Бурулька

Буру́лька — це крижаний сталактит (рідше — висячий полій), який утворюється на краях нависаючих предметів, на скельних виступах, берегових обривах, проводах, галузках дерев і т. д., а також у підземних порожнинах гірських порід при пошаровому наморожуванні води, коли вона повільно стікає або капає. Бурульки звичайно мають конусоподібну форму з вершиною діаметром кілька міліметрів унизу. Будова бурульок подібна до будови градин.

Зледеніння — часта причина аварійних ситуацій з падінням та ламанням гілок дерев

Викривлення бурульок, трапляється при поступовому нагинанні гілок дерев та при повільному сповзанні снігу з даху.

Слово «бурулька» за походженням пов’язане з бору («boru») — тюркським словом, яке означає «труба». Споріднене з «буран» і «бурав» [1] .

При випаданні снігу з дощем часто утворюються так звані сніжні бурульки (сталактити), що мають концентричну шаруватість, яка звичайно порушується агрегатами вмерзлих сніжних кристалів. Бурульки, що злилися, можуть утворювати гірлянди досить протяжної форми й примхливих обрисів.

Утворення бурульок

Бурульки утворюються при низьких (мінусових за шкалою Цельсія) температурах, звичайно — кілька градусів нижче нуля, і при надходженні води. Вода може, наприклад, стікати з даху будинку, де сніг тане під впливом сонячних променів або тепла з горищних приміщень. Тала вода під впливом сили ваги стікає вниз, і, завдяки холодному навколишньому повітрю, замерзає. Внаслідок такого намерзання води розмір бурульки збільшується. Якщо сила ваги, що діє на бурульку, у результаті росту маси бурульки перевищить межу міцності льоду в точці початку росту, то бурулька падає. При припиненні надходження талої води ріст бурульки зупиняється, а при температурі вище нуля відбувається зменшення розмірів і маси бурульки за рахунок танення. При температурі нижче нуля бурульки хоча й повільно, але також зменшуються в результаті сублімації (випаровування льоду).

Чому утворюються бурульки?

Взимку на початку весни можна часто побачити застиглі бурульки. Причина їх появи полягає в поверхневому натягу. Ще одна причина утворення бурульок – взаємне тяжіння молекул води. Коли сніг тане, вода збирається на краю ринви. Краплі, що звисають із жолоба, утримуються разом завдяки силам поверхневого натягу і тяжінням молекул до металу ринви. Потім, коли і якщо температура повітря знижується, краплі води замерзають і перетворюються в бурульки. Коли настає відлига, нові порції води течуть по попередніх краплях і звисають уже з них, якщо ті не встигли розтанути. Після чергового зниження температури й настання морозу, нові краплі замерзають у «висячому» положенні. Довга бурулька утворюється тоді, коли одна крапля наростає на іншій, третя – на другій, і так далі. Так з’являється знайома нам бурулька, яка на морозі часто відблискує на сонці.