Домашній парник з підсвічуванням

0 Comments

Як зробити парник своїми руками в домашніх умовах?

Як зробити парник своїми руками? Чому багато дачники задаються цим питанням? Вся справа в тому, що ця споруда є дуже важливим. Розсада, посаджена усередині парника, відмінно зможе пережити останні весняні заморозки. Крім того, наявність цієї споруди дозволить саджати теплолюбні культури, виростити які у відкритому полі не вийде ні за яких обставин.

  1. Вибір місця для будівництва
  2. Захист від погодних умов
  3. Температурний режим
  4. Способи обігріву об’єкту
  5. З чого будують парники?
  6. Технічні вимоги до парнику для огірків
  7. Перший варіант парника
  8. Як зробити парник з полікарбонату своїми руками?
  9. З чого починати роботи?
  10. Парник з рам
  11. Окремий парник

Вибір місця для будівництва

Підходити до питання про те, як зробити парник своїми руками, варто з вибору місця для його облаштування. На перший погляд здається, що це не так важливо, однак це не так. Ідеальним місцем для розташування парника вважається сама південна частина ділянки. Також розташувати його можна з західної сторони. Північні частини зовсім непридатні для такої споруди. Найкращим варіантом буде облаштування ділянки таким чином, щоб він мав ухил в південну сторону, а з півночі був захищений від холодного вітру.

Ще один дуже важливий момент, на який потрібно звернути увагу, це тінь. В ідеалі розміщувати парник потрібно там, де тіні немає впродовж всього світлового дня. Крім того, щоб створити максимальну освітленість, двосхилий дах орієнтується по напрямках північ-південь, а односхила в напрямку захід-схід.

Захист від погодних умов

Наступний важливий пункт для тих, хто вирішує питання, як зробити парник своїми руками, це захист від сильного вітру. Для того щоб створити максимальний захист від вітру, краще всього розміщувати споруду з південного боку від будівлі або огорожі. Якщо такий варіант нездійсненний, то можна висадити високі щільні кущі з північно-західної сторони, щоб прикрити парник.

Так як рослинам, посадженим всередині об’єкта, потрібно багато світла, не рекомендується садити або будувати парник поряд з високими деревами, адже вони будуть створювати небажану тінь. Крім того, великі дерева нашкодять ще й тим, що у них дуже довге коріння, які можуть проникнути всередину парника, в родючий ґрунт і забирати харчування у рослин.

Температурний режим

Як зробити парник своїми руками придатним для будь-яких рослин? Дуже важливий момент – це підтримання оптимальної температури. Необхідно підтримувати постійно один і той же температурний режим, або зробити так, щоб коливання були самими мінімальними. Так як сонячні дні можуть бути не завжди, а вночі температура падає ще сильніше, то необхідно потурбуватися правильною системою обігріву для парника. На сьогоднішній день розрізняють кілька типів таких мереж.

Читайте також: Паркан з профнастилу своїми руками: конструкція, покрокова інструкція, особливості

Способи обігріву об’єкту

Природно, що перший і найпростіший спосіб – це сонячна енергія, однак, як згадувалося вище, спосіб цей нестабільний і мінливий.

Для другого способу потрібно електрику. Для того щоб створювати необхідну температуру всередині за допомогою електричної енергії, що використовують нагрівальні кабелі ізольовані. Для облаштування такого обігріву необхідно особливу підставу. Для цього на грунт насипають 2 см гравію, зверху 3 см піску. Після цього укладається кабель змійкою. Зверху на нього висипають ще близько 5 см піску. Отримані шари вистилають листами заліза. Цей елемент допоможе уникнути пошкодження нагрівальних кабелів.

Зверху на метал висипають шар поживного грунту. Очевидним мінусом такого способу обігріву є висока вартість електроенергії. Проте він дозволить висаджувати рослини всередині будівлі самої ранньої весни. Тут дуже важливо не забути про облаштування якісної ізоляції, в тому числі і під шарами гравію, щоб тепло не йшло з парника.

Як зробити парник своїми руками в домашніх умовах з обігрівом за допомогою біопалива? Це третій варіант облаштування приміщення з незалежним обігрівом. Крім того, використання біологічного палива сьогодні вважається найбільш доступним і оптимальним. Для цього на дно парника необхідно викладати гній, солому та різні залишки рослинності. Всі ці продукти під час свого розкладання будуть виділяти тепло. Якщо говорити про недоліки, то їх два. По-перше, відсутня можливість регулювання температури, хіба що провітрювати приміщення. По-друге, протягом сезону паливо буде розкладатися, створюючи все менше тепла. Однак фахівці стверджують, що на один сезон цього вистачить.

З чого будують парники?

Як зробити парник своїми руками з підручних матеріалів? Насправді зробити це не так вже складно. У такого об’єкта всього дві складових – це каркас і матеріал, яким він покривається. Найчастіше парники на дачних ділянках будуються з використанням поліетиленової плівки, скла, полікарбонату, нетканого матеріалу.

Відрізнятися такі споруди можуть своєю формою. Створення форми відбувається за допомогою формування каркасу, який може бути трикутним, дуговим і будь-яким іншим. Найчастіше для виготовлення каркаса використовують металеву або склопластикових арматуру. Можна зробити парник з пластикових труб своїми руками, з віконних рам, з дерев’яних брусів.

Технічні вимоги до парнику для огірків

Споруда для огірків повинна забезпечувати максимально комфортні умови для зростання. Для цього потрібно створити комфортний температурний режим. З цієї причини робити парник потрібно невисоким, так як тоді простіше його обігрівати.

Читайте також: Посадка гладіолусів навесні — докладний опис обробки цибулин і підготовки ґрунту, вибір місця для квітки і подальший догляд

У той же час потрібно потурбуватися доступом свіжого повітря всередину. Це означає, що необхідно створювати максимальну вентиляцію в денний час.

Таким чином, виходить, що будівля має бути невисоким, мати систему обігріву і можливість провітрювання в денний час, коли температура дозволяє відкривати вікна всередину. Якщо ж регіон достатньо холодний або погода не зовсім сприятлива, то рекомендується облаштування вентиляції, щоб створювати провітрювання і не порушувати температурний баланс.

Перший варіант парника

Як зробити парник для огірків своїми руками? Найбільш простий спосіб – це зведення дугового конструкції. Природно, що каркасом в такому випадку будуть виступати дугові елементи. Встановлюються вони або безпосередньо в грунт, або в дерев’яну основу. Дуги можуть бути з металу чи пластику.

Істотним плюсом таких парників виступає те, що вони є мобільними. Це особливо важливо при дотриманні сівозміни. Якщо ж парник стаціонарного типу, то всередині нього доведеться щорічно міняти грунт. Цей варіант вважається найбільш простим у виготовленні.

Якщо розглядати суть будови, то дугового парник – це тунель, який вкривається плівкою або будь-яким іншим матеріалом, добре пропускає сонячні промені. Матеріал для каркаса повинен бути достатньо міцним і здатним приймати потрібну форму. З цих причин найчастіше вибираються два шляхи:

  • металевий каркас, який встановлюється безпосередньо в грунт;
  • каркас із труб своїми руками, зробити парник таким чином ще простіше, а самі труби кріпляться в грунті за допомогою кілків.

Для того щоб збільшити міцність будови, дуги скріплюються між собою горизонтальними рейками з дерева або ж зв’язуються дротом. Тут варто додати, що якщо дугового парник достатньо довгий, то перша і остання рама повинні бути горизонтальними. В якості матеріалу для укриття найчастіше використовують поліетиленову плівку.

Як зробити парник з полікарбонату своїми руками?

Для виготовлення споруди такого типу використовується каркас, до якого кріпляться листи матеріалу. Тут найчастіше виникає проблема вибору матеріалу для каркаса. Якщо це буде звичайний метал, то корозія стане основною проблемою. Краще вибирати оцинкований профіль, хоча це збільшить вартість конструкції.

Ще одним варіантом для каркаса може служити дерево, однак тут проблемою стане гниття. Термін експлуатації близько п’яти років. Хоча, звичайно ж, можна обробляти деревину спеціальними засобами, щоб збільшити цей термін.

З чого починати роботи?

Щоб зробити парник своїми руками в домашніх умовах з такого матеріалу, як полікарбонат, знадобиться певний основу. Це може бути або бетонний фундамент або фундамент з підстави бруса. Якщо заливати бетон, то приміщення, природно, буде стаціонарним. При підставі з бруса його можна буде переносити.

Читайте також: Блохи в квартирі: ефективні методи боротьби та рекомендації

Краще всього створювати основу прямокутної форми. Розміри кожен господар вибирає індивідуально. Необхідно також створити гідроізоляцію. Для цього найчастіше використовується шар руберойду. Дах виготовляється з брусів 20 х 40. Тип покрівлі зазвичай двосхилий. Якщо кут ската дорівнює 300°, то довжина буде близько півметра, а загальна висота парника становить 1,25 метра.

Після того як каркас буде готовий, можна приступати до кріплення боковин із сотого полікарбонату. Завершальним етапом буде укриття даху армованої або повітряно-бульбашкової поліетиленовою плівкою. В якості кріплення для всієї споруди використовуються саморізи різного розміру. Один дуже важливий момент: щоб уникнути такої проблеми, як розтріскування полікарбонату під час вкручування шурупів, під них треба підкласти алюмінієву шайбу.

Парник з рам

Як зробити парник з рам своїми руками? Здавалося б, використовувати такий матеріал, як віконні рами, для будівництва чого-небудь неможливо, однак це не так.

Для зведення будинку потрібні не тільки самі рами, але і деяку кількість дощок і бруса. Довжина може бути будь-яка, а ось ширина буде визначатися шириною самих рам. Приміром, якщо парник за планом розміщується впритул біля стінки іншої будівлі, то з бруса необхідно зробити лише бічні стінки і передню. Тут важливо відзначити, що брус кладеться не на землю, а на цегляний шар, щоб збільшити термін служби дерева. З внутрішньої сторони до бруса кріплять дошки, які будуть служити опорами для рам. Самі ж рами краще всього розташовувати під невеликим кутом. Таким чином, буде краще акумулюватися сонячне тепло, а також краще стікати опади. Ще один важливий момент – це кріплення однієї із сторін рам на петлі, щоб їх можна було піднімати для провітрювання і поливу рослин. Рекомендують кріпити саме дальню сторону на петлі.

Окремий парник

Деякі сьогодні стали використовувати окремі міні-парники для особливо крихких рослин на ділянці. Найчастіше це елітні сорти квітів. Такі невеликі парники являють собою звичайний парник, але в зменшеному вигляді. Каркас і накриває елемент тут такі ж, як і на звичайних будовах. Побудувати їх самостійно простіше, ніж великі, так і витратних матеріалів буде потрібно мінімум.

Парник: як побудувати, схеми, види та конструкції — прості і серйозніше

Парник – попередник і спрощений сезонний аналог теплиці. Конструкція парників сильно варіює, від таких, для яких не потрібно нічого, крім плівки для укриття, до споруд, про які з вигляду і не скажеш, що це парник або вже теплиця. Зробивши парник своїми руками, можна для початку забезпечити сім’ю ранніми/пізніми овочами і зеленню і заодно освоїти тонкощі тепличного господарства, не ризикуючи з-за помилок внаслідок недосвідченості втратити відразу багато початкових вкладень. А якщо справа піде, то побудувати вже справжню всесезонну теплицю і отримувати до столу рослинні делікатеси круглий рік; можливо, налагодити і прибутковий бізнес.

В даний час світлопрозорі покриття теплиць роблять майже виключно з полікарбонату (ПК). Цей матеріал для того і був розроблений і лише згодом проявилися його переваги в будівництві альтанок, навісів, укриттів ґанків, басейнів та ін Однак будувати саморобний парник з полікарбонату потрібно з огляду на наступні обставини:

  • ПК продається тільки цільними листами від 2х6 до 2х12 м; на частині його не ріжуть.
  • Вартість в розрахунку на 1 кв. м найбільш дешевого ПК структури 2R товщиною 4 мм менше, ніж у скла, і порівнянна з вартістю агроплівки, про неї див. далі.
  • Без достатньо дорогої комплектної фурнітури (штатний кріплення з термокомпенсаторами, окантовочні профілі, алюмінієвий скотч, фильтролента для торців) ПК на відкритому повітрі прослужить не більше 3-4 років.
  • Монтаж ПК ведуть найчастіше з попередніми напругою за рахунок вигину листів. Це надає споруді більшу міцність, але вимагає посиленого (і, відповідно, більш дорогого) каркаса спеціальної конструкції; див. напр. про будівництво теплиць.

Виходячи з цього, робити парник під полікарбонатом рекомендується або при наявності обрізків, що залишилися, приміром, від альтанки, або використовуючи цілісний плоский лист в досить жорсткій рамі, див. далі. Перший же свій парник краще проектувати під плівку, тим більше що є варіанти, для яких крім неї нічого й не знадобиться.

Що відбувається в парнику?

Парник з рослинами в ньому і грунтом, в яку вони посаджені, являє собою досить тонку біосистему. Головна її відмінність від природних в примусовому зміну біоритмів заради якнайшвидшого розвитку/визрівання і більшої продуктивності парникових культур. З точки зору біології парник зовсім не теплиця; в тій біоритми наближені до природних, тільки інтенсифіковані. Тому в даному розділі викладено основні відомості, необхідні, щоб правильно зробити парник.

Біоритм рослин в парнику в цілому відповідає природному, див. рис. праворуч, але з деякими відмінностями, що прискорюють їх «дорослішання», див. нижче.

Схема денного і нічного життєвих циклів рослин

На світлі:

Вночі чи в темряві:

Висновок #1: вдень, коли зовні досить тепло для забезпечення хоча б мінімальної життєдіяльності рослин, парник потрібно провітрювати. Кисню для дихання рослини споживають мало, але на ніч його все ж повинно вистачити, інакше піде гниль і хвороби. Провітрювати бажано до полудня, коли сонечко пригріє, щоб відразу вивітрився нічний надлишок СО2 і Н2О.

Покриття парників виконують з матеріалів, що добре пропускають видиме світло, але як можна краще відображають, прямо або дифузно (розсіяно) теплові (інфрачервоні, ІЧ) промені. Так що парниковий ефект в парниках відрізняється від того, що в земній атмосфері і у всіх на слуху, див. рис.

Парниковий ефект в парнику

Вдень:

  • Частина видимого світла використовується рослинами для фотосинтезу;
  • Інша частка поглинається молекулами парникових газів – вуглекислого газу і парів води – переводячи їх на вищий енергетичний рівень;
  • Ще частина світла поглинається грунтом, яка тут же перенаправляє його в ІК, гріючи повітря і будова парника;
  • Частина ІК від грунту переотражается від покриття (зліва на рис. для простоти показана тільки 1 гілка) і в кінцевому підсумку також гріє її, повітря і будова. З молекулами парникових газів ІК практично не взаємодіє;
  • Температура ґрунту достатня для активності коренів, але може бути нижче такої зовні, безпосередньо підігрітою Сонцем.

Примітка: молекули СО2, які важче повітря, що концентруються переважно в нижній частині парника, а Н2О, які легше – під покрівлею.

Вночі:

  • Температура ґрунту в парнику виявляється вище її ж не тільки зовні, але і температури повітря в парнику, що підстьобує зростання коренів і сокорух у рослинах;
  • Грунт віддає запасене тепло як безпосередньо повітрю шляхом конвекції, так і высвечиваясь ІК;
  • Молекули парникових газів також висвітлюються ІК, гріючи повітря і сприяючи сокоруху в надземних частинах рослин;
  • Мають місце тепловтрати крізь покриття;

Висновок #2: таким чином, парникова рослинність «працює в 3 зміни», що і забезпечує швидкий ріст/визрівання.

Родючий грунт (гідропоніки не торкаємося) являє собою складний біоценоз, населений незліченним безліччю найдрібніших живих істот, які ніде більше жити не можуть. Тому є ціла школа біологів, відносять грунт поряд з мурашниками, термитниками, кораловими спорудами, до «сверхорганизмам». У такому разі ґрунтовий покрив – найбільше живе утворення на Землі.

В парнику грунт також змушена працювати у 3 зміни. Причому навесні і восени – в протифазі з природним ритмом прогріву/охолодження, і грунт в парнику швидко виснажується. Звідси 1-е наслідок головного відмінності парника від теплиці: він не може більше 1 сезону працювати на одній і тій же грунті навіть за її рекультивації. Тому парники за характером використання грунту ділять на:

Примітка: найефективніший спосіб вичавити все з парникової землі і в той же час залишити її з-під ґрунтового або пересувного парника) придатною для відновлення – підігрів грунту, див. нижче.

Після перших 2-х типів потрібно відновити родючість грунту. Швидше всього, але не повною мірою, це робиться засівом на наступний рік азотфіксуючими культурами; насамперед бобовими – горохом, квасолею. Ще на наступний рік на цій площі можна вирощувати квіти, капусту, зелень, садити ягідні чагарники.

Для повної природної рекультивації перед висівом азотфіксаторів землі дають рік відпочити під паром і тільки потім сіють бобові. У такому разі відновлений ґрунт придатний під будь-які культури, в т. ч. полуницю і коренеплоди. При постійному використанні парника тоді потрібно 4 однакових ділянки землі:

  • Під парників;
  • Відпочиває під паром;
  • Засіяний азотфиксаторами;
  • Під культурами відкритого грунту.

Висновок #3: побудувати парник – це ще пів, а то й третину справи. Головне – знайти і виділити для нього підходящу ділянку, враховуючи кругообіг культур на своїй землі і наявність вільних площ.

Здавна землю в парниках, як відомо, гріли гноєм. Якщо урожай йшов на стіл, то виключно кінським. Інші гріють гірше і перенасыщают грунт нітратами; вплив їх надлишку на здоров’я було помічено задовго до того, як розвинулася наукова агрохімія і виникло саме таке поняття.

Кінський гній і тоді цінувався як біопаливо, а якщо подумати про його доступності нині, то згадується американський анекдот: «Джо, ти чув? Завтра Мейн-стріт проїде зовсім гола Ума Турман (Мерилін Монро, Ліз Тейлор, Анжеліна Джолі тощо – все одно) верхи на коні! – Вау, обов’язково піду подивитися! В житті не бачив живого коня!»

Тим не менш, в наші дні підігрів парникової землі відходами життєдіяльності не пішов у минуле: вони переробляються в біопаливо спеціально для парників/теплиць, яке надходить у продаж; іноді під торговою маркою «парникова земля». Нітрати в грунт воно не виділяє і зародків збудників хвороб/паразитів не містить. Схеми підігріву при цьому залишилися без змін, див. рис:

Схеми підігріву ґрунту біопаливом

У рунеті багато пишуть про электрообогреве грунту. Але, по-перше, ніякими правилами електробезпеки та пристрої електроустановок для побутової техніки нічого подібного не передбачено, і це не чисто формальну заборону, а викликаний безліччю загиблих людських життів. Електрокабель в грунті – не тепла підлога в будинку з теплоізоляцією. По-друге, електрообігрів і у великих товарних тепличних господарствах застосовується рідко, неекономічний. А в малих парниках відношення площі, через яку втрачається тепло, до обсягу, в якому воно виділяється, в десятки і сотні разів вище. Тут, щоб підняти температуру ґрунту на 1 градус при зовнішній -5, потрібно близько 800 Вт/кв. м. Скільки доведеться заплатити – вважайте самі за своїми тарифами. Якщо захисний автомат, лічильник і проводка витримають такий струм при 220В.

Між тим при тих же -5 «за бортом» простий, примітивний саморобний сонячний колектор площею 1 кв. м в середніх широтах забезпечить підігрів грунту до температури, принаймні дозволяє вберегти рослини, на площі близько 3 кв. м, якщо використовувати схему, показану на рис. У такому випадку можна застосувати старі радіатори опалення: як теплоприемника колектора тонкостінні сталеві, а для обігрівачів краще всього підійдуть чавунні «гармошки».

Схема підігріву ґрунту в парнику від сонячного колектора

Обігрівачі встановлюють перед засипанням котловану (глибина близько 1 м) піском на підпорах, щоб їх теплі краї були вище холодних на 15-25 див. Підпори повинні бути міцними, інакше обігрівачі можуть просісти і циркуляція теплоносія порушиться. Наявність заливального патрубка обов’язково, без нього система завоздушится при прогріві внаслідок виділення розчинених у воді газів. Зверніть також увагу, що обратка теж ізолюється, хоч і не таким товстим шаром, як подання. Температура води в ній вища, ніж грунту, і це тепло потрібно зберегти.

Примітка: на випадок довгої похмурої погоди при можливості заморозків краще залити систему антифризом. Колектор буде працювати і від розсіяного світла.

Земля для засипки

Щоб покінчити з грунтом, даємо ще 3 загальновідомих рецепта грунтосумішей для насипних парників. Вони є і в інших джерелах, але їх якості від цього не змінюються.

№1, загального призначення:

  • Торф’яна земля (перепрілий торф) – 6 частин.
  • Городня, листова або дернова земля – 1 частина.
  • Перегній (можна з компостної купи) – 2 частини.
  • Прожарений або промитий річковий пісок (будівельний) – 1 частина.
  • Вапно гашене – 3 кг/куб. м.

№2, для цибулин, коренеплодів, зелені:

№ 3, самогреющаяся для квітів та розсади:

  • Майже сопревший торф – 2 частини.
  • Кінський гній – 1 частина.
  • Солом’яна січка – 1 частина.
  • Внести перед висадкою на 1 куб. м суміші 300 г сечовини, 2 кг хлористого калію і 3 кг суперфосфату.

Висновок #4: в залежності від наявності або відсутності додаткового підігріву ґрунту парники діляться на теплі і холодні. Парники з засипанням самогреющейся землею належать до останніх. Теплі парники здатні забезпечити вегетацію і плодоношення при стабільно мінусовій зовнішній температурі, а холодні можна будувати, коли після сходу снігу горбки провянут.

Як будувати парник?
Покриття

Светопропускающее покриття – головний елемент конструкції парника, в основному визначає його ефективність. Про твердих покриттях сказано вище: скло довговічніше ПК, але гірше зберігає тепло. Крім того, ПК від ультрафіолету (УФ) псується, тому випускається покритий захисною плівкою з одного боку. При монтажі її треба берегти від пошкоджень і монтувати листи захищеною стороною назовні. Парники нижче ґанків, альтанок і навісів, тому ймовірність ушкодження захисту ПК тут вище, хоча б від несомих вітром піщинок. Матеріал пошкодженої під плівкою каламутніє та розтріскується.

Для покриття парників зазвичай використовують плівки товщиною від 120 мкм (у крайньому випадку – від 60 мкм) з поліетилену (ПЕ), этиленвинилацетата (ЕВА), полівінілхлориду (ПВХ) або полиизопропилена (ПП). Останні для парників випускаються у вигляді нетканого матеріалу під назвами агроволокна, агроплівки, страпбонда, СКФ-. Порівняльні характеристики плівок для парників такі:

Примітка: для монтажу і ремонту агроплівки випускається спеціальний агроскотч, довгий час тримається на відкритому повітрі. Він крім цього знаходить широке застосування в будівництві парників.

Основні конструкції парників показано на рис. Поз. 1 – ґрунтовою плівковий. Це найпростіший парник з однієї тільки плівки. Будується в основному під розсаду або, при використанні позбавленого надлишку нітратів біопалива, під низькорослі культури – редис, салат, цибуля. Ширина гряд по низу 20-30 см. Висота або 35-40 см, якщо плівка укладається безпосередньо на них, або 25-30 см, якщо покриття підтримується шпалерами на рогульках, як праворуч на рис. зі схемами обігріву. Переваги – простота та дешевизна; недоліки – погане використання світла, складність догляду і безпосередньо під рослини йде ледве-ледве 1/4 загальної площі під парників.

Примітка: від перших 2-х недоліків ґрунтової плівковий парник можна позбавити, накривши агроплівкою.

Поз. 2 – тепла яма. Обводиться паровий грядою, може ховатися як плівкою, так і склом/ПК в рамі. Придатне під будь-які низькорослі культури. Недолік – поганий використання і велика витрата біопалива, оскільки більше половини його тепла йде в сторони. Використання доцільно як підмоги в товарному м’ясо-молочному господарстві на гною великої рогатої худоби або козячому. Овечий не годиться за медико-санітарним показникам і дуже погано гріє.

Про російських ямах

В даному випадку не про ями на вітчизняних шляхах повідомлення, які притча во язицех від Тредиаковского до Пелевіна, а про російську поглибленому парнику. У свій час російський парник з’явився одкровенням для європейських аграріїв. Саме з «росіян ям» тодішня знати отримувала взимку до столу зелений цибулька, салат, кріп, петрушку, редиску, полуницю.

Пристрій і креслення російської парника наведено на рис. Парників-ям зазвичай робили 3-4, що забезпечувало цілорічне використання: поки 1 яма розігрівалася після перезаправки, інші давали продукцію. Неодмінна умова успішної експлуатації російського парника – обведення всього комплексу ям глиняним замком з водовідвідної канавою, інакше біопаливо закисне.

Пристрій і креслення російської парника

Примітка: замість дерев’яних парубней зараз можна класти бетонні перемички для вікон-дверей, стовпи шпалер для винограду і т. п. В рами замість скла вставляти ПК, це дозволить підняти північний край на 35-40 см над ґрунтом і вирощувати помідори. А замість посріблених дзеркал використовувати будь-які плоскі щити, обклеєні алюмінієвою фольгою для запікання. Землю над біопаливом насипають №1.

Поз. 3 – плівковий тунельний на збірно-розбірному каркасі. Для початківців аграріїв це, безумовно, кращий парник:

  • Простий і дешевий, практично не вимагає будівельних/теслярських робіт; див. нижче про «Подснежнике».
  • Зберігає на ніч достатньо свіжого повітря для дихання рослин.
  • Великий об’єм повітря за укриттям дає сильний парниковий ефект, що дає можливість будувати холодні парники-тунелі, готові до дії відразу після сходу снігу.
  • Дозволяє вирощувати досить високорослі культури, аж до довгоплідних огірків.
  • Легко переноситься на інше місце, і можливості обороту землі обмежені тільки готівкової посівною площею.

Парник пленочно-тунельного типу промислового виготовлення «Пролісок», напевно, самий популярний в РФ і СНД, і недарма: придбання в роздріб комплектуючих для саморобного аналога може обійтися дорожче покупки готового комплекту. На всякий випадок на рис. наведена схема його пристрої і монтажу.

Поз. 4 – касетний парник або парник-шухляду. Робиться виключно для розсади грунтовим або насипним, т. к. повністю виснажує ґрунт за 1-3 міс. Інший недолік – поганий використання світла – усунемо покриттям з агроволокна. Зате в 1 кв. м касети можна виростити розсаду для 12 навіть 20 соток.

Поз. 5 – парник-будиночок або метелик. Такі роблять або переставними при налагодженому обороті землі (див. вище), або під культури інтенсивно дихаючі: томати, баклажани, овочевий (солодкий) перець, т. к. плівка без рами від частого підйому-заправки назад швидко псується.

Примітка: овочевий перець з родини пасльонових з справжніми перцями з сімейства перцева в спорідненості не складається. Названий так із-за деякого подібності за формою плодів.

Насипні парники, поз. 6 і 7, будуються найчастіше стаціонарними на міцному каркасі. Покриття – відповідно довговічне, агроволокно або ПК. Обов’язковий дренаж грунту; видно на поз. 6. Крім метелики, можливі інші варіанти конструкцій, див. далі.

Про парниках для огірків

Батіг длинноплодного огірка

Останнім часом в приватних господарствах звичайні городні огірки з лежачими батогами все більше витісняються парниковими длинноплодными: під них потрібно менше землі, вони високоврожайні і ніколи не гірчать аж до самої «попки». Проте культура довгоплідних огірків у відкритому грунті на більшій частині території РФ без укриття неможлива, вони теплолюбні і не виносять заморозків, тому культивують їх у парниках.

Парник для огірків повинен бути, по-перше, досить високим: батоги «длинноплодок» вимахують більше 1,5 м у висоту, перш ніж їх можна буде пустити горизонтально, див. рис. По-друге, тепличні огірки не люблять «паритися», від цього на них заводиться борошниста роса та інші огіркові хвороби. Тому дах огіркового парника повинна бути плоскою, щоб нічна прохолодна парова подушка з-під неї тут выветривалась крізь щілини. Крім того, під плоским дахом кріплять горизонтальні стрижні; з них вниз звисають шнури, за які огірки і чіпляються вусами.

Дерев’яні паніки для огірків

У підсумку парник під огірки виходить приблизно таким, як на рис. вгорі праворуч. Однак можливі й менш трудомісткі варіанти тунельного типу на стрілчастих дугах, див. далі.

Про орієнтації парника

Гряди ґрунтових парників ведуть по лінії північ-південь. Так само орієнтують тунелі, касети і метелики. Що до ям і односхилих конструкцій (див. далі), то їх орієнтують схилом на південь або південний-південно-схід, т. к. рослини найактивніше працюють з ранку, використовуючи нічний надлишок СО2.

Каркаси та конструкції
Матеріали

Деревина в умовах парника досить швидко гниє, тому дерево для будівництва парника повинно бути оброблено екологічно чистими, тобто покупними з сертифікатом, водовідштовхувальними складами – гідрофобізатори. Популярна для сараїв, хозблоков, альтанок, садових ослонів і дачних меблів дармова відпрацювання не годиться: вводяться в моторне масло присадки в їжу потрапляти не повинні.

Примітка: при виготовленні каркаса парника з підручних матеріалів дерев’яні конструкції треба розібрати і просочити деталі окремо. Заодно і перебере з заміною непридатного кріплення, щоб було міцніше.

Стаціонарні парники краще робити на каркасі з пластикових труб, вони забезпечать міцність, довговічність і екологічну чистоту. До них ми ще повернемося, а поки подивимося, що можна обійтися на швидку руку.

Готове, причому вельми непогане, світлопрозоре покриття дають віконні рами. Парник невеликий, тому можна обійтися 1-2-3 вікнами. Однак він, на відміну від теплиці, високих прозорих стін не має, що робити парник зі старих віконних рам краще односхилим орієнтованим на південь, зліва і в центрі на рис. Друга обставина – які б рами не виявилися у вашому розпорядженні, прозорий дах потрібно робити відкидної (підйомної вгору), а не звичайною або складаний, як праворуч на рис. Крізь будь-яку вертикальну щілину весь тепле повітря миттєво випарується і рослини вдарить холодом, а горизонтальну можна регулювати підпорами по погоді і місцевим умовам.

Парники з віконних рам

Примітка: оптимальний нахил схилу даху односкатного парника від вертикалі (90 градусів)–?, де ? – географічна широта місця; а (90 градусів)–? – кутова висота стояння Сонця опівдні весняного/осіннього рівнодення. См. далі, про парнику з теплоаккумулятором.

Каркас парника простого

Вдалий простий парник; точніше – його каркас з відходів ділової деревини, показаний на рис. Його родзинка – видимий на рис. нахил конькового бруса на південь приблизно на 10 градусів. Це дає, по-перше, краще використання світла. По-друге, вхід потрібно робити з північної сторони у вигляді вертикальної прорізи в заслоні на застібках або липучках. Тоді, трохи відкривши щілину, отримаємо ефективне провітрювання, а піднімати/опускати плівку з боків немає потреби. Підкоси також встановлені правильно, з заходу, і східний схил більш пологий.

Дуже хороший матеріал покриття парника – поліетилентерефталат, ПЕТ. З нього, як відомо, роблять пляшки та ін ємності. Пляшок на парник буде потрібно відносно небагато, тому їх краще використовувати цілком, нанизуючи «шашликами» на «шампури» з сталевого прута. Як це зробити (технологія проста), описано в статті про теплицях.

Парник-книжка з пляшок

Що до конструкції, то кращий парник з пластикових пляшок – розкладачка, або парник-книжка, див. рис. зліва. Щити із ПЕТ-пляшок – відмінні светоконцентраторы, добре відображають ІК; завішувати отвори плівкою потрібно тільки на ніч і в очікуванні заморозку. А вдень рослинам буде і так тепло, плюс забезпечується вільний газообмін.

Надовго на каркасі

Парник тривалого користування будують, як правило, на каркасі з пластикових труб. Такий каркас міцний і легкий; його без покриття переносять зібраним 1-2 людини, якщо парник пересувний. На грунт каркас ставлять, надягаючи кінцями труб на вбиті в землю кілки; глибина забивання – від 40 див. Опалубку під насипний грунт кріплять до труб хомутами.

Труби для каркаса беруть водопровідні ПВХ або пропіленові. Перші дешевше і служать у каркасі до 10 років. Однак дуги з труб ПВХ можна гнути тільки напівциркульні або, для збільшення висоти за рахунок зменшення прольоту, параболічні, поз. 1 на рис.

Каркаси парників з труб

ПВХ досить пластичний і не особливо міцний, а коньок даху більше всього навантажений. Якщо ПВХ-труби з’єднати тут зі зламом, кріплення довго не протримається.

Найбільш міцний, довговічний, і дає більше вибору варіантів побудови каркас з поліпропіленових труб. З них можна збирати стрілчасті арки, поз. 2 на рис. А їх застосування, в свою чергу, дає наступні переваги:

  • За допомогою простого водопровідного прямого кута і на саморізах (поз. 1 на рис. нижче) арки можна робити розбірними на куточки і довгомірні деталі, які вимагають мало місця для зимового зберігання.

Пристрій парника на каркасі з стрілчастих арок

  • З відрізків по 3 м (половинки стандартною 6-м труби) виходить арка з прольотом більше 1,7 м і висотою під 2 м, поз. 2. Тобто, в парник можна буде заходити, як у теплицю.
  • Стрілчаста арка забезпечує високу використання світла, т. к. плоска смуга покриття на даху, дає велике дотичне (бічне) його відображення, відсутня. Зате на схилах арки завжди є широка смуга, що дає оптимальне лучепреломление при будь-якому стоянні Сонця.
  • Висока пружність ПП робить стрілчасті арки попередньо напруженими, тобто підвищеної міцності. Це дозволяє застосовувати для покриття також попередньо напружений ПК, як для теплиць.
  • Конькова балка з такої ж труби кріпиться зсередини хомутами, обв’язкою дротом або агроскотчем, теж поз. 2.
  • В цілому каркас виходить дуже міцним і стійким до навантажень від опадів: сніговим навалам і зливових потоків затримуватися ніде.
  • Велика висота не тільки полегшує догляд за рослинами, але і дозволяє вирощувати длинноплодные огірки просто на тычинах в поєднанні з іншими культурами, поз. 3, або малорослыми цінними сортами тих же огірків, напр. корнишонными, поз. 4.

Про покриттях з ПК

В деяких регіонах в залежності від місцевих цін полікарбонат на покриття може обійтися дешевше агроволокна для парника тієї ж площі. На такий випадок на рис. – пристрій подзаборного/пристінного парника під ПК для помідорів:

Парник з дахом з цілісного листа полікарбонату

На дах йде 1 цільний лист, спецкрепеж не потрібно. Висота і ширина дані з урахуванням відходів ПК на обробку і кріплення. Де вища, садять високорослі сорти, напр. рожеві, в середині звичайні, а внизу помістяться маленькі, але дуже смачні (і дорогі на ринку) томати-черрі. Висота і ширина дані приблизно для широти Санкт-Петербурга в розрахунку на літо. Південніше висоту можна взяти рівної ширині, і навпаки.

Однак ПК більше йде на покриття «долгослуживых» парників на сталевому каркасі з відкидними стулками. В цьому класі звичні метелики, поз. 1 на слід. рис., поступово витісняються парниками-хлібницями, поз. 2. Парник-хлібник краще метелики не тільки і не стільки великою зручністю догляду. У ньому при будь-якому положенні стулок під склепінням досить довго утримується подушка теплих парникових газів, що набагато зменшує ймовірність простуживания рослин при провітрюванні.

Парник-метелик, парник-хлібник і парник-скриня

Плануючи купівлю або самостійне виготовлення парника-хлібниці, потрібно знати про його слабких місцях. Перше – шарнір з фіксацією стулок. Це технологічно досить складний вузол, що вимагає точного виготовлення деталей при дотриманні стійкості всього шарніра до забруднення. Другий – стик стулок. Щілини в 2-3 мм достатньо, щоб тепла подушка не трималася, тому зазор в стику повинен бути мінімальної ширини і ущільнений.

Креслення саморобної парника-хлібниці у вигляді скрині

Хлібниці, як відомо, бувають не тільки з відкидними стулками. На поз. 3 показаний парник-хлібник у вигляді скрині. Подушку під склепінням він тримає так само, але для домашніх майстрів-умільців його конструкція препочтительнее, т. к. не вимагає особливої ретельності виготовлення. Тому на слід. рис. дані креслення простого парника хлібниці-скрині.

Хлібниця для Півночі

За схемою іншого різновиду побутової хлібниці може бути побудований парник з теплоаккумулятором для особливо суворого клімату. Він придатний лише для горшечно-контейнерної культури, але в місцях з дерново-підзолистими або тундрово-глеєвим ґрунтами інша і неможлива. На відміну від теплоакумулюючої теплиці з підсвіткою в темний час тут циркуляція повітря полузамкнутая, для чого власне накопичувач тепла (бутовий камінь, бій цегли) поміщений в кліть із сталевих прутів, підняту над підлогою парника, див. рис. Вдень кришку відкривають, підток свіжого повітря забезпечує провітрювання. Рослини при цьому не застуджуються, т. к. холодне повітря негайно змішується з теплим, нагрітим Сонцем крізь кришку. Акумулятор набирає тепло, а вночі віддає його при закритій кришці.

Пристрій парника з теплоаккумулятором (накопичувачем тепла)

Нахил кришки від вертикалі дорівнює кутовій висоті стояння Сонця опівдні рівнодення, поз. А, де ? – географічна широта місця. Робити накопичувач тепла начебто цілком відповідного цілісного пустотного червоної цегли не треба. Як видно на поз. Б, горизонтальної циркуляції повітря в такому накопичувачі не буде, він прогріється нерівномірно і вночі холодна частина забере тепло собі, а рослинам його не дістанеться.

Традиційна конструкція міні-парника повторює таку міні-теплиці. Але сучасний міні-парник вже інший: це або легка просторова рама, обтягнута ПЕТ або ЕВА, для квітів або невеликої кількості розсади, або індивідуальний парник-парасолька для елітних городніх примірників, див. рис.

Та і інша конструкції легко відтворювані в домашніх умовах: об’ємну раму можна зробити з обрізків металопластикової труби, скріплених агро – або звичайним скотчем, а парасолька – з будь-якого жорсткого прутка і склопластикових решт вудилищ або відрізків пружною сталевого дроту, напр. велосипедних спиць. На покриття в будь-якому випадку краще розпустити на аркуші пляшки з ПЕТ.

Міні-парник з бочки

Простіше пареної ріпи…

…яку теж можна вирощувати в парнику. Наостанок дамо варіанти парників, як мовиться, зовсім з нічого і задарма. На рис. праворуч – міні-парник з бочки. Як його зробити, див. відео.

Відео: міні-парник з бочки

Інший – цілком повноцінний тунельний парник з усіма його достоїнствами… з витратами тільки на плівку, та плюс трохи на шнур. Гадаєте, неможливо? Дивіться наступний ролик:

Відео: дешевий парник своїми руками