Кури несушки та їх характеристика

Кури несушки – це різновид яйценосних порід, їх найчастіше вибирають сучасні птахівники. Причиною цього стало те, що саме вони здатні нестися практично щодня. А це, погодьтеся, чудовий показник їхньої продуктивності. Звідси й затребуваність цієї породи птахівників: завдяки селекційному способу вдалося збільшити скоростиглість зазначеного виду курей. Куряче яйце є незамінним продуктом харчування у всьому світі, їх люблять дорослі та діти. Попит на них є завжди, тому розведення та утримання несучок у пташниках та домашніх умовах не лише виправдано, а й дуже прибутково. Птахівництвом люди займалися ще в давнину, постійно вдосконалюючи породи курей, а разом з тим — і їхню продуктивність. Зараз завдяки активному розвитку цієї галузі птахівництва налічується 600 порід, з них 100 – яєчної спрямованості. Серед найвідоміших – Андалузька блакитна, Леггорн, Гамбурзька, Хайсек, Російська біла та інші.

Особливості яйценосних порід курей

Кожна курка має певну кількість яйцеклітин, яка закладається в організмі ще до народження. Вона не змінюються протягом її життя і впливають лише на здатність нести яйця. Звичайна курка може мати близько 1000 яйцеклітин, у той час як у несучок їх налічуватиметься до 4000. І, шляхом простих математичних обчислень розуміємо, що одна така курка може робити в день по яйцю, а це 350-360 штук на рік. Особливо хороша несучість спостерігається в перші 2-3 роки життя птиці.

Що спільного у курей несучок

У порід курей, що мають високу несучість, є багато спільних якостей. Розмір самої несушки порівняно невеликий: вага в середньому сягає 2 кг, півники – 3 кг. Вони відрізняються від м’ясних порід корпусом тіла, який має довгасту форму, високими ногами та маленькою головою.

Особливості породи:

• рання скоростиглість: вже з 4 міс. вони починають нестись;
• дуже рухливі, постійно зайняті пошуком їжі;
• немає схильності до висиджування потомства;
• гребінь розвинений добре. Коли він яскраво-червоного кольору – це свідчення про пік її продуктивності та хороший стан здоров’я.

Несушки не схильні до насиджування яєць, тому розводити такі породи в домашніх умовах досить складно. Тому як альтернатива – породи курей – кроси, у яких відсутня здатність самовідтворюватися та розмножуватися в умовах інкубатора.

Як створити хороші умови для утримання несучок

Несучість несучок залежить від умов їх утримання. Важливо знати, що вони дуже чутливі до різних змін. Тому, якщо ви хочете забезпечити високу продуктивність і знизити захворюваність на поголів’я, обов’язково подбайте про створення оптимального та стабільного мікроклімату.

Що для цього потрібно знати:

• через низьку стресостійкість, місце для утримання несучок повинно бути захищене від зайвого шуму;
• для забезпечення повноцінного харчування потрібно використовувати корм із оптимальним співвідношенням білків, вітамінів та мінеральних речовин;
• важливо використовувати годівниці, здатні вмістити достатню кількість корму і бути доступними для всіх курей;
• у несучок завжди повинен бути запас чистої води, а для цього бажано використовувати ніпельне напування;
• важливо враховувати розмір приміщення (розрахунок провадиться 0,2 м. кв. на одну дорослу особину);
• забезпечити гарну вентиляцію;
• враховувати температурний режим від +17 до +27 градусів;
• Не забувайте, що період освітленості у приміщенні має бути від 10 до 12 годин на добу.

Покриттям може служити солома або тирса, які потім можна використовувати як добрива. Підстилку потрібно міняти раз на тиждень. Якщо ви дійсно хочете отримувати радість від розведення птахів, то пам’ятайте про важливість дотримання зазначених умов та наших порад.

Курки-несучки: породи, їх опису з фото. Кращі породи курей-несучок

Завдання сучасного птахівництва яєчного напряму – задовольнити потребу населення в продуктах харчування, а конкретно – в яйцях. Вирішальну роль у цьому питанні відіграють породи курей-несучок. Висока продуктивність птиці дозволяє вийти на нові обсяги у виробництві яєць. Селекціонери працюють над тим, щоб нові породи курей-несучок володіли не тільки високою несучістю, але і давали яйце кращої якості.

Трохи історії

Першими здогадалися розводити курей з метою отримання від них яєць індуси ще три тисячі років тому. Пізніше птахівництво поширилося до Єгипту і Персії. Потім переваги птахівництва оцінили жителі та інших країн і континентів. Але на початковому етапі ніхто не займався виведенням спеціалізованої породи курей-несучок.

Багато пізніше, з розвитком галузі та спеціалізацією птиці на увазі продуктивності, стали з’являтися нові породи. Селекціонери працювали над закріпленням таких якостей як:

• несучість;
• невибагливість до кормів;
• вага яйця;
• твердість шкаралупи;
• життєздатність потомства;
• стійкість до захворювань;
• спокійний норов.

Їхні зусилля не пропали даром. Кращі породи курей-несучок використовуються у промисловому птахівництві. Чудові виробничі показники привернули увагу і приватних власників. На подвір’ях дрібних фермерів і «літніх» дачників гуляють кури-несучки. Породи їх – найрізноманітніші, все залежить від переваги птахівників.

Для деяких має значення колір яйця, для кого-то найважливіше – його вага і кількість. А деякі вважають за краще мати красиву карликову птицю, здатну, тим не менш, забезпечити свого господаря достатньою кількістю свіжих яєць. Породи домашніх курей-несучок можуть задовольнити практично будь-які побажання.

Загальна характеристика яєчних порід

Високопродуктивний птах, незважаючи на величезну різноманітність порід, має деякі загальні риси. Вони притаманні курям саме яєчного напрямку:

• птахи з легким кістяком, дрібні (максимальна вага півня – в межах 3 кг);
• мають подовжене хвостове пір’я і великий розмах крила;
• відрізняються великим гребенем на 7 зубців і мочками великого розміру;
• кури рухливі, мало схильні до насижування, деякі породи без інкубаторів відтворювати практично неможливо;
• птах потребує постійного підживлення мінеральними кальцієвими добавками;
• раннє статеве дозрівання забезпечує початок кладки яєць у віці 4,5 місяці.

Птах адаптований до вмісту в клітинах, добре “оплачує” корми. З-за швидкого метаболізму і невеликих розмірів тіла кури яєчних порід дуже рухливі і відрізняються хорошим апетитом. Вкрай важливо забезпечити організм курей-несучок достатньою кількістю кальцію. Для цього застосовують спеціальні мінеральні підгодівлі.

Яєчні кури при правильному змісті будуть відмінним вкладенням капіталу. Швидка окупність і забезпечення дієтичними продуктами харчування – основні плюси розведення курей-несучок.

Породи курей-несучок

На кожному континенті виводилися породи курей, пристосовані під конкретні умови утримання, наявність місцевих кормів і попиту населення. Кожній породі властиві свої особливості.

Виведено їх дуже багато, ось кращі породи курей-несучок:

• хайсек;
• леггорн;
• мінорка;
• анкона;
• брекель;
• кучинська ювілейна;
• андалузька голуба;
• гамбурзька;
• ломан браун;
• шейвер;
• чеська золотиста.

Кожна з перелічених груп чудово підходить як для промислового птахівництва, так і для утримання на приватному подвір’ї. Опис порід курей-несучок варто почати з самої відомої і популярної в світі – леггорна.

Леггорн

Класична порода курей, почала свою історію в далекому дев’ятнадцятому столітті. Вона отримана шляхом цілеспрямованого схрещування місцевої птиці з іспанськими бійцівськими курми і минорками. Порода курей-несучок леггорн відрізняється витривалістю і прекрасною акліматизацією. Ці якості зіграли не останню роль в її широкому розповсюдженні по всьому світу, особливо білих леггорнів.

Характеристика:

• несучість – до 300 яєць на рік (окремі особини примудряються знести до 400 штук);
• вага яйця – 60-62 грама;
• виводимість курчат – до 92 %;
• колір яйця – білий;
• особливості – не виносять сторонній шум, схильні до «шумовий істерії»;
• вага курки – до 1,7 кг;
• півень може важити до 2,5 кг;
• насиджування – інстинкт слабо виражений;
• темперамент – активний;
• продуктивність – яєчна.

Найкраща порода курей-несучок виділяється гордою поставою. У неї трикутний корпус, шия з гарним вигином, середніх розмірів голова з яскраво-червоним листовидним гребенем. У курочок він звисає набік, а у півників стоїть прямо. За кольором веселкової оболонки очей можна визначити вік несучок: у дорослих курей він блідо-жовтий, у молодих – темно-оранжевий. Дзьоб жовтого кольору, міцний.

У птиці подовжена спина з невеликою увігнутістю посередині. Груди виступають вперед, мають округлу форму. Пір’я середньої довжини ноги. Півні можуть похвалитися розкішним хвостом з довгими пір’ям серповидної форми.

Леггорни сьогодні часто служать основою для виведення нових кросів і ліній з метою виробництва яєць на промисловій основі. В домашніх господарствах теж використовуються не чистопородні кури, а кроси з найбільшою продуктивністю. Від них можна отримувати яйце як з білим, так і коричневим кольором.

Живий темперамент змушує птицю бути в постійному русі, в пошуку корму, камінчиків або комах. Скоростиглість, швидка акліматизація, витривалість – ці якості роблять леггорнів привабливими для розведення в приватному господарстві. Найвища несучість спостерігається в перший рік, потім вона падає.

Є й коричневі леггорни, що дають яйця темного забарвлення. Останнім часом споживачі воліють яйця з такою шкаралупою. Порівняно з білими леггорнами коричневі значно гірше акліматизуються. Птах вимогливий до умов утримання та годівлі.

Кури леггорн використовуються в промисловому виробництві яєць, і для домашнього утримання. В приватних господарствах славляться своїми поліпшують якостями для місцевих курей.

Хайсек

Кури-несучки породи хайсек теж не обділені увагою птахівників. Відмінна пристосованість до нових умов і стійкість до багатьох захворювань поряд з прекрасним співвідношенням витрат корму на кількість одержаної продукції сприяє широкому розповсюдженню цієї птиці.

Порода була виведена в Голландії в 1970 році. Якщо брати до уваги параметри офіційної тваринницької селекції, то хайсек – це гібрид леггорна.

Зусиллями селекціонерів були створені два різновиди: кури-несучки породи хайсек білий і хайсек браун. Перший гібрид має опірення білого окрасу, у другого – коричневого. Це «подарунок» від курей нью-гемпшир, які використовувалися селекціонерами. Більш високою продуктивністю володіють курки-несучки породи хайсек браун.

Хайсек білий

Кури невеликого розміру, з легким кістяком. Зовні дуже схожі на курей породи леггорн. Відмінною особливістю всіх птахів є наявність шикарного гребеня. Його величина не дозволяє йому зберігати вертикальне положення, і він кокетливо звисає набік.

Ще одна характерна риса – шовковисте, дуже приємне на дотик пір’я. Незважаючи на активний спосіб життя, характер у птиці досить врівноважений.

Кури-несучки породи хайсек білий мають наступні показники:

• несучість – до 280 яєць в рік;
• маса яйця – до 65 грам (іноді величина досягає 90 грам);
• виводимість курчат – до 95 %;
• колір яйця – білий;
• особливості – стійко переносять інфекційні, гельминтозні і грибкові захворювання;
• вага курки – до 1,8 кг;
• вага півня – 2,0 кг;
• насиджування – інстинкт слабо виражений;
• темперамент спокійний;
• продуктивність – яєчна.

Кури вимагають хороших умов утримання, їм необхідні мінеральні підгодівлі. Будь-яке порушення зоотехнічних норм утримання негайно позначається на їх продуктивності. Особливо гостро вони реагують на погіршення годівлі.

Хайсек браун

Для будь-якого селекціонера, що займається виведенням нового кросу, на першому місці стоїть продуктивність. Хайсек браун має більш вузьку спеціалізацію, ніж білий гібрид, відповідно, кращу несучість. У них така ж стійкість до захворювань, як і у хайсека білого. Забарвлення пір’я у птиці коричневе, іноді кінчики пір’я пофарбовані в білий колір.

Кури несучки породи хайсек браун мають такі показники:

• несучість – до 315 яєць в рік;
• маса яйця – до 70 грам;
• виводимість курчат – до 99 %;
• колір яйця – рудий;
• особливості – витривалі, чуйно реагують на зміну температури (при підвищенні – знижується споживання корму, на продуктивності це не відбивається);
• вага курей – до 2,0 кг;
• вага півня – 2,6 кг;
• насиджування – інстинкт слабо виражений;
• темперамент флегматичний;
• продуктивність – яєчно-м’ясна.

Для поліпшення якості м’яса рекомендується курям хайсек браун вводити зернові корми: кукурудзу, овес, пшеницю. В якості підгодівлі відмінно підійдуть помідори, огірки, коренеплоди, гарбуз, кабачки.

Ломан браун

Селекціонери Німеччині поставили для себе завдання вивести крос, не залежить від умов утримання. Вихідними породами послужили плімутрок і род-айленд. Особини першого покоління схрещувалися між собою.

Гібриди по батьківській лінії були носіями кольорового гена. Потомство мало коричневе забарвлення з вкрапленнями чорних пір’їн на кінчиках крил і хвості. По лінії матері кури мали білий колір пера.

Кури-несучки породи ломан браун характеризуються наступними показниками:

• несучість – до 320 яєць в рік;
• маса яйця – до 65 грам;
• виводимість курчат – до 98 %;
• колір яйця – коричневий;
• особливості – невибагливість змісту;
• вага курки – до 2,0 кг;
• вага півня – 3,5 кг;
• насиджування – інстинкт слабо виражений;
• темперамент спокійний;
• продуктивність – яєчно-м’ясна.

Нести яйця кури починають на 21 тижні свого життя. Пік несучості проходиться на 26-30 тижня. Від однієї кури несучки породи ломан браун отримують до 320 яєць прекрасної якості. На самому початку кладки яйця дрібніше, потім досягають своєї середньої величини в 63-65 грам.

Після 80 тижня несучість різко падає, тому подальше утримання птиці для отримання яєць нерентабельне. Доцільно забити її на м’ясо. Від кожної особини можна отримати тушку вагою до 2 кг, м’ясо відмінної якості.

Невибагливість в змісті робить цю породу дуже затребуваною. Різні кліматичні умови ніяк не позначаються на продуктивності птиці. Але будь-яке порушення в харчуванні (нормі, кратності годівлі, обсязі, збалансованості корму) тягне за собою різке зниження продуктивності. Харчування курчат і дорослих курей-несучок відрізняється за складом і нормі.

Отримати високопродуктивне потомство від таких курей в приватному господарстві не вийде. Кращі якості породи відтворюють лише при селекційному розведенні. Рекомендується набувати курочок цієї породи на птахофабриках. На стихійному ринку покупка може обернутися розчаруванням. Дуже важко відрізнити на око курку породи ломан браун від звичайної несучки, схожою на неї по забарвленню оперення.

Породи для домашнього розведення

Яка порода курей несучок краще, кожен господар двору вирішує сам. Безумовно, вигідніше тримати курей, здатних давати багато яєць. Другий вид продукції – м’ясо. Бажано, щоб тушка курки відрізнялася пристойним вагою і мала хорошими смаковими якостями.

Залежно від мети вибирають породу для розведення та утримання. Критеріями вибору можуть бути:

• доступність породи;
• спеціалізація (м’ясо, яйця);
• продуктивність;
• стійкість до захворювань;
• здатність до акліматизації;
• можливість використання місцевих кормів;
• наявність ринку збуту.

Для комерційного виробництва яйця найкращою породою буде леггорн. У перший рік вони дають максимальну несучість, в подальшому вона починає знижуватися. В однорічному віці птицю забивають і оновлюють поголів’я стада. Це дозволяє підтримувати виробництво яєць на стабільно високому рівні, а м’ясо дає додатковий прибуток.

Кури-несучки породи леггорн добре переносять кліткове утримання, що є додатковим плюсом при виборі породи.

Крім того, півнів породи леггорн можна використовувати для поліпшення місцевих курей. Продуктивність першого покоління, завдяки явища гетерозису, буде суттєво відрізнятися від материнської породи підвищеними показниками несучості.

Породи домашніх курей-несучок комбінованої спеціалізації користуються особливо високим попитом. З вищеописаних більш всього для утримання в приватному господарстві придатна порода ломан браун. При високих показниках несучості птиця здатна давати пристойну по вазі тушку м’яса з відмінними смаковими якостями.

Вони чудово адаптуються до кліткового утримання, але вимагають чітко дотримуватися норм і раціону годівлі. Ще один нюанс – в приватному господарстві неможливо отримати якісне потомство природним чином. Для відновлення поголів’я доведеться звертатися на птахофабрики.

Багато птахівники-аматори відбирають породи ще за одним критерієм – кольором оперення. Вони знаходять дуже естетичним видовище, коли по двору гуляють білосніжні кури-несучки. Білі породи численні і різноманітні. Крім вже перерахованих представників, можна відзначити породи:

• російська біла: продуктивність – 255 яєць вагою до 62 грам;
• альштейр (білий): несучість – до 200 штук, вага яйця – до 64 грам.

Кроси:

• тетра (білий): несучість – 310 яєць, вага 67 грам;
• шейвер білий: дивовижна продуктивность – 405 яєць вагою у 62 грами (це середні показники);
• хай-лайн, несучість досягає 350 яєць, вага до 65 грам;
• изобраун, несучість – до 320 яєць, вага до 63 грам

Помічено, що породи курей-несучок з білим пір’ям відрізняються від своїх товаришок по продуктивності, вона у них вище і яйця крупніше. Ця одна з основних причин, по якій до генофонду цих птахів так дбайливо ставляться генетики всього світу.

В приватних господарствах такі кури будуть безцінним матеріалом для отримання високопродуктивної птиці, причому незалежно від того, будуть вони розлучатися в «чистоті» або використовуватися як поліпшуюча порода.

Перспективи птахівництва

Зростаюча потреба населення планети в продуктах харчування залишається найпотужнішим стимулом для продовження селекційної роботи. Сучасні породи яєчного напрямку здатні в перший рік життя дати більше 200 яєць. Такі успіхи досягнуті з двадцятих років минулого століття, коли, власне, і почалося цілеспрямоване виведення курей по продуктивної спеціалізації.

За цей час було виведено більше ста порід курей яєчного, м’ясного, декоративного або універсального призначення. Сьогодні перед генетиками стоїть завдання не тільки зберегти високу несучість курей, але й забезпечити якість самого продукту. Звертають увагу на:

• міцність шкаралупи;
• склад яйця;
• вага яйця.

Розробляються нові технології по утриманню птиці. Проводяться роботи по оптимізації складу корму для курей. Це дозволить отримати яйця з заданими параметрами з якісного і кількісного змісту тих чи інших поживних речовин.

Незважаючи на різноманіття порід, селекціонери всього світу продовжують роботи над виведенням нових ліній і кросів. Особливий наголос робиться на кроси. Давно відомо, що якщо порівнювати чистопородную птицю і кроссовую, то краще друга.

Кроси більш життєздатні, витривалі, легше адаптуються до нових умов, стійкі до захворювань і володіють більш високою продуктивністю. Саме вони використовуються в промисловому птахівництві, незалежно від виду одержуваної продукції – яєць або м’яса.

Породи курей несучок з фотографіями і назвами: опис

З давніх часів і донині курка – одна з найвідоміших і затребуваних фермерами птахів. Великою любов’ю користуються яйценоских породи. У них є ряд особливостей, що дозволяють отримувати великий яєчний «урожай». Тут ми детально розглянемо і опишемо різні породи курей-несучок (з фотографіями і назвами).

Породи курей-несучок (з фотографіями і назвами): огляд

Несучки: характеристика та особливості

Будь-який фермер знає, для яких цілей набуває живність. Так, курки бувають не тільки яйценоскими, але і м’ясними (наприклад, бройлери), універсальними і навіть декоративними. Нас цікавлять саме ті, що дають людині такий корисний і смачний продукт, як яйце.

Яйця – джерело білка

Таблиця. Основні характеристики курей-несучок

Що важливо знати перед покупкою несучки?

Перш ніж обзавестися тією чи іншою особиною, необхідно визначитися з кількома важливими пунктами:

• Мета. Якщо ви плануєте отримати якомога більше яєць, не беріть курей м’ясних порід – вони для цієї мети непридатні, так само як і декоративні курочки.
• Габарити приміщення. Розмір птахи не впливає на її продуктивність, зате невеликим особинам буде комфортніше в маленькому приміщенні, ніж великим.

Якщо пташиний «будиночок» не відрізняється великою площею, то варто звернути увагу на породи поменше

• Регіон та клімат. Якщо порода теплолюбна, не варто розводити її в Сибіру чи, скажімо, на Уралі – несучість впаде до мінімальних показників.
• Умови утримання. Ознайомтесь з усіма вимогами породи, щоб зрозуміти, чи зможете ви забезпечити їй те, що потрібно.
• Вік. Молодняк завжди краще, ніж дорослі особини.
• Зовнішній вигляд. Курка повинна бути активною, з яскравим гребенем, рівним оперенням. Не купуйте млявих, неохайно виглядають птахів – вони можуть бути хворі.

Врахуйте всі перераховані вище нюанси, і з вмістом несучок не виникне особливих проблем.

Клітка для птахів своїми руками

Умови утримання несучок

Щоб ваші курочки активно несли яйця, ви повинні подбати про те, щоб створити їм необхідні умови. Серед основних вимог можна виділити наступні:

• відсутність протягів в курнику;
• тепла підлога;
• сухі підстилки;
• постійна плюсова температура в приміщенні;
• місце для прогулянок на свіжому повітрі;
• збільшений до 14 годин світловий день (допоможуть лампи денного освітлення);
• якісні корми, мінерали і вітаміни;
• відсутність сильних шумів, тиша і спокій навколо курника (несучки – не стійкі до стресу птиці).

Для несучок дуже важливо наявність обгородженої зони вигулу

Відео — Утримання несучок в зимовий період

Огляд найвідоміших порід несучок

Перед тим, як придбати ту чи іншу породу курки, слід звернути увагу на її характеристики. Також врахуйте та особливості клімату, в якому ви перебуваєте. Чому це важливо? Кури, як і будь-які інші живі організми, що можуть позитивно або негативно реагувати на ті чи інші кліматичні умови, що, безсумнівно, впливає на якість і кількість відкладання. Далі ми розглянемо найбільш популярні яйценоских породи курей, їх опис і умови утримання.

Леггорн

Найвідоміша з порід несучок – еталон яйценоских курочок. Забарвлення їх може бути різним, але кращими вважають абсолютно білих птахів. Зовнішні ознаки цих примірників такі: клиновидне тулуб, кнопка грудка, довга спина, червона борода і листоподібний гребінь, голова невелика, помаранчеві очі, міцний дзьоб. У самок хвіст приспущено вниз, у самців, навпаки, злегка піднятий. Мають дуже щільне оперення, захищає їх від холоду і вітру. Ці курочки невеликі (до 2,5 кг), однак можуть знести близько 300 яєць (кожне вагою до 60 гр.) за рік.

Леггорны — дуже доброзичливі, витривалі птиці, пристосуватися до клімату і створеним умовам їм досить легко, при цьому відкладання яєць у них активна круглий рік. Краще всього буде забезпечити несучкам хороше освітлення, чисту воду і корми з мінеральними добавками. Час несення у даної породи починається з 5 місяців від народження, і найпродуктивнішим часом вважають саме перший рік життя самки.

Ломан браун

Курки ці були виведені в Німеччині. Яйця цих забарвлені в коричневий колір, мають щільну шкаралупу і досить великі (60 гр.). У рік фермер може отримати близько 320 таких яєчок (у домашніх умовах – до 300 шт.). Кури цієї породи починають нестися у віці 4,5 місяці, активний період – 80 тижнів, далі йдуть спад несучості.

Зовні особини акуратні, з коричневим градієнтним оперенням. Характер у них спокійний, вони не бояться людини, легко уживаються з іншими птахами. Вони невибагливі до умов утримання, можуть жити як у пташнику, так і в клітинах, вольєрах. Порода дуже економічна корми їй потрібні стандартні, кількість їх невелика. Перепади температур не проблема для цих особин, вони чудово адаптуються до клімату.

Російська біла

З назви видно, що порода наша, російська, а тому популярна у вітчизняних фермерів. Багато хто вважає, що курочки-співвітчизниці набагато витривалішими своїх закордонних родичок. Почасти так і є, адже вони вже пристосовані до примх місцевого клімату, звичні до російським кормів, а тому доставляють набагато менше клопотів своїм господарям. Рекомендуються для вирощування в Підмосков’ї і навіть в холодних регіонах країни. Особливих умов для життя не вимагають. Птах дуже стійко відображає атаки найпоширеніших хвороб курей, а виживання молодих особин становить 95%, що є хорошим показником.

Як ясно з назви, білі кури, яйця несуть такий же забарвлення (вага – 60-65 гр.). Несучки починають відкладання з 5 місяців і за рік подарують фермеру 270-280 яєць. Самочка важить 1,8 кг, самець – 2,2 кг.

Мінорка

Своєю назвою порода зобов’язана місцем походження – іспанському острову Мінорка. Через деякий час порода була модифікована англійськими вченими, а потім стала однією з найулюбленіших і в Росії. Незважаючи на невисокі показники відкладання (170 яєць в рік), цих курочок досить часто можна побачити на подвір’ях. Пов’язано це з їх зовнішнім виглядом: невеликі пташки мають чорне оперення, тіло їх акуратне, плавне. Ці курки несуть дуже смачні яйця. Самі по собі вони спокійні, доброзичливі, починають нестися вже з 20-го тижня.

Хайсекс браун

Ця порода – гібрид курей леггорн. За період своєї несучості у 80 тижнів ця особина здатна відкласти до 360 яєць! Вага кожної особини варіюється від 65 до 71 р. Це відмінні показники, що роблять породу популярною серед фермерів. У продукції даних курей є одна хороша риса: за своїм складом яйця хайсекс браун практично не містять холестерину, а тому попит на них значно вище, ніж на інші. Зовні курочки нічим не поступаються своїм родичам: витягнута шия, невелике тулуб і гладке рудувато-коричневе оперення роблять їх досить привабливими.

Тетра СЛ

Цей підвид зовні абсолютно нецікавий: забарвлення строкате, стандартна для середньостатистичної курочки. Однак несучість їх висока – до 320 штук за рік. Кожне коричневе яєчко має вагу близько 65 р. Відкладання буде залежати від того, яке харчування отримує курка. Ця порода як ніяка інша, потребує добавки кальцію, також вони люблять і яскраве світло. У деяких випадках несучок використовують як м’ясних птахів.

Безсумнівний плюс породи – можливість сортування пташенят. Відразу ж після того, як вилуплюються курчата, стає легко відрізнити самців і самок: півні сірі, білі або чорні, курочки – коричневі.

Род-айленд

Цих птахів складно сплутати з іншими родичами. Гребінець у них рожевий, тіло широке, а оперення – особливе. Кожне перо червоне з темними кінчиками, також можуть бути і коричневі цяточки. Цих курей також легко розсортувати на етапі появи на світло, як і попередню породу: самки відрізняються характерним плямою на потилиці. За період 365 днів несучки дають близько 200 коричневих яєць вагою 58-60 р. Цікаво, що кури цієї породи ще й хороші квочки, на відміну від інших своїх яйценоских родичів.

Кури породи род-айленд

Кучинська ювілейна

Ці особини можуть бути використані і в їжу – їх м’ясо смачне, ніжне й дієтичне. Крім того, досить великий і вага (самки – 3 кг, самці – 3,8 кг). Зовні зовсім звичайні: коричневі пір’я і червоні гребінці. Півні, як водиться, набагато привабливіше особин жіночої статі і виділяються своїми чорно-зеленими хвостами. Порода хороша своєю невибагливістю, корми та умови їй потрібні самі звичайні, ніяких особливих витрат кури не вимагають.

Початок відкладання – піврічний вік. Близько 175 яєць за сезон – звичайний показник для курей цієї породи.

Іза браун

Відносно новий, але вже популярний гібрид несучок, що з’явився в Нідерландах наприкінці 80-х років. Іза браун — результат схрещування леггорнів і представників породи род-айленд, який став відомим не тільки в Європі, але і по всіх континентах.

З п’ятимісячного віку і аж до року курка активно несеться: фермер отримає в цей період 370 яєць вагою 65 р. Потім показники знизяться. Є невелика хитрість, що дозволяє збільшити несучість цих птахів: слідкуйте за тим, щоб раціон був добре збалансований і містив всі необхідні вітаміни і мінерали.

Нью-гемпшир

Цього гібриду вже більше ста років, він створений в США на основі породи род-айленд. Чоловічі особини досягають 4 кг, тоді як самки важать не більше 2,7 кг Кожне яєчко важить приблизно 60 г, забарвлення їх коричнево-жовта. Таких яєць фермер може отримати 210 штук за сезон. При цьому кладку в період зими кури не припиняють. Порода досить гарна, проте показники виживання молодняку трохи нижче, ніж у інших – всього 86%.

Гамбурзька

Якщо ваша мета – не тільки отримати великий яєчний «урожай», але і бачити на своєму обійсті красивих птахів, то ця порода підходить як не можна краще. Зовні кури дуже гарні: блакитний дзьоб, пишне біло-чорне оперення, рожевий гребінь і довге тіло. Вага – близько 1,5 кг. Це дуже активні курочки: щоб загнати їх в клітку, доведеться потрудитися. За рік гамбурзька порода знесе 180 білих яєць (50 г).

Пушкінська смугасто-строката

Як ясно з назви, оперення пташок даної породи строкате і смугасте. У півнів у забарвленні присутні безліч цяточок. Плоский рожевий гребінець має шип, а пір’я стирчать, наче кінська грива. Щільний пух не дає птиці постраждати від холоду і вітру.

Особини даної породи тихі і дуже спокійні, адаптивні, виживаність у них висока. За рік відкладають 200 яєць кремового або білого відтінків (60 г). Вага курок стандартний для несучок (2 кг – самки, 2,5 – самці).

Шаверовский крос

Порода, мабуть, одна з найбільш скоростиглих: самки починають кладку вже на 17 тижні життя. Саме завдяки такій особливості фермеру варто почати активніше годувати їх з 18-го тижня, тоді активний період несучості буде ще і ефективним, і курка подарує господареві 320 яєць за перший рік. Крім такої особливості, ніяких інших вимог у породи немає, кури невибагливі, дуже витривалі і доброзичливі до людей.

Які породи курей не варто купувати?

Фактично всі породи дають яйця в тій чи іншій кількості, а основні умови утримання майже однакові для всіх особин. Однак є такі екземпляри, від розведення та утримання яких краще відмовитися, наприклад, минокорок.

Ці кури дуже яйценоски – показники, скажемо прямо, не низькі. Зовні красиві пташки: стрункі, довгошиї, носять на маленькій голові великий червоний гребінець. І, незважаючи на все це, краще не купувати представниць даної породи. Вся справа в їх походженні. Особини виведені в сонячній Іспанії і до наших змін погоди не адаптовані, що наклав величезний відбиток на їх кліматичні переваги: минокороки люблять тепло, при найменшому натяку на прохолоду їх несучість падає до мінімуму, гребені тьмяніють (обморожуються). Само собою, вирощувати таких птахів у Росії складно. Виняток можуть становити лише південні регіони зі стабільно теплим кліматом.

Відео — Яким породам віддати перевагу починаючому фермеру?

Отже, щоб курочка знесла вам хай не золоте, а просте, але смачне яйце, необхідно не тільки уважно підійти до вибору породи, але і забезпечити їй необхідні умови та гідний догляд. Тоді проблем з откладкой не виникне, і ви станете щасливим володарем здорової та активної несучки.