Яким чином встановлюється розмір обовязкових резервів

0 Comments

Нові нормативи обов’язкових резервів для банків

Набрало чинності рішення Правління Національного банку України «Про внесення зміни до рішення Правління Національного банку України від 23 листопада 2017 року № 752-рш» від 1 лютого 2022 р. 44-рш, згідно з яким формування обов’язкових резервів здійснюється за такими нормативами обов’язкового резервування:

1) у національній валюті:

– кошти юридичних і фізичних осіб на вимогу і кошти на поточних рахунках – 2;

– строкові кошти і вклади (депозити) юридичних і фізичних осіб – 0;

2) кошти і вклади (депозити) юридичних і фізичних осіб, кошти на поточних рахунках в іноземній валюті – 12.

НБУ імплементує анонсовану зміну в розрахунку обов’язкових резервів для посилення конкуренції банків за строкові депозити населення

Національний банк України, як і анонсувалося, з 11 травня 2023 року прирівнює нормативи формування банками обов’язкових резервів (ОР) за депозитами фізичних осіб строком до трьох місяців до нормативів ОР за коштами фізичних осіб на поточних рахунках.

Так, норматив ОР за строковими коштами і депозитами фізичних осіб із початковим строком погашення до 92 календарних днів (включно) за коштами у національній валюті становитиме 20%, а за коштами в іноземній валюті – 30%. Натомість норматив ОР за депозитами населення зі строком погашення від 93 календарних днів не зміниться й за коштами в національній валюті становитиме 0%, а в іноземній – 10%.

За аналогією до вимог щодо коштів фізичних осіб на поточних рахунках механізм покриття бенчмарк-ОВДП не розповсюджуватиметься на ту частину ОР, сформовану за депозитами фізичних осіб строком до трьох місяців, що відповідає 10% від обсягу резервної бази.

Відповідний крок націлений на збереження дієвості механізму обов’язкових резервів та посилення ринкових стимулів для залучення банками строкових депозитів населення у гривні. Це, зокрема, сприятиме подальшому зростанню процентних ставок за строковими депозитами, а відповідно – посиленню захисту гривневих заощаджень громадян від інфляційного знецінення.

За оцінками Національного банку, загальний обсяг обов’язкових резервів, який банки повинні будуть сформувати, збільшиться орієнтовно на 17 млрд грн.

Нагадаємо, що Національний банк у 2023 році здійснив низку заходів з метою посилення монетарної трансмісії, активізації внутрішнього боргового ринку та мінімізації ризиків для макрофінансової стабільності. Одним з таких кроків було підвищення обов’язкових резервів. У січні-березні 2023 року НБУ підвищив загалом нормативи ОР за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках фізичних осіб на 20 в. п., а юридичних осіб – на 10 в. п. Крім того, НБУ дав змогу банкам покривати частину ОР за рахунок бенчмарк-ОВДП.

Завдяки збереженню облікової ставки на рівні 25% та додатковим заходам НБУ зростання ставок за новими строковими депозитами населення в гривні прискорилося. Так, у лютому 2023 року вони були вищими на 7,7 в. п. порівняно з червнем 2022 року (коли облікову ставку було підвищено до 25%). Таке підвищення ставок навіть трохи перевищило очікувану траєкторію відповідно до оцінених еластичностей на основі даних попередніх років.

Банки, що найактивніше підвищували ставки впродовж останніх місяців, змогли поліпшити строкову структуру депозитної бази. Водночас у найбільших банках, які, є головними бенефіціарами ліквідності через значні бюджетні видатки, гривневі ставки залишаються недостатньо привабливими для вкладників, ураховуючи рівень поточної та очікуваної інфляції. У результаті безпрецедентний обсяг коштів населення зберігається на поточних рахунках, що генерує додаткові ризики для макрофінансової стабільності.

З метою нівелювання цих ризиків Національний банк здійснює додаткові кроки для посилення конкуренції банків за строкові депозити громадян, серед яких – ухвалені зміни в розрахунку нормативів ОР.

Обов’язкові резерви – один із традиційних інструментів центральних банків. Його зміст полягає в такому: банк зобов’язаний зарезервувати на своєму кореспондентському рахунку кошти в обсязі, який визначається як певний відсоток від його зобов’язань (норматив резервування) та враховує частку обов’язкових резервів, яку банк покриває за рахунок бенчмарк-ОВДП.

Така сума має бути сформована в середньому за період резервування. Це дає змогу згладжувати можливі кон’юнктурні (непередбачувані) коливання ліквідності, водночас забезпечуючи ефективне застосування самого інструменту за прямим призначенням – обмеження частини вільної ліквідності банківської системи.

Повна інформація щодо обсягу обов’язкових резервів, які формують банки, доступна за посиланням.

Яким чином встановлюється розмір обовязкових резервів

Обов’язкові резерви є одним з традиційних інструментів грошово-кредитної політики, за допомогою якого Національний банк визначає, який відсоток від обсягу залучених депозитів та інших зобов’язань банки мають резервувати належним чином (зазвичай – на своєму кореспондентському рахунку в Національному банку). При цьому для різних видів депозитів та зобов’язань можуть застосовуватися різні нормативи обов’язкового резервування. Наприклад, залежно від валюти, строку та джерела (фізичні чи юридичні особи) залучення вкладів тощо. Таким чином, регулючи нормативи обов’язкових резервів Національний банк має змогу впливати на обсяг вільної ліквідності банків, валютну, строкову структуру їх балансів, що сприяє досягненню пріоритетних цілей Національного банку.

Дата початку застосування 11.10.2023
(початок періоду утримання)

Залучені кошти

Національна валюта

Іноземна валюта

Кошти на вимогу і кошти на поточних рахунках юридичних осіб

Кошти на вимогу і кошти на поточних рахунках фізичних осіб

Cтрокові кошти і вклади (депозити) фізичних осіб із мінімальним початковим строком погашення до 92 календарних днів (включно)

Строкові кошти і вклади (депозити) юридичних осіб (крім інших банків)

Cтрокові кошти і вклади (депозити) фізичних осіб із мінімальним початковим строком погашення, що становить 93 календарні дні та більше

Кошти вкладів (депозитів) і кошти на поточних рахунках інших банків- нерезидентів та кредити, що отримані від міжнародних (крім фінансових) та інших організацій-нерезидентів