад, на шосейному велосипеді пересіченою місцевістю, для якої він просто не призначений). А по-друге, позбавить вас переплат за «фічі», які вам можуть і не знадобитися, як-от амортизована задня підвіска під час переважно спокійної їзди містом.

Якщо ви ще недосвідчений велосипедист або ж взагалі ніколи в житті не каталися, то, найімовірніше, вам найкраще буде почати з простого велосипеда з однією передачею. Так ви зможете виключити труднощі під час перемикання передач і зосередити увагу безпосередньо на їзді, збереженні рівноваги тощо. До того ж такі велосипеди практично не вимагають настроювання й обслуговування.

Частина 1: Різновиди велосипедів

Отже, ви визначили для себе, де і як ви збираєтеся їздити. Тепер розберімо, на якому велосипеді вам буде зручніше це робити.

Гірський велосипед (MTB)

Одне з найпоширеніших і найуніверсальніших сімейств велосипедів – на такому велосипеді можна з однаковою легкістю переміщатися як міськими дорогами, так і поза ними. Однак із самої назви зрозуміло, що основним їхнім призначенням є їзда сильно пересіченою місцевістю, гірськими стежками тощо. Вони мають посилену конструкцію, амортизатори (передній і задній) і широкі покришки з чітко окресленим протектором. Такий велосипед не зможе розвинути велику швидкість на шосе.

За призначенням гірські велосипеди діляться на кілька підвидів:

Даунхіл (англ. Downhill, DH – швидкісний спуск). Велосипеди для швидкісного спуску з гір являє собою двопідвісні моделі з дуже міцними рамами, довгохідними вилками та задніми підвісками з ходом до 200-240 мм. Для моделей цього типу обов’язковим є наявність потужних дискових гальм. Основне завдання таких байків – витримувати навантаження від руху на високих швидкостях складними трасами. Заїзди здійснюються виключно вниз під гору, тому найчастіше є лише одна велика тягова зірка. Пересуватися на такому велосипеді рівною місцевістю або підніматися вгору вкрай незручно. Вага велосипеда досягає двадцяти й більше кілограмів. Складна конструкція рами та високі вимоги до надійності обумовлюють їхню чималу вартість.

Крос-кантрі (англ. Cross-country) – гонки пересіченою місцевістю зі спусками, затяжними підйомами, швидкісними та технічними ділянками. Траса містить як природні, так і штучні перешкоди. Для крос-кантрі зазвичай використовується гірський велосипед із міцною й легкою рамою (з однією або двома підвісками), з контактними педалями, що дають змогу фіксувати ногу велосипедиста, з дисковими або обідними гальмами.

Фрирайд (англ. Free ride – вільна їзда) – стиль катання, що має на увазі під собою їзду на велосипеді складними, іноді штучно спорудженими трасами, які використовують природні та штучні перешкоди. Тут використовуються гірські велосипеди з міцною рамою, передньою й задньою підвісками великого ходу та потужними дисковими гальмами. Траси фрирайду включають подолання стрімких схилів заввишки до десятків метрів, стрибки на високій швидкості, рух вузькими звивистими стежками, прокладеними крутими схилами або містками.

І нарешті, велосипеди “загального призначення” (англ. All-round MTB). Середні за ціною й найпоширеніші гірські велосипеди. Ці моделі призначені для помірно агресивної їзди дорогами і бездоріжжям й підійдуть більшості велолюбителів, що катаються собі на втіху або використовують його як транспортний засіб. Переважно, це хардтейли, які забезпечують порівняно високу посадку, що не навантажує сильно руки. Є моделі як із чоловічими закритими, так і жіночими відкритими рамами. Зазвичай тут передбачена можливість встановлення додаткового обладнання – крила, багажник, підніжка тощо.

Шосейний велосипед

Такий велосипед сконструйований для швидкісної їзди гарними асфальтованими дорогами. Від інших різновидів велосипедів його відрізняє особлива конструкція керма (так звані «баранячі роги»), яка дає змогу змінювати захоплення; низька, розтягнута посадка для поліпшення аеродинаміки; передачі з низькими передавальними відношеннями; легка, але жорстка рама та вузькі покришки високого тиску. Амортизаційні підвіски тут не використовуються через їхню велику вагу та поглинання енергії у разі активного педалювання.

Міський велосипед

Призначений для комфортного та неспішного катання асфальтованими вулицями. Він має високу посадку, що розвантажує руки та дає змогу сидіти прямо, водночас не відчуваючи напруження. Широке сідло також сприяє розслабленню. Такий велосипед вирізняють великі колеса (28”, 622 мм), шини середньої товщини та зазвичай ножні гальма. До комплекту часто входять крила, багажник, різні корисні атрибути та навіть електрообладнання. За ним не доведеться особливо доглядати, оскільки всі найбільш зношувальні механізми заховані всередину. До того ж, виробники часто встановлюють захист ланцюга та захист від потрапляння ніг у колісні спиці. Різновидів міського велосипеда багато, трапляються дивовижні конструкції з колясками для дітей, пристосуваннями для їзди сходами – кому як зручно. Розслаблений, трохи ставний чопер і гламурний круїзер – з тієї ж серії.

BMX

Велосипедний мотокрос або BMX (англ. Bicycle Motocross або Bicycle Moto eXtreme) – одна з дисциплін велосипедного спорту, для якої використовується тип велосипеда під однойменною назвою. Це велосипеди дуже компактних, «дитячих» розмірів, призначені не для їзди, а для виконання різноманітних трюків і перегонів на спеціальних майданчиках зі штучними перешкодами. Для цього він забезпечений 20-дюймовими колесами з 48 спицями, пегами (спеціальні опори на торцях осей коліс), а особливий механізм дає змогу обертати кермо в одному напрямку без перекручування гальмівних тросів.

Частина 2: Конструктивні особливості

Тип і розмір рами

Розрізняють декілька типів велосипедів, що відрізняються між собою за конструкцією:

Ригід (англ. Rigid – «жорсткий») – конструкція такого велосипеда не передбачає амортизації. Застосовується в шосейних, міських і велосипедах BMX.

Хардтейл (англ. Hardtail – «жорсткий хвіст») – особливістю конструкції є амортизаційна передня вилка та жорсткий «хвіст». Застосовується в гірських велосипедах.

Двопідвісковий велосипед (full-suspension) – такий велосипед обладнаний задньою підвіскою й амортизаційною передньою вилкою. Також застосовується в гірських велосипедах для екстремальних дисциплін із підвищеним навантаженням на раму.

Ймовірно, неправильний вибір рами (точніше, її розміру) є найбільш грубою помилкою під час купівлі велосипеда. Розміром рами заведено вважати відстань від осі каретки (осі системи) до кінця підсідельної труби, і воно вимірюється в дюймах (або в сантиметрах – як у більшості німецьких виробників велосипедів).

Оптимальний розмір рами залежно від зросту:

Варто зазначити, що такий поділ досить умовний, адже геометрія рам у різних виробників може відрізнятися – одні вищі, інші довші тощо.

Гальма – обідні (V-brake) чи дискові?

Забігаючи вперед, хочу сказати, що під час вибору велосипеда потрібно розуміти, що дискові гальма дорожчі, ніж V-brake – це означає, що він «з’їдає» від ціни велосипеда певну суму внаслідок якихось інших компонентів. Іншими словами, за однакової ціни велосипед з обідними гальмами має краще обладнання, ніж велосипед із дисковими. То що ж вибрати? Розглянемо всі їхні плюси та мінуси.

Обідні гальма стискають із двох боків обід велосипедного колеса гальмівними колодками, сповільнюючи його обертання. Стискне зусилля передається за допомогою троса, протягненого від гальмівної ручки, що розміщується на кермі. Обідні гальма типу V-brake (векторні) є на сьогодні найпоширенішим типом гальм на гірських велосипедах початкового та середнього рівнів, завдяки невисокій ціні, простоті у встановленні й обслуговуванні, і водночас досить високій ефективності.

Переваги обідних гальм:

• У зв’язку з тим, що зусилля докладається до обода, невисоке навантаження на спиці та втулку;
• Менше нагріваються, ніж дискові гальма, позаяк площа обода більша, ніж диска, і більша відстань від гальма до осі дає змогу докладати менше зусилля для гальмування;
• Налаштування дуже проста, доступне, її можна робити в польових умовах;
• Маса обідного гальма менша за масу дискового, це важливо в деяких дисциплінах;
• Ціна обідних гальм істотно нижча за ціну дискових.

Огріхи обідних гальм:

• Вода, бруд, сніг, лід, олива, що випадково потрапила, моментально знижують ефективність гальмування. Це призводить до небезпечних ситуацій. Пісок і бруд можуть дуже швидко зіпсувати обід;
• Невелика зміна геометрії колеса призводитиме до зачіпання колодок і постійного пригальмовування;
• Колодки вимагають порівняно частої заміни;
• Неможливість встановлення на багато рам та вилок;
• Протирання обода колеса гальмівними колодками призводить до його прискореної заміни. Цей огріх важливий для гірських та інших екстремальних велосипедів, для міських це несуттєво;
• V-brake можуть мати негативний вплив на раму, розсуваючи пір’я у разі гальмування. Спеціально для таких випадків продаються спеціальні дуги- «підсилювачі» рами. Гідравлічні ж можуть просто відірвати кріплення під час гальмування (в разі встановлення ротора більшого розміру, ніж рекомендовано виробником рами/вилки).

Дискові гальма являють собою комбінацію зі сталевого диска, розміщеного на втулці велосипедного колеса (зазвичай, з лівого боку) і пристрою, який стискає цей диск гальмівними колодками – каліпера. Гальмівне зусилля передається з гальмівної ручки тросом (механічні дискові гальма) або гідролінією (гідравлічні дискові гальма).

Переваги дискових гальм:

• Потужні. Колесо загальмовується швидше та сильніше, ніж з обідними;
• Дискові гальма менше засмічуються під час їзді, оскільки розташовані ближче до центру колеса, їм не особливо заважають бруд і сніг;
• Дають змогу більш плавно регулювати гальмівне зусилля, ніж обідні. Інакше кажучи, мають кращу модуляцію;
• Можна використовувати зі злегка викривленою геометрією колеса, «вісімки» не впливають на роботу гальм;
• Дискові гальма рідко вимагають обслуговування;
• Не зношують обід.

Вади дискових гальм:

• У зв’язку з тим, що навантаження докладається до центру колеса, збільшується навантаження на спиці та втулку, а також на вилку, що тримає колесо;
• Обслуговування дискових гальм набагато складніше, ніж інших різновидів. Для «прокачування» гідравлічних гальм необхідне спецобладнання. Ремонт у польових умовах вимагає великого досвіду, але багато запчастин можна знайти у звичайному автомагазині. Але це належить, переважно, до гідравлічних дискових гальм;
• Дискові гальма важчі, ніж обідні. Це важливо в деяких дисциплінах.
• Ціна вища, ніж в обідних гальм;
• Далеко не всі моделі кращі за гарні V-brake за більшої ціни;
• Потрапляння оливи на диск знижує ефективність гальмування (є методика видалення оливи прожарюванням тривалим гальмуванням);
• Каліпер заднього дискового гальма може заважати встановленню багажника (залежить від геометрії рами, каліпера й багажника).

З огляду на це, можна сказати таке – якщо ви вибираєте недорогий велосипед, то беріть модель з V-brake, але якщо бюджет дає змогу – дискові гальма кращі.

Висновок

Отже, коротко пройдемося списком, який варто тримати в голові під час вибору велосипеда. Для початку вам потрібно визначитися, де та як ви кататиметеся, і зрозуміти, скільки грошей ви можете виділити на велосипед. Зазначу, що рами у велосипедах бюджетного та середнього цінового діапазону зазвичай не відрізняються за якістю. Дорожнеча велосипеда часто зумовлюється деталями, як-от манетки (механізм перемикання передач), перекидання, гальма та інше. Отже, чим дешевший велосипед, тим ці деталі гірші. Чим вони відрізняються і які взагалі бувають, ми розповімо в іншій статті.

Наступним пунктом йде підбирання правильного розміру рами, адже якщо велосипед буде занадто малим або занадто великим, їзда на ньому не буде для вас радісним процесом, а викличе лише дискомфорт, внаслідок чого ви його просто закинете. До цього пункту варто поставитися дуже серйозно.

І нарешті, велосипед має подобатися. Тому перед купівлею подивіться не одну модель, а декілька та виберіть ту, яка подобається більше, за інших рівних. Це як футболка. Якщо вона вам не подобається, то їй судилося постаріти, лежачи в шафі, адже ви її не одягатимете. Упевнений, у всіх такі є.

У висновку хочеться сказати одне – катайтеся в задоволення й не забувайте про безпеку. Пам’ятайте, що велосипедист на дорозі дуже вразливий, чи то просто мушка, що потрапила в око, чи то нахабний водій автомобіля, тому завжди одягайте шолом і захисні окуляри – це необхідний мінімум, який може вберегти вас від серйозних травм.

Удачі на дорогах!