Чому немовля дуже багато зригує

0 Comments

Чому дитина зригує

Зригування або регургітація у малюка — це стан, за якого трапляється пасивне закидання вмісту шлунку назовні та у ротову порожнину. Є функціональним розладом травлення. Проте при цьому, навіть якщо дитина часто зригує, не порушуються функції якихось систем та органів, не страждає стан її здоров’я. Частіше малюк може зригувати ближче до кінця першого місяця життя.

Авторы: к.мед.н., доцент Пакулова-Троцька Ю.В.,

д.мед.н., проф. Няньковский С.Л.

Немовля багато зригує, оскільки цьому сприяють анатомо-фізіологічні особливості травної системи. Такий стан зустрічається у малюків, які їдять жадібно, заковтуючи у процесі годування багато повітря. Новонароджений зригує також у випадках, коли склад та об’єм їжі не відповідають функціональним можливостям крихітки, за порушення режиму годування та неправильної техніки прикладання до грудей.

Причини зригування дитини

У новонароджених зригуванню сприяють особливості ШКТ та його загальна незрілість. Але іноді регургітація у немовлят може бути симптомом серйозного захворювання. Тому необхідно звернутися до лікаря, аби визначити причину, чому зригує новонароджений. Важливо не забувати, що у рідкісних випадках зригування можуть спровокувати небезпечні ускладнення: езофагіт (запалення слизової стравоходу), аспіраційну пневмонію (запалення легень), анемію (нестача гемоглобіну), а іноді і синдром раптової дитячої смерті.

Після того, як виявлено причину, чому дитина зригує, та виключено серйозні хвороби, можна говорити про діагноз дитячої регургітації. Беруться до уваги такі критерії:

  • Зригування два та більше разів на день, понад три тижні, при цьому молоко або суміш можуть витікати як через рот, так і через ніс.
  • Загальний стан малюка не порушено, він нормально ковтає, немає нападів апное (зупинки дихання), відсутнє блювання та аспірація, немає домішок крові у вмісті.

Можна виділити такі причини, чому дитина зригує суміш або грудне молоко:

  • їжі надходить більше, ніж може «утримати» та перетравити шлунок малюка. Існує думка, що головною причиною того, чому дитина зригує фонтаном, є годування «на вимогу». Перші 6 місяців життя кардіальна частина шлунку недосконала, погано розвинено кардіальний сфінктер, що перешкоджає закиданню їжі у стравохід. Рідка їжа швидко потрапляє у кишечник, виникає перистальтика, що сприяє підвищенню тиску на дні шлунку. Це провокує викидання їжі.
  • Метеоризм — пухирці повітря зумовлюють тиск на стінки шлунку, провокуючи зригування.
  • Надмірна активність нервової системи новонароджених.
  • Закрепи.

Під час зригування важливо слідкувати за тим, як крихітка набирає вагу. Якщо малюк у нормі, він гарно спить, посміхається, то зригування не є проблемою зі здоров’ям. Але не варто забувати, що причинами, чому дитина часто зригує, можуть бути вроджені вади розвитку стравоходу, чужорідне тіло у ньому, діафрагмальна грижа, патології нервової системи, лактазна недостатність, інфекційні хвороби.

Як часто дитина зригує

Анатомо-фізіологічні особливості сприяють тому, що дитина багато зригує у ранньому віці. Тонус нижнього сфінктера стравоходу знижено, тому, як тільки з тих чи інших причин підвищується внутрішньошлунковий тиск, їжа викидається назовні.

Часто зригування виникає на 2 тижні життя дитини. Частота та інтенсивність регургітації у немовлят збільшується на другому місяці та триває приблизно до півроку. Після 6 місяців малюк зригує менше. У деяких дітей (приблизно 10% випадків) такий стан може зберігатися до 1 року. Дитина часто зригує у перші 3 місяці життя — це трапляється практично у 100% дітей. У 4-6 місяців зригування може зберігатися приблизно у 60% випадків, з 6 до 12 місяців — у 20%, дуже рідко — після 1 року (приблизно у 2 % випадків). Кожна дитина зригує після годування з різною частотою. Іноді навіть повністю здорові малюки можуть зригувати 20-30 раз на день.

Якщо новонароджений багато зригує — це нормальна реакція його організму. Зригування може виникати у повністю здорових дітей, але у невеликому об’ємі (до 3 мл) та не надто часто. Часто такий стан самостійно проходить до кінця першого року життя, але іноді, якщо дитина сильно зригує, може виникнути необхідність обстеження.

Мають насторожити наступні моменти:

  • наявність жовчі, крові у масах;
  • малюк втрачає вагу;
  • прогресування зригувань;
  • пульсація тім’ячка;
  • дитина зригує фонтаном, ситуація повторюється багаторазово;
  • погіршення загального стану;
  • затримка фізичного розвитку;
  • гепатоспленомегалія.

Вміст зригування

Основним показником здоров’я дитини у перші місяці життя є її фізичний розвиток. Що робити, якщо дитина зригує грудне молоко, знаходячись на природному вигодовуванні? Якщо вона систематично набирає вагу, росте, нормально себе поводить, не варто переживати. Коли крихітка трохи підросте та перейде на твердіше харчування, зригування з часом зникне.

Іноді новонароджений зригує створоженим молоком . Такий вміст не вказує на хвороби або вади розвитку. Найчастіше подібна ситуація виникає, якщо під час годування немовля заковтує багато повітря, у нього здуття живота або звичайне перегодування. Якщо дитина зригує створоженим молоком, позбутися цього допоможуть такі дії:

  • годувати малюка варто часто, але невеликими порціями;
  • після годування деякий час потримайте дитину під кутом 45 градусів, щоб вона зригнула повітря;
  • правильно прикладайте до грудей;
  • дайте засіб проти надмірного газоутворення.

Іноді дитина зригує суміш, знаходячись на штучному вигодовуванні, тому що вона може не підходити їй за складом. У такому випадку, підібравши інше харчування, можна позбавитися від зригування. Або ж достатньо просто зробити отвір у сосці меншим — так можна запобігти потраплянню великої кількості повітря.

Зригування прийнято вважати фізіологічними, якщо їхній об’єм не перевищує 2-х столових ложок, вони виникають через годину після годування та зникають приблизно у 9 місяців. При цьому дитина зригує молоко трохи звурджене або у незмінному вигляді, нормально набирає вагу та росте.

Про патологічний характер можна говорити у випадках, якщо:

  • зригування виникають пізніше, ніж за годину після їжі;
  • частіше бувають у нічний час;
  • частота зригувань — понад 7 разів на день;
  • неприйнято їжу у кількості 3-5 мл та більше;
  • переходить у блювоту, що не припиняється;
  • погано набирається вага;
  • зригування з кров’ю, жовчю;
  • процес не проходить до 1-річного віку.

Все це може говорити про можливу наявність якогось захворювання. Помітивши хоча б одну з перелічених ознак або їх комбінацію, варто терміново звернутися до гастроентеролога чи педіатра.

У чому відмінність між зригуванням та блюванням?

Головною відмінністю зригування від блювання є те, що у першому випадку це частіше фізіологічний акт, а у другому — результат тієї чи іншої патології.

  • Блювання є рефлексом нервової системи, у якому беруть участь скелетні та гладенькі м’язи травної системи (при зригуванні лише гладенькі). При цьому відбувається випорожнення вмісту шлунку через рот завдяки скоординованій роботі таких органів, як стравохід, шлунок, кишечник та діафрагма. Під час блювання втрачається набагато більше рідини у порівнянні зі зригуванням, що у результаті може призвести до зневоднення, і стан малюка порушується. Блювання може з’явитися у будь-який час, незалежно від того, чи приймала дитина їжу щойно. Часто виникає у надмірній кількості, може повторюватися кілька разів поспіль. У дітей старшого віку перед блюванням можуть з’являтися скарги на нудоту, біль у животі.
  • Під час зригувань дискомфорт відсутній, малюк спокійний. Не варто хвилюватися, якщо дитина зригує водою. Під час годування молоко, що потрапляє у шлунок, згортається. Таким чином воно розділяється на сирок та сироватку, що ззовні схожі на воду. Саме вона виходить під час зригування. Це нормальне явище. Інша причина — надмірне слиновиділення, тоді вода, що зригується, є слиною, яку нещодавно проковтнув малюк.

Трапляється також, що дитина зригує через ніс. Таке буває у випадку неправильного годування малюка. Якщо зригування через ніс повторюються часто, варто звернутися до лікаря, оскільки при цьому порушується цілісність слизової носа, з часом можуть виникати поліпи.

Якщо новонароджений зригує жовтим, це точно не є нормою. Таке можливо у випадку різноманітних інфекційних захворювань, кишкової непрохідності, непереносимості лактози, харчової алергії на суміш, несприятливого впливу антибіотиків на кишечник.

За деяких захворювань новонароджений зригує фонтаном. Це пілороспазм та пілоростеноз. У першому випадку достатньо медикаментозного лікування, а у другому – малюк потребує екстреної операції. Особливо важливо діяти швидко, якщо дитина не набирає вагу, порушується її загальний стан.

Коли варто отримати консультацію лікаря?

Якщо новонароджений зригує у невеликій кількості — це звичайний функціональний розлад, що часто зустрічається у дітей раннього віку. Але іноді буває, що такий стан може свідчити про деякі хвороби та аномалії розвитку.

Випадки, за яких необхідно звернутися до лікаря:

  • зригування надмірніші, ніж були раніше;
  • порушено загальний стан дитини;
  • якщо дитина часто зригує порівняно з тим, як було раніше;
  • наявна сильна втрата ваги;
  • підвищується температура тіла;
  • зригування раптово почалося на другому півріччі;
  • надмірне зригування «фонтаном»;
  • ознаки зневоднення;
  • зригування жовтого кольору, з кров’ю;
  • вибухання тім’ячка;
  • відчуття голоду після зригування у великій кількості;
  • зригування продовжується у віці після 1 року.

Як допомогти малюку за надмірного зригування?

Багатьох батьків цікавить, що робити, якщо дитина зригує частіше, аніж це було раніше. Лікування при цьому обов’язково має бути комплексним, що проходить у кілька етапів:

  • Важливо звернути увагу на годування малюка — дотримуватись правил прийому та приготування їжі. Пам’ятайте, що, якщо зригування є фізіологічним станом, то з часом воно пройде.
  • Під час годування новонароджений має знаходитися у напіввертикальному положенні (кут 45-60 градусів). Після прийому їжі його потрібно утримувати у такому ж положенні ще хвилин 20. Дитина часто зригує через те, що заковтує повітря. Цього також допоможе уникнути підняття головного кінця ліжка на 30 градусів.
  • Дієта та нормалізація режиму харчування. Якщо дитина зригує, рекомендується годувати її часто, невеликими порціями. Педіатр може призначити спеціальну антирефлюксну суміш, як додаткове харчування за грудного вигодовування та основне за штучного. Такі суміші є більш в’язкими, оскільки містять особливі згущувачі. Коли новонароджений зригує, об’єм антирефлюксної суміші та тривалість її прийому підбираються індивідуально. Іноді може бути достатньо 20-40 мл перед годуванням. Якщо ефекту досягнуто, дитину можна переводити на годування звичайною сумішшю або груддю. Якщо виникає необхідність, малюк може довгий час харчуватися антирефлюксною сумішшю, як основним харчуванням.

Причиною, через яку дитина багато зригує, також є алергія на білок коров’ячого молока. У цьому випадку важливо змінити дієту матері, що годує груддю, — виключити їжу, яка сприяє надмірному газоутворенню (молочні продукти, бобові, капуста, спеції, яйця). Дітям на штучному вигодовуванні варто уникати сумішей, у яких є будь-яка кількість нерозщепленого білка, навіть невелика. Обирати необхідно суміші з повним гідролізом білка.

Щоб нормалізувати моторику органів травлення, за необхідності, лікар призначає спеціальні засоби за індивідуальною схемою.

Часто через анатомо-фізіологічні особливості розвитку у дітей перших місяців життя можуть спостерігатись зригування. Із подібними розладами можна ефективно боротись за допомогою дієтотерапії.

Nutrilon Антирефлюкс допомагає зменшити частоту і важкість зригувань у дітей завдяки вмісту натуральної камеді.

Завдяки наявності сироваткових білків та казеїну у співвідношенні 40:60 — суміш допомагає покращити роботу травної системи.

Крім того, суміш Nutrilon Антирефлюкс містить:

  • Довголанцюгові поліненасичені жирні кислоти Омега-3/Омега-6 — необхідні для нормального розвитку нервової системи та головного мозку, що тісно пов’язано з рівнем інтелекту дитини. Згадані кислоти також беруть участь у розвитку сітківки ока та мають загальний позитивний вплив на емоційний стан дитини 1-2 .
  • Збалансований набір з більше ніж 30 вітамінів, мінералів та інших мікроелементів, який відповідає особливим потребам дитини у ранньому віці та надає їй необхідне для нормального росту та розвитку.

Суміш Nutrilon Антирефлюкс не має обмежень щодо тривалості застосування.

Якщо грудне вигодовування неможливе, обравши Nutrilon Антирефлюкс, Ви будете впевнені, що Ваш малюк отримує необхідні компоненти для розвитку інтелекту, мозку та нервової системи без зригувань.

  1. Рандомізоване подвійне сліпе дослідження ефективності нової дитячої суміші, що містить частково гідролізований білок, високий рівень бета-пальмітинової кислоти, і неперетравлювані олігосахариди/ Шмельце, Вірс, Скопнік та ін.// Журнал дитячої гастроентерології та харчування. – 2003. – №36. – С. 343–351.
  2. Няньковський С. Л. Імуномодулюючий та захисний вплив пребіотичного комплексу олігосахаридів Immunofortis у дітей раннього віку, які знаходяться на штучному вигодовуванні / С. Л. Няньковський, О. С. Івахненко, Д. О. Добрянський // Совр. педиатрия. — 2010. — № 5 (33). — С. 147—150.
  3. Willatts P, Forsyth JS, DiModugno MK, Varma S, Colvin M. Effect of long-chain polyunsaturated fatty acids in infant formula on problem solving at 10 months of age. Lancet. 1998;352(9129):688-691.
  4. Koletzko, Berthold & Lien, Eric & Agostoni, Carlo & Böhles, Hansjosef & Campoy, Cristina & Cetin, Irene & Decsi, Tamás & Dudenhausen, Joachim & Dupont, Cristophe & Forsyth, Stewart & Hoesli, Irene & Holzgreve, Wolfgang & Lapillonne, Alexandre & Putet, Guy & Secher, Niels & Symonds, Mike & Szajewska, Hania & Willatts, Peter & Uauy, Ricardo. (2008). The roles of long-chain polyunsaturated fatty acids in pregnancy, lactation and infancy: review of current knowledge and consensus recommendations.Journal of perinatal medicine. 36. 5-14. 10.1515/JPM.2008.001.

Похожие статьи

  • Проблеми з травленням, Симптоми і лікування Глисти у дітей: ознаки, симптоми, лікування
  • Проблеми з травленням, Симптоми і лікування Закрепи у дітей
  • Проблеми з травленням, Симптоми і лікування Здуття живота у дитини
  • Проблеми з травленням, Симптоми і лікування Кольки у новонародженого
  • Проблеми з травленням, Симптоми і лікування Печія у дитини: що це та що з цим робити?
  • Коли необхідно звернутись к лікарю?, Проблеми з травленням, Симптоми і лікування Кишкова інфекція у дітей: симптоми, лікування, меню та дієта
  • Проблеми з травленням, Симптоми і лікування Пронос у дитини: причини, симптоми та лікування
  • Проблеми з травленням, Симптоми і лікування Чому дитина зригує
  • Проблеми з травленням, Симптоми і лікування Синдром подразненого кишечника у дітей
  • Все проблеми з травленням

Зригування у немовлят – норма, таблиця. Коли потрібно звернутись до лікаря?

Зригування у маленьких дітей зустрічаються дуже часто і можуть бути вельми неприємними. Які основні причини цього стану, наскільки це небезпечно, що можна зробити самостійно і коли потрібно звертатися до лікаря?

1. Що таке зригування?

Зригування або дитяча реґурґітація – це пасивний закид вмісту шлунка в ротову порожнину і назовні, що є найбільш поширеним видом функціональних розладів травної системи у дітей грудного віку і зустрічаєтьс я практично у всіх немовлят.

2. Чому зригування так часто виникають? Які причини можуть бути?
В першу чергу – це вікова недосконалість травної системи. Але й буває при неправильній техніці годування, коли дитина заковтує багато повітря або просто переїдає. При деяких ферментопатіях, наприклад, лактазній недостатності, при харчовій алергії. Крім того, причинами зригувань може бути гастроезофагеальний рефлюкс, порушення функції стравоходу, його вроджені аномалії, стриктури, стороннє тіло в стравоході, діаф рагмальна кила, румінація, проблеми з центр альною нервовою системою. У дитини перших місяців життя сфінктер, який перекриває нижню частину стравоходу, ще погано працює і вміст шлунка може легко переміщатися з шлунка в стравохід і ротову порожнину, особливо якщо покласти дитину. Тільки після 6 місяців цей сфінктер у більшості працює вже нормально і зригування зустрічаються рідше.

Зазвичай зригування з’являються в другій половині 1-го місяця життя, на 2-му місяці їх інтенсивність і частота зростає і утримується на максимальному рівні до 5-6-місячного віку. Після 6-7-місячного віку поширеність та інтенсивність зригування поступово зменшуються, але частково вони можуть зберігатися у 10% дітей до року.

3. Коли є сенс серйозно говорити про зригування в немовлят?
Коли дитина у віці від 3 тижнів до 12 місяців зригує 2 і більше разів на день протягом 3 і більше тижнів.
При цьому немає позивів на блювання, домішок крові в блювотних масах, ознак аспірації, апное, затримки росту, проблем з годуванням, ковтанням. Більшість дослідників вважає, що зригування є станом, притаманним певному етапу розвитку дитини, а не хворобою.
Треба чітко відрізняти зригування від блювання. При зригуванні все відбувається начебто без участі дитини, само по собі, а ось блювання – це складний рефлекс ЦНС, при якому ми бачимо, як дитина працює, намагається викинути шлунковий вміст через рот, напружує свої м’язи, координує рухи кишківника, шлунку, стравоходу і діафрагми, тобто – це складний процес за участю самої дитини. Необхідність корекції синдрому зригування обумовлена можливими ускладненнями цього стану (езофагіт, аспіраційна пневмонія, залізодефіцитна анемія, синдром раптової смерті), погіршенням якості життя сім’ї дитини, можливим віддаленим впливом на стан здоров’я дітей. В окремих випадках у дітей з частими зригування спостерігається не тільки відставання у фізичному розвитку, але і висока частота захворювань травного тракту і дихальної системи в більш старшому віці.

4. Які існують симптоми небезпеки ( “Червоні прапорці”), коли потрібно звернутися до лікаря:

  1. Прогресуюче наростання зригувань
  2. Блювота жовчю
  3. Кров в калі або у вмісті, що зригнула дитина
  4. Повторні блювання або блювання фонтаном
  5. Значне і тривале здуття живота
  6. Сильний метеоризм
  7. Прогресуюче погіршення стану
  8. Втрата маси тіла
  9. Збільшення печінки або селезінки
  10. Затримка фізичного розвитку
  11. Запальні зміни з боку крові
  12. Підвищена температура, випинання / пульсація тім’ячка, судоми.

Інтенсивність зригувань визначається в балах за спеціально розробленою шкалою:

  • 0 балів – відсутність зригування
  • 1 бал – менше 5 зригувань на добу з незначним обсягом не більше 2-3мл.
  • 2 бали – більше 5 зригувань на добу з разовим об’ємом більше 3 мл.
  • 3 бали – постійні зригування невеликого об’єму протягом 30 хвилин і більше після кожного годування
  • 4 бали – зригування від половини до повного об’єму суміші, яку з’їла дитина в половині годувань
  • 5 балів – зригування від половини до повного об’єму суміші, яку з’їла дитина після кожного годування

Якщо інтенсивність зригувань 1-2 б ала, немає необхідності щось робити.
Якщо 3-5 балів – це вже досить серйозно, і дитина потребує допомоги.

5. Що ж можна рекомендувати при зригуванні?
Згідно з рекомендаціями ESPGHAN, на яких базується розуміння патогенезу дитячої регургітації, лікування даної патології має бути комплексним і розділене на кілька послідовних етапів (терапія Step-up).

  1. Перший етап – усім заспокоїтися. У сім’ї повинна бути спокійна атмосфера. Діти до цього дуже чутливі. Слід уточнити, як мати готує їжу, як годує, як тримає дитину під час і після годування.
  2. Другий етап – застосування постуральної терапії, тобто задіяти силу гравітації: годувати дитину, тримаючи його в злегка підняти під кутом 45-60°, після годування впродовж 20-30 хвилин утримувати малюка в такому положенні або вертикально. Положення дитини в ліжку також має бути з піднятим градусів на 30 узголів’ям.
  3. Третій етап – нормалізація режиму вигодовування і проведення адекватної дієтотерапії. Рекомендується годувати дитину частіше, але меншими порціями. Перевірити, чи не переїдає дитина. В Європі радять додавати в грудне молоко спеціаль ні загусники, але оскільки у нас їх практично немає, ми можемо дати антирефлюксну суміш, з ложечки перед грудним молоком. Але тут потрібно бути обережним, щоб дитина не відмовилася від грудного виг одовування. Тому обов’язково порадьтеся зі своїм лікарем. У дітей на змішаному або штучному вигодовуванні дуже важливо адекватно підібрати суміш для годування. Якщо зригування невеликі, то пам’ятаючи про роль харчової алергії і латазної недостатності, можна вибрати універсальну суміш, яку ми любимо застосовувати при практично всіх функціональних порушеннях травлення. Знаєте, яка це? Це – Нутрилон Комфорт , яка містить частково розщеплений білок, зменшену кількість лактози, крохмаль – в якості своєрідного легкого за гущувача, а також пребіотики олігосахариди, які сприяють формуванню нормальної мікрофлори кишок. Якщо інтенсивність зригування значна, необхідно використовувати спеціальні лікувальні суміші з загущувачами, антирефлюксні суміші. Для прикладу, Антирефлюкс.

6. Як правильно давати суміш при зригуванні в малюка?
Обсяг суміші визначається експериментально. Починати варто з мінімальної кількості: по 20-40-60 мл перед годуванням, з ложечки або окремої пляшки, збільшуючи її обсяг до досягнення ефекту. У деяких випадках доводиться повністю переходити на харчування антирефлюксною сумішшю. Нічого страшного, це повноцінна суміш, на якій дитина добре росте і розвивається. Тривалість застосування антирефлюксної суміші теж визначається індивідуально, після досягнення стійкого терапевтичног о ефекту дитина поступово переводиться на вигодовування звичайною адаптованою сумішшю. Тобто доза AR суміші повинна бути мінімально-достатньою. При необхідності, дитина може отримувати AR-суміш в якості основного харчування тривалий час.
Четвертий етап, якщо не допомогли попередні, – виключити харчову алергію у дитини.

При грудному вигодовуванні з раціону мами тимчасово на 3-4 тижні забираються молоко і молочні продукти, іноді інші високоалергенні продукти, а також продукт и, які можуть викликати підвищене газоутворення і метеоризм у малюка: свіжі фрукти, соки, кава, шоколад, молоко, мед, брокколі , бобові, (горох, квасоля), біла капуста, салат, волоські горіхи, згущене молоко, чорний хліб, квас, здобна випічка. Мамі слід максимально зберігати лактацію, при виключенні молока з дієти матері потрібно приймати близько 1 г кальцію на день. Якщо спостерігаєтьс я позитивна динаміка, це підтверджує діагноз харчової алергії, дієта з виключенням алергенних продуктів призначається мінімум на 6 місяців.
Якщо дитина на штучному ви годовуванні, то варто годувати дитину сумішшю для лікування алергії, тобто з глибоким гідролізом білка, наприклад, Нутрилон Пепті, така дієта спочатку призначається на 4 тижні, при позитивній динаміці, якщо у дитини підтверджується харчова алергія, то дієту продовжують мінімум на 6 місяців. Антирефлюксні суміші в цьому випадку не призначаються, оскільки містять цілий, не розщеплен ий білок.

Наступний етап, якщо не допомогли всі попередні, – зверніться до вашого сімейного лікаря, можливо, він відправить вас на консультацію до вузьких спеціалістів, наприклад дитячого гастроентеролога.
Для батьків дітей зі зригуваннями є дві хороші новини: перша – що зригування, в залежн ості від типу вигодовування, досить добре коригуються зміною дієти матері або дитини. Це підтверджують усі європейські і світові керівництва. Друга новина така: з віком у більшості дітей зригування зменшуються.
Пога на новина є для тих, хто любить таблетки: ліки, медичні препарати практично не впливають на зригування у маленьких дітей, тому сенсу їх давати немає.
А ось ефективність застосування AR-сумішей при зригуванні у дітей підтверджується всіма міжнародними рекомендаціями і оглядами.

🎦 Відео: Функціональні зригування в малюків: що робити. Європейські рекомендації ESPGHAN.

Якщо Вам потрібна індивідуальна консультація, замовляйте її через сайт, будемо раді допомогти.

Нехай Ваші діти будуть здорові!