Яка кислотність ґрунту нейтральна

0 Comments

Як визначити кислотність ґрунту?

Кислотність, або здатність проявляти властивості кислот – важлива характеристика якості ґрунту. На її рівень впливають іони водню в ґрунтовому розчині, неабсолютна нейтралізація яких і дає кислу реакцію. На противагу їй існує реакція лужна. Найоптимальнішим варіантом для більшості сільськогосподарських рослин вважаються нейтральні ґрунти. Хоча є й такі види, для росту та розвитку котрих необхідна підвищена кислотність або лужність землі. З огляду на це, кожному аграрію важливо розібратися у низці питань. Зокрема, як визначити кислотність ґрунту на ділянці та чому ця інформація має неабияке значення при вирощуванні с/г культур, які загалом ґрунти розрізняють за рівнем pH, які варіанти зміни рівня кислотності можна застосувати на практиці та ін.

Рекомендуємо не нехтувати з’ясуванням цієї теми, а приділити хоча б трохи часу її вивченню. Далі ми детально розповімо, що й до чого, аби вам було легко зорієнтуватися. А ви зможете взяти усю потрібну інформацію стосовно кислотно-лужного балансу ґрунту у використання задля успішності аграрної справи.

Чому потрібно вимірювати кислотність ґрунту: значення рівня pH для рослин

Коротка відповідь на питання про важливість вимірювання кислотності може бути такою: конкретній рослині потрібен певний рівень pH ґрунту. Щоб вона росла, розвивалася й плодоносила, як слід, тішила об’ємами урожаю та якістю готової продукції, малувато буде технологічного дотримання правил для вирощування, врахування особливостей сівозміни. Не вистачить навіть детально підібраної та якісно реалізованої системи підживлення органічними та/або мінеральними добривами. Малувато буде й сприятливих погодних умов, високоякісного та ретельного догляду за насадженнями. Так, усе це важливо, але якщо упустити контроль та за потреби коригування параметрів кислотності, відповідно до потреб тієї чи іншої культури, будь-які старання можуть звестися нанівець.

Одним рослинам для оптимальної життєдіяльності потрібні слабокислі ґрунти, іншим – слаболужні, ще іншим – нейтральні. Є такі види, які ростуть на землі лише з певними параметрами кислотності. Якщо взяти для прикладу лохину чи журавлину, то їм підійде тільки кислий ґрунтовий розчин. Також на ньому добре почуватимуться малина, смородина, троянда, хризантема, морква, картопля, помідори та ін. Лужне середовище слід забезпечити при вирощуванні глоду, деяких видів слив, груші, черешні, горобини, жасмину, айстри, мальви і гвоздики, гороху, буряка тощо. Якщо брати різні сорти навіть однієї культури, то для них вдалою може бути варіативна кислотність.

Робимо перші висновки:

  1. Що б ви не планували вирощувати, обов’язково слід з’ясувати, який показник pH є оптимальним для конкретного виду чи сорту.
  2. Забезпечити необхідні параметри кислотності – таке ж важливе завдання, як і будь-які інші агротехнічні заходи.

Якщо цього не зробити, висадженні рослини не зможуть належним чином засвоювати поживні речовини й протистояти хворобам, їх вегетація буде відбуватися в сповільнених темпах. Погане засвоєння макро- та мікроелементів (передусім азоту, фосфору, кальцію і магнію) супроводжуватиметься усіма супутніми негативами, виправити які навіть якісним підживленням буде досить складно, а іноді зовсім неможливо. Може бути й таке, що речовини, які мали б нести користь (як от залізо, марганець чи бор), за невідповідних умов стають токсичними і шкодять насадженням. А ще з кислотністю напряму пов’язана активність мікробіоти. Одні мікроорганізми, діяльність яких впливає на ріст і розвиток рослин, активні в кислому ґрунті, інші – в лужному. Чи виконають вони своє призначення, залежить від того, чи у відповідних умовах перебуватимуть.

Надмірно кислий ґрунт – прямий шлях до поганої фільтраційної здатності, порушеної капілярності та погіршеної проникності. Рослини не засвоюють поживні елементи (P, K, S, Ca, Mg, Mo) й можуть гинути, навіть якщо для того немає видимих причин. Такі ж елементи, як залізо, алюміній і марганець, стають легкодоступними, їхні концентрації здатні сягати критично токсичних меж. Вуглеводний і білковий обмін у рослинному організмі порушується, формування органів розмноження погіршується, врожайність зменшується, під загрозою опиняється усе існування культурних посівів. Через надмір кислотності пригнічується функціонування корисних мікроорганізмів, які потрібні для розкладання органічних матеріалів з метою трансформації живлення в доступні для рослин форми. Коренева система рослин у надто кислому середовищі характеризується поганим розвитком бульбочкових бактерій, що суттєво погіршує засвоєння азоту з повітря бобовими. Земля не збагачується корисними речовинами, потреби рослин не задовольняються.

Щодо ґрунтів з надто високою лужністю, то на них для рослин стають малодоступними такі елементи, як Fe, Mn, P, Cu, Zn, B. Причиною виступають нерозчинні гідроксиди, що формуються в таких умовах, нездатність насаджень до їх поглинання.

Тому вміти визначати кислотність ґрунтів, доводити її до потрібних значень, а ще підтримувати на належному рівні – те, що має неабияке значення для сільського господарства. Визначивши pH, ви будете чітко знати, чи ґрунт підходить для запланованих цілей і можна приступати до роботи, чи є актуальним попереднє вживання агротехнічних заходів, спрямованих на регулювання кислотності з доведенням до потрібних показників. Як наслідок, зможете запобігти поганим у плані якості та кількості врожаям.

Як перевірити кислотність ґрунту: шкала pH, тестові смужки та етапи процесу

Існують різні види ґрунтів, відповідно до кислотно-лужної рівноваги, а саме: сильно-, середньо- і слабокислий, близький до нейтрального, нейтральний, слаболужний, лужний та сильнолужний. Для позначення використовується колірно-цифрова шкала, де 0 (червоний) – це максимально кисла реакція, а 14 (фіолетовий) – максимально лужна. Різного ступеня кислі ґрунти позначаються помаранчево-жовто-салатовими тонами, лужні – блакитно-синьо-фіолетовими. Про нейтральність (7) свідчить зелене забарвлення.

Шкала визначення кислотності ґрунту є досить зручною у використанні. Її повинен мати на озброєнні кожен аграрій. Але, окрім шкали, знадобиться й дещо інше. Що може стати в нагоді, розповідаємо просто зараз.

Є варіативні способи визначення pH ґрунтового розчину на ділянці. Два із них рекомендовані, коли потрібно дізнатися точні цифри:

  1. Лабораторне дослідження зразка. Потребує певного часу на відвідування агрохімічної лабораторії та здійснення відповідних аналізів спеціалістами. А ще необхідні кошти. Цей спосіб доцільний при великих масштабах аграрної справи. При вирощуванні тих чи інших культур для власних потреб здебільшого необґрунтований.
  2. Використання pH-метра. На відміну від попереднього способу, зразок нікуди не потрібно доставляти. Дослідити ґрунт можна безпосередньо на місці. Якщо на господарстві є спеціальний прилад для вимірювання показника pH, чудово – беріть і користуйтеся. Якщо поки немає, але ви б хотіли досліджувати кислотність землі саме таким чином, купити pH-метр в наш час не становить труднощів. В асортименті компанії «Система Оптимум» без проблем зможете підібрати хороший за функціоналом, і доступний за ціною варіант.

Якщо високоточність вимірювань не обов’язкова, а необхідно дізнатися лише кисла, нейтральна чи лужна реакція актуальна на певній ділянці (в чому в основному і виникає потреба), ідеальним рішенням буде аналіз ґрунту з використанням лакмусових папірців, або тест-смужок. Цей спосіб визначення здобув найбільше поширення, з огляду на бюджетність, простоту й доступність. Тестові смужки можна купити в садово-городньому магазині або створити власноруч. Обираючи готові варіанти, надавайте перевагу відомим та надійним виробникам. Адже, якщо при виготовленні був використаний неякісний барвник, він може поплисти під час застосування і дати хибні результати. Якщо ж захочете створити індикаторний папір самостійно, з легкістю знайдете покрокову інструкцію в інтернеті. З цим не повинно виникнути жодних проблем.

Що стосується безпосередньо процесу аналізу ґрунту з використанням тестових смужок, то його слід здійснювати в такій послідовності:

  1. Взяти зразок (жмені землі буде цілком достатньо) й розмістити в чистій посудині (можна у склянці).
  2. Додати трохи води. На 20 г аналізованого матеріалу вистачить приблизно 50 мл. Більше води використовувати не потрібно, адже це може призвести до похибки у вимірюваннях. Найкраще підійде дистильована вода або з рівнем pH, близьким до нейтрального.
  3. Перемішати, створивши витяжку для аналізу.
  4. Помістити в розчин індикаторний папір на кілька секунд і одразу дістати.
  5. Визначити результати, порівнявши колір, який здобула тест-смужка, з колірною шкалою.

Як бачите, усе просто. Проте маємо додаткові рекомендації. Щоб отримати достовірні результати, дотримуйтеся деяких правил:

  • аналізуйте ґрунт восени. Оптимальний період – після збору урожаю й до внесення добрив;
  • враховуючи розмір і рельєф ділянки, беріть для аналізу кілька зразків з різних місць та глибин;
  • використовуйте чисту землю (без домішок, субстратів та хім. добавок);
  • не застосовуйте проби із місць розміщення добрив чи будівельного сміття.

Ще важливо звернути увагу на те, що кислотність ґрунтів не є стабільним параметром. Її можуть змінювати різні добрива, поливальна вода з варіативним рівнем рН, кислотні опади та деякі інші фактори. Тому актуалізується кількаразове здійснення замірів для отримання максимально цілісної картини.

Встановлення сильнокислого ґрунту за зовнішніми ознаками

Часом у садівників та городників виникають запитання, на кшталт, чи можна якось визначити кислотність без застосування додаткових пристосувань, тих самих індикаторних смужок чи рН-метра. Відповідаємо: можна. Знову ж таки, дані будуть приблизними, але кислий, нейтральний чи лужний ґрунт на грядці, зрозуміти можна візуально, без допоміжних речей та маніпуляцій.

Зовнішні ознаки сильнокислої реакції такі:

  • якщо є місця, де скупчується вода, то на дні осідає пухкий іржавий мул, а на поверхні може утворюватися плівка;
  • не в ґрунті, а на його поверхні формується сіруватий наліт, особливо помітний в теплу сонячну погоду після зливи;
  • присутні рослини-індикатори кислої землі (щавель, хвощ польовий, мох, подорожник, м’ята). Не одиничні екземпляри, а масово розповсюджені.

До слова, за індикаторними рослинами можна визначати й інші реакції. Свідченням слабокислої виступають ромашка і кульбаба, нейтральної – кропива, лобода, лужної – дикий мак і польова гірчиця.

Однак такий метод слід застосовувати лише тоді, коли земля не оброблялася. Інакше надійністю рослинна індикація не супроводжуватиметься.

Як визначити кислотність ґрунту в домашніх умовах народними методами

Окрім описаних вище способів для визначення рівня рН на земельній ділянці, існує чимало народних методів, які ми радимо теж взяти до уваги. Можливо, вам підійде щось саме із цього:

Столовий оцет і харчова сода. Візьміть два зразки ґрунту, насипте їх на робочу поверхню, сформувавши дві невеликі гірки. На верх однієї налийте трохи оцту, на іншу – содовий розчин. Відслідкуйте, на якій із гірок з’явиться піна. Якщо під дією оцтової кислоти у ґрунті утворяться бульбашки (стане виділятися вуглекислий газ), значить йому характерна лужна реакція. Якщо ж бульбашки дасть харчова сода, тоді кисла.

Листя смородини або вишні. Візьміть кілька (3-4) свіжих листків, залийте склянкою окропу і зачекайте поки відвар схолоне до кімнатної температури. Додайте трохи землі і прослідкуйте, який колір утворився. Якщо червоний або рожевий, то ґрунт високо- і, відповідно, середньокислий. Якщо зелений, то нейтральний. А якщо блакитний, то лужний.

Червонокачанна капуста. Поріжте капусту на шматки, покладіть в каструлю, залийте дистильованою водою і прокип’ятіть упродовж 10 хвилин. Отриманий відвар процідіть і матимете рідкий робочий матеріал приємного фіолетового забарвлення з рН 7 (нейтральний). Залийте цим відваром зразок землі, поміщений у будь-яку ємність, ретельно перемішайте й залиште на 30 хвилин. Оцініть результати за кольором рідини. Зелений або синій свідчитиме про лужну реакцію, рожевий – про кислу. А якщо колірні зміни не відбудуться (розчин залишиться фіолетовим), маєте нейтральний ґрунт.

Столовий буряк. Висадивши на ділянці буряк, можете визначити кислотність за кольором його гички. На кислих землях вона червоніє, на слабокислих червоний колір поєднується з зеленим, а на нейтральних гичка здебільшого зелена, в червоний забарвлюються тільки черешки.

Виноградний сік. Всипте трохи землі у невелику кількість свіжого натурального соку винограду і прослідкуйте, чи з’являться бульбашки. Якщо так, то реакція нейтральна або лужна, якщо ж ні – кисла.

Крейда або вапно. Помістіть жменю землі в прозору скляну банку, залийте незначним об’ємом (не більше 100 мл) теплої води, всипте чайну ложку подрібненої крейди/вапна. Після цього одягніть на банку гумову рукавицю й акуратно потрусіть вміст. Якщо рукавиця ставатиме об’ємною, це свідчитиме, що інгредієнти вступили в реакцію і виділився вуглекислий газ. Відтак проба ґрунту кисла. При випрямленні рукавиці лише на половину – слабокисла. Якщо ж рукавиця залишиться в початковому положенні, то земля нейтральна.

Як змінити кислотність ґрунту можна в ту чи іншу сторону?

Коли рівень рН визначений і є потреба відкоригувати (зменшити або збільшити) кислотність, можна піти різними шляхами. Зараз вас зорієнтуємо.

Щоб зменшити кислотність (розкислити), виберіть один із наведених нижче варіантів:

  • внесіть гашене вапно, яке є потужним розкислювачем. Оптимальна пора – осінь, до перекопування. Продукт містить здебільшого гідроксид кальцію, який і працює над розкисленням. Розмістіть вапно рівномірним шаром по ділянці, пройдіться граблями і полийте. Розраховуючи витрату, майте на увазі, що різного ступеня ґрунт кислий потребує варіативних обсягів вапна. Так, якщо на слабокислому достатньо буде використати 250-350 г/м², то на сильнокислому знадобиться 500-750 г/м²;
  • застосуйте доломітове борошно (можна як восени, так і навесні). Цей матеріал містить не лише кальцій-розкислювач, а й магній, особлива потреба в якому існує на бідних піщаних землях;
  • візьміть деревний попіл. Такий спосіб примітний доступністю та результативністю. Час застосування – осінь. Витрата – 600 грамів на м². Врахуйте, що лужна основа золи не лише розкислює землю, а й може дати хім. реакцію, через яку в рослин обмежиться доступ до поживних речовин. Візьміть це до уваги наступного року, реалізуючи позакореневі підживлення насаджень;
  • можете задіяти крейду. Це розкислювач меншої сили, проте для пісків та супісків – те, що треба. Підходить для внесення і восени, й навесні. Розміщувати потрібно по вологому ґрунту (впливає вологість на результативність). Норма – 100-200 і 300-400 г/м² для слабо- і сильнокислих ґрунтів, відповідно;
  • використайте спеціальні комплексні препарати (впливають не лише на кислотність, а й на інші параметри). При цьому обов’язково дотримуйтесь інструкції до конкретного з них;
  • посійте сидерати, наприклад, люпин. Це природний розкислювач, який потрібно висіяти під зиму і при перекопуванні загорнути у землю.

Збільшувати кислотність доводиться, як правило, значно рідше. Але якщо все ж таки є актуальним, найпростіше досягнути мети буде за допомогою верхового торфу, компосту, гною, сечовини або мульчі із соснової кори/хвої. Усе, крім двох останніх матеріалів, рекомендовано вносити в землю восени і перекопувати. Особливість сечовини – зниження лужності з приведенням рівня рН до нейтрального. Це пояснює популярність її застосування як інгредієнта мінеральних добрив-комплексів.
Користується попитом така речовина для підвищення кислотності, як колоїдна або гранульована сірка. Стандартна витрата реактиву становить 100-150 г/м². Вноситься він під зиму, й до весни ґрунт стає кислішим.

Для підкислення можна також використати розчин лимонної або щавлевої кислоти (на 10 л води 1 ст. л.). Полийте ділянку таким матеріалом, вкрийте подрібненими гілками хвойних дерев – і закислення ділянки пройде на ура.

Який би із окислювачів ви не обрали, уважно слідкуйте за змінами, постійно вимірюючи кислотність тим способом, який вас влаштовує. Це потрібно для того, щоб не сформувати надмірно кислу реакцію.

Регулюючи рівень рН ґрунтового розчину, керуйтеся передусім необхідністю створення комфортних умов для рослин, для їхнього росту та розвитку. Обов’язково враховуйте, яким культурам які реакції ґрунту підходять. Не прагніть зробити однакові показники на всьому городі. Коригуйте кислотність окремо для конкретних видів рослин.

Внесення азотних добрив на кислих ґрунтах: що потрібно знати?

В основній своїй масі садово-городні культури можуть добре реагувати на широкий кислотно-лужний діапазон при одній умові. Мається на увазі грамотна організація мінерального живлення на ділянці, правильне використання передусім азотних (аміачних та нітратних) добрив. Тож якщо не маєте змоги коригувати рівень рН котримось із наведених способів, особливо зосередьтесь на використанні мінеральних добрив. Зверніть увагу, що лужні ґрунти краще реагуватимуть на аміачні підживки, тоді як кислі – на нітратні.

Взагалі азотні добрива вкрай важливі для усіх рослин. Однак при їхньому внесенні в кисле середовище можлива трансформація у важкодоступні для рослин форми. Тому задля оптимального засвоєння азоту на кислих землях паралельно з аміачними МД використовуйте агрохімікати, що містять калій, кальцій та магній. Слідкуйте, щоб ґрунтовий розчин також містив достатні концентрації фосфору і молібдену, щоб не був порушений процес відновлення нітратів та як слід відбувалося вбирання рослинними організмами нітратного азоту. Сказане вище не стосується хіба що калієвої селітри. Вона піддається доброму засвоєнню в кислих умовах, з огляду на свою лужну природу, й додаткових помічників не потребує.

Підсумуємо. Кислотність ґрунту для рослин – показник, що має неабияке значення для їхнього росту та розвитку. Які культури яким реакціям ґрунтового розчину (кислим, нейтральним, лужним) віддають перевагу, як визначати і коригувати кислотність в обидва боки – знання, без яких не обійтися навіть при висаджуванні кількох видів рослин на невеликій грядці біля дому. А що вже говорити, коли аграрна справа має значно суттєвіші масштаби. Тож беріть на озброєння інформацію, наведену у статті, заходьте в наш каталог, замовляйте необхідні матеріали для правильного закислення/розкислення ґрунту (карбонат кальцію, карбонат магнію, сечовину, гашене вапно, гранульовану сірку тощо) на сайті ПП «Система Оптимум» (онлайн, телефоном або через електронну пошту) – й максимізуйте ефективність результатів своєї праці.

Компанія займається реалізацією хімічних реактивів та сировини, лабораторного та хімічного посуду, лабораторного обладнання, меблів та іншої продукції більше 20 років

Кислотність ґрунту (рН)

Поверхня частинок глини, мулу або органічної речовини несе негативний заряд і може притягувати до себе позитивні іони (катіони) водню (H + ), кальцію (Ca 2+ ), магнію (Mg 2+ ), калію (K + ), натрію (Na + ) і ін. Сума найдрібніших колоїдних частинок грунту, що визначають її здатність утримувати поживні речовини (поглинальну здатність), називається грунтовим поглинаючим комплексом. Ці найдрібніші частинки грунту діють як слабка кислота, обумовлюючи, кислу реакцію грунту (низький рівень рН грунту).

Кальцій, магній, калій та натрій можуть витісняти іони водню, знижуючи кислотність. Тому лужними можуть бути не тільки ґрунти, де багато вапна (кальцію), а й засолені ґрунти, що мають надлишок натрію.

Кислотність більшості ґрунтів обумовлена зосередженням катіонів на поверхні дрібних частинок глини. Саме на поверхні цих дрібних частинок ґрунту утримуються поживні елементи і від розміру сумарної поверхні цих частинок залежать властивості ґрунту та його родючість.

Що таке pH

Визначення реакції ґрунту належить до найбільш поширених аналізів. Реакція середовища (рН) залежить від вмісту іонів водню (Н + ) і є показником кислотності або лужності ґрунту. Цей показник залежить в основному від іонного обміну з мінеральними та органічними колоїдами та наявності карбонатів кальцію, натрію, калію та інших катіонів. Реакція середовища ґрунту варіюється від 5,0 (сильнокисла) – 7,0 (нейтральна) – до 9,0 (сильнолужна). З підвищенням рН збільшується ймовірність утворення нерозчинних гідроксидів і карбонатів.

Кислотність ґрунтів зумовлена багатьма факторами, одним з яких є дисоціація функціональних груп гумусу, а іншим – мікробіологічне розкладання органічної речовини. Іншими джерелами кислотності ґрунтів служать глинисто-силікатні мінерали та гідроксиди заліза та алюмінію. Інтенсивність підкислення ґрунтів певною мірою залежить від рівноваги між іонами водню та алюмінію.

При сильному підкисленні ґрунтів знижується життєдіяльність багатьох мікроорганізмів. Кислотність виявляється у одиницях від 0 до 14: рН = – lg [H + ] Значення pH 7.0 означає нейтральну реакцію, вище – лужну, нижче – кислу. Зменшення pH на одиницю означає збільшення кислотності ґрунту в 10 разів.

pHКонцентрація іонів воднюРеакція грунтуЗвичайні речовини
310 -3Дуже сильна кислотністьЛимонний сік
410 -4Сильна кислотністьАпельсиновий сік
510 -5Помірна кислотність
610 -6Слабка кислотністьМолоко
710 -7НейтральнаДистильована вода
810 -8Слабка лужністьМорська вода
910 -9Помірна лужністьМильний розчин
1010 -10Сильна лужність
1110 -11Дуже сильна лужність

Утворення іонів водню (H + ) відбувається при розчиненні в ґрунтовій воді вуглекислого газу (CO2) та утворенні вугільної кислоти. Вуглекислий газ виділяється корінням живих рослин при диханні, а також при розпаді органічних речовин (або органічних добрив).

Іони водню можуть витісняти в ґрунтовий розчин мінеральні катіони. Більш того, іони кальцію, магнію, калію та натрію знаходяться в постійному русі між ґрунтовими частинками, ґрунтовим розчином і корінням рослин. Наповнення кальцію, магнію, калію та натрію відбувається за рахунок розпаду мінеральних ґрунтових частинок та внесення органічних та мінеральних добрив. Високий рівень катіонного обміну характерний для глинистих та органічних ґрунтів, низький – для піщаних. Відповідно, піщані ґрунти частіше бувають кислими, ніж лужними. І навпаки: глинисті ґрунти частіше бувають лужними, ніж кислими.

Застереження

При внесенні великої кількості одного катіону інші можуть бути витіснені в ґрунтовий розчин і вимиті в більш глибокі шари ґрунту. Це може бути при внесенні великої кількості незбалансованого мінерального добрива. Особливо це небезпечно на легких піщаних ґрунтах, тому дози мінеральних добрив там знижують, розбиваючи на кілька внесків.

Від чого залежить кислотність ґрунту?

Загалом, кислі ґрунти характерні для районів, де кількість опадів є достатньо високою. Дощ і сніг підвищують кількість вологи у ґрунті, і концентрація кальцію та магнію у ґрунтовому розчині знижується. Іони кальцію та магнію з частинок ґрунту переходять у ґрунтовий розчин і, зрештою, вимиваються з ґрунту. Їх місце на частках ґрунту займають іони водню (H + ), ґрунт підкислюється і потрібно повторне внесення вапна.

Але що ж у природних умовах підвищує кислотність ґрунту і робить його більш кислим? У місцях, де кількість опадів перевищує 500 мм/рік, відбуваються значні щорічні втрати кальцію через вимивання. Приблизно така сама кількість кальцію виноситься з ґрунту з високим урожаєм. У випадку лужних і сильнолужних ґрунтів (рН > 8,0) часто виникає питання: Як знизити рівень рН ґрунту? Або як знизити лужність ґрунту? Внесення мінеральних добрив, наприклад сульфату амонію або елементарної сірки, також може підкислювати ґрунт.

Вуглекислий газ, розчинений у ґрунтовій воді, є потужним розчинником сполук кальцію, переводячи, зокрема, нерозчинний карбонат кальцію CaCO3 в розчинний бікарбонат кальцію Ca(HCO3)2. При зростанні активності ґрунтових мікроорганізмів у ґрунт виділяється багато вуглекислого газу, що веде до втрат кальцію через вимивання його із ґрунту у вигляді бікарбонату.

Чому важлива кислотність ґрунту

Надмірно високий (вище 9,0) або низький (нижче 5,0) рівень кислотності ґрунту токсичний для коріння рослин. У межах цих значень pH визначає поведінку окремих поживних речовин, осадження їх або перетворення на недоступні рослинам форми. У кислих ґрунтах залізо, алюміній і марганець знаходяться у формах доступних рослинам, а їх концентрація досягає токсичного рівня. При цьому утруднюється надходження до рослин фосфору, калію, сірки, кальцію, магнію, молібдену.

На кислому ґрунті може спостерігатися загибель рослин без зовнішніх причин (гибель від морозу, розвиток хвороби та шкідників). Навпаки, у лужних ґрунтах залізо, марганець, фосфор, мідь, цинк і бір стають менш доступними рослинам через утворення нерозчинних гідроксидів. Оптимальним вважається pH ~ 6,5 (слабокислий – близький до нейтрального рівня рН), при якому більшість основних поживних речовин будуть доступні рослинам.

Як говорилося вище, pH ~ 6,5 буде сприятливим середовищем для розвитку корисних ґрунтових мікроорганізмів, що збагачують ґрунт азотом. Хоча окремі види рослин пристосувалися до існування в кислому або навпаки в лужному середовищі, проте більшість рослин добре розвиваються при нейтральній або слабокислій реакції ґрунту (pH 6,0-7,0).

Оптимальні значення рН грунту для основних сільськогосподарських культур

РослинаОптимальне значення рНРослинаОптимальне значення рН
Овес5.0-7.7Картопля5.0-5.5
Жито озиме5.5-7.5Цукровий буряк7.0-7.5
Пшениця ярова6.0-7.5Люцерна7.0-8.0
Пшениця озима6.3-7.6Конюшина6.0-7.0
Ячмінь6.8-7.5Капуста6.7-7.4
Кукурудза6.0-7.0Столовий буряк6.8-7.5
Просо5.5-7.5Томати6.3-6.7
Гречка4.7-7.5Редис5.5 та вище
Горох6.0-7.0Морква5.5-7.0
Соя6.5-7.1Огірок6.0-7.9
ГірчицяБлизько 7.0Салат6.0-7.0
Льон5.9-6.5
Соняшник6.0-6.8