Чим корисний Гідроперіт

0 Comments

Гідроперит – інструкція для медичного застосування

склад: 1 таблетка містить гідропериту 1,5 г; вміст перекису водню становить близько 35%.

Форма випуску. Таблетки для приготування розчину для зовнішнього застосування.

Фармакотерапевтична група. Антисептичні і дезинфікуючі засоби. Перекис водню.

Код АТС D08А Х 01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Антисептичний засіб групи окислювачів для зовнішнього застосування. При контакті розчину препарату з ураженою шкірою і слизовими оболонками перекис водню під впливом клітинних ферментів (пер оксидаза, каталаза) розкладається із відщепленням кисню, який виявляє протимікробну, дезодоруючу, депігментуючу властивість. При застосуванні препарату відбувається лише тимчасове зменшення кількості мікро організмів, тому як засіб стерилізації його застосовувати недоцільно.

Гідроперит виявляє також місцеву кровозупинну, помірну кератолітичну дію, а у високій концентрації – припікаючу дію.

Фармакокінетика не досліджувалась. Препарат для зовнішнього застосування. Не всмоктується в системний кровотік.

Показання для застосування. Для промивання і полоскання при стоматитах, гінгівітах, ангінах, гінекологічних захворюваннях; для промивання ран, інфікованих анаеробною мікрофлорою; як гемостатичний засіб – при кровотечах з ран і капілярних кровотечах (у тому числі носових).

Спосіб застосування і дози. Для промивання ран 2 таблетки гідропериту розчиняють у
100 мл кип`яченої води, що відповідає приблизно 1%-му розчину перекису водню.

Для полоскання ротової порожнини і горла 1 таблетку розчиняють у склянці (200 мл) кип`яченої води, що відповідає приблизно 0,25%-му розчину перекису водню.

Розчини використовувати свіжо приготованими.

Побічна дія. Можливе відчуття печіння при обробці рани; у деяких випадках – шкірна алергічна реакція.

При тривалому застосуванні гідропериту для полоскання ротової порожнини може розвинутись гіпертрофія сосочків язика.

Протипоказання. Підвищена чутливість до перекису водню.

Передозування. Симптоми: При потраплянні на шкіру високих концентрацій перекису водню (20-40% розчин, у разі помилки при приготуванні розчину) – побіління шкіри, опік, який супроводжується виникненням пухирів. Місце опіку необхідно промити холодною водою.

При прийомі усередину – опік слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Лікування симптоматичне.

Особливості застосування. Розчин гідропериту не можна вводити в глибокі рани і порожнини. Слід уникати потрапляння розчину в шлунково-кишковий тракт і в очі.

Водний розчин препарату нестійкий у лужному середовищі, при наявності солей металів, деяких оксид антів, а також на світлі і в теплі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При контакті з лугами, окислюючи ми і відновлюючи ми речовинами активність розчину препарату знижується. Незначно підвищує резорбцію нашкірних лікарських засобів.

Умови і терміни зберігання. У захищеному від світла та вологи місці при температурі не вище 20 о С. Термін придатності – 2 роки.

Умови відпуску. Без рецепта.

Упаковка. Таблетки № 6 у контурних чарункових або без чарункових упаковках; № 8 у контурних чарункових упаковках.

Виробник. ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод».

Адреса. Україна, 91019, м. Луганськ, вул. Кірова, 17.

Наружно (взамен перекиси водорода) как дезинфицирующее (уничтожающего микробы) и дезодорирующее (удаляющее или поглощающее неприятные запахи) средство при воспалительных заболеваниях слизистых оболочек, кожи, некоторых гинекологических заболеваниях.

Способ применения:
Применяют в виде полосканий и промываний (1-4 таблетки на стакан воды).

Форма выпуска:
Таблетки по 1,5 г в упаковке по 6 штук.

Условия хранения:
В защищенном от света месте, при температуре не выше +20 °С.

Синонимы:
Пергидрит.

Внимание!
Перед применением препарата Гидроперит вы должны проконсультироваться с врачом. Данная инструкция приведена в свободном переводе и предназначена исключительно для ознакомления. Для получения более полной информации просим обращаться к аннотации производителя.

У чому користь та шкода протеїну

Чим корисний та шкідливий білок, розповіла лікар-гастроентеролог Медичного центру Medicover, кандидат медичних наук Христина Квіт .

Користь протеїну для організму

Протеїн – це своєрідний каркас для побудови міцності скелету та м’язів. Саме з нього формується здорове волосся та нігті, міцні суглоби та гарна шкіра. Денної норми споживання білку з продуктів цілком достатньо для того, щоб забезпечити його потребу для організму без фізичного навантаження.

“Якщо ж відбувається регулярне силове чи кардіо-навантаження, додатковий прийом протеїну може суттєво покращити результати та принести користь. Перш за все, як компенсація за зруйновані м’язові волокна, а також, як джерело для побудови нових, при наборі м’язової маси”.

Є різні види протеїну, що застосовуються із різними цілями, проте ідея в них однакова – вживати для побудови м’язів та як додаткове джерело амінокислот, що дозволяють відновлюватись після фізичного навантаження.

Протеїн є основою для будови м’язів

Види протеїну

Найпопулярнішим сьогодні залишається сироватковий протеїн (білок молочної сироватки). Він корисний своїм швидким розщепленням, що не дозволяє перевантажувати травну систему, одночасно містить корисні амінокислоти, з яких формуються нові м’язові волокна.

Через те, що зроблений із сироватки, містить значно меншу кількість лактози і рідко викликає негативні відчуття у людей навіть з лактозною непереносністю.

Проте сироватковий протеїн не підходить вегетаріанцям. Натомість, для них є інший вид протеїну – соєвий. Завдяки рослинному походженню крім вегетаріанців він підходить й для людей з алактазією (відсутністю ферменту, що перетравлює лактозу). Недолік соєвого протеїну – важче засвоюється і, відповідно, має слабший ефект у побудові м’язової маси, якого від нього очікують.

Також є яєчний протеїн, який вважається еталоном протеїну через ефективність засвоєння та забезпечення амінокислотами. Проте через достатньо високу ціну його рідко застосовують на постійній основі.

Недоліком ще одних відомих видів протеїну – молочного та казеїну є наявність лактози та досить тривале засвоєння, що при захворюваннях шлунково-кишкового тракту може погіршити його стан. Існують також комплексні протеїни, що містять в собі різні види. Є і протеїн із ферментом лактаза, який можуть вживати люди із немобільністю лактози.

Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров’я .

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.