Що треба брати із собою на цвинтарі на 9 днів

0 Comments

Що потрібно нести на кладовище на поминальні дні, а що ні

Щороку через тиждень після Великодня заведено ходити на могили до рідних та близьких. Такі дні називають поминальними чи батьківськими, або ж гробками, проводами, провідною.

Відео дня

Не всі знають, що саме треба нести на кладовище в такі дні. Тому UAportal розповідає про основні поминальні традиції.

Вважається, що приносити на кладовище спиртне та їжу – традиції, які ми отримали від язичників. Люди, які влаштовують “бенкет” на цвинтарі, навіть самі не знають, чому так треба робити. Здебільшого пояснять такі дії, що “завжди так було”.

Проте найважливішим для покійників є ваша молитва. Тому у поминальний день спочатку прийдіть до церкви та поставте свічки за упокій, подайте записки з іменами покійників, можете замовити сорокоуст. При цьому пам’ятайте, що не можна поминати самогубців та нехрещених. Щиро моліться за упокій душі померлого.

У церкву можете принести різні частування (паску, цукерки, хліб, печиво, фрукти, яйця), дати милостиню та допомогти нужденним. Тільки такі дії обов’язково повинні бути від щирого серця.

Після того, як відвідали церкву, йдіть на кладовище. Не треба нести з собою штучні квіти чи вінки, але візьміть свічки. Насамперед, коли входите на цвинтар, тричі перехрестіться.

Не забувається, що після великого свята Великодня та Воскресіння Ісуса Христа в поминальний день на енергетичному рівні відбувається зустріч живих та мертвих. Тому вагітним жінкам та з маленькими дітьми до одного року краще не ходити на кладовище. Їм можна просто прийти до церкви.

Інші люди, які прийшли на кладовище, біля могили повинні прочитати могилу “Отче наш”.

Обирайте живі квіти замість штучних

Прибирати на могилах варто завчасно, як і садити там квіти. У поминальні дні цього робити не можна.

Нині звикли на надгробок класти частування, яке потім віддають іншим, щоб, з’їши, пом’янули померлого. Це також вважається проявом милосердя до ближнього.

Утім, біля могили не варто пити спиртне, тим паче влаштовувати “застілля”.

Як правильно йти з кладовища

Коли ви збираєтеся йти з кладовища, подумки зверніться до померлих: “Нехай нам здоровиться, а вам легко лежиться!”.

Перед виходом за ворота можна сказати також такі слова: “Вам Царства Божого, а нам – до вас не поспішати”. Після цього можете вийти з цвинтаря, обернутися обличчям до могил та тричі перехреститися. Таким чином православні віряни віддають повагу до померлих.

З кладовища не можна нічого брати та везти додому. Як повернетесь, помийте обличчя та руки з милом. Після цього тричі окропіть обличчя та руки свяченою водою.

Після відвідин кладовища треба зібратися родиною за сімейним столом та пом’янути покійних, згадавши добрі вчинки. Погане про померлих краще не згадуйте.

Перед трапезою треба помолитися за упокій душі. Зі спиртного за столом дозволяється тільки пити вино, і то це має бути в міру. На поминальному столі мають бути паски, крашанки та кутя. Також можете приготувати рибу, весняний салат, інші страви – на ваш розсуд.

Основні прикмети про поминальні дні

1. Кладовище – місце спокою та тиші, тому там не треба розпивати алкогольні напої, веселитися, жартувати. Найкраще у цей день молитися за померлих, а на цвинтар йти з чистим серцем та тверезим розумом.

2. Під час поминальних днів треба залишати вікно відчиненим, щоб душі померлих родичів могли відвідати свій дім та провідати рідних. Також на підвіконня варто покласти паски та крашанки, а свічку запалюють для того, щоб дух швидше знайшов дорогу додому.

3. Для померлих не важливі дорогі труни чи пам’ятники. Важлива саме щира молитва рідної людини та добрі справи.

4. Протягом всього поминального тижня небіжчиків заборонено згадувати покійними або мертвими, оскільки в цей час вони все чують. Називайте їх іменами або тим, ким вони для вас були (дідусь, бабуся тощо).

5. На кладовищі не можна палити, а вдома заборонено працювати на поминальні дні. Інакше можна не дочекатися врожаю, а все посаджене в такий час погано сходить.

6. Не можна сваритися, лаятися, матюкатися.

7. Не можна виливати алкоголь на могилу покійника, оскільки так ви образите пам’ять про нього.

8. Не можна працювати на кладовищі, наводити біля надгробків порядки, перестрибувати через могили, чіпати їх.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Телеграм-канал!

Поминальні дні: що потрібно нести на кладовище, а що не можна

Як відомо, Великдень православні відзначають три дні. У 2019 році великий світле свято Воскресіння Христового українці святкували 28 квітня. Через 5 днів після цієї дати починаються поминальні дні, які в народі називають гробками, проводками або батьківськими днями.

Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!

Дізнайтеся, що потрібно нести з собою на цвинтар, а що брати не можна? Читайте також про те, що необхідно нести до церкви? І чому останнім часом священнослужителі закликають не нести штучні квіти на цвинтар? Сьогодні ми розкажемо вам про те, як повинен проходити поминальний день на кладовищі та вдома.

Поминальні традиції: що брати з собою на цвинтар і що нести до церкви?

Після Великодня християни цілий тиждень поминають покійних рідних і близьких. Залежно від регіону проводки в 2019 році починаються в суботу, 4 травня. Радониця традиційно відзначається на 9-й день після Великодня. Цього року дата Радониці – 7 травня, вівторок.

Як правило, в суботу, 4 травня, в неділю, 5 травня, а також 7, 8 та 9 числа православні згадують покійних. 9 травня Україна відзначатиме День поминання всіх загиблих у роки ВВв. Таким чином, поминають православних померлих кілька днів.

Однак не всі роблять це правильно. Багато хто з людей влаштовують на кладовищі гучні застілля, напиваються, ллють на могилу тієї людини, яка за життя любила випити, горілку. Але ж усього цього категорично робити не можна. Чому? Дізнайтеся, дочитавши статтю до кінця. До речі, нести до церкви алкоголь у поминальні дні також заборонено.

Їжа та спиртне на кладовищі – виключно язичницькі традиції, які прийшли до нас із давніх-давен. Ось якщо ви запитаєте у кого-небудь із старшого покоління: «Навіщо влаштовувати «бенкет» на кладовищі?», більшість людей вам навряд чи що-небудь зрозуміле із цього приводу розкажуть. Швидше за все, просто скажуть: «Раніше завжди так було, тому потрібно поминати покійних їжею та спиртним».

Насправді для покійних найважливішою є ваша молитва. Найкраще в поминальний день прийти з ранку до церкви, поставити заупокійні свічки, подати записки за упокій душ покійних із їхніми іменами. Можна замовити за православного померлого сорокоуст. При цьому не забувайте, що не можна поминати самогубців та нехрещених.

Помоліться за упокій душі родича або іншої близької вам людини, яка відійшла у інший світ. Візьміть із собою до церкви різні частування. Ми повинні бути милосердними та допомагати нужденним. Ви можете пожертвувати певну суму грошей за упокій душі, принести з собою до храму паски, яйця, цукерки, хліб, печиво, фрукти. Робіть це з душею, моліться щиро.

Після відвідин церкви вирушайте на кладовище. Не варто традиційно нести туди вінки та штучні квіти. Візьміть із собою свічки. Перш за все, входячи на кладовище, тричі перехрестіться. Пам’ятайте про те, що після світлого свята Пасхи та Воскресіння Ісуса Христа сьогодні, в поминальний день, на енергетичному рівні відбувається зустріч живих та мертвих.

Ось чому забороняється вагітним жінкам та маленьким дітям до року ходити на цвинтар. Їхня аура дуже чутлива. Краще просто відправитися до церкви. Усім іншим, кому можна відвідувати кладовище, варто прочитати біля могилки «Отче наш».

Чому могили потрібно прикрашати живими, а не штучними квітами? – читайте далі. А поки що ми нагадаємо вам про те, що садити квіти на кладовищі варто заздалегідь, як і прибирати там. У поминальні дні будь-які роботи по дому та на могилках заборонені.

На надгробок сьогодні традиційно кладуть частування, яке потім віддають іншим людям, щоб вони з’їли й таким чином пом’янули померлу людину. Це також вважається проявом милосердя до ближнього. Запам’ятайте: церква не рекомендує влаштовувати «бенкет» на кладовищі. Небажано пити біля могили спиртне і вже тим паче лити його.

Поводьтеся на кладовищі належним чином. Йти звідти потрібно, здійснюючи певні дії й подумки промовляючи слова до покійних. Дізнайтеся, що потрібно робити та які слова казати? Як поминати покійних за сімейним столом?

Як правильно йти з кладовища? Що повинно бути на поминальному столі?

Поминальні дні – це період, коли православні люди мають можливість вшанувати пам’ять покійних. Збираючись йти з кладовища, потрібно подумки промовити, звертаючись до померлих: «Нехай нам здоровиться, а вам легко лежиться!» Перед виходом можна сказати також такі слова: «Вам Царства Божого, а нам – до вас не поспішати».

Після цього можете виходити з кладовища. На воротах поверніться обличчям до могил померлих і тричі перехрестіться. Таким чином православні люди виявляють повагу до померлих.

У жодному разі з кладовища нічого не беріть та додому не везіть! По поверненню додому обов’язково помийте обличчя та вимийте руки з милом. Після цього тричі окропіть обличчя та руки свяченою водою.

Тиху сімейну трапезу варто влаштувати вдома, після відвідин кладовища. Рідні та близькі повинні зібратися за великим сімейним столом і пом’янути покійних, згадавши їхні добрі справи та вчинки. У разі, якщо про людину нічого сказати хорошого, слід просто помовчати.

Спочатку усі повинні помолитися за упокій душі. Потім можна поминати покійних. Зі спиртного дозволяється пити вино. Вживати його потрібно в міру, без зайвих надмірностей. Із обов’язкових страв на поминальному столі повинні бути паски, крашанки та кутя. Можна приготувати рибу, весняний салат. Інші страви – на ваш розсуд.

У поминальні дні існують свої заборони та прикмети. Якщо ви з ними не знайомі, дочитайте статтю до кінця. Дізнайтеся, чому на кладовищі не можна пити, гуляти й веселитися?

Поминальні прикмети й заборони: список

Кладовище – це місце тиші та спокою. Ось чому тут не можна пити горілку, жартувати і веселитися. Адже на кладовищі покояться мертві. У поминальний день служиться заупокійна служба. Православні люди повинні відвідувати кладовище і молитися за померлих, щоб великодня радість передалася їм.

У поминальні дні душі померлих родичів хочуть відвідати свій рідний дім, провідати близьких. Щоб їхній дух безперешкодно зміг увійти до помешкання, християни здавна залишають вікно відчиненим. І кладуть на підвіконня частування: паски та крашанки, щоб дух прийняв трапезу. Запалюють свічки для того, щоб він швидше знайшов шлях додому.

Радість про воскресіння Христове не повинна перетворювати на пиятику на кладовищі. Святе Письмо говорить нам про вживання вина наступне: «Не впиватися вином, у ньому ж є блуд». Поминаючи покійних спиртним, не можна напиватися. Церква застерігає від надмірностей.

Для покійних важлива наша щира молитва. На кладовище ми повинні йти з чистим серцем. Залишатися там у тверезому розумі. Ваша душа повинна бути милосердною, а серце – добрим. Не варто забувати про милосердя – подавайте милостиню нужденним.

Пам’ятайте, що для людини, що відійша у інший світ, не важливі дорогі труна чи пам’ятник. Померла душа відчуває величезну потребу в молитві рідної людини. Померлий не зможе творити добрі справи. А ви цілком здатні творити добро.

Знайте, що умилостивити Всевишнього можна тільки за допомогою добрих справ. Молитва рідних і близьких за покійного у церкві, вдома, біля його могили – безпосередній обов’язок кожного з нас.

Щоб поминальні дні пройшли, як годиться, візьміть на замітку список поминальних заборон.

• Небіжчиків протягом усього поминального тижня заборонено згадувати покійними або мертвими. Вважається, що вони все чують. Їх необхідно називати тільки по іменам. Можна казати: «моя сестра», «мій тато», «мій дідусь» і т.д. – в залежності від того, хто в могилі спочиває.

• На кладовищі заборонено палити.

• Удома не можна працювати. У поминальні дні під забороною всі домашні та садово-городні роботи. У народі існує повір’я: хто порушить традицію, врожаю не дочекається. Усе посаджене в поминальні дні буде погано сходити та рости.

• Не можна лаятися, сваритися, матюкатися.

• Заборонено лити спиртне на могилу, тому що цим ви ображаєте пам’ять мертвого.

• Не можна працювати на кладовищі, наводити біля надгробків порядки, перестрибувати через могили, чіпати їх.

Не порушуйте церковні заборони! Не пийте горілку, а тільки трохи вина, не цокаючись. Беручи поминальне пригощання за покійного, потрібно сказати: «Земля (ім’я) пухом!» Або «Царство небесне (ім’я)!» І подумки вимовити «Отче наш». Найбільше та найголовніше, що ми можемо зробити для тих, хто відійшов у інший світ, – почитати молитву за покійних.

Що стосується заборони на пластикові квіти та вінки, то це пов’язано з дорожнечею їхньої утилізації та вивезення. Ось чому влада закликає нині відмовитися від штучних прикрас могил.

Примітно, що в деяких населених пунктах не тільки заборонили продаж пластикових квітів і вінків, а й заборонили встановлювати столи та огорожі. Зі штучними квітами все зрозуміло: небезпечно для екології. Адже доведено вченими, що пластикова ритуальна атрибутика, яка спалюється, виділяє багато діоксинів. Це сильно отруює навколишнє середовище. І навіть може послужити причиною онкологічного захворювання. А ось як бути зі столами та огорожами?

У мерії Дніпра, наприклад, аргументували цю заборону тим, що влада не хоче збільшувати території кладовищ. Вони кажуть, що встановлені огорожі заважають проходити по рядах, здійснювати роботи: косити траву, обрізати дерева.

Рішення на застереження від штучних квітів на кладовищі було прийнято і в Жажкові Черкаської області та деяких інших населених пунктах країни. Більш того: за це навіть передбачено штраф. Замість пластикових квітів українцям радять купувати живі. А ті у відповідь нарікають, що це занадто дорого.

Сьогодні думки людей розділилися: одні вважають, що не варто забруднювати навколишнє середовище і краще принести на надгробок живі квіти. Інші впевнені, що штучні квіти необхідні, тому що вони цілий рік прикрашають могили.

Правила поминання на 9 днів після смерті: що замовляють церкви

У церкві замовляють на 9 днів після смерті панахиду, щоб душа змогла покинути рай, пройти митарства і постати на раду Всевишнього. Моління про померлого приносять полегшення, підтримку покійному, впливають на рішення небесного суду.

Значення церковної служби на 9 днів після смерті

Сорокоуст, літію по смерті – різновиди коротких богослужінь про тілесних, духовних потребах у православної літургійної традиції. На особливі дні поминання існують вселенські панахиди – заупокійне молитовне послідування від століття преставившихся християн.

Сорокоуст в церкві на 9 днів – сакральний вид молитви. Під час Божественної літургії священнослужитель на вівтарі виймає частинки з просфори (літургійного хліба) за кожне ім’я, вказане при проханні.

На відміну від сорокоуста поминання, коли протягом 40 літургій поспіль поминається мертвий і живий, панахида в церкві замовляється тільки за покійним, запитуючи про прощення провин покійного перед милосердям Бога.

Поминальна панахида на 9 днів у церкві складається в безкровної жертви Богу, последовании про прощення гріхів по смерті, про поблажливість до преставившемуся християнину. Батюшка просить Отця Небесного дарувати померлому милосердя, блаженство вічного життя. Родичі та близькі читають соборні молитовні тексти в залишення гріхів перед початком обряду, тримають поминальні свічки в руках, символізують світло для померлих душ.

Що саме необхідно замовити на 9 днів

Оскільки Господь ще не підготував шлях небіжчика, душа не визначена для подальшої загробного життя, близьким потрібно просити за новопреставленого. У церкві замовляють молебень на 9 днів після смерті, просять у Бога, ангелів помилувати душу померлого, влаштовують поминки.

Мета поминального обіду – висловити добрі, сильні слова з вірою і добротою в серці. На дев’ятий день після смерті близької моляться в церкві за літургією, потім служать панахиду. Заупокійні служби, поховання не відбуваються у храмі в Різдвяну ніч, в перший день святкування Великої Пасхи.

Панахиду служать у церкві, в будинку новопреставленого або на цвинтарі, попередньо запросивши священика.

Крім церковної молитви на 9 днів після смерті, є приватна. Включає читання кафизм, псалтирі, вимовляються тексти над могилою померлого, використовуючи спеціальні слова для читання мирянами будинку, на кладовищі.

Традиція приносити до церкви речі та продукти на панахиду

Храмові приношення на 9 днів по смерті близької мають давню традицію в християнській релігії. Перед початком обряду викладаються на поминальний стіл продукти і речі, які символізують милостиню за душу спочилого. Родичі відносять продукти в церкву, жертвують непотрібний одяг (речі покійного).

В залежності від річного богослужбового кола постів, свят православної церкви, парафіяни на 9 днів приносять різні продукти, поминальні страви: кутю, рис з медом і родзинками (коливо).

Не допускається на 9 днів алкоголь, м’ясо вбитого тварини, скромна їжа (молоко, яйця, сир) в період особливої стриманості (середа, п’ятниця, пісні дні). Рішення, які нести продукти в посаду, має бути узгоджене зі священиком. Якщо обряд читання священного тексту по смерті не служиться в дні стриманості, то можна підносити до церкви:

  • хліб, крупи, олія соняшникова;
  • рибу, сир, молоко;
  • овочі, фрукти;
  • печиво, цукерки для церкви;
  • млинці, пиріжки, мед.

Разом з продуктами, речами заздалегідь кладуть на стіл у церкві на 9 днів записки за упокій з повними іменами хрещених православних. Поминальна трапеза скромна і тиха, не вітається запрошення гостей на поминки або нагадування про дату. Їжа на столі символізує смерть, солодкість переходу в нове життя, подають зварені насіння пшениці або рисову крупу, додаючи цукор або мед.

Що робити під час панахиди і як вести себе

Підношення продуктів, поминання за трапезою не замінять соборній сердечної молитви по смерті родича. Щоб замовити панахиду по померлому на 9 днів, необхідно:

Вартість залежить від храмового укладу, прояснюють питання перед початком церковної служби на 9 днів після смерті.

Під час обряду по смерті родича не можна порушувати благочиння в храмі, шуміти, голосно розмовляти, сміятися.

При вчиненні заупокійного обряду на 9 день по смерті звучать піснеспіви у церкві, псалтирі священнослужителя за покійними. Молільники підходять до спеціального столика, де є розп’яття (переддень), запалюють свічки, слухають Божественну літургію. На іншому столі рідні кладуть освітлені підношення в пам’ять про покійних, роздають милостиню нужденним. Свічки є символами віри в майбутнє світле життя, по закінченні богослужіння їх треба загасити.

Чи можна замовити заздалегідь і не бути присутнім у церкві

Молебень за новопреставленным не проводиться в жодній церкві, роблять замовлення в декількох. Якщо поминальну трапезу переносять на інший день або не роблять, то при поминання покійного на панахиді дотримуються точної дати: 3-ій, 9-ий і 40-ий. Відлік дев’ятого починається з самого дня смерті, а не з дня здійснення ритуалу поховання. Якщо небіжчик преставився у вечірній час, замовляють обряд раніше на один день.

На 9 день після смерті Ісус Христос повеліває ангелам уявити душу до Нього на уклін. Спочилий починає піддаватися пристрастями, бореться з демонами перед Судом Божим. Серцева думка близьких і молитвослова, читаються напередодні панихидного обряду в церкві, допомагає впоратися з випробуваннями.