Пеларгонії колись цвітуть

0 Comments

Пеларгонія великоквіткова

Пеларго́нія, або кала́чики (Pelargonium L’Hér.) — рід квіткових рослин з родини геранієвих. Налічує близько 250 видів рослин, що походять переважно з Південної Африки (існує там близько 125 видів).

Часом геранню називають не лише рослини роду журавець (Geranium), а й рослини роду пеларгонія (Pelargonium), яких раніше відносили до гераней. Проте герань — другорядна ботанічна назва окремого роду споріднених рослин, українською «жураве́ць» (англ. cranesbill, рос. герань). Обидва роди належать до родини Geraniaceae. Лінней спочатку включив усі види в один рід, Geranium, але пізніше у 1789 році французький ботанік Шарль Луї Леритьє де Брютель розділив рослини на два роди.

У Флорі України зустрічаються два види — пеларгонія надрізанолиста (Pelargonium radula) та пеларгонія смугаста (Pelargonium zonale)[2].

Серед декоративних пеларгоній розрізняють дві великі групи видів: кущові і ампельні. У свою чергу, кущові поділяють на квітучі і духмяні.

Квітучі види пеларгоній:

  • Пеларгонія смугаста (Pelargonium zonale) — широко розповсюджена пеларгонія, часто культивується влітку у квітниках, має народну назву «калачики». Округлі, злегка лопатеві листки з невеликими зубцями. На листках помітні концентричні кола темно-зеленого або бурого забарвлення, які розділяють листя на зони. Звідси і назва — зональна пеларгонія. Суцвіття кулясті із простих або махрових квітів. Відомі сотні сортів з різноманітним забарвленням і формою квітів і малюнком листків. У горщику пеларгонія зональна досягає 30-60 см у висоту, але є сорти висотою і до 1,5 м.
  • Пеларгонія крупноквіткова (Pelargonium grandiflorum) або пеларгонія домашня (Pelargonium domesticum) — більш популярна назва «королівська пеларгонія» або «пеларгонія Марти Вашингтон». Час цвітіння (з початку весни до середини літа) коротший, ніж у зональних пеларгоній, квітки більші, гофровані, часто більш ефектні і звичайно двоколірні. Листки із зубчастим краєм близько 7,5 см завширшки, характерного малюнку не мають. У горщику вони досягають 30-60 см у висоту.

Духмяні види пеларгоній:

  • Пеларгонія головчаста (Pelargonium capitatum). Листя із запахом троянди. Рожево-лілові квітки. У відповідних умовах досягає 90 см.
  • Пеларгонія кучерявенька (Pelargonium crispum). Дрібні, лопатеві блідо-зелені листки з лимонним запахом. Рожеві квітки. Досягає 60 см.
  • Пеларгонія сильнопахуча (Pelargonium graveolens). Сильно розділені лопатеві листки із запахом троянди. Квітки від рожевих до рожево-червоних. Досягає 90 см.
  • Пеларгонія ароматна (Pelargonium odoratissimum). Листя з ароматом яблук. Білі квітки. Висота близько 30 см.
  • Пеларгонія повстяна (Pelargonium tomentosum). Великі округлі, злегка лопатеві листки із запахом перцевої м’яти. Дрібні білі квітки. Висота близько 60 см.

Ампельні види пеларгоній:

Пеларгонія щитоподібна або плющеподібна (Pelargonium peltatum) має ребристі стебла, що стеляться, із плющеподібними листками.

Прості або махрові зірчасті квітки звичайно рожевого або червоного тонів, іноді білих або яскраво-зелених, зрідка із червонуватою облямівкою. Ця група пеларгоній є чудовою прикрасою вікон (особливо в підвісних кошиках), балконів і веранд.

Крім своїх декоративних якостей, пеларгонії виділились і корисними – застосовуються в медицині та парфумерії. Ефірна олія пеларгонії використовується не тільки як ароматизатор для мила або парфумів, але ще і є чудовим засобом для очищення повітря від шкідливих домішок і мікроорганізмів.

Для росту і розвитку пеларгонії влітку оптимальною температурою є – + 17 + 23°C.

Цвітуть пеларгонії з весни до настання заморозків. Декоративність цих рослин триває в середньому протягом п’яти років. Але при належному догляді, дотриманні часу спокою і правильної обрізку, пеларгонія може жити і цвісти більше 10-ти років.

Пеларгонія прекрасно виростає з насіння. Безліч сортів пропонують в спеціалізованих магазинах. Серед них зустрічаються як гібриди, так і чисті сорти. Насіння поміщають в пухку землю на початку квітня. Сходи з’являються через 10-15 днів.

На етапі утворення 3-4 листків саджанці пікірують. У грунт висаджують на початку червня. Варто сказати, що і з власних кущів можна зібрати насіння і використовувати їх для посадки, але гібридні сорти зазвичай не зберігають ознаки материнської рослини, змінюючи забарвлення квіток.

Живцювання як метод розмноження пеларгонії – це найефективніший спосіб зберегти і сорт, якщо він гібридний, і забезпечити утримання взимку. При такому способі живці успадковують всі характеристики, зберігаючи колір і відтінок суцвіть, форму куща і інші ознаки.

Від появи сходів до цвітіння герані доведеться чекати близько 5-6 місяців.

Термін життя пеларгонії – близько трьох років при правильному догляді. У горщику герань досягає 30-50 см. у висоту.

Пеларгонія – невибаглива рослина, проте вона негативно реагує на неправильно підібраний склад землі.

Квітка зберігає свою декоративність приблизно п’ять років. Щоб продовжити життя пеларгонії, необхідно правильно і грамотно за нею доглядати.

Посіви пеларгонії накривають плівкою і ставлять в тепле місце, де температура стабільно тримається +22-25 градусів. Через три дні почнуть з’являтися перші паростки. Відразу потрібно переміщати посіви на добре освітлене місце. Все насіння пеларгонії проросте за тиждень.

При штучному заморожуванні (-15°С й нижче) сухі насінини добре зберігають життєздатність, але все ж, їх зберігання у такому вигляді небажане.

Період спокою: з листопада по березень. Обрізування: щорічно під час періоду спокою до початку березня.

Багато видів ростуть у Східній Африці, ареал поширення сягає на півночі до Близького Сходу (південь Туреччини та Іраку). Декілька видів ростуть в Австралії та Нова Зеландії, поодинокі ендемічні види є на острові Святої Єлени та на островах Тристан-да-Кунья. Пеларгонії є одними з найбільш поширених садових рослин у районах, вільних від морозу, окрім того їх вирощують як кімнатні рослини. У відкритому ґрунті не зимують.

Будова рослини

Округлі листя діаметром 5-7 см з сильно зубчастими краями і легким ароматом. З метою формування рослини його верхівку прищипують 2-3 рази за сезон

Коренева система пеларгонії мочковата, компактна. Добре розвинена і пристосована до посушливих умов.

У цих рослин великі, до 7-8 см діаметром, надзвичайно красиві квіти, зібрані у великі пишні суцвіття.

Плід-довга вузька коробочка, тоншає до верхівки, – нагадує за формою дзьоб лелеки, звідси і походить назва роду (від грецького pelargos-лелека).

Біологічна класифікація

Пеларгонія великоквіткова – сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Назва сортуОрганізаціїРікНапрямРеком. зона
ЄвпаторЗ , П : 365 ? 365 – Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр Української академії аграрних наук1998дкр , озлС , Л , П
АлустонЗ , П : 365 ? 365 – Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр Української академії аграрних наук1998дкр , озлС , Л , П
ВіраЗ , П : 365 ? 365 – Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр Української академії аграрних наук1994дкр , озлС , Л , П
МальвінаЗ : 365 ? 365 – Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр Української академії аграрних наук1998дкр , озлС , Л , П
МальвінаЗ , П : 365 ? 365 – Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр Української академії аграрних наук1998
Парчовий нарядЗ , П : 365 ? 365 – Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр Української академії аграрних наук1998дкр , озлС , Л , П
СарабузськийЗ , П : 365 ? 365 – Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр Української академії аграрних наук1998дкр , озлС , Л , П
ФіолетаЗ , П : 365 ? 365 – Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр Української академії аграрних наук1998дкр , озлС , Л , П

Пеларгонія (Герань): догляд, пересадка, розмноження

Пеларгонія – багаторічна трав’яниста, кущиста рослина з гарними квітами різного кольору з родини геранієвих. Пеларгонію в народі також називають калачики а на західній Україні – мушкателька. Декілька рекомендацій по догляду за пеларгонією.

На сьогоднішній день налічується 250 видів пеларгоній. У природному середовищі пеларгонія росте у Південній Африці на гірських схилах і сухих неродючих землях.

В Європі ця квітка з’явилася у кінці ХVII ст. і вирощується як кімнатна рослина. Пеларгонія вважається зовсім непримхливою рослиною, за нею дуже легко доглядати. Це одна і небагатьох квітучих рослин, яка не боїться прямих сонячних променів і добре себе почуває улітку на південних вікнах, балконах чи дахових терасах Вашого будинку.

Пеларгонію можна без труднощів вирощувати як у кімнатних умовах, так і на дворі. Початківцям слід починати саме з цієї квітки. Пеларгонія себе прекрасно почуває і рясно цвіте з весни аж до пізньої осені у садах, як в горщиках так і у відкритому грунті в тіні на сонячних, напівсонячних місцях. В результаті багаторічної роботи селекціонерів з’явилися багато сортів кімнатної герані. Існують сорти різних кольорів, з двоколірними, махровими квітами, двоколірними листками також виведені карликові види пеларгоній.

Види пеларгоній

Пеларгонію можна поділити на групи кущові і ампельні. Кущові бувають квітучі (P.Hortorum, P.Springtime., P.Modesty , P.Electra….) і запашні (P.Capitatum, P.Graveolens…).

Ампельні пеларгонії можна поділити на звичайні і махрові.

Завдяки безлічі гібридних видів ми можемо обрати рослину за кольором і формою квітки. При правильному догляді ці красиві квіти будуть милувати Ваше око своїм рясним довготривалим цвітом.

Догляд за пеларгонією

Пеларгонія дуже легка у догляді ці квіти себе прекрасно почувають і рясно цвітуть з весни аж до пізньої осені у садах, як в горщиках так і у відкритому грунті в тіні на сонячних, напівсонячних місцях на підвіконниках, терасах…

Температура повітря

Спеціального клімату для пеларгонії створювати непотрібно. Пеларгонія витримує температуру повітря до +8( ампельна +12 градусів), що дозволяє нам значно швидше на весні виносити її на відкрите повітря ніж інші квіти. Цвісти герань почне при температурі +15 С. Улітку витримує температуру 25 – 30 градусів С ( до 35 С у відкритому грунті). Пізньої осені пеларгонію викопують і заносять у прохолодне приміщення(+10 С), де тримають до ранньої весни.

Яскравість світла

Пеларгонія добре себе почуває і рясно цвіте на сонці, в тіні і напівсонячних місцях. Якщо у літні спекотні дні герань стоїть на південному підвіконні, вона буде гарно цвісти але нижні листки почнуть сохнути краще переставити рослину у яскраве місце без прямих сонячних променів. Запашні пеларгонії (P. Capitatum, P. Graveolens…) надають перевагу легко притіненим місцям.

Полив пеларгонії та вологість повітря

Поливати пеларгонію улітку потрібно часто, у спекотні дні підливаємо 2 рази, увечері і зранку. Зимою підливають по мірі висихання землі. Вода підходить будь яка дощова, з під крану… Обприскування листків не потребує. У сильну жару краще переставити у тінь.

Пересадка пеларгоній та грунт

Для щорічного цвітіння пересаджувати пеларгонію необхідно кожної весни. Грунт можна купити у квіткових магазинах,вибирайте для квітучих, або ж зробити самостійно.

Підживлення пеларгоній

Починати підживляти пеларгонію потрібно в період бутонізації і протягом весни – осені один раз на 14 днів. Добрива використовуйте для квітучих. Для запашних підійде добриво з вмістом азоту. Азот активізує ріст листя і сповільняє цвітіння.

Обрізання та прищипування пеларгоній

Щоб отримати пишні кущі пеларгонії варто їх обрізати, як кущові так і ампельні краще це робити весною, або восени перед занесенням їх до будинку залишаючи від 10-20 см. висоти, відрізані пагони укорінюються.

Для посилення гіллястості стебел можна також прищипувати молоді пагони. Робити це можна в будь-який час року при необхідності. Відщипуємо новоутворені вершечки (1-2 верхніх листочка).

Розмноження пеларгоній

Розможується пеларгонія насінним і вегетативним способом розділенням куща та живцями.

Вегетативним способом пеларгонію можна розмножувати цілий рік.

Шкідники та хвороби

Насправді у пеларгонії мало ворогів. Це білокрилка, попелиця, цикламенів кліщ, білокрилка. Перед тим як занести рослину у будинок восени необхідно використати хім. препарати і ніякі шкідники рослині не будуть загрожувати.

Не забувайте що хім. препарати дуже шкідливі і токсичні для людини, потрібно вжити всіх необхідних заходів безпеки.

Хворобами пеларгонія хворіє дуже рідко, а саме їй загрожує чорна ніжка.

Помилки в догляді пеларгоній

  • Відсутнє цвітіння: надто висока температура повітря.
  • Краї листя жовтіють, сохнуть і опадають : недостатній полив, зараження білокрилкою.
  • Всі листки опали стебла залишились голі: замало світла, зараження білокрилкою.
  • На листках сіра гниль, гниття стебел, водянисті крапочки: надмірний полив, бажано пересадити у легшу землю і поставити на більш сонячне місце.