Який клімат у Камянську Уральському

0 Comments

Урал характеристика, природа, склад, клімат, корисні копалини, географічне положення, список міст, грунту, особливість уральського економічного району

Про Уральському районі знають багато. Але зазвичай всі знання назвою і обмежуються.

Однак останні сторіччя Урал відіграє одну з провідних ролей у розвитку країни.

Сьогодні поговоримо про Уралі, дамо детальну характеристику району, виявимо його особливості і проблеми.

Характеристика уральського економічного району

Положення Уралу можна охарактеризувати коротко. Він знаходиться у вигідному регіоні в плані економіки. Поруч розташовані райони з запасами сировини, з іншого боку – райони найбільшого виробництва і споживання.

Також економічно вигідно підтримувати торговельні відносини з країнами Азії. Тому в Росії Урал займає друге місце за економічною значимістю.

Дивіться також: Європейський північ Росії, корінні народи, природа, піонери російських досліджень, географічне положення, найважливіші особливості розміщення населення, рельєф, фактори формування

Площа Уралу – 824 000 км2.

Області і округи, які входять до складу:

Географічне положення

Уральський район розташований не тільки на кордоні між Європою і Азією. Він також знаходиться між двома головними рівнинами Євразії. Північ регіону займають гори. А на півдні протікає річка Урал, впадає в Каспійське море.

Список економічних районів, з якими межує Уральський р-н:

  • Західно-Сибірський;
  • Поволзький;
  • Північний;
  • Волго-В’ятський.

На півдні проходить кордон з Казахстаном.

§ 20. Кліматичні показники та їх розподіл на території України

Між кліматом і погодою існує тісний зв’язок. Зокрема, їх поєднують такі показники, як температура повітря, атмосферні опади, вологість, атмосферний тиск, сила й напрямок вітру. У той самий час погода швидко змінюється, а клімат має сталий характер. Клімат України є сприятливим для життя та діяльності населення.

1. Територіальний розподіл і річний хід температур.

Основним показником клімату є температура повітря. Вона змінюється з висотою залежно від району земної поверхні, пори року й навіть часу доби. У найбільш загальному вигляді на території України середні річні температури повітря зростають із півночі на південь і зменшуються з висотою. Також вони зростають у районах, до яких доступ холодного повітря утруднений через існування природних бар’єрів — Українських Карпат і Кримських гір (Закарпаття, Південний берег Криму). Проте існують важливі особливості, що проявляються за сезонами та на окремих територіях (мал. 1, 2).

Територіальний розподіл температури повітря можна визначити за допомогою ізотерм найтеплішого та найхолоднішого (липень і січень) місяців. Нагадаємо, що ізотерми — це лінії, що з’єднують точки з однаковою температурою. На кліматичних картах вони позначені червоним (ізотерма липня) та синім (ізотерма січня) кольорами. Завдяки ізотермам ми наочно бачимо, що розподіл середніх січневих і середніх липневих температур на території України має суттєві відмінності. Це пов’язано з різницею у впливі кліматотвірних чинників.

У холодний період значення сонячної радіації дещо знижується, одночасно зростає вплив циркуляції атмосфери. Завдяки активності циклонів, які обумовлюють підвищення температури, у західній та північно-західній частинах України ізотерми наближаються до меридіонального простягання (вони мають напрямок із півночі на південь та південний схід). На півдні вони наближаються до широтного простягання. Більш високі температури спостерігаються на півдні, де проходять ізотерми 0. -2 °С, більш низькі — на сході та північному сході (-7. -8 °С). Найвищі середні температури січня на Південному березі Криму, де вони досягають +3. +4 °С.

Мал. 1. Температури січня.

У теплий період, коли відсутній сніговий покрив і знижується активність циклонічної діяльності, найбільше значення має кількість отриманої сумарної сонячної радіації. Тому на основній частині території України ізотерми липня наближаються до широтного простягання й мають загальний напрямок із північного сходу на південний захід. За показниками вони змінюються від +18 °С на північному заході та +19 °С на півночі до +23 °С на півдні й південному сході (на Південному березі Криму до +24 °С).

У горах температури повітря нижчі порівняно з навколишніми рівнинними територіями, а ізотерми мають вигляд замкнутих ліній.

На зростання континентальності клімату України із заходу на схід вказує річна амплітуда температури повітря. Для неї характерне зростання навесні (особливо у квітні й травні) та зниження восени. Влітку та взимку температура змінюється несуттєво, досягаючи максимальних значень у липні та мінімальних — у січні.

Абсолютний максимум температури +42 °С було зафіксовано 12 серпня 2010 р. на метеостанції «Луганськ». За останні роки цей показник підвищився майже по всій території України. Абсолютний мінімум температури повітря -41,9 °С також був зафіксований на метеостанції «Луганськ», але 8 січня 1935 р. За останні роки він не зазнав істотних змін.

2. Розподіл атмосферних опадів.

Кількість і річний хід атмосферних опадів залежать від переміщення повітряних мас, характеру підстилаючої поверхні (особливо рельєфу) і розміщення областей високого й низького атмосферного тиску. Їх територіальний розподіл можна визначити за кліматичною картою.

Ви вже знаєте, що вологі повітряні маси надходять на територію України з Атлантичного океану. Вони просуваються із заходу й північного заходу на схід і південний схід та поступово втрачають вологу. Тому на рівнинній території кількість атмосферних опадів зменшується в напрямку з північного заходу й півночі, де їхня середньорічна норма досягає 600—700 мм, на схід, де кількість опадів складає 450—500 мм, південь і південний схід, де вона знижується до 350 мм на рік. Найбільша середньорічна норма випадає в горах: у Карпатах вона сягає 1000—1500 мм, у Кримських горах — до 1200 мм.

Мал. 2. Температури липня.

Основна кількість атмосферної вологи випадає у вигляді дощу й тільки п’ята частина — у вигляді снігу. Майже для всієї території характерний континентальний тип річного ходу опадів із літнім максимумом (червень—липень) і зимовим мінімумом (січень—лютий). Тільки на Південному березі Криму більшість опадів випадає взимку.

3. Коефіцієнт зволоження.

Річна кількість опадів ще не свідчить про достатню або недостатню кількість вологи. Адже значна її частина випаровується, причому чим вища температура повітря, тим більше вологи воно може містити, отже, більше води випаровується. Величина, що характеризує максимально можливе випаровування в певній місцевості в певних кліматичних умовах і за необмеженого запасу води, називається випаровуваністю. Вона вимірюється в міліметрах шару води. Так, у північно-західних районах її річна величина складає 400—450 мм. Співвідношення річної кількості опадів і випаровуваності (О/В) визначає коефіцієнт зволоження (К). Отже, К = О/В, де О — річна кількість опадів, В — випаровуваність. Якщо річна кількість опадів більша за випаровуваність, то коефіцієнт зволоження більший за одиницю: К > 1 (тобто зволоження надлишкове), якщо К = 1 — достатнє, К < 1 — недостатнє. Так, у Карпатах, Кримських горах та на північному заході зволоження надлишкове, у центрі країни коефіцієнт наближається до одиниці. У південних і південно-східних районах випаровуваність більша за кількість опадів, отже, зволоження недостатнє. Зрозуміло, що з точки зору зволоженості для сільського господарства кращі умови склалися в центрі країни.

4. Розподіл вітрів.

На режим вітрів в Україні впливає смуга підвищеного атмосферного тиску, яка простягається вздовж лінії Харків — Кременчук — Балта і є головною межею вітрів. Вона дістала назву «вісь Воейкова» на честь видатного кліматолога та географа Олександра Івановича Воейкова. У холодну пору року на північ від цієї осі переважають відносно теплі й вологі вітри західного напрямку та циклональний тип погоди, на південь — холодні й сухі вітри східного напрямку та антициклональний тип погоди. Проте в останнє десятиліття вплив «осі Воейкова» зменшився, що пов’язують зі зменшенням активності Сибірського максимуму. Влітку, коли суходіл прогрівається та спостерігається загальне зниження атмосферного тиску, зростає активність Азорського антициклону та на більшій частині території переважають західні й північно-західні вітри. На півдні України частими є сухі й жаркі вітри східного та південно-східного напрямку.

Установити переважаючі напрямки вітрів можна за допомогою кліматичної карти, де вони позначені стрілками (мал. 3, 4).

Мал. 3. Тиск, вітер (січень).

5. Регіональні відмінності клімату.

Як вам уже відомо, основна частина території України розташована в помірному кліматичному поясі. Ви змогли переконатися, що в її межах є суттєві відмінності, особливо між заходом і північним заходом та сходом і півднем. Зокрема, вони проявляються в середніх температурах і їх річній амплітуді, кількості опадів, коефіцієнті зволоження, переважаючих напрямках вітрів. Це дає підстави виділити на основній території України дві кліматичні області — атлантико-континентальну та континентальну із властивими саме їм типами клімату. Атлантико-континентальна область включає західну, північну та центральну частини України. Південь і схід розташовані в межах континентальної області. Цікаво, що межа між ними наближається до «осі Воєйкова».

Мал. 4. Тиск, вітер (липень).

На рівнинній території як окрема область розглядається Південний берег Криму, який має риси субтропічного середземноморського клімату. Свої особливості кліматичних умов мають Карпати та Кримські гори, де кліматичні умови суттєво змінюються з висотою.

Головне

• Розподіл середньомісячних показників температури повітря в Україні залежить від кількості сонячної радіації, яку отримує поверхня, і циркуляції атмосфери (насамперед західного переносу повітря).

• Кількість атмосферних опадів на рівнинній території зменшується в напрямку з північного заходу й півночі на південь і південний схід.

• Із заходу на схід зростає континентальність клімату.

• У межах помірного кліматичного поясу на території України виділяють дві кліматичні області, що відрізняються в першу чергу ступенем континентальності клімату.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Як змінюється середня річна температура повітря на території України? 2. Як впливає на розподіл температури повітря циркуляція атмосфери? 3. Укажіть і поясніть закономірності в кількості та територіальному розподілі атмосферних опадів. 4. Які райони країни мають недостатнє зволоження? Чому? 5. Розкажіть про переважаючі вітри на території України влітку та взимку. 6. Поясніть існування «осі Воєйкова». 7. Порівняйте клімат Закарпаття й Передкарпаття, поясніть відмінності. 8. Розкажіть, які відомості та за допомогою яких умовних позначень можна отримати з кліматичної карти.

Поміркуйте

1. Чому саме в Луганській області зафіксовані і абсолютний мінімум, і абсолютний максимум температури повітря? 2. Чому абсолютний максимум температури останніми роками зростає, а абсолютний мінімум залишається стабільним? 3. Який показник клімату найбільшою мірою залежить від циркуляції атмосфери? Доведіть свою думку.

Працюємо самостійно

1. Ознайомтеся з інтерактивними картами погоди України та її областей, скориставшись сайтом за адресою http://www.meteoprog.ua. З’ясуйте, які дані та яким чином можна отримати за їхньою допомогою. 2. Використовуючи сайт Українського гідрометеорологічного центру (http://meteo.gov.ua), доберіть інформацію про клімат своєї місцевості та підготуйте за нею повідомлення.

Практична робота 5

Визначення вологості повітря за заданими показниками

1. Обчисліть відносну вологість за заданими показниками.

Для обчислення відносної вологості необхідно мати дані про абсолютну вологість і температуру повітря в цей час (наприклад, абсолютна вологість — 14 г/м 3 , температура — +20 °С) і про залежність між температурою повітря й максимальною кількістю водяної пари в грамах, що може міститися в ньому. Потім потрібно виконати такі дії.

Крок перший: визначити, яка максимальна кількість водяної пари може міститися в повітрі за цієї температури.

Крок другий: обчислити відносну вологість, використовуючи формулу:

Відносна вологість = (Фактична кількість водяної пари за цієї температури : Максимальна кількість водяної пари за цієї температури) · 100 %.

2. Відомо, що за температури +15 °С відносна вологість складає 90 %. Визначте абсолютну вологість.

Для обчислення абсолютної вологості за даними про відносну вологість за цієї температури повітря необхідно виконати такі дії.

Крок перший: з’ясувати, яка максимальна кількість водяної пари може міститися в повітрі за цієї температури.

Крок другий: обчислити відносну вологість, використовуючи формулу:

Абсолютна вологість = (Максимальна кількість водяної пари за цієї температури · Показник відносної вологості за цієї температури) : 100 %.

Практична робота 6

Визначення причин відмінностей кліматичних показників різних регіонів України за аналізом кліматичної карти

Опишіть особливості клімату західної, східної, північної та південної частин України за кліматичною картою атласу та наведеними кліматичними діаграмами (мал. 5).

1. Температури повітря (середні та максимальні в липні та січні, річна амплітуда).

2. Атмосферні опади (кількість, види, річний хід).

3. Вітри (напрямок по сезонах) та переважаючі повітряні маси.

У висновку вкажіть тип клімату та його відмінності від інших частин України.

Мал. 5. Кліматичні діаграми: Харків (а), Київ (б), Львів (в), Одеса (г), Ужгород (д).

Цікавинки Кам’янського: топ 10 місць, які має побачити кожен

Кам’янське – це місто багате на історію, природню красу та незабутні архітектурні перлини. Воно приваблює подорожніх своєю унікальною атмосферою та величними видами, монументальністю промислових підприємств та витонченістю архітектурних фасадів

Якщо ви ще не відвідали Кам’янського, то наш путівник по найцікавішім куточкам міста точно стане вам у нагоді під час подорожі. А якщо ви місцевий, але ще ніколи не бачили хоч щось з того, про що піде мова нижче, тоді осінь – це слушний час, щоб надолужити втрачене!

Тунель кохання

Це цікаве місце розташоване паралельно вулиці Тритузної, недалеко від “переїзду Дніпрострою”. Над залізничними коліями, де рухаються маневрові локомотиви, дерева утворили чарівний тунель. Вас вразить ідеально обрізані поїздами кущі та гілки дерев. Восени ця локація виглядає дуже чарівно.

На жаль, сьогодні потяги по цим рейкам ходять дедалі рідше, тож дуже скоро тунель кохання лишиться лише в спогадах містян та на ефектних фото в Instagram.

Блакитне озеро

Блакитне озеро, що розташоване в Дніпропетровській області біля селища Єлизаветівка, поруч з містом, також має офіційну назву – Єлизаветівський котлован. Воно виникло у 1970-х роках під час активної забудови житлових масивів в Кам’янському.

Це неймовірно мальовничий куточок природи, який заворожує своєю красою. Навколо озера з чистою водою бірюзового кольору розкинулися піщані пагорби та ростуть могутні сосни. У цього озера є кілька незвичайних властивостей. Існує легенда, що вода в ньому ніколи не замерзає та не хвилюється (що не зовсім відповідає дійсності) та, крім того, її відтінки змінюються залежно від погодних умов. При хорошій погоді можна побачити дно Голубого озера, яке на найглибшій точці сягає 40 метрів.

Костел Святого Миколая

Середньовічна готична церква вражає з першого погляду: грація веж, спрямованих дзвіницями до неба, масивні двері з кованою орнаментикою, величезні вікна аркової форми – все це виглядає величаво. Церква Святого Миколая в Кам’янському є римсько-католицьким храмом, побудованим у 1895-1897 роках для поляків, які працювали на місцевому заводі. Перший богослужбовий обряд у новому храмі відбувся 14 травня 1898 року. Біля костелу діяла приймальня для сиріт, яка існувала до закриття церкви.

У радянські часи кафедральний собор був закритий, але його будівлю не руйнували, а використовували для різних цілей: спочатку тут був польський клуб, потім приміщення використовувалося для одного з військових комісаріатів області, а згодом – мийка для авто.

Лише наприкінці XX століття було проведено реставраційні роботи та відновлені церковні служби. Нині костел святого Миколая є діючим, і він має велике культурне, релігійне та архітектурне значення.

Будинок зі шпилем

Будинок зі шпилем – це незвичайна будівля, яка стоїть на проспекті Свободи 51. Вона була побудована в 1953 році за проєктом архітектора з Дніпропетровська Олега Петрова й цього року святкує свій 70-річний ювілей. Будівля має складну архітектурну форму: два чотириповерхових крила збігаються до восьмиповерхової вежі під гострим кутом. Вершину вежі прикрашає потужний шпиль висотою 8 метрів, який видно здалеку. Цей будинок є частиною архітектурної композиції проспекту Свободи та привертає увагу не тільки своєю красою, але й своїми легендами та таємницями, які ховаються за його стінами. Будинок зі шпилем настільки легендарна візитівка Кам’янського, що ми присвятили йому окрему велику статтю.

Музей історії міста Кам’янське

Музей історії Кам’янського (Дніпродзержинська) був заснований у місті в 1927 році, але перша експозиція Музею революції відкрилася лише в 1931-му.

Під час Другої світової війни музей був повністю розграбований (залишився лише один експонат – сталева пластина з профілем Леніна). В 1959 році було прийнято рішення Ради Міністрів колишнього УРСР про відкриття в Дніпродзержинську Державного Музею історії міста. В 1962 році музей прийняв своїх перших відвідувачів у будівлі Свято-Миколаївської церкви. В 1985 році була відкрита перша експозиція музею в новій будівлі.

Сьогодні Музей історії Кам’янського – це науково-дослідний та культурно-освітній заклад, який здійснює комплектування, облік, зберігання, вивчення та популяризацію пам’яток історії та культури міста згідно зі своїми соціальними функціями. Експозиція музею розташована у двох залах на площі 2441 кв. м і відтворює історію міста з найдавніших часів до сьогодення. Фондові колекції налічують понад 90 тисяч одиниць.

Колишній музей історії ДМК

Музей історії ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” був розташований в одній із найстаріших будівель міста. Вона була зведена в 1899 році, і раніше в цьому будинку розташовувався інженерний клуб. 21 квітня 1977 року відбулося урочисте відкриття музею.

Для експозицій використовувалися всі чотири зали музею історії комбінату:

У першому залі була представлена історія заводу з моменту його заснування в 1887 році до 1917 року. Другий зал охоплював історію періоду з 1917 по 1941 рік. Третій зал – історію “Дзержинки” в роки Другої світової війни. Четвертий зал містив експонати, пов’язані з історією Дніпровського металургійного заводу з 1946 року до наших днів. Тут також розповідалося про видатних працівників заводу.

Загалом в музейних фондах було понад 15 тисяч різних експонатів – архівних матеріалів, унікальних книжкових видань, старовинних інструментів праці, предметів побуту та етнокультури, рідкісних фотографій, фрагментів технологічного обладнання.

У 2023 році музей було закрито, але будівля музею продовжує жити та чекає на відвідувачів. Тепер тут розташований дитячий ляльковий театр.

Стінопис “Дівчина-весна”

У 2019 році на будинку під номером 30 центрального проспекту Свободи в Кам’янському з’явився мурал із зображенням чарівної українки. Автор малюнка – художник-дизайнер Тімур Левченко, який надихнувся образом Алені Сподинюк, володарки титулу “Міс Україна Всесвіт-2016”. Художник назвав цю роботу “Весна”.

Пам’ятник Прометею

Пам’ятник Прометею в Кам’янському розташований у центральній частині міста, на площі Свободи.

Встановлено його в місті у 1922 році. Цей художній пам’ятник у стилі модерн, висотою 3,82 метра, символізує багатовікову боротьбу мешканців за свободу та незалежність.

Під час Другої світової війни німецькі окупанти підірвали монумент у надії, що він виготовлений із бронзи. Проте, їх чекало розчарування, бо наш Прометей був виготовлений зі звичайного чавуну. Працівники трамвайного депо забрали скульптуру на зберігання й таким чином врятували її від переплавляння. Після звільнення міста пам’ятник Прометею було відновлено і повернуто на колишнє місце.

У 2000 році пам’ятник замінили новим, на честь 250-річчя Кам’янського. Стару скульптуру перенесли на територію міського музею.

Технічний музей просто неба

Музей техніки просто неба у Кам’янському був відкритий у 2010 році. Експозиція розташована біля музею історії ПАТ “ДМК”.

У музеї зібрано промислове обладнання, яке використовувалося на місцевому заводі. Тут можна було побачити старий заводський гудок, унікальну колекцію обладнання, за допомогою якого готували шихту на рудному дворі, плавили чавун, варили сталь, перетворювали гігантські злитки в товарний прокат та багато інших цікавинок.

На жаль, у 2023 році музей техніки припинив своє існування.

Архітектурно-мистецький комплекс “Голгофа”

Площа “Голгофа” у Кам’янському розташована поруч зі сквером Свободи.

У 2013 році на цій площі був встановлений пагорб та хрест, на якому зображене розп’яття Христа, а поруч знаходяться Свято-Миколаївський собор та Храм Тихвинської ікони Божої Матері, будівництво якого було завершено у 2016 році.

За площею розташована стара сцена Драматичного театру ім. Лесі Українки.

Кам’янське – це місто, що розкриває перед вами свої таємниці та приховані скарби. Від величних природних ландшафтів до унікальних архітектурних спадщин, від історичних пам’яток до сучасних артпросторів – це місто має щось для кожного. Незабутні враження, гостинність місцевих мешканців і можливість відкривати нові горизонти чекають на вас у Кам’янському. Тож уперед – плануйте свою подорож і дайте цьому місту шанс вас вразити.

Стаття створена за матеріалами сайту Guru.ua