§ 28. Народи, які проживають на теренах України

Будівля, зображена на ілюстрації, була родовою резиденцією династії правителів Кримського ханства – держави, що існувала на більшій частині Кримського півострова та степових теренах Північного Причорномор’я в XV—XVIII ст.

Вірменський собор у Львові

Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці у Львові збудовано в XIV ст. Протягом своєї історії собор був громадським і релігійним центром вірменської громади в місті. Вулиця, на якій розташовано пам’ятку, має назву Вірменська і є історичною, вказуючи на давність проживання вірмен у Львові.

Читаємо

Виконайте завдання до тексту.

Розповідаючи про народи в минулому та сьогодні, дослідники послуговуються поняттями «народ», «етнос» («етнічний»), «нація» («національний», «національність»). Інколи вони вживаються як синоніми: наприклад, національна меншина – етнічна меншина, народ – етнос. Слово «народ» є загальновживаним і має кілька значень. У матеріалах уроку воно означає спільноту людей, яка сформувалася в процесі історичного розвитку, проживає на певній території, має свою мову, культуру, історичну пам’ять. Проте вживають його і для називання всього населення певної країни. Ви вже знаєте, що населення будь-якої країни може складатися з представників різних народів. Щоб уникнути плутанини, дослідники послуговуються словом з вужчим значенням – «етнос». Це слово збігається зі словом «народ» у першому значенні і є науковим терміном. Наприклад, науку, що досліджує народні звичаї та традиції, називають етнографією, а музеї, де зберігаються предмети народного побуту, етнографічними.

Слово «нація» вживають до народів у новітній час, які згуртувалися навколо ідеї створення або відновлення власної держави, домагаються справедливішого врядування.

Робота в парах

На підставі тексту з ясуйте відмінності в значеннях слів, про які йдеться в матеріалах уроку. Поясніть, що означають виділені слова в поданих назвах (за потреби скористайтеся словником): Національна премія України імені Тараса Шевченка; українська народна казка «Пан Коцький»; етнічні землі України.

Досліджуємо

Опрацюйте «хмаринку» слів. Поясніть, як ви розумієте поняття «народ». Чому якості, за якими характеризують народ, подібні до тих, якими оцінюють людину? До якого поняття, опрацьованого на попередньому уроці, слово «народ» є найближчим – родина, громада, держава, суспільство?

Читаємо

Дайте відповіді на запитання до тексту.

Народи, як і люди, народжуються та зростають, мають близьких і далеких родичів. Найширше коло спорідненості – це раси. Традиційно виокремлюють три великі раси: європеоїдну, негроїдну і монголоїдну. Для представників однієї раси спільними є низка ознак, серед яких, зокрема, колір шкіри, очей, волосся тощо.

Діти – представники різних рас

Близькість народів простежується і в мові: усі народи світу вчені умовно поділяють на сім’ї. Український народ належить до індоєвропейської сім’ї народів, а українська мова – до індоєвропейських мов. Різні індоєвропейські народи – це так би мовити далекі родичі. Споріднені народи у межах сім’ї (близькі за походженням та мовою) об’єднані в групи. Українці належать до групи слов’янських народів. Слов’янами також є поляки, чехи, словаки, білоруси, росіяни, серби, хорвати, македонці, болгари, словенці. У сучасній Україні мешкає багато представників слов’янських народів. Наприклад, на півдні України є численні болгарські громади, а на заході нашої держави – польські.

Українська земля за різних часів ставала рідною для багатьох народів. Колись, наприклад, прийшли і запанували в степах на кілька століть скіфи. А північне узбережжя Чорного моря стало другою батьківщиною для давніх греків, які закладали тут свої міста-держави. Найвідоміші з них – Тіра (на місці сучасного Білгорода-Дністровського), Ольвія (біля сучасного с. Парутина Миколаївської області), Пантикапей (на місці нинішньої Керчі), Керкінітида (сучасна Євпаторія), Херсонес (в околицях сучасного Севастополя).

Народи, які живуть на певній території споконвіку, називають корінними. Українці – корінний народ в Україні. Крім українців, статус корінного народу в нашій державі мають кримські татари, караїми та кримчаки. Їхня рідна земля – Кримський півострів.

Представників інших народів, які живуть на українських теренах, зберігаючи свою мову та культуру, називають національними, або етнічними, меншинами. Найчисельнішими серед них є росіяни, поляки, білоруси, угорці, румуни, євреї, болгари, вірмени, греки.

У сучасних умовах зв’язки між народами стають жвавішими, люди їдуть в інші краї для навчання і роботи, часто оселяючись на новому місці назавжди. Тож населення кожної країни, і Україна – не виняток, стає строкатішим.

Робота в парах

Якими поняттями послуговуються вчені для характеристики народів? Які з цих понять є для вас новими, а про які чули раніше? Як можна пояснити той факт, що найчисельнішими в Україні є національні меншини представників народів сусідніх держав?

ЧИТАЙЛИКАМ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/SOkOnwa або кодом, прочитайте оповідання, з якого довідаєтеся про життя давніх греків на узбережжі Чорного моря. Що споріднює це оповідання з казкою? Які його деталі ґрунтуються на історичних фактах?

ПІЗНАЙКАМ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/6OkORqC або кодом, прочитайте статтю про історію вбрання представників різних груп українського суспільства в різні історичні періоди. Поділіться тим, що зацікавило найбільше, у загальному колі.

ІСТОРИЧНА ГРА

За матеріалами уроку складіть кросворд, присвячений історії та сьогоденню народів, які проживають в Україні.

Рефлексія

Скориставшись уявним мікрофоном, завершіть речення:

Після сьогоднішнього уроку я можу пояснити. Поки що лишилося не зрозумілим.

Оцініть себе

Дайте відповіді на запитання, винесені на початок уроку. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/HUB5xMD або кодом та виконайте завдання онлайн, щоб перевірити, як засвоїли матеріал параграфа. За потреби, поверніться до тих його частин, які варто опрацювати ретельніше.

Домашнє завдання

Довідайтеся про страву національної кухні одного з народів, представники якого живуть в Україні. Проілюструйте рецепт цієї страви малюнками. Підготуйте в класі виставку «Смачне розмаїття».

§ 55. ЕТНОСИ І НАЦІЇ

ПОНЯТТЯ «ЕТНОС», «НАЦІЯ». Населення світу являє собою дуже строкату картину в етнічному відношенні. Етнос – це стійка сукупність людей, яка історично склалась на певній території, має свої особливості культури (включаючи мову) і психічного складу, усвідомлює свою єдність і відмінність від інших. Це усвідомлення, тобто етнічна самосвідомість, виражається через самоназву. Наприклад, ми називаємо наших сусідів угорцями, тоді як самі вони називають себе «модьорок». Німці ж називають себе «дойч», а самоназва китайців «хань». Самоназва етносу може в ході його історичного розвитку змінюватися. Зокрема, китайці раніше називали себе «цінь», а наші предки до того, як назвали себе українцями, мали самоназву «русь».

З терміном «етнос» ототожнюють часто термін «народ», тобто можна говорити про українців чи угорців як про етнос чи народ.

Етноси в процесі свого розвитку можуть піднятися на рівень націй. Нація – це особливий стан існування етносу/етносів, пов’язаний із творенням їхньої державності. У науці склалися два основні підходи до поняття нації – етнічний і політичний. Етнічною нацією є народ, який усвідомив свою здатність до самостійного існування: створив власну державність або має прагнення її створити. Етнічна нація таким чином може бути державною або недержавною. Політична ж нація формується в кордонах існуючої держави. Це сукупність громадян держави (незалежно від їхнього етнічного походження), яких об’єднує ідея існування цієї держави як своєї, визнання її законів, інститутів тощо. Таке розуміння нації склалося в європейських країнах.

Політичні нації можуть бути як одно-, так і багатоетнічними. Наприклад, португальці здавна творять одноетнічну португальську націю, що існує в кордонах держави Португалія. Представники інших народів, які відносно недавно прибули до Португалії, становлять у ній якийсь відсоток іноземців й усвідомлюють свою приналежність до інших етносів і націй. Із часом вони, а тим більше їхні діти, народжені в Португалії, можуть влитися до складу португальської нації.

Подорож у слово

Етнос у перекладі з грецької означає плем’я, народ.

Склад футбольних збірних багатьох європейських країн виражає багатоетнічність їх політичних націй

Натомість Французьку державу творять не лише етнічні французи, а й бретонці, ельзасці, корсиканці та представники інших народів, які здавна проживають на території Франції чи в минулих поколіннях приїхали туди. Усі вони є громадянами Франції, визнають її своєю державою і становлять французьку політичну націю, яка є багатоетнічною.

Початки творення української етнічної нації заглиблені в добу національно-визвольних змагань XVII ст., однак на повний голос вона заявила про себе прагненням до самостійного існування наприкінці XIX – початку XX ст., неодноразовими спробами вибороти і захистити свою державну незалежність упродовж XX ст. Нині у зв’язку із зовнішньою агресією пришвидшилося формування української політичної нації, яка також стає багатоетнічною. Так в історії інколи буває, що єдина незалежницька ідея, яка об’єднує політичну націю, утверджується під впливом не так внутрішніх, як зовнішніх чинників. Українська політична нація формується як етнічними українцями, так і кримськими татарами, росіянами, євреями, поляками, представниками інших етносів, які вірять у самостійне існування Української держави і хочуть у ній проживати.

Термін «нація» не треба плутати з терміном «національність». Коли людина вказує в якихось документах чи анкетах свою національність, то вона засвідчує свою етнічну приналежність.

За різними оцінками дослідників, на Землі проживає від двох до чотирьох тисяч етносів.

МОВНІ СІМ’Ї. Для вивчення походження етносів, їх історичних зв’язків використовують мовну класифікацію народів (мал. 205). Вона дає змогу об’єднати різні етноси у більші чи менші групи за подібністю їхніх мов. За цією ознакою, наприклад, з’ясується, що українська мова має більше спільного у своєму словниковому складі, а отже й походженні, з мовою таджиків чи жителів півострова Індостан, ніж з мовою, якою розмовляють мешканці власне України, – кримські татари або угорці.

Мал. 205. Мовна класифікація народів, які проживають в Україні

Україна дивовижна

Якою мовою розмовляють українці?

85 % українців, які живуть в Україні, визнають рідною українську мову, ще менше, на жаль, послуговується нею в повсякденному житті. Парадоксальною є ситуація, що склалася у великих містах у центрі і на сході країни, коли україномовне населення розмовляє рідною мовою лише в колі сім’ї, а поза ним переходить у спілкуванні з такими самими українцями, які вони, на російську мову.

Учені налічують у світі від 6 тис. до 7,5 тис. мов. Щоправда, багато з них перебувають на межі зникнення, оскільки налічують незначну кількість її носіїв. Переважно кожному народові притаманна особлива мова, але є випадки, коли частина представників етносу не знає мови свого народу і користується або вважає рідною мову іншого народу (наприклад, частина ірландців і шотландців – англійську, українців – російську).

Водночас є випадки, коли одна мова є рідною для кількох народів. Зокрема, англійці Великої Британії, американці США, англо-канадці, англо-австралійці та новозеландці розмовляють англійською мовою, іспанці, мексиканці, кубинці та інші латиноамериканські народи – іспанською, німці й австрійці – німецькою.

До найпоширеніших мов світу належать: китайська (14 % населення світу), англійська (5 %), іспанська (5 %), гінді, російська. Шість мов (англійська, французька, іспанська, арабська, китайська і російська) є офіційними і робочими мовами ООН.

За мовною класифікацією народи, мови яких мають найбільшу спорідненість, об’єднують у мовні підгрупи, які, своєю чергою, об’єднують у мовні групи, а ті – у мовні сім’ї. Наприклад, українська мова належить до східнослов’янської підгрупи слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї.

Усі мови на Землі об’єднуються у два десятки мовних сімей, з яких найбільшими є: індоєвропейська, сино-тибетська, нігеро-кордофанська, семіто-хамітська, дравідійська, алтайська, уральська, північнокавказька. Назви мовних сімей у багатьох випадках указують, на яких територіях формувалися їхні мови.

21 лютого – Міжнародний день рідної мови

Рекорди України

Українська мова – друга за мелодійністю в світі. За цим показником вона поступається тільки італійській. Крім того, на Паризькому мовному конкурсі, що пройшов у 1934 р., наша мова була визнана третьою після перської і французької серед найкрасивіших мов світу за кількома критеріями: лексика, фонетика, фразеологія.

Майже половина людства розмовляє мовами індоєвропейської сім’ї. Це народи таких мовних груп: індоарійської (гінді), слов’янської (росіяни, білоруси, поляки, словаки, болгари та ін.), германської (німці, англійці, шведи), романської (французи, італійці, іспанці, португальці, румуни, молдовани), балтійської (литовці і латиші), грецької, іранської, вірменської та ін.

Представниками сино-тибетської мовної сім’ї є китайці та тибетці, нігеро-кордофанської – народи Африки, семіто-хамітської – араби, бербери, євреї, дравідійської – народи Індостану. До північнокавказької мовної сім’ї належать чеченці, уральської – угорці, фіни, естонці, алтайської – казахи, турки, азербайджанці, татари, мешканці України – кримські татари, гагаузи, караїми, кримчаки (мал. 205).

ОДНО- І БАГАТОНАЦІОНАЛЬНІ КРАЇНИ. Залежно від того, скільки народів-націй проживає на території держави, їх поділяють на одно- та багатонаціональні. Багатонаціональні держави звичайно мають багатоетнічний склад населення. Серед однонаціональних держав виокремлюють:

1) одноетнічні, в яких націю майже повністю творить один етнос (Ісландія, Португалія, Угорщина, Японія, Республіка Корея та ін.);

2) багатоетнічні, в яких частка кількісно переважаючого корінного народу становить не менш ніж 2/3, а решту населення становлять етнічні й національні меншини (мал. 206).

До таких меншин належать представники народів, які в даній державі чисельно в меншості (звідси і назва) порівняно з переважаючим народом, що творить дану державу і дає їй назву. Національними звуться ті меншини, які здавна проживають на своїй території, і вона для них є єдиною на Землі, власних держав, які виражали б їхні інтереси, у них немає. Етнічними меншинами є представники тих народів, які мають власні держави. В Україні національними меншинами є кримські татари, гагаузи, караїми і кримчаки, а етнічними – росіяни, угорці, поляки, румуни, молдовани, євреї та інші. Крім України до таких держав належать Білорусь, Молдова, Литва, Румунія, Словаччина, Франція, Туреччина та ін. Такими країнами є також ряд країн Нового Світу, нації в яких формувалися як у «плавильному котлі» в результаті етнічного і расового змішання прийшлого і місцевого населення, однак з явною перевагою прийшлого (США, Бразилія, Аргентина, Куба, а також Австралія і Нова Зеландія).

Мал. 206. Групування держав за національним і етнічним складом населення

Багатонаціональні держави складаються з територій проживання багатьох корінних народів, тобто є державами багатьох націй та національних меншин (Іспанія, Швейцарія, Велика Британія, Росія, Індія, Непал, Південна Африка та ін.). Бельгія і Канада є переважно двонаціональними державами.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• Етнос – це стійка сукупність людей, яка історично склалась на певній території, має свої особливості культури і психічного складу й усвідомлює свою єдність.

• Нація – це стан розвитку етносу, пов’язаний із творенням його державності.

• Українська мова належить до східнослов’янської підгрупи слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї.

• Залежно від національного та етнічного складу населення держави поділяють на одно- та багатонаціональні, а ті – на одно- та багатоетнічні.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Яка відмінність існує між поняттями «етнос» і «нація»?

2. Які існують мовні сім’ї? До яких мовних сімей належать українці та народи, що проживають у сусідніх з Україною державах?

3. Наведіть приклади одно- та багатонаціональних держав.

4. Назвіть і покажіть на карті райони проживання найчисленіших народів світу.

5*. Представники яких етнічних груп проживають у вашому регіоні? Якими є особливості їхньої культури?

ШУКАЙТЕ В IHTEPHETI

Використовуючи матеріали інтернет-джерел, визначте структуру індоєвропейської мовної сім’ї. Результати дослідження узагальніть у вигляді таблиці.

Мовна група

Народ

Регіон компактного проживання

Національності та етнічні групи Чехії

В останні роки до Чеської Республіки з метою навчання чи роботи приїжджає багато представників колишніх пострадянських держав. Щоб краще орієнтуватися в чеських реаліях, приїжджим важливо знати, які можливості відкриваються перед мігрантами у цій країні та якими правами користуються національності та етнічні групи Чехії.

Які нації та народності проживають у Чехії

Станом на початок 2021 року населення Чехії складає 10, 6 мільйонів осіб, з яких 5% – іноземці. Основні народи Чехії – це етнічні чехи, морави та силезці. Офіційний статус національних меншин мають українці, словаки, поляки, німці та угорці. Усі народи, що населяють Чехію, мають її території однаковими правами.

Найбільша національна діаспора Чехії – українська (84 000 українців мешкає тут постійно та 38 500 – тимчасово). Словаків майже 100 000, близько 60 000 поляків, понад 58 000 в’єтнамців та понад 36 000 росіян. Є також німці, цигани, євреї та румуни.

Говорячи про те, які народи проживають у Чехії, слід зазначити, що у цій країні – на відміну від Німеччини, Франції чи Італії – практично немає арабів та африканців. Чехи потребують робочої сили і охоче приймають іноземних мігрантів, але тільки тих, хто готовий чесно працювати, підкорятися місцевим правилам і не створювати проблем із дотриманням закону. Тому етнічний склад приїжджих суворо контролюється.

До вихідців із країн Близького Сходу та Африки, які найчастіше прагнуть нав’язати корінним жителям власні традиції та жити на соціальну допомогу або за рахунок дрібного криміналу, чехи ставляться різко негативно. У зв’язку з цим уряд Чехії рішуче блокує всі спроби цієї категорії мігрантів потрапити до країни.

Корінне населення країни

Чехія – країна, яка входить до категорії мононаціональних: близько 95 % її мешканців є етнічними чехами та належать до західнослов’янської мовної групи. До складу держави входить три історичні області: Богемія, Моравія та частина Сілезії. Вони близько 80 % населення становлять чехи, 13,5 % – морави і 0,1 % – силезцы. Корінне населення Чехії незалежно від приналежності до етнічних груп дотримується загальних традицій та світогляду.

Крім того, до народів, які проживають у Чехії протягом останнього тисячоліття, належать євреї, словаки, поляки, німці та цигани (роми). Ці національні меншини значною мірою асимільовані у чеське суспільство і є такими ж повноправними громадянами країни, як і етнічні чехи.

В’єтнамські переселенці

В’єтнамська діаспора у Чехії – одна з найбільших у світі. Близько 60 тисяч в’єтнамців живуть у Чехії легально та, за деякими даними, приблизно стільки ж – нелегально. У 50-70-х роках ХХ століття громадяни В’єтнаму масово приїжджали сюди на навчання в рамках міждержавної угоди, і більшість з них на батьківщину так і не повернулася. Завдяки працьовитості, неконфліктності та заповзятливості азіатські мігранти чудово вписалися в чеське суспільство. Більшість із них сповідує буддизм, який дозволяє нав’язувати оточуючим власні культурні традиції.

В’єтнамці чудово знають чеську мову, здобувають хорошу освіту, дотримуються законів і шанують традиції країни. Вони працюють у різних сферах, обіймаючи цілі громадські ніші: тримають невеликі універсальні магазинчики, продуктові лавки, манікюрні салони, кафе азіатської кухні, пункти обміну валют.

В’єтнамські заклади відкриті з 8 ранку до 22 вечора 7 днів на тиждень (на відміну від чеських, де прийнято 5-денний робочий тиждень та 6-годинний робочий день), що приваблює до них клієнтів.

Багато в’єтнамців у Чехії – це представники другого та третього покоління колишніх мігрантів.

Європейці у Чехії

У Чехії живе багато іноземців, які прибули сюди з країн Західної Європи. Німців, голландців та англійців приваблює м’який клімат та сприятливі умови для ведення бізнесу. Справа в тому, що в Чехії дозволяється реєструвати підприємства з мінімальним статутним капіталом, податки тут дуже демократичні, а вартість життя, порівняно з іншими західноєвропейськими країнами, невисока.

Європейську молодь приваблює можливість здобуття недорогої освіти, рівень якої у Чехії досить високий.

Дипломи вузів Чеської Республіки визнаються у всьому світі, успішно практикується англомовне навчання, ну а державною мовою іноземні студенти можуть отримувати вищу освіту безкоштовно. Чимало студентів, аспірантів, наукових співробітників та викладачів приїжджає до Чехії за програмами університетських обмінів.

У свою чергу, словаків, румунів та угорців приваблює стабільна економічна ситуація в країні, можливість знайти у Чехії гарну роботу та забезпечити собі гідний рівень життя.

Єврейська діаспора

Євреї у Чехії живуть вже понад 1000 років – починаючи з Х ст. Спочатку через релігійні конфлікти з місцевими жителями, які сповідують християнство, вони селилися в відокремлених районах-гетто. В 1254 король Пржемисл Оттокар II склав «Єврейський статут», відповідно до якого ізраїльтяни стали особистими підданими монарха. Вони отримали право безперешкодно пересуватися країною, а напад на єврея вважалося зазіханням на самого короля. Євреї займалися в Чехії фінансовими операціями, які чехи-християни вважали справою «гріховною», та кредитували державний бюджет. З XVI століття єврейський етнос активно розвивав у Чехії власну культуру, освіту та літературу. Серед всесвітньо відомих чеських євреїв – письменник Франц Кафка, видавець Макс Брод, психоаналітик Зигмунд Фрейд.

У період гітлерівської окупації та Голокосту у країні було знищено 80 тисяч представників єврейської нації. В даний час в Чехії проживає близько 10-11 тисяч євреїв, більшість з яких не належать до релігійних іудейських громад. Історичні єврейські квартали, синагоги та цвинтарі належать до відомих пам’яток країни.

Росіяни та російськомовні

Росіян залучає до Чеської Республіки вищий, ніж у країнах пострадянського простору, рівень життя та можливість користуватися привілеями, які надає проживання у Шенгенській зоні. Росіяни в Чехії часто купують нерухомість, відкривають бізнес, отримують дозвіл на постійне проживання і навіть чеське громадянство. Дітям російських мігрантів, які успішно закінчили чеські школи, видається державний атестат, який дозволяє вступати до чеських вишів та безкоштовно отримувати вищу освіту міжнародного рівня.

Багато кваліфікованих фахівців з Росії – лікарі, інженери, архітектори, програмісти – їдуть до Чехії на роботу.

У республіці діє програма залучення людей із вищою освітою із пострадянських країн. Участь у ній гарантує офіційне працевлаштування, соціальне забезпечення, отримання посвідки на проживання, а згодом і чеського громадянства на пільгових умовах.

Нагадаємо, що 2021 року в Чехії проживало близько 36 тисяч росіян.

Якими мовами розмовляють у Чехії

Чеська мова належить до західнослов’янської лінгвістичної групи і має три основні діалекти: чеську, середньоморавський та східноморавський. Його основи сформувалися у XIII-XIV століттях. Однак пізніше під впливом німецьких феодалів і католицьких священиків, які насаджували латинь і німецькі мови на етнічній чеській території, національна мова стала занепадати.Після кількох століть під владою Габсбургів та агресивної германізації ситуація стала майже критичною: до кінця XVIII століття вся Чехія говорила німецькою, і рідну мову в країні пам’ятало не більше 15% жителів.

Історія відродження чеської мови видається майже неймовірною – її вдалося врятувати та зробити популярною завдяки зусиллям невеликої групи ентузіастів-інтелектуалів під керівництвом Йозефа Юнгманна. Відродження мови стало потужним стимулом до об’єднання та відродження нації.

В даний час чеською мовою говорить більше 10 млн людей у ​​світі.

У Чехії він є державним та загальновживаним. Однак багато представників старшого покоління непогано володіють також німецькою та російською мовами, а молодь – англійською. Мовами національних меншин розмовляє близько 3-4% населення.

Традиції та релігійні погляди

Менталітет чехів близький до інших слов’янських народів. Жителі цієї країни відомі своєю толерантністю, дружелюбністю та ввічливістю.

Вони прихильно ставляться до іноземців, які поводяться коректно і шанобливо до традицій їхньої країни, і нетерпимі до зарозумілості і хамства.

Чехи вшановують свої національні звичаї, які налічують понад півтора тисячоліття. У свята вони одягають етнічний одяг, люблять музику та веселощі. У повсякденному житті відрізняються спокоєм та врівноваженістю, цінують порядок та практичність. У будь-яких ситуаціях намагаються поводитися стримано, виставляти емоції напоказ вони прийнято.

Більшість чехів (до 60%) не релігійні. Католики становлять 25-27% корінних жителів, які населяють країну; євангелістів та представників гуситської церкви налічується близько 1%. Автокефальна православна церква об’єднує парафіян у Чехії та Словаччині (менше 20 тисяч осіб). Близько 3% населення – це юдеї, буддисти та мусульмани.

Особливості життя у Чехії

Плануючи працевлаштування або оцінюючи перспективи міграції, важливо знати, як живуть у Чехії іноземці та на що вони можуть розраховувати. Чехія входить до розвинених європейських країн, є членом Європейського Союзу та НАТО, підписувачем Шенгенської угоди. Вона відома прогресивними системами освіти та охорони здоров’я.

Державна валюта країни – чеська крона.

Рівень зарплат у Чехії нижчий, ніж у державах Західної Європи, та в середньому еквівалентний 800-1500 євро на місяць.

Оренда житла в Празі коштує 400-700 € на місяць, на харчування витрачається 200-250 €. У маленьких містах життя трохи дешевше.

Чехія зазнає дефіциту робочої сили, тому охоче запрошує на роботу іноземців. Офіційно працевлаштовані закордонні співробітники отримують таку ж зарплату та соціальний пакет, як і чехи. Крім того, роботодавці часто надають їм безкоштовне житло або з оплатою на пільгових умовах.

На закінчення

Чехія є переважно моноетнічною країною, однак у ній проживає багато різних національних меншин. Чеський народ є толерантним, але негативно ставиться до іноземців, які не хочуть чесно працювати і не поважають місцеві закони. Тому найприхильніше у Чехії приймають представників слов’янських народів, зокрема росіян. Мігранти з Росії можуть розраховувати тут на гідні умови роботи та оплати праці.